Головне, щоби люди усвідомлювали, що фемінітиви (як і маскулітиви), коли їх навмисно утворюють зі спільної форми, стилістично підкреслюють статеву ознаку, наприклад «раби (спільне)» та «рабині (суто жіноче)» або «плакса (спільне)» та «плаксій (чоловіче)». А також те, що такі «-иви» не мають сенсу без прив'язки спільної функції до певної особи, щоби не виникали жахіття на зразок «службові обов'язки директорки» або побаченого колись «під час проходження конкурсу на посаду членкині Нацради». Тобто, що «Олена була відповідальною директоркою» є цілком нормальним, адже описує певну особу, але не існує такої речі як «посада директорки» (якщо це не типово жіноча посада).
чим більше дивлюся ТПГ, тим більше дивуюся тому, як я взагалі закінчив школу і здав ЗНО, а потім згадую про Табачника з Аз(і/а)ровим і все встає на свої місця.
Та чому дивуватися? У школі не вчать усім тонкощам філології - лише основ. Природно, що багато інформації є новою для людини без профільної освіти. Це як дивуватися, що не можеш добре зробити операцію, бо погано вчив біологію в школі...
Щодо фемінітивів на кшталт "історикиня" у мене є зауваження, хоча вочевидь воно вже так приживеться. Справа в тому, що слово "історик" походить від слова "історія", а слово "історикиня" стає чомусь похідним від слова "історик", додаючи суфікс -к- крім суфіксу -ин-. Це вже аналог не "господині", а "господарині" (на щастя, так ніхто не говорить). Мені видавалося б значно природнішим вживати "істориня", "математиня" і т. д. Ну і ще окремо дратує слово "членкиня", тому що у нього інше походження, адже воно фактично означає частину тіла, і звідси вже отримує переносне значення частини певного колективу. Нас не непокоїть, що ми вживаємо слово "голова" у чоловічому роді, коли маємо на увазі "очільник", так само, як чоловічого роду можуть бути "права рука" і "душа компанії". Єдине, чим я можу пояснити проблему зі словом "член" і виникнення до нього фемінітиву - це те, що значення просто частини тіла вже всі давно забули, залишивши його тільки для однієї конкретної частини, і в результаті ці два значення надто розійшлися і сприймаються майже як омоніми.
дійсно, "членкиня" звучить дуже натягнуто і, головне, не відображає самої суті вживання фемінітивів. фемінітиви покликані не просто надати словам закінчення характерні для іменників жіночого роду, а наповнити саму суть термінів жіночою енергетикою, щоб підкреслити що жінка є повноцінною учасницею будь якої суспільної діяльності. тому, вважаю, що найбільш природнім і правильним було б у якості фемінізму до слова "член" вживати слова на кшталт "пілотка, ватрушка, устриця,..."
В українській мові перед суфіксом на "и" фонема /к/ переходить у /ч/: вовк - вовчиця, сорока - Сорочинці. Тому не варто вживати й фемінітиви на "киня". Вони суперечать цій тенденції.
@@Mova-ll7rw неприємно, коли до жінки ставляться як до тварини. -иця це щось тваринне. Я розумію що це не по нашому, не по бразильському, але мене б особисто куди більш влаштовувала "історика", раз вже є "історик", без усіляких "динь" наприкінці.
Логіка типового противника фемінітивів: Директорка, професорка, режисерка - 🤮, офіціантка, проститутка - 👍 Пілотеса, хімікеса, комікеса - 🤮, стюардеса - 👍 Науковиця, очільниця, посадовиця - 🤮, одногрупниця, прибиральниця - 👍 Мисткиня, фахівчиня, бойкиня - 🤮, продавчиня - 👍 Одразу видно, що людей чіпляє ще й те, що ті фемінітиви, за які ми сьогодні боремося - це часто складні, високі та "нежіночого розуму" посади/професії, на яких багато чоловіків не хотіло би бачити жінок.. (🤮 - фу, як неприродньо, 👍 - мм, як природньо)
А може справедливіше було б казати "пан сорОк"? Як казали у певних місцевостях "піду подивлюся, чи не впіймався миш?" :) Я на нашого папуга кажу "папуг" а не "папужка". Він -- серйозний птах.
Давайте наступного разу справді про природу гумору) Дякую за відео! Я біолог, але завжди цікавився мовами та їхнім розвитком, кожен раз радію коли бачу Гуманітарку на ютубі 👍
На жаль, про слова спільного роду (суддя, голова, сирота і т.п.) не згадали. Бо дуже часто бачу питання про фемінітиви до них, і доводиться пояснювати що вони того не потребують.
@@artemkomisarenko5921 До слова "прокурорка" так-сяк звикли. А слово "адвокатка" звучить таки дивно... Може, краще "адвокатеса" чи "адвокатесса" (з подвоєним "с", хоча це вже пахне русизмом)?
Аналогічно. Дратують фемінітиви, які уже є, але чомусь їх вигадують знову. При цьому, просто беручи чоловічу версію, та додаючи жіноче закінчення. Що за «стюардиня» («стюардка»), якщо вже є «стюардесса». Тоді, жінка пілот - «пілотка», чи всеж таки пілотесса?
Можливо тому, що буква "й" хоч і позначає приголосний звук, але має два алофони [й] (як в ясла, знаю) та [ī] (близьке до звуку [і] як в дай, йду, майка) -- тобто це майже голосний звук, і утворення форми з суфіксом -к-, цілком можливе і фонетично навіть милозвучно (маємо повноголосся). Хоча з иншої сторони, "геройиня" (і саме так видається мині правильним, бо все таки суфікс -ин-) теж непогано і вже увійшло у вжиток. Але з иншої сторони, ми пишемо "героїня", можливо не хибно, а саме тому що це алофон [ī], а отже ми маємо модвоєне і, себто іі, себто ї. Одним словом непросто оте ціле діло. Тому це більше справа смаку. Можна ж наприклад казати пілотиня (як на мене милозвучніше) аніж пілотка чи шофериня, замість шоферка.
Є люди з IQ в районі 0... от вони й плутають жительку Болгарії зі шліфувальною машиною, також вони думають, що якщо менеджер, то обов'язково чоловік..... говоріть як зручно Вам і Вашому співрозмовнику
15:33 може я не тією мовою розмовляю, але слова "менеджер", "лікар", "вчитель" мені не повідомляє про стать людини, ці слова мені дають виключно інформацію, що це людина, яка має певні навички та займає певну посаду.
@@vitaliibruelov9490 Бо мені, зазвичай, важливо буду я чути чоловічий чи жіночий голос, а з прикладом "лікар" мені не важливо хто буде мене лікувати. Доцільно використовувати "лікарка" виключно в моментах, коли треба підкреслити що це жінка лікар.
Це тому що ви "потрібної" статі. От якби до вас звернулись як до жінки, більшість чоловіків зразу б відчули "пониження статусу" та почали б обурюватись. Тоді вам би поступила зовсім інша інформація. Це як білі Штатівці (усі приклади малоадекватні) говорять, що не відчувають расизму! Чому б привелійованим те відчувати!
@@Artem-go5xf Згоден, що використання фемінітивів може залежати від контексту. Але не виключено, що розвиток мови піде далі, і почнуть вживати і в більш широкому сенсі. А, можливо, і ні...
Моя бабуся, також все життя вживала фемінітиви і лікарка, і професорка, і директорка, і навіть міністерка. Напевно тому для мене фемінітиви не є чимось незвичним, як для багатьох інших людей
16:50 чому ж не годиться, коли рішення (чергування г,к,х) самі ж даєте за хвилину? Не можу погодитися з твердженням про пейоративність, адже воно є не менш оціночне, ніж доводи противників фемінітивів вцілому, яким не до вподоби ті форми, що ви схвалюєте. Адже такі слова як "співачка" чи "католичка" не мають жодного знижувального відтінку. Щодо викладачів, то вчителів-чоловіків історії та хімії розмовно звемо "істориками" й "хіміками", так само як науковців. Тож використання слів зразка "історичка" це, на мій погляд, передусім свідчення того, що саме ці форми живі та продуктивні, тоді як подоби "історикині" та "математикині" виглядають як необґрунтовано громіздкі каліцтва.
Чому ж немає маскулітиву до слова "суддя"? І якось ніхто собі не уявляє суддю обов'язково жінкою чи навпаки. Мені здається що в принципі наголошення на рід людини певної професії це моветон. Кому яка різниця, в певних професіях, до якого роду належить людина? Доречі слово "людина" нам ніяк не заважає називати ним чоловіків і якось не працює тут правило, що слову передує концепція. Навіщо в проф діяльності знати стать людини і вказувати на неї? Від статі змінюється якість професіонала? Що дає загадка про належність до статі? Яку функцію виконує, безпосередньо у проф діяльності?
тому що коли дітей просять намалювати "лікаря", вони ніколи не малюють лікарку. але ви ніколи не жили в суспільстві, де ви недостатньо репрезентовані та невидимі, тому вам норм.
Очевидно, що багаторічна гендерна дискримінація не могла не прищепити жінкам неадекватне сприйняття світу. Так вони бачать гендерну дискримінацію, де її насправді нема. Звідси і атака феміністок на мову, їхнє прагнення тотально утворити фемінітиви, від іменників, що позначають професії. Мовляв нас туди не пускали, але ми прорвалися, знай наших! Тоталітаризм прищепив не тільки комплекс меншовартості жінкам і чоловікам, а йще породив спрощений погляд на речі,світоглядний дальтонізм. Так автор ролику, як мені здається не помічає різниці між поняттями "масове явище" і " здорове явище". Між "логічно" і "так мені ближче до серця".
Так. У Правописі так і зазначається, що для назв посад, професій, військових звань доречно використовувати форму «пані…» - пані професор, пані полковник… Але хто там читає той Правопис( Я теж кажу: я філолог, а не філологиня, член Асоціації, а не членкиня ( або членка😮, це взагалі щось) і заступник директора, а не заступниця… бо заступниця взагалі викликає подвійне тлумачення.
@@anastasiya_davydenko Так, я не хочу бути філологинею, а маму називати медикинею, а фемінитив від шеф-кухаря- це що ,шеф-кухарка?)))))А фемінитив від "лінгвіст"_-"лінгвістка"?Лінгвістка-невістка, , копистка,кістка, фуууууу
Люди інколи чіпляються за щось взагалі абсурдне. Гарний приклад вчителя та вчительки. Спочатку освіту могла здобувати лише чоловіча знать, потім знать в цілому, через декілька століть відкривали школи для чоловіків, а вже потім-потім для жінок. Тому логічно: чоловіки здобували освіту та могли когось навчати, тому і вчиТЕЛЬ. А коли освіта стала не ознакою якогось там статусу чи роду, то вчителювати змогли жінки, бо здобували освіту разом з чоловіками. Ба більше, зараз на посаді вчителювання більше тепер природніше виглядає саме жінка... Питання... Що з людьми не так? Хівхахв. Час йде, тому і слова нові з'являються для зручності та логічності. Українська не є англійською. Менеджер тому приклад, бо в англ. немає роду для слова цього взагалі, а в нас одразу його записали до чоловічого... Ну тоді і на позначення жіночого потрібно затвердити)
Передивляюся це відео і вирішив все таки прокоментувати. Мабуть вже є така думка, але мені здається, що окрім фемінітивів потрібна ще третя форма - нейтральна. А саме для випадків, коли стать невідома (на приклад, у текстах вакансій, тощо). Ну але хай спочатку хоча б фемінітиви увійдуть у вжиток)
Дякую за відео, відправлю декільком своїм друзям, які ніяк не можуть звикнути до фемінітивів. Мені особисто вони звучать дуже органічно, і ніколи не було проблем із їх вживанням. Швидше навпаки, оце «менеджер пішла» здавалося дивним і неприроднім. А деякі слова, які, можливо, звучать трохи смішно, такі як «членкиня», наприклад, перестали видаватись такими дуже швидко, як тільки сама використала їх декілька разів, і вони стали просто звичними.
Якщо член не може бути жінкою і треба вигадати інше слово, то чи може чоловік бути головою (колгоспу, верховної ради)? Більше того чи може чоловік бути людиною? Адже це слово жіночого роду!
Думаю, що ви піддалися на маніпулятивні впливи. Зокрема, до них належать спроби прирівняти фемінітиви до "нейтральних" форм семантично і стилістично. Слова "вчитель" і "вчителька", "секретар" і "секретарка" не є еквівалентними. Не забудьте для об'єктивності надіслати своїм друзям і оцей аналіз: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
@@Mova-ll7rw все з точністю до навпаки))) Це ви піддались маніпуляціям, а скоріше за все, самі маніпулюєте навколишніми. Вчитель математики (чоловік) і вчителька математики (жінка) - абсолютно тотожні. А от "великий вчитель ленін...сталін...мао...", це зовсім про інше. Тому це і зветься тотальною русифікацією і совєтізацією української мови протягом багатьох десятиліть, коли звичним українським словам і поняттям присвоювались не притаманні їм значення і функції. Те саме стосується і слова секретар - секретарка, коли один виконувач обов"язків секретарки на засіданнях ради революційних комісарів, привласнив собі всю владу і із секретарки став "першим секретарем" а потім і "генеральним" ))), змінивши смисл і функцію не тільки слова а і всієї імперії, а потім він став ще й "великим вчителем"... чомусь диктатори всіх мастей хочуть всіх і всьому навчати, напевно тому що самі були невігласами і ніде ніколи системно не навчались... ))
@@СергійХоменко-у9я Стільки цікавого від Вас про себе дізнаюся... А може, не варто наклеювати ярлики? Так більше шансів на конструктив. Ви щойно намагалися мене переконати в своїй правоті, звинувативши в піддаванні маніпуляціям і намагаючись притягнути за вуха марксистсько-ленінську ідеологію. Це не науковий підхід. Для порівняння наведу думку А. Архангельської: «…суспільна думка схиляється поки що до на загал негативної їх рецепції: і пересічні мовці, й професійні філологи не бачать нагальної потреби у новітніх мовних позначеннях жінки, причиною їх появи вважають моду, переважно негативно ставляться до їх вживання в публічному мовленні й свідомо не вживають самі, вважають, що такі засоби мовної ідентифікації жінки жодним чином не впливають на її суспільний статус, у схвальному контексті віддають виразну перевагу маскулінізмам у генералізувальному значенні, у несхвальному - фемінативам» (Архангельська А. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. - К.: Вид. дім Дм. Бураго, 2019. - 444 с. (Серія «Студії з українського мовознавства»). С. 376).
На мою думку українська мова більш відкрита до фемінітивів, бо в нас вже давно використовують багато таких слів. Саме суспільство простіше до цього відноситься. А у російській і мова і саме суспільство більше консервативні. Тому там більшість не люблять фемвнітиви, наче їх нав'язують. В нас з цим простіше, хоча в такі люди є. Хоча, якщо є офіціантка, чому не можна президентка, прем'єрка, директорка і т.д.
@@pidpilnahumanitarka , саме це й пояснює (на мою думку) несприйняття українських фемінітивів певною частиною нашого населення. Бо вони (ті, що не погоджуються з використанням фемінітивів) виховані на російськомовному сприйнятті.
@@thecolormaster Правильно. Вам і кажуть, що «людина» - це назва виду, тому з цим реченням все гаразд, а «автор» - це професія, тому у другому реченні помилка.
@@vitaliibruelov9490 ,мені дійсно цікаво, електрик це само по собі іноземне слово,яке увійшло в українську мову.Якщо явище електрика,чоловік електрик,то жінка електрокиня.Якщо ми візьмемо для прикладу івріт(я живу в Ізраїлі),то електрика-хашмаль,електрик-хашмалаі,електрикиня-хашмалаіт,а електричка-хашмаліт.Логіка є,не дарма українці і євреї понад тисячу років жили разом.
Попри явні асоціації, краще звучить "електричка", ніж ті -кині. Із усталених слів останнього штибу є щонайбільше "грекиня", яка (оціночне судження) поступається милозвучністю формам "гречанка" та, біс із нею, "гречка". Справа у відсутності палаталізації /к/ перед (етимологічною) /и/, тому мовці інтуїтивно відчувають, що щось не так.
@@pidpilnahumanitarka Тому, напевно, "Олена -- талановитий менеджер." (назва виду (групи людей)) але "Наша менеджерка, Олена." (атрибут певної особи). Вживання фемінітиву у першому прикладі взагалі спотворює семантику : "Олена -- талановита менеджерка" констатує її талановитість лише серед жіночої частини представників даного виду (тут, професії). З поверхневого аналізу видається, що доречність вживання фемінітивів до назв професій можна визначити за очікуваним результатом відповідної діяльності. Якщо продукт не залежить від статі професіонала, то вживання чується (суб'єктивно) недоречним. Тобто у випадку коваля, столяра, та лікаря стать не має ключового значення для мовця (за відсутності упереджень), радше результат діяльності. У випадку ж співака та співачки одна діяльність веде до різних результатів (чоловічого та жіночого співу відповідно), що викликає у мовця необхідність розділяти джерела через використання окремих слів. Я не лінгвіст (матеріалознавець), тому перепрошую за можливі нісенітниці.
@@pidpilnahumanitarka А в чому принципова різниця між видовою та атрибутивною назвами? Чому Остап може бути професійною людиною, а Олена гарним менеджером - ні?
@@pidpilnahumanitarka Ну гаразд, а якщо так "Остап - нова зірка українського ютубу". Ви ж не будете сперечатися, що це не видова, а атрибутивна назва ;)
@@OleksandrVasiliev , зауваження наче доречне. Але мені здається в ньому логічна помилка. Ось перевірте: "Остап - талановитий менеджер". Це констатує його талановитість лише серед чоловічої частини представників професії? Якщо ні, чому. P.S. Через те шо сприймається як щось незвичне, а тому дискомфортне, може здатися що це упереджене ставлення. Тому не використовую фемінітиви у потенційно "суперечливих" моментах. Якщо тіки жінка не проти. І з розумінням зустрічаю прохання використовувати фемінітив.
ставлю лайк вашому коментарю, хоч Ви думає, що Остап лівак) якщо не помиляюсь, пан Остап десь в інтерв'ю говорив, що він центрист і це підвержується його риторикою, якщо слухати трохи уважніше)
Головна причина такого дикого несприйняття фемінітивів в українській мові - це їх рідкісне використання в російській і характерної для її носіїв патріархальності. Особисто я нічого проти фемінітивів не бачу, по факту це узгодження по роду. Але так, ряд професій, до яких складно придумати фемінітив можна зробити спільного роду і узгоджувати по роду носія. Наприклад, "пані міністр сказала...." "Пан суддя проголосив", "маркетолог зазначила", "мерчандайзер розставила товар"
Хотілося би дізнатись, як вирішити проблему з фемінітивами при вживанні їх у множині. Якось не дуже гармонійно виходить, коли вживають такі конструкції як, наприклад "колектив лікарів/ок" або "лікарів (ок)".
Я вже вище написав, перекопіюю і вам. Саме для вас від слова "лікарка" родовий відмінок множини буде "лікарок". У польській мові це вирішується тим, що якщо в групі є чоловік або уся група з чоловіків, тоді використовуємо чоловічу форму множини А якщо там одні жінки/діти, тоді використовуємо нечоловічу форму множини. Наприклад у нас є група людей що вишивають одяг. Якщо там нема чоловіків, то кажемо на цю групу "кравчині". А якщо там є хоча б один чоловік, тоді ми вже кажемо на цю групу "кравці".
@@zoonish9656 ну то есть польские правила мови будем тянуть в украинский? Лол та зачем тогла нужен украинский, если можно учить польский где всё уже есть, а не натягивать сову на глобус с этими феминитивами
@@hochspannung_lebensgefahr77 Звичка, ще є звичка. Гіпотетично, якби звикли до того, що існує єдине слово для позначення певного ступеню спорідненості, то одні би казали собі "брат Оксана", а інші б думали як би то поінклюзивніше: -- Братова? Нє.. Є таке вже. Братиха? Пеойоративненько якось... О! Всі тепер дружно кажемо "братиня"!
Максим Рудь це через те, що Україна трохи запізнюється в часі і не дійшла до рівня «сучасних» европейських суперечок що до: хто в який туалет має право заходити :) випадок с авторкою Harry Potter як приклад: жінка просто написала, що відчувае себе незручно у жіночому туалеті, якщо туди заходить за всіма ознаками чоловік, вважаючий себе жінкою (трансгендер). Мені зрозуміло - так під виглядом трансгендерів скоро по жіночим туалетам усілякі збоченці почнут бігати, а от ії на острові просто порвали. До речі слово «авторка» є дуже оранічним, «біологіня» теж ще піде, а от «педагогиня» сприймаеться скоріше як якась хвороба, ніж профессія.
а чи є посилання на вичерпну інформацію про правила утворення фемінітивів? Більшість суперечок зводиться до того, шо фемінітиви можна утворити у декількох варіантах, типу "а чому пілотка, а не пілотесса".
"В англійській мові немає фемінітивів" - каже умовний противник цієї граматичної категорії. Взагалі-то є, наприклад, actress, але там вони часто мають пейоративне (вивчив нове слово завдяки цьому відео 😏) значення. Тож мовні стандарти англійської, грецької чи будь-якої іншої мови переносити автоматично на нашу - невдала ідея.
Невдала, так. Але щодо фемінітивів і англійської - їхній принцип фемінізації запозичений з французької, як і саме слово actress. Для англійської це радше варваризм.
пейоративний це про зневажливість та "погіршеність" (якщо перекладати з латини буквально). а Actress там дійсно запозичення вже готової жіночої форми, а не її творення власними засобами, уважніше до таких штук
Ситуація дещо інша. Існує загальномовна тенденція щодо зникнення категорії роду. В англійській мові роди зникли фактично зовсім, в іспанській зник середній рід. Намагання ввести фемінітиви точно "симетрично" до маскулінітивів суперечить цій тенденції.
Тому, що цією справою займається група активістів, в пріоритетах яких не українська мова, а зовсім інші речі. Рекомендую поглянути оцей аналіз: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
@@Mova-ll7rw , якщо грубо підійти до статті, то один із аргументів прямо каже "допоки хоча б одна жінка(а краще багато поколінь) не виборола право на фемінітив, поклавши на се все своє життя, доти фемінітиву не має бути". Ну бо тільки так з'являлися сталі фемінітиви. Звісно я перебільшую. Деякі аргументи цілком зрозумілі, вони ж розібрані у цьому відео. Деякі очевидні навіть не фахівцю: коректності у контексті, і особливо економії та загального роду. І звісно доцільно приймати рішення через порозуміння фахівців. Нажаль не побачив критики конкретної праці, наприклад, тієї групи фахівцій котрим закидають упередженне ставлення. Як і ТПГ. Якщо помилився, покажіть. Будь ласка.
А ось цікаво, якщо людина впала на підлогу в лікарні, як ви оголосити на зал: "Покличте лікартесу, лікарку, лікарциню?."..., або як нормальна людина, що не пов'язує фаховість з ознаками статі: "Кличте лікаря!". Якщо ваш друг потрапить у халепу, що ви йому порадити: звернутися до адвоката, чи до адвокатки? Питань багато.. Але вони риторичні. . Бо те, що ви вихваляєте- це міфологічні конструкції, вони не практичні в реальних ситуаціях. Про них, як про "культурне надбання" можно розмірковувати тільки спираючись на суб'єктивні нафантазовані моделі життя, але не на особливості реальних ситуацій.
@@ВалдэсАландэскаас самі ви міфологічні 🤦🏻♀️ а фемінітиви вже навіть в офіційних змі використовують. Це як же треба бути проти фемінітивів, щоб старанно не помічати їх в новинах впродовж двох років так точно. Щодо вашого питання. Люди в такому випадку будуть кликати лікаря, бо це також і узагальнене слово. Так само як і на группу лікарів (чоловіків) і лікарок будуть казати "лікарі". Як на мене, це очевидно. Можна було не питати, а трохи подумати . Може, в майбутньому вигадають окремі закінчення для узагальнення жінок і чоловіків (а також інтерсекс людей і тд), це було б більш грамотно, як на мене
@@Galina_Blanka_bulbul фемінитиви, що збудовані за нормами російської мови, зараз поширені в ЗМІ. І я факта впливовості пропаганди не заперечую. Є фанати цього безглуздя, так само як є фанати, що всупереч здоровому глузду кричать, що України не існує, бо Росія послідовник традиції Київської Русі.. До речі, мова директивно формується тільки під впливом тоталітарних ідеологій. Тому ваши надії, що хтось буде вигадувати закінчення для позначення людей,що не є однорідною групою, а зараз так називаються тільків з ідеологічних міркувань, марні. Ну звісно, такі мрії марні, якщо Україна буде демократичною державою, а не деспотичним утворенням з домінантної феміністичної пропаганди.
@@ВалдэсАландэскаас господи, ви стільки фейків зараз наліпили, що лінь за кожний пояснювати. Ще і деспотичний фемінізм.. міцно ж в голові насрано 🤦🏻♀️ думаю, це не моя робота - лікувати таку неосвіченість
@@Galina_Blanka_bulbul Ніяких фейків... Вивчайте історичну граматику української мови. Всі слова, які надають в цьому репортажу як українські історичні фемінитиви, або не відповідають тлумачення слова "фемінитиви", або є запозиченими з інших мов. А той принцип формування фемінитивів, який прописано в правопису, сформувався в російській імперській мові, та поширювався в перекладі в мовах поневолених народів. Щоб зрозуміти, що фемінізм - тоталітарний рух, треба зрозуміти, що його ідеї, жодним чином, не пов'язані з рухом суфражисток. А фантазія, що феміністки продовжують боротьбу за рівність, збудована таким чином як і міф щодо Московської держави, яка ніби-то є продовженням традицій і культури Русі. Вам треба ще вчити політичні дисципліни. Тоді питань щодо тоталітарності ідеології фемінізму не виникне. Бо він родня комуністичної ідеології (бо формувався на уявленнях про світ, які пропагандував ця ідеологія), а своїми догмами фемінізм подібний до фашизму.
Найдурніше що тільки може бути. Є філологи які закінчили вуз а потім щоб якось пробитись трошки до гори , до слави і вищоі зарплати починать писати ,,наукові праці,, . І то все б нічого. Так ні , починають це ,,пхати,, спершу як рекомендаціі до шкільних методичок . А з часом це виносить як постулат укрмови. Це просто жах , це так тупо всі ці членКИН(ь)і Історички(істЕрички), ДЕ.путатки - депутатши , і решта. Як можна зупинити таке у€б@не ,,наукове,, гвалтування мови і психіки тих хто не хоче і хто не згоден приймати всі ці тупі новоправила. Я особисто буду з цим боротись , наскільки млжливо. Тому цим жіночотивам і бабативам Дизлайк.
Доброго дня всім) На каналі Т.Г. Шевченка тільки що вийшло відео про Роксолану, і от в коментарях вже люди сперечаються)) як правильно: султанша, султана чи султанка? Питання наче підходить до теми цього відео) Буду вдячна за відповідь :)
💙💛Каналу вподобайка 💙💛👍 при нагоді друзі, зацініть новостворений канал крутої Української музики, підпискою та вподобайкою, єднаймося, Все буде Україна💙💛
@@Yarkhimed йой, так а як же чистота мови? Шлях до хорошої української лежить через погану українську, але ним треба слідувати, а не зависнути десь на початку і виправдовуватись дескриптивізмом.
І щоб ти знало, не "капєц", а капЕць. Це слово прийшло в сленг від українського слова - кАпець. Потім темні муцкавити перекрутили КАПЕЦЬ на "капєц"... вчися, дурепо
головна проблема фемінітивів - вони ускладнюють мову без реальної причини, просто щоб протягти певну повістку. Немає смислової різниці між "вона секретар" і "вона секретарка", або "вона лікар" і "вона лікарка". Але певна категорія людей готова з гівном їсти всіх інших, якщо буде не так, як вони хочуть. Причому їм важлива не конкретна позиція, а сама ситуація, тому отримавши начебто те, що вони хочуть в чомусь - вони одразу придумують щось іще, аби й надалі залишатися приниженими і ображеними. До речі, а як щодо іншого боку цього питання - маскулятивів? Як правильно називати чоловіка сукою, якщо сука має стосунок до жіночого роду як слово, але як поняття цілком безрідне і універсальне?
У англійській мові - god/godess, stuart/stuardess і т д. Я так розумію - це запозичення в англ мову? Але сам факт - є слова, що вказують і на категорію, і на стать
Ні, НЕМАЄ вже в англійській stuart or stuardress. Fly attendant. Police officer (а не policeman), fire fighter ( а не fireman), і навіть грішно сказати man kind, man made. Кажуть human kind. Тому що тут жінки фемінізм по іншому розуміють, + фемінітиви не притаманні цій мові. В США боряться за genderless.🙈🙄 і іноді це доходить до маразму...
Я чесно не розумію проблеми у вживанні слів чоловічого роду (наприклад "менеджер") щодо жінок, якщо нема відповідників, або якщо вони мовцю невідомі чи невластиві. У моєму випадку так весь час було з назвами професій (і не тільки) при спілкуванні і я до цього просто звик. Наприклад, речення "Вона -- знавець східної культури" для мене не несе жодного дисонансу через незгодженість родів. Чому мають тоді бути проблеми з іншими словами? А слова типу "історикиня", "хімикиня" ітд для мене звучать не натурально та дуже нав'язано.
ну то так, бо ви ж чoловік і для вас природньо домінувати і не розуміти such minor issues... а мова - це звик, чи не звик, мова - це правильна назва предметів, явищ. etc
@@wesnaleigh3263 шо за домінування? Над ким конкретно я доміную, і в який конкретно спосіб? Поясніть, будь-ласка, бо це взагалі для мене не зрозуміло. Для мене справді фемінітиви не є аж такою великою проблемою: вони аж ніяк не пов'язані з моїм фахом, у мене є свої проблеми/завдання/амбіції, які з'їдають і так досить багато часу, та і на глобальному рівні (хоча б з моєї перспективи як особи) є набагато більші проблеми, як наша незграбна (чи навіть антиукраїнська) влада, Рассєя та Китай на сході, радикальні ліваки на заході ітд. В цьому контексті фемінітиви настільки глибоко знаходяться в моєму списку пріорітетів, що їх там взагалі й немає. Якщо ви хочете фокусуватись на питанні ґендерної репрезентації в українській мові, то прошу. Додайте теж 69 нових ґендерів, для кожного свої займенники, закінчення дієслів тощо, введіть це в правопис і зробіть притримування цих норм обов'язковим на законному рівні, бо такі вимоги нашої теперішньої реальності, чи не так? Тоді ті свині чоловічої статі, білого кольору шкіри та стардартної сексуальної орієнтації врешті зрозуміють, що таке бути репресованими.
@@glibbond168 Ви просто не зрозуміли підтексту. Панночка мріє, щоб ви над нею трохи подомінували, і робить прозорі натяки. Сподобалися ви їй. А ви так нехтуєте своїм шансом.
@@Mova-ll7rw я не писав те, що пишете ви. Не буду спрощувати її позицію до такого рівня чи займатись відвертою маніпуляцією/насмішками. Мене більше цікавить чесне висловлення думок. Але я все одно точно не згоден з головною тезою співрозмовниці.
Дякую! Нарешті! Давно чекала на цей розбір на основі української, бо російських фахівців у питанні фемінітивів слухати беззмістовно, а англомовних навіть шкідливо.
Hlib Fursov, шкідливо, бо з‘являються аргументи про те, що треба йти до нейтралізації, як в англійській. Напиклад, як ось тут пропонують: maksymus.wordpress.com/2017/11/09/500520/ Сайт знайшла в гуглі. Гадаю, там ще багато такого, бо бачила такі аргументи раніше.
Тому що пантера - це леопард чорного кольору. В оригіналі це персонаж чоловічого роду, і тільки в радянській і польській інтерпретаціях Багіра стає жіночого роду. Дуже показово, наскільки на нас впливають мовні категорії і як ось це закінчення «-а» підсвідомо змушує нас думати про Багіру, як про жінку. Хоча, з Каа проблем не виникає, бо він удав. І це ще раз доводить, як важливо вживати фемінітиви, бо поки ми до них не звикнемо, ми не будемо сприймати той факт, що жінки теж можуть бути хорошими менеджерами, вченими, пілотами і т.д.
Він ще говорить, що коли ми починаємо одухотворювати речі, наприклад, коли пишемо дитячу казку, то сприймаємо граматичний рід як стать. Лінійка - дівчинка, а пенал - хлопчик, наприклад. Приблизно те саме ми робимо з поняттям менеджер.
@@ccompass така думка має своє підґрунтя. Точно не варто повністю забувати про вплив роду іменників на сприйняття статі. Теж не варто відкидувати фемінітиви як такі. Але теза типу "казати на жінку 'менеджер' -- дизінформація і брехня" чи шось дуже до цього подібне -- нонсенс, на мою думку. Передусім через те, що стать згаданої особи найправдоподібніше знана з контексту. А загалом, що робити зі словами на позначення людей, якщо вони мають лише чоловічий рід? Чи це неправильно сказати: "Вона -- знавець східної культури?" Чи, може, має бути "знавечка" чи "знавчиня"? Якщо в таких випадках це не "брехня і дизінформація", то чому так є з професіями?
Щодо питання, що комусь фемінітиви видаются смішними.. Мені, спочатку видавалось незвичним, але абсолютно логічним. Потрібен час для звикання, от і все.
Тут справа не в звиканні. Звикати слід до чогось обов'язкового і правильного. Сама ж процедура впровадження фемінитивів аж так знагла дуже насторожує. А де дослідження мовознавців? Де вивчення граматичних засобів утворення фемінітивів? Тут уже деякі користувачі звертали увагу, що значення слів "учитель" і "учителька", "журналіст" і "журналістка" різні. Це означає, що спочатку мовознавці повинні розібратися в цьому питанні як слід. І це не справа одного дня. А якщо хтось тут пише, що все ясно і зрозуміло, то він просто демонструє феномен Даннінга - Крюгера. Ось трохи більше про "підводні камені" фемінітивів: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
@@pidpilnahumanitarka Дуже прості. Наросток ин - не дуже частотний наросток спільного роду, а не безальтернативний жіночий, як зараз його почали всюди пхати, певно, через грантоїдинь німецьких фондів, що в них ин - це основний наросток для жіночого роду. В результаті якщо у Грінченка були дружиня, багатиня, щедриня, слугиня спільного роду, то зараз ми цей наросток фактично втратили. Зате отримали отоларингологинь - і я манав таке вимовляти на відміну від, скажімо, лікарки чи пані доктор.
Дякую за контент, стало трохи зрозуміліше, але, як вірно буде казати на жінку, що займається вівчарством? Якщо це чоловік - він вівчар, а вона - вівчар (ка) / вівчар (иня) ? Чи можна просто сказати "Пані Вівчар"? Також слова, які позначають посаду, на кшталт "Декан". Мене занадто дратують оці "Деканеси", а тим паче "Деканки". Відразу або "Дикарка" в голові, або село Диканька))
Вівчарка, чабанка, пастушка буде нормально) можливо, незвично через омонімію, але до болкарки наче вже всі звикли:)) деканка теж нормально, все звикається насправді
@@pidpilnahumanitarka Ви маніпулюєте псевдонауковою відбудовою класифікації об’єктів... Якщо "фемінитиви"- це термін або поняття, що сформовані мовознавством, то вкажіть саме на ознаки цього слова та на конкретну наукову теорію в якої це слово сформували, щоб було зрозуміло, що ви не позичили це найменування з якоїсь іншої науки, та не описали щось на зразок "кровотворної системи мінералів", використовуючи несумісні за значенням параметри. З точки зору філології - не існує ніяких морфемних ознак, щоб слова, відібрані до групи "фемінитиви", класифікувати в цілісну самодостатню групу. Є одна ознака, яка їх з точки зору філології об’єднує. Це - закінчення, які за своєю формою в називному відміннику за правилами науки, дозволяють відносити до жіночого роду (але … зверніть увагу, до роду, а не статі), бо за тим ж самими ознаками через морфему слова на тих же засадах) до цієї групи слів відносяться також такі слова як, наприклад: рушниця, річка, білка, квітка та багато інших, що зі статю не пов’язані. Тобто, якщо ви наполягаєте, що це якась окрема група саме в філологічному порозумінні, то які саме ознаки мовних елементів дозволяють не плутати фемінитиви з іншими іменниками жіночого роду? Які ознаки в морфемах, чи при вибудові речень вказують на жіночу стать…? Бо суб’єктивні вигадування, щодо хтось там відчуває…. що в кожному випадку за іменником стоїть саме ознаки жіночості- це міфологія.
Можна за сучасними правилами, але який в цьому сенс? Хіба щоб нав’язувати сексизм? Навіщо заміняти фаховість та професіоналізм на ознаки статевості людини? Стать ніяк не впливає на таланти, на натхнення , на творчість, на здібності вивчати теми, набиратися професійного досвіду... Користуйтеся тими нормами, що століттями були в мові, та зараз нікуди не поділися. Тобто займенниками "він" або "вона"- за потреби, але зверненням "пан" та "пані". За потребою можна відмінювати прикметники що знаходяться біля важливих для вас слів... Вигаданий спосіб формування фемінитивів - насильницьке втручання в мову, насадження сексизму в культурі.
@@ВалдэсАландэскаас щодо столітть: давно літерою "ять" користувався? Часи змінюються, мова також, і це нормально. Я наприклад вважаю що доречніше казати "сторіччя" замість "століття" бо немає в українській "літ" як синоніма або форми "років", а під цими словами ми маємо на увазі саме кількість років (сторіччя, десятиріччя, п'ятиріччя, дворіччя, тисячоріччя тощо) хоча не думаю що ти десь знайдеш це слово в старих дописах з 'ять'
1. Чи є зворотні приклади, коли назви жіночих професій доводиться адаптувати до чоловічого роду, і як це явище називається? 2. За наявності фемінітивів, чи є коректним вживання форми чоловічого роду при необхідності узагальнення? Наприклад, "у нашій школі 50 вчителів" або "у нашій школі 50 вчителів і вчительок"?
Запит на зворотній приклад у суспільства вже давно є. Нам потрібно слово для позначення корабельної сосни чоловічої статі. Просто слово політик все таки передбачає наявність хоча б якогось рівня розуму.
@@RuslanVaskov трохи погугливши я дізнався що ніякої "швеї" нема, є кравчиня, перепрошую, ну і з'явилось воно, зрозуміло, раніше за "кравець". "Швець" уже вперше вжито було після 2 світової
пригадалось, як будучи ще молодшими школярами усьому присвоювались саме ось ці родові приналежності (саме ті вчителі та різні цікаві слова, як "членкиня" і т.п.). навіть якось ніби проти власної волі, але слово само вилазило тобі на язик) бо мозок саме так вже був налаштований за такою логікою) цікава тема! дякую)
Відверто кажучи, деякі нові фемінітиви й справді звучать комічно, як-от "членкиня" (можливо через дисонанс жіночого роду й фалічного символу, при тому що з чоловічим родом такого не виникає), або "мисткиня" (від "митець", хоч і звучить наче щось зовсім інше). Персонально я не маю проблеми з явищем фемінітивів, як таким, але багато з них просто не вживаю, чи тому що не бачу надмінної необхідності, чи через незвичність. Більшу проблему я бачу в персоналіях, які вважають адекватним виправляти мову малознайомих чи незнайомих їм людей, демонструючи свою завчену "грамотність". Не важко зрозуміти, що така поведінка логічно виллється в негативне сприйняття не лише цих окремих людей, а й ідей і думок, що ті намагаються донести. Якщо хочете, щоб інші люди вживали фемінітиви, відчепіться від них.
Думаю, над словом "член" (суспільства, напр.) перегигикали ще в школі та й змирилися до тепер. Те саме і з "членкинею" - перегигикаєте та й звикнете, напевно
(Цей комент не агресивний, а добрий)) "Член" має нейтральне значення частини чогось (як-от член суспільства, член команди, те саме "розчленування трупа" тощо). Навіть у російській мові десь бачив слово "члены" як позначення кінцівок (от точно не пригадаю контекст), але здається аж ніяк не статевого органу, тоді було б "половой член", а не просто член. Тому так, "членкиня" трохи дивне утворення, але принаймні не "члениха" чи "членка"
Членкиня, членка, філософиня, філософеса 😂😂😂😂😂😂 .Я ТАКОГО АБСУРДУ НІКОЛИ НЕ БУДУ ВЖИВАТИ. Бо це лише потворить Українську мову, як і слова міт, катедра - ідіотизми якісь
Фімінітиви потрібні українській мові, я і наприклад, радянська термінологія. Тобто чим люди більше думають радянськими категоріями, тим швидше настане комунізм! А на рахунок фімінітивів, то як писав Енгельс "чим вище положення жінки в суспільстві, ти воно прогресивніше". Слава УРСР!!! Вперед до світлого майбутнього! Так фімінітивам!
@@tlikgitlerenk1623 Хіхіхі, які ж ми смішні. Твій коментар можна було б проігнорувати, якби не безглузде перше речення. Що ти там написать, то, хотів, діду? Вуса бриєш, чи відрощуєш?
Я когда услышала, что в новых правилах будет много феминитивов, обрадовалась, но меня смущает, что до сих пор в наших СМИ иногда их используют, иногда нет.
@@pallych декілька мовних помилок у Вашому короткому тексті: 1) Ви не дотримались стилістичної цілісності в побудові висловлення (поєднання ввічливих зворотів із образливими висловленнями); 2) Пропустили кому перед "будь ласка". Це аж ніяк не помилка, але Ви самі вжили фемінітив - фемка ;-) І це я зачепив лише мовне питання, яке Ви порушили. Про елементарну культуру та етику спілкування Вам нагадають інші коментатори.
Я вас обожнюю)) Зовсім недавно дискутувала з представником консерваторських поглядів на фемінітиви, про їх необхідність та природу походження.. І дуже приємно було почути у цьому прекрасному відео практично підвердження моїх роздумів! Зберігаю на випадок важливих переговорів 🙌
Та у будь-якому кині, або книзі вони завжди кажуть «вона» коли говорять про корабель. Те саме і стосується і космічних кораблів у sci-fi, прикладом у The Expanse, Rocinante завжди «she», пілот їй каже «my girl» і т.інш.
Дякую за відео. Маю запитання: як бути з множиною? Наприклад, коли ми говоримо про письменниць і письменників, користувачок і користувачів, слухачок і слухачів тощо? Якщо дублювати все через «і», текст має якийсь «бюрократичний» присмак, та й в мовленні навряд чи хтось захоче так говорити у 100% випадків. Знаю, що у німецькій мові практикується написання на кшталт Dirigent*in, але для української мови досі не бачив якоїсь справді цікавої пропозиції. Або інший випадок - «ті, хто був», «ті, хто чув» - зрозуміло, що в таких фразах не маються на увазі лише чоловіки. Можливо, краще «ті, хто були/чули/відвідали»?
Усі ці німецькі намагання відходять у минуле. По-перше, вони суперечать загальномовній тенденції до економії. По-друге, явне подання професії чи посади в жіночому роді не є прийнятним. Європейці вже зрозуміли, що значну кількість жінок це обурює. Звісно, посада не залежить від статі. Якщо ми не сексисти, звісно. :) Щобільше, наші фемінітивізатори зовсім забули про групу, яка найбільше потребує позитивної дискримінації. Це особи так званої "невизначеної" статі. Зауважте, не нейтральної. Це їх ображає й принижує. Так само їх принижує нав'язування гендеру на назву професії. Це як сова на глобусі, даруйте. Тому "гендерно нейтральні" назви - це перспектива не тільки Європи. У нашому випадку це так звані "традиційні" назви, які помилково вважають чоловічими. Більше про це тут: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
@@pidpilnahumanitarka Дякую! Мені цікаво, як це «працює» з мовної точки зору, тобто якщо сказати «вона філолог» не відповідає логіці, то як ми можемо пояснити коректність фрази на зразок «вона - одна з провідних українських філологів»? Мені цікаво зрозуміти, як обґрунтувати (для себе чи для когось) те чи інше написання.
Остапе, я от трішки порефлексував над словом "покликАння" і прийшов до виснову, шо воно в рази ліпше ніж "посилання", але все таки має кращу альтернативу, а саме "поклик". Тому що у слова "поклик" уже наявне необхідне значення "запрошувати до чогось, кудись" і його достатньо розширити і на електронне запрошення в гіпертексті. З "покликАнням" же ж ми створюємо абсолютно нове слово, та ще й додаємо можливість сплутати з "поклИканням", словом з абсолютно иншим значенням. Буду вдячний за відгук!
Завдяки фемінітивам я психологиня, а за захопленнями ще й фотографиня та дизайнерка, чому надзвичайно рада, бо, як на мене, вживання психолог, фотограф та ін. по відношенню до жінки дуже дивне (набагато дивніше, ніж найдивніші фемінітиви). Дякую за цікаве відео та вичерпну інформацію!
давайте вже не вигадувати зайвого. якщо актор-акторка, професор-професорка, менеджер-менеджерка, то пілот-пілотка. найкраща пілотка компанії - то ж звучить гордо!
@@RebekkaGerman оооо, боги, як можна бути таким необізнаним в жіночій анатомії? піхва - то трубка яка веде до матки. а "пілоткою" називають вульву, тобто зовнішню частину жіночих геніталій, не внутрішню. бо пілотка виглядає геть як дві пари статевих губ. і якщо пілотка - чужинське, то вже тоді і пілот також.
Якщо ви філологиня, то вас може зацікавити аналітично-філологічний погляд на фемінітиви: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
В живій українській мові завжди використовувались і використовуються фемінітиви - в селі ніхто не скаже на жінку лікаря в чол. роді - говорять лікарка, врачиха, докториця, дохторка, медичка... і завжди в жін.роді. В живій мові завжди вчителька (хімічка, фізичка, математичка, географічка, історичка, естетичка, українка тощо), трактористка, водійка, шоферка(ша), зоотехнічка, агрономша, ветеринарка, фермерка(ша), ланкова, діячка, председателька(ша), директорка(ша), завідувачка, продавщиця, співачка, танцюристка, акторка, актриса, артистка, виконавиця, виконувачка, клоунка ( ніколи клоунесса), художниця, вчена, президентка (ша), депутатка(ша), кладовщиця - перелік безкінечний))). І якщо жінка в селі стане виконувати "чоловічу" роботу, наприклад електрика, вона тут же стане еле"ктричкою ( а не електри"чкою) і ніхто і ніколи її не буде звати електриком в чол.роді. В автохтонному україномовному середовищі нікому на думку не спаде звернутися до жінки в чоловічому роді з будь якого признаку. А якщо таке звернення відбувається, це розцінюється як невихованість або недолугість. А автохтонними носіями мови є саме сільські жителі, подобається це комусь чи ні. Обмеження в використанні фемінітивів в сучасній офіційній українській мові прийшло з тотальною русифікацією і совєтізацією україномовного середовища разом з масовими російськомовними радіо, телебачення, преси, літератури тощо, бо в російській мові використання фемінітивів є неприроднім і скоріше є виключенням, тоді як обов"язкове використання фемінітивів в автентичній українській мові є природною і невід"ємною її частиною, а не використання - ознака мовної русифікації.
Тому фемінітивами повинні займатися спеціалісти, а не любителі. Тому що для любителя фемінітив "менеджерка" такий самий, як "врачиха". Насправді фемінітиви семантично і стилістично не є тотожними вихідним формам. "Жива" мова і офіційне мовлення - це різні речі. І бездумне нав'язування просторічних форм нічого хорошого мові не дасть.
Скажіть жінці - майстрові спорту ( бажано - бойових мистецтв ), що вона ніякий не майстер, а майстриня. І що в своїй справі вона справжня професіоналка. Потім поділитесь враженнями, якщо будете на це здатні.
Це маніпуляції, під вплив яких ви потрапили. В розвитку української мови немає тенденцій змінювання іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів таким чином, щоб вказувати на стать людини. Ні на чоловічу, ні на жіночу. Граматика слів не відображає стать. Автор роліку набрехав. Те, що зараз по правопису називають "фемінитивами", які утворюються через зміну суфіксів, в української мові ніколи не практикувалося. Ті слова, які знаємо зараз - це все запозичення з імперської російської мови. Бо там не існувало іншого засобу вказувати на стать. (В Україні було звернення "пан" та "пані", там не було) Всякі там "робітниці", "селянки", "вчительки", "комсомолки", "активистки", тощо- це граматичні конструкції які виникали в російській мові в Російській імперії, а потім в СРСР. Через політичну пропаганду вони потрапляли в українську культуру та перекладалися, зберігаючи норми граматичного утворення. Приклади історичних слів, що схожи на російські фемінитиви, з присутністю суфіксів, які наводяться в цьому ролику, є поодинокими випадками. І довести, що наприклад, "княжна" відтворилася від іменника чоловічого роду "князь" не можливо. Бо "кяжичі" - це назва групи осіб, що мають різну стать. І назва могла відтворитися від назви групи. Так саме і назва "українка" - назва від етносу .Є запозиченими "акторка" (фр). Швачка- взагалі немає символічної пари іменника чоловічого роду- виникло, вочевидь, від назви діяльності, так само як і вчителька (бо були жіночі навчальні заклади, з предметами, що вивчали тільки жінки, і викладали їх жінки)...
@@ВалдэсАландэскаас ви не можете стверджувати, що в розвитку української мови немає тенденції змінювання іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів. Вона не тільки є, але і активно практикується.
@@ВалдэсАландэскаас Ви також забуваєте про звернення "Господин/Госпожа" які існували в Російській імперії. Або "Гражданин/Гражданка" в Союзі. Ці звернення прямо вказують на чоловічик або жіночий рід.
@@ВалдэсАландэскаас І не забувайте, що мова має властивість змінюватися і адаптуватися. Згідно з соціальними віяннями, фімінітиви з'являтимуться дость активно і навіть не має значення на скільки це властиво саме для української мови.
@@yelizavetaherasina263Ось саме так, звернення в Російської імперії завжди мали статусне значення. Не можна було госпожою називати робітницю...чи господином працівника. В Україні "пан" та "пані" використовувались незалежно від статусу людини. На територіях, що підпали під російську залежність, цю традицію знищували. Але на Західних частинах українських етнічних земель, практика використовувати звернення "пан" та "пані" збереглася до окупації Радянським Союзом. І в діловодстві використовувалась ще деякий час після окупації. Гражданка/Гражданин в радянській мові використовувалися виключно як розмовний варіант, який не фіксувався ні в літературних нормах, ні в діловодстві .. Може тому розвиток формуваня фемінитивів і пішов іншим шляхом. В українській мові такої потреби не було. І те що зроблено зараз насильницьким шляхом через правопис, приводить до багатьох складнощів ділового спілкування, та вимагає знов насильницьким шляхом переформатувати мову, бо правіла що нав'язані народу, не є досконалими та вдалими для багатьох ситуацій спілкування повсякденності та діловодства.
Чую в блогерки з росії таке. "Автор книги Елена ... Он (автор) хотел сказать, что... Скажімо так, незвично відносно наших тенденцій. Ну є ж, в кінці кінців вчителька (учительница), всі звикли, так навіщо уникати тих фемінітивів? Мабуть, в них підсвідомо жінка не може бути професіоналом в професії?.. І дивно було почути від жінки-українки в фейсбуці, що вона вважає фемінітиви зневажливими щодо жінок! Мабуть, тут залежить, що у людини в голові.
У мене питання про категорії, тобто слухачі, пішоходи, водії, студенти і т. д. За цими словами розумілись саме категорії, для яких не важлива стать. Наприклад юридичні документи пішохід переходить ... не грає ролі чи пішохід жінка чи чоловік, платник податку, злочинець, підозрюваний. Права ті самі. У феміністичних колах зустрічаю слухачі та слухачки, і так далі. Мені цікава ваша думка стосовно функціонування категорій і чи доцільне розділення на стать в цих випадках
Міркування про категорії впритул підводять нас до розуміння того, що в українській мові реально існує загальний рід. Про це була стаття "Декілька зауваг щодо фемінітивів в українській мові" (independent.academia.edu/VakulenkoMaksym).
Після фемінітивів, наступним завданням мовознавців буде знайти гендернейтральні слова для узагальнення працівників обох статей. Наприклад, для виразу "курси пілотів і пілоток".
У польській мові це вирішується тим, що якщо в групі є чоловік або уся група з чоловіків, тоді використовуємо чоловічу форму множини. А якщо там одні жінки/діти, тоді використовуємо нечоловічу форму множини. Наприклад у нас є група людей що вишивають одяг. Якщо там нема чоловіків, то кажемо на цю групу "кравчині". А якщо там є хоча б один чоловік, тоді ми вже кажемо на цю групу "кравці". З цього виходить що курси будуть курсами пілотів.
Зараз це вирішують через збірні іменники типу «студентство» або через конструкції типу «студентська спільнота». Правда, це працює тільки у випадку, коли є спільнота, тобто ви говорите про реальну групу людей. Для курсів, думаю, годяться і просто «пілоти», але якщо вже говоритимете про випуск, то там будуть випускники і випускниці курсів, пілоти й пілотки, бо конкретні люди.
Питання як бути в офіційно-діловому стилі. У тих же юридичних документах: чи прокурор клопотала, чи прокурорка клопотала, чи прокурорша клопотала. А як бути із суддею, якщо вона жінка? Суддівка?.. При цьому прикметинові іменники взагалі не викликають проблем (слідчий, слідча / захисник, захисниця).
Я дуже рада, що ми потребуємо нових слів у нашій мові. Це означає, щовона живе і розвивається. Пригадую, як моя одногрупниця-росіянка гидувала використанням кличного відмінка. "Как-как? Дездемоно? Кому такое пришло в голову?" Це я до того, що людям, які користуються іншими мовами, може видатися дивним щось в українській мові, але чому ми маємо тим перейматися? 🤷
За моїми власними спостереженнями, використання (а точніше - ігнорування) кличного відмінку теж є проблемою сучасної української мови. Наприклад, часто його ігнорують навіть у дубляжі фільмів або у книжках, не кажучи вже про розмовну мову, і це ріже слух.
Головне, щоби люди усвідомлювали, що фемінітиви (як і маскулітиви), коли їх навмисно утворюють зі спільної форми, стилістично підкреслюють статеву ознаку, наприклад «раби (спільне)» та «рабині (суто жіноче)» або «плакса (спільне)» та «плаксій (чоловіче)». А також те, що такі «-иви» не мають сенсу без прив'язки спільної функції до певної особи, щоби не виникали жахіття на зразок «службові обов'язки директорки» або побаченого колись «під час проходження конкурсу на посаду членкині Нацради». Тобто, що «Олена була відповідальною директоркою» є цілком нормальним, адже описує певну особу, але не існує такої речі як «посада директорки» (якщо це не типово жіноча посада).
Суржик тоже имеет право быть!)
Застав дурня богу молиться, то він і лоба розібʼє :)
чим більше дивлюся ТПГ, тим більше дивуюся тому, як я взагалі закінчив школу і здав ЗНО, а потім згадую про Табачника з Аз(і/а)ровим і все встає на свої місця.
кажуть Табачник українську знає досконало
@@ПавлоОстроверхий але міністр освіти він так собі
@@СергійЦвик-ц4ж та він на будь якій посаді так собі
Коли людині нема що сказати по суті питання, вона починає ображати ту людину яка поставила те питання. Пасивна агресія зветься.
Та чому дивуватися? У школі не вчать усім тонкощам філології - лише основ. Природно, що багато інформації є новою для людини без профільної освіти. Це як дивуватися, що не можеш добре зробити операцію, бо погано вчив біологію в школі...
Щодо фемінітивів на кшталт "історикиня" у мене є зауваження, хоча вочевидь воно вже так приживеться. Справа в тому, що слово "історик" походить від слова "історія", а слово "історикиня" стає чомусь похідним від слова "історик", додаючи суфікс -к- крім суфіксу -ин-. Це вже аналог не "господині", а "господарині" (на щастя, так ніхто не говорить). Мені видавалося б значно природнішим вживати "істориня", "математиня" і т. д.
Ну і ще окремо дратує слово "членкиня", тому що у нього інше походження, адже воно фактично означає частину тіла, і звідси вже отримує переносне значення частини певного колективу. Нас не непокоїть, що ми вживаємо слово "голова" у чоловічому роді, коли маємо на увазі "очільник", так само, як чоловічого роду можуть бути "права рука" і "душа компанії". Єдине, чим я можу пояснити проблему зі словом "член" і виникнення до нього фемінітиву - це те, що значення просто частини тіла вже всі давно забули, залишивши його тільки для однієї конкретної частини, і в результаті ці два значення надто розійшлися і сприймаються майже як омоніми.
Дякую, що зекономили мені кільканадцять хвилин на написання коментаря! 😊
дійсно, "членкиня" звучить дуже натягнуто і, головне, не відображає самої суті вживання фемінітивів. фемінітиви покликані не просто надати словам закінчення характерні для іменників жіночого роду, а наповнити саму суть термінів жіночою енергетикою, щоб підкреслити що жінка є повноцінною учасницею будь якої суспільної діяльності. тому, вважаю, що найбільш природнім і правильним було б у якості фемінізму до слова "член" вживати слова на кшталт "пілотка, ватрушка, устриця,..."
В українській мові перед суфіксом на "и" фонема /к/ переходить у /ч/: вовк - вовчиця, сорока - Сорочинці. Тому не варто вживати й фемінітиви на "киня". Вони суперечать цій тенденції.
@@Mova-ll7rw тож треба казати "Вона ЧЛЕНЧИНЯ Комітету"? 🙄
Чи просто "Вона ЧЛЕН Комітету"?
@@Mova-ll7rw неприємно, коли до жінки ставляться як до тварини. -иця це щось тваринне. Я розумію що це не по нашому, не по бразильському, але мене б особисто куди більш влаштовувала "історика", раз вже є "історик", без усіляких "динь" наприкінці.
"Нехай проблеми та негоди...", - в саме серце...
а як цього ведучого звали? забув вже
@@serhiyint uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Ого, Клятий Раціоналіст спонсує Підпільну Гуманітарку! Вражає👏
Дякую за контент!
Я завдяки його рекомендації якраз і знайшла цей канал, коли тут була лише тисяча підписників ^^
Клята гуманітарка. Трясця їй)
@@redmilumredmi1259 і Підпільний раціоналіст 😀
Спонсорує
Кругова змова україномовних юбуберів :astonished:
Логіка типового противника фемінітивів:
Директорка, професорка, режисерка - 🤮, офіціантка, проститутка - 👍
Пілотеса, хімікеса, комікеса - 🤮, стюардеса - 👍
Науковиця, очільниця, посадовиця - 🤮, одногрупниця, прибиральниця - 👍
Мисткиня, фахівчиня, бойкиня - 🤮, продавчиня - 👍
Одразу видно, що людей чіпляє ще й те, що ті фемінітиви, за які ми сьогодні боремося - це часто складні, високі та "нежіночого розуму" посади/професії, на яких багато чоловіків не хотіло би бачити жінок..
(🤮 - фу, як неприродньо, 👍 - мм, як природньо)
Ти клоун, всі із них неприродні.
А чи можно вжити "пан сорока" для позначення чоловічої статі сороки, якщо говорити про дитячу казочку?
Ідеально.
А може справедливіше було б казати "пан сорОк"? Як казали у певних місцевостях "піду подивлюся, чи не впіймався миш?" :) Я на нашого папуга кажу "папуг" а не "папужка". Він -- серйозний птах.
Пан сорочин..?
"Пан сорокєт":D
Я теж так відразу подумала 😉
Давайте наступного разу справді про природу гумору)
Дякую за відео! Я біолог, але завжди цікавився мовами та їхнім розвитком, кожен раз радію коли бачу Гуманітарку на ютубі 👍
Наступне відео буде про середньовічний секс, але нікому не кажіть.
@@pidpilnahumanitarka йой, тоді треба більше донатів докидувати))
@@pidpilnahumanitarka з показом кольорових слайдів?
Хтось сказав "гумор"?
Traja negra para mi nieta. (іспанська)
Вимовляється -
"траха неґра пара мі ньєта".
@@pidpilnahumanitarka,а я точно на тому каналі?
Як ж я вам вдячна за цей етер!!!!! Бо так втоплює пояснювати навіщо фемінітиви, тому я отримала надзвичайне задоволення від прослуховування)) дякую))
На жаль, про слова спільного роду (суддя, голова, сирота і т.п.) не згадали. Бо дуже часто бачу питання про фемінітиви до них, і доводиться пояснювати що вони того не потребують.
Якщо суддя спільного року (що очевидно), то й адвокат, і прокурор також.
@@artemkomisarenko5921 адвокат та прокурор - запозичені слова! А голова та суддя - українські! Такі речі навіть в першому класі знають
@@zaharberkut5552 А ще адвокат починається на голосівку, а голова закінчується, а адвокаті сім літер, а в голови - шість. Що з того?
@@artemkomisarenko5921 До слова "прокурорка" так-сяк звикли. А слово "адвокатка" звучить таки дивно... Може, краще "адвокатеса" чи "адвокатесса" (з подвоєним "с", хоча це вже пахне русизмом)?
@@halynadariienko6107, воно не пахне, а є, бо в нас подвоєння зберігається лише у власних назвах і близько 20 винятках.
Я от, наприклад, не розумію слова "геройка" - чому не "героїня"?
Аналогічно. Дратують фемінітиви, які уже є, але чомусь їх вигадують знову. При цьому, просто беручи чоловічу версію, та додаючи жіноче закінчення. Що за «стюардиня» («стюардка»), якщо вже є «стюардесса». Тоді, жінка пілот - «пілотка», чи всеж таки пілотесса?
Можливо тому, що буква "й" хоч і позначає приголосний звук, але має два алофони [й] (як в ясла, знаю) та [ī] (близьке до звуку [і] як в дай, йду, майка) -- тобто це майже голосний звук, і утворення форми з суфіксом -к-, цілком можливе і фонетично навіть милозвучно (маємо повноголосся). Хоча з иншої сторони, "геройиня" (і саме так видається мині правильним, бо все таки суфікс -ин-) теж непогано і вже увійшло у вжиток. Але з иншої сторони, ми пишемо "героїня", можливо не хибно, а саме тому що це алофон [ī], а отже ми маємо модвоєне і, себто іі, себто ї. Одним словом непросто оте ціле діло. Тому це більше справа смаку. Можна ж наприклад казати пілотиня (як на мене милозвучніше) аніж пілотка чи шофериня, замість шоферка.
@@HymenTor мені слово пілотка дуже подобається
@@HymenTor а чому не ПІЛОТИНЯ? Просто ти телепень
Героїнка - як любителька героїну
А у чому проблема з пілоткою? Чи хтось плутав взуття із громадянками В'єтнаму, або кутову шліфувальну машину із громадянками Болгарії?
Іспанка взагалі хвороба.
Є люди з IQ в районі 0... от вони й плутають жительку Болгарії зі шліфувальною машиною, також вони думають, що якщо менеджер, то обов'язково чоловік..... говоріть як зручно Вам і Вашому співрозмовнику
В тому, що слово зарезервоване сленгом.
Не на образу болгарським жінкам, але називати болгарку повністю це незручно.
Венгерка - слива, полька - танок, фінка - ніж, корейка - шмат м'яса, китайка - яблука, голландка - корова або піч, американка - більярд, турка - кавник.
А ще кажуть білоруска - жінка з Білорусі, а білорус - трактор.
Фемінитиви для мене незвичні, але, якщо подумати, вони цілком логічні та природні й дивно, чоиу ми досі їх мало вживали. Тож буду мовити по-новому.
Я теж...
...
@Green Werewolf в словацькій, польській, чеській вони скрізь. Тож для мене це перестало дивно звучати :)
@Green Werewolf , вони звучать дивно тіки тому що ви звикли без них. Та і багато фемінітивів мають гарне звучання.
Деяких цих слів взагалі не було навіть. Фемкині їх створють.
15:33 може я не тією мовою розмовляю, але слова "менеджер", "лікар", "вчитель" мені не повідомляє про стать людини, ці слова мені дають виключно інформацію, що це людина, яка має певні навички та займає певну посаду.
Наприклад, слово "співачка" повідомляє нам і рід занять, і стать.
@@vitaliibruelov9490 Бо мені, зазвичай, важливо буду я чути чоловічий чи жіночий голос, а з прикладом "лікар" мені не важливо хто буде мене лікувати. Доцільно використовувати "лікарка" виключно в моментах, коли треба підкреслити що це жінка лікар.
Це тому що ви "потрібної" статі. От якби до вас звернулись як до жінки, більшість чоловіків зразу б відчули "пониження статусу" та почали б обурюватись. Тоді вам би поступила зовсім інша інформація. Це як білі Штатівці (усі приклади малоадекватні) говорять, що не відчувають расизму! Чому б привелійованим те відчувати!
@@Artem-go5xf Згоден, що використання фемінітивів може залежати від контексту. Але не виключено, що розвиток мови піде далі, і почнуть вживати і в більш широкому сенсі. А, можливо, і ні...
@@Artem-go5xf Згадайте цей свій пост в рочків 40, коли стають обо’язковими огляди в уролога методом пальпації вашої простати хD
Мої баба все життя вживають фемінітиви - дохторка, прохвесорка тд.
Скоріш за все це діалектизми. Який це регіон, якщо не секрет?
Моя бабуся теж так завжди казала. Слобожанщина.
І головиха, і кобзарка.
Не слід плутати українську мову з російською. У нас разом з польською та білоруською мовою фемінітиви цілком природні
Моя бабуся, також все життя вживала фемінітиви і лікарка, і професорка, і директорка, і навіть міністерка. Напевно тому для мене фемінітиви не є чимось незвичним, як для багатьох інших людей
16:50 чому ж не годиться, коли рішення (чергування г,к,х) самі ж даєте за хвилину?
Не можу погодитися з твердженням про пейоративність, адже воно є не менш оціночне, ніж доводи противників фемінітивів вцілому, яким не до вподоби ті форми, що ви схвалюєте. Адже такі слова як "співачка" чи "католичка" не мають жодного знижувального відтінку.
Щодо викладачів, то вчителів-чоловіків історії та хімії розмовно звемо "істориками" й "хіміками", так само як науковців. Тож використання слів зразка "історичка" це, на мій погляд, передусім свідчення того, що саме ці форми живі та продуктивні, тоді як подоби "історикині" та "математикині" виглядають як необґрунтовано громіздкі каліцтва.
Чому ж немає маскулітиву до слова "суддя"? І якось ніхто собі не уявляє суддю обов'язково жінкою чи навпаки.
Мені здається що в принципі наголошення на рід людини певної професії це моветон. Кому яка різниця, в певних професіях, до якого роду належить людина?
Доречі слово "людина" нам ніяк не заважає називати ним чоловіків і якось не працює тут правило, що слову передує концепція.
Навіщо в проф діяльності знати стать людини і вказувати на неї? Від статі змінюється якість професіонала? Що дає загадка про належність до статі? Яку функцію виконує, безпосередньо у проф діяльності?
Бо суддя це слово спільного роду. Ви хотіли спитати чи придертися?
тому що коли дітей просять намалювати "лікаря", вони ніколи не малюють лікарку. але ви ніколи не жили в суспільстві, де ви недостатньо репрезентовані та невидимі, тому вам норм.
Добре, а що там з актуальным сьогодні «пані мер» ?
Та меркиня вона. Або мерка🤔
мерка, мересса?
Наталя Ярош, ну не знаю, звучить не по-українськи...
пані голово
В Україні немає мерів, у нас міський голова
Очевидно, що багаторічна гендерна дискримінація не могла не прищепити жінкам неадекватне сприйняття світу. Так вони бачать гендерну дискримінацію, де її насправді нема. Звідси і атака феміністок на мову, їхнє прагнення тотально утворити фемінітиви, від іменників, що позначають професії. Мовляв нас туди не пускали, але ми прорвалися, знай наших! Тоталітаризм прищепив не тільки комплекс меншовартості жінкам і чоловікам, а йще породив спрощений погляд на речі,світоглядний дальтонізм. Так автор ролику, як мені здається не помічає різниці між поняттями "масове явище" і " здорове явище". Між "логічно" і "так мені ближче до серця".
Менв здається, що слова іншомовного походження, які позначають професію, мали б залишитись незмінними.
Повністю згідна
Так. Я психолог, а не психологіня.
Так. У Правописі так і зазначається, що для назв посад, професій, військових звань доречно використовувати форму «пані…» - пані професор, пані полковник… Але хто там читає той Правопис(
Я теж кажу: я філолог, а не філологиня, член Асоціації, а не членкиня ( або членка😮, це взагалі щось) і заступник директора, а не заступниця… бо заступниця взагалі викликає подвійне тлумачення.
@@anastasiya_davydenko Так, я не хочу бути філологинею, а маму називати медикинею, а фемінитив від шеф-кухаря- це що ,шеф-кухарка?)))))А фемінитив від "лінгвіст"_-"лінгвістка"?Лінгвістка-невістка, , копистка,кістка, фуууууу
Люди інколи чіпляються за щось взагалі абсурдне. Гарний приклад вчителя та вчительки. Спочатку освіту могла здобувати лише чоловіча знать, потім знать в цілому, через декілька століть відкривали школи для чоловіків, а вже потім-потім для жінок. Тому логічно: чоловіки здобували освіту та могли когось навчати, тому і вчиТЕЛЬ. А коли освіта стала не ознакою якогось там статусу чи роду, то вчителювати змогли жінки, бо здобували освіту разом з чоловіками. Ба більше, зараз на посаді вчителювання більше тепер природніше виглядає саме жінка... Питання... Що з людьми не так? Хівхахв. Час йде, тому і слова нові з'являються для зручності та логічності. Українська не є англійською. Менеджер тому приклад, бо в англ. немає роду для слова цього взагалі, а в нас одразу його записали до чоловічого... Ну тоді і на позначення жіночого потрібно затвердити)
Дивлюся ці відео десь так, як дивилась "Big bang theory". Мало що розумієш, але заходить. Цікаво, пізнавально, лайк.
Передивляюся це відео і вирішив все таки прокоментувати. Мабуть вже є така думка, але мені здається, що окрім фемінітивів потрібна ще третя форма - нейтральна. А саме для випадків, коли стать невідома (на приклад, у текстах вакансій, тощо). Ну але хай спочатку хоча б фемінітиви увійдуть у вжиток)
"Суддя" статі не має в принципі
Суперлайк! Підкажіть, а було відео, чому почали замінювати ф на т: патос, наприклад?
Може, якось буде, але тут причина гранично проста: передача грецької тети відповідно до звучання.
Я підсів на ваш канал... Величезна подяка за змістовне, цікаве, вишукане наповнення (=content) україномовного інтернету. Наснаги у подальшій праці!
Сорочка гарнюня!
Дякую за відео, відправлю декільком своїм друзям, які ніяк не можуть звикнути до фемінітивів. Мені особисто вони звучать дуже органічно, і ніколи не було проблем із їх вживанням. Швидше навпаки, оце «менеджер пішла» здавалося дивним і неприроднім. А деякі слова, які, можливо, звучать трохи смішно, такі як «членкиня», наприклад, перестали видаватись такими дуже швидко, як тільки сама використала їх декілька разів, і вони стали просто звичними.
Якщо член не може бути жінкою і треба вигадати інше слово, то чи може чоловік бути головою (колгоспу, верховної ради)? Більше того чи може чоловік бути людиною? Адже це слово жіночого роду!
Думаю, що ви піддалися на маніпулятивні впливи. Зокрема, до них належать спроби прирівняти фемінітиви до "нейтральних" форм семантично і стилістично. Слова "вчитель" і "вчителька", "секретар" і "секретарка" не є еквівалентними.
Не забудьте для об'єктивності надіслати своїм друзям і оцей аналіз: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
@@Mova-ll7rw все з точністю до навпаки))) Це ви піддались маніпуляціям, а скоріше за все, самі маніпулюєте навколишніми. Вчитель математики (чоловік) і вчителька математики (жінка) - абсолютно тотожні. А от "великий вчитель ленін...сталін...мао...", це зовсім про інше. Тому це і зветься тотальною русифікацією і совєтізацією української мови протягом багатьох десятиліть, коли звичним українським словам і поняттям присвоювались не притаманні їм значення і функції. Те саме стосується і слова секретар - секретарка, коли один виконувач обов"язків секретарки на засіданнях ради революційних комісарів, привласнив собі всю владу і із секретарки став "першим секретарем" а потім і "генеральним" ))), змінивши смисл і функцію не тільки слова а і всієї імперії, а потім він став ще й "великим вчителем"... чомусь диктатори всіх мастей хочуть всіх і всьому навчати, напевно тому що самі були невігласами і ніде ніколи системно не навчались... ))
@@СергійХоменко-у9я Стільки цікавого від Вас про себе дізнаюся...
А може, не варто наклеювати ярлики? Так більше шансів на конструктив.
Ви щойно намагалися мене переконати в своїй правоті, звинувативши в піддаванні маніпуляціям і намагаючись притягнути за вуха марксистсько-ленінську ідеологію. Це не науковий підхід.
Для порівняння наведу думку А. Архангельської: «…суспільна думка схиляється поки що до на загал негативної їх рецепції: і пересічні мовці, й професійні філологи не бачать нагальної потреби у новітніх мовних позначеннях жінки, причиною їх появи вважають моду, переважно негативно ставляться до їх вживання в публічному мовленні й свідомо не вживають самі, вважають, що такі засоби мовної ідентифікації жінки жодним чином не впливають на її суспільний статус, у схвальному контексті віддають виразну перевагу маскулінізмам у генералізувальному значенні, у несхвальному - фемінативам» (Архангельська А. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. - К.: Вид. дім Дм. Бураго, 2019. - 444 с. (Серія «Студії з українського мовознавства»). С. 376).
@@Mova-ll7rw Філологи якраз за фемінітиви, тому ви маніпулюєте
просто комент вдячності за цей контент, якого ми напевно ще і не заслужили))
А де ви служите що не заслужили?
Щиро дякую. Дуже цiкаво та корисно!
На мою думку українська мова більш відкрита до фемінітивів, бо в нас вже давно використовують багато таких слів. Саме суспільство простіше до цього відноситься.
А у російській і мова і саме суспільство більше консервативні. Тому там більшість не люблять фемвнітиви, наче їх нав'язують.
В нас з цим простіше, хоча в такі люди є.
Хоча, якщо є офіціантка, чому не можна президентка, прем'єрка, директорка і т.д.
В російській фемінітиви нерідко мають пейоративне навантаження.
@@pidpilnahumanitarka , саме це й пояснює (на мою думку) несприйняття українських фемінітивів певною частиною нашого населення. Бо вони (ті, що не погоджуються з використанням фемінітивів) виховані на російськомовному сприйнятті.
неможна президентка бо слово президент не чоловічого роду, як і слово прем'єр, або директор бо це запозичені слова з мови в якій у слів немає роду..
13:47 подивіться, там є відповідь про запозичення роду
@@OlegSimonenko але президент в українській мові, все ж, чоловічого роду🤷♀️. Подивіться уважно відео, там про це сказано😊
Що не кажіть , а ці філологи таки МУДРІ , знаючі і ДУМАЮЧІ люди . ( Хоч , як бачимо , ще зовсім молоді хлопчиска )
Андрій - прекрасна людина. Софія - прекрасний автор.
У другому реченні помилка.
Людина - назва виду, а не професії.
@@pidpilnahumanitarka "Людина" у першому реченні. 😁
@@thecolormaster Правильно. Вам і кажуть, що «людина» - це назва виду, тому з цим реченням все гаразд, а «автор» - це професія, тому у другому реченні помилка.
Мені цікаво як буде українською дівчина електрик?Електричка,електрокиня,електриса?
У відео наводилися аналоги. Якщо історик - історикиня, то електрик - електрикиня (і аж ніяк не електрОкиня).
@@vitaliibruelov9490 ,мені дійсно цікаво, електрик це само по собі іноземне слово,яке увійшло в українську мову.Якщо явище електрика,чоловік електрик,то жінка електрокиня.Якщо ми візьмемо для прикладу івріт(я живу в Ізраїлі),то електрика-хашмаль,електрик-хашмалаі,електрикиня-хашмалаіт,а електричка-хашмаліт.Логіка є,не дарма українці і євреї понад тисячу років жили разом.
@@vitaliibruelov9490 хай краще залишається історик, електрик. Бо це вже абсурд !
Попри явні асоціації, краще звучить "електричка", ніж ті -кині. Із усталених слів останнього штибу є щонайбільше "грекиня", яка (оціночне судження) поступається милозвучністю формам "гречанка" та, біс із нею, "гречка". Справа у відсутності палаталізації /к/ перед (етимологічною) /и/, тому мовці інтуїтивно відчувають, що щось не так.
@@elpsy Bojkynja, lemkynja. Jakctco postaraty sja, to mogna znajty biljce.
Свідкок - свідка. "На судовому засіданні не було кого? - свідка? Свідок чи свідки? Свідки! Які свідки, вона ж одна!"
Свідки_ня
Є «сві́дчиця» в слівнику Дорошенка 1930-го року.
15:25 - Чи є речення "Остап Українець - цікава і професійна людина" неправдою і системною дезінформацією?
Людина - видова, а не атрибутивна назва.
@@pidpilnahumanitarka Тому, напевно, "Олена -- талановитий менеджер." (назва виду (групи людей)) але "Наша менеджерка, Олена." (атрибут певної особи). Вживання фемінітиву у першому прикладі взагалі спотворює семантику : "Олена -- талановита менеджерка" констатує її талановитість лише серед жіночої частини представників даного виду (тут, професії).
З поверхневого аналізу видається, що доречність вживання фемінітивів до назв професій можна визначити за очікуваним результатом відповідної діяльності. Якщо продукт не залежить від статі професіонала, то вживання чується (суб'єктивно) недоречним. Тобто у випадку коваля, столяра, та лікаря стать не має ключового значення для мовця (за відсутності упереджень), радше результат діяльності. У випадку ж співака та співачки одна діяльність веде до різних результатів (чоловічого та жіночого співу відповідно), що викликає у мовця необхідність розділяти джерела через використання окремих слів.
Я не лінгвіст (матеріалознавець), тому перепрошую за можливі нісенітниці.
@@pidpilnahumanitarka А в чому принципова різниця між видовою та атрибутивною назвами? Чому Остап може бути професійною людиною, а Олена гарним менеджером - ні?
@@pidpilnahumanitarka Ну гаразд, а якщо так "Остап - нова зірка українського ютубу". Ви ж не будете сперечатися, що це не видова, а атрибутивна назва ;)
@@OleksandrVasiliev , зауваження наче доречне. Але мені здається в ньому логічна помилка. Ось перевірте: "Остап - талановитий менеджер". Це констатує його талановитість лише серед чоловічої частини представників професії? Якщо ні, чому.
P.S. Через те шо сприймається як щось незвичне, а тому дискомфортне, може здатися що це упереджене ставлення. Тому не використовую фемінітиви у потенційно "суперечливих" моментах. Якщо тіки жінка не проти. І з розумінням зустрічаю прохання використовувати фемінітив.
Ставлю лайк за розважальний контент. Хоч автор і лівак
ставлю лайк вашому коментарю, хоч Ви думає, що Остап лівак)
якщо не помиляюсь, пан Остап десь в інтерв'ю говорив, що він центрист і це підвержується його риторикою, якщо слухати трохи уважніше)
Головна причина такого дикого несприйняття фемінітивів в українській мові - це їх рідкісне використання в російській і характерної для її носіїв патріархальності. Особисто я нічого проти фемінітивів не бачу, по факту це узгодження по роду. Але так, ряд професій, до яких складно придумати фемінітив можна зробити спільного роду і узгоджувати по роду носія. Наприклад, "пані міністр сказала...." "Пан суддя проголосив", "маркетолог зазначила", "мерчандайзер розставила товар"
Хотілося би дізнатись, як вирішити проблему з фемінітивами при вживанні їх у множині. Якось не дуже гармонійно виходить, коли вживають такі конструкції як, наприклад "колектив лікарів/ок" або "лікарів (ок)".
Колектив співачок, колектив художниць, колектив письменниць. Досить гармонійно. Питання звички.
Я вже вище написав, перекопіюю і вам.
Саме для вас від слова "лікарка" родовий відмінок множини буде "лікарок".
У польській мові це вирішується тим, що якщо в групі є чоловік або уся група з чоловіків, тоді використовуємо чоловічу форму множини А якщо там одні жінки/діти, тоді використовуємо нечоловічу форму множини.
Наприклад у нас є група людей що вишивають одяг. Якщо там нема чоловіків, то кажемо на цю групу "кравчині". А якщо там є хоча б один чоловік, тоді ми вже кажемо на цю групу "кравці".
@@vitaliibruelov9490 я питав про ситуацію, коли в колективі є і жінки і чоловіки. я ж навів приклад
@@zoonish9656 ну то есть польские правила мови будем тянуть в украинский? Лол та зачем тогла нужен украинский, если можно учить польский где всё уже есть, а не натягивать сову на глобус с этими феминитивами
@@zoonish9656 Це відноситься до всіх слов'янських мов
Не такі дивні фемінітиви, як дивно чому нікому не ріже слух щось типу "директор Світлана", "поліцейський Наталія"... Загадка
А якже слово директорка?
Та так собі загадка. Звичка і розуміння того що від тої граматики у Світлани і Наталі нічого не виросте і нічого не відвалиться.
@@aleksey7328 питання виникає не що виросте, а що вже є у поліцейського Наталії. Це звучить так же як брат Оксана або дочка Петро.
@@hochspannung_lebensgefahr77 Звичка, ще є звичка. Гіпотетично, якби звикли до того, що існує єдине слово для позначення певного ступеню спорідненості, то одні би казали собі "брат Оксана", а інші б думали як би то поінклюзивніше:
-- Братова? Нє.. Є таке вже. Братиха? Пеойоративненько якось... О! Всі тепер дружно кажемо "братиня"!
Максим Рудь це через те, що Україна трохи запізнюється в часі і не дійшла до рівня «сучасних» европейських суперечок що до: хто в який туалет має право заходити :) випадок с авторкою Harry Potter як приклад: жінка просто написала, що відчувае себе незручно у жіночому туалеті, якщо туди заходить за всіма ознаками чоловік, вважаючий себе жінкою (трансгендер). Мені зрозуміло - так під виглядом трансгендерів скоро по жіночим туалетам усілякі збоченці почнут бігати, а от ії на острові просто порвали. До речі слово «авторка» є дуже оранічним, «біологіня» теж ще піде, а от «педагогиня» сприймаеться скоріше як якась хвороба, ніж профессія.
Фемінітиви абсолютно нормальне явище. Як і зворотнє явище медсестра - медбрат, домогосподарка - домогосподар
член - членкиня...
Медсестрин - медбратесса...
суддя ?
@@Karapitekovich суддівна?
@@Karapitekovich суддя спільного роду🤦
Дякую вам за це відео, а тим більше за майданчик для таких перлових і цікавих коментарів
а чи є посилання на вичерпну інформацію про правила утворення фемінітивів? Більшість суперечок зводиться до того, шо фемінітиви можна утворити у декількох варіантах, типу "а чому пілотка, а не пілотесса".
"В англійській мові немає фемінітивів" - каже умовний противник цієї граматичної категорії. Взагалі-то є, наприклад, actress, але там вони часто мають пейоративне (вивчив нове слово завдяки цьому відео 😏) значення. Тож мовні стандарти англійської, грецької чи будь-якої іншої мови переносити автоматично на нашу - невдала ідея.
Невдала, так.
Але щодо фемінітивів і англійської - їхній принцип фемінізації запозичений з французької, як і саме слово actress. Для англійської це радше варваризм.
@@pidpilnahumanitarka , не знав про це, дякую
пейоративний це про зневажливість та "погіршеність" (якщо перекладати з латини буквально). а Actress там дійсно запозичення вже готової жіночої форми, а не її творення власними засобами, уважніше до таких штук
На Заході мова йде більше про гендерно-нейтральні слова, а у нас як завжди...)
Ситуація дещо інша. Існує загальномовна тенденція щодо зникнення категорії роду. В англійській мові роди зникли фактично зовсім, в іспанській зник середній рід. Намагання ввести фемінітиви точно "симетрично" до маскулінітивів суперечить цій тенденції.
Дуже цікаво було послухати 🙂
Дякую вам за вашу роботу 👍
"...Проста медсестриня..." Дмитра Шурова - приклад надмірного фемінітиву. Медсестра від цього ніби мала стати ще більш жіночнішою.
Та ж то для рими;) Пробачимо Дмитра;)
А як з точки зору граматики української мови буде вірно: пілотеса або пілотиня як фемінітив від слова "пілот"?
а чому Oksana Stavniichuk, а не Оксана Ставнійчучка?)
Дякую, цiкава та корисна iнформацiя.
Чому ж тоді просувають "фізикиня", а не "фізичка" ?
ЗА аналогією "козак-козачка", "співак-спіавчка" і т.д.
Тому, що цією справою займається група активістів, в пріоритетах яких не українська мова, а зовсім інші речі. Рекомендую поглянути оцей аналіз: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
Цілком згоден.
На мою думку, бажання масового впровадження новотвірних фемінітивів-неологізмів - це проблема НЕ філологічна, а психіатрична.
@@Mova-ll7rw , якщо грубо підійти до статті, то один із аргументів прямо каже "допоки хоча б одна жінка(а краще багато поколінь) не виборола право на фемінітив, поклавши на се все своє життя, доти фемінітиву не має бути". Ну бо тільки так з'являлися сталі фемінітиви. Звісно я перебільшую. Деякі аргументи цілком зрозумілі, вони ж розібрані у цьому відео. Деякі очевидні навіть не фахівцю: коректності у контексті, і особливо економії та загального роду. І звісно доцільно приймати рішення через порозуміння фахівців.
Нажаль не побачив критики конкретної праці, наприклад, тієї групи фахівцій котрим закидають упередженне ставлення. Як і ТПГ. Якщо помилився, покажіть. Будь ласка.
Дякую, що пояснюєте таку "незручну" тему. Зазвичай, чоловіки, яких я знаю, блюють ненавистю, коли я банально кажу "лікарка" чи щось таке🤷🏻♀️ ааааа
А ось цікаво, якщо людина впала на підлогу в лікарні, як ви оголосити на зал: "Покличте лікартесу, лікарку, лікарциню?."..., або як нормальна людина, що не пов'язує фаховість з ознаками статі: "Кличте лікаря!". Якщо ваш друг потрапить у халепу, що ви йому порадити: звернутися до адвоката, чи до адвокатки?
Питань багато.. Але вони риторичні. . Бо те, що ви вихваляєте- це міфологічні конструкції, вони не практичні в реальних ситуаціях. Про них, як про "культурне надбання" можно розмірковувати тільки спираючись на суб'єктивні нафантазовані моделі життя, але не на особливості реальних ситуацій.
@@ВалдэсАландэскаас самі ви міфологічні 🤦🏻♀️ а фемінітиви вже навіть в офіційних змі використовують. Це як же треба бути проти фемінітивів, щоб старанно не помічати їх в новинах впродовж двох років так точно.
Щодо вашого питання. Люди в такому випадку будуть кликати лікаря, бо це також і узагальнене слово. Так само як і на группу лікарів (чоловіків) і лікарок будуть казати "лікарі". Як на мене, це очевидно. Можна було не питати, а трохи подумати .
Може, в майбутньому вигадають окремі закінчення для узагальнення жінок і чоловіків (а також інтерсекс людей і тд), це було б більш грамотно, як на мене
@@Galina_Blanka_bulbul фемінитиви, що збудовані за нормами російської мови, зараз поширені в ЗМІ. І я факта впливовості пропаганди не заперечую. Є фанати цього безглуздя, так само як є фанати, що всупереч здоровому глузду кричать, що України не існує, бо Росія послідовник традиції Київської Русі..
До речі, мова директивно формується тільки під впливом тоталітарних ідеологій. Тому ваши надії, що хтось буде вигадувати закінчення для позначення людей,що не є однорідною групою, а зараз так називаються тільків з ідеологічних міркувань, марні. Ну звісно, такі мрії марні, якщо Україна буде демократичною державою, а не деспотичним утворенням з домінантної феміністичної пропаганди.
@@ВалдэсАландэскаас господи, ви стільки фейків зараз наліпили, що лінь за кожний пояснювати. Ще і деспотичний фемінізм.. міцно ж в голові насрано 🤦🏻♀️ думаю, це не моя робота - лікувати таку неосвіченість
@@Galina_Blanka_bulbul Ніяких фейків... Вивчайте історичну граматику української мови. Всі слова, які надають в цьому репортажу як українські історичні фемінитиви, або не відповідають тлумачення слова "фемінитиви", або є запозиченими з інших мов. А той принцип формування фемінитивів, який прописано в правопису, сформувався в російській імперській мові, та поширювався в перекладі в мовах поневолених народів.
Щоб зрозуміти, що фемінізм - тоталітарний рух, треба зрозуміти, що його ідеї, жодним чином, не пов'язані з рухом суфражисток. А фантазія, що феміністки продовжують боротьбу за рівність, збудована таким чином як і міф щодо Московської держави, яка ніби-то є продовженням традицій і культури Русі.
Вам треба ще вчити політичні дисципліни. Тоді питань щодо тоталітарності ідеології фемінізму не виникне. Бо він родня комуністичної ідеології (бо формувався на уявленнях про світ, які пропагандував ця ідеологія), а своїми догмами фемінізм подібний до фашизму.
Найдурніше що тільки може бути.
Є філологи які закінчили вуз а потім щоб якось пробитись трошки до гори , до слави і вищоі зарплати починать писати ,,наукові праці,, .
І то все б нічого.
Так ні , починають це ,,пхати,, спершу як рекомендаціі до шкільних методичок .
А з часом це виносить як постулат укрмови.
Це просто жах , це так тупо всі ці членКИН(ь)і
Історички(істЕрички),
ДЕ.путатки - депутатши ,
і решта.
Як можна зупинити таке у€б@не ,,наукове,, гвалтування мови і психіки тих хто не хоче і хто не згоден приймати всі ці тупі новоправила.
Я особисто буду з цим боротись , наскільки млжливо.
Тому цим жіночотивам і бабативам Дизлайк.
Доброго дня всім) На каналі Т.Г. Шевченка тільки що вийшло відео про Роксолану, і от в коментарях вже люди сперечаються)) як правильно: султанша, султана чи султанка? Питання наче підходить до теми цього відео) Буду вдячна за відповідь :)
Чому «історикиня», а не «істориня»? Чому від «історик», а не від «історія»?
тому що у всіляких схиблених активістів немає часу та мізків нормально все обдумати, їм треба просувати якусь прутню вже зараз.
💙💛Каналу вподобайка 💙💛👍 при нагоді друзі, зацініть новостворений канал крутої Української музики, підпискою та вподобайкою, єднаймося, Все буде Україна💙💛
Ехо капєц, зробіть з цим щось далі. А за тему лайк
У нас немає еха😡 луна! І капецЬ, і вподобайка☻
@@katrinfilipicheva7836 невподобайка за прескриптивізм
@@Yarkhimed йой, так а як же чистота мови? Шлях до хорошої української лежить через погану українську, але ним треба слідувати, а не зависнути десь на початку і виправдовуватись дескриптивізмом.
ЛУНА створює атмосферу, почуваюсь наче в аудиторії. Най буде
І щоб ти знало, не "капєц", а капЕць. Це слово прийшло в сленг від українського слова - кАпець. Потім темні муцкавити перекрутили КАПЕЦЬ на "капєц"... вчися, дурепо
Дякую, Остапе! Аргументовано) тепер матиму в арсеналі це відео для дискусій з людьми, що сміються зі іменників першої дієвідміни
головна проблема фемінітивів - вони ускладнюють мову без реальної причини, просто щоб протягти певну повістку. Немає смислової різниці між "вона секретар" і "вона секретарка", або "вона лікар" і "вона лікарка". Але певна категорія людей готова з гівном їсти всіх інших, якщо буде не так, як вони хочуть. Причому їм важлива не конкретна позиція, а сама ситуація, тому отримавши начебто те, що вони хочуть в чомусь - вони одразу придумують щось іще, аби й надалі залишатися приниженими і ображеними.
До речі, а як щодо іншого боку цього питання - маскулятивів? Як правильно називати чоловіка сукою, якщо сука має стосунок до жіночого роду як слово, але як поняття цілком безрідне і універсальне?
У англійській мові - god/godess, stuart/stuardess і т д. Я так розумію - це запозичення в англ мову? Але сам факт - є слова, що вказують і на категорію, і на стать
Запозичення з французької. Вони спорадичні та не описуються правилами. Історичний германський суфікс -en зберігся лише в кількох архаїзмах.
Ні, НЕМАЄ вже в англійській stuart or stuardress. Fly attendant. Police officer (а не policeman), fire fighter ( а не fireman), і навіть грішно сказати man kind, man made. Кажуть human kind. Тому що тут жінки фемінізм по іншому розуміють, + фемінітиви не притаманні цій мові. В США боряться за genderless.🙈🙄 і іноді це доходить до маразму...
Дякую, що "розклали все по поличках". Дуже інформативне відео і гарне зрозуміле пояснення)
Дисертацію пиши, нєфіг на ютубі гаяти час, який можна використати на науку, лінивце!
Я чесно не розумію проблеми у вживанні слів чоловічого роду (наприклад "менеджер") щодо жінок, якщо нема відповідників, або якщо вони мовцю невідомі чи невластиві. У моєму випадку так весь час було з назвами професій (і не тільки) при спілкуванні і я до цього просто звик.
Наприклад, речення "Вона -- знавець східної культури" для мене не несе жодного дисонансу через незгодженість родів. Чому мають тоді бути проблеми з іншими словами?
А слова типу "історикиня", "хімикиня" ітд для мене звучать не натурально та дуже нав'язано.
ну то так, бо ви ж чoловік і для вас природньо домінувати і не розуміти such minor issues... а мова - це звик, чи не звик, мова - це правильна назва предметів, явищ. etc
@@wesnaleigh3263 шо за домінування? Над ким конкретно я доміную, і в який конкретно спосіб? Поясніть, будь-ласка, бо це взагалі для мене не зрозуміло.
Для мене справді фемінітиви не є аж такою великою проблемою: вони аж ніяк не пов'язані з моїм фахом, у мене є свої проблеми/завдання/амбіції, які з'їдають і так досить багато часу, та і на глобальному рівні (хоча б з моєї перспективи як особи) є набагато більші проблеми, як наша незграбна (чи навіть антиукраїнська) влада, Рассєя та Китай на сході, радикальні ліваки на заході ітд. В цьому контексті фемінітиви настільки глибоко знаходяться в моєму списку пріорітетів, що їх там взагалі й немає.
Якщо ви хочете фокусуватись на питанні ґендерної репрезентації в українській мові, то прошу. Додайте теж 69 нових ґендерів, для кожного свої займенники, закінчення дієслів тощо, введіть це в правопис і зробіть притримування цих норм обов'язковим на законному рівні, бо такі вимоги нашої теперішньої реальності, чи не так? Тоді ті свині чоловічої статі, білого кольору шкіри та стардартної сексуальної орієнтації врешті зрозуміють, що таке бути репресованими.
@@glibbond168 Ви просто не зрозуміли підтексту. Панночка мріє, щоб ви над нею трохи подомінували, і робить прозорі натяки. Сподобалися ви їй. А ви так нехтуєте своїм шансом.
@@Mova-ll7rw я не писав те, що пишете ви. Не буду спрощувати її позицію до такого рівня чи займатись відвертою маніпуляцією/насмішками. Мене більше цікавить чесне висловлення думок. Але я все одно точно не згоден з головною тезою співрозмовниці.
@@wesnaleigh3263 Дуже дякую за просування позитивної дискримінації
Дякую! Нарешті! Давно чекала на цей розбір на основі української, бо російських фахівців у питанні фемінітивів слухати беззмістовно, а англомовних навіть шкідливо.
А що з англомовними не так?
Hlib Fursov, у відео ж казали: мова зовсім інша.
@@mariasana9 а чому шкідливо? Інше питання, що воно може не підходити до нашої мови
Hlib Fursov, шкідливо, бо з‘являються аргументи про те, що треба йти до нейтралізації, як в англійській. Напиклад, як ось тут пропонують: maksymus.wordpress.com/2017/11/09/500520/
Сайт знайшла в гуглі. Гадаю, там ще багато такого, бо бачила такі аргументи раніше.
@@mariasana9 та ні, звучить як непогана ідея
Велике дякую за відео💛
Памятаю як в дитинстві подивився "книгу джунглів" Діснея, і був здивований що у Багіри чоловічий голос
гей? 8-)
@@irynaskvortsova6996 скоріше в совєцькому мульті був трансгендер
Тому що пантера - це леопард чорного кольору. В оригіналі це персонаж чоловічого роду, і тільки в радянській і польській інтерпретаціях Багіра стає жіночого роду. Дуже показово, наскільки на нас впливають мовні категорії і як ось це закінчення «-а» підсвідомо змушує нас думати про Багіру, як про жінку. Хоча, з Каа проблем не виникає, бо він удав. І це ще раз доводить, як важливо вживати фемінітиви, бо поки ми до них не звикнемо, ми не будемо сприймати той факт, що жінки теж можуть бути хорошими менеджерами, вченими, пілотами і т.д.
Спочатку говорить, що рід слова абсолютно відмінне поняття від статі, а потім менеджер виявляється особою чоловічої статі...
Влучно!
Рід per se стать не позначає, проте, коли йдеться про живих істот, ми евристично ототожнюємо два поняття.
@@pidpilnahumanitarka а якщо я персонально ці дві категорії не утотожнюю, то що?
Він ще говорить, що коли ми починаємо одухотворювати речі, наприклад, коли пишемо дитячу казку, то сприймаємо граматичний рід як стать. Лінійка - дівчинка, а пенал - хлопчик, наприклад. Приблизно те саме ми робимо з поняттям менеджер.
@@ccompass така думка має своє підґрунтя. Точно не варто повністю забувати про вплив роду іменників на сприйняття статі. Теж не варто відкидувати фемінітиви як такі.
Але теза типу "казати на жінку 'менеджер' -- дизінформація і брехня" чи шось дуже до цього подібне -- нонсенс, на мою думку. Передусім через те, що стать згаданої особи найправдоподібніше знана з контексту.
А загалом, що робити зі словами на позначення людей, якщо вони мають лише чоловічий рід? Чи це неправильно сказати: "Вона -- знавець східної культури?" Чи, може, має бути "знавечка" чи "знавчиня"?
Якщо в таких випадках це не "брехня і дизінформація", то чому так є з професіями?
Щодо питання, що комусь фемінітиви видаются смішними.. Мені, спочатку видавалось незвичним, але абсолютно логічним. Потрібен час для звикання, от і все.
Не варто звикати до таких слів, як "мисткиня", "членкиня", чи "історикиня", вони порушують граматичні норми української мови.
Які саме граматичні норми?
Тут справа не в звиканні. Звикати слід до чогось обов'язкового і правильного. Сама ж процедура впровадження фемінитивів аж так знагла дуже насторожує. А де дослідження мовознавців? Де вивчення граматичних засобів утворення фемінітивів?
Тут уже деякі користувачі звертали увагу, що значення слів "учитель" і "учителька", "журналіст" і "журналістка" різні. Це означає, що спочатку мовознавці повинні розібратися в цьому питанні як слід. І це не справа одного дня.
А якщо хтось тут пише, що все ясно і зрозуміло, то він просто демонструє феномен Даннінга - Крюгера.
Ось трохи більше про "підводні камені" фемінітивів: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
@@pidpilnahumanitarka Дуже прості. Наросток ин - не дуже частотний наросток спільного роду, а не безальтернативний жіночий, як зараз його почали всюди пхати, певно, через грантоїдинь німецьких фондів, що в них ин - це основний наросток для жіночого роду. В результаті якщо у Грінченка були дружиня, багатиня, щедриня, слугиня спільного роду, то зараз ми цей наросток фактично втратили. Зате отримали отоларингологинь - і я манав таке вимовляти на відміну від, скажімо, лікарки чи пані доктор.
@@pidpilnahumanitarka Добродійка хотіла висловити думку про граматичні словотвірні моделі.
Дякую за контент, стало трохи зрозуміліше, але, як вірно буде казати на жінку, що займається вівчарством? Якщо це чоловік - він вівчар, а вона - вівчар (ка) / вівчар (иня) ? Чи можна просто сказати "Пані Вівчар"? Також слова, які позначають посаду, на кшталт "Декан". Мене занадто дратують оці "Деканеси", а тим паче "Деканки". Відразу або "Дикарка" в голові, або село Диканька))
Вівчарка, чабанка, пастушка буде нормально) можливо, незвично через омонімію, але до болкарки наче вже всі звикли:)) деканка теж нормально, все звикається насправді
@@pidpilnahumanitarka
Ви маніпулюєте псевдонауковою відбудовою класифікації об’єктів... Якщо "фемінитиви"- це термін або поняття, що сформовані мовознавством, то вкажіть саме на ознаки цього слова та на конкретну наукову теорію в якої це слово сформували, щоб було зрозуміло, що ви не позичили це найменування з якоїсь іншої науки, та не описали щось на зразок "кровотворної системи мінералів", використовуючи несумісні за значенням параметри.
З точки зору філології - не існує ніяких морфемних ознак, щоб слова, відібрані до групи "фемінитиви", класифікувати в цілісну самодостатню групу. Є одна ознака, яка їх з точки зору філології об’єднує. Це - закінчення, які за своєю формою в називному відміннику за правилами науки, дозволяють відносити до жіночого роду (але … зверніть увагу, до роду, а не статі), бо за тим ж самими ознаками через морфему слова на тих же засадах) до цієї групи слів відносяться також такі слова як, наприклад: рушниця, річка, білка, квітка та багато інших, що зі статю не пов’язані.
Тобто, якщо ви наполягаєте, що це якась окрема група саме в філологічному порозумінні, то які саме ознаки мовних елементів дозволяють не плутати фемінитиви з іншими іменниками жіночого роду? Які ознаки в морфемах, чи при вибудові речень вказують на жіночу стать…? Бо суб’єктивні вигадування, щодо хтось там відчуває…. що в кожному випадку за іменником стоїть саме ознаки жіночості- це міфологія.
Можна за сучасними правилами, але який в цьому сенс? Хіба щоб нав’язувати сексизм? Навіщо заміняти фаховість та професіоналізм на ознаки статевості людини? Стать ніяк не впливає на таланти, на натхнення , на творчість, на здібності вивчати теми, набиратися професійного досвіду... Користуйтеся тими нормами, що століттями були в мові, та зараз нікуди не поділися. Тобто займенниками "він" або "вона"- за потреби, але зверненням "пан" та "пані". За потребою можна відмінювати прикметники що знаходяться біля важливих для вас слів... Вигаданий спосіб формування фемінитивів - насильницьке втручання в мову, насадження сексизму в культурі.
@@ВалдэсАландэскаас Дякую!
@@ВалдэсАландэскаас щодо столітть: давно літерою "ять" користувався? Часи змінюються, мова також, і це нормально. Я наприклад вважаю що доречніше казати "сторіччя" замість "століття" бо немає в українській "літ" як синоніма або форми "років", а під цими словами ми маємо на увазі саме кількість років (сторіччя, десятиріччя, п'ятиріччя, дворіччя, тисячоріччя тощо) хоча не думаю що ти десь знайдеш це слово в старих дописах з 'ять'
Чи є у вас в планах відео про прадавню споконвічну українську "абетку" Рутенія?
У планах є відео про письмо. І рутенію розберемо якраз у ньому
В українському дубляжі фільму "Анігіляція" вдало використовуються фемінітиви, там помітно настільки органічні вони в нашій мові.
Дивився, але не звернув уваги. Напевно саме тому що вже звик до фемінітивів.
Дякую за змістовний ролик. Роблю ре-пост! Може ще побугуртять, ахах!
Як завжди, логічно і структуровано. Дякую за таке класне і зрозуміле роз’яснення!
1. Чи є зворотні приклади, коли назви жіночих професій доводиться адаптувати до чоловічого роду, і як це явище називається?
2. За наявності фемінітивів, чи є коректним вживання форми чоловічого роду при необхідності узагальнення? Наприклад, "у нашій школі 50 вчителів" або "у нашій школі 50 вчителів і вчительок"?
Запит на зворотній приклад у суспільства вже давно є. Нам потрібно слово для позначення корабельної сосни чоловічої статі. Просто слово політик все таки передбачає наявність хоча б якогось рівня розуму.
Швачка - швець
@@RuslanVaskov трохи погугливши я дізнався що ніякої "швеї" нема, є кравчиня, перепрошую, ну і з'явилось воно, зрозуміло, раніше за "кравець".
"Швець" уже вперше вжито було після 2 світової
@@pallych а "швачка" - хіба ні?
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки...
@@RuslanVaskov спочатку було яйце
пригадалось, як будучи ще молодшими школярами усьому присвоювались саме ось ці родові приналежності (саме ті вчителі та різні цікаві слова, як "членкиня" і т.п.). навіть якось ніби проти власної волі, але слово само вилазило тобі на язик) бо мозок саме так вже був налаштований за такою логікою)
цікава тема! дякую)
Відверто кажучи, деякі нові фемінітиви й справді звучать комічно, як-от "членкиня" (можливо через дисонанс жіночого роду й фалічного символу, при тому що з чоловічим родом такого не виникає), або "мисткиня" (від "митець", хоч і звучить наче щось зовсім інше). Персонально я не маю проблеми з явищем фемінітивів, як таким, але багато з них просто не вживаю, чи тому що не бачу надмінної необхідності, чи через незвичність. Більшу проблему я бачу в персоналіях, які вважають адекватним виправляти мову малознайомих чи незнайомих їм людей, демонструючи свою завчену "грамотність". Не важко зрозуміти, що така поведінка логічно виллється в негативне сприйняття не лише цих окремих людей, а й ідей і думок, що ті намагаються донести. Якщо хочете, щоб інші люди вживали фемінітиви, відчепіться від них.
Просто ми поки не звикли до слів як от членкиня чи мисткиня)) Тому й нам здається, що вони звучать дивно))
Думаю, над словом "член" (суспільства, напр.) перегигикали ще в школі та й змирилися до тепер. Те саме і з "членкинею" - перегигикаєте та й звикнете, напевно
ставлю вподобайку цьому коменту!
(Цей комент не агресивний, а добрий))
"Член" має нейтральне значення частини чогось (як-от член суспільства, член команди, те саме "розчленування трупа" тощо). Навіть у російській мові десь бачив слово "члены" як позначення кінцівок (от точно не пригадаю контекст), але здається аж ніяк не статевого органу, тоді було б "половой член", а не просто член. Тому так, "членкиня" трохи дивне утворення, але принаймні не "члениха" чи "членка"
Членкиня, членка, філософиня, філософеса 😂😂😂😂😂😂 .Я ТАКОГО АБСУРДУ НІКОЛИ НЕ БУДУ ВЖИВАТИ. Бо це лише потворить Українську мову, як і слова міт, катедра - ідіотизми якісь
Фімінітиви потрібні українській мові, я і наприклад, радянська термінологія. Тобто чим люди більше думають радянськими категоріями, тим швидше настане комунізм!
А на рахунок фімінітивів, то як писав Енгельс "чим вище положення жінки в суспільстві, ти воно прогресивніше".
Слава УРСР!!! Вперед до світлого майбутнього! Так фімінітивам!
Я нічого не зрозумів, це так і задумано?
@@МаксимКозаченко-р9ф, він комуняка.
@@МаксимКозаченко-р9ф значить ти шкіла
@@tlikgitlerenk1623 Хіхіхі, які ж ми смішні.
Твій коментар можна було б проігнорувати, якби не безглузде перше речення. Що ти там написать, то, хотів, діду?
Вуса бриєш, чи відрощуєш?
@@МаксимКозаченко-р9ф малеча, в школу йди
Я когда услышала, что в новых правилах будет много феминитивов, обрадовалась, но меня смущает, что до сих пор в наших СМИ иногда их используют, иногда нет.
Так майже всіх змін, введених Правописом-2019, у наших ЗМІ дотримуються через раз.
Державною мовою будь ласка, фемка паскудна
@@pallych ви такий агресивний, сходіть чайку випийте
@@pallych декілька мовних помилок у Вашому короткому тексті:
1) Ви не дотримались стилістичної цілісності в побудові висловлення (поєднання ввічливих зворотів із образливими висловленнями);
2) Пропустили кому перед "будь ласка".
Це аж ніяк не помилка, але Ви самі вжили фемінітив - фемка ;-)
І це я зачепив лише мовне питання, яке Ви порушили. Про елементарну культуру та етику спілкування Вам нагадають інші коментатори.
@@projectcix4990 дуже цікаво (ні) дякую
Чи приймають такі ж зміни для позначення чоловічих професій? Тоді аналогічно у нас мають бути нянь, балерун, покоюн, швачкун
Без проблем
@@pidpilnahumanitarka чомусь не чула про такі зміни. Навпаки, чула, що чоловіки ображаються на слово "балерун" і називають себе артистом балету
Та ясно що ображаються) але жінки на їхніх іронічних "членкиць" і "послиць" мають просто мудро кивати, мабуть)
Невже необхідність 1 словом занзачити стать важливіша за природність звучання мови?
Я вас обожнюю)) Зовсім недавно дискутувала з представником консерваторських поглядів на фемінітиви, про їх необхідність та природу походження.. І дуже приємно було почути у цьому прекрасному відео практично підвердження моїх роздумів!
Зберігаю на випадок важливих переговорів 🙌
:)
Від кінцівки аж скупа чоловіча сльоза з'явилась , одразу згадався канал айсітіві і купа мультисеріалів які були на ньому))
як цього ведучого звали, який казав про проблеми та негоди?
@@serhiyint Микола Луценко здається. Миколина погода
А хіба ship може бути "she"? Він же "it".
UPD: поґуґлив - таки да, "she" safety4sea.com/cm-do-you-know-why-is-a-ship-called-she/
Та у будь-якому кині, або книзі вони завжди кажуть «вона» коли говорять про корабель. Те саме і стосується і космічних кораблів у sci-fi, прикладом у The Expanse, Rocinante завжди «she», пілот їй каже «my girl» і т.інш.
@@strunindmytro Ніколи не звертав уваги
Також в серіалі Black Sails теж постійно на корабель she кажуть.
Дякую за відео. Маю запитання: як бути з множиною? Наприклад, коли ми говоримо про письменниць і письменників, користувачок і користувачів, слухачок і слухачів тощо? Якщо дублювати все через «і», текст має якийсь «бюрократичний» присмак, та й в мовленні навряд чи хтось захоче так говорити у 100% випадків. Знаю, що у німецькій мові практикується написання на кшталт Dirigent*in, але для української мови досі не бачив якоїсь справді цікавої пропозиції. Або інший випадок - «ті, хто був», «ті, хто чув» - зрозуміло, що в таких фразах не маються на увазі лише чоловіки. Можливо, краще «ті, хто були/чули/відвідали»?
Для категоризації ч.р. припустимо вживати як нейтральний.
Усі ці німецькі намагання відходять у минуле. По-перше, вони суперечать загальномовній тенденції до економії. По-друге, явне подання професії чи посади в жіночому роді не є прийнятним. Європейці вже зрозуміли, що значну кількість жінок це обурює. Звісно, посада не залежить від статі. Якщо ми не сексисти, звісно. :)
Щобільше, наші фемінітивізатори зовсім забули про групу, яка найбільше потребує позитивної дискримінації. Це особи так званої "невизначеної" статі. Зауважте, не нейтральної. Це їх ображає й принижує.
Так само їх принижує нав'язування гендеру на назву професії. Це як сова на глобусі, даруйте.
Тому "гендерно нейтральні" назви - це перспектива не тільки Європи.
У нашому випадку це так звані "традиційні" назви, які помилково вважають чоловічими.
Більше про це тут: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
@@pidpilnahumanitarka Дякую! Мені цікаво, як це «працює» з мовної точки зору, тобто якщо сказати «вона філолог» не відповідає логіці, то як ми можемо пояснити коректність фрази на зразок «вона - одна з провідних українських філологів»? Мені цікаво зрозуміти, як обґрунтувати (для себе чи для когось) те чи інше написання.
Остапе, я от трішки порефлексував над словом "покликАння" і прийшов до виснову, шо воно в рази ліпше ніж "посилання", але все таки має кращу альтернативу, а саме "поклик". Тому що у слова "поклик" уже наявне необхідне значення "запрошувати до чогось, кудись" і його достатньо розширити і на електронне запрошення в гіпертексті. З "покликАнням" же ж ми створюємо абсолютно нове слово, та ще й додаємо можливість сплутати з "поклИканням", словом з абсолютно иншим значенням. Буду вдячний за відгук!
Завдяки фемінітивам я психологиня, а за захопленнями ще й фотографиня та дизайнерка, чому надзвичайно рада, бо, як на мене, вживання психолог, фотограф та ін. по відношенню до жінки дуже дивне (набагато дивніше, ніж найдивніші фемінітиви).
Дякую за цікаве відео та вичерпну інформацію!
ще є слово світлярка)
Есть графиня и фотографиня.
Фотохудожниця звучить краще
У мене лише одне питання: чому дизайнерка, а не дизайнеркиня чи дизайнеркеса?
Фотографиня😆
...можливо, замість "пілот" краще вживати - "летун" , бо "летовище" і, відповідно - "летунка " ?...
якась зневажлива та іронічна назва :D
@@untai6808 а в чім іронія?
чеською "стюардеса" - "летушка"
@@ksubota дуже по слов'янськи ) ...
Угу. І слово "стріляти" потрібно відмінити, бо стріли вже ніхто не пускає. Треба казати "куляти", "мінати", "снарядити" і "ракетити"
давайте вже не вигадувати зайвого. якщо актор-акторка, професор-професорка, менеджер-менеджерка, то пілот-пілотка. найкраща пілотка компанії - то ж звучить гордо!
))))) 🤣
Пілотка у сенсі піхва - то слово чужинців.
@@RebekkaGerman оооо, боги, як можна бути таким необізнаним в жіночій анатомії? піхва - то трубка яка веде до матки. а "пілоткою" називають вульву, тобто зовнішню частину жіночих геніталій, не внутрішню. бо пілотка виглядає геть як дві пари статевих губ. і якщо пілотка - чужинське, то вже тоді і пілот також.
переглядаючи відео згадала про те як один з моїх друзів сміявся зі слова філологиня
а мені не смішно,це моя майбутня професія, до речі
Наші вітання з обраною професією!
Якщо ви філологиня, то вас може зацікавити аналітично-філологічний погляд на фемінітиви: site.ua/maxvakul/31005-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-standartuvannya-ukrayinskoyi-movi-v-konteksti-gendernoyi-politiki-90920/.
В живій українській мові завжди використовувались і використовуються фемінітиви - в селі ніхто не скаже на жінку лікаря в чол. роді - говорять лікарка, врачиха, докториця, дохторка, медичка... і завжди в жін.роді. В живій мові завжди вчителька (хімічка, фізичка, математичка, географічка, історичка, естетичка, українка тощо), трактористка, водійка, шоферка(ша), зоотехнічка, агрономша, ветеринарка, фермерка(ша), ланкова, діячка, председателька(ша), директорка(ша), завідувачка, продавщиця, співачка, танцюристка, акторка, актриса, артистка, виконавиця, виконувачка, клоунка ( ніколи клоунесса), художниця, вчена, президентка (ша), депутатка(ша), кладовщиця - перелік безкінечний))). І якщо жінка в селі стане виконувати "чоловічу" роботу, наприклад електрика, вона тут же стане еле"ктричкою ( а не електри"чкою) і ніхто і ніколи її не буде звати електриком в чол.роді. В автохтонному україномовному середовищі нікому на думку не спаде звернутися до жінки в чоловічому роді з будь якого признаку. А якщо таке звернення відбувається, це розцінюється як невихованість або недолугість. А автохтонними носіями мови є саме сільські жителі, подобається це комусь чи ні. Обмеження в використанні фемінітивів в сучасній офіційній українській мові прийшло з тотальною русифікацією і совєтізацією україномовного середовища разом з масовими російськомовними радіо, телебачення, преси, літератури тощо, бо в російській мові використання фемінітивів є неприроднім і скоріше є виключенням, тоді як обов"язкове використання фемінітивів в автентичній українській мові є природною і невід"ємною її частиною, а не використання - ознака мовної русифікації.
Тому фемінітивами повинні займатися спеціалісти, а не любителі. Тому що для любителя фемінітив "менеджерка" такий самий, як "врачиха". Насправді фемінітиви семантично і стилістично не є тотожними вихідним формам. "Жива" мова і офіційне мовлення - це різні речі. І бездумне нав'язування просторічних форм нічого хорошого мові не дасть.
@@Mova-ll7rw прикро що ви зовсім не зрозуміли мого посту. На щастя ви єдині)))
Скажіть жінці - майстрові спорту ( бажано - бойових мистецтв ), що вона ніякий не майстер, а майстриня. І що в своїй справі вона справжня професіоналка. Потім поділитесь враженнями, якщо будете на це здатні.
На таких ентузіастах як Ви тримається Україна. Вибачайте, що скажу як бабуся 😅, але дай вам Бог здоров'я. Ну і грошей 😉
Це маніпуляції, під вплив яких ви потрапили. В розвитку української мови немає тенденцій змінювання іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів таким чином, щоб вказувати на стать людини. Ні на чоловічу, ні на жіночу. Граматика слів не відображає стать. Автор роліку набрехав. Те, що зараз по правопису називають "фемінитивами", які утворюються через зміну суфіксів, в української мові ніколи не практикувалося. Ті слова, які знаємо зараз - це все запозичення з імперської російської мови. Бо там не існувало іншого засобу вказувати на стать. (В Україні було звернення "пан" та "пані", там не було) Всякі там "робітниці", "селянки", "вчительки", "комсомолки", "активистки", тощо- це граматичні конструкції які виникали в російській мові в Російській імперії, а потім в СРСР. Через політичну пропаганду вони потрапляли в українську культуру та перекладалися, зберігаючи норми граматичного утворення.
Приклади історичних слів, що схожи на російські фемінитиви, з присутністю суфіксів, які наводяться в цьому ролику, є поодинокими випадками. І довести, що наприклад, "княжна" відтворилася від іменника чоловічого роду "князь" не можливо. Бо "кяжичі" - це назва групи осіб, що мають різну стать. І назва могла відтворитися від назви групи. Так саме і назва "українка" - назва від етносу .Є запозиченими "акторка" (фр). Швачка- взагалі немає символічної пари іменника чоловічого роду- виникло, вочевидь, від назви діяльності, так само як і вчителька (бо були жіночі навчальні заклади, з предметами, що вивчали тільки жінки, і викладали їх жінки)...
@@ВалдэсАландэскаас ви не можете стверджувати, що в розвитку української мови немає тенденції змінювання іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів. Вона не тільки є, але і активно практикується.
@@ВалдэсАландэскаас Ви також забуваєте про звернення "Господин/Госпожа" які існували в Російській імперії. Або "Гражданин/Гражданка" в Союзі. Ці звернення прямо вказують на чоловічик або жіночий рід.
@@ВалдэсАландэскаас І не забувайте, що мова має властивість змінюватися і адаптуватися. Згідно з соціальними віяннями, фімінітиви з'являтимуться дость активно і навіть не має значення на скільки це властиво саме для української мови.
@@yelizavetaherasina263Ось саме так, звернення в Російської імперії завжди мали статусне значення. Не можна було госпожою називати робітницю...чи господином працівника. В Україні "пан" та "пані" використовувались незалежно від статусу людини. На територіях, що підпали під російську залежність, цю традицію знищували. Але на Західних частинах українських етнічних земель, практика використовувати звернення "пан" та "пані" збереглася до окупації Радянським Союзом. І в діловодстві використовувалась ще деякий час після окупації.
Гражданка/Гражданин в радянській мові використовувалися виключно як розмовний варіант, який не фіксувався ні в літературних нормах, ні в діловодстві ..
Може тому розвиток формуваня фемінитивів і пішов іншим шляхом. В українській мові такої потреби не було. І те що зроблено зараз насильницьким шляхом через правопис, приводить до багатьох складнощів ділового спілкування, та вимагає знов насильницьким шляхом переформатувати мову, бо правіла що нав'язані народу, не є досконалими та вдалими для багатьох ситуацій спілкування повсякденності та діловодства.
А мені подобається «істореса»
А LanguageTool-у не подобається, то й най його качка копне)
Чую в блогерки з росії таке. "Автор книги Елена ... Он (автор) хотел сказать, что...
Скажімо так, незвично відносно наших тенденцій. Ну є ж, в кінці кінців вчителька (учительница), всі звикли, так навіщо уникати тих фемінітивів? Мабуть, в них підсвідомо жінка не може бути професіоналом в професії?..
І дивно було почути від жінки-українки в фейсбуці, що вона вважає фемінітиви зневажливими щодо жінок! Мабуть, тут залежить, що у людини в голові.
В російській мові суфікс "-ка" є не просто фамільярним, а навіть зневажливим. А "історикиня" - є зневажливою в першу чергу для української мови.
У мене питання про категорії, тобто слухачі, пішоходи, водії, студенти і т. д. За цими словами розумілись саме категорії, для яких не важлива стать. Наприклад юридичні документи пішохід переходить ... не грає ролі чи пішохід жінка чи чоловік, платник податку, злочинець, підозрюваний. Права ті самі. У феміністичних колах зустрічаю слухачі та слухачки, і так далі. Мені цікава ваша думка стосовно функціонування категорій і чи доцільне розділення на стать в цих випадках
Узус каже - можна. І я не бачу формальних застережень.
Твоя Підпільна Гуманітарка то що будемо в законі писати платниками та платникинями податку є особи....?
@@Blotneroles я про те, що припустимо вживати чоловічий рід як нейтральний при категоризації.
Міркування про категорії впритул підводять нас до розуміння того, що в українській мові реально існує загальний рід. Про це була стаття "Декілька зауваг щодо фемінітивів в українській мові" (independent.academia.edu/VakulenkoMaksym).
А попадя - унікальний фемінітив (хоча, може правильніше - унікальна фемінітива) чи є ще фемінітиви на закінчення "адя" (імена не рахуються)?
Це запозичення грецької назви дружини священика - papadia.
@@doreltoys2447 дякую за інформацію.
Чому Ви оминули увагою такі мовні покручі, як членкиня і мисткиня?
Бо з обома все нормально, вони є в узусі.
@@pidpilnahumanitarka А нічого, що цей узус штучний і що вони суперечать українській граматиці?
Членкиня - нормально! І абсолютно зрозуміло! )
@@Mova-ll7rw Перед усім, суперечать здоровому глузду!
Ахахахахахах! Всі чоловіки - півні, всі жінки - курки! Ото я регочу, ахахахахахах! Клас!
О, Студія Без меЖ!
@@olezhko, ага. Тусуюся тут теж.
? А мали б бути "півнихи"!
Після фемінітивів, наступним завданням мовознавців буде знайти гендернейтральні слова для узагальнення працівників обох статей. Наприклад, для виразу "курси пілотів і пілоток".
Так, я теж про це думав. Бо інакше доведеться все дублювати: "форум книговидавців і книговидавниць", "спілка ветеранів і ветеранок", тощо.
У польській мові це вирішується тим, що якщо в групі є чоловік або уся група з чоловіків, тоді використовуємо чоловічу форму множини. А якщо там одні жінки/діти, тоді використовуємо нечоловічу форму множини.
Наприклад у нас є група людей що вишивають одяг. Якщо там нема чоловіків, то кажемо на цю групу "кравчині". А якщо там є хоча б один чоловік, тоді ми вже кажемо на цю групу "кравці".
З цього виходить що курси будуть курсами пілотів.
Зараз це вирішують через збірні іменники типу «студентство» або через конструкції типу «студентська спільнота». Правда, це працює тільки у випадку, коли є спільнота, тобто ви говорите про реальну групу людей. Для курсів, думаю, годяться і просто «пілоти», але якщо вже говоритимете про випуск, то там будуть випускники і випускниці курсів, пілоти й пілотки, бо конкретні люди.
Мене турбує вживання слова "міністерка" як фемінітив до слова "міністр". Чи можна знайти (вигадати) щось інше?
Міністриня, міністриха, міністреса, або міністриця.
Пані міністр
Так, міністерка нагадує радше про міністратів.
Питання як бути в офіційно-діловому стилі. У тих же юридичних документах: чи прокурор клопотала, чи прокурорка клопотала, чи прокурорша клопотала.
А як бути із суддею, якщо вона жінка? Суддівка?..
При цьому прикметинові іменники взагалі не викликають проблем (слідчий, слідча / захисник, захисниця).
Суддя спільного роду.
@@pidpilnahumanitarka, проте вже з'являються різні викрутаси...
Як раз вчасно до срача про фемінітиви. :-)
Дякую за докладне й вичерпне викладення.
Ги. Поки денесла посилання на це відео до відповідного місця срача, його там вже використали як аргумент :-)
@@Vic-Ukraine Проти правопису - 2019?
@@ОлекОлек-ш2ь Ну там була заява взагалі хайпова: "все класно тільки фемінітиви нах". Тобто безвідносно до граматик. Просто нах. і все :-)
@@Vic-Ukraine 👏
Було дуже цікаво, чекаю нових відео)
Про вівчаря та вівчарку вже були коментарі, чи я перший?
"А, вівчар жене вівчарку Пла-ае-ем..."
@@МиколаБатура-о9ю бу-га-га!:)))
Я дуже рада, що ми потребуємо нових слів у нашій мові. Це означає, щовона живе і розвивається.
Пригадую, як моя одногрупниця-росіянка гидувала використанням кличного відмінка. "Как-как? Дездемоно? Кому такое пришло в голову?" Це я до того, що людям, які користуються іншими мовами, може видатися дивним щось в українській мові, але чому ми маємо тим перейматися? 🤷
За моїми власними спостереженнями, використання (а точніше - ігнорування) кличного відмінку теж є проблемою сучасної української мови. Наприклад, часто його ігнорують навіть у дубляжі фільмів або у книжках, не кажучи вже про розмовну мову, і це ріже слух.
Чудове та інформативне відео. Уклінна подяка Остапові 💙💛