Звідки взялась українська мова? Частина 2: праслов'янська проти общерусского
HTML-код
- Опубликовано: 26 июл 2020
- Перша частина серії: • Звідки взялась українс...
Історична фонологія української мови: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?: irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UK...
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: yourhumanities@gmail.com
ТПГ - єдиний канал, який вміє філологічним контентом розворушити мозок, а не приспати його) Велика вам подяка!
Дзякуй, за гарную лекцыю! Можа калі-небудзь пра параўнаньне ўкраінскай і беларускай зробіце?
Думаю, серію зіставлення української зі слов'янськими саме з білоруської почнемо.
@@pidpilnahumanitarka😍😍😍
Між іншим Шевельов й про білоруську писав: Problems in the Formation of Belorussian. Де б її тільки знайти зараз...
@@pidpilnahumanitarka, можна відео про проблеми вимовляння букви "Ф" в українській мові?
Білоруси, говоріть своєю мовою і будe вам щастя😀
Чому ж так круто, мабуть що ніколи не замислювався над цим всерйоз?!
Дякую філологам-дослідникам
Мабуть просто мало хто займається популяризацією науки в нас.
@@MrDoomBom логічно припустити, що багато талановитих людей в Україні просто не мають часу та можливості на висвітлення своїх геніальних ідей та доробку.
Ну як ніхто? Той самий Шевельов все життя працював. Але про нього тут мало чули під совєтами та й зараз із ним воюють, ви могли чути як в Харкові знищували присвячені йому меморіяльні таблички.
Мене у Шевельова найбільше зачепили ось такі прості тези:
1. Якщо східнослов'янська мовна спільність справді існує, то вона має не постулюватися, а її існування має доводитись.
2. Північно-східні й південно-західні групи говірок давніші за саму українську мову (старо-, давньо- тощо) і протягом її становлення відбулося зближення цих груп говірок.
Остап схожий на батюшку) але несе просвіту - така парафія мені подобається!
Він подібний на Байрона але без гафрованого жабо
@@vasiliyfutsur2815 , невже кульгавий із тростиною?!:))
мені він схожий на хіпстера, батюшка навіть в голову ен приходив))
Мова не про Остапа,мова йде про цілу науку!!!
@@lidialidia61 , тобто ?
Тема походження мов дуже цікава - маю надію що ви закінчите цю серію роликів! І, сподіваюсь, крутих сорочок вистачить на всі випуски:))
Сергій Щербина треба вже переходити на вишивані сорочки
Чудовий огляд! Хочу підтвердити, дійсно вживаються часто форми "ходю", "сидю" - до прикладу, моя бабуся, до речі, східнячка, тільки такі форми й вживала. Але не погоджуюся із минулим часом. Українська мова є дещо багатіша від инших довкола, адже ми маємо т.зв. плюсквамперфект. Та ж таки моя бабуся східнячка вживала речення накштали "Хотіла була купити хліб, але побачила, що вдома є", і я також абсолютно натурально в мові вживаю цей час.
Дуже мало прикладів. Будь ласка, робіть більше.
Більше таких прикладів у мене на каналі. Наприклад, щодо праслов'янських дифтонгів: ruclips.net/video/XHe_P5NgA_Q/видео.html
I надто швидко зникають, не встигаю осмислити.
А про двоїну би ролик не завадив. Тема цікава і мало хто знає про неї.
руці ще не дійшли
@@deepfuchsia7204 :D
підтримую, ні в школі ні в універі навіть і не згадували про це
Очі - якраз таки двоїна ;)
@@besconst Двоїна позначає конкретну кількість предметів (відома кількість), а множина позначає лише абстрактну кількість (невідому). Тому саме у двоїні записується значна частина парних органів людини. Перевірити можна за орудним відмінком, на відмін від польською та російської наша мова зберігає двоїнне закінчення МА: плечі (зрозуміло, що їх два) - плечиМА, очі - очима, руці - ручма (у словниках є слово власноручма), вуші (вуха - це множина) - вушима, брові/брови - бровима, а також ВСІ числівники (бо вони вказують на кількість): двоМА, сімоМА, двадцятьМА, стоМА, трьохсотМА (нині все частіше використовують трьомастами), тисячМА (тисячами - більш абстрактна величина, типу дуже багато)... + кількоМА, обоМА, всіма (порівняти з російською - двуМЯ, несколькими, обоими, всеми; російська в орудному відм. зберегла лише в числах цю рису і все, більше ніде на відмін од нашої мови).
Також у двоїні нині записуються двері (отвір для входу і виходу) - дверима, гроші (купівля-продаж) - грішма або грошима, граблі (об'єднання із 3-4 вил) - граблима (але нинішній правопис змушує писати граблями)... Жартома, ридма... і ще багатенько можна перелічувати...
До речі, Скрипниківка враховувала двоїну. У 1933 році двоїна разом із літерою Ґ (і не тільки) потрапила під радянську заборону. (Бо ж концепція "братнього наріду" виходить зовсім не доречна...). Попри заборону самого явища "двоїни" вона дуже сильно зберігає свої позиції навіть нині. Страшно уявити яке вона мала широке використання до заборони...
Також поряд із іменниками у двоїні цю форму набували й деякі інші частини мови - гАрнима очИма, цимА дверИма (в Полтаві всі говорять саме цимА, а не цИми), моЇма всімА грошИма...
Приклад розрізнення двоїни і множини: Коли воротар власнОручма (влАснима рУчма) вхопив м'яч, стадіон його жваво підтримав руками. - у воротаря відомо, що 2 руці (тому ручма); на стадіоні невідома кількість людей, тому кількість рук "стадіону" абстрактна - руками.
Ще з першого відео про історію здогадався, що на серію усіх відео помітно вплинув Шевельов… і чекав посилання хоч на "Вібчоруську", і ось воно. Хотів ще додати заувагу про те, що не сказали про політичний аспект питання і про те, що теорії походження мов у науковців навіть у часи Шевельова могли мати дуже великі відмінності (можна згадати хоч конфлікт Шевельова з Якобсоном, як на рівні наукової теорії, так і загалом життя, як такого). Власне, добре було б хоч трохи оглянути й інші пізніші теорії походження мов, хоч би й того ж Якобсона для наочності, заради наукової об'єктивності. Але… якщо й згадувати Якобсона і його теорію двох стрижневих слов'янських мов, то це доведеться її і розвінчувати… А це вже не тягне на науково-популярний контент, тому дякую і за цей огляд, чекатиму наступних випусків! До речі (якщо комусь досі цікаво це читати), якщо вже зайшла мова про Шевельова, то він ще й цікавий літературознавець, хоч для нього це було й хобі (принаймні він так сам стверджував). В нього цікаві, але водночас прості й дотепні і детальні рецензії та огляди на купу різноманітних письменників. Та й спогади теж цікаві - він наживо бачив театр Курбаса, знав неокласиків і навіть товаришував з Домонтовичем, мало не очолював найбільше мистецьке угруповування 40-х на еміграції - МУР… Словом, цікаве життя прожив, історична фонологія серед усього цього може здатися найнуднішою його діяльністю
спогади Шевельова зараз перевидає Савчук (другий том вже на підході) savchook.com/books/ya-mene-meni-dovkrugy-spogady-1-v-ukrayini/
Наша справа в цей момент - Вподобайка і Комент!😀
Мені за ,,балакали‘ знизили оцінку за твір у радянські часи
Олена Ігнатенко , мені теж. А бабуся завжди так казала.
А я теж радянську владу не люблю))))
недоумкуваті перевіряли...
@@user-gs7ge6ve2b не дивно, я б теж не любив аби мене в космос відправили
@@ukiz 😄😄😄😄
За згадку Шевельова лайк, і за все інше
Дякую, чудовий випуск, дуже цікаво було б побачити окреме відео про двоїну, впевнений, що багато хто хотів б почути про неї
Поки слухав ваше відео, дивився в текст "Всякому городу нрав і права" Сковороди і намагався шукати там мовні риси, про які йшлося. Припускаю, що деякі деталі зараз вже буде важко відновити (наприклад, наявність чи відсутність ікавізму). Але є й риси, досить надійно зафіксовані ритмом або римами:
1) рими манір-повір та амур-дур можуть вказувати на українську депалаталізацію р (хоча трохи слабші рими на р-рь теж не можна повністю виключати)
2) "лікар В подряд", "как би Умерти" і трохи більш суперечливе "В позов" після коми є слабким аргументом за відсутність чергування у/в, на яке Остап вказував як на одну з небагатьох універсальних рис усіх українських діалектів
3) "не йдет" - невластиве російській чергування і/й
4) "смерте", "косо" - кличний відмінок, який в російській на той час вже зник (наскільки можна про це судити з тогочасної граматики Ломоносова)
5) вжиток коротких і повних форм прикметників, - всяка, панскії, замашная, острую, страшна, - десь на півдороги між сучасними стандартними російським та українським вжитком, хоч тут в обох мовах границі літературної норми широкі і взаємопроникні
6) "грунтА", здається, може бути тільки російською формою, хоч зараз і утворює множину за іншою парадигмою (недоведене припущення: може, в орієнтованому на сільське господарство мовному середовищі Сковороди це слово було більш вживаним, ніж зараз, і тому знаходилось в іншій російській "категории освоенности", що й визначало падигму словозміни?)
Шкода, що слобожанський діалект так і залишився в українській літературі явищем маргінальним, стигматизованим подібністю до російської мови. Дуже його люблю, хоч так ніколи й не навчився правильно ним розмовляти. Це українська мова мого дитинства:)
Не ходю а ходю!
так куди наголос?
Так гарно розказано, що захтілося дати грошей.
Ми завжди вдячні)
@@pidpilnahumanitarka скажіть. Чи може бути правдою те, що слово ещё [йиштшйо] (польське єще) походить від українських слів є і ще? Чи це просто вигадка?
Варто зазначити, що вчора нарешті долучився до команди патронів Гуманітарки. От так)
Гугл підказав канал і я дуже радий. Максимально цікавий контент!
Щодо 10:04, тобто про ніби-то дуже сильну близькість слов'янських мов порівняно навіть з романськими і про те, що буцім-то можна зрозуміти більшість слов'янських мов вивчивши праслов'янські корені.
Почнемо з питання про вивчення цих праслов'янських слів. А проблема та, що всі слова з праслов'янської мови часто позмінювали свої вимови і значення в багатьох різних слов'янських мовах.
До того ж далеко незакінчений етимологічний словник слов'янських мов (тобто спільних праслов'янських коренів має аж поза 40 томів. Крім слів, що повністю походять від тих слів і мають часто інше літературне, а той інше діалектне значення в сучасних мовах) з'явилися "похідні слова (деривати) зі ще більше зміненою вимовою і часто з іншим значенням (скажімо укр. "спостерігати" не має прямого повного предка у праслов'янській на відміну, здається од "стерегти" Тому воно стало чужою і "неподібною" лексикою для всіх слов'янських мов). Я вже не говорю про запозичення з різних неслов'янських мов, або про "місцеві корені" (такі як укр. літературне "жбурляти" чи діалектне "фівкати". Тому, часто вчити (активно чи пасивно) інші слов'янські мови зокрема і цей "праслов'янський мовний фонд" - на однакове вийде.
Що ж до романських мов у порівнянні зі слов'янськими то вони в цілому по групі і в найкращому випадку трішки" або "відносно" дальші ніж слов'янські.
Тому що:
1) Практичні дослідження нідерландських лінгвістів довели, що в цілому по групі (точніше по південно- і західнослов'янських підгрупах разом), рівень взаємозрозумілості між слов'янами мав мінімум "трішки" вищий за той що був у романській групі, і менш частіше траплявся ніж у германській групі. А от "середній" відсоток "зрозумілості" для тих учасників які не були взагалі ознайомлені з іншою мовою своєї групи був найнижчий серед всіх трьох груп (включно з германцями). Таке саме з тими хто був ознайомлений.
2)Радянсько-російський лінгвіст О.Трубачов вважав що праслов'янський розділився дещо скоріше ніж це офіційно вважається й увібрав у себе багато давньо-іранізмів.
3) У "теоретичних" підрахунках цих нідерландських науковців виявлено, що синтаксична відмінність найменша саме між романськими мовами (на основі 4 відносно недовгих текстів), а слов'яни - посередині між ними і германцями.
4) Лексичні асиметричні відмінності між романськими (окрім румунської, яка є абсолютним рекордсменом по всіх трьох групах) є менші ніж між слов'янськими. Португальська щодо іспанської і у германській групі - данська щодо шведської (вже у германській групі) мала найменший відсоток "неподібної лексики" (3-5% тоді як чеська і словацька - 8%-10%).Тут ще не було взято порівняння з офіційно "східнослов'янськими", де лексична різниця між російською і польською (чи чеською) може доганяти різницю між румунською й іншими романськими мовами.
Я там переклав ці 4 англійські тексти на укр. офіційний стиль і виявив аж 37-39,5 % асиметричної лексичної відмінності між українською і російською (наближається до такої ж якоїсь асиметричної різниці між нідерландською й англійською майже відсутня така різниця у романських мовах і майже завжди між півненними й західнослов'чнськими мовами. Це було вирахувано з 764 слів і включно з повтореннями ( англ. tokens) цих слів (як подібних так і неподібних у текстах)
Звісно, там бралися як "неподібна лексика" і близькі за коренем і значенням слова - "увеличение" і збільшення". Але згідно з західним методом вони повинні вважатися "неподібною" лексикою. Хоч вони можуть і полегшувати розуміння, всілякі твердження поо те що вони "екстра легко" перекладаються не є доведені. Звичайно, подібність між російською та українською може зрости, якщо брати інший "ассиметричний" підрахунок - "подібні" синоніми українські" стосовно російських слів, а не "неподібні" щодо кореню і значення українські слова.
Ну, а якщо така відстань є між українською і російською, то чи не досягне російська і польська подібного до румунської і інших романських мов відсотку (57%) лексичної різниці. Адже, скажімо польська має більше "германізмів" або своїх специфічних медичних чи технічних термінів ніж українська, яка саме в польської запозичила більшу частину германізмів, богемізмів (особливо з Чехії) та італізмів. Це, якщо ще незгадувати доведено запозичені "власне полонізми" які мають різний корінь до російських слів (це є рідко) або різне значення (це є часто).
5) Щодо фонетичної відстані (обрахування відсотку змінених звуків на загальну кількість звуків найдовшого з двох слів) то у романських мовах окрім ситуації між італійською та іспанською чи (до деякої міри) між іспанською й португальською) симетрична (вже) різниця є більша у романській аніж у слов'янській. Підраховувати для мене є більш копіткою іважчою справою ніж лексичну відстань. Там і складний метод обраховування - PMI базована" , а не звичайна Нормалізована відстань Левенштейна (NLD). Але кілька слов'янські мови мають фонетичну різницю близьку до найвіддаленіших між собою романських мов. Окрім того ніхто не знає чи не досягла б подібного відсотку PMI-based NLD скажімо відстань між словенською й українською мовами, бо ця відстань не вивчалася. Адже, німецькими лінгвістами було виявлено іншим методом (word adaptation surprising- WAS напротивагу NLD) найбільшу серед державних слов'янських мов (окрім македонської) саме між українською і словенською. Можливо, PMI-based NLD буде теж "рекордно" великою.
Як добре слухати розумний, послідовний виклад матеріалу.
Моя бабця казали "ходю", "косю", "носю" (Чорнобильський район)
Я з південного поділля і в нас так само говорять
в нас так само, захід Рівненщини
+1, Північ Одеської області, на кордоні з ПМР
Харківщина, так і зараз кажуть
В деяких селах Запоріжжя я теж чула такі слова
Коли більше прикладів стає зрозуміліше. Дякую
А чого так коментів та лайків мало? Треба такі відео піднімати в тренди
Перевірте тижнів через два-три :)
@@vitaliibruelov9490 гуманітарії важкі на підйомі?
@@snork2000000 Думаю, більшість глядачів каналу - якраз не гуманітарії, а просто любителі цікавого українськомовного контенту. Ну і 5К переглядів за півдоби при 20К підписників - не так і погано. Багато людей люблять дивитися подібне тоді, коли ніхто і ніщо не відволікає, і не для всіх такий час випадає у перші півдоби після виходу відео.
@@vitaliibruelov9490 дійсно так, стосовно необхідності дивитися в спокої. Точно не той випадок, коли можна передивитись відео в напханому автобусі по дорозі на роботу)
Ну, це ж не кліп потапа!
Дякую, чітко і просто пояснено. Ці лекції варто транслювати на ТБ. Чемно і якісно оповідати про материнську мову, у нас час - вкрай необхідно.
Коментар для підтримки чудового відео
Моя мама, як і її, думаю це родинне, до сих пір користується минулим складним часом: я була ходила, була робила...))
Дуже цікаво. Чекаю на наступні частини.
Дякую, дуже цікаво. Хоч я і не гуманітарій)
І справді цікаво...хотілось би ще послухати про подібність Української і Лужицько-Сорбської мов...Професор Тищенко про це розповідав але хотілось би стисло про це послухати.
Дякую. Давно хотів розібратися. Зекономив багато часу😉
Дякую за цікаві матеріали. Доречі, в македонській мові "влк" / наше "вовк" так і залишився досі. Цікаво було б послухати про порівняння української і македонської мов. Зараз проживаю в Македрнії. Можу відмітити, що коли читаєш македонською розумієш набагато більше, ніж коли її чуєш, бо коли чуєш напочатку нічого взагалі не розумієш. З часом вже краще, особливо як з вчителем позаймався. І цікавий факт, вони, македонці, нас краще розуміють, ніж ми їх. В македонській багато слів як з укр.коренями, так і з російськими, а може то просто з болгарськими? Дякую Вам ще раз.
Дякую за цю рубрику !
повчально і корисно знати таку інформацію, дякую)
Просто супер, чекаю на наступну серію.
дякую за випуск
Дуже чекаю на кожний випуск! Дякую за вашу працю і окремо - за посилання на джерела
дякую! дуже цікаво і насправді познавально
Круто, фундаментально! Дякую
Дуже круто! З нетерпінням чекаю наступного відео!
Дуже інформативне відео! Дуже дякую!
Дуже цікаво та пізнавально!
Дуже цікаве відео!!
Дууже класно і цікаво, дякую!
Дякую! Прекрасний контент!
Хочу ще! Давайте ще інформації)
Дякую за Вашу працю! Дуже цікаво!
Дякую Вам за цікаве відео!
Дякую! Дуже цікаво, із задоволенням подивився.
Слухаю ваші лекції кожен день, і повторюю! З одного перегляду ,важко усе запам'ятати;)😉
Стільки цікавого ,історичного матеріалу. Я в захваті! Дякую !,,😊
Будь ласка ,не зупиняйтеся!!!🇺🇦❤️
Просто чудово! Справді цікаво, науково обґрунтовано та правильно викладено!
Афігенний відос, чекаю наступного)
Круто! Дуже зрозуміло та інформативно
У львівській області досі можна почути наприклад :будеш робив ,будеш спав.
Скоріше не у всій львівській області, а в регінах ближче тернопільскої-франківської.Де всою чергу ,буду їв(ла),спав(спала) ітд ще більше загострюються і набвають іншог акценту.Зауважив це працюючи в Польщі з носіми мови цих регіонів.Я сам з вінничини і мені з початку це різало вухоПізніше,як колишній рок-музикант,(людина з музичним слухом)почав за говіркою розрізняти з якого регіону людина.Дякую за відео.Слава Україні..
@@godovitnevr3360мій знайомий родом з с.Лопатина у Львівській області, так спілкувався .
Моя баба з Волині, та говорить "будеш їв?")))
Цікаво, це конструкція доконаного чи недоконаного виду? Тобто "буду робив" означає "рбитиму" чи "зроблю"?
@@user-dv1xk8pc2d о Лопатин, в Сморжеві так само говорять
Дуже чекала на це відео! Дякую за цікаву інформацію:)
Вельми дякую, дуже цікаво.
Дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
суперовий випуск
Дякую! Відео супер!
Як завжди цікаво і пізнавально. Дякую!
Дякую ! Дуже цікаво !
Дякую. Чекаю на продовження. Ще ціково було і про інші слов'янські мови трішки почути. І докладніше про українські діалекти.
Дуже цікаво було дізнатися про походження своєї мови. Та треба буде передивитися щоб краще зрозуміти. Дякую за відео, процвітання вам та натхнення!
Інформативно, дякую!
Дякую за цінну для мене інформацію та за ваш важкий труд
Браво. Як філолог з великим стажем викладання ставлю вподобайку за доступність і простоту.
Ох! Те що давно нічого не вчила дається в знаки - місцями складно вслідкувати за думкою. Але дуже цікаво і пізнавально!!! дякую вам!!!
Ви просто чудові!) Дякуємо за вашу працю!
дякую, дуже цікаво
Дякую за вашу працю! Дуже цікавий цікавий контент👍👍З мене лайк та підписка!!!
Хотілося б більше прикладів, особливо при порівнянні слів в різних мовах.
Класна робота і за змістом і за подачею! Дякую!
Дякую! Дуже цікаво! Чекаю на новий випуск!
Окрема подяка за посилання на матеріали.
ДИВИНА !!! АНГЕЛ ХОРОНИТЕЛЬ ПОКРИВАВ СВОЇМИ КРИЛАМИ ЦЕ ВІДЕО КОМЕНТАМИ МУДРИМИ , РОЗСУДЛИВИМИ , ПІЗНАВАЛЬНИМИ З ЛОГІКОЮ КУЛЬТУРИ....БЕЗ МАТЮКІВ ВІД ЯКИХ ТРІЩИТЬ ЕФІР . ДЯКУЮ ВАМ , ЛЮДИ !!!
З великим задоволенням прослухала. Дякую
Вітаю.
Вподобайка і підписка.
Хай Вам щастить у Ваших справах
Подивився. Хороша лекція!
Однозначно - лайк і підписка.
Дуже приємно було послухати НОРМАЛЬНИЙ звук)
Дякую за відео! Багато дуже цікавої інформації. Було б добре, якщо б Ви все ж таки зробили відео з аналізом відмінностей української та білоруської мови.
Дуже Дякую! Було цікаво та інформативно!
Дякую за відео!)
Один дизлайк від австрійського генштабу
Підозрюю, що якраз не австрійського ;)
😁
Це від того, що на сході України?
@Пошесть Пасхальная пару деревяних у ”обнульоного” заробляєш？
@Пошесть Пасхальная Іди полікуйся.
Класне відео. Давно саме чогось такого хотілося послухати. Ще цікаво було б почути про давні іншомовні запозичення, наприклад, з кельтських або іранських мов. Колись читав, що слова "сало" та "брага" - кельтського походження, а "співати" та "півень" - іранського (передалися, можливо, від скіфів)...
Це дуже крутий контент, дякую!
Нарееешті нове відео!
Цікаво, просто і зрозуміло ❤
Дякую за цікавий контент
Як все зрозуміло стало, дякую))))
Чудово! Згадую свою філологічну освіту)))
Дякую, вантаж прийняв)
Офігенно цікавий випуск! Дякую!
Дуже цікаво! Хоч вивчала це все колись, але багато забулося! Ви робите дуже корисну освітню справу! Дякую!
Бліна, і гарну книгу порадив. Дякую за Шевельова
Часто доводиться чути питання:
"Так а на якій же мові говорили в Русі? А мова Русі була ближчою до сучасної української, чи до сучасної російської?"
Нам всім треба врешті-решт зрозуміти, що навіть саме походження української і російської - 👉різне👈
Українська мова розвинулась з живої, народньої мови слов'янського населення Русі. Натомість московітська(яка нині зветься російською)виникла на основі церковно-слов'янської. А от церковно-слов'янську мову, в свою чергу, разом з християнською вірою, привнесли на територію Русі християнські просвітителі Кирило і Мефодій з Болгарії. Саме ця церковно-слов'янська мова згодом послужила інструментом
не тільки християнізації а й інструментом ослов'янення угро-фінського 👉корінного👈 населення Московії.
Саме тому, наприклад, лексично до московітської/російської мови найближчими є не сусідні українська і білоруська, а
👉болгарська👈 (73%спільної лексики)
Російська запозичила багато слів зі слов'янської, але в основі вона типова східна, тобто з повноголоссям. На відміну від західних. Запозичення ніяк не впливають на класифікацію мов. Ви ж не говорите, що англійська то романська мова, бо там купа слів від норманів.
@@ghostress2001 Сама класифікація на західно, східнослов'янські є штучною
Дякую, справді дуже цікаво.
Вдячна за вашу працю! Насолоджуюся вашими відео.
Я завжди думав що "ходю" це якесь неправильне висловлювання або ж суржик.....
Таааак виходить я непросто на самому початку пізнавання української мови, я навіть і не зрушив з місця....
🤦🤦🤦😐😐😐
12:00 хто хотів би побачити такі відео після історії нашої мови , ставте лайки може автор над нами жаліються та випустить відео про те які слов'янські мови за чим схожі одна на одну . Цікаво було б дізнатися .
Дуже дякую за обгрунтованість))
Дякую! Надзвичайно вдалий баланс змістовності і доступності матеріалу!
попав на 10 років в минуле, коли вивчали Old English на філфаку! круто !