Ґречно дякую за висвітлення такої цікавої,корисної,пізнавальної теми, що є свідченням різноманітності,колоритності, самобутності,різнобарвності,багатства,насиченості української мови!!!
Краще "просяно дякую":) Це точно по-українські! Пшоно - головна страва як у козаків, так і у скіфів. Куліш - сакральна їжа, що поєднує українські покоління скрізь тисячоліття. Просо має форму кола. Від "кола" походять: колесо, колос (особливо просяний), колода, коліно (покоління), а також назва скіфів "сколоти" і імʼя патріарха Колоксая. Коло - це кодове слово до розуміння походження скіфської мови. В жодній мові світу, крім української, немає такого широкого кола його використання. Якщо прийняти етимологію Колоксая від "коло", легкозрозумілими стають інші скіфські імена та назви: Колоксай - коло, колесо, колос, колода = лісостеп Липоксай - липа, липень, липовий мед = ліс Арп(б)оксай - гарба (арба) = степ (арба вважається тюркізмом, але ми бачимо її у скіфів. До тюрків це слово могло потрапити через скіфів, що на них кочували по азійському степу) Таргитай - торг = торгівля між регіонами Авхати - хата Паралати - пара + лати (обладунок) = побратими Траспії - трас = шлях(?) (нар.-лат. *tractiare зводиться до лат. tractus «риса, смуга, лінія, напрям», похідного від traho «тягну, витягую»; р. тра́сса, бр. м. тра́са, п. ч. слц. trasa, болг. трасе́, схв. тра̏са, слн. trása;) Катіяри - котити = кочовики Закінчення "Ксай" може зберегтися в давньому українському імені Оксана.
Велика вам подяка, пані Карина, Ви робите дуже важливу справу, по-перше, це дуже цікаво, навіть для українців, а, по-друге, люди, які це побачать-послухають, почнуть розуміти, що ми з московитами зовсім різні і це треба дійсно розповсюджувати по всьому Світу і було-б гарно, щоб ваші відео були перекладені на декілька мов! Хай вам щастить! Божої допомоги вам у вашій надзвичайно важливій роботі, Слава Україні! Переможемо!❤
Я працювала в супермаркеті в Києві і моїми співробітниками були жінки з 10 областей України. І ми всі чудово розуміли один одного. З вінничини люди казали не макарони а тісто, не соняшники а солов'яшники. З житомирщини жінка казала не він а вон. Цікаво було. На львівщині кажуть не полуниця а трускавка так кажуть і поляки.
Дуже дякую за цей випуск. Чув багато цікавого та знайомого. У нас завжди говорили на помідори «баклажани», а на баклажани: сині баклажани. На рис: риж. А на скло: шкло. Я довго не знав що це не мейнстрім …..
Йой паніко! Така сьте красна жона, што лем і зато варто на вас поникати. А што ще й мудра, то і пудписатись не похібить.😊 Без образ😊 Вітання з Закарпаття.
Шановні друзі, підтримайте, будь ласка, канал! Ваша підтримка допоможе мені в розвитку каналу і поширенні правди про нашу історію! 📍Посилання на Patreon - www.patreon.com/zalashtunkamy 📍Посилання на Buy Me a Coffee - buymeacoffee.com/zalashtunkamy ⚫️ Карта Монобанку - 4441111152451278 🟢 Карта Приватбанку - 5457082229704767
Дякую вам Карина за цікаву історію діалектизму було надзвичайно цікаво та пізнавально❤❤❤❤❤ наша Україна надзвичайно цікава країна. У нас в Чернігівській області кажуть йон (він) йона (вона) це те що мені запам'яталось.
Чудова тема. Є також діалекти в Польщі, наприклад, у Сілезії в горах або на Померанії та Підляшші. Наприклад, якщо ти живеш у Лодзі, то не завжди можна зрозуміти свого співвітчизника з інших районів Польщі.
В Херсоні теж говорять чердак,труба,лапсердак(домашній верхній одяг для роботи в дворі),сині(баклажани).Лобуряка(підліток зневажливо) і усі "шо"кають і "г"екають,м'яка вимова без "щ".Ще бабуся казала намурмосилася(похмура чи незадоволенна)
Привіт, Карино! Дякую за дуже цікаве відео. Багатьох цих слів я взагалі не чув. Ваше волосся начебто стало світлішим чи мені так здалося? У вас дуже красиві очі - світлі та яскраві. Проникливий погляд, який зачаровує. Ваш канал один з найкращих на теренах україномовного ютубу💙💛
Північ Київщини, для нашого села була характерна заміна в деяких словах (в основному в іменниках) букви "І" на букву "у". Як приклад - приказка: "ліз кут через плут, та й розбив макутру", або фраза "кунь у хвуртку не пролазить". 😄
Моя бабуся (а вона - корінна надсянка) часто вживала цікаву фразу: "глупий трампуль". Що воно таке - я не знав, але почав здогадуватися під час останніх президентських виборів у США. 😁😁😁
"нап'яв лейбика і пушов у ліс, та й набрав там губ'як, ну і грибув трохи, а ужачки не брав Печериці був би теж узяв, але ж нема." Пропоную вгадати регіон
Я теж з Харківщини👨👩👧👦🌻 і свідчу, що це було не завжди, але мій батько розповідав, що на початку 30 років минулого століття в самому Харкові і в Одесі розмовляли в більшості українською солов'їною🌻👨👩👧👦🎶!...
На півночі Житомирської області кажуть «мі» замість «ми» і багато в інших словах є ця заміна «и» на «і». Ще таке цікаве слово чув «марудити», важко передати сенс, але було сказано, коли дитина хотіла спати і через те була роздратована, погано себе поводила
Дуже часто чую, як і в цьому випуску так і в інших людей, наголос в слові БуковинÁ на останню голосну. Пані і панове, невже це у вас діалект такий? 😁 Вимовляється «БуковИна»
Авторка трохи помилилась з діалектами, бо в Тернопільській області до прикладу, мова відрізняється від півночі до півдня, якщо на півночі говорять майже літературною, якщо вірити авторці з деякими елементами північного діалекту, то південніше Тернополя "сякають" і "сікають", а гуцули з франківщини "сєкають" і "цєкають".
Не помню чтоб кто-то говорил "лапсердак" кроме меня. А я так говорю только благодаря старому фильму "свадьба в Малиновке", который я уже почти и не помню. Что до альтфатера то это когда в Одессе сменили железные радянские баки на современные пластиковые то делала это турецкая ,вроде, фирма "альтфатер", лого которой было на каждом баке. Кароч на них было реально написано альтфатер. Потом была компания союзТ, кажется, но называть мусорки альтфатерами уже засело в голове у одесситов прочно.
На мою думку, південно-східний діалект має вплив ще від стародавніх антів, а полісся від балтів. Хоча після татаро-монгольської навали дуже змінився етнічно-мовний склад населення, бо переміщалось багато мас народу на різних теренах. Південь і південно-східна частина Русі дуже постраждала від степовиків і тільки переселенці із південного заходу Русі і білоруського полісся відновили слов'янський згал на ціх землях.
Українська мова - скіфська. Через політичну заангажованість за часів осетина Сталіна скіфську мову безпідставно повʼязали з осетинською. Лише в українській мові є слова, повʼязані з іменем Колоксай, від якого походить самоназва скіфів "сколоти" і якому дісталась земля батька (Наддніпрянщина), а також золоті предмети - плуг, ярмо, сокира і чаша. Кодові українські слова, що є ключем до скіфської мови та імені Колоксай - це слова утворені від "коло": колесо, колос, колода. Якщо колесо і колода мають круглу форму, то до чого тут колос, може хтось запитати? Колос - це кола у множині. Скіфи, як і українські козаки, найбільше з зернових культур споживали пшоно, яке має круглу форму. Хоча скіфи вирощували різні зернові культури, але у Подніпровʼї найпоширенішим було саме просо. На скіфському Мотронинському городищі у Холодному Яру на Черкащині за археоботанічними даними просо складало 94%. В сьогоденні просо найбільших врожаєв дає саме на Черкащині - 3,15 т/га. Чи не повʼязані між собою просо, р.Рось, Росія з наголосом на "о"? Етимологія проса поки що залишається незрозумілою. Потомки "Колоксая" - наддніпрянці: сколоти, тавроскіфи (борисфеніти, борани), анти, поляни = руси (роси), русини черкаси (козаки черкаські), українці.
Інші імена скіфів із легенди, яку вони розказали Геродоту, легко зрозуміти українською мовою: Колоксай - коло, колесо, колос, колода = лісостеп Липоксай - липа, липень, липовий мед = ліс Арп(б)оксай - гарба (арба) = степ (арба вважається тюркізмом, але ми бачимо її у скіфів. До тюрків це слово могло потрапити через скіфів, що на них кочували по азійському степу) Таргитай - торг = торгівля між регіонами Авхати - хата Паралати - пара + лати (обладунок) = побратими Траспії - трас = шлях(?) (нар.-лат. *tractiare зводиться до лат. tractus «риса, смуга, лінія, напрям», похідного від traho «тягну, витягую»; р. тра́сса, бр. м. тра́са, п. ч. слц. trasa, болг. трасе́, схв. тра̏са, слн. trása;) Катіяри - котити = кочовики Закінчення "Ксай" може зберегтися в давньому українському імені Оксана.
Да, кажуть такі слова в нас на селі. Ми, буває, з друзями в компанії теж проводимо лінгвістичні дослідження: що де і як називається, чи як говорять в тих районах звідки батьки, діди. Дуже цікаво.
Я від своєї бабусі, з Черкаської області, з незвичних для всіх слів, чув тільки "катай". Це означає спонукання до швидкої дії. "Катай принеси миску". В Уманському районі чув, що казали на вила - "ґаблі". Але ж ґаблями сіно не збирають. Я так розумію, що ґаблі використовуються для відділення овочів від землі. А вила використовуються для наколювання купи сіна і перенесення її.
Державну літературну мову зобов'язані знати всі громадяни України, більше того, вони повинні активно нею послуговуватися, але поряд з тим діалектіа повністью позбуватися також не слід, бо то є наша історична багатогранна автентика.
Я чула, що російська мова немає діалектів і це говорить про те, що це штучна мова. Мова, який багато століть, завжди має діалекти, так наприклад італійська- там навіть римляни можуть не розуміти колабрезів! А також я чула, що українська мова посідає 2-є місце в Світі після італійської за співучістю!
як одесит скажу що лапсердак то не весь верхній одяг. навряд хтось скаже так про зимову куртку. то скорше щось накшталт піджака, але дійсно незграбного, чи то пак не за розміром. а речі не тільки бебехи, а ще й лахи
"Харківчани" 8:13 де ви таке взяли? Ми зазвичай звемося харків'яни або харківці. І взагалі - синенькі, бебіхи і лабсердак і чула, і вживаю - хоча все життя живу в Харкові, а не в Одесі. Також - чердак і тряпка - не чужі слова. А ось - накидка, мурав'я і кобушка ВПЕРШЕ почула у відео. Також цікаво, хтось з Харкова зрозуміє - шанька, трина, збоїни? Щодо таких слів - ампулка, кульок, сявка, чинка і тремпель - погоджуюсь, є таке)))
В Українській мові більше 256 тисяч слів. Просто в одному регіоні більш вживаними є одна частина слів, у іншому - інша. Плюс сюди наклалося так зване «спрощення Української» совєтами, через що багато питомих слів Українці центру, сходу й півдня просто забули. Тож якщо коротко, так звані діялектизми - це або Українські слова які ви не знаєте, або ж суржик та калька.
Наоборот це галичани українську забули, вмісто неї там якась польська кривлянка з шпательнями, дахами, цвяхами, веделками, одягами, фарбами і подобним.
@ і чому лише Галичина? А як же Волинь, Опілля, Буковина, Поділля, Полісся, Лемківщина та ін.? Чи так багато термінів у твою крихітну мaкíĩpy не влізе? _;)))_
І подобних "псевдоінтелектуалів" і "псевдопатріотів" у нас в країні нажаль багато, які нічого не знають, ні в чому не розбираються, но строять з себе хтозна шо. Воно ше й висміювать мене зібралось за те шо я, вмісто польських кривлянок, пишу українські слова. У вас там явний "комплекс меншовартості" перед ними.
А я то думаю що Азіров так розмовляв, а він північно Українськім діалектом користував) от же хД Тепер в мене є нова погроза "йой легінє припини най буде тобі Бацул!" Дякую!
А чому Ви кажете, що синенькі і лапсердак це слова притаманні Одеській області, я з Харкова, та завше кажу синенькі, а моя бабуся, царство їй небесне була з Полтавщини, та теж використовувала слово лапсердак, але мені, як Харків'янину також не подобається коли частина нашого міста, що стали відомими брендами, називають з невірним наголосом, накшталт : мікрорайон і селище РогАнь, звідки пішло пиво, вимовляють РОгань
Перехід 'і' та 'о' в 'у' також багато де зустрічається на поліссі, принаймні на волинському... Як я спочатку не розумів що то за вун у балачці місцевих бабів
Друзі, поділіться у коментарях цікавими словами, які вживають тільки у ваших регіонах)
Дякую 🥰🇺🇦
Ґречно дякую за висвітлення такої цікавої,корисної,пізнавальної теми, що є свідченням різноманітності,колоритності, самобутності,різнобарвності,багатства,насиченості української мови!!!
Ґречно, ґрець з ним, і звідки воно прийшло і коли?
На гречне дякую йде рисове прошу...
Краще "просяно дякую":) Це точно по-українські!
Пшоно - головна страва як у козаків, так і у скіфів. Куліш - сакральна їжа, що поєднує українські покоління скрізь тисячоліття.
Просо має форму кола. Від "кола" походять: колесо, колос (особливо просяний), колода, коліно (покоління), а також назва скіфів "сколоти" і імʼя патріарха Колоксая.
Коло - це кодове слово до розуміння походження скіфської мови. В жодній мові світу, крім української, немає такого широкого кола його використання.
Якщо прийняти етимологію Колоксая від "коло", легкозрозумілими стають інші скіфські імена та назви:
Колоксай - коло, колесо, колос, колода = лісостеп
Липоксай - липа, липень, липовий мед = ліс
Арп(б)оксай - гарба (арба) = степ (арба вважається тюркізмом, але ми бачимо її у скіфів. До тюрків це слово могло потрапити через скіфів, що на них кочували по азійському степу)
Таргитай - торг = торгівля між регіонами
Авхати - хата
Паралати - пара + лати (обладунок) = побратими
Траспії - трас = шлях(?) (нар.-лат. *tractiare зводиться до лат. tractus «риса, смуга, лінія, напрям», похідного від traho «тягну, витягую»; р. тра́сса, бр. м. тра́са, п. ч. слц. trasa, болг. трасе́, схв. тра̏са, слн. trása;)
Катіяри - котити = кочовики
Закінчення "Ксай" може зберегтися в давньому українському імені Оксана.
@@ВалерийКовтун-й4й ґречний це від польського grzeczny, дослівно "доречний". Вживається як синонім ввічливий, чемний.
@@Echinacea_purpureaґречно не від гречки а від "к речі">"ґречі">"ґречний"
Велика вам подяка, пані Карина, Ви робите дуже важливу справу, по-перше, це дуже цікаво, навіть для українців, а, по-друге, люди, які це побачать-послухають, почнуть розуміти, що ми з московитами зовсім різні і це треба дійсно розповсюджувати по всьому Світу і було-б гарно, щоб ваші відео були перекладені на декілька мов! Хай вам щастить! Божої допомоги вам у вашій надзвичайно важливій роботі, Слава Україні! Переможемо!❤
Дуже цікаво. Дякую !
Дуже цікаво, фахово та змістовно! - Дякую!..
🌻👨👩👧👦🎶🤷✨🇺🇦👶⚔️
Дякую! Це дійсно цікаво
Така гарна тема! Щиро дякую за таку гарну передачу!
Мені дуже сподобалась тема і так як Ви розгорнули її інформаційно!
І ми точно повинні враховувати і поважати один одного
Я працювала в супермаркеті в Києві і моїми співробітниками були жінки з 10 областей України. І ми всі чудово розуміли один одного. З вінничини люди казали не макарони а тісто, не соняшники а солов'яшники. З житомирщини жінка казала не він а вон. Цікаво було. На львівщині кажуть не полуниця а трускавка так кажуть і поляки.
Дякую Вам, Карино!
Цікава тема.
Ви цікаво та змістовно розповідаєте!
Слава Україні!
Хай квітне україномовний Ютуб❤👍🙏🏻🇺🇦❤
Люблю мовні теми,це цікаво.
Дякую Вам за працю).
Дякую за працю!!!
Дякуємо вам за тему 🎉💙🇺🇦✌️
Дякую. Цікаво. Продовжуйте.
Дуже дякую за відео 🇺🇦♥️
Дуже дякую за цей випуск. Чув багато цікавого та знайомого. У нас завжди говорили на помідори «баклажани», а на баклажани: сині баклажани. На рис: риж. А на скло: шкло. Я довго не знав що це не мейнстрім …..
Дуже цiкаво дякую
На цю тему раджу інтерв'ю Остапа Українця у "10 запитань історику". І каналу дякую, що піднімаєте цікаві теми
Як мешканка Чернігова дуже дякую вам за такий мовознавчий випуск. ❤
Йой паніко! Така сьте красна жона, што лем і зато варто на вас поникати. А што ще й мудра, то і пудписатись не похібить.😊
Без образ😊 Вітання з Закарпаття.
Лапсердак, бебихи, альфатер, реміняка, труба, синенькі і в Миколаївській області говорять. У моїх родичів і знайомих це все було взаємно-зрозумілим.
Лапсердак - запозичене в євреїв (різновид сердака, жилетки, безрукавки).
Цікава інфррмація, дякую. Піду покімарю... 😀
Вподобайка та коментар на підтримку каналу. Успіхів вам у вашій роботі. 🎉
Дякую вам за підтримку ❤️
Діалекти , це супер! То різноманіття єдиного кореня. Хай квітне мова у всих своїх проявах
Шановні друзі, підтримайте, будь ласка, канал! Ваша підтримка допоможе мені в розвитку каналу і поширенні правди про нашу історію!
📍Посилання на Patreon - www.patreon.com/zalashtunkamy
📍Посилання на Buy Me a Coffee - buymeacoffee.com/zalashtunkamy
⚫️ Карта Монобанку - 4441111152451278
🟢 Карта Приватбанку - 5457082229704767
Дякую💙💛
Дякую вам Карина за цікаву історію діалектизму було надзвичайно цікаво та пізнавально❤❤❤❤❤ наша Україна надзвичайно цікава країна. У нас в Чернігівській області кажуть йон (він) йона (вона) це те що мені запам'яталось.
Збереження діалектів української мови в сучасному глобалізованому світі вказує на живучість нашої мови.
Чудова тема. Є також діалекти в Польщі, наприклад, у Сілезії в горах або на Померанії та Підляшші. Наприклад, якщо ти живеш у Лодзі, то не завжди можна зрозуміти свого співвітчизника з інших районів Польщі.
Альтфатер німецькою означає дідусь. Завжди дивувало, чому компанію з вивозу сміття в моєму місті назвали Дідусем 😅
Коментар з декількох слів на підтримку контенту для просування алгоритмами ютюбу
В Херсоні теж говорять чердак,труба,лапсердак(домашній верхній одяг для роботи в дворі),сині(баклажани).Лобуряка(підліток зневажливо) і усі "шо"кають і "г"екають,м'яка вимова без "щ".Ще бабуся казала намурмосилася(похмура чи незадоволенна)
👍👍
Привіт, Карино! Дякую за дуже цікаве відео. Багатьох цих слів я взагалі не чув. Ваше волосся начебто стало світлішим чи мені так здалося? У вас дуже красиві очі - світлі та яскраві. Проникливий погляд, який зачаровує. Ваш канал один з найкращих на теренах україномовного ютубу💙💛
Джерельце - Ви надзвичайно розумна і чарівна !!! ,🙂
Благодарю за роботу!
Дуже пізнавально 👍👍👍,хвіртка,так казав мій дід з Березаня, замість букви "ф"в нього були"хв".
А я тільки знаю хвіртка…
Так хвіртка це літературна норма
Так то ф ввели набагато пізніше. Бабця завжди говорила Хведір, хвіртка через словосполучення хв.
@@svaleks566може бути і таке🙂
@@svaleks566Звук "ф" для слов'янських мов впринципі не свойственний
Північ Київщини, для нашого села була характерна заміна в деяких словах (в основному в іменниках) букви "І" на букву "у". Як приклад - приказка: "ліз кут через плут, та й розбив макутру", або фраза "кунь у хвуртку не пролазить". 😄
Або макОтру. У нас кажуть не макітра а макОтьорик. Теж північ Київщини
Tak szcze w knjazhi czasy howoryly. Taka wymowa zberehlasja podekudy na
Zakarpatti.
Сє Ві нє чулі як цібульнікі в бувшому Овруцькому(зараз Коростенський) районі розмовляють.😊
👍💯
Діалекти це супер мега класно, одне задоволення то чути. Причому все єдно з якого регіону.
Я з вами згодна!
Шановна пані, тільки не "Харківчани", а Харків'яни - саме так кажуть на Слобожанщині.
Деякі збоченці з чинуш мають на меті впарити нам , що ми - харків-ці!!!🤦♀️як нім-ці.
Нехай у них пронос 40 днів буде
Так і є. Я проживаю на Рівненщині. Дякую.
Цікаво, дякую.
Моя бабуся (а вона - корінна надсянка) часто вживала цікаву фразу: "глупий трампуль". Що воно таке - я не знав, але почав здогадуватися під час останніх президентських виборів у США. 😁😁😁
😅😅
"нап'яв лейбика і пушов у ліс, та й набрав там губ'як, ну і грибув трохи, а ужачки не брав
Печериці був би теж узяв, але ж нема."
Пропоную вгадати регіон
Дякую Вам за відео.
Велику частину того з поліських говорів мож почути і на бойківщині чи Львівщині.
Так, надсянський говір є перехідним від західнополіських до наддністрянських.
Допіру(тільки що) , шуляк (орел) , хферма (просто "х" перед усіма "ф" ) , клямка (замок ) - трошки Житомирського діалекту
утютю яка гарнюня😍
У нас кажуть позапинай в значенні заштор, запнися у значенні защебнися(про одяг).
Я з Харківщини (Слобожанщина), де повністю розмовляють на суржику
Суржик це не діалект, це русифікація.
Я теж з Харківщини👨👩👧👦🌻 і свідчу, що це було не завжди, але мій батько розповідав, що на початку 30 років минулого століття в самому Харкові і в Одесі розмовляли в більшості українською солов'їною🌻👨👩👧👦🎶!...
Я теж я зі Слов,Янську
Суржик є тіки галичанський
@@bzbzenko6498а як же західний суржик? Невже кнайпа, зупа, трускавка та філіжанка - не діалект?😮
😂😂😂👍 дійсно -лапсердак,сині,тормозок....(Одеса)
❤🇺🇦👍
1 раз в житті зустрічала людину, яка говорила мольоко і вона з Чернігівщини. іноді ще чула бульо
На півночі Житомирської області кажуть «мі» замість «ми» і багато в інших словах є ця заміна «и» на «і». Ще таке цікаве слово чув «марудити», важко передати сенс, але було сказано, коли дитина хотіла спати і через те була роздратована, погано себе поводила
Марудить це тошнить у нас на Черкащині
Дякую, дуже цікаво!
Дякую , дуже цікаво
Дуже часто чую, як і в цьому випуску так і в інших людей, наголос в слові БуковинÁ на останню голосну.
Пані і панове, невже це у вас діалект такий? 😁
Вимовляється «БуковИна»
Альтфатер, це майже як Ксерокс... Сучасний варіант діалектизму.
Вживається в основному там де ця компанія працює або працювала. 😊
❤❤❤
Авторка трохи помилилась з діалектами, бо в Тернопільській області до прикладу, мова відрізняється від півночі до півдня, якщо на півночі говорять майже літературною, якщо вірити авторці з деякими елементами північного діалекту, то південніше Тернополя "сякають" і "сікають", а гуцули з франківщини "сєкають" і "цєкають".
Діалекти це нагадування часів коли ми були кріпаками і свого не мали, от і викручували мову як тільки можна було
Не помню чтоб кто-то говорил "лапсердак" кроме меня. А я так говорю только благодаря старому фильму "свадьба в Малиновке", который я уже почти и не помню. Что до альтфатера то это когда в Одессе сменили железные радянские баки на современные пластиковые то делала это турецкая ,вроде, фирма "альтфатер", лого которой было на каждом баке. Кароч на них было реально написано альтфатер. Потом была компания союзТ, кажется, но называть мусорки альтфатерами уже засело в голове у одесситов прочно.
Я народився в луганській області, а виріс на Волині, через що я все то знаю 😂
Трохи задужо узагальнено, але в принципі як "популярний продукт", котрий закликаний викликати власне дослідження мови рідної місцини, потрібне відиво
На мою думку, південно-східний діалект має вплив ще від стародавніх антів, а полісся від балтів. Хоча після татаро-монгольської навали дуже змінився етнічно-мовний склад населення, бо переміщалось багато мас народу на різних теренах. Південь і південно-східна частина Русі дуже постраждала від степовиків і тільки переселенці із південного заходу Русі і білоруського полісся відновили слов'янський згал на ціх землях.
Так з льоту можу назвати: тасьма, сарата, блюзо. Ружин Житомирська обл.
Дякую, дуже цікаві слова 😍🇺🇦
❤❤❤❤❤❤❤
Мені сподобалося слово ПЧОЛИНЕЦЬ....🤔👍🙄🐝
Українська мова - скіфська. Через політичну заангажованість за часів осетина Сталіна скіфську мову безпідставно повʼязали з осетинською.
Лише в українській мові є слова, повʼязані з іменем Колоксай, від якого походить самоназва скіфів "сколоти" і якому дісталась земля батька (Наддніпрянщина), а також золоті предмети - плуг, ярмо, сокира і чаша.
Кодові українські слова, що є ключем до скіфської мови та імені Колоксай - це слова утворені від "коло": колесо, колос, колода. Якщо колесо і колода мають круглу форму, то до чого тут колос, може хтось запитати?
Колос - це кола у множині. Скіфи, як і українські козаки, найбільше з зернових культур споживали пшоно, яке має круглу форму. Хоча скіфи вирощували різні зернові культури, але у Подніпровʼї найпоширенішим було саме просо. На скіфському Мотронинському городищі у Холодному Яру на Черкащині за археоботанічними даними просо складало 94%. В сьогоденні просо найбільших врожаєв дає саме на Черкащині - 3,15 т/га.
Чи не повʼязані між собою просо, р.Рось, Росія з наголосом на "о"? Етимологія проса поки що залишається незрозумілою.
Потомки "Колоксая" - наддніпрянці: сколоти, тавроскіфи (борисфеніти, борани), анти, поляни = руси (роси), русини черкаси (козаки черкаські), українці.
Інші імена скіфів із легенди, яку вони розказали Геродоту, легко зрозуміти українською мовою:
Колоксай - коло, колесо, колос, колода = лісостеп
Липоксай - липа, липень, липовий мед = ліс
Арп(б)оксай - гарба (арба) = степ (арба вважається тюркізмом, але ми бачимо її у скіфів. До тюрків це слово могло потрапити через скіфів, що на них кочували по азійському степу)
Таргитай - торг = торгівля між регіонами
Авхати - хата
Паралати - пара + лати (обладунок) = побратими
Траспії - трас = шлях(?) (нар.-лат. *tractiare зводиться до лат. tractus «риса, смуга, лінія, напрям», похідного від traho «тягну, витягую»; р. тра́сса, бр. м. тра́са, п. ч. слц. trasa, болг. трасе́, схв. тра̏са, слн. trása;)
Катіяри - котити = кочовики
Закінчення "Ксай" може зберегтися в давньому українському імені Оксана.
❤️🇺🇦☮️
Да, кажуть такі слова в нас на селі.
Ми, буває, з друзями в компанії теж проводимо лінгвістичні дослідження: що де і як називається, чи як говорять в тих районах звідки батьки, діди. Дуже цікаво.
Курськ Україна
Карино молодець ❤
Дякую ❤️
@za_lashtunkamy 💞
не сумчани, а сум'яни. а бо сумці, якщо взяти за правило першу назву міста - Сумин
Я від своєї бабусі, з Черкаської області, з незвичних для всіх слів, чув тільки "катай". Це означає спонукання до швидкої дії. "Катай принеси миску".
В Уманському районі чув, що казали на вила - "ґаблі". Але ж ґаблями сіно не збирають. Я так розумію, що ґаблі використовуються для відділення овочів від землі. А вила використовуються для наколювання купи сіна і перенесення її.
Державну літературну мову зобов'язані знати всі громадяни України, більше того, вони повинні активно нею послуговуватися, але поряд з тим діалектіа повністью позбуватися також не слід, бо то є наша історична багатогранна автентика.
Ні, ідіть зі своїми полонізмами...
@@a-l-e-x-a0691черкасько-полтавський, і там од нього скоро нічого не останеться, перетворюють потроху нашу мову в діалект польської
Я чула, що російська мова немає діалектів і це говорить про те, що це штучна мова. Мова, який багато століть, завжди має діалекти, так наприклад італійська- там навіть римляни можуть не розуміти колабрезів! А також я чула, що українська мова посідає 2-є місце в Світі після італійської за співучістю!
як одесит скажу що лапсердак то не весь верхній одяг. навряд хтось скаже так про зимову куртку. то скорше щось накшталт піджака, але дійсно незграбного, чи то пак не за розміром. а речі не тільки бебехи, а ще й лахи
Клас, дякую за цікавий коментар!)
"Харківчани" 8:13 де ви таке взяли? Ми зазвичай звемося харків'яни або харківці.
І взагалі - синенькі, бебіхи і лабсердак і чула, і вживаю - хоча все життя живу в Харкові, а не в Одесі. Також - чердак і тряпка - не чужі слова.
А ось - накидка, мурав'я і кобушка ВПЕРШЕ почула у відео. Також цікаво, хтось з Харкова зрозуміє - шанька, трина, збоїни?
Щодо таких слів - ампулка, кульок, сявка, чинка і тремпель - погоджуюсь, є таке)))
А кульок у вас це щось інше ніж у всіх інших?
@@Kennyaltair88 Ні, не інше. Як у всіх. 🙂
Вуп-вуп, иц зе саунд ов да паліс. Весіллє‘ - наголос на останній склад 😂 і г‘ецало - наголос на перший
Дякую, що зауважили 😁 Візьму до уваги!
Чому б в школі не вивчати усі діалекти
❤️🔥🌹❤️🔥👋👋👋
Для мене дивно було що не всі знають що таке тормозок)))
Це маленький тормоз
кульок все життя говорю. я з Київщини. в Києві навіть цілий університет називають кульок
Універ культури😅
Тремпель кажуть на Харкiвщинi.
і на Полтавщині
"Полтавчани", це російский варіант, українською мовою буде полтавці.
Деалект, городьсткий києвска обл друга цікаво ви зробили відео
В Українській мові більше 256 тисяч слів. Просто в одному регіоні більш вживаними є одна частина слів, у іншому - інша.
Плюс сюди наклалося так зване «спрощення Української» совєтами, через що багато питомих слів Українці центру, сходу й півдня просто забули.
Тож якщо коротко, так звані діялектизми - це або Українські слова які ви не знаєте, або ж суржик та калька.
Наоборот це галичани українську забули, вмісто неї там якась польська кривлянка з шпательнями, дахами, цвяхами, веделками, одягами, фарбами і подобним.
@ , дійсно… _«наоборот», «вмісто» , «вЕделка» і «подобним»_
_АХАХА_ Ти хоч визначись якою мовою пишеш.)))
@ і чому лише Галичина? А як же Волинь, Опілля, Буковина, Поділля, Полісся, Лемківщина та ін.?
Чи так багато термінів у твою крихітну мaкíĩpy не влізе? _;)))_
@@_FireHeartТебе шо, в дитинстві "шпательньою" стукнули?
У мене чиста гарна наддніпрянська мова, а ти підляшко невірний лучче мовчи і не позорся.
І подобних "псевдоінтелектуалів" і "псевдопатріотів" у нас в країні нажаль багато, які нічого не знають, ні в чому не розбираються, но строять з себе хтозна шо. Воно ше й висміювать мене зібралось за те шо я, вмісто польських кривлянок, пишу українські слова. У вас там явний "комплекс меншовартості" перед ними.
Ходе, броде, ляже, спе.😂😂😂
А я то думаю що Азіров так розмовляв, а він північно Українськім діалектом користував) от же хД Тепер в мене є нова погроза "йой легінє припини най буде тобі Бацул!" Дякую!
Тормозок давно поширений по всій Україні.
Цікаві слова: мешти (взуття), слоїки(банка), камизелька (жилетка)😊 Волинь
Красуня
З рідкісних слів: у нас в Чернігові є слово РУНДУК 😊 здогадайтесь, що це.
Рундук дейві джонса? Себто скриня
@@svaleks566 Ні, РУНДУК на Чернігівщині - це ґанок (російською - крьільцо)
А чому Ви кажете, що синенькі і лапсердак це слова притаманні Одеській області, я з Харкова, та завше кажу синенькі, а моя бабуся, царство їй небесне була з Полтавщини, та теж використовувала слово лапсердак, але мені, як Харків'янину також не подобається коли частина нашого міста, що стали відомими брендами, називають з невірним наголосом, накшталт : мікрорайон і селище РогАнь, звідки пішло пиво, вимовляють РОгань
Синенькі по всій Наддніпрянщині кажуть
@@shtut сині
Дійсно, деякі слова можна почути і в інших регіонах, теж звертала на це увагу 🤔
Ґвандíти
Щось якось оминули Кіровоградщину....
Перехід 'і' та 'о' в 'у' також багато де зустрічається на поліссі, принаймні на волинському... Як я спочатку не розумів що то за вун у балачці місцевих бабів
"О" в "у" є і у наддніпрян.