Році приблизно у 1989-му, коли я закінчив 3-й клас, довелося побувати на батьківщині батька в деревні Репніно Болховського району Орловської області. До цього жили в основному в Мурмансбкій області РСФСР, а канікули проводив у Мелітополі Запорізької області. Тоді в дитинстві дуже здивувало: 1. всюди реп`яхи висотою в людину. 2. в деревні відсутні асфальтові догори (в багатьох селах у Мелітопольському районі був асфальт). Двір будинку також просто трава - ні замощення, ні асфальту. Ворота відсутні, просто дерев`яні палки 3. в деревні відсутні найменування вулиць і номери будинків. Адреса - поштове відділення Репніно, Єгоровій М.Г. 4. місто Орел у дитинстві я сприйняв нормально. Але райцентр місто Болхов здалося мені просто жахливим - старе з кривими сірими будинками, брудне і дуже-дуже мале. Тоди я міг порівнювати лише з одним містом-райцентром - Мелітополем. Не йшло у жодні порівняння. 5. Здивував магазин у сусідній деревні - перший раз у житті побачив, що їжа продається разом в одному приміщенні з промисловими товарами. 6. Найбільше здивування були телеги на колесах з дерев`яними спицами і дерев`яним ободом. По Мелітополю тоді їздили цигане, що продавали білу глину. Колеса на телегах були металеві з гумовими скатими. Колеса з дерев`яними спицями до цього бачив лише у фільмах
Повністю підтверджую. Був двома роками раніше на Новгородщині, Вологодщині та під Пітером. Цивілізація в тій країні закінчувалась за пределамі Невского проспекта)
Дякую за добрі слова! Зважте на те, що тоді я був істотно молодшим. Можливо трохи ризикував. Однак я загорівся ідеєю нової книги і тому був готовий і на більше. Зрештою, результат досягнуто - книгу написано. Зрозуміло, що наступна книга може бути написана не раніше, ніж через 40-50 років.
Шановний Вікторе Івановичу, дякую Вам за сміливість та щирість, з якими Ви займаєтесь науковою працею. За любов і турботу про Дніпро та, взагалі, всі водні ресурси України! Ця подорож була дуже цікавою. Бажаю Вам здоров'я, успіхів, надії та віри!
Дякую за комплімент! Однак 17,5 років це немало. Планую робити нові відео. Зараз є трохи часу, але думаю, що за місяць-два його поменшає. Зрештою, зимові канікули скоро закінчаться.
Большое спасибо Вам за это видео !!! Велика подяка! Только осталось какоето смутное ощущение что оно такое коротенькое)) Останнім часом багато чого передивлюся на ютубі, про те ваш ролик , який одночасно і нібито такий коротенький і такий насичений одночасно ! Дякую Вам за несподівані емоції що подарували цим відео ! За почуття, які зовсім не схожі на ті , що дарують 99,99 відсотків всих відео на ютубі ! Це навіть важко пояснити , чи передати словами! Як наче побував там разом з Вами Вы не сильно изменились с 2007-го года, только одежда на вас тепереь в темных, мрачноватых тонах, впрочем, отражающих дух сегодняшнего не слишком радостного времени...
Дякую за добрі слова! Раніше я доволі часто друкувався в пресі, зокрема, в газеті Урядовий кур'єр. До речі, ці статті можна знайти на їх сайті. Однак нині газети вже не читають. Студенти деградували - майже нічим не цікавляться. Тож і занявся тим, що Вам відомо.
Дякую за цікаву розповідь та подорож до витоку Дніпра. В 70-х роках був з шкільною екскурсією в Могильові. Зробив тоді фото Дніпра з якогось пагорба, таке враження, що тоді ріка була ширшою. Перед війною білоруси своїм річковим флотом почали перевезення нафтопродуктів з Мозиря в Київ. Ми спеціально для цього поглибили Припять в районі ЧАЕС. А ще вони розпочали будівництво річкового порту в Нижніх Жарах на Дніпрі. Для РБ відкривались перспективи річкових перевезень до Чорного моря, країн Європи. Білоруські річковики багато років мріяли про цю роботу, тому що в річковий флот у них є, а роботи немає. Такі були плани...
Дякую й Вам за позитивну реакцію! Вочевидь, що російські та білоруські дебіли лише втратили від війни. Раніше могли вільно їздити на Чорне море, возити товари. Я вже не кажу про їх власні жертви і матеріальні втрати.
„Реве та стогне Днєпр широкий…”, на жаль сьогодні це вже тільки слова із пісні. Колись це була дійсно жива, красива і могутня річка. Аж поки совєти не перекрили їй дихання, спотворивши її каскадом водосховищ. Болить… Чи пробачиш ти нас колись, сивочолий батько наш Дніпро, за те смердюче болото в яке ми тебе перетворили?? Щоб може хоч наші нащадки знов відчули твоє дихання і почули твій могутній голос як ти ревеш!!! Бо зараз на жаль ти давно вже не ревеш, а тільки тихо стогнеш…..
Дякую за небайдужість! Однак у згаданому відео я про про створення водосховищ не кажу ні слова. Утім я описав усе це у своїй книзі "Ріка Дніпро", яку можна знайти у Вікіпедії та сайті Центральної геофізичної обсерваторії.
Шановний Віктор Іванович! Дуже цікавий репортаж: і за змістом і за формою. Треба продовжувати, особливо про проблеми Дніпра від провидного фахівця. А то нещодавно у одного відомого еколога ( який " собаку зїв" на проблемах Каховського водосховища) спитали, чи є зараз фахівці, які займаються проблемами річок, то він не назвав ні Вішневського, ні Демянова (хоча добре його знає)...никого...
Пане Борису! Дякую за добрі слова! Справа, за яку взявся, виявилася цікавою, але водночас дуже трудомісткою. Одна хвилина відео - щонайменше 100 хв. праці. Водночас моя ніша вузька - підписників ніколи не буде багато. Однак, якщо не я, то хто? Знати колишнє Каховське водосховище - не фонтан. Воно одне із шести. Воно поряд. Те, що мене не всі знають, я теж знаю. Прекрасний приклад - керівництво Держводагентства. 20 років тому мене там всі знали. Зараз - майже ніхто. За останні роки відбулося кілька змін керівництва, причому не відомо звідкіль ті люди. Тому все очевидно. Вони нецікаві мені, а я їм.
Був на росії такий політик - Жириновський, який після перектриття каналу до Криму запропонував перекрити ріку Дніпро. Нажаль, ні хто не дослухався до мудрої думки цього політика. Якщо би це було втілено, то замість Смоленської області було би Смоленське озеро.
Дуже дякую , працюючи у бібліотеці розповідала про Дніпрець...і от , завдяки Вам , подорожувала по тим місцям...Підписалася, дуже турбує самопочуття ріки у нашому Запоріжжі. Олена.❤❤❤@@ВікторВишневський-цго
Были в Смоленске в середине 90-х - собирались там бизнес свой открыть от Киевской фирмы - тогда ещё вдоль каменных стен ходила Ракета на подводных крыльях ! Бизнес не сложился - в основном из за жадности мера города . Ну да и у нас в Украине так же бывало Бывал потом несколько раз в Смоленске на догшоу со своими барбосами - воспоминания не самые лучшие в жизни !
Дякую. Побачив багато знайомих місць. Свого часу в 90-ті кілька разів побував на смоленщині. Враження суцільного болота й пустки. Сотні кілометрів безлюддя, вщент розбиті дороги. По федеральній трасі на Пітер їхати зі швидкістю більш 50 км. неможливо. Раз побували в кюветі, двічі ламалася шарова опора. Все доводилось ремонтувати прямо на трасі своїми руками. Область намагалися проскочити вдень, бо в темну пору взимку їхати було просто небезпечно - в чому переконались самі - кілометрів з сорок за нами тяглась обганяючи та відстаючи якась тачка з місцевими бандюками що знаками та підрізаннями намагались нас зупинити. Зі школи знав що з цих боліт витікає Дніпро, навіть переїздили через місток зі знаком ,,р.Днепр". Ну, і мені як уродженцю Полісся (Чернігівщіна) всі ці населенні пункти та прикордоння Гомельщини знайомі не по фото. Буквально вчора місцевий бандюган і рибак розповідав як десь на тій переправі через Сож їх арештували з уловом наші погранці. Радів що наші а не білоруські. (хоча це було ще до війни). Ну і найвеличніше видовище це під час розливу з вершечка портового крану в м.Любеч повезло спостерігати безкрайній плаский розлив Дніпра з сотнями під затоплених острівців посеред. Дякую за таку ненацьку низку спогадів. Зрозумів що теж бачив Дніпро в сотнях місць від самого вершечку і до Херсона і Кінбурнської коси. Слава Україні.
(р.s. чорт забирай, раптом зрозумів що все моє життя було нанизане на шлях від варягів у греки - Мурманськ, Карелія, два роки на Старій Ладозі, півроку Новгородщина, зненацька Астрахань і Каспій (це все після життя на Сожі, Десні Самарі і в місті Днепр), знов Днепр, Чернігів, Київ, Любеч, Новгород вже Сіверський, знов відрізок з Дніпра до Ладоги і Фінської затоки, знов Чернігів, Гомель, були ще Чигирин, Хортиця, Монастирський о-в, Кременчук, Херсонщина...неодноразово...знов Київ та Чернігів...звідси Одеса, Бургас, Стамбул, колишні Галікарнас та Єфес...потягами, літаками, попутками, пішки, по роботі, просто так...і все це події, тисячі людей що промайнули, одиниці які залишились. Єкзестенційне, вобщем накрило ))
Пане ВІкторе! Невдовзі мені 70. Зрозуміло, що підписників у мене ніколи не буде багато. Однак я вирішив ділитися своїми знаннями, адже ці знання за кілька років можуть зникнути. Так, я дійсно не очкував того, що дорога, позначена в атласі Смоленської області, виявиться такою. Звикаєш до свого і думаєш, що так повсюдно. На жаль, у нас тепер також багато земель стають пусткою. "Допомогли" так звані брати.
Дякую пане Вікторе за цікаву розповідь! Думаю вам, як гідродогу, буде цікаво подивитися канал "От истока до моря" блогера з Чернігова Михайла Закусілова. Декілька років тому від пройшов увесь Дністер від витоку до моря. Спочатку пішки а потім на байдарці. Це зайняло у нього два місяці! Вибачте заздалегіть якщо питання недоречне - у якому віці ви наважились поїхати у такі хащі куди не усяк молодий поїде?
Насамперед дякую за добрі слова! Питання було не стільки в подорожі, а в тому, чи зможу я без будь-якої підтримки зробити те, що не робив ніхто після 1901 р. В липні 2007 р. у мене, як у викладача, були канікули. Серйозних справ не було. Тож стартував. Оскільки я народився в січні 1955 р., то виходить, що тоді мені було 52,5. Вік трохи непокоїв - насамперед тим, що розумів, що зволіканнябуде ускладнювати справу. Додам, що російські реалії дійсно виявилися неочікуваними. В Україні подорожувати не складно: завжди за кілька кілометрів чи село, чи автошлях. На тій же дорозі, по якій я йшов від Болшево, навколо було нічого. Моросив дрібнй дощ, сонця не було, так звана дорога кілька разів розгалужувалася. Справа йшла до вечора. Тож було не до жартів.
Дякую за запитання! Слід подивитися в літературі. Щодо мене, то достовірних даних по Білорусі в мене немає. Однак, наскільки мені відомо, помітних змін у них немає. Те саме показують відомості на наших метеостанціях біля Білорусі. Норма опадів за 1961-1990 р. у Чорнобилі становить 604 мм, у Семенівці (Черніг. обл) - 638 мм. За 1991-2020 рр. майже те саме: 615 і 608 мм.
Ймовірно Ви хочете щоб було продовження щодо інших річок. Перепрошую, але про Дон не буде. Щодо інших річок, то, будь ласка, чіткіше сформулюйте свої бажання.
Це Ви не були в серйозних наросийських іпенях. Наприклад: Кіровська обл. Підосинівський р-н. Або, аж фсьо Читинська обл. Або, така ж аж фсьо Бурятська АР. Саме бідове село Олевського району буде цивілізацією в порівнянні.
Погоджуюсь, що реальної глибинки не бачив. Проте пам'ятаю як колись опинився в селі неподалік Новосибірська. Йшов до хати безпосередньо по сіну. На відміну від нас його не склали у копицю.
А от оголошення про вихід з першого і другого вагону мені дуже завжди подобались. Бо не раз доводилось стрибати з висоти свого зросту і вище на щебінь або в бур'ян на території України
подивився по гугл мап - у тому бочарово значно посилилася присутність рпц - вони пообдували щонайменше один монастир та храм. також пропаганда влаштовує до витоків Дніпра щорічні хресні ходи
Я теж звернув увагу на це. Однак зупинятися на цьому не став. Дещо вміщено у велике відео російською Планета Земля, де навіть щось згадано про якийсь конфлікт між нашими країнами. Такий собі конфлікт.
Дякую вам за цікаву розповідь про наш Дніпро я мешкаю в місті Дніпро
У Вашому місті бував. В останнє - 22 червня 2024 р. Думаю, що у своїх розповідях доперуся і до Вашого міста.
Дякую за цікаву розповідь!
Мене завжди цікавили витоки рік!
Дякую й Вам!
Дякую.ДУЖЕ ЦІКАВО.
Дякую! Щойно завантажив чергове відео. Сподіваюсь, що воно виявиться для Вас цікавим.
Дякую, дуже цікаво.
Дякую й Вам за підтримку!
Браво, авторе!...) Наполегливості вашій можна тільки рукоплескати!
Щиро дякую за таку яскраву реакцію!
Дуже цікава розповідь та подорож! ❤ просто неймовірно, бути там, де починається Він, могутній Дніпро 💪💪👍
Щирл дякую Вам за подібні речі, п. Вікторе!
Щиро дякую й Вам за добрі слова!
Році приблизно у 1989-му, коли я закінчив 3-й клас, довелося побувати на батьківщині батька в деревні Репніно Болховського району Орловської області. До цього жили в основному в Мурмансбкій області РСФСР, а канікули проводив у Мелітополі Запорізької області.
Тоді в дитинстві дуже здивувало:
1. всюди реп`яхи висотою в людину.
2. в деревні відсутні асфальтові догори (в багатьох селах у Мелітопольському районі був асфальт). Двір будинку також просто трава - ні замощення, ні асфальту. Ворота відсутні, просто дерев`яні палки
3. в деревні відсутні найменування вулиць і номери будинків. Адреса - поштове відділення Репніно, Єгоровій М.Г.
4. місто Орел у дитинстві я сприйняв нормально. Але райцентр місто Болхов здалося мені просто жахливим - старе з кривими сірими будинками, брудне і дуже-дуже мале. Тоди я міг порівнювати лише з одним містом-райцентром - Мелітополем. Не йшло у жодні порівняння.
5. Здивував магазин у сусідній деревні - перший раз у житті побачив, що їжа продається разом в одному приміщенні з промисловими товарами.
6. Найбільше здивування були телеги на колесах з дерев`яними спицами і дерев`яним ободом. По Мелітополю тоді їздили цигане, що продавали білу глину. Колеса на телегах були металеві з гумовими скатими. Колеса з дерев`яними спицями до цього бачив лише у фільмах
Тоді в 2007 р. я не відчув ворожих настроїв. Проте реалії глибинки реально здивували.
Повністю підтверджую. Був двома роками раніше на Новгородщині, Вологодщині та під Пітером. Цивілізація в тій країні закінчувалась за пределамі Невского проспекта)
Дякую!
Ви хоробра людина. У вас вийшла цікава подорож, хоч і з великою долею ризику.
Дякую за добрі слова! Зважте на те, що тоді я був істотно молодшим. Можливо трохи ризикував. Однак я загорівся ідеєю нової книги і тому був готовий і на більше. Зрештою, результат досягнуто - книгу написано. Зрозуміло, що наступна книга може бути написана не раніше, ніж через 40-50 років.
@@ВікторВишневський-цго,,підкажіть де можна купити Вашу книгу і як вона називається
Шановний Вікторе Івановичу, дякую Вам за сміливість та щирість, з якими Ви займаєтесь науковою працею. За любов і турботу про Дніпро та, взагалі, всі водні ресурси України! Ця подорож була дуже цікавою. Бажаю Вам здоров'я, успіхів, надії та віри!
Дякую за добрі слова! Після них відчуваю свій обов'язок рухатися далі. Планую це робити і далі.
дякую за цікаву розповідь!
Дякую й Вам! Готую наступне відео. Сподіваюсь, що буде цікавіше, ніж попереднє.
Дуже цікава історія дослідження витоку Дніпра. Дякую за відео!
Дякую за добрі слова! Для мене та коротка подорож також виявилася дуже цікавою і значимою.
Дякую за відео! Дуже цікаво!
Дякую й Вам!
Дуже вам дякую за цікаву інформацію. І додам, пан Віктор, що ви ні трохи не змінилися за ці роки. Чекаю наступні відео
Дякую за комплімент! Однак 17,5 років це немало. Планую робити нові відео. Зараз є трохи часу, але думаю, що за місяць-два його поменшає. Зрештою, зимові канікули скоро закінчаться.
Большое спасибо Вам за это видео !!!
Велика подяка!
Только осталось какоето смутное ощущение что оно такое коротенькое))
Останнім часом багато чого передивлюся на ютубі, про те ваш ролик , який одночасно і нібито такий коротенький і такий насичений одночасно !
Дякую Вам за несподівані емоції що подарували цим відео ! За почуття, які зовсім не схожі на ті , що дарують 99,99 відсотків всих відео на ютубі ! Це навіть важко пояснити , чи передати словами!
Як наче побував там разом з Вами
Вы не сильно изменились с 2007-го года, только одежда на вас тепереь в темных, мрачноватых тонах, впрочем, отражающих дух сегодняшнего не слишком радостного времени...
Дякую й Вам! Щодо одягу, то загалом я надаю перевагу світлому. Чорна куртка дісталася від сина, який переріс мене сантиметрів на 15.
Дякую за відео...
Ми теж у 78 році були на витокі Дніпра ..враженя були сильні від того що це початок....
Дякую й Вам! Тобто Ви були 47 років тому. Ймовірно вигляд змінився. Принаймні альтанку поставили після 1978 р.
Дякую за вашу працю. Як завжди дуже цікаво, інформативно і професійно. Будь ласка продовжуйте свою працю
Дякую за добрі слова і побажання працювати далі! Поки маю намір продовжувати.
Як завжди цікаво і пізнавально! Чекаю на нові відео.
Дякую, Яно!
Ви гарний оповідач.
Продовжуйте.
Привіт з Любеча.
Дякую за добрі слова! У Любечі був, щоправда, лише один раз і лише пару годин.
Дякую за розповідь , дуже цікаво!
Дякую й Вам!
@ якраз зараз читаю Вашу книгу « Водойми Києва». Дякую, багато нового і цікавого дізналася . Проживаю на Оболоні 😊
Дякую Вам!)
Дякую й Вам!
В середині вісімдесятих я перетинав Дніпро біля м.Рогатин і був здивований невеликої ширини річки.
Щиро дяк автору за цікаву українську оповідку.
Помітне збільшення Дніпра раніше відбувалося після впадіння Прип'яті - найбільшої притоки. Однак нині це спричинено існуванням Київського водосховища.
Дякую за цікаву подорож
Дякую й Вам!
@@ВікторВишневський-цго Вітання автору з берегів Самари
Дуже цікаво! Більше б таких неспішних оповідей.
Дякую за добрі слова! Працюю далі.
Дякую за цікаве відео.Пам'ятаю,ще малим,років у 5-6,був у Орші,тамошній Дніпро здивував своєю вузістю.
На табличці біля витоку,напис білоруською
Дякую й Вам за позитивну реакцію! Мені пощастило тим, що я зростання ширини бачив, рухаючись униз за течією.
Величезне дякую за просвітницьку діяльність
Дякую за добрі слова! Раніше я доволі часто друкувався в пресі, зокрема, в газеті Урядовий кур'єр. До речі, ці статті можна знайти на їх сайті. Однак нині газети вже не читають. Студенти деградували - майже нічим не цікавляться. Тож і занявся тим, що Вам відомо.
Який же ви молодець! Дякую!
Дякую за добры слова!
Дякую, було цікаво.
Дякую й Вам!
Дякую за цікаву розповідь та подорож до витоку Дніпра.
В 70-х роках був з шкільною екскурсією в Могильові. Зробив тоді фото Дніпра з якогось пагорба, таке враження, що тоді ріка була ширшою.
Перед війною білоруси своїм річковим флотом почали перевезення нафтопродуктів з Мозиря в Київ. Ми спеціально для цього поглибили Припять в районі ЧАЕС. А ще вони розпочали будівництво річкового порту в Нижніх Жарах на Дніпрі. Для РБ відкривались перспективи річкових перевезень до Чорного моря, країн Європи. Білоруські річковики багато років мріяли про цю роботу, тому що в річковий флот у них є, а роботи немає. Такі були плани...
Дякую й Вам за позитивну реакцію! Вочевидь, що російські та білоруські дебіли лише втратили від війни. Раніше могли вільно їздити на Чорне море, возити товари. Я вже не кажу про їх власні жертви і матеріальні втрати.
вітаю.
Дякую за нову рекомендацію ютуба. Прямо ковток свіжого повітря. Ато "політика" і "зрада" вже набридли.
І гоовне: дослідження, а не домисли!
Дякую й Вам! Усе ж я науковець, а не політик. Для мене головне правда, а не рейтинг.
Клас. Дякую.
Дякую й Вам!
„Реве та стогне Днєпр широкий…”, на жаль сьогодні це вже тільки слова із пісні. Колись це була дійсно жива, красива і могутня річка. Аж поки совєти не перекрили їй дихання, спотворивши її каскадом водосховищ. Болить…
Чи пробачиш ти нас колись, сивочолий батько наш Дніпро, за те смердюче болото в яке ми тебе перетворили?? Щоб може хоч наші нащадки знов відчули твоє дихання і почули твій могутній голос як ти ревеш!!! Бо зараз на жаль ти давно вже не ревеш, а тільки тихо стогнеш…..
Дякую за небайдужість! Однак у згаданому відео я про про створення водосховищ не кажу ні слова. Утім я описав усе це у своїй книзі "Ріка Дніпро", яку можна знайти у Вікіпедії та сайті Центральної геофізичної обсерваторії.
Дуже цікаво
Дякую за позитивну реакцію!
Шановний Віктор Іванович! Дуже цікавий репортаж: і за змістом і за формою. Треба продовжувати, особливо про проблеми Дніпра від провидного фахівця. А то нещодавно у одного відомого еколога ( який " собаку зїв" на проблемах Каховського водосховища) спитали, чи є зараз фахівці, які займаються проблемами річок, то він не назвав ні Вішневського, ні Демянова (хоча добре його знає)...никого...
Пане Борису! Дякую за добрі слова! Справа, за яку взявся, виявилася цікавою, але водночас дуже трудомісткою. Одна хвилина відео - щонайменше 100 хв. праці. Водночас моя ніша вузька - підписників ніколи не буде багато. Однак, якщо не я, то хто? Знати колишнє Каховське водосховище - не фонтан. Воно одне із шести. Воно поряд. Те, що мене не всі знають, я теж знаю. Прекрасний приклад - керівництво Держводагентства. 20 років тому мене там всі знали. Зараз - майже ніхто. За останні роки відбулося кілька змін керівництва, причому не відомо звідкіль ті люди. Тому все очевидно. Вони нецікаві мені, а я їм.
@@ВікторВишневський-цго Отож, ті "люди" закрили Дніпродіпроводгосп, який працював 100 років и на 7 областей не за кошти держави...
Був на росії такий політик - Жириновський, який після перектриття каналу до Криму запропонував перекрити ріку Дніпро. Нажаль, ні хто не дослухався до мудрої думки цього політика. Якщо би це було втілено, то замість Смоленської області було би Смоленське озеро.
Тоді я подумав те саме. Отже, наші поглди збігаються.
@@ВікторВишневський-цго Дякую
Дуже дякую , працюючи у бібліотеці розповідала про Дніпрець...і от , завдяки Вам , подорожувала по тим місцям...Підписалася, дуже турбує самопочуття ріки у нашому Запоріжжі. Олена.❤❤❤@@ВікторВишневський-цго
Змістовно, дякую!
Дякую й Вам!
👍👍👍
💛💙💛💙💛💙
Дякую за позитивну реакцію!
цікаво
Дякую! Мені самому було цікаво туди поїхати. Загалом подорожі часто є найцікавішим у житті.
Были в Смоленске в середине 90-х - собирались там бизнес свой открыть от Киевской фирмы - тогда ещё вдоль каменных стен ходила Ракета на подводных крыльях !
Бизнес не сложился - в основном из за жадности мера города . Ну да и у нас в Украине так же бывало
Бывал потом несколько раз в Смоленске на догшоу со своими барбосами - воспоминания не самые лучшие в жизни !
Особисто моє враження про Смоленськ нейтральне. Глибинка вразила більше.
Дякую. Побачив багато знайомих місць. Свого часу в 90-ті кілька разів побував на смоленщині. Враження суцільного болота й пустки. Сотні кілометрів безлюддя, вщент розбиті дороги. По федеральній трасі на Пітер їхати зі швидкістю більш 50 км. неможливо. Раз побували в кюветі, двічі ламалася шарова опора. Все доводилось ремонтувати прямо на трасі своїми руками. Область намагалися проскочити вдень, бо в темну пору взимку їхати було просто небезпечно - в чому переконались самі - кілометрів з сорок за нами тяглась обганяючи та відстаючи якась тачка з місцевими бандюками що знаками та підрізаннями намагались нас зупинити. Зі школи знав що з цих боліт витікає Дніпро, навіть переїздили через місток зі знаком ,,р.Днепр".
Ну, і мені як уродженцю Полісся (Чернігівщіна) всі ці населенні пункти та прикордоння Гомельщини знайомі не по фото.
Буквально вчора місцевий бандюган і рибак розповідав як десь на тій переправі через Сож їх арештували з уловом наші погранці. Радів що наші а не білоруські. (хоча це було ще до війни).
Ну і найвеличніше видовище це під час розливу з вершечка портового крану в м.Любеч повезло спостерігати безкрайній плаский розлив Дніпра з сотнями під затоплених острівців посеред.
Дякую за таку ненацьку низку спогадів. Зрозумів що теж бачив Дніпро в сотнях місць від самого вершечку і до Херсона і Кінбурнської коси. Слава Україні.
(р.s. чорт забирай, раптом зрозумів що все моє життя було нанизане на шлях від варягів у греки - Мурманськ, Карелія, два роки на Старій Ладозі, півроку Новгородщина, зненацька Астрахань і Каспій (це все після життя на Сожі, Десні Самарі і в місті Днепр), знов Днепр, Чернігів, Київ, Любеч, Новгород вже Сіверський, знов відрізок з Дніпра до Ладоги і Фінської затоки, знов Чернігів, Гомель, були ще Чигирин, Хортиця, Монастирський о-в, Кременчук, Херсонщина...неодноразово...знов Київ та Чернігів...звідси Одеса, Бургас, Стамбул, колишні Галікарнас та Єфес...потягами, літаками, попутками, пішки, по роботі, просто так...і все це події, тисячі людей що промайнули, одиниці які залишились.
Єкзестенційне, вобщем накрило ))
Пане ВІкторе! Невдовзі мені 70. Зрозуміло, що підписників у мене ніколи не буде багато. Однак я вирішив ділитися своїми знаннями, адже ці знання за кілька років можуть зникнути. Так, я дійсно не очкував того, що дорога, позначена в атласі Смоленської області, виявиться такою. Звикаєш до свого і думаєш, що так повсюдно. На жаль, у нас тепер також багато земель стають пусткою. "Допомогли" так звані брати.
@@ВікторВишневський-цго
Для молоді такі знання то відкриття. Дякую.
👍👍👍👍👍✌️✌️✌️🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дякую за позитивну реакцію!
Дякую пане Вікторе за цікаву розповідь!
Думаю вам, як гідродогу, буде цікаво подивитися канал "От истока до моря" блогера з Чернігова Михайла Закусілова. Декілька років тому від пройшов увесь Дністер від витоку до моря. Спочатку пішки а потім на байдарці. Це зайняло у нього два місяці!
Вибачте заздалегіть якщо питання недоречне - у якому віці ви наважились поїхати у такі хащі куди не усяк молодий поїде?
Насамперед дякую за добрі слова! Питання було не стільки в подорожі, а в тому, чи зможу я без будь-якої підтримки зробити те, що не робив ніхто після 1901 р. В липні 2007 р. у мене, як у викладача, були канікули. Серйозних справ не було. Тож стартував. Оскільки я народився в січні 1955 р., то виходить, що тоді мені було 52,5. Вік трохи непокоїв - насамперед тим, що розумів, що зволіканнябуде ускладнювати справу. Додам, що російські реалії дійсно виявилися неочікуваними. В Україні подорожувати не складно: завжди за кілька кілометрів чи село, чи автошлях. На тій же дорозі, по якій я йшов від Болшево, навколо було нічого. Моросив дрібнй дощ, сонця не було, так звана дорога кілька разів розгалужувалася. Справа йшла до вечора. Тож було не до жартів.
@@ВікторВишневський-цгоРадий за вас що ви змогли так вчасно втілити задумане у життя. Бо далі пішли такі часи що мабуть вже і не з'їздиш у ті місця.
Судячи з фото біля кремля то рівень води за роки не сильно і змінився. Дякую за інформацію.
Рівень води навесні може помітно змінитися. Однак у літній період він звичайно стабільний.
Дякую.
Таке питання: а кількість опадів у Беларусі зростають чи ні?
Бо українське Дніпро дуже залежить від цього факту.
Дякую
Дякую за запитання! Слід подивитися в літературі. Щодо мене, то достовірних даних по Білорусі в мене немає. Однак, наскільки мені відомо, помітних змін у них немає. Те саме показують відомості на наших метеостанціях біля Білорусі. Норма опадів за 1961-1990 р. у Чорнобилі становить 604 мм, у Семенівці (Черніг. обл) - 638 мм. За 1991-2020 рр. майже те саме: 615 і 608 мм.
Дунай,Днестр,Дніпро,Дон!
Ймовірно Ви хочете щоб було продовження щодо інших річок. Перепрошую, але про Дон не буде. Щодо інших річок, то, будь ласка, чіткіше сформулюйте свої бажання.
Це Ви не були в серйозних наросийських іпенях. Наприклад: Кіровська обл. Підосинівський р-н. Або, аж фсьо Читинська обл. Або, така ж аж фсьо Бурятська АР.
Саме бідове село Олевського району буде цивілізацією в порівнянні.
Погоджуюсь, що реальної глибинки не бачив. Проте пам'ятаю як колись опинився в селі неподалік Новосибірська. Йшов до хати безпосередньо по сіну. На відміну від нас його не склали у копицю.
Багато разів рибалив на початку Дніпра в Україні на Дніпрі та Сожі біля Лоєва у 2018-2020рр
Не знаю чи це зараз реально. Припускаю, що вихід на берег обмежений.
А от оголошення про вихід з першого і другого вагону мені дуже завжди подобались. Бо не раз доводилось стрибати з висоти свого зросту і вище на щебінь або в бур'ян на території України
Марино! Ви додали деякі деталі. Я звик до платформ і якось не подумав, що їх може і не бути.
@@ВікторВишневський-цго В студентські роки багато їздила електричками. Ледь не в половини маленьких станцій довжина платформи - максимум 2 вагони.
А мене колись в Смоленську область зі сторони Білорусі не пустили.... Але в Орші Дніпро бачила
Тоді я їхав зі Смоленської області і не було навіть зупинки.
Шкода що Дніпро бере початок у гавносрандії
Колись ці землі входили до складу Давньоруської держави. Будемо вважати, що їх залишили як непотріб.
+
Пріпять
подивився по гугл мап - у тому бочарово значно посилилася присутність рпц - вони пообдували щонайменше один монастир та храм. також пропаганда влаштовує до витоків Дніпра щорічні хресні ходи
Я теж звернув увагу на це. Однак зупинятися на цьому не став. Дещо вміщено у велике відео російською Планета Земля, де навіть щось згадано про якийсь конфлікт між нашими країнами. Такий собі конфлікт.
Цікаво, дякую вам!
Дякую й Вам!