Вітаю! Приємно бачити, що є ще ентузіасти котрі займаються розробкою такого роду пристроїв. Стара школа;) Хоч я недавно почав цікавитись радіозв'язком та не можу компетентно оцінити цю схему - було цікаво подивитись, для загального розвитку. Бажаю успіхів!
Хотілося би побачити і тести на апаратурі схеми. А яка смуга проміжної частоти, 9 КГц? Чи це не для мовлення? Для розширення смуги - резонанси контурів розносять. Дивно, що цей підсилювач не заводиться, враховуючи ЗЗ через 3 транзистори + зсув ваз на КК. База Q5 без дільника - колекторний струм того транзистора плаває залежно від h21. АРП на двохзаслінних польовиках зазвичай роблять на початку підсилювача. На початку війни, я зацікавив племінників збирати старі плати на розпайку, бо, казав, як буде ядерна війна - то після ми повернемося до транзисторної схемотехніки.:)
І мені хотілося б, але в мене немає. На радянському осцилографі для радіоаматорів, де все пливе і з його частотними параметрами нажаль нічого поміряти не можливо. І так, заводиться, якщо зменшити ємність конденсатора в зворотньому зв'язку до 2х-3х тисяч пікофарад. завдяки цьому зростає коефіцієнт підсилення і звужується смуга підсилення. З параметрами вказаними на схемі смуга дорівнює 10-15кГц.
А на рахунок заводиться - перед цим я спробував розробити схожу стандартну схему на двох транзисторах без зворотнього зв'язку. То вже при 80-85дб підсилення він входив у жорсткий режим збудженя.
Цікавий варіант позбутися громіздкого фільтру проміжної частоти, включивши його у підсилювач. Але є куди розвиватися, додавши схему автоматичного регулювання підсилення саме у підсилювач проміжної частоти, що дасть змогу спростити схему підсилення потужності. Використання послідовних контурів пч дає можливість реалізувати схему арп навіть на одному транзисторі, можливо, доведеться лише підвищити напругу живлення. У будь якому разі схема дуже цікава і перспективна, тому бажаю успіхів у подальших розробках.
Дякую за коментар! На однополосному прийомі не дуже приємно працює арп, тому що відсутня несуча частота. На цій схемі я експерементував на електронному регулюванні підсилення, але мені не вдалося знайти гідного шляху, тому я і зупинився на ручному регулюванні.
@@user-sw_tech В такому разі допоможе хіба що схема автоматичного регулювання підсилення на операційному підсилювачі та польовому транзисторі в якості змінного резистора. Говорячи про один транзистор, я мав на увазі саме польовий транзистор з ізольованим затвором. До речі, такий транзистор можна "роздобути" у мікросхемах 176 або 561 серії, лн1, інвертор, якщо підключити живлення до плюса та виходу, транзистор буде p канальним, а якщо до виходу та мінусу, то n канальним, звісно, не забуваємо про навантаження, це транзистори малої потужності, які при потребі можна об'єднати для збільшення потужності. Напруга живлення може складати 5 вольт, оскільки використовується лише половина мікросхеми, яка в такому підключенні чудово працює, як лінійний елемент. Я пробував, мені сподобалось, принаймні, для системи дистанційного керування обов'язково потрібно було автоматичне регулювання підсилення та навіть блокування прийому при дуже сильному сигналі, який зазвичай досить потужний на малій відстані від передавача.
А если убрать последовательные контура с переменным резистором, тогда можно ли эту схему использовать как УВЧ в приемнике прямого усиления? Спасибо за познавательные видео.
Да, можно. Тогда можно убрать и последний эммитерный повторитель, а если не будет самовозбуждения, то убрать нужно только дроссель. А резистором подобрать максимально возможное усиление. А второй контур можно убрать полностью. И возможно удастся подключить магнитную антенну без котушки связи, а напрямую к входному контуру.
Видеоклипы
Вітаю! Приємно бачити, що є ще ентузіасти котрі займаються розробкою такого роду пристроїв. Стара школа;) Хоч я недавно почав цікавитись радіозв'язком та не можу компетентно оцінити цю схему - було цікаво подивитись, для загального розвитку. Бажаю успіхів!
Дякую за коментар!
Хотілося би побачити і тести на апаратурі схеми.
А яка смуга проміжної частоти, 9 КГц? Чи це не для мовлення? Для розширення смуги - резонанси контурів розносять.
Дивно, що цей підсилювач не заводиться, враховуючи ЗЗ через 3 транзистори + зсув ваз на КК.
База Q5 без дільника - колекторний струм того транзистора плаває залежно від h21.
АРП на двохзаслінних польовиках зазвичай роблять на початку підсилювача.
На початку війни, я зацікавив племінників збирати старі плати на розпайку, бо, казав, як буде ядерна війна - то після ми повернемося до транзисторної схемотехніки.:)
І мені хотілося б, але в мене немає. На радянському осцилографі для радіоаматорів, де все пливе і з його частотними параметрами нажаль нічого поміряти не можливо. І так, заводиться, якщо зменшити ємність конденсатора в зворотньому зв'язку до 2х-3х тисяч пікофарад. завдяки цьому зростає коефіцієнт підсилення і звужується смуга підсилення. З параметрами вказаними на схемі смуга дорівнює 10-15кГц.
А на рахунок заводиться - перед цим я спробував розробити схожу стандартну схему на двох транзисторах без зворотнього зв'язку. То вже при 80-85дб підсилення він входив у жорсткий режим збудженя.
Цікавий варіант позбутися громіздкого фільтру проміжної частоти, включивши його у підсилювач. Але є куди розвиватися, додавши схему автоматичного регулювання підсилення саме у підсилювач проміжної частоти, що дасть змогу спростити схему підсилення потужності. Використання послідовних контурів пч дає можливість реалізувати схему арп навіть на одному транзисторі, можливо, доведеться лише підвищити напругу живлення. У будь якому разі схема дуже цікава і перспективна, тому бажаю успіхів у подальших розробках.
Дякую за коментар! На однополосному прийомі не дуже приємно працює арп, тому що відсутня несуча частота. На цій схемі я експерементував на електронному регулюванні підсилення, але мені не вдалося знайти гідного шляху, тому я і зупинився на ручному регулюванні.
@@user-sw_tech В такому разі допоможе хіба що схема автоматичного регулювання підсилення на операційному підсилювачі та польовому транзисторі в якості змінного резистора. Говорячи про один транзистор, я мав на увазі саме польовий транзистор з ізольованим затвором. До речі, такий транзистор можна "роздобути" у мікросхемах 176 або 561 серії, лн1, інвертор, якщо підключити живлення до плюса та виходу, транзистор буде p канальним, а якщо до виходу та мінусу, то n канальним, звісно, не забуваємо про навантаження, це транзистори малої потужності, які при потребі можна об'єднати для збільшення потужності. Напруга живлення може складати 5 вольт, оскільки використовується лише половина мікросхеми, яка в такому підключенні чудово працює, як лінійний елемент. Я пробував, мені сподобалось, принаймні, для системи дистанційного керування обов'язково потрібно було автоматичне регулювання підсилення та навіть блокування прийому при дуже сильному сигналі, який зазвичай досить потужний на малій відстані від передавача.
А если убрать последовательные контура с переменным резистором, тогда можно ли эту схему использовать как УВЧ в приемнике прямого усиления? Спасибо за познавательные видео.
Да, можно. Тогда можно убрать и последний эммитерный повторитель, а если не будет самовозбуждения, то убрать нужно только дроссель. А резистором подобрать максимально возможное усиление. А второй контур можно убрать полностью. И возможно удастся подключить магнитную антенну без котушки связи, а напрямую к входному контуру.
@@user-sw_tech Хочу уточнить . Убрать второй контур L2 или L1?
Их надо оба убирать если для Увч. А конденсатор на одном из них оставить и увеличить емкость до 10 нанофарад.