Дякую за відео, дуже цікаво 🥹у мене глибинне переконання що я « недо». Недостатня, недостойна любові, кар’єри, гарного ставлення. І також присутня гіперкомпенсація : прагнення бути ідеальною, продуктивною, успішною, адже тільки при таких умовах я цінна і достойна любові. Зараз стараюсь це фіксити, нелегко, але прогрес спостерігається
Дуже чітко все розповідаєте. Дякую за вашу працю🩶. Зніміть відео про те, як працювати з цими переконаннями🙏. А також є дуже цікавою тема про контроль думок. В тому сенсі, як не дозволити собі погано думати про себе, накручувати себе, їсти себе і тд. Тому що часто такі думки якраз і є причиною багатьох наслідків потім
Велике дякую за відео! На днях зловила себе на думці (поспілкувавшись і поспостерігавши), що впевненим в собі людям з самого малечку батьки говорили які вони чудові/класні/як їх люблять. І коли тобі все життя говорили протилежне, то подорослішавши треба витратити супер багато часу і сил щоб дійти до того самого глибинного переконання що ти класна/чудова/і тебе люблять просто так.
І це правда, яка б болюча вона не була...і батьки не винні, бо таким було суспільство, виходить треба замовити рукава, і працювати. В моєму випадку то ще потужніше, оскільки сама виховала 2 дітей такими совковими методами, але вірю, що можливо все виправити. Тепер є багато можливостей, головне, скористатись😊 Дякую Аліні за її розум, майстерність і саме таку привабливу манеру подачі❤ Україна має майбутнє!!!
У мене переконання що я слабка і що мене треба "фіксити", але все занадто складно, і мене може навіть ніколи не "пофіксять" Не знаю що із чого випливає, але я десь 5 місяців тому почала відчувати, що я більше дівчина ніж хлопець, і тому оце переконання в мене є що я "ненормальна" (ну бо дійсно трансгендерів ненормальними вважають в соціумі), але в мене це відчуття "ненормальності", і дивності було присутнє більшість життя, мабуть після булінгу в молодшій школі. Ну і взагалі оце відчуття білої ворони. Мене ще часто називали вундеркіндом в дитинстві, що я "якийсь особливий" Я в дитинстві часто хворіла (зараз таке трапляється раз або два на рік), ну і завжди відставала в школі по фізичній силі, була трохи обабіч колективу і відчуття білої ворони, відлюдниці не зникало, + постійна депресивність через це, відчуття самотності, покинутості. І не те, щоб мене там батьки не любили або всі були проти мене, мені насправді багато компліментів робили, мене могли нерідко хвалити, але це все відскакувало, і я ніби просто не вірю і не довіряю тим випадкам, коли щось робила хороше, бо це ніби виключення, це просто пощастило. Ну а тепер додалося ще й genderфакеry, шкода що наразі не має змоги на терапію піти :__) Але я для себе поки вирішила, що все ж я дійсно транс-дівчина, тому що останні роки перед цим усвідомленням мене приймали як чоловіка, і вважали мене красивим. Але саме Я вперше в житті полюбила своє відображення в дзеркалі тільки коли побачила там дівчину. Не ідеальну, без макіяжу і всякого такого, але дівчину. Я вперше почала в житті фотографувати своє обличчя, перестала соромитись камери. Тому цей досвід мене не тільки обтягує трансфобією, відчуттям "ненормальності", але й надію дає відчуттям прийняття і любові до себе. І це я "виправляти" не збираюсь, мені подобається це відкриття про себе :3 А над усим іншим треба працювати, ну і відчуття ненормальності теж Дякую за відео! (Ох і довгий комент, пів життя розказала ХД але отакий настрій був поділитись)
Привіт! Мене трохи цікавить, що це за відчуття: "Я відчуваю себе дівчиною"? Я б хотіла трохи краще зрозуміти цей процес, який відбудеться в людини, яка не відчуває себе тієї статі, якою народилась. Особисто, я не відчуваю себе дівчиною, тобто в мене навіть не було такого питання до себе:"Хто я?Ким себе відчуваю" для мене відповідь проста:"Я - Людина". Те ще суспільством нам нав'язані патерни поведінки, а саме хто і як має щось робити. Для мене це не визнає стать. Можна бути хлопцем, але любити макіяж або ж носити плаття. Це всього спосіб вираження себе. Мені трохи складно зрозуміти, чому повстає таке питання до себе або ж чому в якийсь момент людина відчуває себе протилежною статтю. Мною керує цікавість і я не маю наміру ображати когось ^^
@@vikatsiupiak5490 чесно, я постійно сама це переосмислюю. Я зрозуміла, що я не відчуваю себе хлопцем з одного боку, і не відчуваю себе "повністю дівчиною" з іншого. Але водночас, я відчуваю себе комфортніше, коли до мене звертаються "вона", і мені просто подобається думка, що я могла б себе презентувати більше як дівчина ніж хлопець. Я теж прийшла до того, що мені перш за все важливо що я людина, і перш за все важливо те, що мені комфортно і робить мене щасливішою. Мені мабуть найбільше підійде термін "demi-girl", але взагалі я не думаю про це багато, тому що до біса ці ярлики) У мене як раз був перед цим довгий етап десь в півтора роки, коли я вважала себе фембоєм, і думала що я просто хлопець який любить мило виглядати, але я зрозуміла що 1) це з часом перетворилось на відчуття окремої ідентичності, замість ідентичності хлопця 2) мені недостатньо просто бути фембоєм, оскільки я пам'ятаю як раділа сильно, коли мене іноді плутали з дівчиною) це дивна радість, адже якщо я вважаю себе хлопцем я мала б цьому ну не радіти точно ХД Сподіваюсь я відповіла. Але я навіть рада буду новим питанням, бо для мене самої це дуже цікаво!!) (Хоча забагато думати на цю тему шкідливо, я робила помилку що сприймала це все як кризу і проблему, а зараз сприймаю це більше як дослідження себе і цікавість. Але знову ж, я обмежена у дослідженні, бо живу з батьками для яких гендерна нормативність це дуже важлива річ, що мене іноді дуже збиває з колії)
@@vikatsiupiak5490 це мабуть не істина, але я вважаю, що це не можливо зрозуміти, не відчувши це) можна тільки повірити наслово і не осуджувати. Я до цього десь роки півтора пройшла "фазу" фембоя. Тобто саме так, я була тим самим хлопцем що хотів просто ммло виражатись) однак в певний момент я зрозуміла, що це для мене стало ближчим і дорожчим ніж вважати себе хлопцем, це стало окремою ідентичністю. Далі я почала цікавитися тематикою транс-людей, і чомусь це мене захопило як ніщо інше, я почала відчувати якесь співчуття і співпереживання до них. Далі я почала експериментувати з займенниками, і зрозуміла, що мені не подобається він/його, почала називати себе вони/їх. А потім одного ранку (це так смішно блін ХД) буквально тільки прокинулась, і така: "... БЛЯТЬ, Я ДІВЧИНА!" І просто весь ранок була в ейфорії, уявляючи себе дівчиною, ііі... Я не знаю, це неможливо нормально описати. Це суміш відчуттів незадоволеності собою, пустоти, невідповідності коли ти бачиш себе хлопцем, і відчуття радості і спокою, типу "я на місці", "ось це зовнішність тої я, яка відповідає внутрішній я" Але я погоджуюсь, що в кінці-кінців ми перш за все люди, і маємо не вписувати себе в ящик певної ідентичності, це помилка яку я робила. В мене було відчуття, що раз я тепер дівчина, то треба собі це довести. Але до біса. Я просто буду робити те, що мені подобається. Бо мені подобається бути милою, подобається називатись "вона/її", легко бути чутливою, емоційною. А з іншого боку мені подобається водіння, історія і іноді певні військові ігри. Тож я, можна сказати, не підходжу ні туди ні туди, однак чомусь залишається принциповим і важливим, щоб люди бачили мене як дівчину, або скоріше дівчиною, ніж хлопцем. Я сама собі це пояснити не можу, це все дуже багато складних відчуттів. Іншим це пояснювати ще складніше, в мене вже мозок плавиться (враховуючи, що я пишу коментар вдруге, бо перший ютуб не показує...) Сподіваюсь прояснила.) Але не цурайся ще задавати питання, мені теж це дуже цікаво і важливо!!
У мене є глибинне переконання, що світ небезпечний і він ставиться до мене ворожо. Це мені сказав психотерапевт під час роботи з тривожним розладом. І так воно насправді і є) Тривожні думки часто крутяться навколо того, що люди зроблять мені боляче і світ буде мене випробовувати поки я не скінчуся.
У мене глибинне переконання, що мене покинув світ...що він САМЕ від мене відвернувся та став небезпечним. Від цього багато проблем з довірою та не має чіткого фундаментального усвідомлення, що мені не треба виживати та захищатися від усіх. Я намагюся повірити в те, що я заслуговую на все безпечне та прекрасне
Дуже цікаве та важливіше відео ❤ щиро дякую 😉🔥 бережіть спробую повідстежувати свої глибинні переконання, помічала таку думку "я недостатньо гарна, розумна" далі цілий список", це ближче до "я нездара" чи щось інше? Завчасно дякую 🥰
Дякую за відео ♥️ А що робити якщо у зовнішньому світі регулярно є підтвердження що людина дійсно якась не така і її не приймають? Наприклад, людина знайомиться з іншими, намагається зав'язати дружбу, але всі люди ці люди з якими вона намагається вийти на контакт її відторгають та ігнорують
У мене всі разом ось ці три глибинні переконання. Неприйняття, безпорадність, нікчемність… і думаю що і зверху ще купа всього, тому шо всі відео про мене…. Я одна сплошна травма, і за цим травмованим вже мене не лишилось ….
Дякую за відео, дуже цікаво 🥹у мене глибинне переконання що я « недо». Недостатня, недостойна любові, кар’єри, гарного ставлення. І також присутня гіперкомпенсація : прагнення бути ідеальною, продуктивною, успішною, адже тільки при таких умовах я цінна і достойна любові. Зараз стараюсь це фіксити, нелегко, але прогрес спостерігається
Дуже розімую вашу ситуацію, аже сама в такому ж переконанні знаходжусь, і теж працюю над цим переконанням. Ви не одна)
@@iilinkiii9024 дякую що відгукнулися, у нас все вийде!
Здається, ніби я написала цей коментар😅 Та сама проблема, бажаю щиро нам успіхів
Дякую, за повне розкриття теми.
я вражений від того, на скільки класно Ви пояснюєте 👏
вся інформація подана так легко, і розуміється одразу. дивлюсь на "одному диханні" 🙂❤️
Дуже потрібно відео з порадами, як давати собі валідацію і любов
Ти вправляєш мізки) в позитивну сторону!
дякую за такі зрозумілі пояснення, і щирість❤🩹
дуже допомагає
Поки слухала, спіймала одне своє глибинне переконання. "Я не заслуговую уваги". Цікаво буде над ним подумати, дякую за таке інформативне відео
Прикольне відео, тепер хнаю, як це називається правильно, тепер би ще знати, що з тим 'щастям' робити 🙉
Коментар на підтримку Вашого каналу, дякую дуже за Вашу працю на користь України.
Дуже цікаво Аліно! Ви велика молодець!🙌
🥹
Дякую Вам❤️
Дякую, Аліна. Ваші відео дуже допомагають ❤
Дуже чітко все розповідаєте. Дякую за вашу працю🩶. Зніміть відео про те, як працювати з цими переконаннями🙏. А також є дуже цікавою тема про контроль думок. В тому сенсі, як не дозволити собі погано думати про себе, накручувати себе, їсти себе і тд. Тому що часто такі думки якраз і є причиною багатьох наслідків потім
Підтримую тему. Як не бути для себе злим поліцейським? Дякую
В захваті від ваших відео! Теми просто супер! Пропрацьовую свої теми..дякую
Дякую!❤️
Дуже дякую за таке відео. Допомагаєте досліджувати свої травми ще більше
Вас завжди дуже приємно слухати, крута подача та важливі сенси ✨
Велике дякую за відео! На днях зловила себе на думці (поспілкувавшись і поспостерігавши), що впевненим в собі людям з самого малечку батьки говорили які вони чудові/класні/як їх люблять. І коли тобі все життя говорили протилежне, то подорослішавши треба витратити супер багато часу і сил щоб дійти до того самого глибинного переконання що ти класна/чудова/і тебе люблять просто так.
І це правда, яка б болюча вона не була...і батьки не винні, бо таким було суспільство, виходить треба замовити рукава, і працювати. В моєму випадку то ще потужніше, оскільки сама виховала 2 дітей такими совковими методами, але вірю, що можливо все виправити. Тепер є багато можливостей, головне, скористатись😊
Дякую Аліні за її розум, майстерність і саме таку привабливу манеру подачі❤
Україна має майбутнє!!!
Кожне слово прямо в серце, повний матч 💔 Дякую, що дали більше зрозуміти себе ❤
🥰
Зніміть будь ласка відео, як змінювати/працювати з глибинними переконаннями.
Дуже подобаються ваші відео, атмосфера , теми все підібрано дуже влучно ❤️🩹
❤️
Надзвичайно цікаво і корисно, дякую! 🌻
Дякую, дуже цікаве відео і гарна подача інформації. Удачі вам
Дякую❤️
Дуже дякую за відео,гарно по поличках розповідаєш❤❤❤❤❤Надалі тобі натхнення робити такі чудові відео❤❤❤❤❤
Дякую за відео
Дякую за корисне відео!!!
У мене переконання що я слабка і що мене треба "фіксити", але все занадто складно, і мене може навіть ніколи не "пофіксять"
Не знаю що із чого випливає, але я десь 5 місяців тому почала відчувати, що я більше дівчина ніж хлопець, і тому оце переконання в мене є що я "ненормальна" (ну бо дійсно трансгендерів ненормальними вважають в соціумі), але в мене це відчуття "ненормальності", і дивності було присутнє більшість життя, мабуть після булінгу в молодшій школі. Ну і взагалі оце відчуття білої ворони.
Мене ще часто називали вундеркіндом в дитинстві, що я "якийсь особливий"
Я в дитинстві часто хворіла (зараз таке трапляється раз або два на рік), ну і завжди відставала в школі по фізичній силі, була трохи обабіч колективу і відчуття білої ворони, відлюдниці не зникало, + постійна депресивність через це, відчуття самотності, покинутості. І не те, щоб мене там батьки не любили або всі були проти мене, мені насправді багато компліментів робили, мене могли нерідко хвалити, але це все відскакувало, і я ніби просто не вірю і не довіряю тим випадкам, коли щось робила хороше, бо це ніби виключення, це просто пощастило.
Ну а тепер додалося ще й genderфакеry, шкода що наразі не має змоги на терапію піти :__)
Але я для себе поки вирішила, що все ж я дійсно транс-дівчина, тому що останні роки перед цим усвідомленням мене приймали як чоловіка, і вважали мене красивим. Але саме Я вперше в житті полюбила своє відображення в дзеркалі тільки коли побачила там дівчину. Не ідеальну, без макіяжу і всякого такого, але дівчину. Я вперше почала в житті фотографувати своє обличчя, перестала соромитись камери.
Тому цей досвід мене не тільки обтягує трансфобією, відчуттям "ненормальності", але й надію дає відчуттям прийняття і любові до себе. І це я "виправляти" не збираюсь, мені подобається це відкриття про себе :3
А над усим іншим треба працювати, ну і відчуття ненормальності теж
Дякую за відео! (Ох і довгий комент, пів життя розказала ХД але отакий настрій був поділитись)
Привіт!
Мене трохи цікавить, що це за відчуття: "Я відчуваю себе дівчиною"? Я б хотіла трохи краще зрозуміти цей процес, який відбудеться в людини, яка не відчуває себе тієї статі, якою народилась. Особисто, я не відчуваю себе дівчиною, тобто в мене навіть не було такого питання до себе:"Хто я?Ким себе відчуваю" для мене відповідь проста:"Я - Людина". Те ще суспільством нам нав'язані патерни поведінки, а саме хто і як має щось робити. Для мене це не визнає стать. Можна бути хлопцем, але любити макіяж або ж носити плаття. Це всього спосіб вираження себе.
Мені трохи складно зрозуміти, чому повстає таке питання до себе або ж чому в якийсь момент людина відчуває себе протилежною статтю.
Мною керує цікавість і я не маю наміру ображати когось ^^
@@vikatsiupiak5490 чесно, я постійно сама це переосмислюю. Я зрозуміла, що я не відчуваю себе хлопцем з одного боку, і не відчуваю себе "повністю дівчиною" з іншого. Але водночас, я відчуваю себе комфортніше, коли до мене звертаються "вона", і мені просто подобається думка, що я могла б себе презентувати більше як дівчина ніж хлопець.
Я теж прийшла до того, що мені перш за все важливо що я людина, і перш за все важливо те, що мені комфортно і робить мене щасливішою. Мені мабуть найбільше підійде термін "demi-girl", але взагалі я не думаю про це багато, тому що до біса ці ярлики)
У мене як раз був перед цим довгий етап десь в півтора роки, коли я вважала себе фембоєм, і думала що я просто хлопець який любить мило виглядати, але я зрозуміла що
1) це з часом перетворилось на відчуття окремої ідентичності, замість ідентичності хлопця
2) мені недостатньо просто бути фембоєм, оскільки я пам'ятаю як раділа сильно, коли мене іноді плутали з дівчиною) це дивна радість, адже якщо я вважаю себе хлопцем я мала б цьому ну не радіти точно ХД
Сподіваюсь я відповіла. Але я навіть рада буду новим питанням, бо для мене самої це дуже цікаво!!) (Хоча забагато думати на цю тему шкідливо, я робила помилку що сприймала це все як кризу і проблему, а зараз сприймаю це більше як дослідження себе і цікавість. Але знову ж, я обмежена у дослідженні, бо живу з батьками для яких гендерна нормативність це дуже важлива річ, що мене іноді дуже збиває з колії)
@@vikatsiupiak5490 це мабуть не істина, але я вважаю, що це не можливо зрозуміти, не відчувши це) можна тільки повірити наслово і не осуджувати.
Я до цього десь роки півтора пройшла "фазу" фембоя. Тобто саме так, я була тим самим хлопцем що хотів просто ммло виражатись) однак в певний момент я зрозуміла, що це для мене стало ближчим і дорожчим ніж вважати себе хлопцем, це стало окремою ідентичністю. Далі я почала цікавитися тематикою транс-людей, і чомусь це мене захопило як ніщо інше, я почала відчувати якесь співчуття і співпереживання до них. Далі я почала експериментувати з займенниками, і зрозуміла, що мені не подобається він/його, почала називати себе вони/їх. А потім одного ранку (це так смішно блін ХД) буквально тільки прокинулась, і така: "... БЛЯТЬ, Я ДІВЧИНА!" І просто весь ранок була в ейфорії, уявляючи себе дівчиною, ііі... Я не знаю, це неможливо нормально описати. Це суміш відчуттів незадоволеності собою, пустоти, невідповідності коли ти бачиш себе хлопцем, і відчуття радості і спокою, типу "я на місці", "ось це зовнішність тої я, яка відповідає внутрішній я"
Але я погоджуюсь, що в кінці-кінців ми перш за все люди, і маємо не вписувати себе в ящик певної ідентичності, це помилка яку я робила. В мене було відчуття, що раз я тепер дівчина, то треба собі це довести. Але до біса. Я просто буду робити те, що мені подобається. Бо мені подобається бути милою, подобається називатись "вона/її", легко бути чутливою, емоційною.
А з іншого боку мені подобається водіння, історія і іноді певні військові ігри. Тож я, можна сказати, не підходжу ні туди ні туди, однак чомусь залишається принциповим і важливим, щоб люди бачили мене як дівчину, або скоріше дівчиною, ніж хлопцем.
Я сама собі це пояснити не можу, це все дуже багато складних відчуттів. Іншим це пояснювати ще складніше, в мене вже мозок плавиться (враховуючи, що я пишу коментар вдруге, бо перший ютуб не показує...)
Сподіваюсь прояснила.) Але не цурайся ще задавати питання, мені теж це дуже цікаво і важливо!!
У мене є глибинне переконання, що світ небезпечний і він ставиться до мене ворожо. Це мені сказав психотерапевт під час роботи з тривожним розладом. І так воно насправді і є) Тривожні думки часто крутяться навколо того, що люди зроблять мені боляче і світ буде мене випробовувати поки я не скінчуся.
Дякую за класні відео
Як же, подобається, якість відео. Дуже класно і так, приємно вас слухати. Не помічаєш, як проходить відео.
Дякую❤️🥹
симпатична ! дивитися приємно )))
Аліно, як гарно і зрозуміло ви розказали про цей ланцюжок, як воно все працює з переконаннями і як потім позначається на житті, дуже дякую🫶🫶🫶
Дякую❤️
Дякую за відео ❤💋😽
Спасибо за ваши видео ❤
гарно каже дівчина , я ще слухаю Альфрида Ленгле
У мене глибинне переконання, що мене покинув світ...що він САМЕ від мене відвернувся та став небезпечним. Від цього багато проблем з довірою та не має чіткого фундаментального усвідомлення, що мені не треба виживати та захищатися від усіх. Я намагюся повірити в те, що я заслуговую на все безпечне та прекрасне
Слухаю зранку, голос чудовий, аж хочеться лягти назад та слухати цілий день а не йти на роботу 😊
🥰
Дякую за чудове відео. Цікаво чи бувають позитивні глибинні переконання? І чи є ще якісь глибинні переконання?
я вибачаюсь за off top, but футболка у Вас сексуальна )
P.s. а влог дуже цікавий, підписався!
😁😁😁
Дуже цікаве та важливіше відео ❤ щиро дякую 😉🔥 бережіть спробую повідстежувати свої глибинні переконання, помічала таку думку "я недостатньо гарна, розумна" далі цілий список", це ближче до "я нездара" чи щось інше? Завчасно дякую 🥰
Переконання,що мене не можна вірно любити,що я з недоліком
Вже за назвою зрозуміла, що буде дуже боляче
теж)
😁😁😁😁
Дякую за відео ♥️
А що робити якщо у зовнішньому світі регулярно є підтвердження що людина дійсно якась не така і її не приймають?
Наприклад, людина знайомиться з іншими, намагається зав'язати дружбу, але всі люди ці люди з якими вона намагається вийти на контакт її відторгають та ігнорують
Файна мала
господи..
або: "Я повинна завжди виглядати ідеально та бути непомітною"
Ваше ставлення як психолога до метафоричних карт: наскільки це дієвий метод? В чому полягає популярність?
Зніміть, будь ласка, відео про типи прив'язаності
Вже знімала) є на каналі
В мене тато рано помер і мама була зайнята і я уявляла себе невидимкою…і зараз маю труднощі з проявленістю
😞
цікава жестикуляція. Вгадай про що йде мова без звуку)
Я один тут бачу шрифт 3 штурмової?
двіж тільки починається
У мене всі разом ось ці три глибинні переконання. Неприйняття, безпорадність, нікчемність… і думаю що і зверху ще купа всього, тому шо всі відео про мене…. Я одна сплошна травма, і за цим травмованим вже мене не лишилось ….
Нецензурна брань, не додає контенту плюсів, та не приємна при перегляді... Дякую за розуміння.
💀💀💀