Йшов 1981 рік . З далекого сходу до нас йшов кліщ . На своему шляху буквально косив цілі пасіки . Всі бджолярі боялися так , як зараз короновіруса, і ніхто не зна що робити, ранише ми мали діло з гнильцями , нозематозом, рідко з браульозом ,а це пропадає ціла пасіка і не має ніякого порятунку. Из журнала Пчеловодство це був єдиний методичний журнал для широкого загала пасічників я вичитав що в Майкопи на опорному пункті бджільництва кандидат біологічних наук Хруст винайшом метод бородьби з клищом за допомогою високоі температкри . Не довго думавши беру на роботі відпустку на шість днів . В той час я працював на військовому заводі матеріалов було яких хоч касети і камеру зробив ще більш якісно як ту що бачив в в Майкопі. В осінь запустив обробку бджіл від кліща . Під касету підклав лист ватмана поділенного на клітки щоб швидйше було рахувати. Результат був такий осипалось 2500 - 3000 штук. Почесний пасічник украіни. Андрій донець. Далі буде.
Дякую за корисну інформацію. Я також дотримуюсь даних рекомендацій. Маю бджолу карпатка, напрямок пакетно-медовий. Обробляю лише восени біпіном-т 2 рази і більше ніяких обробок. Буває у вересні ставлю полоски для перевірки наявності кліща. Даним методом задоволений і знаю що весною на моїй пасіці кліща небагато, а в деяких сім'ях немає. Тримаю тільки потужні сім'ї, слабаків вибраковую ще в серпні, вересні.
@@user-db7fd8fl1r это не мои слова, это заключение немецкого института пчеловодства в Кирхайме, основанное на опыте пчеловодов СССР а также немецких исследований, которым уже более 30 лет. Как вам наверное известно, клещ пошел по Европе именно из СССР и советские специалисты подобрали тогда хорошие средства борьбы - органические кислоты. Когда клещ пришел на запад, первое что сделали немцы - наладили обмен знаниями с советами и в дальнейшем углубили их. За последние 50 лет исследования влияния органических кислот на клеща не показали ни одного случая возникновения резистентности. Сошлитесь пожалуйста на исследования, которые могут опровергнуть мои слова. Спекуляции ютуберов не являются фактами.
У мене навпаки, порода карніка - 100% вихід із зимівлі. А в мого друга (теж пасічник) карпатка від двох іменитих матководів - з 15 сімей тільки одна перезимувала. Щодо інформації про обробку від вароатозу, то за це подяка.
Згідний, порода бджіл, до їх виживаємості прямого взаємозв'язку не має. А от у бджіл, що багатократно хаотично метизовані різними і далекими породами, питання спадковості, резистентності, відроджуваності ознак в нащадках і таке інше , питання життевої енергії, або виживаємості можуть бути суттєво порушені.
Согласен весной всёже поливаю пчёл полынью из сиропом пчёлы бакфаст зимовка супер даже почти нет поноса в деревянных ульях когда же пользовался дым пушкой была беда отказался- пользуюсь только полоски в основном флювалюдез после последней откачки и в конце октября поливание бипином
Для лікування від Вароозу досягти відчутного результату, використовуючи ефірні масла доволі складно. Але можно. Все залежить від контретних ваших умов і концентрації відповідних масел.
Весной можно безопасно ставить полоски с эфирными маслами, класть в улей полынь или лучше ароматные травы - лаванду или мелиссу. Это клещей не уничтожает, но дезориентирует их в улье.
@@user-kp7cx6bh6m может это была не Карника? Или ты ярый сторонник карпатки? Я четыре года держу кранику от матковода и карпатку от знатного матковода из закарпатья , разницу вижу, карпатка уступает.
@@user-eg3rv1jh3c Зачем вам карпатку плохую держать? Или вы ярый сторонник карпатки? Нет плохой пчелы, есть хорошие пчеловоды. В этом году уже не будеш за пакетами ехать, уже наверно научился с пчелами работать. Покажи как с зимы вышли.
@@user-kp7cx6bh6m я не писал что карпатка плохая Пчела,, я увидел разницу, карпатка явно отстает от каноники. В Европе люди умеют заниматься селекцией.
@@user-eg3rv1jh3c абсолютно правильно говоришь , разница большая , больше мёда, лучше работает и конечно миролюбие, у меня было больше 200 семей , карника лучше справляется с болезнями , в этом году буду использовать только амитраз с добавлением ментола, общался с американцами они больше 15 лет обрабатывают амитразом и нет никаких привыканий клещя
Я знайду такі ж легенди "про двох братів" з протилежними результатами. Думав у Вас більш критичне мислення. Чистопородне розведення бджіл, карпатка і Кіровоградська область то геть не тотожні речі!
Біда саме в тому, хо наведений мною приклад це не легенда, а сумна проза нашого життя і, що найгірше, смертельний вирок нашим місцевим українським бджолам......
Бред сивой кобылы , вы только путаете людей перетягивая одеяло со своей карпаткой , приведу абсолютно противоположные результаты ( и не один ) - карпатка выхдохла , а гибриды бакфаст и другие миксы отлично выжили , у миксов и здоровье и объём семьи и продуктивность выше , при этом обработка щавелевой было в одном случае больше , в другом меньше , а аксиомы какая порода и регион для клеща вообще не существует .
У себе спостегірав протилежну картину. Сім'я, яку гірше обробив, посипалась. А там де були полоски 2чі на сезон і пролив кислоти 3-4 рази впродовж сезону, вийшли з зими в тій же кількості, що заходили. Дуже складно знайти правильний баланс, де занадно, а де не достатньо. І справа точно не в породі. Дивлюсь, Карпат у вікно не видно, а карпатка літає, такого ж бути не повинно. Отаке у нас породне районування.
Очевидно Вам портрібно навскидку пробігтися по іншим нашим відео, де ми у високих горах працюємо .... і з бурими ведмедями налагоджуємо співбесіду також. А вони в степу точно не водяться.....
@@user-db7fd8fl1r Ролики у вас хороші і багато цікавого. Тільки в питаннях порід, не погоджусь з вами. Якщо карпатка їде до нас в зону районування степової. Тоді й іншим можна. Так воно й далі йтиме. І аргументи ніякі не подіють, бо живий приклад кращий, за всі слова.
Зараз на пасіках на перший план висувається нова проблема, - ослаблення і загибель бджолиних сімей від вірусних інфекцій. І якщо до цього часу основним розповсюджувачем мікроорганізмів був саме кліщ Варроа, то зараз зараження сімей відбувається все більше горизонтальними шляхами. Та пасічники продовжують одержимо боротися тільки з кліщем і про це ви, власно, говорите. Але в частині загибелі однієї з пасік в Кіровоградській області, приймаєте видиму ознаку (різнопороднiсть бджіл) за справжню причину втрати пасіки. З повагою до вашої праці, Олександр.
У невеликому селищі біля Львова сталася трагедія 55 сімей в серпні пропали на сусідських пасіка теж пусто в період до двох тижнів незалишилося нічого плями мертвих бджіл перед льотками в середині Женя я в третьому поколінні пасічник і за весь час такого небачених
Добра вам. Васильович чи можна до вас приїхати на практичне навчання? Допомогти вам і фізично адже Ви "виновник" того що я завів бджіл,і саме через вас полюбив цю чудову Божу комашку. Колись у далекому 2007 працював з своїм братом Євгеном Проценком на Вашому господарстві ,робили павільйон. Де і "заразився" бджілками. Зараз не працюю думаю розвиватись в бджільництві. Та потрібно ще знання. Будь ласка дайте мені відповідь. З повагою до Вас Володимир. Всього найнайкращого!
Моя рекомендація і Паппу і іншим. Купіть в Луізіані приморських маток з 100%видаденням кліща і як будуть їх бджоли, то рамку з їх розплодом дати в сім'ї карпатки. Вийшовши з розплоду ті бджоли приморські видаляючи кліща вчать карпаток того вулика в боротьбі з кліщем і ця праця буде позитивною з часом. Такою працею зараз займаються і з італійськими і карнеольськими бджолами в Америці, а раніше і в Європі з матеріалу Р(приморська, далекосхідна)
І серед чистопородних карпатських бджіл є бджолині сім'ї, в яких практично відсутній кліщ. Саме по причині їх набутої здатності боротися з кліщем Варроа. Потрібно більше уваги приділяти детальному дослідженню і закріпленню в нащадках корисних видозмін наших вітчизняних бджіл. А те, що ви пропонуєте - шлях до гібридизації та знищення місцевих (карпатських, українських) бджіл.....
@@user-db7fd8fl1r А приморська то не бджола і причому на 92% чистіша за українку, в якої заледве 70% генетичної чистоти за дослідами ДНК. Але Ви не дилетант і розумієте, що для "навчання" не потрібно розмножувати трутня їх, а лише бджоли. Тобто генетично вплинути вони ніяк не зможуть. А якщо є такі у вас бджоли, то таку роботу по "навчанні" можете проводити. Є бджола апіс меліфера і гібридизація в там неможлива, це вам не неандерталець і кроманьйолець, а лише різні види-"породи". Тут лише відбувається накопичення генів того чи іншого. В бакфаст основою скріплюючою є середньо європейська бджола в поєднанні з італійською, приморською, македонською чи монтіколою і т.д. Мій дід тримав українку ще ту довоєнну, прекрасна була бджола. Але ваші науковці спочатку завезли в колгоспи кавказьку на сезон і та пропала і наробивши негативу, а далі добила карпатка. Бджола Українка стала злою і дуже рійливою. Я був дуже малим і все пам'ятаю. Ви десятками тисяч пакетів слали і на Україну з карпаткою і далі це робите, не рахуючи маток. То це не змішування з українкою?
Дуже свідомі виводи. Я повністю згоден. Ви робите виводи знаючи біологію бджіл і що дуже важливо завжди спостерігаєте уважно за життям і корегуєте свої виводи…
У реалії немає ніякої вірусів та інфекційних захворювань. Такі захворювання, як нозематоз, аскосфероз, гнильці, теж не є інфекційним захворюванням і не передаються від однієї бджолосім'ї другої сім'ї. Єдина причина усіх захворювань це навмисне переохолоджування гнізда самим бджоляром. Тобто, нема бовдура бджоляра у порівнянні з гніздом у дуплі дерева і нема ніяких захворювань. Кліщ Варроа, теж не є проблема. Достатню раз у місяць обробляти сім'ї сухим корінням хрону з димаря і ця проблема відпадає в одночас.
Так і українська приказка така є.ЩО ЗАНАДТО,ТО НЕ ЗДРАВО.По питанню передозування і кількості обробок цілковито згоден,але породи тут аж ніяк до цього не мають відношення.Звісно,для популяризації карпатки я так розумію це бізнес-стратегія розхвплити свій товар,це нормально.👏👏👏
Мова йде про колосальні ризики і майбутні проблеми від використання гібридних бджіл і необхідності чистопородного розведення. І тема карпатски тут ні до чого. Те ж саме стосується будь-якої місцевої популяції бджіл, що належать до окремої породи. Ми ще не усвідомили дстеменно того рівня загрози, яку пасічники самі для себе створюють, купуючи Бог вість зна що і звідки.
Так. На "Заре туманной юности.... " практикував. Навіть разом зі своїм наставником Миколою Савовичем Міщенком (при нагоді передаю йому великий привіт і побажання міцного здоров'я) виготовив авторську термокамеру. (До цього часу зберігається на чердаку) Обробив з десяток сімей.... і зрозумів, що ця праця не для мене....коментарі довгі - пропущу...
Прийміть вітання. В с. Велятино з бджолами працюю понад 30 років. Сам з м. Хуст. Через любов до бджіл, полюбив і велятинські землі. Чи працюєте, Ірино, з бджолами і в Америці зараз?
Доволі часто зі своєї практики переконувався, що для бджіл людина може дуже легко несвідомо принести більше шкоди, аніж користі через, як би то не дивно звучало, велике бажання зробити добру річ.
@@user-db7fd8fl1r Я радий і вдячний ,що є такий сайт , він чимось нагадує татові старі журнали "пчеловодство" там до речі теж було багато сказано про те , що наше завдання полягає не вчити бджолу ,а самим вчитись у бджіл .З повагою до вашої праці і дякую за своєчасні поради.
Пане Вікторе,дуже хотів би почути від вас пораду, справа в тому що я також з осені добре витравлюю кліща, весною травити нема потреби, але я використовую пізні медозбори ( ще в кінці серпня бджоли несуть товарний мед), тому перший обробіток припадає на 10 числа вересня, на цю пору значний відсоток сімей гине від кліща, використовувати сильну хімію в липні - серпні я не маю ні якого морального права, зацікавили смужки щавлевої кислоти, буду дуже вдячний за відповідь.
Тема не проста. Оскільки смужки з Щавлевою кислотою, попри свою привабливість можуть мати недостатню ефективність і, можливо, якусь іншу побічну дію на бджіл..... Якщо тільки по часові Ви маєте можливість, то рекомендував би при умові головного взятку широко (і по 2-3 на сім'ю) використовувати будівельні трутневі рамки. Періодичне вирізання запечатаного трутневого розплоду прирівнюється за ефективністю до будь-якої високоефективної хімічної обробки наших бджіл. Один недолік - високі трудовитрати.....
Так, дійсно, часу вільного завжди бракує. Але даючи загальнодоступну відповідь на подібні запитання (і через телефонні дзвінки також), я також економлю свій час.....
Весной не обрабатываю а только в конце июля-----начале августа после откачки. В это время самая большая заклещенность и что бы дальнейшее потомство пчел было здоровым и выращивало поколение в зиму я применяю только импортные полоски нашим Укр. или РУС не доверяю.Это как правило. Осенью мужского клеща нет остаются маленький процент клещей--женского пола они на пчеле т.к. нет расплода и поэтому я применяю бипин один иногда два раза в разумных пределах. Иногда использую АПИ МАКС но редко . И лет 20 нет проблем.Зимуют на меду с подсолнечника всегда.
З Вашого допису відчувається, що мислите аналітично і розробили для себе в господарстві цілком логічну і дієву стратегію боротьби з Вароозом. Цього ж бажаю і іншим пасічникам.
Дякую що ділитесь інформацією. Було б цікаво почути лекцію про боротьбу з кліщем натуральними засобами. Я Наразі обробляю лиш на осінь випаровуваням щавелевої кислоти(один раз) коли розплоду нема, пізно ввечері, ну і кислоту в пластикових випаровувачах під решіткою тримаю впродовж сезону, результат видно на днищі. Але цікавить ваша думка стосовно КАС(пробував але судити про ефективність тяжко), чи що там з перцем в інтернетах рекомендують, чи обкурювання полином(ні те ні інше не пробував). Тобто щоб і профілактика і бджолам не шкодило, ну і в продукції не лишалось.
Ті, що не мають терпіння слухати 20 хвилин аналітику багаторічної праці, не будуть робити правильні речі і віддавши на раціональне зерно і 2 хвилини......
@@user-db7fd8fl1r визначення закліщеності не єфективне. Якщо в пробі не було кліща це не значить що його не має взагалі. Необхідно по кінцю сезону видалити розплід і тоді вже займатись видаленням кліща. Всього в коментарі написати не можливо. якщо пасіка кочова доводиться знімати кліща на протязі сезону, з практики. В даний момент на стаціонарі , така необхідність відпала. Всього Вам найкращого.
пробіли є в кождого пане Юрій, в чомусь він правий в чомусь під знаком питання для декого ,як на мою думку про використання хімії він частково правий, я до прикладу впродовж сезону обкурюю бжіл рослинними препаратами (сухий хрін в сполученні з червоним перчиком кліщ цього боїться.
Раджу паралельно ознайомитисі і з іншими нашими фільмами на цю тему ruclips.net/video/LB4QlhybeIg/видео.html ruclips.net/video/PRrjebwdwdM/видео.html та додатково ruclips.net/video/Suy40Pz8BwY/видео.html
К СЛОВУ о братьях ,у которых рядом пасека, там походу конкуренция и кто то кому-то травонул... есть ещё "сучка валет" которая потравит и не подумает, то есть те кто вместе с братами, родственники,жоны и т.д. вы с таким встречались? А ОСТАЛЬНОЕ ТО МЕЛОЧИ !
Недовго дивляться - бо дуже багато тексту. Скорочуйте, бо ми зараз живемо в інформаційному потоці, навіть урагані - часу на довгі ролики-лекції немає. З повагою і подякою за поради.
Доброго дня! Підскажіть будьласка, минулого року виняв з вулика декілька рамомок з медом на весну, декілька днів назад глянув на рамки і в незапечатаному меді є якісь білі грудки, незнаю що це і чи можна ці рамки давати зараз? Можливо це кристалізований мед?
Грамотно сказано про обработки. А вот то что идёт потеря мёда от трутней, это полнешая глупость прочитанная в книге. На то есть опыты, когда одну часть семей пчеловод оставил чтобы они выращивали трутней, а на другой части семей вырезал трутневый расплод. В итоге сезона, те семьи у которых вырезался расплод, собрали на несколько кг меньше мёда.
це скоріше мудрі роздуми . але їх швидше за все вислухають і так уже мудрі . молодим і початківцям корисніше та зрозуміліше пошагова інструкція . варто було б для них сказати - я роблю так і так . тоді то й тоді . для того то й того . роби як я і будеш розумний і гарний . початківцям саме те .
Бред. В начале сказал что ОДИН из пасечников обрабатывал много, а затем вывод - у него пчелы не той породы. Доктор по телефону поставил диагноз что белорус и поляк умрут от портвейна, украинец выживет.....
Обробки возгонкою щавлевої кислоти використовували обоє братів. Різниця в тому, що втратив бджоли саме той, що передозував щавелькуі паралельно практикував гібридний мікс бджіл. Вивчіть плачевний досвід неконтрольованої гібридизації українських бджіл, зокрема кавказькими бджолами, в 60-70 роках.
Ваша впевненість в успішному результаті була б аргументованою, якщо б ви могли завірити своїх колег і досвідчене товариство про те, що працюючи зі своїм бакфастом у вас і в F1 і в F2 і в F3 поколінні прямих нащадків буде такий самий успіх, як і зараз. Тоді як пасічники, що намагаються (правильне слово, в тому числі їз - за таких як ви) використовувати чистопородне пасічникування - 100% можуть гарантувати позитивний результат і сьогодні і завтра і не соромно їм буде своїм дітям і онукам в очі дивитися........
@@user-db7fd8fl1r у мене гарно перезимували F1, F2, та F3 а по іншим характеристикам порівнювати беду на прикінці цього сезону! До речі рекордистка минулого сезону (F1 ) принесла 160кг товарного меду, в зиму пішла на 8ми рамках!
З кожним роком більшає дзвінків і даних, що обробки бджіл від кліща амітразом не рятують пасіки від даної інвазіїє. Резистентність кліщів може бути (і є ) до будь якої хімічної речовини. Амітраз - не виняток. Тому і його і інші хімічні засоби потрібно використовувати дозовано, чередувати, перенвіряти чутливість до них кліщів..... І так виживати з нашими бджілками. Іншого шляху просто немає.
@@user-db7fd8fl1r .Это как с колорадским жуком. Если бы все массово качественно обработали от клеща было бы другое дело. Многие пчелоЗводы вообще игнорируют, и вот результат. Кстати я обрабатываю только осенью...
UA Реалізовуємо пакети та матки з племзаводу карпатських бджіл Синевир. Забезпечуємо експорт пакетів бджіл та плідних маток споживачам в країни ближнього та дального зарубіжжя. Viber +380974605891, +380972739655, Наша адреса: м. Хуст, Закарпатська обл., Україна. RU Реализуем пакеты и матки с племзавода карпатских пчел Синевир. Обеспечиваем экспорт пакетов пчел и плодных маток потребителям в страны ближнего и дальнего зарубежья. Viber +380974605891, +380972739655, Наш адрес: г.. Хуст, Закарпатская обл., Украина. USA We sell packages and uteri from the Synavir Carpathian bee breeding farm. We export packages of bees and fetal uterus to consumers in the countries of near and far abroad. Viber +380974605891, +380972739655, WhatsApp medkarpat@gmail.com Оur address: Khust, Transcarpathian region,
Складне запитання Ви даєте. Відповідь неоднозначна мала б бути..... Але зберігати і працювати над покращенням УС потрібно. Алгоритм правильних послідовних і системних дій в цьому напрямку на робочій групі(по закону про бджільництво) є напрацьований. Але чи високого рівня клерки візьмуть щось з того до уваги при затвердженні необхідної юридичної бази - то вже питання......
@@user-db7fd8fl1r пан Виктор, вы знаете, в 2020-м году весь май у нас было холодно и матки облетывались то на 28-й день, то аж на 30-й - почти что нахождение маток в изоляторе - толку было мало от клеща. Все равно он есть. А вот целостная биологие пчелосемьи была нарушена изрядно. Все верно вы говорите из вашего огромнейшего опыта.
Чим обробляти, чим обробляти... Мільйони років бджоли жили без обробок. Вчора люди ще з палицями бігали за момонтами, а сьогодні лізуть до бджіл і вчать їх жити. Поки що людина нічого хорошого для природи не зробила - тільки шкоду. Проблеми з кліщем немає, вона тільки у людських головах.
Сказка ваша понравилась о двух братьях.Но не убедила.На счет химии полностью поддерживаю.Есть масса органических препаратов не менее эффективных против клеща,но не имеющих таких побочных действий как у ядов.
З пасічним визначенням закліщеності Ви можете ознайомитись у відео ruclips.net/video/PRrjebwdwdM/видео.html
Йшов 1981 рік . З далекого сходу до нас йшов кліщ . На своему шляху буквально косив цілі пасіки . Всі бджолярі боялися так , як зараз короновіруса, і ніхто не зна що робити, ранише ми мали діло з гнильцями , нозематозом, рідко з браульозом ,а це пропадає ціла пасіка і не має ніякого порятунку. Из журнала Пчеловодство це був єдиний методичний журнал для широкого загала пасічників я вичитав що в Майкопи на опорному пункті бджільництва кандидат біологічних наук Хруст винайшом метод бородьби з клищом за допомогою високоі температкри . Не довго думавши беру на роботі відпустку на шість днів . В той час я працював на військовому заводі матеріалов було яких хоч касети і камеру зробив ще більш якісно як ту що бачив в в Майкопі. В осінь запустив обробку бджіл від кліща . Під касету підклав лист ватмана поділенного на клітки щоб швидйше було рахувати. Результат був такий осипалось 2500 - 3000 штук. Почесний пасічник украіни. Андрій донець. Далі буде.
Дякую за щиру українську мову і за інформативне відео👍💪
Дякую за корисну інформацію. Я також дотримуюсь даних рекомендацій.
Маю бджолу карпатка, напрямок пакетно-медовий. Обробляю лише восени біпіном-т 2 рази і більше ніяких обробок. Буває у вересні ставлю полоски для перевірки наявності кліща.
Даним методом задоволений і знаю що весною на моїй пасіці кліща небагато, а в деяких сім'ях немає.
Тримаю тільки потужні сім'ї, слабаків вибраковую ще в серпні, вересні.
У всіх випадках породи бджіл невині у загибелі, завжди винна людська недолугість.
Діючі речовину в пізній осені 100% потрібно змінювати, інакше кліщ звикне, пристосується до однієї хімічної речовини і стане ще сильнішим.
Згідний. Але вітчизняні породи бджіл очевидно у чомусь винні, що наші вітчизняні пасічники їх вирішили знищити ( через гібридизацію, зокрема. )
@@s.y.6301 есть действующие вещества, к которым клещ уже 50 лет резистентность выработать не может ( молочная, щавелевая, муравьиная кислоты).
@@abhiramnitaydas637 На жаль, Ви помиляєтесь. До кислот кліщ відмінно виробляє резистентність теж....
@@user-db7fd8fl1r это не мои слова, это заключение немецкого института пчеловодства в Кирхайме, основанное на опыте пчеловодов СССР а также немецких исследований, которым уже более 30 лет. Как вам наверное известно, клещ пошел по Европе именно из СССР и советские специалисты подобрали тогда хорошие средства борьбы - органические кислоты. Когда клещ пришел на запад, первое что сделали немцы - наладили обмен знаниями с советами и в дальнейшем углубили их. За последние 50 лет исследования влияния органических кислот на клеща не показали ни одного случая возникновения резистентности. Сошлитесь пожалуйста на исследования, которые могут опровергнуть мои слова. Спекуляции ютуберов не являются фактами.
У мене навпаки, порода карніка - 100% вихід із зимівлі. А в мого друга (теж пасічник) карпатка від двох іменитих матководів - з 15 сімей тільки одна перезимувала.
Щодо інформації про обробку від вароатозу, то за це подяка.
Згідний, порода бджіл, до їх виживаємості прямого взаємозв'язку не має. А от у бджіл, що багатократно хаотично метизовані різними і далекими породами, питання спадковості, резистентності, відроджуваності ознак в нащадках і таке інше , питання життевої енергії, або виживаємості можуть бути суттєво порушені.
Согласен весной всёже поливаю пчёл полынью из сиропом пчёлы бакфаст зимовка супер даже почти нет поноса в деревянных ульях когда же пользовался дым пушкой была беда отказался- пользуюсь только полоски в основном флювалюдез после последней откачки и в конце октября поливание бипином
Пане Вікторе вдячний вам за безцінну вашу працю.
Дякую за гарну пораду.
😂 I don’t speak this language but I still clicked on the video because of the bees
Thanks, we need to provide subtitles.
👌
.Проглядаю Ваші матеріали ,подобається професійний підхід до цієї справи.Дякую ,буду інформованим .
Дякую за коментар. Дана тема дуже важлива, тому будемо на ній ще не раз зупинятись.
Дуже корисна, грамотна лекція. Дякую щиро! 👍👍👍...
Спасибо
Віктор Васильович, Ваша думка щодо використання ефірних масел проти кліща Вароа, і в тому числі трахейного.? Дякую.
Для лікування від Вароозу досягти відчутного результату, використовуючи ефірні масла доволі складно. Але можно. Все залежить від контретних ваших умов і концентрації відповідних масел.
Мало сказано про сублимацию щавелевой кислоты и ее воздействие на клеща и на пчел. В остальном Ваш подход мне понравился. Спасибо.
Весной можно безопасно ставить полоски с эфирными маслами, класть в улей полынь или лучше ароматные травы - лаванду или мелиссу. Это клещей не уничтожает, но дезориентирует их в улье.
Цілком згідний.
При наличии дна сетки.
Ладан не забуть їм покласти розумний.
Реклама Карпати. Я увидел разницу между карпаткой и карникойf1,краника миролюбивей, продуктивней, и в зиму идёт с большей массой пчёлы.
я видел все наоборот.
@@user-kp7cx6bh6m может это была не Карника? Или ты ярый сторонник карпатки? Я четыре года держу кранику от матковода и карпатку от знатного матковода из закарпатья , разницу вижу, карпатка уступает.
@@user-eg3rv1jh3c Зачем вам карпатку плохую держать? Или вы ярый сторонник карпатки? Нет плохой пчелы, есть хорошие пчеловоды. В этом году уже не будеш за пакетами ехать, уже наверно научился с пчелами работать. Покажи как с зимы вышли.
@@user-kp7cx6bh6m я не писал что карпатка плохая Пчела,, я увидел разницу, карпатка явно отстает от каноники. В Европе люди умеют заниматься селекцией.
@@user-eg3rv1jh3c абсолютно правильно говоришь , разница большая , больше мёда, лучше работает и конечно миролюбие, у меня было больше 200 семей , карника лучше справляется с болезнями , в этом году буду использовать только амитраз с добавлением ментола, общался с американцами они больше 15 лет обрабатывают амитразом и нет никаких привыканий клещя
Дякую
пожалуйста,берегите карпатскую породу.при хороших технологиях дает очень хорошие результаты.
Низький Вам уклін, за те, що душею відчуваєте цінність саме чистопородних карпатських (і не тільки) бджіл.
Дуже корисне відео для пасічників.
Дуже інформативне відео. Щиро дякую! 👍
Дякую за оцінку.
Спасибо. Мне как и всем начинающим, очень полезно смотреть видео профессионала.
Я знайду такі ж легенди "про двох братів" з протилежними результатами. Думав у Вас більш критичне мислення. Чистопородне розведення бджіл, карпатка і Кіровоградська область то геть не тотожні речі!
Біда саме в тому, хо наведений мною приклад це не легенда, а сумна проза нашого життя і, що найгірше, смертельний вирок нашим місцевим українським бджолам......
Бред сивой кобылы , вы только путаете людей перетягивая одеяло со своей карпаткой , приведу абсолютно противоположные результаты ( и не один ) - карпатка выхдохла , а гибриды бакфаст и другие миксы отлично выжили , у миксов и здоровье и объём семьи и продуктивность выше , при этом обработка щавелевой было в одном случае больше , в другом меньше , а аксиомы какая порода и регион для клеща вообще не существует .
@@user-zr8ej8ts5r На Дніпропетровщині великий відхід бджіл всяких порід, ще з осені.
У себе спостегірав протилежну картину. Сім'я, яку гірше обробив, посипалась. А там де були полоски 2чі на сезон і пролив кислоти 3-4 рази впродовж сезону, вийшли з зими в тій же кількості, що заходили. Дуже складно знайти правильний баланс, де занадно, а де не достатньо.
І справа точно не в породі. Дивлюсь, Карпат у вікно не видно, а карпатка літає, такого ж бути не повинно. Отаке у нас породне районування.
Очевидно Вам портрібно навскидку пробігтися по іншим нашим відео, де ми у високих горах працюємо .... і з бурими ведмедями налагоджуємо співбесіду також. А вони в степу точно не водяться.....
@@user-db7fd8fl1r Ролики у вас хороші і багато цікавого. Тільки в питаннях порід, не погоджусь з вами. Якщо карпатка їде до нас в зону районування степової. Тоді й іншим можна. Так воно й далі йтиме. І аргументи ніякі не подіють, бо живий приклад кращий, за всі слова.
Дякую велике Вам за цікаве та корисне відео. 👍👍👍👍
😢 Дякую дуже ясно і доходчевл розповіли
Потрібно весною обробляти так або ні я протів весняних обробіток від кліща багато пасічників зімною незгодні.
За умови, що ви якісно змогли обробити бджіл восени весняні обробки бджіл від кліща Варроа непотрібні!
Дякую.
Зараз на пасіках на перший план висувається нова проблема, - ослаблення і загибель бджолиних сімей від вірусних інфекцій. І якщо до цього часу основним розповсюджувачем мікроорганізмів був саме кліщ Варроа, то зараз зараження сімей відбувається все більше горизонтальними шляхами. Та пасічники продовжують одержимо боротися тільки з кліщем і про це ви, власно, говорите. Але в частині загибелі однієї з пасік в Кіровоградській області, приймаєте видиму ознаку (різнопороднiсть бджіл) за справжню причину втрати пасіки. З повагою до вашої праці, Олександр.
@@honeyrivne9984 Так я відвідую ваш канал, але проблему вірусних інфекцій ви не обговорюєте в належній мірі.
У невеликому селищі біля Львова сталася трагедія 55 сімей в серпні пропали на сусідських пасіка теж пусто в період до двох тижнів незалишилося нічого плями мертвих бджіл перед льотками в середині Женя я в третьому поколінні пасічник і за весь час такого небачених
Прийміть мої співчуття, Максим, вашій трагедії. Потрібно вивчити, що могло бути причиною гибелі бджіл....
Добра вам. Васильович чи можна до вас приїхати на практичне навчання? Допомогти вам і фізично адже Ви "виновник" того що я завів бджіл,і саме через вас полюбив цю чудову Божу комашку. Колись у далекому 2007 працював з своїм братом Євгеном Проценком на Вашому господарстві ,робили павільйон. Де і "заразився" бджілками. Зараз не працюю думаю розвиватись в бджільництві. Та потрібно ще знання. Будь ласка дайте мені відповідь. З повагою до Вас Володимир. Всього найнайкращого!
Зателефонуйте на мій номер 0685317690. Все можливо.
Моя рекомендація і Паппу і іншим. Купіть в Луізіані приморських маток з 100%видаденням кліща і як будуть їх бджоли, то рамку з їх розплодом дати в сім'ї карпатки. Вийшовши з розплоду ті бджоли приморські видаляючи кліща вчать карпаток того вулика в боротьбі з кліщем і ця праця буде позитивною з часом. Такою працею зараз займаються і з італійськими і карнеольськими бджолами в Америці, а раніше і в Європі з матеріалу Р(приморська, далекосхідна)
І серед чистопородних карпатських бджіл є бджолині сім'ї, в яких практично відсутній кліщ. Саме по причині їх набутої здатності боротися з кліщем Варроа. Потрібно більше уваги приділяти детальному дослідженню і закріпленню в нащадках корисних видозмін наших вітчизняних бджіл. А те, що ви пропонуєте - шлях до гібридизації та знищення місцевих (карпатських, українських) бджіл.....
@@user-db7fd8fl1r А приморська то не бджола і причому на 92% чистіша за українку, в якої заледве 70% генетичної чистоти за дослідами ДНК.
Але Ви не дилетант і розумієте, що для "навчання" не потрібно розмножувати трутня їх, а лише бджоли. Тобто генетично вплинути вони ніяк не зможуть.
А якщо є такі у вас бджоли, то таку роботу по "навчанні" можете проводити.
Є бджола апіс меліфера і гібридизація в там неможлива, це вам не неандерталець і кроманьйолець, а лише різні види-"породи". Тут лише відбувається накопичення генів того чи іншого.
В бакфаст основою скріплюючою є середньо європейська бджола в поєднанні з італійською, приморською, македонською чи монтіколою і т.д.
Мій дід тримав українку ще ту довоєнну, прекрасна була бджола. Але ваші науковці спочатку завезли в колгоспи кавказьку на сезон і та пропала і наробивши негативу, а далі добила карпатка. Бджола Українка стала злою і дуже рійливою. Я був дуже малим і все пам'ятаю.
Ви десятками тисяч пакетів слали і на Україну з карпаткою і далі це робите, не рахуючи маток. То це не змішування з українкою?
Дякую. За. Щиру. Українськв. І.хороший. Совет
Если весной и летом не бороться с клещом, то осенью бороться уже может быть поздно (все пчёлы будут покусаны клещами и зимовку плохо перенесут).
Потрібно перш за все знати чи є з ким боротися.......
@@user-db7fd8fl1r К сожалению, клещи в семьях пчёл есть всегда.
@@user-db7fd8fl1r 👍
Дуже свідомі виводи. Я повністю згоден. Ви робите виводи знаючи біологію бджіл і що дуже важливо завжди спостерігаєте уважно за життям і корегуєте свої виводи…
Дякую за коментар, Геннадій. Такі, як ви пасічники уміють знаходити і використовувати раціональне зерно в отриманій інформації.....
У реалії немає ніякої вірусів та інфекційних захворювань. Такі захворювання, як нозематоз, аскосфероз, гнильці, теж не є інфекційним захворюванням і не передаються від однієї бджолосім'ї другої сім'ї. Єдина причина усіх захворювань це навмисне переохолоджування гнізда самим бджоляром. Тобто, нема бовдура бджоляра у порівнянні з гніздом у дуплі дерева і нема ніяких захворювань. Кліщ Варроа, теж не є проблема. Достатню раз у місяць обробляти сім'ї сухим корінням хрону з димаря і ця проблема відпадає в одночас.
Чому карніка незрозумілого походженя це невперше озвучили?
Дякую вам за інформацію..
Здоров´я вам..
Дякую за корисну інформацію , хоч початківцю хоч іншому цікаво та пізновательно ! Молодець !
Дякую за позитивну оцінку контетну.
Дякую за інформацію. Але для того щоб не обробляти весною треба обробляти в осени коли немае розплоду.
Так і українська приказка така є.ЩО ЗАНАДТО,ТО НЕ ЗДРАВО.По питанню передозування і кількості обробок цілковито згоден,але породи тут аж ніяк до цього не мають відношення.Звісно,для популяризації карпатки я так розумію це бізнес-стратегія розхвплити свій товар,це нормально.👏👏👏
Мова йде про колосальні ризики і майбутні проблеми від використання гібридних бджіл і необхідності чистопородного розведення. І тема карпатски тут ні до чого. Те ж саме стосується будь-якої місцевої популяції бджіл, що належать до окремої породи. Ми ще не усвідомили дстеменно того рівня загрози, яку пасічники самі для себе створюють, купуючи Бог вість зна що і звідки.
Як завжди , все пізнавально і корисно хоч початківцю , хоч "бородатому"👍
Доброго дня, чи практикували ви термічну обробку?
Так. На "Заре туманной юности.... " практикував. Навіть разом зі своїм наставником Миколою Савовичем Міщенком (при нагоді передаю йому великий привіт і побажання міцного здоров'я) виготовив авторську термокамеру. (До цього часу зберігається на чердаку) Обробив з десяток сімей.... і зрозумів, що ця праця не для мене....коментарі довгі - пропущу...
Дякую за грамотні і вчасно поради.
Дякую тобі земляче
Мені приємно що в с Велятино моєму рідному є спеціаліст
Привіт із Каліфорнії від Тулайданки Ірини
Прийміть вітання. В с. Велятино з бджолами працюю понад 30 років. Сам з м. Хуст. Через любов до бджіл, полюбив і велятинські землі. Чи працюєте, Ірино, з бджолами і в Америці зараз?
Згідний, що метизація різними породами, в любому випадку погано ! Я за місцеву породу! Зформовану віками! Дякую за відео! Привіт з Чорткова!
Мудрий підхід , а саме над цим питанням замислився і ось відповідь " що занадто то нездрово". І це чую не від одного старого пасічника -практика .
Доволі часто зі своєї практики переконувався, що для бджіл людина може дуже легко несвідомо принести більше шкоди, аніж користі через, як би то не дивно звучало, велике бажання зробити добру річ.
@@user-db7fd8fl1r Я радий і вдячний ,що є такий сайт , він чимось нагадує татові старі журнали "пчеловодство" там до речі теж було багато сказано про те , що наше завдання полягає не вчити бджолу ,а самим вчитись у бджіл .З повагою до вашої праці і дякую за своєчасні поради.
Пане Вікторе,дуже хотів би почути від вас пораду, справа в тому що я також з осені добре витравлюю кліща, весною травити нема потреби, але я використовую пізні медозбори ( ще в кінці серпня бджоли несуть товарний мед), тому перший обробіток припадає на 10 числа вересня, на цю пору значний відсоток сімей гине від кліща, використовувати сильну хімію в липні - серпні я не маю ні якого морального права, зацікавили смужки щавлевої кислоти, буду дуже вдячний за відповідь.
Тема не проста. Оскільки смужки з Щавлевою кислотою, попри свою привабливість можуть мати недостатню ефективність і, можливо, якусь іншу побічну дію на бджіл..... Якщо тільки по часові Ви маєте можливість, то рекомендував би при умові головного взятку широко (і по 2-3 на сім'ю) використовувати будівельні трутневі рамки. Періодичне вирізання запечатаного трутневого розплоду прирівнюється за ефективністю до будь-якої високоефективної хімічної обробки наших бджіл. Один недолік - високі трудовитрати.....
@@user-db7fd8fl1r Щиро дякую за відповідь.
Дякую за лекцію👍
Буду радий, якщо дана інформація принесе користь пасічникам і ..... бджолам.
👍
Доброго дня, пане Віктор чи можемо ми вважати відсутність кліща в комірках будівельної рамки показником здорової сім'ї, дякую
Так, без сумнівів. Такий метод може бути розглянутий, як один із об'єктивних аналізів реальної закліщеності на пасіці.
Віктор Васильович щиро дякую Вам, за те що витрачаєте свій дорогоцінний час на повчальні відео.
Так, дійсно, часу вільного завжди бракує. Але даючи загальнодоступну відповідь на подібні запитання (і через телефонні дзвінки також), я також економлю свій час.....
карпатка то мега супер
Дякую, як завжди дуже цікаве і корисне відео.
Намагаюсь "водичку" з канала "не лити", щоб тільки заповнити ефір....Якщо є що по ділу сказати - говоримо..
подскажите как побороть алергию на пчелиный яд ?
Весной не обрабатываю а только в конце июля-----начале августа после откачки. В это время самая большая заклещенность и что бы дальнейшее потомство пчел было здоровым и выращивало поколение в зиму я применяю только импортные полоски нашим Укр. или РУС не доверяю.Это как правило. Осенью мужского клеща нет остаются маленький процент клещей--женского пола они на пчеле т.к. нет расплода и поэтому я применяю бипин один иногда два раза в разумных пределах. Иногда использую АПИ МАКС но редко . И лет 20 нет проблем.Зимуют на меду с подсолнечника всегда.
З Вашого допису відчувається, що мислите аналітично і розробили для себе в господарстві цілком логічну і дієву стратегію боротьби з Вароозом. Цього ж бажаю і іншим пасічникам.
Шановний Віктор.Я з вами абсолютно згоден.У наш час кожний українець мусить бути озброєний.З повагою.
👍👍👍🎉🎉🎉
Дякую за відео ролик та корисну інформацію
Дякую що ділитесь інформацією. Було б цікаво почути лекцію про боротьбу з кліщем натуральними засобами.
Я Наразі обробляю лиш на осінь випаровуваням щавелевої кислоти(один раз) коли розплоду нема, пізно ввечері, ну і кислоту в пластикових випаровувачах під решіткою тримаю впродовж сезону, результат видно на днищі.
Але цікавить ваша думка стосовно КАС(пробував але судити про ефективність тяжко), чи що там з перцем в інтернетах рекомендують, чи обкурювання полином(ні те ні інше не пробував). Тобто щоб і профілактика і бджолам не шкодило, ну і в продукції не лишалось.
Станом на зараз, з високоефективних і, по-справжньому дієвих способів, слід зазначити зоотехнічний - вирізання критиого трутневого розплоду.
@@user-db7fd8fl1r дякую, в цьому сезоні спробую
І в 24 році корисно послухати поради професіонала(коменту 2роки). Дякую.
Є речі які будуть проацювати на пасіці завжди....Дякую, теж, за коментар.
А які прикмети закліщеності у вуликах?
Зокрема поява безкрилих молодих бджіл може свідчити про підвищення закліщеності бджолиних сімей вище допустимої норми.
Дякую за лекцию
Який же ти занудний... Це ще треба зуміти говорити 20хв., що можна сказати за 2хв.
Ті, що не мають терпіння слухати 20 хвилин аналітику багаторічної праці, не будуть робити правильні речі і віддавши на раціональне зерно і 2 хвилини......
дякую за мову
Голос, мова заворожують. Що ж до бджільництва, то є пробіли. Навіть для початківців.
якщо є конкретне зауваження, висловлюйте його.... Все інше відноситься до розділу "навожу напраслины".....
@@user-db7fd8fl1r визначення закліщеності не єфективне. Якщо в пробі не було кліща це не значить що його не має взагалі. Необхідно по кінцю сезону видалити розплід і тоді вже займатись видаленням кліща. Всього в коментарі написати не можливо. якщо пасіка кочова доводиться знімати кліща на протязі сезону, з практики. В даний момент на стаціонарі , така необхідність відпала. Всього Вам найкращого.
пробіли є в кождого пане Юрій, в чомусь він правий в чомусь під знаком питання для декого ,як на мою думку про використання хімії він частково правий, я до прикладу впродовж сезону обкурюю бжіл рослинними препаратами (сухий хрін в сполученні з червоним перчиком кліщ цього боїться.
Погоджуюсь на 100%, хоча досвід пасічникування у мене ще малий.
Брат поывит из Аргентини дякую за видео буду корыстатысь вашою порадою благословинь
Спавжній пасічник любить всіх бджіл Земної кулі, ..... а не тільки на своїй пасіці.....Тому бажаю і Вам, щоб Ваші бджілки були здорові....
дякую за украйнську !!!!!
Спасибо, очень полезное видео. Подписался.
Раджу паралельно ознайомитисі і з іншими нашими фільмами на цю тему ruclips.net/video/LB4QlhybeIg/видео.html ruclips.net/video/PRrjebwdwdM/видео.html та додатково ruclips.net/video/Suy40Pz8BwY/видео.html
Дякую, дуже корисно
дякую, здоровий глузд та мудрiсть да будуть з нами усiма.
👍👍👍🐝🐝🐝✌✌✌
К СЛОВУ о братьях ,у которых рядом пасека, там походу конкуренция и кто то кому-то травонул...
есть ещё "сучка валет" которая потравит и не подумает, то есть те кто вместе с братами, родственники,жоны и т.д. вы с таким встречались? А ОСТАЛЬНОЕ ТО МЕЛОЧИ !
Відповім по-закарпатськи: "Не думаву"....."Не думаву".... :)
Недовго дивляться - бо дуже багато тексту. Скорочуйте, бо ми зараз живемо в інформаційному потоці, навіть урагані - часу на довгі ролики-лекції немає. З повагою і подякою за поради.
Ok
Va salut
👍💯🐝
Доброго дня! Підскажіть будьласка, минулого року виняв з вулика декілька рамомок з медом на весну, декілька днів назад глянув на рамки і в незапечатаному меді є якісь білі грудки, незнаю що це і чи можна ці рамки давати зараз?
Можливо це кристалізований мед?
Так це може бутьи закристалізований мед. Такі рамки бджолам давати можна. Вони весь мед зможуть використати для весняних потреб.
швидше за все то запліснявіли ячейки з пилком . збризни їх шоча б тим же екоцидом та й віддавай бджолам
@@user-db7fd8fl1r Гаразд дякую)
@@user-if6bs1hu3q Дякую)
Грамотно сказано про обработки. А вот то что идёт потеря мёда от трутней, это полнешая глупость прочитанная в книге. На то есть опыты, когда одну часть семей пчеловод оставил чтобы они выращивали трутней, а на другой части семей вырезал трутневый расплод. В итоге сезона, те семьи у которых вырезался расплод, собрали на несколько кг меньше мёда.
Все вірно. Трутні важливий стимул роботи бджіл.
це скоріше мудрі роздуми . але їх швидше за все вислухають і так уже мудрі . молодим і початківцям корисніше та зрозуміліше пошагова інструкція . варто було б для них сказати - я роблю так і так . тоді то й тоді . для того то й того . роби як я і будеш розумний і гарний . початківцям саме те .
В галузі бджільництва (і не тільки) виживуть перш за все думаючі пасічники. Тому мімікрію не вітаю.
👍👍👍👍
Бред. В начале сказал что ОДИН из пасечников обрабатывал много, а затем вывод - у него пчелы не той породы.
Доктор по телефону поставил диагноз что белорус и поляк умрут от портвейна, украинец выживет.....
Обробки возгонкою щавлевої кислоти використовували обоє братів. Різниця в тому, що втратив бджоли саме той, що передозував щавелькуі паралельно практикував гібридний мікс бджіл. Вивчіть плачевний досвід неконтрольованої гібридизації українських бджіл, зокрема кавказькими бджолами, в 60-70 роках.
Так у него пчелы пропали от передозировки или от того что породы отличные от карпатки?
În rominia trimiteți regine ?
Щоб дивитись до кінця треба роліки заливати до 5 хвилин.
На жаль, подібні слова з раціональними порадами в подібних попередніх відео без грунтовної подачі не отримували достатньої підтримки і сприйняття....
Незнайка с канала матковод там такое колотит.... клеща полно остается... а начинающие лайкают и берут на вооружение...
Не все золото, що блищить... говорить народна мудрість.
У мене бакфаст, 10 сімей, зимівля 100% на соняшнику + 5кг цукру! Порода як і погода має максимум по 10% впливу на зимівлю, решта 80% на бджоляреві!
Ваша впевненість в успішному результаті була б аргументованою, якщо б ви могли завірити своїх колег і досвідчене товариство про те, що працюючи зі своїм бакфастом у вас і в F1 і в F2 і в F3 поколінні прямих нащадків буде такий самий успіх, як і зараз. Тоді як пасічники, що намагаються (правильне слово, в тому числі їз - за таких як ви) використовувати чистопородне пасічникування - 100% можуть гарантувати позитивний результат і сьогодні і завтра і не соромно їм буде своїм дітям і онукам в очі дивитися........
@@user-db7fd8fl1r у мене гарно перезимували F1, F2, та F3 а по іншим характеристикам порівнювати беду на прикінці цього сезону! До речі рекордистка минулого сезону (F1 ) принесла 160кг товарного меду, в зиму пішла на 8ми рамках!
👍💯
Чому Ви кажете амітраз не вбиває кліща? Поясніть. Дякую
З кожним роком більшає дзвінків і даних, що обробки бджіл від кліща амітразом не рятують пасіки від даної інвазіїє. Резистентність кліщів може бути (і є ) до будь якої хімічної речовини. Амітраз - не виняток. Тому і його і інші хімічні засоби потрібно використовувати дозовано, чередувати, перенвіряти чутливість до них кліщів..... І так виживати з нашими бджілками. Іншого шляху просто немає.
@@user-db7fd8fl1r Дякую.
@@user-db7fd8fl1r .Это как с колорадским жуком. Если бы все массово качественно обработали от клеща было бы другое дело. Многие пчелоЗводы вообще игнорируют, и вот результат. Кстати я обрабатываю только осенью...
@@honeyrivne9984 Зроблено.
UA
Реалізовуємо пакети та матки з племзаводу карпатських бджіл Синевир.
Забезпечуємо експорт пакетів бджіл та плідних маток споживачам в країни ближнього та дального зарубіжжя.
Viber +380974605891, +380972739655,
Наша адреса: м. Хуст, Закарпатська обл., Україна.
RU
Реализуем пакеты и матки с племзавода карпатских пчел Синевир.
Обеспечиваем экспорт пакетов пчел и плодных маток потребителям в страны ближнего и дальнего зарубежья.
Viber +380974605891, +380972739655,
Наш адрес: г.. Хуст, Закарпатская обл., Украина.
USA
We sell packages and uteri from the Synavir Carpathian bee breeding farm.
We export packages of bees and fetal uterus to consumers in the countries of near and far abroad.
Viber +380974605891, +380972739655, WhatsApp medkarpat@gmail.com
Оur address: Khust, Transcarpathian region,
Добрий день. Кожне відео кажуть що воне нудне. Вибачте але висновки треба робить. І друге карпатка на кіровоградщині це як
Складне запитання Ви даєте. Відповідь неоднозначна мала б бути..... Але зберігати і працювати над покращенням УС потрібно. Алгоритм правильних послідовних і системних дій в цьому напрямку на робочій групі(по закону про бджільництво) є напрацьований. Але чи високого рівня клерки візьмуть щось з того до уваги при затвердженні необхідної юридичної бази - то вже питання......
Найкращі полоски Байварол і Екопол в комплексі.
А если по системе миленина бороться с клещем изолироя матку а потом осенью добить?
Порушувати природню біологію бджіл, як то пропонував Хмара П.Я. чи Міленін - погана ідея. А от добити пізна восени тема безпрограшна.
@@user-db7fd8fl1r пан Виктор, вы знаете, в 2020-м году весь май у нас было холодно и матки облетывались то на 28-й день, то аж на 30-й - почти что нахождение маток в изоляторе - толку было мало от клеща. Все равно он есть. А вот целостная биологие пчелосемьи была нарушена изрядно. Все верно вы говорите из вашего огромнейшего опыта.
Чим обробляти, чим обробляти... Мільйони років бджоли жили без обробок. Вчора люди ще з палицями бігали за момонтами, а сьогодні лізуть до бджіл і вчать їх жити. Поки що людина нічого хорошого для природи не зробила - тільки шкоду. Проблеми з кліщем немає, вона тільки у людських головах.
по одному випадку робити висновок це для науковця якби не солідно
251 👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍
На двісті процентів згідний.Бачу металічні підставки. ЗРОБІТТЬ ОГЛЯД.
Вже зроблено ruclips.net/video/m-77M67njLo/видео.html
Спасибо большое.
Робоч1 бджоли в1дходять ,а в матки х1м1чний залишок.
Сказка ваша понравилась о двух братьях.Но не убедила.На счет химии полностью поддерживаю.Есть масса органических препаратов не менее эффективных против клеща,но не имеющих таких побочных действий как у ядов.
Поділіться з колегами, будь ласка, які саме органічні перпарати у Вашому використанні мають таку ж високу ефективність як хімічні перпарати?
Щиро вдячна за гарну пораду.
Poate traduce cineva și în limba Română?
Pregătim subtitrări
Хорошее Видео МОЛОДЕЦ ! ЛАЙК !
Здравствуйте, а вы с энтеронормином знакомы?
Навідь два роки користувавсь. Після спілкування з Евгеном Руденком просякнувсь сумнівами і перестав купувати.
Дякую за змістовні поради , і цікаву лекцію .