Церковнослов'янська vs Давньоруська: фальшиві друзі перекладача
HTML-код
- Опубликовано: 13 июл 2019
- У двох мовах іноді існують слова, які пишуться однаково, але мають різне значення. Їх називають "фальшиві друзі перекладача". Про них і йде мова в цьому відео: яка різниця між пивом, неділею, гривнею та губою у наших давніх мовах.
![Rich Dunk (Ft. DaBaby) - BIG DAWG [Official Video]](http://i.ytimg.com/vi/Pz2ewsSKAEM/mqdefault.jpg)
![[МОВА ДАВНІХ ГРАМОТ] Галичина, 1140-і рр.](/img/1.gif)
Дякую, дуже цікаво! Ви майстерно і доступно пояснюєте такі складні речі!
Дуже цікаво!
Було дуже цікаво. Дякую вам за ваш супер пізнавальний матеріал.
Радий, що комусь стало в нагоді.
Дякую, дуже цікаво! Я не фахівець, просто десь щось чув, тому просто в захваті, коли, наприклад, чую у Вашій вимові дифтонг на "ять" чи короткий голосний на "ъ" :)
Дякую, приємно!
Дуже цікаво! Вподобайка, підписка, поширення!👍👍👍👍
Дякую, радий, що сподобалося!
У Вас, безперечно, цікаво! Навіть дуже! Принаймні для мене, оскільки працюю з цим, як любитель, послуговуючись у своїй роботі старослов"янськими словниками. Нітрохи не претендуючи на істину, все ж дещо зауважу по суті Вами сказаного. 1) Година. Так мені здається, що і десять століть назад це слово означало час, як такий (лиха година настала). 2) Живот (живото). Гадаю, що в давньоруській мові це слово мало щонайменше два значення: не лише те, що "нажито" (майно), але і саме життя конкретної людини також. Дякую за цікавезну роботу! Підписався.
Дякую за визнання. Буду продовжувати.
Може бути що не було годинників в година означала конкретний момент,. 😮
Дуже дякую за відео, хотілося би дізнатися як буде "начхати \нецікаво"
Маєте на увазі "байдуже"?
Дуже цікаво, дякую 🇺🇦👍
На Мостищині під польським кордоном гриби теж називали губи
Он як воно є!
Вступ дійсно трошки затягнутий вийшов, але зрештою дуже цікаво! Дуже дякую за видиво, продовжуйте!)
Питання: А суфікс слів типу: рарогъ, Сварогъ, тварогъ, чєртогъ, ось цей "-огъ" що він означати міг? Підкажіть будь ласка.
Нажаль, у давніх суфіксів (які зараз уже не продуктивні) значення загублені за товщою століть.
я думаю что -огъ это не суфикс. это скорее окончание. -о это часть основы. а корень тут без о. тварь. ь- это нулевое окончание. слов женского рода. ъ- мужского и среднего. можно ещё версию- эти слова составные или производные. приставка плюс -рогъ. -Сварогъ - это точно. = по смыслу сваривающий. варящий.. тварогъ от творить. творитию тогда -гъ это окончание. сущ. образованных от глаголов. подскажите что означает рарогъ.
Про суфікс -ог- тут: en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/-og%D1%8A
Так, у нас на Поділлі дійсно на гриби досі кажуть губи. Коли якась людина вдає із себе того ким не є, кривляється, то кажуть: витварник
Губи як гриби співзвучні з губкою, яка впитує воду
До всього сказаного я б додала "можливо". А ще оце довге визначення "фальшиві друзі" - просто міжмовні омоніми. А вцілому цікаво. Респект автору за цікаву тему
Дякую. Я навмисно не згадав про омоніми, бо хотів донести це до авдиторії, яка не завжди знайома з термінами мовознавства.
Було цікаво, дякую) не розумію багато церковно слов’янських слів
все з часом
Музичка заважає, доволі яскрава й повторювана
Так, уже враховує в наступних відео.
Я з поділля, завше вважав, що губи, то гриби на деревах (трутовики).
Так, на поділлі гриби називають губами.
Цікаво,з мене лайк і,підписка!:).
єдине, що не зрозуміло як ви знаєте або хтось знає як в ті часи вимовляли звуки? тому що виходить, що ви читаєте літери як їх вимовляють в теперішній болгарській мові. наведу такий приклад: в англійській мові (яка є прекрасним прикладом саме аналітичної мови і очевидно, що в древні часи практично всі мови були такими), багато літер взагалі НЕ вимоляються в словах при тому що пишуться, а є літери які вимовляються зовсім не так як написано в залежності від приголосної яка стоїть до того...
Тоді, коли була створена кирилиця, вона була створена саме під звуки тодішньої слов'янської мови. Тому логічно літери вимовляти саме тими звуками, під які вони були створені, хіба ні? Різниця між літерами і звуками в сучасній англійській спричинена Великим Зсувом Голосних у 14 ст. а також тим, що орфографії фактично не мінялася з 16 століття. У слов'янських мовах таких радикальних змін ніколи не було.
Підкажіть будьласка яке значення мало слово "жито" в сов'янській і руській мовах? Чи могли пшеницю\злаки теж називати житом раніше?
Так, житом називали будь-які зернові, з яких пекли хліб
Надто довгий вступ (навіть сумніваюся чи він потрібен був), не розжовуйте, як для дітей (сумніваюся трохи, що це цільова аудиторія) і трохи динаміки б якоїсь (як заохочують наприклад при вивченні англійської або просто відео на лінгвістичні тему теж є нормальні).
До самого матеріалу: аж трохи мало здалося, але подяка за зусилля і вподобайка. Як і багато чого у нас на ентузіазмі тримається, не подишайте, продовжуйте :)
Гаразд, наступні відео будуть динамічніші :) Чи коротші?
Я не збираюся полишати, бо хочу наповнити Ютюб тією україномовною інформацією, якої, на мій скромний погляд, бракує.
вау!
👍
На Поділлі....губи це мікс різних видів грибів.
Наприклад.
Ходив в ліс. Знайшов десяток білих, жменю лисичок,а назагал відро губ.
Цікаво. Я теж чув губи на Поділлі
А є якісь книжки про церковнослов'янську і давньоруську ?
Є. але не знаю, чи є відскановані в інтернеті
@@Istoria-Movy Я маю на увазі в паперовому варіанті. Бо я не дуже люблю електронні книги
@@user-mn3zh6tb1k звісно. В університетських бібліотеках можна знайти.
"Губка впитує воду" - вбирає, всотує воду.
Так
А можна перелік використаної літератури?
Наприклад, таке:
Б. А. Успенский "История русского литературного языка (XI - XVII вв.), М., 2002
В церковнославянском языке 7-дневный цикл назывался не неделя, а седмица. В древнерусском языке оный цикл назывался именно что неделя - свидетельством тому служат новгородские берестяные грамоты №496, 752 и 1002.
В новгородском диалекте - да. А как быть с общим древнерусским? Не зря же в украинском и белорусском "неделя" обозначается словом, которое произошло от сочетание "тот же день"....
@@Istoria-Movy "тыждень", как помню, у восточных славян на письме впервые фиксируется только в конце XIV века в государственных актах Великого княжества Литовского. Похоже на полонизм.
@@Istoria-Movy неделя . не деля. это день отдыха день когда нет дел. день свободный от дел. день неделания. день неделанья. он был первым в семидневной неделе. - по современному это воскресенье. ВС. ТОГДА СЧЁТ ДНЕЙ ВЕЛИ С ВОСКРЕСЕНЬЯ - это был первый день . а понедельник это день следущий за неделей. за воскресением то есть.
@@user-vv7bl6ri1x У М. Фасмера: др.-русск. недѣля «воскресенье, неделя». Первоначальное значение - «нерабочий день, воскресенье» (не + дело).
Происходит от общеславянского *nedělja
И в восточнославянских, и в западнославянских, и в южнославянских имеет (или имело) значение "(дня недели) воскресенья". "Неделя" в значении "седьмицы" - вторично, в большинстве славянских языках отсутствует.
@@ervinalden а в древнерусском языке значение у слова "недѣля" было ещё и значение "семь дней", что отражено не только в новгородских берестяных грамотах, но и в "Повести временных лет" и в других летописях, в Русской правде. И этим древнерусский язык как раз отличался от старославянского языка, в котором 7-дневный цикл называли седмицей.
Луна - те що відбиває (звук). Виходить позичили росіяни, бо місяць, той що відбиває (світло).
К стати, если дойдут руки, почему в Черновцах - заступ для всех работ, а могила копается только лопатой?
Я таке перший раз чую
@@Istoria-Movy я то же удивился, когда первый раз услышал
@@victorgayduchenko9138 у нас (Чернігівська область) на лопату кажуть переважно "заступ" теж)
Буському районі теж говорять губи гриби
На Вінниччині теж
чехи та словаки гриби й досі називають губи
Де, як можна самостійно вивчати давньоруську мову часів Ярослава Мудрого?
Хіба самостійно по Київському літопису - там де пряма мова князів. Є підручники, але вони описують лише граматику, не дають конкретних розмовних конструкцій.
@@Istoria-Movy порадьте, будь ласка, підручник.
4:38 - ''питво''
Я тільки не зрозумів, в українській традиції ц.сл.мови(Київський ізвод), ''Г'' - фрикативне, то чому автор читає ''вибухово''?
Тому що на той момент "вибуховий характер" ще не перейшов у "фрикативний"
@@Istoria-Movy Інтересно, пасибі.
Дійсно, я видно наплутав і забув, що мова за Давньоруську.
Прощаю і разрєшаю (випростую та вирішую)
рішати - початково це слово означало "розв'язувати" в буквальному сенсі (розв'зувати вузол)
@@Istoria-Movy просто = прямо. Це синоніми.
Навпростець = прямо .
Простити - зробити свою душу прямою (в прямому значенні - відмовитися від лукавства), для цього слід розв'язати гріховну проблему (вирішити її)
@@user-fh9il9kk1v Цікаво. Ніколи не думав про це в такому ключі.
+++
Цікаво! До речі, сучасною угорською слово "гриб" звучить як "ґомба". Дуже несподівана для мене спорідненість.
в них це запозичення зі слов'янських
Дивно, а чтого ж тоді говорять, что ст.руська це українська, але вимова як у російській? И (ст.рус.) як І (укр.), та інше.
За тисячу років від того часу і до нашого багато чого змінилося у вимові.
@@Istoria-Movy повезло нам, что вы жили тогда и знаете точно как звучало произношение.
@@Istoria-Movy Бо література це суміш тюркських і інших мов. А от західні діалекти найближчі до тих які були на Русі. Наприклад я корінний Галичанин і розумію всі діалекти і оригінал руських літописів (не все звісно але більшість).
@@ballaeballa4329 Повезло вам мати додаткову хромосому.
А розібратися в темі пробували?
+ Церковно-славянська це коли московити вчили болгарську по молитвам?
Церковнослов'янська - це мова, яку в Русі використовували у церкві та в навколоцерковній діяльності. У своїй основі це давньоболгарська мова, яка на київському ґрунті набула місцевих рис і деякою мірою сплелася з місцевою київською мовою.
Де поділись правдиві літописи українського минулого? Стаття "ДАВНЬОРУСЬКІ ЛІТОПИСИ - ЦЕ ФАЛЬШИВКИ 15-16 СТОЛІТЬ!" в блозі Святояр UAmodna.
Навіщо Москві потрібно було фальшувати давньоруські літописи? Чому віримо підробкам та компілятам? Чому не шукаємо свого, прадавнього?
Варто прочитати і знати...
не перекладайте з хворої голови на здорову
і на Галичині губи гриби, по-моєму в бойкіу
Так і має бути!
Бо бойки це Русини
Губы это по болгарски, а в Житомирской области белый гриб это 'грыб', а все остальное это 'губякы'
Так, у польській мові така сама ситуація з "грибом". Ще є діалектне "боровик" на позначення білого. Імовірно, білі гриби частіше ростуть у бору (сосновому лісі). Але я не грибник, тому не беруся стверджувати.
huby по словацьки а по чеськи - houby....
а де це так кажуть? за все дитинство ні разу не чув "губяки". завжди казали "білий гриб". район навколо Андрушівки. правда ніхто з родичів грибами не цікавивсь.
@@slavikmishcheriakov2832
Коростишівський та радомишильський райони.
В раадомишильському пилиповичі та глиниця, також хутора переміжжя та брід
@@slavikmishcheriakov2832
Тільки білий гриб то гриб, а все останнє то губяки.
В українській є слово ,,верем'я" - погода
Наголос на ВЕ чи на РЕ?
Я помітив, що ви по-різному читаєте літеру "и". Іноді, ви промовляєте як звук поміж "і" та "ы" (як в слові "животъ", "гривьна"), але іноді промовляєте жорстко "і" (як в слові "пиво", ви його прочитали як "піво"). Чому так?
P.S.: IMO, це не логічно, тому що ви казали у лекціях, що читати потрібно буква в букву, і буква "і" там вже є, значить, "и" можливо повинно тяжіти до "ы".
P.S.2: Передивився багато ваших відео, ви цю тему не підіймаєте.
Воно звучить по-різному, тому що тут увага має бути передусім на приголосному, що передує звукові /і/ (такий приголосний - твердий). А сам звук /і/ - це так званий алофон, тобто він може звучати дещо по-різному після різних приголосних. Також, на тому етапі він ще не тяжів до /ы/
@@Istoria-Movy Дякую за відповідь! Зрозумів. Останнє запитання, мені просто реально цікаво: звідки йде впевненість, що "и" тяжів все ж таки більше до [i] або [I]? Звідки йде ця інформація? Я чув, що деякі древні вірші римувалися, тільки якщо "и" читати як "ы", і все таке інше. У будь-якому разі, інформації про це дуже мало, я нічого конкретного більше не знайшов.
А конюшину називають команичина,від старослов'янської назви комонь,тобто кінь
хто називає?
@@Istoria-Movy місцевий люд.
Ще наприклад,штани- говорять старосллвянське портки..Я ще застав такі старі слова
Але незабаром це зникне досить швидко.Бо ж соромно говорити по древньословянськи.Видно,що село
@@igorwenger6099 Ну, не знаю. Сором - у голові того, хто говорить, а не того, хто його слухає. А відродити давні слова - це навпаки почесно.
@@igorwenger6099 порты
Ну, таке. Щось, десь...
Хіба?
Супер, єдине, що ять завжди вимовлявся через і, і тільки починаючи з 18 ст. москвини насильно перевчили українців вимовляти його через є.
Але навіть москвинські старовіри, до речі, й досі вимовляють ять, як і. Тому - таки не нєдєля, а неділя,
Не цєловаті, - а ціловати
Ять почав вимовлятися як І не раніше 13-14 століття. До цього він вимовлявся як закритий Е (як у німецькій та французькій мовах) у Києві та Переяславі або як дифтонг ІЄ у Чернігові.
@@Istoria-Movy У 13му(2га пол) столітті Ять, як І - не ''почав'', а домінував.
Луна- назва природнього супутника Землі, слово латинського походження.
Всі назви місяців у московській мові- латинського походження. Таких прикладів безліч.
А як же ж українська "луна", первісне значення якої "заграва", га?
@@Istoria-Movy Дуже цікаво! Тільки в якому словнику це знайдено? Га?
@@terraincognita5604 у словнику Грінченка. Чули такого?
@@Istoria-Movy Гринченко звісно авторитетний мовознавець, але до чого тут мова московитів?
@@terraincognita5604 бо це одне й те саме слово (якщо вам це не очевидно)
Чи можна вважати давньо руську за давньо українську?
Так її іноді називають. Але я краще казав давньокиївська, адже Київ уже був, а України ще не було.
@@Istoria-Movy Скажіть будь ласка а як дізнатися на яку мову ця давньокиївиська більше схожа на українську чи на російську?
@@supercrow7533 Треба аналізувати всі аспекти мови: фонетику, граматику, лексику, синтаксис.
@@Istoria-Movy А де можна її вивчити
Цікаве
Пом'якшуючі і тверді фактично не читаються!!!
Як їх не читати, якщо вони написані??
Але вимова російська
та де!
У відео, де.
Букви наші, а вимови російська.🙄🙄🤔
Типу врємя, бо в нас бабусі кажуть врЕмя і багато слів, я так зрозуміла тут Польща мала вплив?
@@user-zd5pt2zj9p Це відновлена давня вимова 11 століття. Саме так воно й звучало. До сучасно російської тоді ще було дуже далеко
@@Istoria-Movy дякую
Давньруська це українська
ні
@@Istoria-Movy що значить ні, багато слів з фресків Софії київської свідчать про це
@@user-wi6mt5br1w усі ті слова є і в білоруській, і в словацькій
@@Istoria-Movyнеправда, точне співпадіння з українською, на інше схоже. Ви спираєтесь на свої дослідження чи використовуєте дослідження С. О. Висоцького?,Шахматова.
Слова які в графіті знайдені- Петрові, Федорові,
Суто укрпїнські граматичні ознаки, ходив, писав, молив.
Прізвища Іван Сліпко, іван перигора,
Мати не хотячи дитинча бєжа геть.
Це по вашому білоруська? Чи яка?
Слова кволий , чорнець, порося, батько.
Такщо вивчайте далі
@@user-wi6mt5br1w Так, ці всі слова є в інших мовах.