Дійсно реально цікава лекція. Я дуже багато взнав нового. Лектор явно людина добросовісна. Такої корисної та доступної інформації в Інтернеті не так багато.
Мене завжди цікавило,чому спеціалісти, вимовляючи давньоруські тексти розмовної мови,завжди так коверкають слова на російський манер, при цьому ми чуємо якісь зовсім смішні,якщо не анекдотичні фонетичні звуки від яких просто скручуються вуха,і це при тому,що вони самі кажуть,що насправді ми достаменно не знаємо як насправді спілкувалися в давні часи. Але є одне але.Візьмемо наприклад текст "Мати не хотячи дитичя бижя гет",першим же словом-"мати",якщо його читати на російський манер,ми чуємо якусь нісенітницю-"маті",але якщо читати текст на украінський манер,то ми чуємо повну гармонію,і не потрібно ламати язик,щоб озвучувати давньокиївські тексти розмовної мови.Наприклад звук літери"и" в давньорускій мові це проміжний звук між "і' та "ы".Для того щоб це зрозуміти треба вимовити - "жи" або "чи" де стоіть літера "и" але вона чується ближче до "ы".То чому тоді треба читати тексти та слова з більшим ухилом саме до "і",а не до "ы" мені не зрозуміло.Як на мене,то це якийсь анахронізм. Логічнішим є те,що саме так і потрібно читати тексти давнього Київа,тим більше,що ми маємо докази саме такого вимовляння маючи українську мову,яка якраз і існує на теренах давньої Руси-сучасній України і зокрема в Києві де й знайдені пам'ятки розмовної мови тогочасної доби. Так,якщо читати даний текст на украінський манер,манер тої мови,яка є спадкоємицею давньорускої усної мови,то виходить все дуже просто і природньо.Тоді ми маємо зовсім іншу фонетику (пишу по россійськи)- "Маты нэ хотячы дытычя бижя гэт". Теж саме з "мене" або "Володимир", ми в цьому випадку маємо- "мэнэ" та "Володымыр" ,а не якесь анекдотичне-"мєнє" або "Володімір". Імперські рецедиви з підіграванням до наукових хотєлок іншої держави.
Пане Ю.Гавриш,. поділяючи ваше тлумачення староукр.фонетики, приведу позицію академіка АН Естонії Ю.М. Лотмана, /семіотика, спец. староруської літ-ри/.коли на семінарі читали древні тексти, ЮМЛ просив для початку читати текст студентів-українців, щоб потім інші читали м*якою мовою, близько до укр.мови / в 1963/64рр/ 28.03.2021 р. Таллінн.
А нічого, що укр. звук ''и'' ближче до ''і'' аніж до расіянської ''ьі'', і не тільки за часів К.Руси і а й по нині. А ті, хто зара ''ьікають'' гвалтують вуха оточуючим. Мені не подобається авторове читання, але воно куди більш питоме українській, ніж задньоязикове ''ьі''.
Повністю згоден з Вами. Цікавий лист Максимовича до Квітки-Основ'яненка, де він пише як триба читати і писати букву "И". Як треба читати букву ять і багато іншого. litopys.org.ua/rizne/maks_osn.htm
Очевидно, се мова, якою написані літописи. Але ж і не зовсім розмовна, так, мішанина розмовної і церковнослов'янської. Пан лектор не згадав за певні слова: тобі, собі, мені, а не тільки ти, си, ми...- (в мене нема на клавіатурі ятя, тому пишу через і). Утім, чисто розмовної мови ми ніколи вже не почуємо - повмирали носії))) Але, хай як, ся мова у видозміненім вигляді й досі живе меж нас.
Щодо прочитання ять, нащадки Білих Хорватів що живуть біля моря сучасної Хорватії, котрі мігрували з українських земель, досі кажуть: Vira, lito, tilo, bila, svit, nedilja, potribno, cina, likar, dilo, uspih, susid, grih, rika, slipa, stina, svitlo, siditi, viter, zamina, zavisa, zalizo, zvir, zmisano, miseci, sicanj, isti obid, misto, povist, beside, smrkaje se, versi, pasike Це діалект помор'я Хорватії, те саме й в Лужицьких
Я так люблю подібні лекції, але все залежить від лектора. Важко слухати, може тому що надбагато звуків паразитів, а саме звук "ам", "е" між словами. Слідкуйте за собою.
аналіз давньоруської мови на основі російських літописних зводів, де власно до Руси має відношення лише оповідання Нестора, не є цікавим. Бо навіть самі російські науковці, наприклад Шахматов писав, що не має сумнівів, що Нестор не знав своє оповідання у тому вигляді, що дійшло до нас. Тобто російська історіографія, що витягла ті джерела на початку 18 століття (Петро І) і другій половині 18 століття -початку 19 століття (Мусін-Пушкін, Карамзін), в умовах жорстокої цензури, знищення української письмової спадщини та заборони друкування української мови, "знаходила у північних монастирях" ці так звані джерела. Не думаєте ж ви, що за часи Катерини ІІ могли бути надруковані письмові джерела написані давньоукраїнською мовою? Довіри до такої історіографії не багато, крім того є згадки про те, як Болдін підробив "Слово о полку Ігоревім" (перша назва була інша, щось там про війну невідомого удельного князька, тобто у дусі російської панмосковщини) та продав її Мусіну-Пушкіну та ще одному збирачу старовини. Таким чином шукати давньоруську мову серед цих "давньоруських джерел" все одно, що шукати українську мову на російському телебаченні, саме це може бути поясненням її кострубатості, я вже не кажу про тюркізми у тих оповіданнях. Ви не можете довіряти тим джерелам, а особливо їх мові.
Ага, вся история сфальсифицирована врагами, а украинска мова была, но ни одного памятника не осталось. Вы ещё поищите следы турецкой мовы в византийских памятниках
Цензура была во всех европейских странах (кстати слово это нерусское, пришло к нам из Европы), однако ж историческая наука в Мире как-никак развилась и объективная истина более-менее известна. Позиция, что "всё придумано имперскими историками" имела бы какой-то смысл, если бы сохранились какие-то памятники "давньоукраїнської мови", альтернативные общепринятой концепции. Тогда был бы предмет для спора. В реальности же всё обстоит наоборот. Сохранилось множество памятников древнерусской литературы, а потом и средневековой русской литературы (причём львиная их доля найдена на территории нынешней Белоруссии, Литвы, Украины, Польши, где не было "имперской цензуры"!). Вы сами можете с ними ознакомиться и попробовать поискать в них что-то "украинское" lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=2070 Очевидна прямая живая преемственность от языка Древней Руси к современному русскому языку. Кстати в его создании и развитии приняли самое активное участие и жители современной Украины (им ещё не объяснили, что они "украинцы"). Приведу лишь примеры Мелетия Смотрицкого, Феофана Прокоповича, Стефана Яворского, Николая Гоголя, Владимира Короленко, Михаила Булгакова, Константина Паустовского, Анны Горенко (Ахматовой)
Згодний, в цій лекції говорять про чистий Церковно СЛовянскій, і можно рак сказати Русинин Церковний СЛовянскій. Тоїсть ЦК яка впала під вплив живої мови і ця жива мова інколи проявлялась в ній. Россійська мова це е прямий спадкоемиць Церковно словянскої під впливом живої словянської мови якою говорили на Русі. Яка була набагато більше похожа не Белоруські/Українські мови чим же на сучасну Россійську!
@@nikiphoross Дурик, плохо знаешь московитскую историю. Указ Петра от 1720 г. - "во всех монастырях и соборах забрать древние жалованные грамоты и другие куриозные письма оригинальные, также книги исторические, рукописные и печатные, какие где потребные к известию найдутся". Всю нашу историю тоннами свозили в Московию начиная с Петра, а остальные продолжили.
Російський видатний вчений Залізняк каже, що українське "г" було (і залишилося) там, де зараз Україна, Білорусь та навіть Москва, за виключенням тільки Новгорода, де було "г" як вимовляють росіяни зараз. Залізняк взагалі каже, що в часи Русі території України, Білорусі та півдня Росії (включаючи Москву) мали один діалект, і одне "г" - як сучасне українське. І досі південь Росії говорить з нашим "г". Послухайте лекцію Залізняка ruclips.net/video/uzzjnpPmEDQ/видео.html А якщо Залізняка мало, то є ще традиція російської церкви читати всі тексти з українським "г", яка збереглася після переносу місця Патріарха з Києва. Так що автор непрофесійно говорить про "г". Мабуть, його навчав якись російський шовініст, та ще й непрофесійний
Зализняк говорил ровно обратное - что фрикативное "Г" то инновация в славянских языках, а взрывная "Г" архаизм (смотреть с 01:05:00): ruclips.net/video/YnFUfF18Pzk/видео.html
В питомих українських словах звук [g], котрий передають буквою 'ґ', є лише алофон(різновид) фонеми [k]. Рівняй: Ґава - Кава Ґила - Кила @@antiminer2422
Цікава інтерпретація літописів. Ті'ки є зауваження щодо мови Давньої Русі. Мова офіційних текстів на староболгарської мові наврядчи вважалася мовою Русі. Також лекції Тіщенка дають більш всебічне розуміння еволюції сучасної української мови щодо мови саме давньої Русі. Це мабуть стається через те що автор не дуже чітко обкреслюв що саме є мова Давньої Русі. Бо староболгарської мови окремо навчалися як розмовляти так і писати. Новгородські берестяні грамоти як побутові документи більш свідчать про справжню мову, яка записувалася літерацією староболгарської. Також для робляння висновків яка мова ближче до стародавньої треба розглядати це у контексті подальшого розвитку мов. Сучасна російська мова у фонетичному сенсі взагалі стоїть окремо від всіх слов'янськіх мов. Особливо мені вразило що автор не згадує про так звані помилки у літописах і побутових документах, які завісдчували просякнення простомови, або справжньої мови Русі, в офіційні документи, записані староболгарською. Дуже неоднозначне враження від лекції.
Згодний, в цій лекції говорять про чистий Церковно СЛовянскій, і можно рак сказати Русинин Церковний СЛовянскій. Тоїсть ЦК яка впала під вплив живої мови і ця жива мова інколи проявлялась в ній. Чи пан Тіщенко е на ютубі?
Як прийнято казати: краще щось, аніж нічого. На жаль, таке "щось" дуже близьке до нічого. Дуже нагадує мої студентські роки в УРСР за СРСР, коли проблемою було зрозуміти не про що лектор говорить, а розібратися в тому, що він взагалі говорить. Перепрошую пана Андрія Андрусяка, але так плутано і з надпоганою вимовою викладати є просто неприйнятно ще й за непорозуміннями з мікрофоном. Водночас, як не прикро визнати, але це фактично взірцева лекція з україномовного наукового простору, де все на такому чи й ще гіршому рівні. Якби хто хотів законспектувати цю лекцію, то швидко б переконався у всій марності своїх спроб. В давні часи предмет "риторика" був одним з головних в процесі високої освіти, але ми порозумнішали в гірший бік і віднайти зараз людину з високоякісною мовною технікою українською просто неможливо ніде: ні у вузі, ні у Музі, ні у ВРУ, ні в ОПУ, ні деінде. А на телебаченні диктори так бекають і мекають, роблять обмовки і різні ляпи, що хочеться побажати їм в разі операції хірурга з дрижачими руками, Одним словом: спробуйте! Може вам буде з того крам.
Есть староБолгарская и есть новоБолгарская. НовоБолгарская после освобождения от ОИ брала много слов из других словянских мов из-за огромного количества тюркизмов насажденных за 400 лет под игом.
Найдавніший текст дійсно українською мовою - це "Енеїда" І.П.Котляревського. З часу її написання пройшло більше двохсот років, а задумана була, напевно і ще раніше. Мова "Енеїди", практично, не відрізняється від сучасної літературної української. І це при тому, щопрогрес у різних сферах діяльності людини, в тому числі і у медійній йшов шаленими темпами. То виникає питання - а якщо "відкрутити" на 200 років до Котляревського, коли прогрес ішов значно повільніше? То ті 200 років, вважаю, спокійно можна множити на 2 (у сенсі змін у мові) То невже українська мова 15-16 ст і навіть 14-го століть так разюче відрізнялась від мови України часів Котляревського? Адже ж він цю мову не вигадав. Це ж цілком сформована , самодостатня мова.
@@koroborro Там по різному, насправді. Ось приклад відносно "чистої" української в інтермедіях Гаватовича: Я тут не роблю ничого. Ось иду до дому свого, Та из тоєми горщкамі, Як з своімі сусідами. Або ось це: Ей, брате, и я не маю. Рицю, ти маєш, я знаю. А є не зовсім "чиста" українська (що логічно, адже літературного стандарту тоді не було, і саме "Енеїда" і започаткувала літературну мову): Та я, братя, собі лєжу, Та ось гангель ідет, віжу, Та тот, до мене пришодши, Порвал мене за волоси Та ме посадид на небе. Та я там відил-ем тебе, Що ти собі уживал-єсь; Там я просил, щоби дал-єсь Міні що. Куска одного Не хотил-есь! Всє до того Пирога казаў-єс з неба. Та гангель: «Юж те не треба Гут, - рикл міні, - товариша, Колі-сь відил. Ось у биса Други седіт в тоім пеклі!»
Писалося тоді літературною мовою яка відрізнялася від тієї якою розмовляв народ. Так як це було у Європі де писалося латиною але народ нею не розмовляв . Щось схоже було в у нас .
Було б цікаво з іншими сучасними слов'янськтми мовами плрівняти. Хорватською звучить майже однаково і по-хорватськи буде "Бозе помозі мі" , тільки латинкою. Сучасна болгарська теж до цього подібна
Сучасна болгарська також, мабуть, походить із староболгарської, але у них немає такого жахливого Єкання, Акання, котрі присутні у московській... Їх фонетика цілком співвідносна з українською.... то чому ж багато "вчених" читаючи церковнослов'янські тексти так безбожно Єкає ?
І все ж, чому лектор транскрибує голосні звуки російською? Звідки відомо, як ці звукки вимовлялися в часи написання текстів? Чи не логічніше припустити, що вимовацих звуків збереглася на території проживання етносу до наших часів?
@@ТамараМурга-с8п Підтримую. Це тягнеться через домінування у науці північноруського варіанту прочитання тексту. Південноукраїнський (український) варіант був повністю витіснений і забутий. Але чому це зараз в Україні має так бути? Це ж очевидно, що має бути не і, а и. Не є, а і. І все зразу ж стає на свої місця!
Добре, що молодь звертається до давнини. Але є "тебе", не "тєбє", варто звертати увагу на помякшення, як ото московити вимовляють. є київський ізвод, є московський.
0_о оу субє'ктивно (фонетично) польська, навіть незважаючи на пщ-пщ, для мене зрозуміліша ніж давньоруська, бо таке відчуття, що я якогось серба чи хорвата слухав, який намагається на суржикє гаварить 0_о)
Я читаю не по-російському, а так, як встановлено сучасною наукою. Зокрема, паном Шевельовим, праці якого з історії української фонології не були визнані у СРСР.
Чому ти так вирішив? Просто якщо ти бодай раз чув, болгарську чи польську, то ти щонайменш першу оцінив як російську, а другу як дуже на неї схожу. Е читається як "є" у всіх слов'янських мовах окрім української (приблизно), та це не означає російську вимову як це на перший погляд може здатися.
Мені також здається, що промова літери "и" повинно бути ближче до української вимови. Дуже дивно припускати, что И читається як "і", адже у давньоруській були інші букви для того.
По перше, більшість українців мовлять той звук не так. Буква "и" в українській мові передає звук [ɪ], але на ТБ, в школах й інде чути замість того звука звук [ɨ], тобто той звук, який раніше передавали буквою "ы", цього нині так разюче різниться російська й українська вимова на місці букви "и". А по правді звук, який має передавати буква "и" дуже близький до звука, який передаємо буквою "і". По друге, в усіх слов'янських мовах окрім української на тім місці є звук [i], а не лише в російській. Українська мова лише трохи змінила артикуляцію того звука.@@jamesdi7261
Русь-від прусів які окупували Київ в 9 столітті.Прус=рус=Росія. І не росіянин а руский ми ж не кажемо чехіянин сербіянин а чех серб.Мова московського патріархату-давньопоуська.Тактика ворогів-спотворити назви возвеличувати руских князів-бандитів співати згибельні пісні щоб нищити народ України.Руский-образлива назва православних католиками з 19 століття.Навіть Леся Українка-назвала себе Українка-бо відчувала потворність назви Русь.Руске іго гнітить Україну і досі.Як би Україна була справді незалежною про Русь ніхто б не говорив.
Сей довбень нас всіх дурить, се ніяка ні давньоруська мова. Се церковно-слов'янська мішанина з деякими руськими вкрапленнями. Якщо хочете почути старовинну руську вимову, то треба поїхати на північ Рівненської, та Житомирської областей. Там можна почути стару фонетику. Там ще нема повної диспалаталізації приголосних перед е,і, нема ікавізма. Там скажуть ходіті, робіті, кот, замість кіт. Дєнь замість день, тощо. На лексику не треба зважати, вона змінилася.
Сліхаю лектора та впізнаю наприклад " а" на прикінці іменників у множині в деяких діалектах!норвежської мови, та й "ка"- що, "kona"-жінка ( за часів Русі скандінави могли мати й кілька жінок й навіть наложниць). Хоча мабуть якщо вже й порівнювати старонорвежську та давньоруською тоді ісландська краще до цього придатна.
мати не хотячи дитича бієжа геть.....ось так читається,це фактично сучасна українська мова,мова русинів-українців.А пан автор вимовляє деякі слова з московитським діалектом.Хоча мова московитів це поєднання церковно-слов"янської з великим вкрапленням тюркських,фінн-угорських слів,молния-молньор наприклад ну а про Акаючу вимову взагалі не варто говорити,це просто так вимовляли слов"янські слова - мордва,мещєря,чудь...тому так важко сьогоднішнім їх нащадкам зрозуміти - польську ,чеську,сербську мови......Але на загал , вельми Дякую,було цікаво.......
Вы получается готовы пойти проти науки, множественных исследований разных людей из разных стран, просто потому что вам субъективно не нравится то что вы услышали? "Акаюча вимова" почему-то еще и у беларусов есть в полной мере, тоже от мордвы нахватались? Хотя были в Великом Княжестве Литовском много веков и называли себя литвинами, вместе с русинами (украинцами). Про количество тюркизмов в украинском языке можете сами почитать, их в украинском языке если память не изменяет раза в два больше, чем в российской мове. Финно-угорских слов в русском языке естественно больше чем в украинском, но все равно в литературный язык их попало очень мало, в основном это региональные диалектные слова, которые неизвестны в центральной России. Вам не доходит, что такой язык на Руси был 10 веков назад, и за это время все могло так сильно измениться. Сравните английский в США и Австралии например. В плане произношения они сильно отличаются, совсем по-разному звучат, а все по тому, что между заселением/колонизацией этих стран разница всего в несколько сот лет, и в Северной Америке сохранились многие черты английского Шекспировских времен, которые утрачены в нынешнем британском английском и более позднем австралийском, который близок к британскому. Язык под определенным влиянием может очень быстро, за десятки лет измениться, не говоря уже о многих веках, еще и когда поколения менялись очень быстро, люди жили по 30-40 лет и старые нормы быстро уходили в историю. Не забывайте, что восточная Русь, в т.ч. Московское княжество, была на многие века отрезана от западной, которая входила в ВКЛ и имела тесные контакты с Польшей, Литвой, граничила со Словакией и Венгрией. Влияния на формирование украинского языка оказывали гораздо больше, чем на восточные диалекты Руси, которая была сама по себе и сохранила многие архаичные черты, в то время как диалекты западной Руси впитывали многие века Польские, Словацкие и другие черты, ибо языки родственные и происходило это естественно. Россияне поступили ужасно, присвоив себе "русь" и все ее производные, из-за этого появились украинцы (название конечно, не нация). И россияне конечно много церковнославянизмов перенесли в русский язык, это правда, но в основном это касалось вещей, которым не было русского названия и вместо придумывания из русских корней, брали уже существующие церковнославянские. Но при этом молоко не превратилось в млеко, а жизнь в живот, хотя некоторые более короткие формы взяли верх, как например враг вместо ворог. Если подойти с научной точки зрения, то окажется, что ни русский, ни украинский, ни белорусский язык не являются выдуманными или искусственно сконструированными языками. Из одного древнего корня вышло пяток диалектов, из них в итоге остались три языка (не считая русинского, который многими считается диалектом украинского). У каждого языка был свой путь и свои влияния, свои реформы и в итоге вышло то, что вышло. Я уже несколько лет немножко изучаю украинский и он мне очень полюбился. Моя бабушка разговаривала на балачке и украинская мелодика мне знакома с рождения, поэтому я никогда не считал украинский чужим для себя. И русский язык я тоже люблю, но за другие вещи. И не так уж далеко украинский язык от русского, кстати. Мне хватило несколько лет пассивного впитывания, чтобы без проблем смотреть такие как это видео на украинском, где только редкие отдельные слова мне не понятны. Большинство украинцев точно так же как и россияне не понимают ни польский, ни чешский, ни словацкий. Если россияне понимают эти языки процентов на 15, то украинцы может быть на 30, но это мало что меняет, т.к. на 70% все равно совсем другая лексика и грамматика. Извините что по-российски написал, украинською це було б дуже важко для мене. А еще у меня украинская раскладка выключена. Також дуже дякую автору за таку цiкаву лекцiю.
@@IgoArs Пані...нинішня московська мова складається на 61 відсоток зі старо болгарської церковної мови тобто її солунської говірки....а чому Русини-Ураїнці і Білорусини добре розуміють один одного на взаєм а от московити ні_?! Я колись був у вас на московії так нам говорили що ми по польськи взагалі розмовляємо і не розуміли нас взагалі...лишень поодинокі слова! І взагалі цей поділ на групи словенських мов дещо застарілий...Українська і Білоруська тяготіють до Західно-слов"янських мов а от мова московії це явно південно-слов"янська мова...
Тупе питання. Бо є теоретики, а є практики. Це як спитати - чому тренер з важкої атлетики таку легку штангу ледь піднімає, а он той бовдур спортсмен, який жодного курсу не відучився на тренера і навіть не знає як тренуватися (робить лише те, що йому тренер каже), стає олімпійським чемпіоном встановлюючи світовий рекорд.
Спасибо, очень интересно! Но давайте рассуждать логически. Вы сами говорите, что вы сейчас разговариваете так, как вас учили в школах, а не на улице или в семье. А еще сто - двести лет назад многие не умели даже читать и писать. А тысячу лет назад большинство не умело ни читать 5и писать, а те кто умели читать и писать - не имели единого свода правил, законов и порядкп. Следовательно - язык народа отличался от языка правописаний. Можно предположить, что русский ызык был сильно подвержен влиянию церковных языков, так как россия создавалась из многоязычных племен, следовательно нужен был единый свод правил и законов. Что бы более правильно изучить древний язык украинцев - нужно больше изучить летописи, больше информации. Думаю, что благодаря искусственному интеллекту, мы скоро узнаем гораздо больше.
"давньоруська мова" = це гіпотетична книжна мова Русі ІХ-ХІІІ ст. Про неї нічого не можемо знати, оскільки всі тексти побували у москві і петербурзі, оригіналів документів не дійшло. А т.зв. "Радзивілівський літопис" - це підробка епохи ХVIII століття. Як цього не знати, досліднику?
Отрывок из "Поучения" Мономаха ярко свидетельствует от лексической близости русского с древнерусским: украинский язык не смог сохранить присутствующие в данном тексте слова "бедро, много, дважды, медведь, вредить", в то время как русский сохранил все слова из данного отрывка.
Татарское слово избушка))))) Чтоб ты знал, в Х-XIII веках все славяне - и восточные, и западные, и южные - называли свои жилища избами, а вот то ли венгерского, то ли тюркского слова "хата" на Руси знать не знали.
Це не показник. Українська та російська мови приблизно однаковою мірою втратили та зберегли давньоруський лексичний фонд. Я розбираю це докладно тут: 1:07:07
А теперь перечень напишем слов, которые в российском языке не сохранились, но есть в украинском? Ты по одному отрывку определили былизость языка, да с таким же успехом я тебе докажу, что российский язык пошел от латыни. Умник, чтоб ты знал слова: медведь (медвідь), вредить (в форме вредно), много, бедро, есть в украинском языке вот проверь сам при помощи академического толкового словаря украинского языка: sum.in.ua Да, слова "дважды" нету (фиксируют крайне редко в словарях), но учитывая "жд" попахивает староболгаризмом.
А теперь порция слов из "Поучения" Мономаха, которых нету в современном языке российском: др. рус. другыи укр. другий в русском же второй. др. рус. отътяти (отътялъ) укр. відтяв (фонетика поменялась, но все же ближе чем) рус. отрубить. др. рус. руци, нози укр руці, нозі рус. руке, ноге и т.д. Но это ничего по факту не доказывает, как я уже писал таким способом можно доказать все, что угодно, учитывая, что есть слова по типу "разбихъ", где рАзбихъ уже говорит, о старославянском заимствовании из церкви и теперь считай, какие слова еще записаны по нормам церковного языка.
Как вы хорошо выкрутились с объяснением практического отсутствия берестяных грамот на территории Украины! "олигархи застроили палацами и торговыми центрами". Видимо, в Новгороде, Смоленске, Твери, Москве итд палацев и торговых центров нет) Желаю Вам дальнейших успехов в поиске мовы в древнерусских источниках! Жаль, конечно, что ваш уровень -- это наверно максимум для историка в современной Украине. Всё-таки вы не скатились до рассказов о "мокшанах" и "стране Моксель". А ведь у вас были и такие всемирно известные истинные специалисты как Цукерман например
В смоленске твери и москве много берестяных грамот времен руси нашли? Ого какие интересные истории!) В москве вобще ничего времен даже поздней руси нету ;) Подол в Киеве не перестраивался с начала 19в а копать до слоев руси там глубоко. Если чтото перестраивают то тогда копают и почти всегда чтото находят времен руси.
@@Nik0lay11 в Москве и в Твери каждой берестяных грамот найдено больше, чем во всей Украине ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%8B
Но ведь именно у нас почти тысячелетние графити на Софии Киевской, свидетельствующие о распространении письменности в народе, и именно с украинской грамматикой. Зачем нам изворачиваться? Мы автохнонный народ на своей родной земле. И у нас никогда не унизили бы древнерусских князей на угоду миллеровской немецкой теории, как это сделала росфедерация в фильме "Викинг"
Самые древние)))) найдите хоть одно упоминание в исторических документах украинца как этноса, не сословия а именно этноса до второй половины 19 века, или упоминание государство Украина, не территории а именно государство до 1917 года или купюру, монетку (отгребут государство) до 1917 года где написано Украина)) А Украин (край государство) было много на территории Русского государство, Псковская, Сибирская, Московская и т/п по мере расширение Русского государство. Есть любопытный факт и про флаг нынешней Украины это флаг династии Габсбургов в Нижний Австрии, не на какие неловкие размышление это не наводит, что именно этот флаг взяли как символ нынешнего государство Украина))!!!
Найдите хоть одно упоминание в исторических документах россиянина как єтноса до 1991го года. Напоменаю, что руський и россиянин єто абсолютно разньіе вещи(руський - житель руси). Так же напоминаю, в 1721м году Петр первьій переименовал Московскоє княжество в Российскую империю. До єтого, такого понятия как Россия не существовало. Более того, даже в период существования росийской империи, жители єтой империи стали назьіваться великоросами(видимо из за больной фантазии ранее упомянутого петра первого) а ни как не россиянами. А теперь сравните єто с тем, что первьіє упоминания об Украинцах как о нации датированьі 1187м годом в Київськой летописи в связи со смертью переяславського князя Володимира Глібовича. Вместо того, что бьі писать 5 скобок и 3 восклецательньіх знака что бьі предать своим бредням толику убедительности лучше бьі поинтересовались реальной историей.
@@starlighty4816 ИСТОРИЯ это исторические документы, фрески. раскопки и т/п , все что подтверждает историческую хронику, а не домыслы и вымыслы "древних историков"! Во первых, ты путаешь определение гражданство и этнос это совершено разные определение!! Россиянин это гражданство и им может быть человек любой этнической группы, а русский это этнос!! Во вторых, я просил исторические документы где есть подтверждение украинца как этноса, не сословия а именно этноса до второй половины 19 века, или упоминание государство Украина, не территории а именно государство до 1917 года документ и выписку с него! Указание территории не является признаком государственности. По твоей и тебе подобных "историков" логике приведу пример! Если есть название Сибирь или Урал (без разницы это топонимы), если есть карты где они указаны, есть письменные упоминание о них, там живут сибиряки и уральцы, то по твоей логике есть государство Сибирь и Урал и есть этнос сибиряк и уралец. Ты хоть сам понимаешь что это ахинея!!! Я сейчас в качестве образца приведу пару исторических документов (из ранних) где указан этнос и государственность, для информации!
@@starlighty4816 «…и ныня по украинам их молятся проклятому богу их Перуну, Хорсу и Мокоши и вилам, но творят акы оттай» Выписка из летописи (Киевская летопись Ипатьевского свода) Заметь словосочетание (украинам) в множественном числе!! На территории Русского государство по мере расширение рубежей было много украин, были «Псковская украина», «Окская украина» «Московская украина», «Сибирская украина» В Русском государстве, как и в Великом Княжестве Литовское, Русское и Жемойтское и в последующим периоде и в Польше, украина как и окраина называлось край государство (рубеж) А украинцы что в Русском государстве что в Княжестве Литовском и в Польше, назывались служивые люди и люди живущие на рубеже!! «А украинским воеводам всем во всех украинских городех государь велел стоять по своим местом по прежней росписи и в сход им быть по прежней росписи по полком; а как будет приход воинских людей на государевы украины, и государь велел быти в передовом в украинском полку». Выписка из приказа, времена Ивана III Васильевича государя всея Руси, (об украинской службе Московских служилых людей) аналог современных пограничных войск.
@@starlighty4816 О Законе, Моисеем данном, и о Благодати и истине, чрез Иисуса Христа ставших; и как Закон отошёл, Благодать же и истина всю землю исполнили; и вера во все народы простёрлась, и до нашего народа Русского; и похвала князю нашему Владимиру, от него же крещены были мы; и молитва к Богу от всей земли нашей. Выписка из летописи ("Слово о Законе и Благодати" Митрополит Иларион Киевский 1037 год.)
@@starlighty4816 Великий Договор между великом князе Русском, и при Свенельде, писано при Феофиле Синкеле к Иоанну, называемому Цимисхием, царю греческому, в Доростоле, месяца июля, 14 индикта, в год 6479 от зарождения мира. Мы Послал Олег мужей своих заключить мир и установить договор между греками и русскими, говоря так. Список с договора, заключенного при тех же царях Льве и Александре Мы от рода русского - Инегелд, Фарлаф, Веремуд, Рулав, Гуды, Руалд, Карн, Фрелав, Руар, Актеву, Труан, Лидул, Фост, Стемид - посланные от Олега, великого князя русского, и от всех, кто под рукою его, - светлых и великих князей, и его великих бояр, к вам, Льву, Александру и Константину, великим в Боге самодержцам, царям греческим, для укрепления и для удостоверения многолетней дружбы, бывшей между христианами и русскими, по желанию наших великих князей и по повелению, от всех находящихся под рукою его русских. Наша светлость, превыше всего желая в Боге укрепить и удостоверить дружбу, существовавшую постоянно между христианами и русскими, рассудили по справедливости, не только на словах, но и на письме, и клятвою твердою, клянясь оружием своим, утвердить такую дружбу и удостоверить ее по вере и по закону нашему. Выписка из договора (между Русским государством и Византийской Империей 14 индикта, в год 6479 от зарождения мира) по современному летоисчисление 911 год.
Куни це не гроші, це куничі шкурки, які на Русі були грошовим еквівалентом, тому що вони були експортним товаром Русі, разом з воском, медом, зерном і йшли у Візантію, арабський світ та на захід у Європу.
Дійсно реально цікава лекція. Я дуже багато взнав нового. Лектор явно людина добросовісна. Такої корисної та доступної інформації в Інтернеті не так багато.
Igor Maximenko дякую за визнання
Господі помозі коупить лектору добрий мікрофонЪ :) А взагалі дуже цікво - дякую!
Я б написав се так: Г҃и, помоꙁи коупити льктърꙋ добръ микроѳънъ)
Дякую! Дуже багато прикладів, цікаво розбирати фрази разом з лектором! Тема мови актуальна, як завжди.
Щиро дякую за Інформацію! Буду чекати продовження.
Слово нині у нас посьогоднішній день вживають.І ще багато інших слів теж .Дуже цікаво і посуті!👍
Вцілому оцінюю роботу автора дуже позитивно!
Чудова лекція дуже дякую! )
Маю сподівання, незабаром буде ще одна.
Andrii Andrusiak чекаємо!
Чекаємо з нетерпінням! Дякую..дуже цікаво!
Wow! Це чудова інфа
Українська це і є мова Русі!Руська мова!
Мене завжди цікавило,чому спеціалісти, вимовляючи давньоруські тексти розмовної мови,завжди так коверкають слова на російський манер, при цьому ми чуємо якісь зовсім смішні,якщо не анекдотичні фонетичні звуки від яких просто скручуються вуха,і це при тому,що вони самі кажуть,що насправді ми достаменно не знаємо як насправді спілкувалися в давні часи.
Але є одне але.Візьмемо наприклад текст "Мати не хотячи дитичя бижя гет",першим же словом-"мати",якщо його читати на російський манер,ми чуємо якусь нісенітницю-"маті",але якщо читати текст на украінський манер,то ми чуємо повну гармонію,і не потрібно ламати язик,щоб озвучувати давньокиївські тексти розмовної мови.Наприклад звук літери"и" в давньорускій мові це проміжний звук між "і' та "ы".Для того щоб це зрозуміти треба вимовити - "жи" або "чи" де стоіть літера "и" але вона чується ближче до "ы".То чому тоді треба читати тексти та слова з більшим ухилом саме до "і",а не до "ы" мені не зрозуміло.Як на мене,то це якийсь анахронізм. Логічнішим є те,що саме так і потрібно читати тексти давнього Київа,тим більше,що ми маємо докази саме такого вимовляння маючи українську мову,яка якраз і існує на теренах давньої Руси-сучасній України і зокрема в Києві де й знайдені пам'ятки розмовної мови тогочасної доби.
Так,якщо читати даний текст на украінський манер,манер тої мови,яка є спадкоємицею давньорускої усної мови,то виходить все дуже просто і природньо.Тоді ми маємо зовсім іншу фонетику (пишу по россійськи)-
"Маты нэ хотячы дытычя бижя гэт". Теж саме з "мене" або "Володимир", ми в цьому випадку маємо-
"мэнэ" та "Володымыр" ,а не якесь анекдотичне-"мєнє" або "Володімір".
Імперські рецедиви з підіграванням до наукових хотєлок іншої держави.
Так, я згодна! І яке може бути "ґ" якщо слід просто читати "геть"
Пане Ю.Гавриш,. поділяючи ваше тлумачення староукр.фонетики, приведу позицію академіка АН Естонії Ю.М. Лотмана, /семіотика, спец. староруської літ-ри/.коли на семінарі читали древні тексти, ЮМЛ просив для початку читати текст студентів-українців, щоб потім інші читали м*якою мовою, близько до укр.мови / в 1963/64рр/
28.03.2021 р.
Таллінн.
А нічого, що укр. звук ''и'' ближче до ''і'' аніж до расіянської ''ьі'', і не тільки за часів К.Руси і а й по нині.
А ті, хто зара ''ьікають'' гвалтують вуха оточуючим.
Мені не подобається авторове читання, але воно куди більш питоме українській, ніж задньоязикове ''ьі''.
У давньоруській не українська И, а як болгарська чи балтійська(дзвінка и+і), а давньоруською писали Володимѣръ, що читається як Волод(и+і)іер
Повністю згоден з Вами. Цікавий лист Максимовича до Квітки-Основ'яненка, де він пише як триба читати і писати букву "И". Як треба читати букву ять і багато іншого.
litopys.org.ua/rizne/maks_osn.htm
Дуже цікаво. Дякую, пане лекторе
Дякую за урок.Це корисно знати мову наших предків.
Очевидно, се мова, якою написані літописи. Але ж і не зовсім розмовна, так, мішанина розмовної і церковнослов'янської. Пан лектор не згадав за певні слова: тобі, собі, мені, а не тільки ти, си, ми...- (в мене нема на клавіатурі ятя, тому пишу через і). Утім, чисто розмовної мови ми ніколи вже не почуємо - повмирали носії))) Але, хай як, ся мова у видозміненім вигляді й досі живе меж нас.
Не забувайте про підписку tinyurl.com/f893y4aj та дзвоник 🔔, щоб не пропустити нове відео!
Дякую за велику працю
Щодо прочитання ять, нащадки Білих Хорватів що живуть біля моря сучасної Хорватії, котрі мігрували з українських земель, досі кажуть:
Vira, lito, tilo, bila, svit, nedilja, potribno, cina, likar, dilo, uspih, susid, grih, rika, slipa, stina, svitlo, siditi, viter, zamina, zavisa, zalizo, zvir, zmisano, miseci, sicanj, isti obid, misto, povist, beside, smrkaje se, versi, pasike
Це діалект помор'я Хорватії, те саме й в Лужицьких
Я так люблю подібні лекції, але все залежить від лектора. Важко слухати, може тому що надбагато звуків паразитів, а саме звук "ам", "е" між словами. Слідкуйте за собою.
А графити ну просто один в один - укр. мова.
аналіз давньоруської мови на основі російських літописних зводів, де власно до Руси має відношення лише оповідання Нестора, не є цікавим. Бо навіть самі російські науковці, наприклад Шахматов писав, що не має сумнівів, що Нестор не знав своє оповідання у тому вигляді, що дійшло до нас.
Тобто російська історіографія, що витягла ті джерела на початку 18 століття (Петро І) і другій половині 18 століття -початку 19 століття (Мусін-Пушкін, Карамзін), в умовах жорстокої цензури, знищення української письмової спадщини та заборони друкування української мови, "знаходила у північних монастирях" ці так звані джерела.
Не думаєте ж ви, що за часи Катерини ІІ могли бути надруковані письмові джерела написані давньоукраїнською мовою?
Довіри до такої історіографії не багато, крім того є згадки про те, як Болдін підробив "Слово о полку Ігоревім" (перша назва була інша, щось там про війну невідомого удельного князька, тобто у дусі російської панмосковщини) та продав її Мусіну-Пушкіну та ще одному збирачу старовини. Таким чином шукати давньоруську мову серед цих "давньоруських джерел" все одно, що шукати українську мову на російському телебаченні, саме це може бути поясненням її кострубатості, я вже не кажу про тюркізми у тих оповіданнях. Ви не можете довіряти тим джерелам, а особливо їх мові.
Ага, вся история сфальсифицирована врагами, а украинска мова была, но ни одного памятника не осталось. Вы ещё поищите следы турецкой мовы в византийских памятниках
@nikiphoross а чем по-вашему занимались имперские историки и зачем нужна была такая лютая цензура?
Цензура была во всех европейских странах (кстати слово это нерусское, пришло к нам из Европы), однако ж историческая наука в Мире как-никак развилась и объективная истина более-менее известна. Позиция, что "всё придумано имперскими историками" имела бы какой-то смысл, если бы сохранились какие-то памятники "давньоукраїнської мови", альтернативные общепринятой концепции. Тогда был бы предмет для спора. В реальности же всё обстоит наоборот. Сохранилось множество памятников древнерусской литературы, а потом и средневековой русской литературы (причём львиная их доля найдена на территории нынешней Белоруссии, Литвы, Украины, Польши, где не было "имперской цензуры"!). Вы сами можете с ними ознакомиться и попробовать поискать в них что-то "украинское" lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=2070 Очевидна прямая живая преемственность от языка Древней Руси к современному русскому языку. Кстати в его создании и развитии приняли самое активное участие и жители современной Украины (им ещё не объяснили, что они "украинцы"). Приведу лишь примеры Мелетия Смотрицкого, Феофана Прокоповича, Стефана Яворского, Николая Гоголя, Владимира Короленко, Михаила Булгакова, Константина Паустовского, Анны Горенко (Ахматовой)
Згодний, в цій лекції говорять про чистий Церковно СЛовянскій, і можно рак сказати Русинин Церковний СЛовянскій. Тоїсть ЦК яка впала під вплив живої мови і ця жива мова інколи проявлялась в ній. Россійська мова це е прямий спадкоемиць Церковно словянскої під впливом живої словянської мови якою говорили на Русі. Яка була набагато більше похожа не Белоруські/Українські мови чим же на сучасну Россійську!
@@nikiphoross Дурик, плохо знаешь московитскую историю. Указ Петра от 1720 г. - "во всех монастырях и соборах забрать древние жалованные грамоты и другие куриозные письма оригинальные, также книги исторические, рукописные и печатные, какие где потребные к известию найдутся".
Всю нашу историю тоннами свозили в Московию начиная с Петра, а остальные продолжили.
Ого яке давнє відео мені ютубі порекомендував👀
Цікаво цікаво
Ваші приклади на 50-й хвилині часом не протирічать Лексису?
Російський видатний вчений Залізняк каже, що українське "г" було (і залишилося) там, де зараз Україна, Білорусь та навіть Москва, за виключенням тільки Новгорода, де було "г" як вимовляють росіяни зараз.
Залізняк взагалі каже, що в часи Русі території України, Білорусі та півдня Росії (включаючи Москву) мали один діалект, і одне "г" - як сучасне українське.
І досі південь Росії говорить з нашим "г".
Послухайте лекцію Залізняка ruclips.net/video/uzzjnpPmEDQ/видео.html
А якщо Залізняка мало, то є ще традиція російської церкви читати всі тексти з українським "г", яка збереглася після переносу місця Патріарха з Києва.
Так що автор непрофесійно говорить про "г".
Мабуть, його навчав якись російський шовініст, та ще й непрофесійний
Зализняк говорил ровно обратное - что фрикативное "Г" то инновация в славянских языках, а взрывная "Г" архаизм (смотреть с 01:05:00):
ruclips.net/video/YnFUfF18Pzk/видео.html
@@ДенисН-е4к инновация, но которая была уже в 11 веке.
Ми маємо "г" і також слова з "ґ"
Наша мова дуже багата і різнобарвна
В питомих українських словах звук [g], котрий передають буквою 'ґ', є лише алофон(різновид) фонеми [k].
Рівняй:
Ґава - Кава
Ґила - Кила
@@antiminer2422
Цікава інтерпретація літописів. Ті'ки є зауваження щодо мови Давньої Русі. Мова офіційних текстів на староболгарської мові наврядчи вважалася мовою Русі.
Також лекції Тіщенка дають більш всебічне розуміння еволюції сучасної української мови щодо мови саме давньої Русі. Це мабуть стається через те що автор не дуже чітко обкреслюв що саме є мова Давньої Русі. Бо староболгарської мови окремо навчалися як розмовляти так і писати. Новгородські берестяні грамоти як побутові документи більш свідчать про справжню мову, яка записувалася літерацією староболгарської.
Також для робляння висновків яка мова ближче до стародавньої треба розглядати це у контексті подальшого розвитку мов. Сучасна російська мова у фонетичному сенсі взагалі стоїть окремо від всіх слов'янськіх мов. Особливо мені вразило що автор не згадує про так звані помилки у літописах і побутових документах, які завісдчували просякнення простомови, або справжньої мови Русі, в офіційні документи, записані староболгарською. Дуже неоднозначне враження від лекції.
Згодний, в цій лекції говорять про чистий Церковно СЛовянскій, і можно рак сказати Русинин Церковний СЛовянскій. Тоїсть ЦК яка впала під вплив живої мови і ця жива мова інколи проявлялась в ній. Чи пан Тіщенко е на ютубі?
Дуже прикро за лектора. Якщо в наших вишах такий рiвень викладання, то чим займаеться наше мiнiстерство освiти?
Я теж про таке подумала( Це жах. Яка така давня російська???
@@katerinkabro5241 давньоруська мова не має ніякого відношення до Росії, давньоруська мова - розмовні діалекти Русі
@@bet1046 ну так а я про що? Лектор каже, що давньо російська, а не давньоруська
Нич не каже таке@@katerinkabro5241
@@katerinkabro5241Лектор цього не каже
💙💛
Перепрошую, але лектор з еканнями , словами - паразитами - це нонсенс! Хоча тема цікава. Шкода...
Як прийнято казати: краще щось, аніж нічого. На жаль, таке "щось" дуже близьке до нічого. Дуже нагадує мої студентські роки в УРСР за СРСР, коли проблемою було зрозуміти не про що лектор говорить, а розібратися в тому, що він взагалі говорить. Перепрошую пана Андрія Андрусяка, але так плутано і з надпоганою вимовою викладати є просто неприйнятно ще й за непорозуміннями з мікрофоном. Водночас, як не прикро визнати, але це фактично взірцева лекція з україномовного наукового простору, де все на такому чи й ще гіршому рівні. Якби хто хотів законспектувати цю лекцію, то швидко б переконався у всій марності своїх спроб. В давні часи предмет "риторика" був одним з головних в процесі високої освіти, але ми порозумнішали в гірший бік і віднайти зараз людину з високоякісною мовною технікою українською просто неможливо ніде: ні у вузі, ні у Музі, ні у ВРУ, ні в ОПУ, ні деінде. А на телебаченні диктори так бекають і мекають, роблять обмовки і різні ляпи, що хочеться побажати їм в разі операції хірурга з дрижачими руками, Одним словом: спробуйте! Може вам буде з того крам.
Помітне там графіті з написом "Мати не хотячи дитича біжа геть" ось і відповідь росіянам
Ну ви ж не будете стверджувати, що це сучасна українська мова...
Andrii Andrusiak Звичайно, та можна впевнено сказати що одна з попередниць українській.
Пане Андрію а звідки ви знаете що тексти написані це жива мова а не старо Болгарьска? Мені здается що це Болгарська мова з живими впливами!
Есть староБолгарская и есть новоБолгарская. НовоБолгарская после освобождения от ОИ брала много слов из других словянских мов из-за огромного количества тюркизмов насажденных за 400 лет под игом.
@@Ch_dArt Ви вірите пропаганді "1+1"? Дуже шкода.
Найдавніший текст дійсно українською мовою - це "Енеїда" І.П.Котляревського. З часу її написання пройшло більше двохсот років, а задумана була, напевно і ще раніше. Мова "Енеїди", практично, не відрізняється від сучасної літературної української. І це при тому, щопрогрес у різних сферах діяльності людини, в тому числі і у медійній йшов шаленими темпами. То виникає питання - а якщо "відкрутити" на 200 років до Котляревського, коли прогрес ішов значно повільніше? То ті 200 років, вважаю, спокійно можна множити на 2 (у сенсі змін у мові) То невже українська мова 15-16 ст і навіть 14-го століть так разюче відрізнялась від мови України часів Котляревського? Адже ж він цю мову не вигадав. Це ж цілком сформована , самодостатня мова.
Ви певно не читали інтермедії Гаватовича за 1619 рік. Там ЧИСТА сучасна українська!!
@@koroborro
Там по різному, насправді. Ось приклад відносно "чистої" української в інтермедіях Гаватовича:
Я тут не роблю ничого.
Ось иду до дому свого,
Та из тоєми горщкамі,
Як з своімі сусідами.
Або ось це:
Ей, брате, и я не маю.
Рицю, ти маєш, я знаю.
А є не зовсім "чиста" українська (що логічно, адже літературного стандарту тоді не було, і саме "Енеїда" і започаткувала літературну мову):
Та я, братя, собі лєжу,
Та ось гангель ідет, віжу,
Та тот, до мене пришодши,
Порвал мене за волоси
Та ме посадид на небе.
Та я там відил-ем тебе,
Що ти собі уживал-єсь;
Там я просил, щоби дал-єсь
Міні що. Куска одного
Не хотил-есь! Всє до того
Пирога казаў-єс з неба.
Та гангель: «Юж те не треба
Гут, - рикл міні, - товариша,
Колі-сь відил. Ось у биса
Други седіт в тоім пеклі!»
Писалося тоді літературною мовою яка відрізнялася від тієї якою розмовляв народ.
Так як це було у Європі де писалося латиною але народ нею не розмовляв . Щось схоже було в у нас .
Було б цікаво з іншими сучасними слов'янськтми мовами плрівняти. Хорватською звучить майже однаково і по-хорватськи буде "Бозе помозі мі" , тільки латинкою. Сучасна болгарська теж до цього подібна
А ще що в укр. мові збереглося - в київських текстах м'яке ць
Ці толькі вайны ўкраінскай?
Ксендзы охмуряют :)
Великолепный материал. Но лектор говорит очень сбивчиво. Слушать просто мучительно.
Сучасна болгарська також, мабуть, походить із староболгарської, але у них немає такого жахливого Єкання, Акання, котрі присутні у московській... Їх фонетика цілком співвідносна з українською.... то чому ж багато "вчених" читаючи церковнослов'янські тексти так безбожно Єкає ?
Бо це нав'язано російськими науковцями. І абсолютно безпідставно!
@@rostyslavtverdostup7473 Згоден.....
Цікаво, але дивіться за 1.25 швидкості
Може і цікаво , але він говорить багато ,,води,,
а по суті дуже мало. Диз
Натискайте побільше на українську, бо робите забагато мовних помилок.
Цікава лекція, пізнавальна. Але ж третину лекції займає бекання, мекання, екання доповідача.
І все ж, чому лектор транскрибує голосні звуки російською? Звідки відомо, як ці звукки вимовлялися в часи написання текстів? Чи не логічніше припустити, що вимовацих звуків збереглася на території проживання етносу до наших часів?
@@ТамараМурга-с8п Підтримую. Це тягнеться через домінування у науці північноруського варіанту прочитання тексту. Південноукраїнський (український) варіант був повністю витіснений і забутий. Але чому це зараз в Україні має так бути? Це ж очевидно, що має бути не і, а и. Не є, а і. І все зразу ж стає на свої місця!
Отож. А ще вибачення, бо щось не то і не так подав, як би мало було.
На 4тій хв. озвучено текст найдавнішого київського листка .
ruclips.net/video/6gUxRbKIciE/видео.html
Во борзі-швидко.І зараз в чешській мові слово брзо-означає швидко.
Добре, що молодь звертається до давнини. Але є "тебе", не "тєбє", варто звертати увагу на помякшення, як ото московити вимовляють. є київський ізвод, є московський.
так само ять не читалося як є, а як і, и
також була буква г, а не завше ґ
Ізводи - це суть традиції читання ЦЕРКОВНОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ МОВИ. Тут же йде про ДАВНЬОРУСЬКУ.
Так довго то розсосолює, як для школярів, півтора години лалачив, то що можна за пару хвилин розказати!
Я намагався пояснити так, щоб людям було зрозуміло. Бо там сиділи, переважно, не-філологи. Хотілося донести інформацію від самих основ.
Взвешенный научный подход. Многим такое не нравится.
0_о оу субє'ктивно (фонетично) польська, навіть незважаючи на пщ-пщ, для мене зрозуміліша ніж давньоруська, бо таке відчуття, що я якогось серба чи хорвата слухав, який намагається на суржикє гаварить 0_о)
Цьому лектору не завадило б навчитись нормально читати лекції , або походити на якісь курси риторики.Бо таку фігню слухати просто неможливо.
Не на тому зосереджуєтесь.
@@KievanRusBall Бо то і неможливо за такого викладу плутаного.
файно є, але вимова московська, а не київська. дякую за цікавезний матеріал!
В чім там чути московську вимову?
Десять пятнадцять
Лектор читає написи по-російському, а не так, як це вимовляли мешканці України в давнину.
Я читаю не по-російському, а так, як встановлено сучасною наукою. Зокрема, паном Шевельовим, праці якого з історії української фонології не були визнані у СРСР.
Чому ти так вирішив? Просто якщо ти бодай раз чув, болгарську чи польську, то ти щонайменш першу оцінив як російську, а другу як дуже на неї схожу. Е читається як "є" у всіх слов'янських мовах окрім української (приблизно), та це не означає російську вимову як це на перший погляд може здатися.
Просто похож он больше на русский и на сербский чем на украинский.
Щось у цьому є. Сучасна сербська (і хорватська) мова багато в чому дійсно залишається архаїчною.
Ґды бы дахто хтів , най си послухат радійо rusyn fm.
Не повім, же є то старорускы язик, але єднак велми архаічны.
З того, що почув за вимовою лектора, давньоруська - це зіпсований діалект хорватської)))
Або навпаки.
Цікаво що куна є і досі грошовою одиницею Хорватії.
Лекторе, не "віжу" (на російський манер), а вижу!! Я вижу (я бачу).
Мені також здається, що промова літери "и" повинно бути ближче до української вимови. Дуже дивно припускати, что И читається як "і", адже у давньоруській були інші букви для того.
По перше, більшість українців мовлять той звук не так. Буква "и" в українській мові передає звук [ɪ], але на ТБ, в школах й інде чути замість того звука звук [ɨ], тобто той звук, який раніше передавали буквою "ы", цього нині так разюче різниться російська й українська вимова на місці букви "и". А по правді звук, який має передавати буква "и" дуже близький до звука, який передаємо буквою "і". По друге, в усіх слов'янських мовах окрім української на тім місці є звук [i], а не лише в російській. Українська мова лише трохи змінила артикуляцію того звука.@@jamesdi7261
Ох i понабiгло експертiв...
Русь-від прусів які окупували Київ в 9 столітті.Прус=рус=Росія. І не росіянин а руский ми ж не кажемо чехіянин сербіянин а чех серб.Мова московського патріархату-давньопоуська.Тактика ворогів-спотворити назви возвеличувати руских князів-бандитів співати згибельні пісні щоб нищити народ України.Руский-образлива назва православних католиками з 19 століття.Навіть Леся Українка-назвала себе Українка-бо відчувала потворність назви Русь.Руске іго гнітить Україну і досі.Як би Україна була справді незалежною про Русь ніхто б не говорив.
Сей довбень нас всіх дурить, се ніяка ні давньоруська мова. Се церковно-слов'янська мішанина з деякими руськими вкрапленнями.
Якщо хочете почути старовинну руську вимову, то треба поїхати на північ Рівненської, та Житомирської областей.
Там можна почути стару фонетику. Там ще нема повної диспалаталізації приголосних перед е,і, нема ікавізма.
Там скажуть ходіті, робіті, кот, замість кіт. Дєнь замість день, тощо.
На лексику не треба зважати, вона змінилася.
Яке відношення має Новгород до Русі та до української мови?
Новгород Русі данину платив і був важливим містом для торгівлі
Звучить як польська.
Англійська змінилась ще більше за цей самий проміжок часу ruclips.net/video/nhgXnEGSn4A/видео.html
Сліхаю лектора та впізнаю наприклад " а" на прикінці іменників у множині в деяких діалектах!норвежської мови, та й "ка"- що, "kona"-жінка ( за часів Русі скандінави могли мати й кілька жінок й навіть наложниць). Хоча мабуть якщо вже й порівнювати старонорвежську та давньоруською тоді ісландська краще до цього придатна.
Тому українську мову деякі науковці з різних країн називають правовою світу.
Поїдь у Карпати до русинів і повчись у них як вимовляти слова.
Видно,що твоя рідна не українська.
мати не хотячи дитича бієжа геть.....ось так читається,це фактично сучасна українська мова,мова русинів-українців.А пан автор вимовляє деякі слова з московитським діалектом.Хоча мова московитів це поєднання церковно-слов"янської з великим вкрапленням тюркських,фінн-угорських слів,молния-молньор наприклад ну а про Акаючу вимову взагалі не варто говорити,це просто так вимовляли слов"янські слова - мордва,мещєря,чудь...тому так важко сьогоднішнім їх нащадкам зрозуміти - польську
,чеську,сербську мови......Але на загал , вельми Дякую,було цікаво.......
Вы получается готовы пойти проти науки, множественных исследований разных людей из разных стран, просто потому что вам субъективно не нравится то что вы услышали? "Акаюча вимова" почему-то еще и у беларусов есть в полной мере, тоже от мордвы нахватались? Хотя были в Великом Княжестве Литовском много веков и называли себя литвинами, вместе с русинами (украинцами). Про количество тюркизмов в украинском языке можете сами почитать, их в украинском языке если память не изменяет раза в два больше, чем в российской мове. Финно-угорских слов в русском языке естественно больше чем в украинском, но все равно в литературный язык их попало очень мало, в основном это региональные диалектные слова, которые неизвестны в центральной России. Вам не доходит, что такой язык на Руси был 10 веков назад, и за это время все могло так сильно измениться. Сравните английский в США и Австралии например. В плане произношения они сильно отличаются, совсем по-разному звучат, а все по тому, что между заселением/колонизацией этих стран разница всего в несколько сот лет, и в Северной Америке сохранились многие черты английского Шекспировских времен, которые утрачены в нынешнем британском английском и более позднем австралийском, который близок к британскому. Язык под определенным влиянием может очень быстро, за десятки лет измениться, не говоря уже о многих веках, еще и когда поколения менялись очень быстро, люди жили по 30-40 лет и старые нормы быстро уходили в историю. Не забывайте, что восточная Русь, в т.ч. Московское княжество, была на многие века отрезана от западной, которая входила в ВКЛ и имела тесные контакты с Польшей, Литвой, граничила со Словакией и Венгрией. Влияния на формирование украинского языка оказывали гораздо больше, чем на восточные диалекты Руси, которая была сама по себе и сохранила многие архаичные черты, в то время как диалекты западной Руси впитывали многие века Польские, Словацкие и другие черты, ибо языки родственные и происходило это естественно. Россияне поступили ужасно, присвоив себе "русь" и все ее производные, из-за этого появились украинцы (название конечно, не нация). И россияне конечно много церковнославянизмов перенесли в русский язык, это правда, но в основном это касалось вещей, которым не было русского названия и вместо придумывания из русских корней, брали уже существующие церковнославянские. Но при этом молоко не превратилось в млеко, а жизнь в живот, хотя некоторые более короткие формы взяли верх, как например враг вместо ворог. Если подойти с научной точки зрения, то окажется, что ни русский, ни украинский, ни белорусский язык не являются выдуманными или искусственно сконструированными языками. Из одного древнего корня вышло пяток диалектов, из них в итоге остались три языка (не считая русинского, который многими считается диалектом украинского). У каждого языка был свой путь и свои влияния, свои реформы и в итоге вышло то, что вышло. Я уже несколько лет немножко изучаю украинский и он мне очень полюбился. Моя бабушка разговаривала на балачке и украинская мелодика мне знакома с рождения, поэтому я никогда не считал украинский чужим для себя. И русский язык я тоже люблю, но за другие вещи. И не так уж далеко украинский язык от русского, кстати. Мне хватило несколько лет пассивного впитывания, чтобы без проблем смотреть такие как это видео на украинском, где только редкие отдельные слова мне не понятны. Большинство украинцев точно так же как и россияне не понимают ни польский, ни чешский, ни словацкий. Если россияне понимают эти языки процентов на 15, то украинцы может быть на 30, но это мало что меняет, т.к. на 70% все равно совсем другая лексика и грамматика. Извините что по-российски написал, украинською це було б дуже важко для мене. А еще у меня украинская раскладка выключена. Також дуже дякую автору за таку цiкаву лекцiю.
Якої науки?) російської псевдонауки?) ваша історична брехня всім відома.
Дякую. Добре прочитання і добре зауваження!
@@IgoArs Пані...нинішня московська мова складається на 61 відсоток зі старо болгарської церковної мови тобто її солунської говірки....а чому Русини-Ураїнці і Білорусини добре розуміють один одного на взаєм а от московити ні_?! Я колись був у вас на московії так нам говорили що ми по польськи взагалі розмовляємо і не розуміли нас взагалі...лишень поодинокі слова! І взагалі цей поділ на групи словенських мов дещо застарілий...Українська і Білоруська тяготіють до Західно-слов"янських мов а от мова московії це явно південно-слов"янська мова...
@@IgoArs ruclips.net/video/j0L002r9KYQ/видео.html послухайте будь ласка
Что-ж так нудно а.
Чому філолог так погано говорить українською?
Тупе питання. Бо є теоретики, а є практики. Це як спитати - чому тренер з важкої атлетики таку легку штангу ледь піднімає, а он той бовдур спортсмен, який жодного курсу не відучився на тренера і навіть не знає як тренуватися (робить лише те, що йому тренер каже), стає олімпійським чемпіоном встановлюючи світовий рекорд.
@@Юрій-б1х6ж Тупа відповідь, особливо, коли звернути увагу на назву відео. Ключове слово Мова!
Жахлива лекція і не дивуюся, що цей музей із такими спеціалістами є розсадником російського шовінізму та української меншовартості.
До чого є тут шовінізм та меншовартість?
то які висновки бо відео дуже довге
висновок - українська мова більше схожа до розмовної, а російська базується на церковних термінах
vk.com/topic-88652392_34681025
Мова 18 віку Угро- руський рукопис Стефана Теслевцьового
Спасибо, очень интересно!
Но давайте рассуждать логически.
Вы сами говорите, что вы сейчас разговариваете так, как вас учили в школах, а не на улице или в семье.
А еще сто - двести лет назад многие не умели даже читать и писать.
А тысячу лет назад большинство не умело ни читать 5и писать, а те кто умели читать и писать - не имели единого свода правил, законов и порядкп.
Следовательно - язык народа отличался от языка правописаний.
Можно предположить, что русский ызык был сильно подвержен влиянию церковных языков, так как россия создавалась из многоязычных племен, следовательно нужен был единый свод правил и законов.
Что бы более правильно изучить древний язык украинцев - нужно больше изучить летописи, больше информации. Думаю, что благодаря искусственному интеллекту, мы скоро узнаем гораздо больше.
"давньоруська мова" = це гіпотетична книжна мова Русі ІХ-ХІІІ ст. Про неї нічого не можемо знати, оскільки всі тексти побували у москві і петербурзі, оригіналів документів не дійшло. А т.зв. "Радзивілівський літопис" - це підробка епохи ХVIII століття. Як цього не знати, досліднику?
Прямо-таки не дошло? И что только тысячи учёных веками изучают! lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4863
Отрывок из "Поучения" Мономаха ярко свидетельствует от лексической близости русского с древнерусским:
украинский язык не смог сохранить присутствующие в данном тексте слова "бедро, много, дважды, медведь, вредить", в то время как русский сохранил все слова из данного отрывка.
Татарское слово избушка))))) Чтоб ты знал, в Х-XIII веках все славяне - и восточные, и западные, и южные - называли свои жилища избами, а вот то ли венгерского, то ли тюркского слова "хата" на Руси знать не знали.
Слово "изба" (давніше "истъба") - германського походження, запозичене з германських мов. Є, скажімо, німецький когнат цього слова - Stube.
Це не показник. Українська та російська мови приблизно однаковою мірою втратили та зберегли давньоруський лексичний фонд. Я розбираю це докладно тут: 1:07:07
А теперь перечень напишем слов, которые в российском языке не сохранились, но есть в украинском? Ты по одному отрывку определили былизость языка, да с таким же успехом я тебе докажу, что российский язык пошел от латыни.
Умник, чтоб ты знал слова: медведь (медвідь), вредить (в форме вредно), много, бедро, есть в украинском языке вот проверь сам при помощи академического толкового словаря украинского языка: sum.in.ua
Да, слова "дважды" нету (фиксируют крайне редко в словарях), но учитывая "жд" попахивает староболгаризмом.
А теперь порция слов из "Поучения" Мономаха, которых нету в современном языке российском: др. рус. другыи укр. другий в русском же второй. др. рус. отътяти (отътялъ) укр. відтяв (фонетика поменялась, но все же ближе чем) рус. отрубить. др. рус. руци, нози укр руці, нозі рус. руке, ноге и т.д. Но это ничего по факту не доказывает, как я уже писал таким способом можно доказать все, что угодно, учитывая, что есть слова по типу "разбихъ", где рАзбихъ уже говорит, о старославянском заимствовании из церкви и теперь считай, какие слова еще записаны по нормам церковного языка.
Как вы хорошо выкрутились с объяснением практического отсутствия берестяных грамот на территории Украины! "олигархи застроили палацами и торговыми центрами". Видимо, в Новгороде, Смоленске, Твери, Москве итд палацев и торговых центров нет)
Желаю Вам дальнейших успехов в поиске мовы в древнерусских источниках! Жаль, конечно, что ваш уровень -- это наверно максимум для историка в современной Украине. Всё-таки вы не скатились до рассказов о "мокшанах" и "стране Моксель". А ведь у вас были и такие всемирно известные истинные специалисты как Цукерман например
В смоленске твери и москве много берестяных грамот времен руси нашли? Ого какие интересные истории!) В москве вобще ничего времен даже поздней руси нету ;) Подол в Киеве не перестраивался с начала 19в а копать до слоев руси там глубоко. Если чтото перестраивают то тогда копают и почти всегда чтото находят времен руси.
@@Nik0lay11 в Москве и в Твери каждой берестяных грамот найдено больше, чем во всей Украине ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%8B
Но ведь именно у нас почти тысячелетние графити на Софии Киевской, свидетельствующие о распространении письменности в народе, и именно с украинской грамматикой. Зачем нам изворачиваться? Мы автохнонный народ на своей родной земле.
И у нас никогда не унизили бы древнерусских князей на угоду миллеровской немецкой теории, как это сделала росфедерация в фильме "Викинг"
ДревнеруССких?😆😆😆😆😆
Уймись! Уже все всё знают
@@antiminer2422 граффити Софии Киевской гораздо больше похожи на русский язык современный, чем на современный украинский.
Самые древние)))) найдите хоть одно упоминание в исторических документах украинца как этноса, не сословия а именно этноса до второй половины 19 века, или упоминание государство Украина, не территории а именно государство до 1917 года или купюру, монетку (отгребут государство) до 1917 года где написано Украина)) А Украин (край государство) было много на территории Русского государство, Псковская, Сибирская, Московская и т/п по мере расширение Русского государство. Есть любопытный факт и про флаг нынешней Украины это флаг династии Габсбургов в Нижний Австрии, не на какие неловкие размышление это не наводит, что именно этот флаг взяли как символ нынешнего государство Украина))!!!
Найдите хоть одно упоминание в исторических документах россиянина как єтноса до 1991го года. Напоменаю, что руський и россиянин єто абсолютно разньіе вещи(руський - житель руси). Так же напоминаю, в 1721м году Петр первьій переименовал Московскоє княжество в Российскую империю. До єтого, такого понятия как Россия не существовало. Более того, даже в период существования росийской империи, жители єтой империи стали назьіваться великоросами(видимо из за больной фантазии ранее упомянутого петра первого) а ни как не россиянами.
А теперь сравните єто с тем, что первьіє упоминания об Украинцах как о нации датированьі 1187м годом в Київськой летописи в связи со смертью переяславського князя Володимира Глібовича.
Вместо того, что бьі писать 5 скобок и 3 восклецательньіх знака что бьі предать своим бредням толику убедительности лучше бьі поинтересовались реальной историей.
@@starlighty4816 ИСТОРИЯ это исторические документы, фрески. раскопки и т/п , все что подтверждает историческую хронику, а не домыслы и вымыслы "древних историков"! Во первых, ты путаешь определение гражданство и этнос это совершено разные определение!! Россиянин это гражданство и им может быть человек любой этнической группы, а русский это этнос!! Во вторых, я просил исторические документы где есть подтверждение украинца как этноса, не сословия а именно этноса до второй половины 19 века, или упоминание государство Украина, не территории а именно государство до 1917 года документ и выписку с него! Указание территории не является признаком государственности. По твоей и тебе подобных "историков" логике приведу пример! Если есть название Сибирь или Урал (без разницы это топонимы), если есть карты где они указаны, есть письменные упоминание о них, там живут сибиряки и уральцы, то по твоей логике есть государство Сибирь и Урал и есть этнос сибиряк и уралец. Ты хоть сам понимаешь что это ахинея!!! Я сейчас в качестве образца приведу пару исторических документов (из ранних) где указан этнос и государственность, для информации!
@@starlighty4816 «…и ныня по украинам их молятся проклятому богу их Перуну, Хорсу и Мокоши и вилам, но творят акы оттай» Выписка из летописи (Киевская летопись Ипатьевского свода) Заметь словосочетание (украинам) в множественном числе!! На территории Русского государство по мере расширение рубежей было много украин, были «Псковская украина», «Окская украина» «Московская украина», «Сибирская украина» В Русском государстве, как и в Великом Княжестве Литовское, Русское и Жемойтское и в последующим периоде и в Польше, украина как и окраина называлось край государство (рубеж) А украинцы что в Русском государстве что в Княжестве Литовском и в Польше, назывались служивые люди и люди живущие на рубеже!! «А украинским воеводам всем во всех украинских городех государь велел стоять по своим местом по прежней росписи и в сход им быть по прежней росписи по полком; а как будет приход воинских людей на государевы украины, и государь велел быти в передовом в украинском полку». Выписка из приказа, времена Ивана III Васильевича государя всея Руси, (об украинской службе Московских служилых людей) аналог современных пограничных войск.
@@starlighty4816 О Законе, Моисеем данном, и о Благодати и истине, чрез Иисуса Христа ставших;
и как Закон отошёл, Благодать же и истина всю землю исполнили;
и вера во все народы простёрлась, и до нашего народа Русского;
и похвала князю нашему Владимиру, от него же крещены были мы;
и молитва к Богу от всей земли нашей. Выписка из летописи ("Слово о Законе и Благодати" Митрополит Иларион Киевский 1037 год.)
@@starlighty4816 Великий Договор между великом князе Русском, и при Свенельде, писано при Феофиле Синкеле к Иоанну, называемому Цимисхием, царю греческому, в Доростоле, месяца июля, 14 индикта, в год 6479 от зарождения мира. Мы Послал Олег мужей своих заключить мир и установить договор между греками и русскими, говоря так.
Список с договора, заключенного при тех же царях Льве и Александре Мы от рода русского - Инегелд, Фарлаф, Веремуд, Рулав, Гуды, Руалд, Карн, Фрелав, Руар, Актеву, Труан, Лидул, Фост, Стемид - посланные от Олега, великого князя русского, и от всех, кто под рукою его, - светлых и великих князей, и его великих бояр, к вам, Льву, Александру и Константину, великим в Боге самодержцам, царям греческим, для укрепления и для удостоверения многолетней дружбы, бывшей между христианами и русскими, по желанию наших великих князей и по повелению, от всех находящихся под рукою его русских. Наша светлость, превыше всего желая в Боге укрепить и удостоверить дружбу, существовавшую постоянно между христианами и русскими, рассудили по справедливости, не только на словах, но и на письме, и клятвою твердою, клянясь оружием своим, утвердить такую дружбу и удостоверить ее по вере и по закону нашему.
Выписка из договора (между Русским государством и Византийской Империей 14 индикта, в год 6479 от зарождения мира) по современному летоисчисление 911 год.
Тупішого "проффесора" годі і знайти.
Автора напевно вчили читати давні тексти в Москві...
На такій нудній лекції можна хіба що заснуть....
Куни це не гроші, це куничі шкурки, які на Русі були грошовим еквівалентом, тому що вони були експортним товаром Русі, разом з воском, медом, зерном і йшли у Візантію, арабський світ та на захід у Європу.