В мене щось подібне з друзями. Наприклад, я знаю якусь людину, і я хочу з нею дружити, але не можу їй відкритися, тому що боюся, що якщо вона дізнається про мене за багато, то використає це против мене і наприклад комусь розповість
И обо мне тоже. Я и так подозревала, что начала избегать сближения в отношениях, после второго неудачно брака. Первый просто изжил себя, а второй раз я реально ошиблась и это принесло много боли. Поборола созависимость, научилась жить самостоятельно, с опорой на себя, но выходит не всё так радужно...
Дуже дякую вам за цей простір! Я думала пів життя що я одна така дивачка, а виявилось що навіть характеристики побудовані людьми. Усвідомлення проблеми, це вже під дороги на вирішення
переконання у табуйованості вразливості дуже-дуже важко викорінити. я послухала Вас, зрозуміла, що Ви детально мене описали, наче залізли в голову, і мені стало якось навіть страшно. справді, хочеться близьких, довірливих стосунків, але для цього треба знову комусь дозволяти відкривати твої броньовані двері у декілька шарів? лякає неймовірно. я до себе і власних приколів досі не можу звикнути, а тут інша людина... "Чужа душа - то, кажуть, темний ліс" як писала Костенко. але буду намагатися у рефлексію. дякую за відео
Я колись задумався над тим, ЧОМУ мої кожні наступні стосунки все коротшими (4роки, 2 роки, більше року, потім на 1-2 місяці), поки не стали взагалі тимчасовими (місяць) дійшло до інтиму, насолодився ним, і пішло уникання стосунків. Зробив висновок, що в мене тривожно низька самооцінка. Зацікавлених мені, я не зможу нічим здивувати чи зацікавити. ДРУГОЮ частиною думок стало, Що коли мною зацікавлювались, то я завжди їх уникав, ТОМУ Що, сам собі не подобався, тоді навіщо вони мені якщо мають такий смак. ТЕПЕР працюю над зміцнення самооцінки, себе полюблю, то й іншим дозволю. 😕
Всі причини боятися стосунків, наче дитсадок, серйозно, я розумію, що у великої кількості людей саме вони і є, але іноді є щось і "поцікавіше". Я теж, коли сам роздумував на цю тему, зрозумів, що боюся стосунків, більше навіть не боюся, а уникаю. Та й людина я така, що не піде на перший крок, не буде робити нічого зайвого, нічим не цікавлюся і живу із дня в день. Міркував навіть що у мене ангедонія, бо мені просто на все плювати, як я виглядаю, як інші виглядають, що їв, що не їв і т.п., але зрозумів, що причина крилася в униканні стосунків, і тут я вже задумався про питання "любові", і чи у вірному напрямку рішення проблеми я йду, я почав сам копатися у собі, і знайшов що любов значить для мене: любов - це чистої води егоїзм та залежність. Зараз поясню: ви ніколи не задумувалися, чому вам добре з іншою людиною, чому вам хочеться продовжувати з нею бути, і чому ви робите для цього все? А це чиста залежність від емоцій, саме тих емоцій, що викликає у вас інша людина, тобто, вам подобається не людина, а емоції, які ви поруч з нею отримуєте, а коли це "приїдається" і емоції згасають, то і людина вже не цікава. Все це, що було зверху - дуже довга підводка до справжнього секрету, і чому я не хочу бути у відносинах, без яких моє життя наче стало. Потім я копнув глибше, і зрозумів, що боюся ранити іншу половинку в стосунках, боюся, що їй буде не комфортно, переживаю, що з нею щось станеться, що я не буду достатньо для неї робити, що буду егоїстом та аб'юзером. У мене просто вистачило прикладів чоловіків, які тільки п'ють, б'ють своїх жінок, завжди сваряться та використовують їх як безкоштовну наймичку. Я переживаю, що на мене цей осередок також вплинув, і мені б не хотілося зіпсувати життя ще одній людині. Але знову ж, може це просто моя відговорка, і я просто мізантроп🗿🤌
Як я з вами погоджуюся. Головна причина - це не те, що мені буде погано. А те, що я зроблю погано цій людині, або не зможу дати їй щось справді хороше, чи, можливо, буду не свідомо її ображати.
З багатьма речами згодна, але! Звісно, розставання пережити можна, але ж скільки то можна терпіти? Людина є не залізна і чим більше розчарування, тим менше хочеться знову вступати в ото г!вно під назвою "стосунки". І це пишу я- доросла жінка, маю 38 років, троє дітей від шлюбу,, розлучена вже 14 років, але так і не зустріла свою людину, але для мене то ніколи і не було метою. А чим більше пізнаю людей, незалежно від статі, тим менше взагалі хочеться спілкуватисч із навколишнім Світом 🤷🏼♀️
Сейчас ещё и время такое, приносящее много разочарований... Но думаю, что у вас всё ещё впереди и всё будет хорошо. Просто позвольте себе быть счастливой, хотя бы допускайте такую мысль. В сорок лет жизнь только начинается, я это точно знаю. И даже в пятьдесят😉 Всего вам хорошего 😊❤
Дуже цікаво! А можна мати і тривожний, і уникаючий і надійний тип прив'язаності (чи переходити між ними залежно від життєвої ситуації). Якось все мені виявилось знайоме...
Так як «тривожний» і «уникаючий» типи прив‘язаності це все про ТРИВОГУ, тобто корінь поведінки походить від переконань, які ведуть вже до уникання або контролю. Значить людина може мати ту саму тривогу, але по-різному з нею справлятися - з деякими людьми уникати близькості, а з деякими - контролювати. Тому, ТАК)
По-своєму мило... навіть дуже - нагадує світогляд і спосіб вирішення проблем Сісу-Дату ("Райя та останній дракон"). Підходиш до умовних Такеші Ковача і Дейєнеріс Таргарієн, говориш "мир, дружба, жвачка"... і вечером у клубі "танці, та-танці, а додому вранці..."
Ось ми самі вибираємо людей, з якими хочемо бути поруч. А що, якщо це родичі, стосунки з якими не викликають багато позитивних емоцій, родичі, під яким завжди треба підлоштовуватися і 100 разів подумати перед тим як щось сказати чи зробити? Якщо я не хочу цих стосунків, а вони хочуть. Що робити? Тому що, як раніше точно не буде. Я не хочу приходити до них і не хочу запрошувати їх до себе. Тобто вони зрозуміють, що моє «примірення» чисто формальне. І це їх не влаштовує. Чи я ховаю якусь свою травму за всім цим?
Ви маєте право не хотіти підтримувати зв‘язок із батьками 💔 І це не робить вас жахливою людиною, це нормально. Чи ховаєте ви за цим якусь травму, можете знали тільки ви. Але точно можу сказати, що небажання спілкуватись із рідними не завжди дорівнює травмованість. Іноді, це якраз ознака раціональної, зрілої та здорової людини.
Я перестала общаться с такими родственниками. Выстроить нормальную, здоровую коммуникацию не удавалось, продолжались манипуляции при любой возможности и мне это надоело, я наконец выбрала себя.
Який чудовий канал! Дуже здивована, що такий якісний український контент не привертає вартої уваги..Дякую за вашу працю!
Дуже дякую🥰🤍
В мене щось подібне з друзями. Наприклад, я знаю якусь людину, і я хочу з нею дружити, але не можу їй відкритися, тому що боюся, що якщо вона дізнається про мене за багато, то використає це против мене і наприклад комусь розповість
🥺
Подивився тричі, дуже корисні думки та запитання для дослідження себе. Дякую величезне
За 14 хв розповіла все про мене в стосунках😂 шикарно❤ дякую тобі за раціональне мислення в моїй голові)
😄😄😄
Дякую❤️
И обо мне тоже. Я и так подозревала, что начала избегать сближения в отношениях, после второго неудачно брака. Первый просто изжил себя, а второй раз я реально ошиблась и это принесло много боли. Поборола созависимость, научилась жить самостоятельно, с опорой на себя, но выходит не всё так радужно...
Дякую за якісний психологічний україномовний контент ❤️🥰
❤️
неймовірна розумна позитивна Дякую
перший раз на каналі. Мега задоволений контентом: корисна інфа доступною мовою, яку просто приємно слухати ізза чудової вимови та голосу )
Мені болить від цього відео, тяжко..
О, Боже!
Який чудовий канал,
і який чудовий, якісний український контент 😃!!!
Дякую вам, за вашу працю❤
Дякую❤️
Дуже дякую вам за цей простір! Я думала пів життя що я одна така дивачка, а виявилось що навіть характеристики побудовані людьми. Усвідомлення проблеми, це вже під дороги на вирішення
Дякуюююю! Дуже корисно і дуже про мене 😢
❤️
Дякую! Світіть і надалі для нас.
❤️
Відкрила для себе ваш канал 😍😍 це скарб🤌🏼🤌🏼
❤️
переконання у табуйованості вразливості дуже-дуже важко викорінити. я послухала Вас, зрозуміла, що Ви детально мене описали, наче залізли в голову, і мені стало якось навіть страшно. справді, хочеться близьких, довірливих стосунків, але для цього треба знову комусь дозволяти відкривати твої броньовані двері у декілька шарів? лякає неймовірно. я до себе і власних приколів досі не можу звикнути, а тут інша людина... "Чужа душа - то, кажуть, темний ліс" як писала Костенко. але буду намагатися у рефлексію. дякую за відео
❤️
Дякую за поради ❤
Це надзвичайно потрібне відео! Дякую за підняття цієї теми!
❤️
Офіційно заявляю - така укладка волосся - це ТОПчинський Ахуєн Сексуальнович 😂🔥🔥🔥
😄😄😄
Дякую!❤️
Боже яка гарна і розумна жінка ! Це було цікаво і зрозуміло 🤌🏻
12:36 ці слова 🥺
❤️❤️❤️
Дуже дуже дякую! Під час перегляду вашого відео аналізувала свою ситуацію і мені стало набагато легше! Щиро вдячна вам!
Наскільки це професійно 😍 Думаю вам не варто нагадувати, що ви молодець, тому я скажу ДЯКУЮ 🤍
Дякую!
Неймовірно 🎉
Чудовий матеріал!
Дякую за корисну інформацію ❤️❤️❤️ Також було б цікаво послухати про тривожно-уникаючий тип прив'язаності
чудово працювати з цим . дякую за ваші наведені приклади. це впевнює. додивилась до кінця!
❤️
Згоден з першими трома словами на початку відіо на всі 100%
Я колись задумався над тим, ЧОМУ мої кожні наступні стосунки все коротшими (4роки, 2 роки, більше року, потім на 1-2 місяці), поки не стали взагалі тимчасовими (місяць) дійшло до інтиму, насолодився ним, і пішло уникання стосунків. Зробив висновок, що в мене тривожно низька самооцінка. Зацікавлених мені, я не зможу нічим здивувати чи зацікавити. ДРУГОЮ частиною думок стало, Що коли мною зацікавлювались, то я завжди їх уникав, ТОМУ Що, сам собі не подобався, тоді навіщо вони мені якщо мають такий смак. ТЕПЕР працюю над зміцнення самооцінки, себе полюблю, то й іншим дозволю. 😕
Дуже дякую за це вдіео...знаходжу себе у вашому каналі
Спосіб наведений у відео трохи нагадує когнітивну реструктуризацію з КПТ, але теж цікаво) дякую за відео, успіхів на новому каналі❤️
Так, ви праві!💯
Дуже дякую!❤
Кайфую від вашого чудового відео! Дуже рада, що натрапила на ваш канал.❤
Дуже дякую❤️🫶🏻
Всі причини боятися стосунків, наче дитсадок, серйозно, я розумію, що у великої кількості людей саме вони і є, але іноді є щось і "поцікавіше". Я теж, коли сам роздумував на цю тему, зрозумів, що боюся стосунків, більше навіть не боюся, а уникаю. Та й людина я така, що не піде на перший крок, не буде робити нічого зайвого, нічим не цікавлюся і живу із дня в день. Міркував навіть що у мене ангедонія, бо мені просто на все плювати, як я виглядаю, як інші виглядають, що їв, що не їв і т.п., але зрозумів, що причина крилася в униканні стосунків, і тут я вже задумався про питання "любові", і чи у вірному напрямку рішення проблеми я йду, я почав сам копатися у собі, і знайшов що любов значить для мене: любов - це чистої води егоїзм та залежність. Зараз поясню: ви ніколи не задумувалися, чому вам добре з іншою людиною, чому вам хочеться продовжувати з нею бути, і чому ви робите для цього все? А це чиста залежність від емоцій, саме тих емоцій, що викликає у вас інша людина, тобто, вам подобається не людина, а емоції, які ви поруч з нею отримуєте, а коли це "приїдається" і емоції згасають, то і людина вже не цікава.
Все це, що було зверху - дуже довга підводка до справжнього секрету, і чому я не хочу бути у відносинах, без яких моє життя наче стало. Потім я копнув глибше, і зрозумів, що боюся ранити іншу половинку в стосунках, боюся, що їй буде не комфортно, переживаю, що з нею щось станеться, що я не буду достатньо для неї робити, що буду егоїстом та аб'юзером. У мене просто вистачило прикладів чоловіків, які тільки п'ють, б'ють своїх жінок, завжди сваряться та використовують їх як безкоштовну наймичку. Я переживаю, що на мене цей осередок також вплинув, і мені б не хотілося зіпсувати життя ще одній людині.
Але знову ж, може це просто моя відговорка, і я просто мізантроп🗿🤌
Як я з вами погоджуюся. Головна причина - це не те, що мені буде погано. А те, що я зроблю погано цій людині, або не зможу дати їй щось справді хороше, чи, можливо, буду не свідомо її ображати.
Ох, найшла те що треба. Дякую за це прекрасне відео, та канал❤
З багатьма речами згодна, але!
Звісно, розставання пережити можна, але ж скільки то можна терпіти? Людина є не залізна і чим більше розчарування, тим менше хочеться знову вступати в ото г!вно під назвою "стосунки". І це пишу я- доросла жінка, маю 38 років, троє дітей від шлюбу,, розлучена вже 14 років, але так і не зустріла свою людину, але для мене то ніколи і не було метою.
А чим більше пізнаю людей, незалежно від статі, тим менше взагалі хочеться спілкуватисч із навколишнім Світом 🤷🏼♀️
Сейчас ещё и время такое, приносящее много разочарований... Но думаю, что у вас всё ещё впереди и всё будет хорошо. Просто позвольте себе быть счастливой, хотя бы допускайте такую мысль. В сорок лет жизнь только начинается, я это точно знаю. И даже в пятьдесят😉
Всего вам хорошего 😊❤
Можу побажати тільки вдачі!
Дуже цікаво! А можна мати і тривожний, і уникаючий і надійний тип прив'язаності (чи переходити між ними залежно від життєвої ситуації). Якось все мені виявилось знайоме...
Так як «тривожний» і «уникаючий» типи прив‘язаності це все про ТРИВОГУ, тобто корінь поведінки походить від переконань, які ведуть вже до уникання або контролю. Значить людина може мати ту саму тривогу, але по-різному з нею справлятися - з деякими людьми уникати близькості, а з деякими - контролювати. Тому, ТАК)
Дякую! Корисно!👌
Але чи варто вступати в стосунки, якщо без них так добре. І якби це так легко було змінити. Бути в стосунках для мене - це мука
і мій батя, який прямим текстом казав: "цей світ небезпечний. тобі ніколи і ніде не буде безпечно, поняла?"
Відео про всіх моїх колишніх😄
Все намагаєшся їх розговорити, почути щирі слова, але це як об стіну горохом….
Крашиха😍💔
❤️
По-своєму мило... навіть дуже - нагадує світогляд і спосіб вирішення проблем Сісу-Дату ("Райя та останній дракон").
Підходиш до умовних Такеші Ковача і Дейєнеріс Таргарієн, говориш "мир, дружба, жвачка"... і вечером у клубі "танці, та-танці, а додому вранці..."
Дякую❤
Дякую 😊
Обожнюю твої відео💫
Дякую!🥹❤️❤️❤️
Може я не хочу виносити то все. Авжеж винесу і перенесу якийсь негативний досвід, але може не хочу ..без цього легше живеться.
Розставання пережити не важко. Бути вразливим, чи недай боже , залежним оце катастрофа для мене.
Ось ми самі вибираємо людей, з якими хочемо бути поруч. А що, якщо це родичі, стосунки з якими не викликають багато позитивних емоцій, родичі, під яким завжди треба підлоштовуватися і 100 разів подумати перед тим як щось сказати чи зробити? Якщо я не хочу цих стосунків, а вони хочуть. Що робити? Тому що, як раніше точно не буде. Я не хочу приходити до них і не хочу запрошувати їх до себе. Тобто вони зрозуміють, що моє «примірення» чисто формальне. І це їх не влаштовує.
Чи я ховаю якусь свою травму за всім цим?
Ви маєте право не хотіти підтримувати зв‘язок із батьками 💔 І це не робить вас жахливою людиною, це нормально. Чи ховаєте ви за цим якусь травму, можете знали тільки ви. Але точно можу сказати, що небажання спілкуватись із рідними не завжди дорівнює травмованість. Іноді, це якраз ознака раціональної, зрілої та здорової людини.
Я перестала общаться с такими родственниками. Выстроить нормальную, здоровую коммуникацию не удавалось, продолжались манипуляции при любой возможности и мне это надоело, я наконец выбрала себя.
Ком в підтримку
Нова тактика в дії?) Аби не прочитав коментарь у старій рубриці не здогадався б)
Дякую за корисні поради!🤗
PS: Як завжди сяїте красою💛💙
Дуже дякую🥹❤️
Про мене 😢
Зрозуміла, що не хочу стосунків 🙃
😄😄😄
Як до вас попасти на терапію?
Так я короче понял по видео меня не возможно полюбить .
Поскольку нужно больше слов для продвежения видео я напишу вот это .
ну винесу я, а навищо виносити заради того єфімерноного щастя яке все одно триватиме максімум три роки
А іноді думки, що тебе ігнорять і ти сам ту людину ігнориш, як захист.
Та еі, дякую. Все одно кинуть, обмануть та ще і посміються з твоєї наївності