СРСР контролював ЇЖУ українців? Як це впливає на нас та як ДЕКОМУНІЗУВАТИ обідній стіл
HTML-код
- Опубликовано: 19 сен 2024
- Дефіцит, черги, олів’є, Голодомор, «общєпіт», морозиво по 5 копійок - що ще спадає вам на думку, коли ми говоримо про їжу в Радянському Союзі? Тоталітарний режим контролює людей навіть через їжу і це не перебільшення - харчові травми з радянського минулого є навіть у тих, хто не застав Радянський Союз.
У сьомому випуску «Прощавай, імперіє» Олеся Котубей-Геруцька зʼясовує, що і як їли в СРСР, чому цього соромилися і як так вийшло, що в Україні буквально до 2022 року були заборонені спеції? Та чому наслідки харчової політики в СРСР ми відчуваємо і донині - дивіться у відео.
Гості випуску:
- Євген Клопотенко, ресторатор, громадський діяч
- Олександра Поворозник, соціологиня, редакторка розділу «Їжа» на Суспільне Культура
- Маріанна Душар (Пані Стефа), антропологиня, гастрономічна блогерка та дослідниця української кухні
- Олена Брайченко, дослідниця, засновниця проєкту про гастрономічну культуру їzhakultura, наукова консультантка подкасту «Як ми їмо» на Радіо Культура.
#суспільнекультура #історія #українськакухня #деколонізація #війнавукраїні2024
Підпишіться та натисніть 🔔 щоб отримати сповіщення про нові відео і трансляції
Наш офіційний сайт: suspilne.media...
Новини культури в Telegram: t.me/suspilne_...
Ми у Facebook: / suspilne.culture
Новини культури в Instagram: / suspilne.culture
Ми в TikTok: / suspilne_culture
--
Усе про Суспільне читайте тут: corp.suspilne....
Так люблю ваші випуски-дослідження 🙏🏻 Мрію, щоб їх побачила купа людей ❤️
Суспільне- ви робите чудові випуски на важливі теми. Дякую усій команді ❤
Дуже цікаво.
А ваші вишиванки неймовірні!
Я люблю котлети по-київськи і салати з базиліком чи песто! Ще ніколи не відмовлюся від сендвічів з арахісовим маслом 🤤
Якщо ви не зрозуміли, чому тут цей коментар - додивіться відео до кінця) і чекаю на ваші історії про переосмислення їжі та улюблені страви ❤
Мені подобаються різні каші: гречка, булгур, кіноа, сочевиця чи горох з тушкованою куркою, яловичиною чи свининою.
Дякуємо за перегляд! Поділіться, чи відчуваєте на собі вплив політики СРСР щодо їжі та як само.
Ох, як же мене втомлює оце харчове насилля за столом. Коли вже наїлась, а їжі все ще багато лишилось (бо багато готують кожного разу, і все це багато ніколи не зʼїдається), і починається: "ну що ви сидите, ну візьміть оце. А оце чому ніхто не їв. Ось ще ковбаска та помідорчик". Зазвичай зупиняє лише фраза "не треба мене примушувати".
Я розумію, що це такий тип турботи, але це дуже втомлює і місцями навіть дратує.
Бабусі теж крихти зі стола збирали собі на тарілки. Дивувались, коли хтось підливу з тарілки не збирав.
Мама моя не така стара, але досі питає чи є в мене з чоловіком вдома їжа. Хоча нам вже перевалило за 35 років.
Батьки чоловіка досі щось купують і не їдять. Тримають на "чорний день".
Дякую, дуже цікавий випуск, багато нових усвідомлень
Комент для підтримки та розвитку чудового україномовного каналу. Слава Україні!
О, вим'я, в моїй сім'ї, часто готували, а книга про смачну і здорову їжу в моєї бабусі є досі
вим'я топчик, з цибулькою, чорним перчиком, мама вміла навіть мене малоїжку спокусити, досить скептично ставлюся до уселяких потрохів тепер.... насправді це жах, не мати можливість нагодувати дитину м'ясом, оті всі ліверні пиріжки та інша фігня.... без мене. Всі формули, що пролунали тут, були в моїй сім'ї: неможна недоїдати, їж що дають, все треба їсти з хлібом, щоб наїстися (я досі їм із хлібом пельмені та кавун) зіпсований хліб треба віддати тому, хто худобу або курочок тримає, якщо хліб засох, то це нічого, можна розігріти на водяній бані, треба мати мішечок сухарів обов'язково, купу закруток, борошна мішок, олії кілька бутлів, посадити дачу та доглядати її ціною власного здоров'я. Моя бабуся кожного разу, як мала зі мною розмову, питала, чи поїла я, і навіть коли помирала на хвилину опритомніла спитати, чи поїла я. а ота поличка в серванті в мами де на новий рік зберігалися банка горошка, сгущенка, сардина в олії та пару брикетів заварного магазинського крему - відчинеш, сядешь навпроти і мрієш, як би ту рибку з'їла, та й згущеночкой закусила.
@@barsu4enok їсти все з хлібом і в мене таке було, був час коли я навіть макарони їв з хлібом. І справді не дай Боже їжу викинути, якщо борщ трохи рідким, то його можна перекип'ятити, а батько і так доїсть.
А ще, маю травматичний досвід з перловою крупою, був період коли в нас не було їсти нічого крім пустої перлової крупи це було не довго, кілька місяців і потім коли ситуація стала краще і мені дали щось більш сильніше за перловку, мене просто знудидо. Пройшло більше 27 років але я і досі не можу змусити себе їсти перловку, хоча розумію що це смачна каша і її можна добре приготувати.
Ох, ця лекція Стяжкіної потрібна, але, на жаль, має купу неточностей. По-перше, ні, не можна було зробити майонез, бо в рецепт йшла рафінована олія, а в совку, не повірите, це був дефіцит, продавалась тільки дуже пахуча нерафінована соняшникова (звісно ж) олія. Подібна історія з яйцями, вони були якимось страшенним дефіцитом, в місті, так точно, коли викидали в продаж, люди купували по 50-60 штук, це була звична справа, в мене старші куліжанки до нульових!! років вважали, що пляцок, де в рецепті більше 3 яєць - то дуже дорого. Чудова країна було, звісно(
Це точно пляцок чорний принц фірмовий бо на 4 яйця і 500 мл кефіру. Зараз печу на 14 яєць пляцок то моя свекруха в шоці😅, але дуже любить його.
Щодо олії - в точку! Вона цілком була прийнятна в салатах (окремо, не як складова соусу), але оскільки іншу дістати було дуже складно - часто на ній і смажили. Аромат був ще той!
Смажили на смальцю. І це було корисніше. @@anna_fadeeva
В родині готують курку. Ножку папі, ножку мамі, що лишилось - дітям. Бо батьки працюють. А частіше м'ясо просто віддавалось чоловіку бо "я що, не заробив?" А ще бабуся розповідала, що в її дитинстві м'ясо було тільки на Новий рік, 200 грамів, а сусідські дівчата їли хліб з маргарином (ого!) і давали відкусити але тримали пальцями щоб кусли не великий шматок
В нас в сім'ї теж м'ясо з борща тому хто на роботу ходив, до певного часу це був тільки
батько.
Вітання з Сумщини! На початку великого вторгнення ми відчули те ж саме. Коли не було логістики, бо страшно їздити в окуповані місця, то всі згадали "бабусину мудрість" стосовно запасів солі та інших продуктів. Саме сіль виявилася найпотрібнішою. Випадково вийшло так, що мама придбала незадовго до тих страшних подій цілу упаковку солі (посипати доріжки, щоб не було слизько). То ми вже роздавали усім, хто просив, безкоштовно. Я тоді на дещицю відчула, яка це сила впливу, що вже й говорити про тих, хто пережив голодомори...
Про хліб влучно дуже сказано. Бабуся завжди лишала біля смітника зацвілий хліб, бо не могла його викинути. Я теж борюсь з собою, коли доводиться викидати зіпсований хліб, хоч іноді роблю це легко, але доволі часто просто морально важко та почуття провини, бо так привчили в дитинстві...
Мені теж важко викидати хліб. Баба увесь час повторює що буде голод бо так в біблії написано, коли кажу їй що голод вже був і ви його вже пережили, вона каже ще буде голод😬 І мені здається якщо я викину хліб, то це все через мене.
Ми змішуємо твердий хліб з супом і даємо собаці. Щоб не встиг цвісти можна в морозилку покласти.
Ох! Тема - наче на поверхні, а яка глибока... Згадую, як старші жінки хизувалися одна перед одною умінням готувати "дорогі" страви з нічого - ковбасу з квасолі, котлети з капусти... А ще старші - то ще й не таке. Добре знайома жінка розповідала як за совєтів її мати берегла цукор для Великодньої паски, а вона, дитиною, той цукор потроху виїла; коли мати помітила - побила за шкоду. За жменю цукру ((
Дякую. Тепер замислилась - а що ж я люблю їсти?
Популярні страви тих часів: сіль на рану та зашийте рот.
А тепер додивився і залишаю правильний коментар) Люблю диню, картопляні діпи з морозивом, сушену рибу))
Дуже цікавий випуск!) Не замислювалась, наскільки токсичним був вплив тоталітарної держави на кулінарні вподобання людини.
Так, досі головне - чи не голодні діти?
Роблю багато закруток, щоб "пережити зиму", звикла до калорійної їжі, тільки зараз передивляюся свій раціон.
Ціную, коли ми родиною збираємося за гарно сервірованим столом і розмовляємо про все на світі і сміємося - це найкращі моменти)
Моя бабуся сама їла все з хлібом і мене так вчила ,навіть кавун і яблука!
В мене в родині не було маленьких тарілок. Всі тарілки були як велосипедні колеса, їсти було обов'язком, бо "прийдуть голодні часи". Тепер розумію звідки такий пиздець. Звідси і потстійний хліб, все їсти з хлібом, це просто жах. Не розумію ідіотської приказки "хліб всьому голова". Мені уявлявся дивний світ, де у людей замість голів паляниці, у коней батони, у птахів якісь булочки
Вим'я мої мама і бабуся готували так, що це було суперсмачно. Але то у нас було рідко, бо мали кролів і курей, тому в основному їли те м'ясо, що мали. Загалом мені пощастило - бабуся за молодості працювала кухаркою при дуже високих посадовцях, то вона і з отих базових харчів завжди дуже смачно готувало, тому їжа то для мене завжди була двох категорій - насолода у бабусі і просто щось з'їсти у школі
Я пішла до школи у 1989 році, мені було 6 і я тоді мала тихий час, а потім продльонку. Дуже часто я замість сну просижувала у столовці з їжою або какао. Зазвичай це було какао, котре я не пила од малої. Я не любила молочні страви. В садочку мене вихователька змусила з'їсти манну кашу, я одразу ж їх виблювала до тарілки і після того мене не примушували. В школі ж я не повторювала, щоб не обблюватися. Сиділа в їдальні весь тихий час, потім починалася продльонка і я теж сиділа. Мені не дозволяла вчителька звідтіля йти. Діти робили домашку, а я все робила вдома. Була дуже втомлена й виснажена. Вчителька не зважала на прохання моєї мами не примушувати мене їсти і пити те, що я не хотіла.
Виросла в СРСР, все це пам'ятаю , і книжку "О здоровой пище " , роздивлялися малюнки
Обожнюю рослинну їжу, стрючкову квасолю, броколі, руколу, оливки, авокадо, апельсини, яблука, нут, сочевицю. Картоплю і крупи майже не вживаю, саме тому, що вони в мене асоціюються з радянщіною.
Я люблю канапку, саме канапку з сирною намазкою, авокадо і слабосоленим лососем.
Гаряча страва це моя любов, бабусин банош з підливкою з білих грибів і сметани, це вибух смаків, ароматів і райська насолода.
Я тільки подумала «в мене немає сокралізації хліба», а потім дивлюсь, а я відклала булочки, що заплісніли, бо викидати не хотілось, а вирішила згодувати птахам. Та знаю, що ще місяць буду носитись з тими булочками і шукати тих голодних птахів, але не викину)
Наскільки я знаю, ікра була в пізньому совку не дорога, а дефіцитна, навіть моя незаміжня сімʼя могла дозволити. Вважалася дуже корисною, нас буквально змушували дітьми її їсти. І взагалі, так каже, наче вона не смачна)) перепеліне яйце навпіл і туди ложку зверху, а наступну одразу до рота. Обожнюю))
Мені 40+ і справді дещо складно викинути хліб, який зачерствів. Обожнюю солоний сир з медом. Це майже єдине не веганське від чого складно відмовитись. Дякую за етер.
А чи вважається олівьє олівьєм, якщо в ньому нема горошку. Бо саме консервований горошок ненавиділа з дитинства. Мені мама відсипала трохи салату перед тим, як додати в нього горох. 😊
Не їла його вже років 30, і не тягне.
А от мʼясо по міністерські, також наша новорічна страва, - полюбляю.
Мої діти 8 і 5 років теж не знають що таке олів'є, навіть якщо я приготую вони скоріш за все не будуть його їсти.
@@ИннаКузнецова-е8имолодці. Я теж не готую.
Чому чувака який сказав що хоче викрасти і посадити якусь дівчину в клітку, годувати її і приглядати за нею ще не закенселили? Суспільне культура підтримує таке?
"Чувак" коли говорив таке, то додавав, що це лише абстрактні фантазії. Він не закликав таке робити і говорив, що і сам не робитиме. Чому Суспільне культура повинно схвалювати чи не схвалювати чиїсь фантазії? Не дії, не заклики до дій, не принципові життєві позиції, а лише фантазії. Попахує тим же радянським "всех уравнять і всьо запретить"
Люблю запечений гарбуз з маскарпоне і пряними травами. А ще з дитинства категорично відмовлялась заїдати все хлібом, особливо м'ясо.
А я айву з філадельфією і фісташками.
На новий рік - шашлики, бутерброди зі шпротами)
Якщо б мені в дитинстві сказали, що я коли зможу їсти так, як я їм зараз, я б не повірив )
Хліб з майонезом і чай, смак дитинства 😅😅 як і всі інші страви з майонезом, супи, каші, салати, пельмені, чим більше майонеза тим смачніше
Майонез був дефіцитом,до свят "діставали"
Я питаю маму чи вона їла і що саме. Мамі під 80.
клопотенко як експерт смішний.🤡 так ,назагал ,в срср не було культури приготування таких делікатесів як тельбух, вимʼя, язик тощо.. радянська кухня -це жах!..💩. срср- жах! 💩це правда.,але наша кулінарна культура зберіглася... моя мама це готувала як найкраще, і тому я знаю купу прекрасних рецептів.. а про спеції - це крінж! були заборонені , ...але продавалися...🙃
дуже рекомендую книгу "Смак радянського" Олени Стяжкіної. там огляд рзних тем: і тіньового громхарчу, і розподілення продуктів серед номенклатури, і зображення страв у кіно, як контраст реального совецького столу