Гоголь. Лекция Константина Кедрова

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 19 фев 2018
  • Автор цикла лекций о русской литературе Константин Кедров - поэт, литературный критик, доктор философских наук.

Комментарии • 38

  • @user-xr8uq5gr2g
    @user-xr8uq5gr2g 3 месяца назад +2

    Благодарю❤ вас сердечно, вы моё открытие , огромное счастье вас слушать и лицезреть!

  • @tulpahka
    @tulpahka 3 месяца назад +2

    слушаю уже не первую лекцию дмитрия кедрина и снова получаю удовольствие. с уважением.

  • @user-im1gq7mm3z
    @user-im1gq7mm3z 9 месяцев назад +5

    Великий мыслитель и философ! Великий лектор! Популяризатор! Несущий свет и просвещение, и это не пустые громкие похвалы! Примите искреннюю и огромную благодарность и признательность, восхищение и глубочайшее почтение!

  • @user-cj5zh7em2t
    @user-cj5zh7em2t 3 года назад +22

    Очень рада , что открыла для себя такого прекрасного лектора. Просто подарок судьбы.

    • @user-xu8eq8ip8n
      @user-xu8eq8ip8n 2 года назад

      Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець.
      Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів.
      І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”?
      Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу.
      Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями.
      Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб.
      Олекса Вертипорох

  • @user-pd5zu9ot4y
    @user-pd5zu9ot4y 8 месяцев назад +3

    Какое счастье, что у нас есть такие редкие люди! Ощущение радости, удивления... Я счастливо улыбаюсь! Спасибо!

  • @user-js2xj8jf1p
    @user-js2xj8jf1p 3 года назад +20

    Добрый голос,уютный человек! Потрясающе!!!

  • @fanlen5940
    @fanlen5940 3 года назад +19

    Очень понравилось! Огромное спасибо!Благодарю за лекцию!

  • @user-cm7up3pw9e
    @user-cm7up3pw9e 3 года назад +12

    Спасибо, Константин Кедров за ваши лекции....

  • @UCRwMC9GKbarnR82fJJkJKSw
    @UCRwMC9GKbarnR82fJJkJKSw 3 года назад +15

    Прекраснейшая лекция! Узнал о Гоголе много нового, спасибо)

  • @krasotavtebe353
    @krasotavtebe353 Год назад +4

    Браво. Столько открытий и почвы для размышлений после этой лекции. Вдохновили меня!!
    Что касается неспешного повествования, как тут пишут в комментариях, - это драгоценность великая. В то время как все тараторят, это наслаждение - услышать вдумчивую, неторопливую речь. Спасибо, Константин Александрович.

  • @Biography_spb
    @Biography_spb 7 месяцев назад +1

    Спасибо!! Очень интересно

  • @user-mn8wn2vy8n
    @user-mn8wn2vy8n 2 года назад +7

    Очень интересно слушать, спасибо!

  • @user-mj9od9hs7z
    @user-mj9od9hs7z 2 года назад +6

    Благодарю!!! Прекрасные лекции!!! 👏💖

  • @VictorIvanovich
    @VictorIvanovich 3 года назад +10

    Великолепно!!!

  • @maksymg1962
    @maksymg1962 4 года назад +11

    Безусловно гениальнейший Гоголь.

  • @ural-girl
    @ural-girl 7 месяцев назад +2

    Обожаю творчество Гоголя и рада послушать столь блестящую лекцию о нем.

  • @irinakleymenova7323
    @irinakleymenova7323 8 месяцев назад +1

    Очень интересно, спасибо

  • @user-ze3lj4tc4d
    @user-ze3lj4tc4d 2 года назад +4

    Огромное спасибо!!

  • @Uldor667
    @Uldor667 5 лет назад +15

    Какой же дяденька молодец. Браво!

    • @user-xz1ii7nh3g
      @user-xz1ii7nh3g 6 месяцев назад

      "Дяденька "представитель древнего рода и лауреат нобелевской премии....

  • @laram5104
    @laram5104 5 лет назад +12

    Понравилось. Очень. Спасибо.

  • @user-rr5zo7wp1q
    @user-rr5zo7wp1q 7 месяцев назад

    Спасибо❤

  • @misterysbi2038
    @misterysbi2038 3 года назад +11

    Очень глубокий анализ, Гоголь - это такая глыба, которую очень трудно разгадать...

  • @user-qm6sy9jz8l
    @user-qm6sy9jz8l Год назад +2

    Старосветских помещиков ( героев повести ) не ругал только ленивый , а Кедров восхитился и умилился …. 🙂🥲 Добрая душа ☝️у лектора . И слушать его - блаженство 🙄🙂

  • @user-pd1rp1jt9p
    @user-pd1rp1jt9p 2 месяца назад

    Люди, читайте поэзию Константина Кедрова! Свет льётся, ум радуется!

  • @user-un7qo4md1h
    @user-un7qo4md1h 2 года назад

    дружба это любовь

  • @user-bq6yw3ii7i
    @user-bq6yw3ii7i Год назад

    1:26:27 Белинский к Гоголю. Поцелуй кнута, как поцелуй Иуды...

  • @user-el8wr5zf9s
    @user-el8wr5zf9s 2 года назад +3

    Мать в шоке,а домашка не сделана...

  • @user-rt4bg6ob4s
    @user-rt4bg6ob4s 5 месяцев назад

    Земляника - не помещик , он - попечитель богоугодных заведений. Не просил Хлестакова рассказать нём государю. Об этом просил Бобчинск ий. Ав целом занятно

  • @tatianay.6440
    @tatianay.6440 2 года назад +2

    Бросила слушать после «Крепостное право, крепостное право… А в это время в Америке торговали рабами!».
    Ну что это такое?

  • @olegm6049
    @olegm6049 5 месяцев назад +2

    Дядька бухает?!

    • @user-um7kf5wh1v
      @user-um7kf5wh1v Месяц назад

      Конечно бухает! Продуктивный алкоголизм!

  • @user-xu8eq8ip8n
    @user-xu8eq8ip8n 2 года назад

    Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець.
    Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів.
    І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”?
    Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу.
    Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями.
    Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб.
    Олекса Вертипорох.

  • @karinakerol7864
    @karinakerol7864 3 года назад +3

    Вы меня конечно простите, но это ну уж очень затянуто
    Видно, что никто не готовился и как-то муторно и скучно!!!
    Такого гениального писателя так скучно и не интересно рассказать, это надо уметь!
    У нас в школи двоишник и то лучше расскаже...

    • @user-xu8eq8ip8n
      @user-xu8eq8ip8n 2 года назад

      Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець.
      Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів.
      І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”?
      Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу.
      Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями.
      Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб.
      Олекса Вертипорох

  • @maruva7659
    @maruva7659 Год назад

    Шамкающий лектор-жалкое зрелище.