52. «-ннякання»

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 5 сен 2024
  • Негативна тенденція останнього часу - нарощування суфіксів і закінчень -ння, надто ж тоді, коли є коротші й енергійніші питомі слова, наприклад, «поклик» замість іноземного «лінк» чи «-ннякальних» - покликання, посилання

Комментарии • 11

  • @user-tw2ij7vw8m
    @user-tw2ij7vw8m 4 месяца назад +3

    Дякую Вам за науку.

  • @arkashanepytaliuk4576
    @arkashanepytaliuk4576 3 месяца назад +1

    Дуже дякую! Корисно.

  • @aleksandraserbina7513
    @aleksandraserbina7513 3 месяца назад +1

    Дякую Вам за корисну роботу!

  • @user-zv2ob2lj1f
    @user-zv2ob2lj1f 3 месяца назад +1

    Цікаво й слушно, дякую

  • @tatyanashugay9458
    @tatyanashugay9458 4 месяца назад +1

    Випадково потрапила на канал i дуже зрадiла. Дякую

  • @sanya_malash
    @sanya_malash 3 месяца назад

    У СУМ ухвала - це різновид рішення, а саме рішення колективне. Тобто всяка ухвала - рішення, та не кожне рішення - ухвала. Як риба й оселедець, одне слово

  • @marinamelnychenko2492
    @marinamelnychenko2492 3 месяца назад

    Рішення і ухвала - це різні документи. Рішення приймає суд, коли вирішує справу по суті, а ухвалу в процесі розгляду, коли вирішують якісь технічні питання по справі.

    • @AnatoliyTkachenko
      @AnatoliyTkachenko  3 месяца назад

      У тім-то й річ: оте, що називають "рішенням" і вже стало, на жаль, юридичним терміном, - насправді калька з російського "решения". Тимчасом є українські слова ВИРОК і ПРИСУД, ото якраз по суті, а не як рішення-дишло, куди повернеш, туди й вийшло, тому наші "рішали" цих слів бояться, бо вони рішучі, однозначні й ними важче маніпулювати.

  • @user-zy3je8op6z
    @user-zy3je8op6z 3 месяца назад +1

    Я до цього важав , що оце ня-кання ,, робить " українську мову , а виявляється калька з московської .

    • @AnatoliyTkachenko
      @AnatoliyTkachenko  3 месяца назад +1

      Але не в усіх випадках. Я ж там кажу про павутиння, картоплиння, соняшничиння, горохвиння тощо - це наші іменники зі збірним значе-нням (а не у множині). Прослухайте другу половину "ролика". Зовсім зрікатися -ннякання не варто, бо церковнослов'янське -еніє туди занесли наші попи, "анексовані" Петром. Тобто йдеться про почу-ття (чи навіть чуття) міри у вжива-нні (чи вжитку?) абстрактних понять, а у випадку суцільного -ннякання мавпуємо те, що "на слуху".

    • @aserbovets
      @aserbovets 3 месяца назад

      @@AnatoliyTkachenko Пане Анатолію, розвійте мої сумніви, будь ласка. Недавно зацікавився протиставленням «шкода - ушкодження» і дійшов висновку, що шкода - слово загальніше і зокрема більше про «потенціал фізичного псування» чогось певним знаряддям, а ушкодження - це результат, тобто власне слід, яке те знаряддя залишає. І от тепер я подивився цей ваш ролик і засумнівався: а чи не калька ті «ушкодження», бо ж і структурно схожі на «повреждения» російською? Наче і СУМ наводить приклади із Франка й Кобилянської, але філологічний сумнів не відпускає 😅
      Принагідно дякую за чудовий мовознавчий канал.