Видео

Авжеж, хоча "спаси+біг" сприймається й переносно - як вияв удячности, а все ж відлунює дякою того, що одержав милостиню.

Уклінно дякую за короткі, але змістовні відео. Велике дякую - це так само, як велике сплю, велике біжу тощо 😂

@@olgailchuk3850 Дякую. Для багатьох не існує. Особливо тоді, коли заперечення віддалене від того, що воно заперечує. Як-от і у Вашому останньому реченні. Може треба так: "Родового відмінка <...> не існує?" А може, й не треба, бо далеченько відмінок від "не".

А ще краще - змалечку😉

Навзаєм.

Дякую за відгук. Важливо знати, що працюєш не в порожнечу.

Дякую, знаю версію щодо підробки, як і "Велесової книги", але тут не про це.

@@Atain2015 Не зовсім, що підробка, а трактування на великлроський наратив.

@@olhaolha5669 І це знаю, як і версії Махновця та Пушика.

@@user-nd8th7rg1d І я Вам дякую за Вашу "заКІВАЛлеННість". До гарного оказіоналізму дописалися, лиш одне Н зайве, але згадався одіозний персонаж, котрий дорахувався до влучного прізвиська й до Героя України). Що ж до 11-томного СУМу, з яким, кажу, "треба працювати й рахуватися", там є принаймні троє значень: "РАХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Вести взаємні, перев. грошові розрахунки. Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 10); // Вести облік взаємних послуг або претензій, образ і т. ін. Нам не подоба рахуватись листами, наче ті великі пани візитами (Леся Українка...). 2. з чим. Брати до уваги, враховувати що-небудь, зважати на щось у своїх діях, планах і т. ін. Кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання (Михайло Коцюбинський...); Ніхто його не боявся, ніхто не рахувався з його думкою (Гнат Хоткевич...); Він ніколи не рахувався з вільним часом, коли треба було показати нові методи майстрам (Юрій Яновський...); // з ким. Цінити, поважати кого-небудь, уважно ставитися до когось. З Сагайдачним рахувалися [пани], запрошували його до своїх палаців (Зінаїда Тулуб...); Вона абсолютно не хоче з ним рахуватися, не слухає жодного слова (Антон Хижняк...); Рубін зрозумів, що Каленик Романович тут був не Калеником Романовичем домашнім чи навіть училищним, це була людина, з якою рахувався весь цех (Іван Сенченко...)". А Ви ж подивіться, які повчальні приклади наведено! І з ними таки треба рахуватися. Тож іще раз Вам дякую за пильність і колежанську доброзичливість та підказану тему.

@@user-zy3je8op6z Так і я ж про це, дякую! Але послухайте, скільки разів на день воно звучить: і наразі, й надвазі, й насторазі: медійниики-комедійники вчепилися в нього і зробили новим зозулиним яйцем-уніфікатором, що повитісняло всі названі слова.

І я вам дякую за підтримку.

@@oleksandrkovalenko2897 На жаль, в 11-томнику чимало кальок, а ще гірше, що 20-томник у багатьох випадках їх повторює.

Може то і калька. Просто не зрозумілі критерії визначення тих кальок. Схожість з москвинами - то слабкий доказ. Бо вони у нас вчилися…

@@oleksandrkovalenko2897 Так, доказ слабкий, але я навів приклади мистецьких, нештампованих доказів. А черга - штамп, який їх повсюдно замінив. Особливо ласі на нього чиновники, що живуть у паралельних вимірах і нав'язують їх загальнонародній мові. Спершу москвини в нас училися, це правда, але не заперечити й того, що потім пішов і зворотний процес, особливо в офіціозі. Тож мушу спиратись і на якесь внутрішнє чуття. А там, у глибині, - ЧЕРЕДА корів, яку треба відпасати почергово, але вона чомусь не пов'язується в мене з чергою за продуктами. Не нав'язую своїх асоціацій, але нагадую про існування нормальних слів: насамперед, передовсім, передумсім, найперш(е), ПОПЕРЕДУ (а не в першу чергу Дорошенко), можна й ще пошукати. Я не словник і, напевне, маю право на висловлення власних думок, а не причесаних під Білодіда. Щодо критеріїв визначення кальок. Найлегше визначити фонетичні, найважче - синтаксичні, і тут має підказувати не тільки філологічне чуття, а й ще щось. Моє "щось" - моє дитинство.

@@89Tetyana Дякую, люба пані Тетяно. Від такої чую🥰. Те, що Ви з паном Юрієм уже зробили і далі робите для культури, мистецтва, літератури, мови, пісні нашої материзни-батькі‌вщини і Батьківщи́ни. залишаючись притому людьми "своїми", з гумором, без надимання щік і "понтів"... Та цьому просто немає ціни, бо й слово таке тут не підходить. Але це вже постало як щонайвища земна місія.

Дякую, заходьте!

Підкиньте, будь ласка, бажано в межах нормативної лексики😊.

@@AnatoliyTkachenko ви не вчиталися - вами згадане у ролику "що" ( проти "хто" ) стосується не до істот , а до тих дій , що вони вчиняють )). Тобто Вас я підтримую )).

@@vm5670 Дякую

@@AnatoliyTkachenko дякую мені замало )) хотілося б оцінку імать )) моїх пропозицій ...((

@@user-zy3je8op6z Певною мірою наближається у третьому значенні. Дякую, що підказали тему. Незабаром відповім ширше

У тім-то й річ: оте, що називають "рішенням" і вже стало, на жаль, юридичним терміном, - насправді калька з російського "решения". Тимчасом є українські слова ВИРОК і ПРИСУД, ото якраз по суті, а не як рішення-дишло, куди повернеш, туди й вийшло, тому наші "рішали" цих слів бояться, бо вони рішучі, однозначні й ними важче маніпулювати.

До баку "Хай і гірше, аби інше". Є ж слова розбір, розгляд, опрацювання, але якщо так напишете, то ще можуть і не зарахувати методисти-перевіряльники, бо ж "не положено".

Дякую за делікатну підказку, цитував з пам'яти, якось би виправити. А поки що таке: якби ж то жив та й жив, а то посидів, посидів, полетів та й наплодив борозняків.

@@AnatoliyTkachenko Ваша правда ) в реальному житті не все так романтично )

Так буває, коли на одній хвилі. А на другій - слів краще не "використовувати" (яка з них користь? ;). Ліпше застосовувати, вживати, послуговуватися... Можна навіть під час їди 🤣

Вас бентежить сама словосполука "продукти харчування "?

@@AnatoliyTkachenko Я думаю , що правильно - харчові продукти , або харчі .А продукт харчування то не зовсім приємна субстанція.

@@bilash_g 🤣Тонко. Якщо вже й нагромаджувати слова, то мало би бути продукти для харчування. Але одним словом краще. Згадав оце анекдот від своєї бабусі. Заколов дядько кабана, а йшов якийсь чоловік незнайомий та й заходився випрошувати: дай йому і те, і те, і ще те. Дядько й придумав: "Дам те, що назвеш одним словом". І той придумав: "М'ясоковбасало".

І словник - теж гарна книжка 😉

Але не в усіх випадках. Я ж там кажу про павутиння, картоплиння, соняшничиння, горохвиння тощо - це наші іменники зі збірним значе-нням (а не у множині). Прослухайте другу половину "ролика". Зовсім зрікатися -ннякання не варто, бо церковнослов'янське -еніє туди занесли наші попи, "анексовані" Петром. Тобто йдеться про почу-ття (чи навіть чуття) міри у вжива-нні (чи вжитку?) абстрактних понять, а у випадку суцільного -ннякання мавпуємо те, що "на слуху".

@@AnatoliyTkachenko Пане Анатолію, розвійте мої сумніви, будь ласка. Недавно зацікавився протиставленням «шкода - ушкодження» і дійшов висновку, що шкода - слово загальніше і зокрема більше про «потенціал фізичного псування» чогось певним знаряддям, а ушкодження - це результат, тобто власне слід, яке те знаряддя залишає. І от тепер я подивився цей ваш ролик і засумнівався: а чи не калька ті «ушкодження», бо ж і структурно схожі на «повреждения» російською? Наче і СУМ наводить приклади із Франка й Кобилянської, але філологічний сумнів не відпускає 😅 Принагідно дякую за чудовий мовознавчий канал.