Дякую за цей випуск! Особисто я пережила депресивно-тривожний розлад восени минулого року, і впізнаю деякі з симптомів у себе тогочасної. Розмова з психологом і висновки, яких я дійшла тоді, дозволили мені набагато легше перенести цю війну, і не скотитись в депресію зараз. Згодна, що разом з лікуванням фармацевтичним, треба працювати і з психологом, щоб розв’язати ті питання, які призвели до такого стану. Ще раз дякую за випуск! Усім українцям зичу здоров’я - фізичного та психічного.
Я только вчера была у психиатра, долго терпела, думала сама справлюсь, но постоянные слезы, апатия, потеря аппетита и сонное состояние надоели уже. Назначили антидепрессант и поставили диагноз тревожно - депрессивное расстройство.
Дуже дякую за поради. Дуже розумно говорите. Прошу, порадьте, що робити, якщо живу з мамою, яка цілими днями слухає новинні ютуб канали, вбирає той негатив, а потім виливає його намене і всіх оточуючих у вигляді критики, або вказування на все негативне? Все, що я не зроблю - погано. Мені самій тяжко і бути громовідводом для чужих негативних емоцій не можу. Вона постійно вганяє мене в депресію. Будь-які пояснення і прохання змінити свою поведінку не допомагають. Не розумію, чи вона не хоче, чи не може. Книжок по психології не читає, відеороликів не слухає. Аргумент - то для молодих. Їй і самій погано, але вона не шукає способів змінити ситуацію
Дайте будь ласка поради тим, хто вже в депресії і у кого немає грошей на психолога. Чим може домогти сама собі людина? Окрім призначених антидепресантів що можна зробити ?
Я даю поради досить детальні в другій половині відео. Якщо є додаткові питання, то тут пишіть, наступного понеділка буду відповідати. ПЛюс підключайтесь до мого тлеграм каналу. Все є на моїй сторінці у фб
Пане Роман У своїх ефірах ви часто вживаєте такі розуміння як Західна Україна, східна Україна, Центральна Україна, і ТД... Будь ласка не програмуйте людей на те що у нас є різні України У нас є Західна частина України Східна частина України Центральна частина України...
Я втратив роботу у квітні 2023 року. Шукав нову 7.5 місяців. Коли пройшло пів року без роботи, то просто зауважив про це і шукав далі. Знаю, що деякі зневірювалися, типу "о, я вже пів року без роботи, як же так". Але у підсумку, через 1.5 місяці після тої пів річної межі знайшов нову, висоокплачавну роботу (прямий контракт зі США, дистанційно). А що було би, якби я опустив би руки через пів року, запив би чи ще щось? Поки був без роботи, крім перегляду вакансій і розсилки резюме (відправив на декілька сотень вакансій), займався самоосвітою, ходив на стадіон та на прогулянки, читав книжки. Хоча і співбесід було небагато, 1-2 на місяць, теж був би привід засмутитися і опустити руки.
Дякую за цей випуск!
Особисто я пережила депресивно-тривожний розлад восени минулого року, і впізнаю деякі з симптомів у себе тогочасної. Розмова з психологом і висновки, яких я дійшла тоді, дозволили мені набагато легше перенести цю війну, і не скотитись в депресію зараз.
Згодна, що разом з лікуванням фармацевтичним, треба працювати і з психологом, щоб розв’язати ті питання, які призвели до такого стану.
Ще раз дякую за випуск!
Усім українцям зичу здоров’я - фізичного та психічного.
Дякую вам велике!
Дякуємо. Потрібно. Своєчасно. Зрозуміло. Будемо себе оздоровлювати і берегти рідних. І наближати Нашу Перемогу.
Саме так!
Дуже дякую за ваші відео! Дуже допомагають!
Щиро дякую!
Будь ласка!
Дякую. Можете, будь ласка, створити на каналі окремий плейлист з порадами психотерапевта?
Дякую за хорошу лекцію українською мовою! Поради психолога зараз актуальні багатьом українцям.
Я только вчера была у психиатра, долго терпела, думала сама справлюсь, но постоянные слезы, апатия, потеря аппетита и сонное состояние надоели уже. Назначили антидепрессант и поставили диагноз тревожно - депрессивное расстройство.
Дуже дякую за поради. Дуже розумно говорите.
Прошу, порадьте, що робити, якщо живу з мамою, яка цілими днями слухає новинні ютуб канали, вбирає той негатив, а потім виливає його намене і всіх оточуючих у вигляді критики, або вказування на все негативне? Все, що я не зроблю - погано. Мені самій тяжко і бути громовідводом для чужих негативних емоцій не можу.
Вона постійно вганяє мене в депресію.
Будь-які пояснення і прохання змінити свою поведінку не допомагають. Не розумію, чи вона не хоче, чи не може. Книжок по психології не читає, відеороликів не слухає. Аргумент - то для молодих. Їй і самій погано, але вона не шукає способів змінити ситуацію
Дякую. Перестала дивитися новини. Думала, що що збайдужіла. А це організм бореться з депресією.
Дякую дуже змістовно
Дайте будь ласка поради тим, хто вже в депресії і у кого немає грошей на психолога. Чим може домогти сама собі людина? Окрім призначених антидепресантів що можна зробити ?
Я даю поради досить детальні в другій половині відео. Якщо є додаткові питання, то тут пишіть, наступного понеділка буду відповідати. ПЛюс підключайтесь до мого тлеграм каналу. Все є на моїй сторінці у фб
А ще людина може довіритись Богу і починати пізнавати Його
Треба впрягатися в волонтерку і нема часу ні на які депресії
Якщо будете ігнорувати відпочинок, то перегорите з часом, цього допускати не можна
Пане Роман
У своїх ефірах ви часто вживаєте такі розуміння як Західна Україна, східна Україна, Центральна Україна, і ТД...
Будь ласка не програмуйте людей на те що у нас є різні України
У нас є
Західна частина України
Східна частина України
Центральна частина України...
Вітаю. Діагностували епізодичну депресію. Виписали антидепрессанти. Чи можна при епізодичній депресії справитися без ліків. Дякую
А может депрессия переходить в чрезмерную обидчивость, ранимость и агрессию? Вспыльчивость
Дякую. Я вже не вивозю
анГЕдонія ж!! ))) від слова гедонизм
Обмовився, дякую
Дуже небезпечний випуск для іпохондриків😅
ІНФОЦИГАНСЬКИЙ ЛОХОТРОН ))
війна віною,а от шо робити з роботою,якої нема?
Легкої відповіді тут нема. Тут важливо розуміти, що впавши в депресію через виснаження пошукам роботі не допоможеш
Я втратив роботу у квітні 2023 року. Шукав нову 7.5 місяців. Коли пройшло пів року без роботи, то просто зауважив про це і шукав далі. Знаю, що деякі зневірювалися, типу "о, я вже пів року без роботи, як же так". Але у підсумку, через 1.5 місяці після тої пів річної межі знайшов нову, висоокплачавну роботу (прямий контракт зі США, дистанційно). А що було би, якби я опустив би руки через пів року, запив би чи ще щось? Поки був без роботи, крім перегляду вакансій і розсилки резюме (відправив на декілька сотень вакансій), займався самоосвітою, ходив на стадіон та на прогулянки, читав книжки. Хоча і співбесід було небагато, 1-2 на місяць, теж був би привід засмутитися і опустити руки.