Дякую за лекцію, ця тема дуже актуальна для кожної людини у наш воєнний час. Треба брати на себе відповідальність і за свій стан, і за стан свого оточення.
Вже посварилась з сестрою бо їй здалось, що те, що я говорю українською то змушую її перейти на українську. При цьому я казала, що мені все одно як вона буде до мене говорити
ПОспілкуйтесь і проговоріть все. Навіть, якщо десь розмова буде неприємна, головне наперед проговорити, що ви це робите ради збереження ваших стосунків.
Спасибо, было интересно. Я не сильно стрессовала, хотя находилась почти 4 недели под бомбежками, артобстрелами и др. при отсутствии воды, электричества, еды, информации в Мариуполе. Сейчас нахожусь в Германии и не вижу свою жизнь здесь дальше и так тоскливо, т.к. не могу назад вернуться.
Ваш дім- вся Україна. Так,це не мала батьківщина,яка рідніша. Пле у вас є країна. Вибачте ,що так говорю,тому що я не втратила дім ,місто,і не можу відчути того,що ви. Але маю багато приятелів,що переїхали з окупації в 2014-15/ вони облаштувалися ,живуть,дружать,працюють.
Дякую пане Романе, дуже подобається подача інформації, відповідаєте на моє внутрішнє запитання, як не займаю себе роботою і допомогою волонтерам, агресія інколи зашкалює. Ще раз дякую!!!!!!
Хронічний стрес посилився з війною, але почався він з приходом ковіду. І влада (а саме пан Ляшко) тільки нагнітала цей стрес протягом двох років. Спеціально. Згадайте заборону ходити в парки.
У мене від довготривалого стресу зник сон. Частіще стала плакати З‘явився тригер на 4 і 5 ранку(очі відкриваються і починаю прислуховуватись) в взагалі довго не можу заснути- бо кожен день була повітряна тривога з 23години і по 2-гу ночі. Від цього стала більш нервова. Нема натхнення малювати.😣
Подивіться мої попередні випуски, там є і про сон і про тривогу і що з тим робити. Якщо не вийде знайдіть мене у фб і я вас долучу до психлогічної групи.
Я завжди беру відповідальність на себе....але я вже втомилася від цього, більше ніхто не хоче брати відповідальність і дублюють одне одного....нам тільки окремо жити потрібно всім, але немає можливості на зараз...
Я нв початку війни посварилась з найближчою подругою, з якою дружила 35 років, тобто не було дня, щоб ми не зустрічались, не пили разом каву, у вихідні разом обідали чи вечеряли. Посварились на початку війни, і кожна думає, що не винна.
А якщо батьки на окупованій території і зомбовані ТВ з РФ по повній програмі ? ( дякуючи нашій владі напевно бо ще до 14 року вся Присиваська територія Херсонської обл не мала повноцінного українського ТБ , а з 14 року взагалі була майже повністю заблокована від національного мовлення ). Як діяти в даній ситуації?
Всі ми схильні до агресії в тій чи іншій мірі, а в стресі найбільше. Тільки стресова ситуація запускає в нас програму гніву і інші подібні поведінкові програми.
Цей стрес - ще й гарний шанс позбутися токсичних відносин
ТАк і є
Дякую за Вашу роботу!
Будь ласка, звертайтесь
Дякую, дуже потрібна та корисна інформація
Дякую за лекцію, ця тема дуже актуальна для кожної людини у наш воєнний час. Треба брати на себе відповідальність і за свій стан, і за стан свого оточення.
ТАк тримати)
Вже посварилась з сестрою бо їй здалось, що те, що я говорю українською то змушую її перейти на українську. При цьому я казала, що мені все одно як вона буде до мене говорити
ПОспілкуйтесь і проговоріть все. Навіть, якщо десь розмова буде неприємна, головне наперед проговорити, що ви це робите ради збереження ваших стосунків.
Дякую Вам!
Будь ласка!
Спасибо, было интересно. Я не сильно стрессовала, хотя находилась почти 4 недели под бомбежками, артобстрелами и др. при отсутствии воды, электричества, еды, информации в Мариуполе. Сейчас нахожусь в Германии и не вижу свою жизнь здесь дальше и так тоскливо, т.к. не могу назад вернуться.
Співчуваю. ПОдивіться на кілька ефірів назад, є окремий випуск про те, як прогорювати втрату дому. Якщо не знайдете, то пишіть.
Ваш дім- вся Україна.
Так,це не мала батьківщина,яка рідніша.
Пле у вас є країна.
Вибачте ,що так говорю,тому що я не втратила дім ,місто,і не можу відчути того,що ви.
Але маю багато приятелів,що переїхали з окупації в 2014-15/ вони облаштувалися ,живуть,дружать,працюють.
Дякую Було цікаво та корисно
Будь ласка, звертайтесь
Дякую пане Романе, дуже подобається подача інформації, відповідаєте на моє внутрішнє запитання, як не займаю себе роботою і допомогою волонтерам, агресія інколи зашкалює. Ще раз дякую!!!!!!
Дякую вам Роман за дуже цікаву і змістовну лекцію! Багато чого я зрозуміла про мій психологічний стан та настрій в цей тажкий час для нас усіх.
Потеря родственника на психологично-эмоциональном уровне - какая точная формулировка. Иногда и войны не надо, чтобы это произошло.
Так, іноді таке і без війни відбувається. Але зараз частіше.
Хронічний стрес посилився з війною, але почався він з приходом ковіду. І влада (а саме пан Ляшко) тільки нагнітала цей стрес протягом двох років. Спеціально. Згадайте заборону ходити в парки.
У мене від довготривалого стресу зник сон. Частіще стала плакати З‘явився тригер на 4 і 5 ранку(очі відкриваються і починаю прислуховуватись) в взагалі довго не можу заснути- бо кожен день була повітряна тривога з 23години і по 2-гу ночі. Від цього стала більш нервова. Нема натхнення малювати.😣
Це про мене, нажаль...
Подивіться мої попередні випуски, там є і про сон і про тривогу і що з тим робити. Якщо не вийде знайдіть мене у фб і я вас долучу до психлогічної групи.
@@nataschulkalazorenko642 Сон потрібно повертити, для вас та ж сама порада
@@psychologist_roman В мене наоборот я не могу плакати,зажимаюсь i сплю..
Дякую, Роман
Я завжди беру відповідальність на себе....але я вже втомилася від цього, більше ніхто не хоче брати відповідальність і дублюють одне одного....нам тільки окремо жити потрібно всім, але немає можливості на зараз...
Беріть тоді відповідальність тільки за себе на скільки це можливо, бо ви певно берете її і за інших
Тримайтесь, як вам важко…
Жити окремо - чудовий вихід!
@@psychologist_roman Я так i зробила та.. тепер бачу i за мене не бере нiхто вiдповiдальностi та я не справлюсь i нахожусь в стресi
Наверное потому, что не очень близкие, на самом деле. Близкие стараются беречь друг-друга не взирая ни на что! Потому, что БЛИЗ-КИ-Е!!!
Якби був тайминг ролика, то можна було б заздалегідь визначитися з переглядом ролика і чи корисний він тобі
Заздалегідь спасибі
Буду смотреть и пересматривать ваш ролик
Спасибо вам огромное))))
Я нв початку війни посварилась з найближчою подругою, з якою дружила 35 років, тобто не було дня, щоб ми не зустрічались, не пили разом каву, у вихідні разом обідали чи вечеряли. Посварились на початку війни, і кожна думає, що не винна.
Час пройшов, спробуйте налагодити контакт
І що він рекрмендує для зняття стресу?
А якщо батьки на окупованій території і зомбовані ТВ з РФ по повній програмі ? ( дякуючи нашій владі напевно бо ще до 14 року вся Присиваська територія Херсонської обл не мала повноцінного українського ТБ , а з 14 року взагалі була майже повністю заблокована від національного мовлення ). Як діяти в даній ситуації?
Даю відповідь ближче до кінця ефіру.
конфликты будут, ибо открыта вся сущность человека, поэтом дело не в стрессе, а в нутре
Всі ми схильні до агресії в тій чи іншій мірі, а в стресі найбільше. Тільки стресова ситуація запускає в нас програму гніву і інші подібні поведінкові програми.