Декілька разів послухав цю філософію, і це скоріше розумова гумка, аніж корисне знання чи практика для мене. Більш за все пантеличить постійне звертання до психоаналізу (як давно застарілих початків психології?), але не дуже бачу звернень до сучасної антропології, психології і біології в цілому.
Дякую велике за контент, від себе додам, що в усіх романах Гессе присутні спільні риси. Герої завждт перебувають в екзистенційній невизначеності шукає сенс
Мені ця ідея образу, який потім несвідомо проходить через життя людини дуже схожий на ідею Болласа про немислиме відоме. Коли щось, що впливало на нас в перші роки нашого життя злишпється з нами у вигляді відчуттів, переживань, захоплень все наше життя
У вас тут надто витончені, вишукані приклади. Бо в літературі безліч інших прикладів нав'язливості теми, "ейдосу" - простих і всеохопних: творчість Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького, з сучасних українських як не згадати М. Дочинця, котрий із книги в книгу невпинно ходить по колу, проповідуючи філософію простоти життя, або Ю. Винничука з його часом доволі специфічною еротикою: от уже ж точно "нав'язлива ідея", дитяча травма:) До речі, запитання: автори, що сеціалізуються на одному якомусь піджанрі - як А. Кокотюха на детективах - їх творчість теж може розглядатися під кутом нав'язливої ідеї?:)
Абсолютно у всьому провина лягає на виховання. Поясню. Для того, щоб моя дитина тримісячна не була дровенякою яка тільки писяє та какає, я показувала їй іграшки. Розказувала що оце котик, оце люлечка. А також показувала їй як лялечка грається з котиком. Дорослішання співпало щ відкриттям каналізаціїив телебаченні та журналах. Якийсь дельфін, це нік якогось чи то співака, чи ще чогось, яке пісяє на камеру. Заборонити! А як. Я на роботі, а дитина все одно подивиться. Тому я сідала поряд і пояснювала хто це, чому він так себе веде. Які наслідки в житті матиме така ситуація. ЧИМ ВСЕ СКІНЧИЛОСЯ? МОЯ ДИТИНА РЕЖИСЕР КУКОЛЬНИК І СТАВИТЬ ПСИХОЛОГІЧНІ СПЕКТАКЛІ. Велком. В Запоріжжі зараз йде в театрі ВІЕ ІВАСЮК. ЧЕРВОНА РУТА. Це так. Як приклад. Наскільки в людини зашорене бачення, настільки він (вона) крутиться в чомусь. В якійсь ідеї. Ще один момент. Якщо людина стає християнином , свідомий вибір, ця людина ВИПАДАЄ з того накресленого вихованням. І ше. Якщо людина покидає НАВЧАННЯ, стає нездатною вчитися та всмоктувати в себе нове, її коло звужується буквально до рівня крапки. Це писять та какать. Ще - їсти. Тому це питання, яке ви зараз розглядаєте, стосується НЕ АВТОРА ТА ТОГО ЩО ВІН ПИШЕ. Це стосується кожної людини. А людина створена вільною . Вона сама обирає чис вона буде. Морем океаном. Чи крапкою
Сюжетів обмаль. Трикутник любові, зрада супергероя його коханою, перемога нечисельних/слабких над надчисельними/надміцними (сюди ж порятунок від/після стихійного лиха) , викриття таємної спілки , що виявляється надвпливовою. Ще щось ?
Автівки для зсу, скоро наконфіскують джипів... Навіщо тут де немає бездоріжжя пікапи з повним приводом? І ще кермує панянка років 20ти у шубі на шпильках
Ви завжди підбираєте такі незвичайні теми, про які я би, можливо, і не задумалась!
Це було дуже цікаво)
Подобається, чекаю майбутніх випусків
Декілька разів послухав цю філософію, і це скоріше розумова гумка, аніж корисне знання чи практика для мене. Більш за все пантеличить постійне звертання до психоаналізу (як давно застарілих початків психології?), але не дуже бачу звернень до сучасної антропології, психології і біології в цілому.
психоаналіз - це "давно застарілі початки психології"?))) серйозно?)
Дякую велике за контент, від себе додам, що в усіх романах Гессе присутні спільні риси. Герої завждт перебувають в екзистенційній невизначеності шукає сенс
Мені ця ідея образу, який потім несвідомо проходить через життя людини дуже схожий на ідею Болласа про немислиме відоме. Коли щось, що впливало на нас в перші роки нашого життя злишпється з нами у вигляді відчуттів, переживань, захоплень все наше життя
колись буде випуск про Сільвію Плат?)
❤
У вас тут надто витончені, вишукані приклади. Бо в літературі безліч інших прикладів нав'язливості теми, "ейдосу" - простих і всеохопних: творчість Т. Шевченка, І. Нечуя-Левицького, з сучасних українських як не згадати М. Дочинця, котрий із книги в книгу невпинно ходить по колу, проповідуючи філософію простоти життя, або Ю. Винничука з його часом доволі специфічною еротикою: от уже ж точно "нав'язлива ідея", дитяча травма:) До речі, запитання: автори, що сеціалізуються на одному якомусь піджанрі - як А. Кокотюха на детективах - їх творчість теж може розглядатися під кутом нав'язливої ідеї?:)
Абсолютно у всьому провина лягає на виховання. Поясню. Для того, щоб моя дитина тримісячна не була дровенякою яка тільки писяє та какає, я показувала їй іграшки. Розказувала що оце котик, оце люлечка. А також показувала їй як лялечка грається з котиком. Дорослішання співпало щ відкриттям каналізаціїив телебаченні та журналах. Якийсь дельфін, це нік якогось чи то співака, чи ще чогось, яке пісяє на камеру. Заборонити! А як. Я на роботі, а дитина все одно подивиться. Тому я сідала поряд і пояснювала хто це, чому він так себе веде. Які наслідки в житті матиме така ситуація. ЧИМ ВСЕ СКІНЧИЛОСЯ? МОЯ ДИТИНА РЕЖИСЕР КУКОЛЬНИК І СТАВИТЬ ПСИХОЛОГІЧНІ СПЕКТАКЛІ. Велком. В Запоріжжі зараз йде в театрі ВІЕ ІВАСЮК. ЧЕРВОНА РУТА. Це так. Як приклад. Наскільки в людини зашорене бачення, настільки він (вона) крутиться в чомусь. В якійсь ідеї. Ще один момент. Якщо людина стає християнином , свідомий вибір, ця людина ВИПАДАЄ з того накресленого вихованням. І ше. Якщо людина покидає НАВЧАННЯ, стає нездатною вчитися та всмоктувати в себе нове, її коло звужується буквально до рівня крапки. Це писять та какать. Ще - їсти. Тому це питання, яке ви зараз розглядаєте, стосується НЕ АВТОРА ТА ТОГО ЩО ВІН ПИШЕ. Це стосується кожної людини. А людина створена вільною . Вона сама обирає чис вона буде. Морем океаном. Чи крапкою
+
Сюжетів обмаль. Трикутник любові, зрада супергероя його коханою, перемога нечисельних/слабких над надчисельними/надміцними (сюди ж порятунок від/після стихійного лиха) , викриття таємної спілки , що виявляється надвпливовою. Ще щось ?
Якби існував "вільний творчій політ" тоді б не існувало стилю.
Стиль теж може бути вмотивованим чимось особистим глибинным. Навіть у тому випадку, коли він новаторський.
А вебер що читав усіх авторів? І брєжнєва?
Какая мне интересно именно у вас травма маленькой дытыны
Автівки для зсу, скоро наконфіскують джипів... Навіщо тут де немає бездоріжжя пікапи з повним приводом? І ще кермує панянка років 20ти у шубі на шпильках