Як же я ждав цього контенту! Катананхе - один з найулюбленіших моїх романів сучасної української літератури ❤! Сенси,глибина! Цей роман потребує перечитання - з одним виміром до нього не підійдеш❤. Мова Софії Андрухович неймовірна.❤
25:16 Наскільки я зрозуміла, то дівчини з онліфансу не існувало. Леся її вигадала для своєї сестри, бо соромно було признатись, що у чоловіка роман зі старшою жінкою. Тому вона вигадала 19-річну дівчину, зраду з якою вона здатна виправдати.
Моментами асоціювала себе з Володимиром, бо були подібні реакції і питання до тексту і подій😅 І цікаво було почути сприйняття цього роману від Богдани (обожнюю її подкаст "Висока полиця"), такий структурований і підкріплений певною базою знань Дякую за відео і можливість побачити публічне обговорення українського твору
Слухала і кивала головою - все так, все так. І от тільки одне мене осінило під час інтервʼю - що син Жанни загинув внаслідок війни. Якось я це пропустила, або просто не усвідомила під час читання. Це відкриває цілий пласт розуміння Жанни як матері загиблого захисника (можливо?) і дружини, і скоріше за все ставлення до Жанни оточуючих. Ще одна думка на вечір) Дякую, дуже чекала на це обговорення.
Я навіть запам'ятала собі, бо коли вони прийшли на кладовище, то Жанна сказала, що його дружина погана, бо "відпустила його туди". Настільки часто чуєш таке формулювання саме про фронт, що навіть не змогла допустити іншого варіанту.
Для мене кожний ваш книжковий клуб як подарунок, з нетерпінням чекаю. Ці всі роздуми про книгу, обговорення героїв і ставлення до них, неймовірно цікаво. Тільки почала читати цю книгу, і після цього обговорення стало ще більше бажання її читати. Дякую!❤
Мені дещо дивно, що лише в останньому коментарі від дівчини з залу виникла рефлексія про те, чому Олекса зрадив. Він не міг собі пробачити, що не воював і - можливо - що не загинув (як той же син Жанни та діда). І він підсвідомо шукав покарання. Відповідно він вчинив "злочин" (сімейну зраду), за який це покарання нарешті настало. Але Олекса не усвідомлював, що він тим саме карає не лише себе, але й найдорожчих для нього людей - дружину та доньку. Лише наприкінці, після прощання з Жанною, Олекса визнав, наскільки егоїстичним був цей його пошук покарання - коли ти віддаєш на поталу своїх близьких та їхнє щастя. Насправді весь цей роман про наслідки війни для доль всіх, хто її пережив. І те, що слово "війна" жодного разу не звучить вголос, робить його таким приховано буденним - ніби таке могло б статись будь де. Ні, не могло. Це про травму війни у людей всіх статей, вікових категорій, соціальний страт.
Сумнівалася, чи купувати Катананхе. Тепер точно почитаю. Як завжди дуже цікава розмова, дякую! Дуже згодна з Богданою з питання «виделок». Мені хочеться читати тексти від авторів різних культур, аби ці культури пізнавати.
Я дивлюся на 40 хвилині й усе чекаю, що Дантесу, нарешті скажуть, що дівчини з Онліфансу ніколи не було, а це тільки видумана персонажка в розповіді Лесі - своїй сестрі, якій вона ніколи не брехала. До цього моменту не брехала. Лесі соромно було розповідати своїй сестрі з ким їй зрадив чоловік. Але інтрига все триває! Невже Дантесу так про це й не скажуть? Бідний чоловік...
Щойно дочитала книгу, і дуже цікаво було подивитися. Дякую за обговорення! А де можна знайти анонс вашого клубу: що далі читаєте, як можна приєднатися?...
Мені роман Амадока набагато більше сподобався - особливо історична частина про переслідування євреїв в Західній Україні. Катананхе виглядає написаним нашвидкуруч і сируватим - ніби ескіз для роману, замальовка без детальної розбудови структури і логічних зв'язків між різними фрагментами. Так, це залишає більше місця для додумування та інтепретацій, але менше авторської ідеї, меседжу, глибинних взаємозв'язків. Я сприйняла Катананхе як прохідну книгу - я точно не повернусь до неї, щоб перечитати.
Для цього просто долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media: theukrainians.org/community/ Ви зможете відвідувати живі зустрічі Книжкового клубу та обговорення онлайн, отримувати 4 рази на рік друкований журнал літературного репортажу Reporters, а книжки носитимете у фірмовій амбасадорській торбинці 😍
Дуже круто, що літтусовка перетинається з представниками попкультури.❤ Дуже цікаво було послухати, хоча я не читала "Катананхе".
Раджу ❤
Дівчинка вкінці, яка так хвилювалася, але говорила --- ♥♥♥♥
Як же я ждав цього контенту! Катананхе - один з найулюбленіших моїх романів сучасної української літератури ❤! Сенси,глибина! Цей роман потребує перечитання - з одним виміром до нього не підійдеш❤.
Мова Софії Андрухович неймовірна.❤
25:16 Наскільки я зрозуміла, то дівчини з онліфансу не існувало. Леся її вигадала для своєї сестри, бо соромно було признатись, що у чоловіка роман зі старшою жінкою. Тому вона вигадала 19-річну дівчину, зраду з якою вона здатна виправдати.
+ також так думаю
Цікава книжка, цікаві спікери, цікавий клуб! Дякую за те, що ви робите!❤️❤️❤️
Дякуємо, що читаєте з нами, дивитеся, відгукуєтеся і підтримуєте роботу The Ukrainians Media 💛
Моментами асоціювала себе з Володимиром, бо були подібні реакції і питання до тексту і подій😅 І цікаво було почути сприйняття цього роману від Богдани (обожнюю її подкаст "Висока полиця"), такий структурований і підкріплений певною базою знань
Дякую за відео і можливість побачити публічне обговорення українського твору
Слухала і кивала головою - все так, все так.
І от тільки одне мене осінило під час інтервʼю - що син Жанни загинув внаслідок війни. Якось я це пропустила, або просто не усвідомила під час читання.
Це відкриває цілий пласт розуміння Жанни як матері загиблого захисника (можливо?) і дружини, і скоріше за все ставлення до Жанни оточуючих. Ще одна думка на вечір)
Дякую, дуже чекала на це обговорення.
Яка класна думка, я не мислила під таким кутом
Я навіть запам'ятала собі, бо коли вони прийшли на кладовище, то Жанна сказала, що його дружина погана, бо "відпустила його туди". Настільки часто чуєш таке формулювання саме про фронт, що навіть не змогла допустити іншого варіанту.
Дочекалася☺️
Дуже вдячна за дискусію. Спостерігаю за вами, читаю з вами, рада бути поруч з вами.
Дякуємо 💛Цінуємо вашу співпричетність!
Для мене кожний ваш книжковий клуб як подарунок, з нетерпінням чекаю. Ці всі роздуми про книгу, обговорення героїв і ставлення до них, неймовірно цікаво. Тільки почала читати цю книгу, і після цього обговорення стало ще більше бажання її читати. Дякую!❤
Дякуємо, що ви з нами!
,,Катананхе,, це❤
Богдана як редакторка Пригод клітин порівнює щось із фагоцитом - любов!
Нічого не ясно, але дуже цікаво 😂
Дантисту респект, дуже гарно підготувався 🫶🏻
Дякую за обговорення!
Романцова, Дантес - улюблені спікери❤
Дуже вдячна за поширення якісного україномовного контенту на теренах Ютубу ❤
Мені дещо дивно, що лише в останньому коментарі від дівчини з залу виникла рефлексія про те, чому Олекса зрадив. Він не міг собі пробачити, що не воював і - можливо - що не загинув (як той же син Жанни та діда). І він підсвідомо шукав покарання. Відповідно він вчинив "злочин" (сімейну зраду), за який це покарання нарешті настало. Але Олекса не усвідомлював, що він тим саме карає не лише себе, але й найдорожчих для нього людей - дружину та доньку. Лише наприкінці, після прощання з Жанною, Олекса визнав, наскільки егоїстичним був цей його пошук покарання - коли ти віддаєш на поталу своїх близьких та їхнє щастя.
Насправді весь цей роман про наслідки війни для доль всіх, хто її пережив. І те, що слово "війна" жодного разу не звучить вголос, робить його таким приховано буденним - ніби таке могло б статись будь де. Ні, не могло. Це про травму війни у людей всіх статей, вікових категорій, соціальний страт.
Я з Вами на 💯 відсотків погоджуюсь. А ще, це роман й про захист природи.
Ой, такий крутий канал, ви для мене дуже приємне відкриття ❤
Ну а ще Дантес така бусічка😊 (інтерпретуйте як хочете 😅)
катананхе - багаторівнева історія, звісно. люблю такі неочевидні тексти
Книга яка насичена сенсами❤
Коментар для просування розмови ✨
Я в шоці від роману "Катананхе" ❤ Найдивніша книжка, яку я колись читала. Мені дуже сподобалася! 👏👏👏
Сумнівалася, чи купувати Катананхе. Тепер точно почитаю. Як завжди дуже цікава розмова, дякую!
Дуже згодна з Богданою з питання «виделок». Мені хочеться читати тексти від авторів різних культур, аби ці культури пізнавати.
Я дивлюся на 40 хвилині й усе чекаю, що Дантесу, нарешті скажуть, що дівчини з Онліфансу ніколи не було, а це тільки видумана персонажка в розповіді Лесі - своїй сестрі, якій вона ніколи не брехала. До цього моменту не брехала. Лесі соромно було розповідати своїй сестрі з ким їй зрадив чоловік.
Але інтрига все триває! Невже Дантесу так про це й не скажуть? Бідний чоловік...
Було цікаво послухати, дякую за розмову ❤
книгу не читала ще, але побачила Дантеса і мушу послухати)
Шедевр.Глибина❤
Дякую за відео 2024/09/16
Щойно дочитала книгу, і дуже цікаво було подивитися. Дякую за обговорення! А де можна знайти анонс вашого клубу: що далі читаєте, як можна приєднатися?...
У інфобоксі під відео є посилання
@@yana.suporovska в мене чомусь воно не активне
Мені роман Амадока набагато більше сподобався - особливо історична частина про переслідування євреїв в Західній Україні. Катананхе виглядає написаним нашвидкуруч і сируватим - ніби ескіз для роману, замальовка без детальної розбудови структури і логічних зв'язків між різними фрагментами. Так, це залишає більше місця для додумування та інтепретацій, але менше авторської ідеї, меседжу, глибинних взаємозв'язків. Я сприйняла Катананхе як прохідну книгу - я точно не повернусь до неї, щоб перечитати.
Ви не праві,в мене своя думка
Гуглив, що таке фагоцит))
Як потрапити на запис вашого клубу?❤
Для цього просто долучайтеся до Спільноти The Ukrainians Media: theukrainians.org/community/
Ви зможете відвідувати живі зустрічі Книжкового клубу та обговорення онлайн, отримувати 4 рази на рік друкований журнал літературного репортажу Reporters, а книжки носитимете у фірмовій амбасадорській торбинці 😍
bje
fignja jakas’
😮