Дякую за цікаве відео! Луганщина, у моєму дитинстві (80-ті роки) бабуся Святвечір називала Вечерею. Зазвичай збиралися родиною саме у нею, про страви не дуже пам'ятаю. Колядування як такого наче теж не було, але була традиція, що діти носили "вечерю" (кутю) хрещеним і сусідам. За спогадами мами, дитинство якої припало на 50-ті роки, вони родичами не обмежувалися, а ходили по селищу скрізь. Релігійного контексту свята я не знала до 90-х років, бабуся на розпитування, що ж воно за Вечеря, тільки відмахувалась. Кутя, до речі, була з рису з компотом)
От.. так розчулило.. аж сльози на очах... І у нас на Вінничині схожі традиції, і Святвечір у бабусі, і п'єц, і коржики, 12 страв, колядники..і снігу тоді було багато... Дякую, за теплі спогади, Ліля, які ви у кожного запустили цим милим відео.. І 💛💙 .Щасливого та переможного нам Різдва! Хай та Справедлива Творча Сила Всесвіту береже наших Захисників, ЗСУ та Україну. Хай згине моцковський паханат та їх упирська федерація.
З Різдвом тебе, Лілія! Мої найщиріші дякую - дякую за твою промову. Як це було мені цікаво, я прям заринулася в цю атмосферу Різдва по -львівськи.. В нас також була традиція 12 пісних страв ставити на стіл, до першої зірки не їсти. Вертеп в такому вигляді, як ти розповіла, нажаль, мені не знайомий. Колядування так, було, але трохи по іншому, також весело ті цікаво, але це просто група веселих людей, яки ходили по хатам та вітали господарів. Це я розповідаю про кінець 80х- початок 90х.. район Роботіно.. Запорізька область.. 😢серце рветься на шматки, коли тільки думаємо про те, що там зараз.. Щиро дякую за відео.
Дякую за таке атмосферне відео зі спогадів, воно дуже корисне. Цього року мені прийшлося готувати Святвечерю самій, точніше організовувати, а помічники були. Готувала я вечерю за кордоном і помагали мені юні українці, які ще ніколи не мали такої вечері. По можливості я пояснювала значення всього, що діялося в Святвечір(ці дійства були для мене завжди чарівними й магічними, сакральними) але не все запам'яталося детально. Дуже сумно, що ці традиції поступово гублять сенс і вимирають, ще одне покоління і святкуватимуть лише задля святкування не розуміючи сенсу й сакральності🥲 Словом, дякую за ці спогади ❤ Христос Народився! Слава Україна!
Дуже цікаво було поринути у спогади з вами. Я з Тернопільщини і найбільший такий спогад це сіно але під столом, туди кидали горіхи і ми, дітьми їх там шукали.
Дякую за цікавезну розповідь, за відчуття тієї чарівної атмосфери свята! В моєму дитинстві нічого подібного не було, були колядки та і все. Ліля, ваша розповідь така послідовна, з метафорами, «ведмежий сон» це щось, аж відчуваєш цю затишну перину на собі). Всю розповідь можна слухати і слухати)! Дякую
я аж просльозилась, дуже тепло було вас слухати! У нас Різдво не було великим дійством, бабуся з чернігівщини, але святкували вдома в Києві, піст ніхто не тримав, тому 12 страв на столі було шо завгодно, але головне, щоб була кутя і її їсти першою. Якось на Пасху в нас завжди було більше традицій. Її часто і в селі святкували, бо бабуся туди тільки на теплу пору приїжджала, а взимку хата пуста стояла
Дякую за чудову розповідь про дитинство! Нажаль на Харківщині ми зовсім не святкували Різдво. Хоча моя мама з Житомирщини. Не розумію чого вона не внесла отаких чудових традицій в сім'ю
Я з Донецької області. В нас на святвечір готувала бабуся зазвичай, це було достатньо страв - кортопляне пюре з підливкою м'ясною, котлети, кутя обов'язково (моя мама готувала з рису, сухофруктів, маку та меду) та різні напої. Колядували звісно ж. Вертепу в нас не було, в нас тільки збиралися діти та ходили колядувати. А на Старий НГ (здається, не впевнена зараз) ходили Щедрувати В нас більше любили Новий рік, готували більше страв, ялинка була в кутку залу, збералося більше людей. Ще є спогад, що перед Новим Роком ми з братом викрикували з вікна Діду Морозу, що ми хочемо на НГ, а потім (склейка в спогадах), побачила велики пакет чи коробка з моїм іменем й в голові думала "як Дід Мороз дізнався моє ім'я".
В новогодню ніч обов'язково йшли до головної ялинки, ще були салюти (з 2014 року їх не було з боку місцевої влади, місцеві жителі після 2014 часто використовували пітарди), грала якась музика
Такі цікаві традиції✨ У нас вдома завжди більше святкували Новий Рік, на Різдво була лише кутя з того, що пригадую) і часом можна було з нею пройтися по сусідах позбирати цукерки😅 Я з Донеччини
Надіялась побачити шапку яку ви вяжите, але кроме ваших спогадів нічого не побачила. Я з Івано-Франківщини, то це мені все відомо і знайомо. Готовили 12 пісних страв .
Щиро дякую, Ліля, за ваші спогади🤗 одне з найкращих ваших відео! дуже зворушливо!❤️
дякую Ліля) вітаю вас з Різдвом) цікава розповідь про традиції, які реба відновлювати обов,язково)))
Дякую за цікаве відео! Луганщина, у моєму дитинстві (80-ті роки) бабуся Святвечір називала Вечерею. Зазвичай збиралися родиною саме у нею, про страви не дуже пам'ятаю. Колядування як такого наче теж не було, але була традиція, що діти носили "вечерю" (кутю) хрещеним і сусідам. За спогадами мами, дитинство якої припало на 50-ті роки, вони родичами не обмежувалися, а ходили по селищу скрізь. Релігійного контексту свята я не знала до 90-х років, бабуся на розпитування, що ж воно за Вечеря, тільки відмахувалась. Кутя, до речі, була з рису з компотом)
От.. так розчулило.. аж сльози на очах... І у нас на Вінничині схожі традиції, і Святвечір у бабусі, і п'єц, і коржики, 12 страв, колядники..і снігу тоді було багато... Дякую, за теплі спогади, Ліля, які ви у кожного запустили цим милим відео.. І 💛💙
.Щасливого та переможного нам Різдва! Хай та Справедлива Творча Сила Всесвіту береже наших Захисників, ЗСУ та Україну. Хай згине моцковський паханат та їх упирська федерація.
Дякую! Навзаєм теплих і мирних свят!
З Різдвом тебе, Лілія!
Мої найщиріші дякую - дякую за твою промову. Як це було мені цікаво, я прям заринулася в цю атмосферу Різдва по -львівськи..
В нас також була традиція 12 пісних страв ставити на стіл, до першої зірки не їсти. Вертеп в такому вигляді, як ти розповіла, нажаль, мені не знайомий. Колядування так, було, але трохи по іншому, також весело ті цікаво, але це просто група веселих людей, яки ходили по хатам та вітали господарів. Це я розповідаю про кінець 80х- початок 90х.. район Роботіно.. Запорізька область.. 😢серце рветься на шматки, коли тільки думаємо про те, що там зараз..
Щиро дякую за відео.
Дякую за таке атмосферне відео зі спогадів, воно дуже корисне. Цього року мені прийшлося готувати Святвечерю самій, точніше організовувати, а помічники були. Готувала я вечерю за кордоном і помагали мені юні українці, які ще ніколи не мали такої вечері. По можливості я пояснювала значення всього, що діялося в Святвечір(ці дійства були для мене завжди чарівними й магічними, сакральними) але не все запам'яталося детально. Дуже сумно, що ці традиції поступово гублять сенс і вимирають, ще одне покоління і святкуватимуть лише задля святкування не розуміючи сенсу й сакральності🥲
Словом, дякую за ці спогади ❤
Христос Народився!
Слава Україна!
Дуже цікаво було поринути у спогади з вами. Я з Тернопільщини і найбільший такий спогад це сіно але під столом, туди кидали горіхи і ми, дітьми їх там шукали.
З Різдвом! Миру, любові, натхнення, здійснення мрій!
Дякую за тепле відео!
Дякую за спогади! Це мило і затишно!!!🎉
З Різдвом Христовим 🙏
Дякую за цікавезну розповідь, за відчуття тієї чарівної атмосфери свята! В моєму дитинстві нічого подібного не було, були колядки та і все. Ліля, ваша розповідь така послідовна, з метафорами, «ведмежий сон» це щось, аж відчуваєш цю затишну перину на собі). Всю розповідь можна слухати і слухати)! Дякую
Дякую Вам за теплі спогади з теплими петлями 😍🥹🙏🏻
Дякую вам за спогади я з Рівненщини у нас такі ж самі різдвяні традиції навіть згадую ту третю хату😂Щасливого вам Різдва та Перемоги Україні❤❤❤
я аж просльозилась, дуже тепло було вас слухати! У нас Різдво не було великим дійством, бабуся з чернігівщини, але святкували вдома в Києві, піст ніхто не тримав, тому 12 страв на столі було шо завгодно, але головне, щоб була кутя і її їсти першою. Якось на Пасху в нас завжди було більше традицій. Її часто і в селі святкували, бо бабуся туди тільки на теплу пору приїжджала, а взимку хата пуста стояла
Ліля, дякую за теплі спогади зі свойого дитинства ❤❤❤
Дякую за чудову розповідь про дитинство! Нажаль на Харківщині ми зовсім не святкували Різдво. Хоча моя мама з Житомирщини. Не розумію чого вона не внесла отаких чудових традицій в сім'ю
Дякую за спогади. Я пам'ятаю, що ми, малі діти носили вечерю родичам і сусідам. Нам давали цукерки і дрібні гроші. Черкащина.
Я з Донецької області. В нас на святвечір готувала бабуся зазвичай, це було достатньо страв - кортопляне пюре з підливкою м'ясною, котлети, кутя обов'язково (моя мама готувала з рису, сухофруктів, маку та меду) та різні напої. Колядували звісно ж. Вертепу в нас не було, в нас тільки збиралися діти та ходили колядувати. А на Старий НГ (здається, не впевнена зараз) ходили Щедрувати
В нас більше любили Новий рік, готували більше страв, ялинка була в кутку залу, збералося більше людей. Ще є спогад, що перед Новим Роком ми з братом викрикували з вікна Діду Морозу, що ми хочемо на НГ, а потім (склейка в спогадах), побачила велики пакет чи коробка з моїм іменем й в голові думала "як Дід Мороз дізнався моє ім'я".
В новогодню ніч обов'язково йшли до головної ялинки, ще були салюти (з 2014 року їх не було з боку місцевої влади, місцеві жителі після 2014 часто використовували пітарди), грала якась музика
Такі цікаві традиції✨
У нас вдома завжди більше святкували Новий Рік, на Різдво була лише кутя з того, що пригадую) і часом можна було з нею пройтися по сусідах позбирати цукерки😅
Я з Донеччини
Надіялась побачити шапку яку ви вяжите, але кроме ваших спогадів нічого не побачила. Я з Івано-Франківщини, то це мені все відомо і знайомо. Готовили 12 пісних страв .
Готова шапка буде у підсумковому відео.