Як дружина моряка, а зараз військового, можу порадити ще : - чек листи побачень (похід, побачення на даху, пікнік, велопрогулянка) - роздруковуюте прислані фото в сімейний альбом чи в рамки - робіть щось вдома для затишку коханого. Я купила гарний посуд, постіль, ортопедичну подушку. Щоб він знав, що для нього все готово вдома - можете купити домашній одяг йому, щоб чекав його. Або хоча б прикольні шкарпетки - можна робити хеш теги або рубрики в спілкуванні, наприклад рубрика "сусідський пес" знов мене злякав, "чорний список" з адресами, хто вас ображає поки ви беззахисні, чи "руки не з плечей" коли ви самі намагаєтесь щось полагодити без нього )) Сподіваюсь когось надихнуть ці ідеї
Моїм стосункам вже 24 роки,були і відстані,тому їх складно чимось налякати,але мені приємно слухати розумну людину❤️💙💛☀️ Дякую,ваша робота дуже потрібна
Андрій, розкажіть як підтримувати кохану людину на відстані в такий складний час. Чи показувати свою стурбованість і страх, чи вдавати з себе сильну людину. Як підтримувати, якщо трапляються ситуації, коли йому страшно чи важко?
Дякую за відео. Завжди стискається серце, коли бачу такі заголовки. Боюся знову і знову почути кліше про те, що стосунки на відстані нежиттєздатні. Ми з коханим на відстані вже рік, тож я наслухалася мудрих людей, які запевняли, що нічого не вийде. А тепер в аналогічній ситуації опинилися мільйони пар. То що ж? Дійсно нічого не вийде? Всі покинуть одне одного і побіжать зраджувати? Сподіваюся, після такого випробування, коли ми переможемо, дане кліше в суспільстві зникне, а кохані знову будуть разом - незламні в своїй єдності попри кілометри.
Як ваші стосунки зараз? Мої тріщать по швах. За місяць у коханого день народження на який я маю приїхати до України. А вчора почула від нього, що то не є стосунки, що ми сваримось, а сварки чого, бо він навіть не хоче говорити зі мною. Я зі своєї сторони зробила все можливе. Заради цих стосунків поставила своє життя на паузу. І тепер чую, що він відвик. Я теж. Але ,якщо дійсно людина дорога і є кохання, то можна подолати все. І зараз дуже боляче розуміти, що почуття були, але зовсім не ті. Людина надала мені крила, а тепер просто зриває їх з мене.
@@katenkakatusha1752 з коханим вже більше ніж півтори роки на відстані, за весь цей час бачилися один раз лише на тиждень. також нещодавно з'явились труднощі і непорозуміння. але як би складно не було, намагаємось все вирішувати і не дивлячись на втому йти далі і робити щось, щоб рятувати наші стосунки. дуже сподіваюсь і вірю в те, що все вийде і вже дуже скоро будемо разом, і вам також бажаю сил та щастя. але знайте, що якщо хтось із вас здасться, то це цілком нормально- скоріше за все, просто не ваша людина. у такому разі, ліпше за все подякувати за досвід і жити своє життя далі. все буде добре!
Я вам так розумію, така сама ситуація, не хоче говорити, хоча нещодавно був у відпустці і все було чудово. Через тиждень як бачились мій хлопець військовий не хоче говорити (((@@katenkakatusha1752
на жаль, життя на відстані повністю роз'єднує людей. зникають спільні теми, у кожного своє життя, в яке ви вже не вписуєтеся. попереду "вибач, так сталося". і це не тому, що людина погана, просто ми так влаштовані, просто людина, яку ти бачиш поруч із собою в майбутньому, має бути поруч і сьогодні і завтра і завжди. а як що вже рік живете окремо, тоді ви вже не потрібні одне одному (звісно, як що причиною розлучення не є мобілізація). хай вам щастить.
Дякую. Нашому подружжю 24 роки і +2 роки побачень. За цей час було 2 роки служби чоловіка в Косово, 15 місяців АТО, за які ми бачились 15 діб, 4 піврічні місії в Африці і півтора роки клятої війни. З впевненістю можу сказати, що там де є любов, там відстань не перешкода. Так, після кожної тривалої відсутності був період ніби « притирання», але дійсно головне балакати. Балакати про все, ми не вміємо читати думок один одного, і щоб не накопичувати в собі негатив від нездійснених очікувань треба просто говорити, чого ти хочеш і чути чого хочуть від тебе. Ой тепер окреме дякую за пораду. Зі мною також стався стрес після початку війни я не могла собі дозволити елементарного, кави в місті, лягти в тепле ліжко, коли знала що чоловік і син в березні в полі Донецької області, я досі не крашу вії, нігті, я перший раз зробила зачіску в жовтні, спитавши чоловіка дозволу і взявши з нього обіцянку що з ним за цей час нічого не станеться. Мене почали дратувати людські голоса.Тоді в жовтні я зрозуміла, що я в глибочезній депресії, пішла в пошуках психолога, але наше місто маленьке і психолога виявилось немає. Тоді я прийшла додому і дістала зза шафи папку з фарбами і пензлями, бо не чипала їх від початку війни. Я вмію чекати, найстрашніше не чекати
Я дружина військового, в перші місяці війни ,коли він був на передовій - мені психологічно було луже складно. Почав підійматись тиск, зайва вага і потім апатія. Потім мені дійшло,що якщо я стану хвора і нещасна бідося я ні собі ні чоловіку ні батькам,які досі ще в окупації не зможу допомогти. То почала займатись спортом ,правильне харчування і т.д
Чекала з війни хлопця, він одружився на іншій( так мати йому порадила). Типу фіктивний шлюб + почав менше телефонувати, та писати. Хоча й був часто в онлайн. Плюс наші стосунки стали токсичними. Я віддавала, а натомість нічого не отримувала. Всі свої проблеми вирішувала сама. Навіть не могла просто поговорити... Відпустила), та живу далі, і знаю що на світі є багато чудових чоловіків. Знайдеться той що цінуватиме. Дякую за ваше відео❤️ дуже цікаво, та пізнавально👍🫶
Дякую. Ви мене заспокоїли. Бо я тут розповідаю йому як донька поїла, як поспала, який фільм подивились з сином, іноді здається все так недоречно, особливо коли нию йому про свої проблеми)). Але дійсно є відчуття, що він бере активну участь у сімейному житті, що додає сил
Дуже актуальна тема для мене, подивилась на одному подиху. Дякую вам за допомогу в цей непростий час, коли моментами здається, що весь світ проти тебе і цьому немає кінця 😢.
Я Ваша велика шанувальниця з багатьох причин!!! Перша Ви неймовірно харизматичний і чарівний! Друга- завдяки першому відео з Вами (яке мені трапилось)мені вдалось зберегти мій шлюб з чоловіком військовим ❤❤❤Успіхів Вам і наснаги!!!
Хочу подякувати за пораду, здається з першого ще випуску: сказати людині, яка на війні, що ти її кохаєш. Я зізналась у коханні чоловіку, з яким тільки-тільки почались стосунки після відносно тривалої дружби, його призвали і все підвисло, нічого не було проговорене і це мене вбивало. Але після моїх слів і його адекватної реакції (хоч це кохання і невзаємне) мені стало набагато легше і спілкування на відстані змінилося на краще. Дякую, Андрію 💛💙
Цікаву тему ви підняли! Дякую! Коли у нас почалися стосунки на відстані, ми багато сварилися! Я страшенно обіжалася на чоловіка за все! Я і гордилася що мій чоловік захищає країну і водночас злилась, що він мене залишив з купою проблем. Знаю, дитяча позиція, але... Мені далі хочеться більше спілкування, уваги від чоловіка, а він як сухар... Емоцій з нього мало виб'єш! Інколи я відчуваю себе дуже нещасною, і від пустоти думаю про розлучення. Але розходитися з ним під час війни, здається мені зрадою..
Сьогодні провела своє безсоння з користю: передивалася усі відоси, підписалася і поставила дзвіночок😉 Дуже дякую Вам) Хотілося б більше розкрити тему саме стосунків на відстані із військовим (бо це є болюча тема для моїх батьків, після 25 років спільного життя як нерозлий вода їм зараз неймовірно важко). І також цікавить «правильна» комунікація з рідними
Дуже вдячна,дякую за влучні поради! ❤️ Не можливість виговоритися,розповісти поділитись чимось,бо банально друзі і родина не зрозуміють.Не мають можливості вислухати.А я просто не маю можливості розказати що гризе,бо чоловік на війні.Психолог це дійсно дуже гарна порада.І пошук заняття для себе,це спасає і дає можливість поділитись чимось.Дякую за поради ❤️❤️❤️❤️
Дуже й дуже вдячна за корисний контент! Якщо Ваша ласка, прошу висвітлити чутливу тему, як правильно висловлювати співчуття батькам в яких загинув дорослий син-воїн, та взагалі із ними спілкуватися, щоб необачно не зробити іхній біль ще важчим?..
Дякую за відео із такою важливою темою, особливо до вподоби Ваше харизматичне, легке, із жартами подання інформації! Зраділа, що Ви відкрили свій канал, підписалась одразу і дивлюсь всі випуски 👍❤️
Дуже вдячна за відео❤. Гумор неперевершений😂. Тільки зараз, коли почула Ваші слова про телефон, який весь час шукає мережу, зрозуміла одну з причин свого виснаження та більш зрозумілим стало бажання регулярно ходити на манікюр 😊
Дякую за класне відео! Хлопець на фронті, то ж, намагаємось доступними методами підтримувати стосунки близькими, теплими і ресурсними. Буває важко обом, але у цій ситуації просто не може бути нікому. Відвідую групи психологічної підтримки дівчат, які чекають, і це моє коло адекватності у порівнянні із тим, що я спостерігаю на вулицях щодня або можу від інших дівчат чути у свою сторону. А іще хочу сказати, що сьогодні ми з хлопцем майже півгодини говорили по відеозвʼязку, і це для мене був справжній подарунок. Дівчатам дуже важливо своїх воїнів бачити, чути. Ми цього дуже хочемо. Хоча розуміємо, шо можливості і бажання не так багато. Але ми справляємось і продовжимо це робити 😊 радію, що знайшла ваш канал, тут купа всього цікавого для мене і не тільки є
Козінчук то Бог у викладенні матеріалу! Настільки доступно, настільки КРУТО. Відчуваю тебе на відстані. Капєц як хочу тебе обняти. Ти моя нова ЛЮБОВ 😉. Пробач що на "ти" - в моїй голові у нас же стосунки. Ти просто красун. Ну ок, це все лірика. Насправді мій чоловік військовий ще до нашого знайомства. Ми разом більше 20 років і стосунки на відстані то більша норма ніж не на відстані. Відрядження, навчання, АТО, ООС і зараз війна то нереально складно буває. Але кожне слово то 100% правда. Дуже вдячна за відео, за всі. КРУТИЙ! Обняла!
Класне відео. Дякую. Подивилась і впевнилась, що все робимо з чоловіком правильно. Хоча і раніше про це знала. Дуже приємно і цікаво слухати: конкретні речі, дієві, життіві, без води і з гумором.
Дуже вам вдячний за поради, адже я людина яка потребує багато уваги і через це в мене стаються конфлікти між собою, дякую що дали мені краще зрозуміти про спільні кордони про загалом стосунки на відстані, адже вони в нас тільки розпочинаються!
Блін, чого цього відео не було роки три-чотири тому? 😅 Я стільки помилок наробила, як і в стосунках на відстані, так і в реальному житті. Досі корю себе за те, що дозволяла іншим мною та моїм тілом користуватися, просто тому, що не усвідомлювала, що в мене є взагалі-то власні кордони, і все, що я робила, я мала би робити не для задоволення партнера в шкоду собі, а для збереження свого комфорту та гідності. Дякую за це відео!
Будь-ласка, розберіть детальніше ситуацію з жінками з дітьми, які виїхали за кордон, рятуючись від війни. Як не відчувати провину і зраду. Як з часом не ставати відірваним від суспільства, яке залишилось вдома і які змінені війною інакше, ніж ті, що виїхали. Що робити, коли стикаєшся з нерозумінням і звинуваченнями, мовляв, що ви можете розуміти, якщо вас тут не було.
Дуже дякую за контент! Мені здається, я дивилася всі ефіри Андрія Козінчука. У відповідь на ваш запит щодо питань, то мені здається, що треба більше контенту саме про стосунки з військовими. Так склалося, що Андрій саме військовий психолог, і хоча Андрій просто потрясний психолог, компетентний в різних темах. Але тема військовий є запотребованою. У вас є знання особливостей специфіки та психології військових. І ця інформація зараз дуже актуальною. Бо дуже багато чоловіків і жінок стали військовими. І думаю, ще довго ними будуть. Тому я б очікувала від вашого каналу як мінімум 40-50% контенту саме про стосунки з військовими.
Бажаю здоров'я, пане Андрійю, вельми вдячна за такий важливий контент, хотіла б дати кілька запитання по цій темі.. Що робити, якщо хлопець, у зв'язку з тим, що знаходиться в військах України з підліткового віку і бачив багато чого на цій війні, має сталеві нерви, але його неможливо нічим здивувати, складається таке враження, ніби я йому не цікава й ніколи такою не буду, що не зможу його порадувати чи викликати будь-які інші емоції та почуття, котрі є фундаментом у відносинах. І ще одне питання, яке бентежить мене найбільше, що робити по закінченню війни, коли він поверниться до цивільного життя, яке є чужим та ворожим для нього, я чула багато історій й розповідей про те, як військові повернувшись до цивільного життя, або вбивались борячись за справедливість, або закінчували життя самотужки.. Як підтримати його у цей момент, як і чим допомогти?
Дякую за вашу працю. Надзвичайно важливою та корисною інформацію ділитесь, і так просто, легко і з гумором. Обожнюю 😉 Дуже хотілося б дізнатись про те, як військовим адаптуватись до життя не на війні, як жити далі звичайне життя, як бути вдома, коли приїздять на короткий термін, та як рідним та друзям підтримувати та допомагати їм в адаптації. Дякую.
Дякую за цей випуск, знайшла багато відповідей га свої питання, хоч інтуїтивно здогадувалась про більшість речей. Але є одне питання і думаю буду така не одна. В день початку війни я поїхала з рідної домівки, вагітна, було вирішено їхати закордон, чоловік вступив до ЗСУ. Виходить так, що він ще досі не тримав свого сина і бачить його тільки на фото, інколи відео, якщо вдаєтесь їх загрузити, ще рідше по відеозвязку. Як в цих обставинах виховувати дитину, що ще можна придумати для їх комунікації з батьком, та як не загнутися самій, бо відчуваю, що післяпологова депресія накриває і я не я, працювала онлайн з психотерапевтом, та сказала почекати поки це минеться… третій місяць тримаюсь, як та шафка😕 але здається що стає тільки гірше, я хочу додому, я хочу до чоловіка, я просто не витримую, покричати в подушку, поплакати в душі просто більше не допомагає.
Андрію, величезне Вам дякую за Ваші відео і те, що Ви у них вкладаєте! Це супер класна і потрібна інформація, яка донесена таким приємним, зрозумілим і добрим чином) Ви - супер!)
Ще я думаю, що у вас потрясні ідеї та рекомендації щодо стосунків. Блискучий буф ефір "Як полюбити себе". Це просто супер. Побільше такого. Це дуже важливі теми!!!
Пане Андрій,дякую вам за розповіді.Вас приємно та цікаво слухати.Підписалась із задоволенням та слухаю вас як для інфорації так і для кайфу слухати вас.Та ще і українською дуже красиво
Дякую за якісне пояснення) Маю важливе питання, і буде чудово, якщо ви зможете дещо прояснити . Нещодавно познайомилась з хлопцем, він військовий. В нас було доволі цікаве спілкування вживу, приємне проведення часу, втому числі і фізична близькість. При тому, обом дуже комфортно в плані емоцій , спокою , безпеки поруч. На деякі речі маємо різні смаки , але це не суттєво. Проблема полягає в тому ,що зі слів хлопця я йому подобаюсь ,але він зараз не може до мене сильно прив'язуватись, і щось обіцяти більш серйозне , оскільки це заважатиме йому там на війні, як додаткове навантаження і причина хвилюватись . Проте ,він не проти, далі бути на зв'язку ,листуватись ,читати мої вірші і просить вірити у краще. Ініціатива йде майже щоразу з мого боку, але він активно відповідає і цікавиться моїм життям. Наскільки це правильно і чи може з подібного бути щось серйозне.
Андрій, дякую за канал і дуже корисний контент із легкою подачею! Я знайшла відповіді на свої питання про стосунки із військовим завдяки Вашим випускам. 💙💛
Дякую! Послухала Вас і зрозуміла, що інтуїтивно роблю саме так як комфортно мені та чоловіку, що майже все так як ви радите, щиро дякую, що ви записуєте і поширюєте таку інформацію для нас💙💛
Блін.... Чому мені не потрапило на очі це відео раніше? Як же мені було важко, коли мій чоловік пішов захищати нашу землю, та й зараз буває. Сама шукала відповіді, сама себе піднімала, почувалася як лимон, але коханому про це ні ні! Дякую за поради!
У Вас дуже крутий канал! Ваша манера подачі інформація дуже імпонує, дякую за роботу! Окремо хотілось би розкрити тему саме щодо спілкуванні на відстані з чоловіком-військовим, який постійно в стресі. Багато питань, як правильно себе вести і що робити з своїми потребами. Хотілось би звернутись до Вас чи можливо Ви могли б порадити інших спеціалістів щодо даної проблеми. Я дружина, також військовослужбовець, переміщена зі свого ппд.
Питання №2. Багато з нас когось втратили від 24-го Лютого. Мої втрати почались ще після 14-го року. Це була спецефічна така втрата. Я не поїхав зі своїм товаришем добровольцем в мед.евакуацію. Мав на те сімейні обставини. Товариш після повернення скоїв самогубство. Я був старший, я був досвідченіший, мене часто накриває думка що я мав би зробити якось інакше і усе було б інакше. Цього року подібних історій (коли ти розумієш що ти недостатньо зробив і ніби як тепер винний) тільки збільшилось. Як з цим боротись чи як з цим жити?
Дякую за відео. Тема дійсно дуже важлива. Особливо про двох однокрилих ангелів сподобалося🤣 я завжди кажу друзям, що то хрінь, бо людина навіть коли вона одна - людина. Ну і звісно, жінка - не шия, не коліно, не ще там щось... А вони кажуть, що я черства.😄
Дякую за вашу роботу! Інколи дійсно дуже важко, а ваше відео все структурувало! Ще цікаво почути про почуття провини, мій чоловік на передовій, а я у відносно мирному місті живу життя 😭
Тетяна ,я теж відчуваю те ж саме що й ви.Мій чоловік на передовій ,а я вдома.Я працюю,живу життя як то кажуть.І з цього приводу в мене є відчуття провини.Та я розумію що це погане відчуття,тому що я і є той ресурс для свого чоловіка .Кожного дня, два рази на день я йому пишу.Сьогодні з ним немає зв'язку і я вже не знаходжу собі місця.Тримайтеся.Якщо хочете можемо спілкуватися ,підтримувати одна одну.Це дуже важливо зараз .Все буде Україна.Обіймаю.
Порівняння - вогонь 🔥 Відео я звичайно додивлюсь, але два ангела з одним крилом... Майже як дві люди з половинкою парашута. Щось десь глибоко пішло не так 😅 Лайк можна тільки за це ставити.
Як дружина моряка, а зараз військового, можу порадити ще :
- чек листи побачень (похід, побачення на даху, пікнік, велопрогулянка)
- роздруковуюте прислані фото в сімейний альбом чи в рамки
- робіть щось вдома для затишку коханого. Я купила гарний посуд, постіль, ортопедичну подушку. Щоб він знав, що для нього все готово вдома
- можете купити домашній одяг йому, щоб чекав його. Або хоча б прикольні шкарпетки
- можна робити хеш теги або рубрики в спілкуванні, наприклад рубрика "сусідський пес" знов мене злякав, "чорний список" з адресами, хто вас ображає поки ви беззахисні, чи "руки не з плечей" коли ви самі намагаєтесь щось полагодити без нього ))
Сподіваюсь когось надихнуть ці ідеї
Безмежно вдячна за гарні поради!!! Любові і злагоди Вам!!!❤
Моїм стосункам вже 24 роки,були і відстані,тому їх складно чимось налякати,але мені приємно слухати розумну людину❤️💙💛☀️ Дякую,ваша робота дуже потрібна
Ох 24 роки ! Це ви маєте розповідати про стосунки! Пишаюсь! Дякую, що бережете один одного!
@@U_MOII_HOLOVI дякую вам,пане Андрію,ви дійсно робите велику роботу,ваші поради важливі,бо вони професіональні❤️
Андрій, розкажіть як підтримувати кохану людину на відстані в такий складний час. Чи показувати свою стурбованість і страх, чи вдавати з себе сильну людину. Як підтримувати, якщо трапляються ситуації, коли йому страшно чи важко?
Дякую за відео. Завжди стискається серце, коли бачу такі заголовки. Боюся знову і знову почути кліше про те, що стосунки на відстані нежиттєздатні. Ми з коханим на відстані вже рік, тож я наслухалася мудрих людей, які запевняли, що нічого не вийде. А тепер в аналогічній ситуації опинилися мільйони пар. То що ж? Дійсно нічого не вийде? Всі покинуть одне одного і побіжать зраджувати? Сподіваюся, після такого випробування, коли ми переможемо, дане кліше в суспільстві зникне, а кохані знову будуть разом - незламні в своїй єдності попри кілометри.
Як ваші стосунки зараз? Мої тріщать по швах. За місяць у коханого день народження на який я маю приїхати до України. А вчора почула від нього, що то не є стосунки, що ми сваримось, а сварки чого, бо він навіть не хоче говорити зі мною. Я зі своєї сторони зробила все можливе. Заради цих стосунків поставила своє життя на паузу. І тепер чую, що він відвик. Я теж. Але ,якщо дійсно людина дорога і є кохання, то можна подолати все. І зараз дуже боляче розуміти, що почуття були, але зовсім не ті. Людина надала мені крила, а тепер просто зриває їх з мене.
@@katenkakatusha1752ну так іди від нього, чи ти страшна в нікого не знайдеш? То терпи, співчуваю
@@katenkakatusha1752 з коханим вже більше ніж півтори роки на відстані, за весь цей час бачилися один раз лише на тиждень. також нещодавно з'явились труднощі і непорозуміння. але як би складно не було, намагаємось все вирішувати і не дивлячись на втому йти далі і робити щось, щоб рятувати наші стосунки. дуже сподіваюсь і вірю в те, що все вийде і вже дуже скоро будемо разом, і вам також бажаю сил та щастя. але знайте, що якщо хтось із вас здасться, то це цілком нормально- скоріше за все, просто не ваша людина. у такому разі, ліпше за все подякувати за досвід і жити своє життя далі.
все буде добре!
Я вам так розумію, така сама ситуація, не хоче говорити, хоча нещодавно був у відпустці і все було чудово. Через тиждень як бачились мій хлопець військовий не хоче говорити (((@@katenkakatusha1752
на жаль, життя на відстані повністю роз'єднує людей. зникають спільні теми, у кожного своє життя, в яке ви вже не вписуєтеся. попереду "вибач, так сталося". і це не тому, що людина погана, просто ми так влаштовані, просто людина, яку ти бачиш поруч із собою в майбутньому, має бути поруч і сьогодні і завтра і завжди. а як що вже рік живете окремо, тоді ви вже не потрібні одне одному (звісно, як що причиною розлучення не є мобілізація). хай вам щастить.
Інколи стосунки бувають і не на відстані, як на відстані. Дякую за випуск. Комунікація - це важливо.
Дякую. Нашому подружжю 24 роки і +2 роки побачень. За цей час було 2 роки служби чоловіка в Косово, 15 місяців АТО, за які ми бачились 15 діб, 4 піврічні місії в Африці і півтора роки клятої війни. З впевненістю можу сказати, що там де є любов, там відстань не перешкода. Так, після кожної тривалої відсутності був період ніби « притирання», але дійсно головне балакати. Балакати про все, ми не вміємо читати думок один одного, і щоб не накопичувати в собі негатив від нездійснених очікувань треба просто говорити, чого ти хочеш і чути чого хочуть від тебе.
Ой тепер окреме дякую за пораду. Зі мною також стався стрес після початку війни я не могла собі дозволити елементарного, кави в місті, лягти в тепле ліжко, коли знала що чоловік і син в березні в полі Донецької області, я досі не крашу вії, нігті, я перший раз зробила зачіску в жовтні, спитавши чоловіка дозволу і взявши з нього обіцянку що з ним за цей час нічого не станеться. Мене почали дратувати людські голоса.Тоді в жовтні я зрозуміла, що я в глибочезній депресії, пішла в пошуках психолога, але наше місто маленьке і психолога виявилось немає. Тоді я прийшла додому і дістала зза шафи папку з фарбами і пензлями, бо не чипала їх від початку війни.
Я вмію чекати, найстрашніше не чекати
Зверніться до психіатра мені допомогло , раджу клініку Скрипника Євгена , знайдіть його це доказова медицина ! І будете себе відчувати по-іншому
Я дружина військового, в перші місяці війни ,коли він був на передовій - мені психологічно було луже складно. Почав підійматись тиск, зайва вага і потім апатія. Потім мені дійшло,що якщо я стану хвора і нещасна бідося я ні собі ні чоловіку ні батькам,які досі ще в окупації не зможу допомогти. То почала займатись спортом ,правильне харчування і т.д
Чекала з війни хлопця, він одружився на іншій( так мати йому порадила). Типу фіктивний шлюб + почав менше телефонувати, та писати. Хоча й був часто в онлайн. Плюс наші стосунки стали токсичними. Я віддавала, а натомість нічого не отримувала. Всі свої проблеми вирішувала сама. Навіть не могла просто поговорити...
Відпустила), та живу далі, і знаю що на світі є багато чудових чоловіків. Знайдеться той що цінуватиме. Дякую за ваше відео❤️ дуже цікаво, та пізнавально👍🫶
Дякую. Ви мене заспокоїли. Бо я тут розповідаю йому як донька поїла, як поспала, який фільм подивились з сином, іноді здається все так недоречно, особливо коли нию йому про свої проблеми)). Але дійсно є відчуття, що він бере активну участь у сімейному житті, що додає сил
Дуже актуальна тема для мене, подивилась на одному подиху. Дякую вам за допомогу в цей непростий час, коли моментами здається, що весь світ проти тебе і цьому немає кінця 😢.
Я Ваша велика шанувальниця з багатьох причин!!! Перша Ви неймовірно харизматичний і чарівний! Друга- завдяки першому відео з Вами (яке мені трапилось)мені вдалось зберегти мій шлюб з чоловіком військовим ❤❤❤Успіхів Вам і наснаги!!!
Хочу подякувати за пораду, здається з першого ще випуску: сказати людині, яка на війні, що ти її кохаєш. Я зізналась у коханні чоловіку, з яким тільки-тільки почались стосунки після відносно тривалої дружби, його призвали і все підвисло, нічого не було проговорене і це мене вбивало. Але після моїх слів і його адекватної реакції (хоч це кохання і невзаємне) мені стало набагато легше і спілкування на відстані змінилося на краще. Дякую, Андрію 💛💙
Цікаву тему ви підняли! Дякую! Коли у нас почалися стосунки на відстані, ми багато сварилися! Я страшенно обіжалася на чоловіка за все! Я і гордилася що мій чоловік захищає країну і водночас злилась, що він мене залишив з купою проблем. Знаю, дитяча позиція, але... Мені далі хочеться більше спілкування, уваги від чоловіка, а він як сухар... Емоцій з нього мало виб'єш! Інколи я відчуваю себе дуже нещасною, і від пустоти думаю про розлучення. Але розходитися з ним під час війни, здається мені зрадою..
Дякую. Дуже класна метафора про "пошук сигналу" и батарейку що сідає.
Сьогодні провела своє безсоння з користю: передивалася усі відоси, підписалася і поставила дзвіночок😉 Дуже дякую Вам)
Хотілося б більше розкрити тему саме стосунків на відстані із військовим (бо це є болюча тема для моїх батьків, після 25 років спільного життя як нерозлий вода їм зараз неймовірно важко). І також цікавить «правильна» комунікація з рідними
Дуже вдячна,дякую за влучні поради! ❤️ Не можливість виговоритися,розповісти поділитись чимось,бо банально друзі і родина не зрозуміють.Не мають можливості вислухати.А я просто не маю можливості розказати що гризе,бо чоловік на війні.Психолог це дійсно дуже гарна порада.І пошук заняття для себе,це спасає і дає можливість поділитись чимось.Дякую за поради ❤️❤️❤️❤️
ДЯКУЮ.За дуже корисні поради.!!🤗💙💛👌😍😎🤩
Пане Андрію, дякую, підписалась на ваш канал - і не можу зупинитись, передивляюсь всі випуски. Окрема подяка за ваш здоровий гумор і позитив)
Актуальна тема. Ми зараз з партнером у різних країнах, як довго це ще триватиме - невідомо(
Ваші поради дуже корисні!
Дуже й дуже вдячна за корисний контент! Якщо Ваша ласка, прошу висвітлити чутливу тему, як правильно висловлювати співчуття батькам в яких загинув дорослий син-воїн, та взагалі із ними спілкуватися, щоб необачно не зробити іхній біль ще важчим?..
Це нормально любити Залужного!! Клас!!! Супер!!!
Ви такий класний, чуйний та життєрадісний! Дякую за теплий, душевний контент!
Дякую, пане Андрію, дуже класно розповідаєте. Кайфував від ваших лекцій ще на підготовці патрульних у Запоріжжі. Слава Україні!
Героям Слава! 🇺🇦
Запоріжжя рідненьке ❤
Кльовий розбір польотів по темі! 👍 Як завжди чітко, влучно і з фірмовим гумором. 😁 Дяка за Працю! 👏👏👏
Дякую за відео із такою важливою темою, особливо до вподоби Ваше харизматичне, легке, із жартами подання інформації! Зраділа, що Ви відкрили свій канал, підписалась одразу і дивлюсь всі випуски 👍❤️
Дуже вдячна за відео❤. Гумор неперевершений😂. Тільки зараз, коли почула Ваші слова про телефон, який весь час шукає мережу, зрозуміла одну з причин свого виснаження та більш зрозумілим стало бажання регулярно ходити на манікюр 😊
Дякую за класне відео! Хлопець на фронті, то ж, намагаємось доступними методами підтримувати стосунки близькими, теплими і ресурсними. Буває важко обом, але у цій ситуації просто не може бути нікому. Відвідую групи психологічної підтримки дівчат, які чекають, і це моє коло адекватності у порівнянні із тим, що я спостерігаю на вулицях щодня або можу від інших дівчат чути у свою сторону. А іще хочу сказати, що сьогодні ми з хлопцем майже півгодини говорили по відеозвʼязку, і це для мене був справжній подарунок. Дівчатам дуже важливо своїх воїнів бачити, чути. Ми цього дуже хочемо. Хоча розуміємо, шо можливості і бажання не так багато. Але ми справляємось і продовжимо це робити 😊 радію, що знайшла ваш канал, тут купа всього цікавого для мене і не тільки є
Козінчук то Бог у викладенні матеріалу! Настільки доступно, настільки КРУТО. Відчуваю тебе на відстані. Капєц як хочу тебе обняти. Ти моя нова ЛЮБОВ 😉. Пробач що на "ти" - в моїй голові у нас же стосунки. Ти просто красун.
Ну ок, це все лірика. Насправді мій чоловік військовий ще до нашого знайомства. Ми разом більше 20 років і стосунки на відстані то більша норма ніж не на відстані. Відрядження, навчання, АТО, ООС і зараз війна то нереально складно буває. Але кожне слово то 100% правда. Дуже вдячна за відео, за всі.
КРУТИЙ!
Обняла!
Обожнюю слухати про стосунки. Гарні поради і настанови. Погоджуюсь з усім)) дякую за цікавий випуск!
Пан Андрій в описі проблеми і порівняні просто бог) Завжди піднімає настрій. Дякую)
Це точно, обожнюю🤣🤣🔥🔥
Не маю ніяких стосунків, але дуже корисні речі почула!
Дякую!
Класне відео. Дякую. Подивилась і впевнилась, що все робимо з чоловіком правильно. Хоча і раніше про це знала. Дуже приємно і цікаво слухати: конкретні речі, дієві, життіві, без води і з гумором.
Гарна подача ! Гумор по-красоті !!!
Дуже вам вдячний за поради, адже я людина яка потребує багато уваги і через це в мене стаються конфлікти між собою, дякую що дали мені краще зрозуміти про спільні кордони про загалом стосунки на відстані, адже вони в нас тільки розпочинаються!
Блін, чого цього відео не було роки три-чотири тому? 😅 Я стільки помилок наробила, як і в стосунках на відстані, так і в реальному житті. Досі корю себе за те, що дозволяла іншим мною та моїм тілом користуватися, просто тому, що не усвідомлювала, що в мене є взагалі-то власні кордони, і все, що я робила, я мала би робити не для задоволення партнера в шкоду собі, а для збереження свого комфорту та гідності. Дякую за це відео!
чоловіче, так добре, що я аж підписався!
дякую тобі за твою працю)
Чудовий канал ,я підписалась ,дуже приємний та класний хлопець 😊
Будь-ласка, розберіть детальніше ситуацію з жінками з дітьми, які виїхали за кордон, рятуючись від війни. Як не відчувати провину і зраду. Як з часом не ставати відірваним від суспільства, яке залишилось вдома і які змінені війною інакше, ніж ті, що виїхали. Що робити, коли стикаєшся з нерозумінням і звинуваченнями, мовляв, що ви можете розуміти, якщо вас тут не було.
Дякуємо за ваші відео! Вони виконують дуже важливу місію!
Однозначно цікаво 😊
+5 до карми за відео 😁
Дуже дякую за контент! Мені здається, я дивилася всі ефіри Андрія Козінчука. У відповідь на ваш запит щодо питань, то мені здається, що треба більше контенту саме про стосунки з військовими. Так склалося, що Андрій саме військовий психолог, і хоча Андрій просто потрясний психолог, компетентний в різних темах. Але тема військовий є запотребованою. У вас є знання особливостей специфіки та психології військових. І ця інформація зараз дуже актуальною. Бо дуже багато чоловіків і жінок стали військовими. І думаю, ще довго ними будуть. Тому я б очікувала від вашого каналу як мінімум 40-50% контенту саме про стосунки з військовими.
Бажаю здоров'я, пане Андрійю, вельми вдячна за такий важливий контент, хотіла б дати кілька запитання по цій темі.. Що робити, якщо хлопець, у зв'язку з тим, що знаходиться в військах України з підліткового віку і бачив багато чого на цій війні, має сталеві нерви, але його неможливо нічим здивувати, складається таке враження, ніби я йому не цікава й ніколи такою не буду, що не зможу його порадувати чи викликати будь-які інші емоції та почуття, котрі є фундаментом у відносинах.
І ще одне питання, яке бентежить мене найбільше, що робити по закінченню війни, коли він поверниться до цивільного життя, яке є чужим та ворожим для нього, я чула багато історій й розповідей про те, як військові повернувшись до цивільного життя, або вбивались борячись за справедливість, або закінчували життя самотужки.. Як підтримати його у цей момент, як і чим допомогти?
Блін, це інструкція не тільки про стосунки на відстані, а взагалі про стосунки. Дякую, це дуже цінне відео! 🔥🔥🔥
Просто коментар для просування якісного українського контенту у тренди ютуба 💞
Дякую за вашу працю. Надзвичайно важливою та корисною інформацію ділитесь, і так просто, легко і з гумором. Обожнюю 😉
Дуже хотілося б дізнатись про те, як військовим адаптуватись до життя не на війні, як жити далі звичайне життя, як бути вдома, коли приїздять на короткий термін, та як рідним та друзям підтримувати та допомагати їм в адаптації. Дякую.
Дякую за цей випуск, знайшла багато відповідей га свої питання, хоч інтуїтивно здогадувалась про більшість речей. Але є одне питання і думаю буду така не одна.
В день початку війни я поїхала з рідної домівки, вагітна, було вирішено їхати закордон, чоловік вступив до ЗСУ. Виходить так, що він ще досі не тримав свого сина і бачить його тільки на фото, інколи відео, якщо вдаєтесь їх загрузити, ще рідше по відеозвязку. Як в цих обставинах виховувати дитину, що ще можна придумати для їх комунікації з батьком, та як не загнутися самій, бо відчуваю, що післяпологова депресія накриває і я не я, працювала онлайн з психотерапевтом, та сказала почекати поки це минеться… третій місяць тримаюсь, як та шафка😕 але здається що стає тільки гірше, я хочу додому, я хочу до чоловіка, я просто не витримую, покричати в подушку, поплакати в душі просто більше не допомагає.
Мені дуже допомагае пробіжка ! Я коли злюсь чи маю якийсь негатив то пробіжка мене розріджує.
обожнюю слухати Андрія! дуже сподобалось його нове інтерв‘ю на каналі «Сміливі», особливо про фб-срачі 💪
Ви такий позитивний!!
Андрію, величезне Вам дякую за Ваші відео і те, що Ви у них вкладаєте! Це супер класна і потрібна інформація, яка донесена таким приємним, зрозумілим і добрим чином)
Ви - супер!)
Дякую, дуже актуально, дотого ж весь час і не тільки під час війни 💞
Мені дуже сподобалося це ❤👏👏
Подрузі порекомендую. Дякую, і для себе почерпнула багацько цікавого!!!
Ще я думаю, що у вас потрясні ідеї та рекомендації щодо стосунків. Блискучий буф ефір "Як полюбити себе". Це просто супер. Побільше такого. Це дуже важливі теми!!!
Беззмістовний коментар на підтримку контенту
Дякую за відео ♥️💛💙
Дякую Андрій . Зараз на часі всі теми про які Ви говорите. Мій комент стандартний, але емоційно щирий і потужний. Дякую.
Дуже дякую, дуже корисне відео, зараз намагаємось підтримати стосунки з моїм хлопчиком (він військовий)
Дякуємо за добрі поради!
Дуже цікаво слухати!!
ваш канал для мене відкриття, класно зроблено, дякую!
неймовірно крутий дядько) рекомендую всім друзям
Пане Андрій,дякую вам за розповіді.Вас приємно та цікаво слухати.Підписалась із задоволенням та слухаю вас як для інфорації так і для кайфу слухати вас.Та ще і українською дуже красиво
Ти крутий. Приємно тебе слухати 😍
І правиль теми піднімаєш 🤔
Щиро дякую за інформацію та випуск! Чекатиму наступних випусків!
Дякую за ваш труд. Відкрив для себе багато цікавих моментів.
Дякую, було дуже корисно й цікаво) Зрозуміла, що майже все роблю правильно, це тішить ❤
Ну дуже актуально❤
Щаслива, що відкрила для себе цей канал.
Дякую за якісне пояснення)
Маю важливе питання, і буде чудово, якщо ви зможете дещо прояснити .
Нещодавно познайомилась з хлопцем, він військовий. В нас було доволі цікаве спілкування вживу, приємне проведення часу, втому числі і фізична близькість. При тому, обом дуже комфортно в плані емоцій , спокою , безпеки поруч. На деякі речі маємо різні смаки , але це не суттєво.
Проблема полягає в тому ,що зі слів хлопця я йому подобаюсь ,але він зараз не може до мене сильно прив'язуватись, і щось обіцяти більш серйозне , оскільки це заважатиме йому там на війні, як додаткове навантаження і причина хвилюватись . Проте ,він не проти, далі бути на зв'язку ,листуватись ,читати мої вірші і просить вірити у краще. Ініціатива йде майже щоразу з мого боку, але він активно відповідає і цікавиться моїм життям.
Наскільки це правильно і чи може з подібного бути щось серйозне.
В мене схожа ситуація з вашою
з такої причини, у військових взагалі на знайомства - табу.
А у Вашому питанні вже є відповідь....
Або він вже має стосунки або його цікавлять виключно фізичні відносини.
Просто людину цікавить тільки секс.
Дуже дякую за підтримку це важливо 🌈
Це нормально любити Залужного - регочу. Чудова лекція.
Дякую за ефіри і теми! Актуальність і подача інформації - топчик ♥️
Йой, якби ж мені раніше..а тепер, здається, вже всьо.
Андрій, дякую за канал і дуже корисний контент із легкою подачею! Я знайшла відповіді на свої питання про стосунки із військовим завдяки Вашим випускам. 💙💛
Дякую! Послухала Вас і зрозуміла, що інтуїтивно роблю саме так як комфортно мені та чоловіку, що майже все так як ви радите, щиро дякую, що ви записуєте і поширюєте таку інформацію для нас💙💛
Дякую!
Пан Андрій, дякую Вам за працю!
Блін.... Чому мені не потрапило на очі це відео раніше? Як же мені було важко, коли мій чоловік пішов захищати нашу землю, та й зараз буває. Сама шукала відповіді, сама себе піднімала, почувалася як лимон, але коханому про це ні ні! Дякую за поради!
Як завжди крутий 🔥 ефір! А я знаю, хто заїдає свої проблеми😜
Давайте вже записуйте стосунки на відстані 2✊
Дякую за ваш простір❤ Дуже корисне відео
Як ніколи потрібне мені відео🙂 Дякую❤️
У Вас дуже крутий канал! Ваша манера подачі інформація дуже імпонує, дякую за роботу! Окремо хотілось би розкрити тему саме щодо спілкуванні на відстані з чоловіком-військовим, який постійно в стресі. Багато питань, як правильно себе вести і що робити з своїми потребами. Хотілось би звернутись до Вас чи можливо Ви могли б порадити інших спеціалістів щодо даної проблеми. Я дружина, також військовослужбовець, переміщена зі свого ппд.
Дякую, що висвітлюєте важливі теми!
Дякуємо
Питання №2. Багато з нас когось втратили від 24-го Лютого. Мої втрати почались ще після 14-го року. Це була спецефічна така втрата. Я не поїхав зі своїм товаришем добровольцем в мед.евакуацію. Мав на те сімейні обставини. Товариш після повернення скоїв самогубство. Я був старший, я був досвідченіший, мене часто накриває думка що я мав би зробити якось інакше і усе було б інакше. Цього року подібних історій (коли ти розумієш що ти недостатньо зробив і ніби як тепер винний) тільки збільшилось. Як з цим боротись чи як з цим жити?
Андрію, ви неймовірний! Я вас обожнюю 😍
Дякую Андрію ❤
Ви говорите так класно та щиро, що легко визнавати якісь свої хиби та ставати кращими!
Дуже вдячна за актуальну тему.
Дякую за цікаву і сучасну тему. Як на мене, головне на емоціях не з'ясовувать відносини.
дякуююю, це відео допомогло) зробила конспект
Дякую, пане Андрію, за цікаву тему. Дуже актуально і начасі, особливо для молоді.
Дякую за цікаву лектору
Щиро дякую Вам за роботу.
Чудова порада для знайомих.💛💙
Дуже дякую за інформативне відео. Ваша робота затребувана в наш час.
Дякую за відео. Тема дійсно дуже важлива. Особливо про двох однокрилих ангелів сподобалося🤣 я завжди кажу друзям, що то хрінь, бо людина навіть коли вона одна - людина. Ну і звісно, жінка - не шия, не коліно, не ще там щось... А вони кажуть, що я черства.😄
Безмежна дяка Вам . Поради яки Ви надали дуже вчасно. ❤️
Дякую за вашу роботу!
Інколи дійсно дуже важко, а ваше відео все структурувало!
Ще цікаво почути про почуття провини, мій чоловік на передовій, а я у відносно мирному місті живу життя 😭
Тетяна ,я теж відчуваю те ж саме що й ви.Мій чоловік на передовій ,а я вдома.Я працюю,живу життя як то кажуть.І з цього приводу в мене є відчуття провини.Та я розумію що це погане відчуття,тому що я і є той ресурс для свого чоловіка .Кожного дня, два рази на день я йому пишу.Сьогодні з ним немає зв'язку і я вже не знаходжу собі місця.Тримайтеся.Якщо хочете можемо спілкуватися ,підтримувати одна одну.Це дуже важливо зараз .Все буде Україна.Обіймаю.
Порівняння - вогонь 🔥 Відео я звичайно додивлюсь, але два ангела з одним крилом... Майже як дві люди з половинкою парашута. Щось десь глибоко пішло не так 😅 Лайк можна тільки за це ставити.
Дякую за ваші поради)))
Дякую за дуже актуальну тему
Дякую Андрію. І в мирний час ці поради доречні