Дякую за релакс! Спокійного спілкування нам зараз не вистачає! Чому люди мріють про склобетонні діброви міст? Таке щастя спілкування з природою у " человейниках" не відчуєш! Дякую, пані Наталія!😊
Дякую, пані Олено, в чергове за сприйняття. Може трохи зашвидко прочитала я, ні? На майбутнє мені, бо у Хвильового ще є така релаксова проза. І у Коцюбинського. І вона мене манить.
Не люблю стиль Хвильового, але його тексти дуже якісні. Як мереживо зі складним візерунком, як приємне дзюрчання води. Дякую за читання! І співаєте Ви приємно 😊
Дякую Вам, пані Жанно, за щирість у сприйнятті і творів, і моїх поривів. Для мене його стиль - один із потрапляючих у самі глибини почуттів. Так вміло він розгойдує їх, що з ним я можу розплакатися навіть від радості. Можливо, текст трохи зашвидко я прочитала, ні? Переслуховую, все ж трохи повільніше треба було. І декілька наголосів знову не там поставила. )) Тож пробачайте.
пані Наталю,то Ви романтик, тому Вас торкає до глибини душі)). Щодо темпу, мені було комфортно слухати, текст добре візуалізувався. Ви як читець самі відчуваєте, як краще
Світланка, о, дякую! Я рада, що вам сподабалося, бо я читала в такому потоці, що досі зостаюся під тим відчуттям, настільки крутий текст. І я щаслива, що ви відчули його. Паші величезний привіт! Дякую, обіймаю!
О, щиро Вам дякую за таке порівняння! Я теж пам'ятаю їх, там, напевно, читали актори і читали вони дивовижно, так. Для мене честь, що мене порівнюють з ними.
Цей твір ,наче віддзеркалення "Повісті про санаторійну зону " . Я бачу ті самі ці дії ,але тільки зародки . Твір" На озера" закінчився добре . Головний герой ,наче Декарт, сумнівається в дійсності навколишнього світу . Його думка вільна ,тому вона допускає сумнів . Головний герой живе у справжньому світі озер і степів .
До свого сорому, "Повість про санаторійну" так досі не охопила. Дякую, що звернули увагу на неї іпровели ці паралелі. Тепер з біільшою охотою почитаю, бо це оповідання залишило в мені такий якравий слід, журний, ностальгічний, радісний, з котрим я і у своїх спогадах побувала, свої асоціації розгойдала. Досі перебуваю в його потоці. Можливо, пам'ятатиму ще дуже довго. Як цікаво, всі тексти, що читаю зараз для цього каналу, залишають набагато яскравіші враження, ніж ті, що просто читаю для себе. Новий для мене челендж. Я думала, тільки з віршами таке відбувається, коли читаєш їх у голос, вони відкривають себе глибше. А виходить, з прозою так само.
Дякую. Майстерне читання. Але чи не могли б ви вказувати рік написання твору. Такого радісного Хвильового я не знала... Хоча перша збірка вийшла 1921 р.
Дякую, пані Галино! Я теж просто до сліз проникалася радістю цього тексту, настільки він вміло розгойдав мені якісь мої власні спогади, переживання. Точного року не знайшла, тому не озвучувала рік, але це зі збірки "Сині етюди", а вона написана орієнтовно 1921-1923 рр. Ще "Арабески" в схожому настрої, з часом обов'язково начитаю, це був перший текст, після котрого "розірвало" мене хвилею щастя Хвильового )) і я остаточно в нього закохалася зі всіма його гіркими і важкими текстами. Ще іронії, сатири у нього багато. "Пудель", "Сентиментальна історія" - цікаві твори, від душі раджу. ))
О, дякую Вам, пане Володимире! Я рада, якщо так сприймається, бо текст настільки мені був теплим і яскравим по відчуттям, тож і читався натхено. Приємно, що і Вам це моє читання доставило задоволення. )
Ось після слова "стАрої" з наголосом на "а", замість "старОї" слухати не захотіла. Плюс фонетика ворожої мови з пом'якшеними ч, щ. І все. Ніякого бажання слухати таку українську мову. Будь ласка, попрацюйте над своєю професійністю!
Пані Наталіє, дякую за Ваш відгук. Так, я помилилася в тому слові, почула тільки, коли вже виклала відео. Як я помилилася в цьому слові, взагалі не розумію, читала цей початок, щоб увійти в текст, напевно, разів з 20 і не помітила. В потоці читання за текстом є ще декілка помилок з наголосами. А от фонетика - це більш складна територія, і я не зміню її швидко. І, можливо, не виправлю до кінця ніколи. Це робота з мовним апаратом, якщо вивчали будь-яку іншу мову, розумієте, що мовний апарат має свої особливості і дуже важко змінюється. Всі мої шиплячі дуже м'які. А помилки з наголосами роблять всі. Тож пробачайте. І я до Вашої критики ставлюсь з повагою, дякую за неї.
@@samnasamaudiobooks А тепер я вас ще більше заповажав, така чемна відповідь на досить колюче зауваження багато про що свідчить. Бажаю процвітання вашому каналу і вам особисто)
Щиро дякую за чудово прочитаний твір.❤
Дякую за неймовірно передану атмосферу твору! Приємно слухати Вас!
Пані Оксано, щиро дякую!
Приємний голос, хочеться слухати ще. Дякую за атмосферу ❤️
Дякую за неймовірну подорож степом, дуже релаксуючк, дякую!
Пані Оксано, дякую Вам за сприйняття!
Додала до улюблених. Щиро дякую!
Дуже рада, що читання отримало такий відгук у Вас!
Дякую за релакс! Спокійного спілкування нам зараз не вистачає! Чому люди мріють про склобетонні діброви міст? Таке щастя спілкування з природою у " человейниках" не відчуєш! Дякую, пані Наталія!😊
Дякую, пані Олено, в чергове за сприйняття. Може трохи зашвидко прочитала я, ні? На майбутнє мені, бо у Хвильового ще є така релаксова проза. І у Коцюбинського. І вона мене манить.
@@samnasamaudiobooks мені комфортно Вас слухати, якість і темп задовільняє , переклади і наголос- то наживне! Дякую за турботу і відгукливість!
Дякую ❤
Пані Тетяно, тішить, що переслухали таку кількість аудіо і вони Вам сподобалися. Щиро дякую.
Не люблю стиль Хвильового, але його тексти дуже якісні. Як мереживо зі складним візерунком, як приємне дзюрчання води.
Дякую за читання! І співаєте Ви приємно 😊
Дякую Вам, пані Жанно, за щирість у сприйнятті і творів, і моїх поривів.
Для мене його стиль - один із потрапляючих у самі глибини почуттів. Так вміло він розгойдує їх, що з ним я можу розплакатися навіть від радості.
Можливо, текст трохи зашвидко я прочитала, ні? Переслуховую, все ж трохи повільніше треба було. І декілька наголосів знову не там поставила. )) Тож пробачайте.
пані Наталю,то Ви романтик, тому Вас торкає до глибини душі)). Щодо темпу, мені було комфортно слухати, текст добре візуалізувався. Ви як читець самі відчуваєте, як краще
Чудово! Необхідну справу робите!
О, дякую Вам, пані Світлано!
Наталочко, чудове читання і спів! Паша Ткачук теж оцінив, як і я :)
Світланка, о, дякую! Я рада, що вам сподабалося, бо я читала в такому потоці, що досі зостаюся під тим відчуттям, настільки крутий текст. І я щаслива, що ви відчули його. Паші величезний привіт! Дякую, обіймаю!
Подобається ваш стиль читання, нагадує оті ''Літературні вечори'' з дротового ''брехунця'' в бабусиній хаті, дяка вам за працю
О, щиро Вам дякую за таке порівняння! Я теж пам'ятаю їх, там, напевно, читали актори і читали вони дивовижно, так. Для мене честь, що мене порівнюють з ними.
Цей твір ,наче віддзеркалення "Повісті про санаторійну зону " . Я бачу ті самі ці дії ,але тільки зародки . Твір" На озера" закінчився добре . Головний герой ,наче Декарт, сумнівається в дійсності навколишнього світу . Його думка вільна ,тому вона допускає сумнів .
Головний герой живе у справжньому світі озер і степів .
До свого сорому, "Повість про санаторійну" так досі не охопила. Дякую, що звернули увагу на неї іпровели ці паралелі. Тепер з біільшою охотою почитаю, бо це оповідання залишило в мені такий якравий слід, журний, ностальгічний, радісний, з котрим я і у своїх спогадах побувала, свої асоціації розгойдала. Досі перебуваю в його потоці. Можливо, пам'ятатиму ще дуже довго. Як цікаво, всі тексти, що читаю зараз для цього каналу, залишають набагато яскравіші враження, ніж ті, що просто читаю для себе. Новий для мене челендж. Я думала, тільки з віршами таке відбувається, коли читаєш їх у голос, вони відкривають себе глибше. А виходить, з прозою так само.
Дякую. Майстерне читання.
Але чи не могли б ви вказувати рік написання твору.
Такого радісного Хвильового я не знала...
Хоча перша збірка вийшла 1921 р.
Дякую, пані Галино! Я теж просто до сліз проникалася радістю цього тексту, настільки він вміло розгойдав мені якісь мої власні спогади, переживання.
Точного року не знайшла, тому не озвучувала рік, але це зі збірки "Сині етюди", а вона написана орієнтовно 1921-1923 рр. Ще "Арабески" в схожому настрої, з часом обов'язково начитаю, це був перший текст, після котрого "розірвало" мене хвилею щастя Хвильового )) і я остаточно в нього закохалася зі всіма його гіркими і важкими текстами. Ще іронії, сатири у нього багато. "Пудель", "Сентиментальна історія" - цікаві твори, від душі раджу. ))
Тей випадок, коли майстерне прочитання твору лише прикрашає та доповнює його
О, дякую Вам, пане Володимире! Я рада, якщо так сприймається, бо текст настільки мені був теплим і яскравим по відчуттям, тож і читався натхено. Приємно, що і Вам це моє читання доставило задоволення. )
Ось після слова "стАрої" з наголосом на "а", замість "старОї" слухати не захотіла. Плюс фонетика ворожої мови з пом'якшеними ч, щ. І все. Ніякого бажання слухати таку українську мову. Будь ласка, попрацюйте над своєю професійністю!
Пані Наталіє, дякую за Ваш відгук. Так, я помилилася в тому слові, почула тільки, коли вже виклала відео. Як я помилилася в цьому слові, взагалі не розумію, читала цей початок, щоб увійти в текст, напевно, разів з 20 і не помітила. В потоці читання за текстом є ще декілка помилок з наголосами. А от фонетика - це більш складна територія, і я не зміню її швидко. І, можливо, не виправлю до кінця ніколи. Це робота з мовним апаратом, якщо вивчали будь-яку іншу мову, розумієте, що мовний апарат має свої особливості і дуже важко змінюється. Всі мої шиплячі дуже м'які. А помилки з наголосами роблять всі.
Тож пробачайте. І я до Вашої критики ставлюсь з повагою, дякую за неї.
@@samnasamaudiobooks А тепер я вас ще більше заповажав, така чемна відповідь на досить колюче зауваження багато про що свідчить. Бажаю процвітання вашому каналу і вам особисто)
@@samnasamaudiobooks
Не зважайте на критикантів і присіпак...
Це особлива порода людей...
Дякую за роботу.
@@ГалинаЮсин-в2п о, дякую за "породу",але це швидше професія, а не порода- вчитель, то вже не лікується, помилки треба виправляти. "
@@НаталіяТишДратівливість педагога не прикрашає.