Видео

Може, дійсно, і виписували. )) У ті часи, напевно, дивних цідулок було. Дякую!

О, то я помилилася, "ґніт" в оригиналі (на "Чтиво" скан передивилася), а от у mobi форматі, що закачувала з Ukrlib, таки "гніт", справді, і я не помітила. Пробачайте, дякую!

Дякую. Так, там подвійний, мені відгукнувся саме на другий склад. Напевно, тому що більш незвичний, як і суржик, яким вони там всі розмовляють. ))

Так, аби більше діти таких історій ніколи не проживали.

Дякую, пані Ганно! Дуже рада, що сподобався. Тримала його під свята, бо дуже теж мені відгукнувся.))

Щиро дякую! Тішусь, коли відгукується. )

Дякую Вам! ))

Дякую Вам, не переглядала це слово, була впевнена про цей наголос. )) Щиро дякую за уважність.

@ дякую і вам за вашу працю. Вирішила перевірити, бо сама засумнівалася

О, дякую! ))

Пані Ніно, і Вам дякую, що заглянули на цей текст.

О, дякую, цікаві думки. Обов'язково ще з цієї збірки начитаю. Не всі, напевно, але є ще декілька оповідань, які дуже сподобалися.

Дякую. )

Дякую Вам, пані Ганно.

Так, складний вибір для молодої дівчини. Вона прагне змін, але то не було кохання, лише можливість і вона за нею не пішла. А чи привела б ця можливість у шлюб, Ви праві, навряд чи.

Так, вибір людини і страх перед зміною життя. Чи було тут кохання? Швишде, ні, Френк став можливістю змінити все. А вона не була все ж готовою до цих змін. Так мені це відчулося. Згадався і особистий подібний досвід. ))

Так, пані Оксано, наче проста історія, а в ній глибокі відчуття людини, яка хоче змін та боїться їх. Цікавий факт про цю збірку оповідань. Джойсу замовила якась місцева чи то газета, чи то журнал, написати короткі оповідання для них. Коли він декілька перших приніс, вони їх не зрозуміли і відмовили у публікації. А він продовжив писати цю збірку про різні історії життя Дублінців і вони всі написані в достатньо незвичному на перший погляд стилі, наче простий сюжет, але в ньому стільки життя. І кожне з оповідань по окремості має свою головну тему. Тут, як на мене, тема страху перед вибором. Дякую Вам за постійність проживання зі мною цих історій. ))

@@ЛюдмилаЖучкова-р1р Дякую Вам! Історія присвячена Карпенко-Карому. Сподіваюсь, дитина в реальності того не проживала. Не знайшла підтвердження, як воно насправді було. Але бодай жодне дитя такої коляди не має.

Дякую, пані Світлано! Аби тільки в жодної дитини більше не було таких колядок.

Дякую, пані Жанно. Від першого шлюбу, вірно? Чи вже пізніше?

@@samnasamaudiobooksВікіпедія каже, що так, від першого шлюбу . При чому , десятирічна дочка померла в один рік зі своєю мамою. А решта троє -немовлятами. Який стрес пережив письменник…

О, можливо, Левицький саме першу дружину і цю доньку взяв за прототипи в цьому оповіданні. Шкода, не знайшла жодної дослідницької статті. Можливо, у виданні Віват з різдвяними оповіданнями (нещодавно підбірка ця вийшла у продаж, там є це оповідання), в ступному слові є якісь подробиці. За нагоди отримання цієї книги і знайдення інформації, додам її сюди.

⁠@@samnasamaudiobooksтеж майнула думка про ці прототипи. Цікаво, чи буде у вступному слові щось цікаве, то напишіть обов’язково

Так, пані Олено! Тому мені і хочеться проживати ці історії, щоб ніколи більше такого жаху не траплялося. Дякую Вам за це сумісне зі мною відчуття!

Дякую Вам. Так, не дуже то весела наша література. Все ж наступну різдвянку шукатиму повеселіш, якщо знайду. ))

Справді, багато важких текстів маємо. Як і історію.

@@kotulkin 5 клас? 😲 Справді, вже не вперше дивуюся нашій програмі шкільний. "Федько - Халамидник" тільки чого вартий. Якщо не помиляюся, у 6 класі вивчають. Дорослій людині потрібно пройти підготовку для його прочитання. Тут хоч все щасливо закінчилася та й батьки не деспотичні. Серед нашої класики може розглядатися, як текст для шкільної програми, не знаю тільки по віку, може і справді, в 11-12 років нормально сприймається. Але про Федька чи "Я (Романтика)" Хвильового - дуже важкі тексти.

@@samnasamaudiobooks , Федько - це просто рана на все життя. Можливо це було розраховано на більш байдужих дітей, часи були важкі, і класики намагалися виховувати емпатичність у людей як могли. Але нинішні діти дуже важко таке переживають, треба якось переглядати. Але поза тим, ви дуже гарно прочитали❤❤❤

@@ЛюдмилаЖучкова-р1р Пані Людмило, о, щиро дякую за таке занурення у твір, аналіз героя та високу оцінку моєму читанню. 🙏♥️

Пані Оксано, дякую Вам! З прийдешніми святами!

Неперевершений Коцюбинський! Я рада, що у Вас такі емоції та спогади, дякую, що поділилися.

@@elenazhelyazkova622 Ну як без трилер казочки перед святами? 😁 Напевно, це ще доба реалізму у літературі, дуже лякає, справді, той побут, використання дитячої праці, хоч і по сьогодні у селах діти виконують надскладну роботу.

@samnasamaudiobooks мені в дитинстві подобалсь оповідання Івана Багмута! Мені здається, то і зараз актуально! Хоча треба фільтрувати!

@@elenazhelyazkova622 О, а я не знаю чи не пам'ятаю такого автора. Цікаво, перегляну. Дякую!

Так, його мова дуже красива. Полюбилась мені спершу в його "Тіні забутих предків", красоту того тексту важко порівняти будь-яким іншим твором. Перечитала його коротку прозу і полюбила ще більше. Імпресія, неочікуванність, відвертість, зрозуміло, чому на нього рівнялися його послідовники. Він заслужено зайняв найвищий п'єдестал того періоду.

Пані Антоніно, щиро дякую за сприйняття читання! Так, повністю погоджуюся, Підмогильний у такому юному віці міг настільки проникливо писати, і скільки міг ще написати, аби не та система.

Пане Володимире, дякую за Ваш коментар. Так, шиплячі звуки мої занадто м'які і я не виправлю їх швидко, хоч над цим працюю вже роки. Мені шкода, що вони так Вас дратують і що я не змогла своїм читанням задовольнити Вас, тому що мене тексти надихають і я йду з ними за своїми відчуттями, не зважаючи на фонетичні недоліки. Але зауваження мені це потрібно, щоб розуміти свої фонетичні можливості на зараз.

О, я щаслива, що знайшла цей текст і змогла Вам його донести. Я від першого прочитання декілька днів не хотіла більше нічого читати. Дякую, що розділили його зі мною!

Дякую Вам. Так, і сум, і радість була для мене водночас там, як від духовної літератури.

О, "Гра в бісер" - моє відкриття цього року. Під величезним враженням від книги, стільки любові в ній. Думаю, я в більшій мірі, напевно, і не зрозуміла її, але я в ній прожила якісь такі високі відчуття, і вони всі були про щастя.

@@samnasamaudiobooks я теж тільки в цьому році її прочитала)). Тяжіння до розвитку, до знань , самовдосконалення- це молоді треба читати. Сподіваюсь, вони читають))

Дякую!💛💙❤️

Дякую, пані Надіє, що так відчули та прожили зі мною цей текст. Він, справді, дуже красиво перекладений і читався в задоволення.

Дякую, Олічко! Потроху просуваю свої відчуття з нашою літературою. Дуже рада, що знаходжу тут відгуки. Тоді є розуміння, що роблю, дійсно, якусь не тільки мені потрібну справу. ))

О, дякую! Я боялася помилитися у назвах вулиць, мосту, бо ніколи у Харкові не була. Дуже хотілося б побачити ці вулиці і пройтися цим маршрутом. Дасть Бог життя і завершення війни, обов'язково приїду, бо я з письменниками Вашого міста вже так споріднилася, що маю велике бажання доторкнутися до нього.

Ви все без помилок озвучили.... Я добре знаю тот старий район міста...Багато років він без змін, або щось руйнується....( вул.Которська вздовж річки) Універсітетська гірка виглядає дуже добре - а до війні сяяла кожен рік по новому. В радянські часи квітами був портрет леніна ,а останні роки -дуже велике квіткова клумба-вишиванка( кожен рік була нова - тай ще з нічними лампо-візерунками....).

Найщиріші побажання Харкову! Ціную і сучасників Вашого міста, Жадан Сергій, Влад Краснощок (фотограф), за цими митцями спостерігаю вже десятки років, вони яскраві, самобутні. Дай Бог всім харків'янам встояти та зберегти своє місто і свої життя!

А ще -роботи Гамлета...( вуличний художник) - він " тримає " місто