@@AndriyNight Й не чув навіть про такий :) Дякую, подивлюся на нього. Окреме відео наврядчи зроблю, бо дуже вузька тема. Але можна згадати про ActivityPub й про AT Protocol в контексті більш широкої теми про децентралізовані системи й підходів їх проектування
Вікторе, ви - професійний викладач. Це якась магія. Нехай я і розумію абстрактно половину термінів, але іншу половину я починаю розуміти прямо під час перегляду. Кайф. Настільки приємний і професійний контент, що навіть Unity Junior Developer'у цікаво і корисно. Підписався на Вас, не пропускаю і чекаю нових відео. Нехай квітне український RUclips ✊
уррааа дуже дякую! нарешті фундаментальне пояснення! цікаво чому ніде такого більше немає : ) і ще дуже цікаво як воно працює із cdn працює. (пішов гуглити) дуже дуже дякую
дуже дякую за випуск. чи не було би вам цікаво пояснити рівні ізоляції в базах данних (найкраще мабуть в postgres) так фундаментально як ви вмієте. в Любому випадку дуже дякую за випуск
Дякую за відгук!) Валідація теорії практикою дозволяє часто побачити нюанси й дає краще відчуття технології. Тому намагаюся постійно комбінувати у відео. А коли робив доповіді про безпеку, то розповісти, що щось можна взломати це одне, а коли ще запустити реальний скрипт, якій взламує - це прям різні рівні сприйняття аудиторією))
Вікторе, було б чудово, побачити та почувати вас у ЖеПеТе подкасті, щодо обговорення цікавих тем інженерії & IT 😊 Передаю запрошення від хлопців😉 І дякую, за ваш контент🔥
Цікава штука! як розробнику, не знаю як це використати, але для загального розвитку, дуже цікаво, дякую! П.С. хоча ланцюжок кешів досить цікавий концепт, ніколи не замислювався...
Шикарне відео, дякую Вам за вашу роботу. Цікаво було б також послухати про Інтернет провайдерів і як працює приділення ip комп'ютеру на рівні провайдера.
Якщо про інтернет то було б цікаво про bcrypt, scrypt або роботу blockchain По базах даних теорема CAP, що таке реплікація і шардинг зі схемами думаю всім булo б корисно подивитись ПС Дякую за твою роботу дуже змістовно розкриваєш тему!
Вікторе! Дякую, все просто й зрозуміло. (Трохи) більше таких роз'яснень і IT-грамотність народу України вийде на належний рівень. Поділіться, будь ласка, рішенням - як Ви малюєте на планшеті й одночасно демонструєте це на відео. Яка операційна система, які застосунки, який планшет? Заздалегідь вдячний...
Дякую за відгук) Відносно того, як все пишу це: 1. OBS, який бере відео з камери (телефон через NDI) й захоплення вікна програми scrcpy (показує екран планшута на компі) й робить картинка в картинці. 2. Планшет Galaxy Tab S7 FE зі стілусом. Малюю через стандартну програму, яка в комплекті. 3. Пишу все під Ubuntu
Дякую за якісний і візуальний контент. Підкажіть, чи розбирали десь у відео інформацію про порти, subsets? Чи зможете пояснити принцип роботи docker. Наперед вдячний!
Про TCP/IP планую відео. Також колись робив доповідь на fwdays про докер, прям про принципи роботи - ruclips.net/video/CgbijhDEAgs/видео.htmlsi=O2sEDR-4MZISa0zb . Планую перезняти українською в форматі декількох відео, але поки ще не знаю коли
Хотів би ще додати таке: переважно в шаред хостингів є свій неймсервер, відповідно, у реєстратора ми не прописуємо днс-записи, а прописуємо неймсервери хостингу. А вже самі записи настроюємо в панелі хостингу. Хоча, вони там, зазвичай, прописуються автоматично. В свій час я з цим мав непорозуміння, тому може ця інформація буде корисною для когось.
бачив що ви пишете на express, я теж хочу стати node.js розробником, вже досить добре розуміюсь в основах ноди і постгресу (проходив по роадмап). Які пет проекти починати писати, щоб набрати досвід для першої роботи? Робити API для фронту, чи краще викоритовувати шаблонізатори щоб зразу було видно що зробив?
Найкраще писати бекенд з rest api й якійсь фронтенд до нього у вигляді SPA. Проект може бути будь-який. Тут головне, щоб було цікаво самому його написати й запустити
дуже круте відео. дякую! виходячи з інформації що я щойно дізнався, у мене зʼявилось питання: чи може звичайний користувач помітити "на око", без тестування у консолі, як налаштовані DNS сервери у двох різних провайдерів? Чи може провайдер якось спеціально на чомусь зекономити або накосячити при налаштуванні? У мого минулого провайдера ввечері починались проблеми зі звичайним веб серфінгом. Іноді завантаження сторінки просто фейлилось по таймауту. Одночасно з тим speedtest показував непогані результати. Я не можу стверждувати, що у моєму випадку був винен саме провайдер, а не роутер, наприклад, але у мене склалось таке враження тоді.
Вітаю, підкажіть як відбувається синхронізація між DNS серверами під час реєстрації імені або прив'язки/зміни IP до імені? Як підтримується цілісність даних на такому величезному об'ємі і який механізм не дає створювати дуплікати або не коректні пари ім'я-іп ?
Окремої синхронізації не відбувається. Рекурсивний пошук й кешування тільки. Тобто, якщо змінити айпі, то певний час дані можуть бути різні на різних серверах для одного й того ж домену (поки вони не вирішать оновити іх, для цього вони дивляться на TTL). Відносно дублікатів, то в межах одного сервера це просто, а в межах всієї системи єдина гарантія це те, що все йде з кореневих серверів, але ніхто не заважає локальному провайдеру мати інші дані для якогось домену тй направляти на інші айпі
Особливого сенсу зараз немає, бо такий кешуючий DNS може бути в раутері. В Ubuntu в systemd є кешуючий DNS сервер, в Windows є свій кеш. Також браузер кешує записи сьогодні. Окрім того браузери переходять на DNS over https й ходять на власні DNS. Але років десять тому я піднімав dnsmasq, оскільки не було локального кешу в Linux й не було такої кількості може мати. Тобто тільки для зменшення latency для локального використання великого сенсу немає, а якщо зберігати імена машин внутрішньої мережі, то тоді це одне з рішень
Якщо в провайдера доменних імен змінити IP адресу, з TTL 24 години - він буде протягом цих 24 годин тримати одночасно 2 адреси: нову, та стару, щоб DNS сервери де закешована стара адреса повертали працюючу ip адресу? Чи це якось по іншому працює?
Якщо ми мінємо запис на Authoritative DNS сервері, то він зміниться відразу, але інші кешуючі сервери про це взнають з затримкою. Тобто вони умовно тільки через 24 години можуть вирішити оновити записи, а раніше брати з кеша й не знати про зміну запису на Authoritative DNS. Відповідно користувачі можуть отримувати зовсім різні DNS записи в залежності від того чи вони є в кеші чи немає й до якого кешуючого DNS сервера вони звернулися. У одного інтернет провайдера можуть бути дані в кеші, а другого можуть вже й не бути. Тому тут ніяких гарантій немає. Можна сказати тільки те, що не більше ніж через 24 години у всіх час життя кешу закінчиться й вони витягнуть нові дані (якщо все налаштовано правильно)
@@AboutProgramming але якщо, стара адреса вже не існує(тобто не вказує на якийсь сервер), то весь цей час DNS сервери будуть видавати не існуючу IP адресу(і користувачі можуть подумати що ваш сервіс вже не працює)? DNS сервер ж не знає по якому порту його користувачі будуть робити запити. Як в ьакому випадку бути? Не видаляти старі сервери, налаштовувати якесь перенаправлення зі старих серверів на нові?
@@mbesida я так розумію - що чи тримаєш ти цю адресу, чи ні - то вже твоя відповідальність.Якщо ти сам вимкнув старий сервер - то користувачі відповідно на нього не потраплять по закешованому IP.
Трясця! Я якраз погодився волонтером сис адміном в держ установі. Але нічогісінько не знаю, поки що. Буду радий побачити про вирахування кількості юзерів на пристрій чи декілька метрів оптоволокна. Скільки втрачається по швидкості. Як забезпечити безпеку. Що, за замовчуванням, має надавати провайдер. На разі не знайшов на просторах UAнету файної інфи про мережі. Друзі, якщо знаєте щось корисне, напишіть мені в відповідь
Як про мені, то найкраще тут почати з книг. Прочитати пару книг по адмініструванню мереж, по адмініструванню операційних систем, по безпеці. Хоч по одній на кожну тему. Книги дадуть більш повну картину. Також онлайн курси можуть бути варіантом. Й дуже важливо почати набувати практичні навички - перевіряти аспекти теорії на практиці
Не зовсім. NS записи містять якраз інформацію про сервера, які зберігають DNS записи, які стосуються певного домену. Просто повернути айпі для домену недостатньо, бо ще інші типи записіва для домену SPF, MX, AAAA, SRV, CNAME та інші. Окрім того, є ще записи для піддоменів. Й до цього всього система децентралізована з точки зору доступу. Тобто для власних доменів можна підняти й влансий повноцінний authoritative сервер. Й все що треба, щоб це працювало - поміняти NS запис в TLD сервері. Також можна передати керевння доменом з локального реєстратора на CloudFlare, наприклад. Тобто основна ідея, щоб TLD сервера не відповідали за весь інтернет й за всі записи для всіх доменів, а тільки за редірект на потрібний authoritative сервер. В результаті маємо децентралізовану систему.
TypeScript й Java. Відносно Go, то тут складно щось сказати. Але в цілому все просто - якщо Go вам потрібен, то можна вивчити, якщо не потрібен, то нема сенсу вчити 🙂 Наприклад, я для себе не бачу сенсу, бо поки немає задач таких, щоб треба був саме Go. Коли будуть задачі, тоді буду писати на Go. Аналогічна у мене історія з Python й C# й багатьма іншими мовами
Які ще теми про роботу Інтернету розібрати?
як працює tor
Пізнавальне відео. Контент хороший, було б цікаво подивитися відео про VPN, про VPN сервіси і безбеку використання. Дякую!
Було б цікаво послухати про AT Protocol, що використовується в Bluesky. Дякую!
@@AndriyNight Й не чув навіть про такий :) Дякую, подивлюся на нього. Окреме відео наврядчи зроблю, бо дуже вузька тема. Але можна згадати про ActivityPub й про AT Protocol в контексті більш широкої теми про децентралізовані системи й підходів їх проектування
protocol stack
Я безмежно радий, коли бачу настільки гідний контент українською. Будь ласка, продовжуйте в цьому дусі.
Вікторе, ви - професійний викладач. Це якась магія. Нехай я і розумію абстрактно половину термінів, але іншу половину я починаю розуміти прямо під час перегляду. Кайф. Настільки приємний і професійний контент, що навіть Unity Junior Developer'у цікаво і корисно. Підписався на Вас, не пропускаю і чекаю нових відео. Нехай квітне український RUclips ✊
Дякую за відгук! 🙂
Дякую, накінець я повністю розібрався для себе як це працює)
Дякую за чудове пояснення базових питань, які, в основному, лишаються не покриті. Гарного дня!
дякую, дуже вчасно виклали відео, саме те що треба для підготовки на співбесіду
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
уррааа дуже дякую! нарешті фундаментальне пояснення! цікаво чому ніде такого більше немає : ) і ще дуже цікаво як воно працює із cdn працює. (пішов гуглити) дуже дуже дякую
Класна подача і відео цікаве навіть якщо думає, що все це знаєш. Дякую за гарний контент!
Не знаю як я пропустив це відео, зазвичай дивлюсь кожне відразу після публікації. Дякую, тепер стало зовсім зрозуміло що воно таке той DNS
Дякую за відгук. Радий, що вийшло корисно)
Круто, відео прямо є відповіддю на моє питання до попереднього про DNS. Дякую
Дякую за випуск, дуже чудово подана інформація
дякую за відео, всі теми цікаві, довіряю вибору автора
дуже дякую за випуск. чи не було би вам цікаво пояснити рівні ізоляції в базах данних (найкраще мабуть в postgres) так фундаментально як ви вмієте. в Любому випадку дуже дякую за випуск
Дякую за чудове пояснення базових питань, які, в основному, лишаються не покриті)
Супер корисно! Дякую! Свого часу витратив купу часу, щоб розібратись в деяких моментах. А у Вас, як завжди, все зрозуміло і без зайвої «води». Дякую!
Дуже дякую за таке круте та змістовне відео. Ось так мають навчатися наші діти в навчальних закладах ❤
Дуже дякую за відео! Продовжуйте розвивати українське ІТ комьюніті, ми дуже за це вдячні!
Це краще ніж морозиво. Дякую!
коментар - топ 😁
Дуже дякую! Стало набагато зрозуміліше, Не менше важливо для мене що показали інструменти для для дебагінгу)
Дякую за відгук!) Валідація теорії практикою дозволяє часто побачити нюанси й дає краще відчуття технології. Тому намагаюся постійно комбінувати у відео. А коли робив доповіді про безпеку, то розповісти, що щось можна взломати це одне, а коли ще запустити реальний скрипт, якій взламує - це прям різні рівні сприйняття аудиторією))
Вікторе, було б чудово, побачити та почувати вас у ЖеПеТе подкасті, щодо обговорення цікавих тем інженерії & IT 😊
Передаю запрошення від хлопців😉
І дякую, за ваш контент🔥
Дякую!)
Дуже цікаво знати як працює DNS.
Щиро дякую за відео 👍
Супер, дякую за таку детальну інформацію.
Супер, велика подяка за відео. Деякі теми дійсно хочеться щоб так детально роз'яснювали.
Круто, дякую за якісне відео
Цікава штука! як розробнику, не знаю як це використати, але для загального розвитку, дуже цікаво, дякую!
П.С. хоча ланцюжок кешів досить цікавий концепт, ніколи не замислювався...
Шикарне відео, дякую Вам за вашу роботу. Цікаво було б також послухати про Інтернет провайдерів і як працює приділення ip комп'ютеру на рівні провайдера.
Дякую за випуск!
Дякую за крутий контент, хотілося б відео щось про чисті архітектури типу DDD
Зрозуміло і доступно. Велике ДЯКУЮ 👏
дуже круте відео і пояснення, дякую
Ви так доступне все розповідаєте, що усе зрозумів завдяки словам та схемам
Якщо про інтернет то було б цікаво про bcrypt, scrypt або роботу blockchain
По базах даних теорема CAP, що таке реплікація і шардинг зі схемами думаю всім булo б корисно подивитись
ПС Дякую за твою роботу дуже змістовно розкриваєш тему!
Давай про безпеку (від мережі TLS.. до authentication всі можливі варіанти з тулами) і таке інше 😊
кайф давай ще
Топ контент. Дякую!
Дуже цікаво і просто . Дякую за відео
дуже круто! дякую!
дякую за відео
Топчик
Дякую 👍🏼
цікаво і наглядно. Дякую!
Вікторе! Дякую, все просто й зрозуміло. (Трохи) більше таких роз'яснень і IT-грамотність народу України вийде на належний рівень. Поділіться, будь ласка, рішенням - як Ви малюєте на планшеті й одночасно демонструєте це на відео. Яка операційна система, які застосунки, який планшет? Заздалегідь вдячний...
Дякую за відгук) Відносно того, як все пишу це:
1. OBS, який бере відео з камери (телефон через NDI) й захоплення вікна програми scrcpy (показує екран планшута на компі) й робить картинка в картинці.
2. Планшет Galaxy Tab S7 FE зі стілусом. Малюю через стандартну програму, яка в комплекті.
3. Пишу все під Ubuntu
Дякую за якісний і візуальний контент. Підкажіть, чи розбирали десь у відео інформацію про порти, subsets? Чи зможете пояснити принцип роботи docker. Наперед вдячний!
Про TCP/IP планую відео. Також колись робив доповідь на fwdays про докер, прям про принципи роботи - ruclips.net/video/CgbijhDEAgs/видео.htmlsi=O2sEDR-4MZISa0zb . Планую перезняти українською в форматі декількох відео, але поки ще не знаю коли
@@AboutProgramming підписався на membership! Контент крутий!😎
@@rvv23 дякую 🙂
Хотів би ще додати таке: переважно в шаред хостингів є свій неймсервер, відповідно, у реєстратора ми не прописуємо днс-записи, а прописуємо неймсервери хостингу.
А вже самі записи настроюємо в панелі хостингу. Хоча, вони там, зазвичай, прописуються автоматично.
В свій час я з цим мав непорозуміння, тому може ця інформація буде корисною для когось.
Крутяк! Розбери будь ласка QUIC
Про QUIC класна тема. Зроблю. Але треба спочатку зробити відео про TCP/UDP потім можна зробити відео про HTTP, HTTP2, QUIC/HTTP3 й порівняти все
Може щось про vulnerability веб сайтів або про атаки
Дякую, за чудову подачу і приклади.
бачив що ви пишете на express, я теж хочу стати node.js розробником, вже досить добре розуміюсь в основах ноди і постгресу (проходив по роадмап). Які пет проекти починати писати, щоб набрати досвід для першої роботи? Робити API для фронту, чи краще викоритовувати шаблонізатори щоб зразу було видно що зробив?
Найкраще писати бекенд з rest api й якійсь фронтенд до нього у вигляді SPA. Проект може бути будь-який. Тут головне, щоб було цікаво самому його написати й запустити
дуже круте відео. дякую!
виходячи з інформації що я щойно дізнався, у мене зʼявилось питання:
чи може звичайний користувач помітити "на око", без тестування у консолі, як налаштовані DNS сервери у двох різних провайдерів? Чи може провайдер якось спеціально на чомусь зекономити або накосячити при налаштуванні?
У мого минулого провайдера ввечері починались проблеми зі звичайним веб серфінгом. Іноді завантаження сторінки просто фейлилось по таймауту. Одночасно з тим speedtest показував непогані результати. Я не можу стверждувати, що у моєму випадку був винен саме провайдер, а не роутер, наприклад, але у мене склалось таке враження тоді.
Дякую! 🙂 Відносно провайдера, то якщо все працює добре, то наврядчи можна щось на око помітити. А от якщо щось не працює, то реально
Вітаю, підкажіть як відбувається синхронізація між DNS серверами під час реєстрації імені або прив'язки/зміни IP до імені? Як підтримується цілісність даних на такому величезному об'ємі і який механізм не дає створювати дуплікати або не коректні пари ім'я-іп ?
Окремої синхронізації не відбувається. Рекурсивний пошук й кешування тільки. Тобто, якщо змінити айпі, то певний час дані можуть бути різні на різних серверах для одного й того ж домену (поки вони не вирішать оновити іх, для цього вони дивляться на TTL). Відносно дублікатів, то в межах одного сервера це просто, а в межах всієї системи єдина гарантія це те, що все йде з кореневих серверів, але ніхто не заважає локальному провайдеру мати інші дані для якогось домену тй направляти на інші айпі
Чи має сенс підіймати власний DNS-srever задля зменшення лейтенсі під час активних звернень до сторонніх ресурсів зі своєї аппи?
Особливого сенсу зараз немає, бо такий кешуючий DNS може бути в раутері. В Ubuntu в systemd є кешуючий DNS сервер, в Windows є свій кеш. Також браузер кешує записи сьогодні. Окрім того браузери переходять на DNS over https й ходять на власні DNS. Але років десять тому я піднімав dnsmasq, оскільки не було локального кешу в Linux й не було такої кількості може мати. Тобто тільки для зменшення latency для локального використання великого сенсу немає, а якщо зберігати імена машин внутрішньої мережі, то тоді це одне з рішень
Дякую!)
Якщо в провайдера доменних імен змінити IP адресу, з TTL 24 години - він буде протягом цих 24 годин тримати одночасно 2 адреси: нову, та стару, щоб DNS сервери де закешована стара адреса повертали працюючу ip адресу?
Чи це якось по іншому працює?
Якщо ми мінємо запис на Authoritative DNS сервері, то він зміниться відразу, але інші кешуючі сервери про це взнають з затримкою. Тобто вони умовно тільки через 24 години можуть вирішити оновити записи, а раніше брати з кеша й не знати про зміну запису на Authoritative DNS. Відповідно користувачі можуть отримувати зовсім різні DNS записи в залежності від того чи вони є в кеші чи немає й до якого кешуючого DNS сервера вони звернулися. У одного інтернет провайдера можуть бути дані в кеші, а другого можуть вже й не бути. Тому тут ніяких гарантій немає. Можна сказати тільки те, що не більше ніж через 24 години у всіх час життя кешу закінчиться й вони витягнуть нові дані (якщо все налаштовано правильно)
@@AboutProgramming але якщо, стара адреса вже не існує(тобто не вказує на якийсь сервер), то весь цей час DNS сервери будуть видавати не існуючу IP адресу(і користувачі можуть подумати що ваш сервіс вже не працює)? DNS сервер ж не знає по якому порту його користувачі будуть робити запити. Як в ьакому випадку бути? Не видаляти старі сервери, налаштовувати якесь перенаправлення зі старих серверів на нові?
@@mbesida я так розумію - що чи тримаєш ти цю адресу, чи ні - то вже твоя відповідальність.Якщо ти сам вимкнув старий сервер - то користувачі відповідно на нього не потраплять по закешованому IP.
Саме так
Трясця! Я якраз погодився волонтером сис адміном в держ установі. Але нічогісінько не знаю, поки що. Буду радий побачити про вирахування кількості юзерів на пристрій чи декілька метрів оптоволокна. Скільки втрачається по швидкості. Як забезпечити безпеку. Що, за замовчуванням, має надавати провайдер.
На разі не знайшов на просторах UAнету файної інфи про мережі. Друзі, якщо знаєте щось корисне, напишіть мені в відповідь
Як про мені, то найкраще тут почати з книг. Прочитати пару книг по адмініструванню мереж, по адмініструванню операційних систем, по безпеці. Хоч по одній на кожну тему. Книги дадуть більш повну картину. Також онлайн курси можуть бути варіантом. Й дуже важливо почати набувати практичні навички - перевіряти аспекти теорії на практиці
Для чого DNS сервер повертає окрім IP ще й NS сервера? NS використовується для кешування? Одного IP було б не достатньо?
Не зовсім. NS записи містять якраз інформацію про сервера, які зберігають DNS записи, які стосуються певного домену. Просто повернути айпі для домену недостатньо, бо ще інші типи записіва для домену SPF, MX, AAAA, SRV, CNAME та інші. Окрім того, є ще записи для піддоменів. Й до цього всього система децентралізована з точки зору доступу. Тобто для власних доменів можна підняти й влансий повноцінний authoritative сервер. Й все що треба, щоб це працювало - поміняти NS запис в TLD сервері. Також можна передати керевння доменом з локального реєстратора на CloudFlare, наприклад. Тобто основна ідея, щоб TLD сервера не відповідали за весь інтернет й за всі записи для всіх доменів, а тільки за редірект на потрібний authoritative сервер. В результаті маємо децентралізовану систему.
Ще серію будь ласка про DNS Proxy який є на Cloudflare
Можна навіть зробити відео про ddos protection в цілому
Приємний мікрофон
Віктор, Добрий день, на якій мові ви пишете в гугл ? GO ? Та чи варто взагалі вивчати цю мову на сьогоднішній день?
TypeScript й Java. Відносно Go, то тут складно щось сказати. Але в цілому все просто - якщо Go вам потрібен, то можна вивчити, якщо не потрібен, то нема сенсу вчити 🙂 Наприклад, я для себе не бачу сенсу, бо поки немає задач таких, щоб треба був саме Go. Коли будуть задачі, тоді буду писати на Go. Аналогічна у мене історія з Python й C# й багатьма іншими мовами
Звук з рухом губ не співпадає. Затримка йде.
Так, проблема карти захоплення була. Купив вже нову
Класний контент!
Схеми супер, згадав студентські роки 🥹
Запиши будьласка про ssl/https або куки браузера