Останній вірш Миколи Вінграновського

Читає Сергій Осока.
Країно чорних брів й важких повільних губ,
Темнавих губ, що їх не процілуєш,
Як тепло ти лежиш! як тепло ти німуєш!
І понад нами місяць-однолюб!
Лиш очерет навстоячки щось пише,
Навпомацки по шепітній воді,
І над водою й очеретом тиша
Виводить в небо зорі молоді.
Там час себе по ниточці тороче,
А тут, а тут , де все тривога й щем,
Де до душі душа притислася і хоче
Іще, іще!..але куди ж іще?..
Микола Вінграновський.

[@ОксанаЧуприна-м9ю]

Ідеально!

[@Ludmila-k7e]

Дякую.Д оброго осіннього дня.😅

[@silverlark5365]

Вінграновський по-геніальному простий, чи просто...геніальний.

[@vladUkrOp116]

Невже нема де НОРМАЛЬНО !! Послухати.Без Музону !!...

[@Ludmila-k7e]

Подобаються вірші різних авторів ,які читає п .Сергій.А особливо ті ,де ,,душа до душі,,Миколи Вінграновського.Т.А також його власні.Дякую .😊

[@brawl_stars_7952]

😭