То, что преподаёт студентам большинство всё ещё работающих преподавателей, - это сухая теория, то, что они сами не могут применить в жизни - не то что научить применять нас. Каждый должен ПОНИМАТЬ свою науку изнутри и извлекать из неё пользу, иначе от неё нет толка и это - пустая трата времени для развития личности и пустая трата казны на оплату обучения и зарплаты. Философ должен и в жизни ГЛОБАЛЬНО мыслить, политолог - разбираться в насущной политике и политиках, психолог должен быть ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ практиком, а не плоским книжным теоретиком и т.д.
Ну, звісно, лекція по своєму професійна. Однак, варто було б наголосити на відмінностях політології від інших наук. Адже політологія не досліджує всіх політичних речей і явищ які є у світі. Адже наука "державне управління не є частиною політології". Політологія не вивчає міжнародну газову "трубу", але ця труба є політичною річчю теж. Політична соціологія як наука є в основному частиною чомусь соціології, а не політології. Тому я пропоную таке доповнення до предмету політології, її зв'язків і відмінностей між іншими соціальними науками, які вивчають політику: 1)В інших суспільних науках якась окрема їхня частина (субнаука) вивчає політику. Наприклад, у праві така субнаука як "Конституційне право" - теж вивчає щось про політику. Всі ж інші галузі права - кримінальне, цивільне там інші дуже мало пов'язані з вивченням політики. В соціології - тільки політична соціологія, в культурології - тільки політична культурологія, в історії - тільки політична історія, в психології - тільки політична психологія тощо). Цілими у всіх своїх частинах ж ті науки (право, соціологія і т.д.) політику своїм основним об'єктом і предметом вивчення не мають. А в політології всі ці "частини" (субнауки) вивчають щось політичне. 2)Іноді є неоднаковий акцент зацікавленості серед тих галузей наук щодо того чи того політичного явища, яке вивчає політологія. Якщо конституційне право буде більше цікавитися питаннями політичного режиму, форми правління й політичними партіями, то вже політичною свідомістю й культурою (на відміну від політичної психології й культурології) воно буде далеко менше цікавитися. Я вже не говорю про різницю між дослідницькими інтересами політичної культурології та політичної соціології. 3)Всі ці "субнауки", "частини" неполітологічних наук вивчають ці політичні явища як частину основного об'єкту й предмету дослідження тої науки до якої вони належать, а не як "явища самі по собі". Тобто, конституційне право буде вивчати партії не самі по собі, а як частину права, наприклад, якими законами треба регулювати політичні партії. А політична соціологія буде вивчати оті всі партії теж не самі по собі, а як частину суспільства і якийсь вид суспільних груп. Отже, політика сама по собі всі інші науки та їхні , частини, субнауки не цікавить. А політологію цікавить. 4) Політологія вивчає тільки найбільш загальні явища, сторони і зв'язки у політиці, а не все що є політичним (якась міжнародна газова труба чи військова справа і т.д.). Ті всі явища, що їх вивчає політологія є розділами й підрозділами в підручнику з політології. 5) Тут дещо подібне до мого твердження 2. Висувається вченими можливість об'єднання всіх знань про політику, досліджених різними науками (правом, соціологією, медициною і т.д.). Для цього потрібно, якогось навчального курсу (а не науки) на кшталт "Людина і суспільство" у школах), який би об' єднував всі знання про політику здобутих іншими науками, наприклад, соціологією (через політичну соціологі), медициною (черезкурс "Організація охорони здоров'я") тощо. Це для того, щоб не вчити посилено нараз ці політичні соціологію, історію, психологію і т.д. для того аби мати добре загальне знання про політику. Ця пропозиція відома, як "плюралістичний підхід" до вивчення політики ("знання одержані від багатьох наук"). 6) Але, політика є цілісним (цілим) явищем, яке не може досліджуватися окремо по частинам та ізольовано (без взаємозв'язку з іншими частинами . Тому інші вчені вважають, що треба "моністичного"(цілісного), а не тільки "плюралістичного" підходу до вивчення і дослідження політики бо плюралістичний підхід є "розрізненим". Очевидно, що саме "моністичний" підхід передбачає існування саме окремої науки про політику як "ціле" і "цілісне" явище - "Політології".
Может ли политология решить противоречие между самоопределением и нерушимостью границ? Попробую это сделать. Чтобы решить противоречие между правом на самоопределение и нерушимостью границ нужно разделить эти принципы территориально: Если на территории есть этнический центр какого либо народа, то действует право на самоопределение, если нет, то нерушимость границ. В Абхазии и Чечне есть этнические центры абхазов, чеченцев они имеют право на самоопределение. Этнический центр осетин в Северной Осетии, а не в Цхинвальском районе Грузии, поэтому пусть они добиваются независимости в настоящей, Северной Осетии, а не в Южной, которая вовсе не Осетия. Они там недавние переселенцы. В Карабахе не центр, а периферия армян, как в Краснодарском крае, где их много. Было бы хорошо, если бы Украина в 1991 году признала Крымскотатарское государство. Тогда не было бы проблем. Русских отделить нельзя: они везде, и в Харькове, и во Львове. Некоторые русские отделились простым переездом в Рязанскую область, откуда их деды. Если Испания отделит Каталонию, Страну Басков, Галисию, ей будет только лучше.
Знаете это так смешно, весь негатив в комментах в основном от чуваков которые знают или имеют малые знания о политологии. Еще раз убеждаюсь что 99% диалогов «политологов» постоянный срач 🤣 , одна из причин почему так мало политологов в политике .
согласен сплошное словоблудие)) когда я в институте подобными словами пытался что-то объяснить преподу по техническому, то он он потом перечислил мне слова которые нужно выкинуть их лексикона, так как они подходят для светской беседы, но напрочь не имеют никакого научного смысла)) ими можно только школьных учителей запутать, а судя по автору это и есть школьный учитель)).
Действительно, если говорят о предмете политологии, то должна быть информация, чем политология отличается от других наук, которые тоже изучают политику. Ведь зачем тогда кроме политологии такие существует такая наука как госсударственное управление? Да и политическая социология существует, которая является в основном частью социологии, а не политологии. Кроме того, политология не изучает военноее дело, ту или иную международную газовую "трубу" и массу других вещей. А ведь те темы политические по своей сути. На самом деле ответ таков: 1) Политология не изучает всей политики, например не изучает здравоохранение, военное дело и т.д. Кроме того к ней не принадлежат такие политические науки как международные отношения, госсударственное управление, национальная безопасность. В других общественных науках "на пару" изучают какие-то темы, которые изучает политология (например политическая социология изучает партии и группы интересов но она преимущественно социологическая, а не политологическая наука. 2) Прикладная политология часто на практике по своей тематике использования не понятно как связана с теоретической, так как там более видна связь с психологией, маркетингом, и другими науками, а не с политологией. 3) Но, однако, политологию не могут заменить другие науки, поскольку: а) все ее части и субнауки исследуют что-то политическое (в социологии- только одна часть - политическая социология). б) Политология глубоко исследует наиболее общие явления и закономерности политики (они отбражены в названиях глав, разделов и пунктов в учебнике "Политология"), а не какие то узкие, как здравоохранение, образовательную политику, исполнительную власть и т.д. Конечно, политическая философия возможно даже более общими явлениями в политике заинтересована, но те явления там рассматриваются не сами по себе, а как часть бытия. И то что исследует политология достаточно общее для политики. в)Все те явления и закономерности интересуют не сами по себе, тогда как политическую социологию партии интересуют только, как часть общества и вид групп общества. г) Ее (политологию) интересуют все общие политические явления, тогда, как политическую социологию больше интересуют партии, а не интересует политическая культура, которая интересует только политическую культурологию. Потому и она обьединяет все общие знания о политике со всех наук (плюралтстический подход к предмету исследования политологии. д) Но простого обьединения знаний пришедших от других наук (политической социологии, культурологии и т.д.) в какой то дисциплине как например "Человек и общество" мало. Нужно исследовать политику как нечто целое, а не брать только разрозненные знания из других наук (монистический подход). Значит нужна единая наука о политике - политология.
Политики и строительные боссы самые лживые люди по словам психологов. Политика-это наука по взаимоотношениям между разными слоями общества. Спасибо. Любознательно. Даа, распределение власти( самого сильного "наркотика").
Ааххаахахаха когда он говорил о 3 режимах Авторторизм это тд тоталертанизм это это демократия это власть общества над государством и это надо было сказать в ковчках сразу видно гражданин совка
Очень познавательно, спасибо!
спасибо большое за видео. Очень познавательно!
Можете дать список литературы, на видео не очень слышно
@Екатерина Васильева, спасибо.
Все стало ясно )Спасибо )
Довольно улыбается ведущий, когда рассказывает о захвате и удержании власти. Забавные кавычки на демократии
Отлично! Спасибо)
То, что преподаёт студентам большинство всё ещё работающих преподавателей, - это сухая теория, то, что они сами не могут применить в жизни - не то что научить применять нас. Каждый должен ПОНИМАТЬ свою науку изнутри и извлекать из неё пользу, иначе от неё нет толка и это - пустая трата времени для развития личности и пустая трата казны на оплату обучения и зарплаты.
Философ должен и в жизни ГЛОБАЛЬНО мыслить, политолог - разбираться в насущной
политике и политиках, психолог должен быть ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ практиком, а не плоским
книжным теоретиком и т.д.
Отстань от мужиков, они тебе ничего не должны
Ну, звісно, лекція по своєму професійна. Однак, варто було б наголосити на відмінностях політології від інших наук. Адже політологія не досліджує всіх політичних речей і явищ які є у світі. Адже наука "державне управління не є частиною політології". Політологія не вивчає міжнародну газову "трубу", але ця труба є політичною річчю теж. Політична соціологія як наука є в основному частиною чомусь соціології, а не політології.
Тому я пропоную таке доповнення до предмету політології, її зв'язків і відмінностей між іншими соціальними науками, які вивчають політику:
1)В інших суспільних науках якась окрема їхня частина (субнаука) вивчає політику. Наприклад, у праві така субнаука як "Конституційне право" - теж вивчає щось про політику. Всі ж інші галузі права - кримінальне, цивільне там інші дуже мало пов'язані з вивченням політики. В соціології - тільки політична соціологія, в культурології - тільки політична культурологія, в історії - тільки політична історія, в психології - тільки політична психологія тощо).
Цілими у всіх своїх частинах ж ті науки (право, соціологія і т.д.) політику своїм основним об'єктом і предметом вивчення не мають. А в політології всі ці "частини" (субнауки) вивчають щось політичне.
2)Іноді є неоднаковий акцент зацікавленості серед тих галузей наук щодо того чи того політичного явища, яке вивчає політологія. Якщо конституційне право буде більше цікавитися питаннями політичного режиму, форми правління й політичними партіями, то вже політичною свідомістю й культурою (на відміну від політичної психології й культурології) воно буде далеко менше цікавитися. Я вже не говорю про різницю між дослідницькими інтересами політичної культурології та політичної соціології.
3)Всі ці "субнауки", "частини" неполітологічних наук вивчають ці політичні явища як частину основного об'єкту й предмету дослідження тої науки до якої вони належать, а не як "явища самі
по собі".
Тобто, конституційне право буде вивчати партії не самі по собі, а як частину права, наприклад, якими законами треба регулювати політичні партії. А політична соціологія буде вивчати оті всі партії теж не самі по собі, а як частину суспільства і якийсь вид суспільних груп.
Отже, політика сама по собі всі інші науки та їхні , частини, субнауки не цікавить. А політологію цікавить.
4) Політологія вивчає тільки найбільш загальні явища, сторони і зв'язки у політиці, а не все що є політичним (якась міжнародна газова труба чи військова справа і т.д.). Ті всі явища, що їх вивчає політологія є розділами й підрозділами в підручнику з політології.
5) Тут дещо подібне до мого твердження 2. Висувається вченими можливість об'єднання всіх знань про політику, досліджених різними науками (правом, соціологією, медициною і т.д.). Для цього потрібно, якогось навчального курсу (а не науки) на кшталт "Людина і суспільство" у школах), який би об' єднував всі знання про політику здобутих іншими науками, наприклад, соціологією (через політичну соціологі), медициною (черезкурс "Організація охорони здоров'я") тощо. Це для того, щоб не вчити посилено нараз ці політичні соціологію, історію, психологію і т.д. для того аби мати добре загальне знання про політику. Ця пропозиція відома, як "плюралістичний підхід" до вивчення політики ("знання одержані від багатьох наук").
6) Але, політика є цілісним (цілим) явищем, яке не може досліджуватися окремо по частинам та ізольовано (без взаємозв'язку з іншими частинами . Тому інші вчені вважають, що треба "моністичного"(цілісного), а не тільки "плюралістичного" підходу до вивчення і дослідження політики бо плюралістичний підхід є "розрізненим".
Очевидно, що саме "моністичний" підхід передбачає існування саме окремої науки про політику як "ціле" і "цілісне" явище - "Політології".
Понятненько...
Может ли политология решить противоречие между самоопределением и нерушимостью границ? Попробую это сделать. Чтобы решить противоречие между правом на самоопределение и нерушимостью границ нужно разделить эти принципы территориально: Если на территории есть этнический центр какого либо народа, то действует право на самоопределение, если нет, то нерушимость границ. В Абхазии и Чечне есть этнические центры абхазов, чеченцев они имеют право на самоопределение. Этнический центр осетин в Северной Осетии, а не в Цхинвальском районе Грузии, поэтому пусть они добиваются независимости в настоящей, Северной Осетии, а не в Южной, которая вовсе не Осетия. Они там недавние переселенцы. В Карабахе не центр, а периферия армян, как в Краснодарском крае, где их много.
Было бы хорошо, если бы Украина в 1991 году признала Крымскотатарское государство. Тогда не было бы проблем. Русских отделить нельзя: они везде, и в Харькове, и во Львове. Некоторые русские отделились простым переездом в Рязанскую область, откуда их деды. Если Испания отделит Каталонию, Страну Басков, Галисию, ей будет только лучше.
Дякую за відео! Цікаво
Платон мне друг но истина дороже, это изречение приписывают Сократу
Знаете это так смешно, весь негатив в комментах в основном от чуваков которые знают или имеют малые знания о политологии. Еще раз убеждаюсь что 99% диалогов «политологов» постоянный срач 🤣 , одна из причин почему так мало политологов в политике .
Super video like hi my new friend nice l love my channel friend 🤗🤝🤝
Я не услышал что такое политология конкретно!!!
согласен сплошное словоблудие)) когда я в институте подобными словами пытался что-то объяснить преподу по техническому, то он он потом перечислил мне слова которые нужно выкинуть их лексикона, так как они подходят для светской беседы, но напрочь не имеют никакого научного смысла)) ими можно только школьных учителей запутать, а судя по автору это и есть школьный учитель)).
Действительно, если говорят о предмете политологии, то должна быть информация, чем политология отличается от других наук, которые тоже изучают политику. Ведь зачем тогда кроме политологии такие существует такая наука как госсударственное управление? Да и политическая социология существует, которая является в основном частью социологии, а не политологии. Кроме того, политология не изучает военноее дело, ту или иную международную газовую "трубу" и массу других вещей. А ведь те темы политические по своей сути. На самом деле ответ таков:
1) Политология не изучает всей политики, например не изучает здравоохранение, военное дело и т.д. Кроме того к ней не принадлежат такие политические науки как международные отношения, госсударственное управление, национальная безопасность. В других общественных науках "на пару" изучают какие-то темы, которые изучает политология (например политическая социология изучает партии и группы интересов но она преимущественно социологическая, а не политологическая наука.
2) Прикладная политология часто на практике по своей тематике использования не понятно как связана с теоретической, так как там более видна связь с психологией, маркетингом, и другими науками, а не с политологией.
3) Но, однако, политологию не могут заменить другие науки, поскольку:
а) все ее части и субнауки исследуют что-то политическое (в социологии- только одна часть - политическая социология).
б) Политология глубоко исследует наиболее общие явления и закономерности политики (они отбражены в названиях глав, разделов и пунктов в учебнике "Политология"), а не какие то узкие, как здравоохранение, образовательную политику, исполнительную власть и т.д. Конечно, политическая философия возможно даже более общими явлениями в политике заинтересована, но те явления там рассматриваются не сами по себе, а как часть бытия. И то что исследует политология достаточно общее для политики.
в)Все те явления и закономерности интересуют не сами по себе, тогда как политическую социологию партии интересуют только, как часть общества и вид групп общества.
г) Ее (политологию) интересуют все общие политические явления, тогда, как политическую социологию больше интересуют партии, а не интересует политическая культура, которая интересует только политическую культурологию. Потому и она обьединяет все общие знания о политике со всех наук (плюралтстический подход к предмету исследования политологии.
д) Но простого обьединения знаний пришедших от других наук (политической социологии, культурологии и т.д.) в какой то дисциплине как например "Человек и общество" мало.
Нужно исследовать политику как нечто целое, а не брать только разрозненные знания из других наук (монистический подход). Значит нужна единая наука о политике - политология.
Политики и строительные боссы самые лживые люди по словам психологов. Политика-это наука по взаимоотношениям между разными слоями общества. Спасибо. Любознательно. Даа, распределение власти( самого сильного "наркотика").
О каких психологах вы твердите? Приведите пожалуйста выдержки или цитаты, если решились утверждать от лица других
Политология это наука, а политэкономия это чьи-то фантазии. Конец.
Политология псевдонаука - она не учитывает прописных истин "не объять необъятное" ruclips.net/video/l9uv_56BhHQ/видео.html
Ми в Україні !!! Варто говорити Українською !!!
Что только вам знания получать? Ля какой хитрый...
Какая нахрен разница
Любой человек имеет право говорить на том языке на котором хочет
@@iilone9657 КАКАЯ РАЗНІЦА ???
Ну КАКАЯ РАЗНІЦА, хто спатиме із твоєю жінкою, ти чи твій сусід????
Провокаторы!
Ааххаахахаха когда он говорил о 3 режимах Авторторизм это тд тоталертанизм это это демократия это власть общества над государством и это надо было сказать в ковчках сразу видно гражданин совка
Посмотри на жест рук когда он говорит.
Нынешние политологи ведут цивилизацию в мир войн и экономических
кризисов ruclips.net/video/l9uv_56BhHQ/видео.html