Стосовно їжі. Одним із симптомів є те, що людина не відчуває голоду, або насичення. До того, як мені поставили діагноз, я могла не їсти кілька днів поспіль, бо просто забувала це зробити, або ж їла кожні пів години, аж до відчуття сильної нудоти. Навіть зараз, із ліками та терапією, це є проблемою для мене. Стосовно швидкого "дофаміну". Короткі відео це найбільше зло, яке тільки може бути. Це наркотична голка з якої треба злізати, долаючи сильну ломку, яка може тривати дуже довго.
Блєан, в школі мені прийшлося прочитати книгу по фізіогноміці, бо я абсолютно не розуміла коли наді мною сміються і чому. Підходять однокласники і посміхаючись кажуть неприємні речі. І ніби посмішка, але слова болючі. І це вганяло мене в ступор. Я не розуміла сарказму, і поки мені не казали прямо, я реально могла не второпати шо мається на увазі. в сенсі що слова то зрозумілі, а ось "а яи я правильно розумію що наді мною ржуть? Може я помиляюсь?" Всі мої жарти та інтонації - це підсмотрені в кіно/друзів речі, на які інші добре реагували. Зараз я вже доросла тьотя, і мені легше, бо я затямила патерни поведінки людей. Також, мені і справді легше функціонувати в стресових ситуаціях, але якщо хтось порушить мій комфорт (начальниця нагарчить чи будуть відволікати в момент фокусування, або щось зірветься в планах) то для мене це суттєво. А також мені пофвг хто що думає і в кого які проблеми, зате в мене своє бачення етикету і оуього всього - з книжок🙈
8:24 і 9:40 це точно про мене як і багато іншого зі сказаного. Мені ніхто і ніколи не ставив діагноз, але всі навколо ще з дитинства казали батькам що я якась дивна.
не треба самому собі ставити діагноз, це має робити професійний спеціаліст, бо більшість описаних ситуацій з різних причин траплялися в кожного в житті, не в якості якогось систематичного явища, або ж деякі речі можуть бути викликані банально таким типом особистості, інтроверсією, хронічною втомою, і ще багато чого. до того ж, коментарі в реддіт писали теж не спеціалісти) бо так можна начитатися і накрутити себе так само, як коли загуглиш якийсь симптом, просто болить голова, а за результатами гугла там вже давно вмерти мав
Раджу пройти обстеження у психіатра. Або проконсультуватися з психологом або психотерапевтом, який в разі потреби направить вас пройти відповідні обстеження
Дуже раджу пройти обстеження у психіатра, який спеціалізується саме на таких особливостях у дорослих. Подібні відео, зокрема болг Яни Рогацької (Психокультизм), спонукали мене до проходження такого обстеження. Так я у 30 років дізналася про свій високофункціональний РДУГ змішаного типу
В мене діагноз рдуг. Я розуміла, що я якась дивна, але не розуміла, що настільки. Високий інтелект, здатність адаптуватися, винахідливість, найкраще функціонвання в стресі і хаосі - ніхто не підозрював, що в мене рдуг до 37 років, а я витрачала левову частину енергії на те, щоб не розсипатися і не знала, яка я і хто я. Все життя в режимі виживання і в ручному режимі, бо звички не формуються. Як казала психологиня - дівчаток часто не діагностують, бо вони нікому не заважають. Мімікрують. Виглядають нормальними. Коли я отримала медикаментозне лікування - стало видно, наскільки сильні мої навички рефлексії, адаптації, стресостійкості, пошуку рішень, організації хаоса, дисцпліни. Я думала, я неорганізована, забудькувата, ненадійна нікчема, і усі життєві досягнення вважала випадковістю, бо вони відчувалися не більше ніж виживання. А тепер моє життя організоване, я не чекаю на дедлайни, мої результати в роботі різко зросли, а вони й так були високими. І дивно, що про рдуг багато хто з колег не здогадувався, але зміну поведінки на таблетках побачили миттєво. Коли я не пам'ятаю, чи взяла я свою таблетку, чи ні - колеги можуть визначити це краще за аналіз на наркотики.
Перестати закочувати очі від постійного "тю, у мене теж таке буває". Бо, якби ми не перестали це робити, в якийсь день очі закотилися б і не викотились назад.
У РДУГ та РАС є багато неочевидних ознак, бо той же РАС це розлад аутичного СПЕКТРУ. Тобто це широкий перелік ознак і проявів цього розладу, проте в кожного аутичного свій набір проявів. Не пам'ятаю як там було написано, здається що є ряд першочергових ознак, за якими і встановлюється діагноз, і список другорядних ознак, які можуть бути виражені сильніше чи слабше, чи взагалі відсутні. Деякі тут пишуть що топографічний кретинізм це теж прояв, але особисто у мене хороші навички орієнтації в просторі та по картам. В одної людини може бути чудова візуальна пам'ять і паскудна на імена і дати, в другої навпаки, в третьої пам'ять ідеальна. Це індивідуально. Стімінг може бути різним. Різні способи заспокоїтись, хоча в основі часто одне й те саме. Різні спеціальні інтереси. Та проблема ще у тому, що в суспільстві панує стереотивне уявлення про аутистів, як про дурників які сидять в куточку і нічого не роблять, або навпаки геніальних у своїй вузькій сфері. Ще немає розуміння, що людина з РАС може виглядати нормальною, лишень трохи дивакуватою і з дивними реакціями. Кажуть, мол, ти нормальний, ну дивакуватий трохи, але ж не аутист. І фіг що поясниш і доведеш!
Дивно що Ви перевели ідіому "when shit hits the fan" буквально як "коли лайно потрапляє на вентилятор". Це - фразеологізм, його треба було б чимось замінити. Наприклад, "коли все йде по пизді".
@@Susanna_Winnich Хіба? Я можу помилятися, але мені здавалося що "накидати гівна на вентилятор" це - "почати срач", а англійське "коли лайно потрапляє на вентилятор" це - "коли ситуація неочікувано погіршилася".
Ця історія змушує задуматися про те, наскільки важливо визнавати невидимі страждання людей з аутизмом та інших психічних розладів. Ми часто чуємо про діагноз, але чи розуміємо, що насправді стоїть за цією поведінкою та симптомами? Які, на вашу думку, найбільш непомітні симптоми високофункціонального аутизму, про які потрібно говорити частіше? І чи можна навчитися жити з ними без відчуття постійної боротьби?
@@МішаняГладиш- "з деякими особливостями" які цілковито впливають на твоє життя. Не знецінюйте наші проблеми зв'язані із відмінностями у поведінці мозку, будь ласка) Або ж дякую за порозуміння якщо я вас неправильно зрозумів :)
@@geekson_whoeekson я не можу зрозуміти, якого ставлення ви очікуєте. То ви такі самі чи особливі? Виглядає, що в деяких ситуаціях хочеться бути «таким самим», а коли зручно, то «особливим». Я без наїзду, просто не можу зрозуміти, чесно.
@@NataliiaDiakiv от і я так само не зрозумів, чи то значимість наших проблем применшують, чи то нас так би мовити легалізують, тому дав дві відповіді💁) upd: саме тому РДУжникам до вподоби чітке пояснення своєї думки✅
Ро́злад дефіци́ту ува́ги та гіперакти́вності - розлад нейророзвитку, що характеризується виконавчою дисфункцією, яка викликає симптоми неуважності, гіперактивності, імпульсивності та емоційної дисрегуляції, які є надмірними та поширеними, погіршуються в різних контекстах.
І в мене і в стна гіперактивність. Мені взагалі не заважає, не заважало і не буде завадати. Бо з дитинства в мене дуже своєрідний характер. Я справді в стресовій сттуації дуже спокійна. Але криве слово в сторону когомь з моєї сім'ї мене виводить. І кривдник буле наказаний. Дитину вчу поводитись так як я) до сраки хто і що думає, є 10 пальців на руці і так він рахуємо що він має зробити. Типу зняти взуття в шухляду, змінити одчг на домашній помити руки, поїсти, поставити посуд і помити його, і тд. Типу щоденна рутина
Я теж не можу себе зрозуміти., мені важко в соціумі, важко працювати,. Не люблю свят, перепади настрою і емоцій, постійно в напрузі , психіатр каже все нормально, 50 процентів це ваша праця над собою, шооооо😮😅😊😂😢😮
Припускають близько третини населення, включно із недіагностованими випадками, статистично - менше. І ще ж часто його не діагностують, бо не знають, або він прикритий іншими розладами, як тривожний розлад, депресія, ЕНРО і так далі.
Здається, рідко хто згадує:
- судоми (синдром неспокійних ніг),
- хронічна кріпатура і неможливість ніколи розслабити м'язи шиї, спини, ніг, сідниць,
- мерзлякуватість,
- топографічний кретинизм,
- селфхарм (чухання, роздряпування шкіри, кутикули),
- безперервна зміна роботи/діяльності або поєднання кількох робіт/навчань одночасно.
Мені подобається ваш голос і манера. Ви мене заспокоюєте, навіть коли озвучуєте неприємні речі
Стосовно їжі. Одним із симптомів є те, що людина не відчуває голоду, або насичення. До того, як мені поставили діагноз, я могла не їсти кілька днів поспіль, бо просто забувала це зробити, або ж їла кожні пів години, аж до відчуття сильної нудоти. Навіть зараз, із ліками та терапією, це є проблемою для мене.
Стосовно швидкого "дофаміну". Короткі відео це найбільше зло, яке тільки може бути. Це наркотична голка з якої треба злізати, долаючи сильну ломку, яка може тривати дуже довго.
Блєан, в школі мені прийшлося прочитати книгу по фізіогноміці, бо я абсолютно не розуміла коли наді мною сміються і чому. Підходять однокласники і посміхаючись кажуть неприємні речі. І ніби посмішка, але слова болючі. І це вганяло мене в ступор. Я не розуміла сарказму, і поки мені не казали прямо, я реально могла не второпати шо мається на увазі. в сенсі що слова то зрозумілі, а ось "а яи я правильно розумію що наді мною ржуть? Може я помиляюсь?"
Всі мої жарти та інтонації - це підсмотрені в кіно/друзів речі, на які інші добре реагували.
Зараз я вже доросла тьотя, і мені легше, бо я затямила патерни поведінки людей.
Також, мені і справді легше функціонувати в стресових ситуаціях, але якщо хтось порушить мій комфорт (начальниця нагарчить чи будуть відволікати в момент фокусування, або щось зірветься в планах) то для мене це суттєво. А також мені пофвг хто що думає і в кого які проблеми, зате в мене своє бачення етикету і оуього всього - з книжок🙈
8:24 і 9:40 це точно про мене як і багато іншого зі сказаного. Мені ніхто і ніколи не ставив діагноз, але всі навколо ще з дитинства казали батькам що я якась дивна.
Оце про спаскудженний день якщо є щось щаплановане дуже відгукнулося😢
У мене не поставлений діагноз, але буквально кожен коментар мені відгукується, наче про мене написано..🥲
не треба самому собі ставити діагноз, це має робити професійний спеціаліст, бо більшість описаних ситуацій з різних причин траплялися в кожного в житті, не в якості якогось систематичного явища, або ж деякі речі можуть бути викликані банально таким типом особистості, інтроверсією, хронічною втомою, і ще багато чого. до того ж, коментарі в реддіт писали теж не спеціалісти) бо так можна начитатися і накрутити себе так само, як коли загуглиш якийсь симптом, просто болить голова, а за результатами гугла там вже давно вмерти мав
Раджу пройти обстеження у психіатра. Або проконсультуватися з психологом або психотерапевтом, який в разі потреби направить вас пройти відповідні обстеження
Дуже раджу пройти обстеження у психіатра, який спеціалізується саме на таких особливостях у дорослих. Подібні відео, зокрема болг Яни Рогацької (Психокультизм), спонукали мене до проходження такого обстеження. Так я у 30 років дізналася про свій високофункціональний РДУГ змішаного типу
В мене діагноз рдуг. Я розуміла, що я якась дивна, але не розуміла, що настільки. Високий інтелект, здатність адаптуватися, винахідливість, найкраще функціонвання в стресі і хаосі - ніхто не підозрював, що в мене рдуг до 37 років, а я витрачала левову частину енергії на те, щоб не розсипатися і не знала, яка я і хто я. Все життя в режимі виживання і в ручному режимі, бо звички не формуються. Як казала психологиня - дівчаток часто не діагностують, бо вони нікому не заважають. Мімікрують. Виглядають нормальними.
Коли я отримала медикаментозне лікування - стало видно, наскільки сильні мої навички рефлексії, адаптації, стресостійкості, пошуку рішень, організації хаоса, дисцпліни. Я думала, я неорганізована, забудькувата, ненадійна нікчема, і усі життєві досягнення вважала випадковістю, бо вони відчувалися не більше ніж виживання. А тепер моє життя організоване, я не чекаю на дедлайни, мої результати в роботі різко зросли, а вони й так були високими. І дивно, що про рдуг багато хто з колег не здогадувався, але зміну поведінки на таблетках побачили миттєво. Коли я не пам'ятаю, чи взяла я свою таблетку, чи ні - колеги можуть визначити це краще за аналіз на наркотики.
А які саме препарати приймаєте ?
2:40
О, у мене це щонайменше 3 -5 днів очікування та роздумів... 🤯
Перестати закочувати очі від постійного "тю, у мене теж таке буває". Бо, якби ми не перестали це робити, в якийсь день очі закотилися б і не викотились назад.
У РДУГ та РАС є багато неочевидних ознак, бо той же РАС це розлад аутичного СПЕКТРУ. Тобто це широкий перелік ознак і проявів цього розладу, проте в кожного аутичного свій набір проявів.
Не пам'ятаю як там було написано, здається що є ряд першочергових ознак, за якими і встановлюється діагноз, і список другорядних ознак, які можуть бути виражені сильніше чи слабше, чи взагалі відсутні.
Деякі тут пишуть що топографічний кретинізм це теж прояв, але особисто у мене хороші навички орієнтації в просторі та по картам.
В одної людини може бути чудова візуальна пам'ять і паскудна на імена і дати, в другої навпаки, в третьої пам'ять ідеальна. Це індивідуально.
Стімінг може бути різним. Різні способи заспокоїтись, хоча в основі часто одне й те саме. Різні спеціальні інтереси.
Та проблема ще у тому, що в суспільстві панує стереотивне уявлення про аутистів, як про дурників які сидять в куточку і нічого не роблять, або навпаки геніальних у своїй вузькій сфері.
Ще немає розуміння, що людина з РАС може виглядати нормальною, лишень трохи дивакуватою і з дивними реакціями.
Кажуть, мол, ти нормальний, ну дивакуватий трохи, але ж не аутист.
І фіг що поясниш і доведеш!
блін, кілька симптомів наче з мене списані. та, власне, більшість симптомів
Дивно що Ви перевели ідіому "when shit hits the fan" буквально як "коли лайно потрапляє на вентилятор". Це - фразеологізм, його треба було б чимось замінити. Наприклад, "коли все йде по пизді".
Такий фразеологізм прижився і в нас, тільки у формі "накидати гівна на вентилятор"
З "вентилятором" веселіше і прикольніше. 😂😂😂
@@Susanna_Winnich Хіба? Я можу помилятися, але мені здавалося що "накидати гівна на вентилятор" це - "почати срач", а англійське "коли лайно потрапляє на вентилятор" це - "коли ситуація неочікувано погіршилася".
@@Susanna_Winnich Ну я вперше чую😮. Таки варто перекладати)
Ця історія змушує задуматися про те, наскільки важливо визнавати невидимі страждання людей з аутизмом та інших психічних розладів. Ми часто чуємо про діагноз, але чи розуміємо, що насправді стоїть за цією поведінкою та симптомами? Які, на вашу думку, найбільш непомітні симптоми високофункціонального аутизму, про які потрібно говорити частіше? І чи можна навчитися жити з ними без відчуття постійної боротьби?
Вони такі самі люди, тільки з деякими особливостями вот і все.
@@МішаняГладиш- "з деякими особливостями" які цілковито впливають на твоє життя. Не знецінюйте наші проблеми зв'язані із відмінностями у поведінці мозку, будь ласка)
Або ж дякую за порозуміння якщо я вас неправильно зрозумів :)
@@geekson_whoeekson я не можу зрозуміти, якого ставлення ви очікуєте. То ви такі самі чи особливі? Виглядає, що в деяких ситуаціях хочеться бути «таким самим», а коли зручно, то «особливим». Я без наїзду, просто не можу зрозуміти, чесно.
@@NataliiaDiakiv от і я так само не зрозумів, чи то значимість наших проблем применшують, чи то нас так би мовити легалізують, тому дав дві відповіді💁)
upd: саме тому РДУжникам до вподоби чітке пояснення своєї думки✅
4:06 оце абсолютно повність, кожне слово і кожне речення - про мене
Ро́злад дефіци́ту ува́ги та гіперакти́вності - розлад нейророзвитку, що характеризується виконавчою дисфункцією, яка викликає симптоми неуважності, гіперактивності, імпульсивності та емоційної дисрегуляції, які є надмірними та поширеними, погіршуються в різних контекстах.
6:41 і про контакт очей, так само про мене, хоча у мене немає СДУГ, просто соромлюсь
Це що, все відео про мої розлади? Наче реально про мене...
Все про мене.
Та нє... тоді ти була б Ілоною Маскою 😂
@appbox8754, чому ж?))) Ідей у мене справді вічно море, а от з реалізацією їх - таке собі))) Потрібен менеджер)))
В нас якщо не буйний псих і не в психушці, то нормальний 😂 тобто існує тільки два стани... а тут якесь пртц
То ж ментальне здоров'я це все так умовно, зараз майже кожен знайде в собі декілька або не декілька симптомів...
4:00 Таке саме, ще й потім часто принижують, мовляв "як це не очевидно? тобі що на пальцях тре пояснювати" бажано, так.
Ага. У мене також було "о боже та це ж я".
Що сказала психіаторка? "Я не бачу у вас ознак нейровідмінностей"
Тадаааааам бляха
Підписка і лайк!)
І в мене і в стна гіперактивність. Мені взагалі не заважає, не заважало і не буде завадати. Бо з дитинства в мене дуже своєрідний характер. Я справді в стресовій сттуації дуже спокійна. Але криве слово в сторону когомь з моєї сім'ї мене виводить. І кривдник буле наказаний. Дитину вчу поводитись так як я) до сраки хто і що думає, є 10 пальців на руці і так він рахуємо що він має зробити. Типу зняти взуття в шухляду, змінити одчг на домашній помити руки, поїсти, поставити посуд і помити його, і тд. Типу щоденна рутина
Мені некомфортно від того що майже все в цьому відео про мене.
Типу, в мене такого нема і все нормально, але 95% щі скащаного точно про мене😱😱😱
Я теж не можу себе зрозуміти., мені важко в соціумі, важко працювати,. Не люблю свят, перепади настрою і емоцій, постійно в напрузі , психіатр каже все нормально, 50 процентів це ваша праця над собою, шооооо😮😅😊😂😢😮
А хіба це не в усіх так?
Припускають близько третини населення, включно із недіагностованими випадками, статистично - менше. І ще ж часто його не діагностують, бо не знають, або він прикритий іншими розладами, як тривожний розлад, депресія, ЕНРО і так далі.
1