Колись студенткою їду в Києві в метро і бачу брата своєї подруги. Махаю «Привіт, як справи?» ще щось торочу і тут мене осіняє, що це не він, а мій викладач страхування з універу. Насправді вони були двоюрідними братами і дуже схожі між собою. Я відразу прояснила свою фамільярність, посміялися.
Боже, у мене теж була ситуація, коли я випадково зустріла стару знайому і запитала, як давно вона вагітна. А ніяк давно, бо вона не була вагітною... Це було шалено соромно, враховуючи те, що я знала, що раніше у неї були проблеми із зайвою вагою 🤯🙈
Їздив на метро і весь час плутав станцію Либідську з Лук'янівкою, ото японський сором був при виході з вагону, вони ж на різних лініях, як це відбувалось досі не розумію)
"Художниця". Вчуся. Працюю. В руках палітра. Працюю олійними фарбами. Для них треба розчинник. Розчинник в "маслянці", прикріпленій до палітри. Тримаю палітру не "як треба" а просто на долоні. Палітра хилиться. Падає. Я рефлекторно підкидаю її, щоб не впала. Надто сильно. Усе обличчя в розчиннику. Мої очі в розчиннику. Я ніколи не була охайною дитиною :^)
Після насиченого робочого дня задумалася і забула пригальмувати на різкому повороті, тож вилетіла з велосипеда. Результат: 2 наполовину зламаних зуба і зашита губа. Nice 👍🏻
я їхала до києва ранковим поїздом, він їде завжди о сьомій з чимось. звісно, спізнювалась, але лишалося хвилин кілька до його відправки, і от я залітаю на перон, а мій поїзд їде собі БЕЗ мене. дивлюсь на годинник... дивлюсь на квиток, а там поїзд з києва, а не до))
Я колись перед іспитом на сесії напів жартома послав куму батьків на кафедрі СМС "В мене завтра Мотигін, він мене не з'їсть?", але випадково послав тому, про кого в той момент і думав, тобто Мотигіну Володимиру В'ячеславовичу (він класна людина, ми і зараз френди у ФБ, трохи спілкуємося). Було крінжово :D Ще в універі раз попросили занести на кафедру доки дівчині ІМ'Я (забув точно). Я прийшов, і кажу дівчині, що просили передати "какой-то ІМ'Я". Вона дуже холодно на мене подивилася і сказала "це я ІМ'Я". А ще раз була ще смішна ситуація, коли на одній з моїх попередніх робіт, великій відомій IT-галері з дуже розвиненими мовними курсами, мене підбили сходити на тест польської (я нею вже років десять як досить вільно володію). Ну я прийшов і теж якось не дуже склалася розмова з викладачкою, особливо коли я сказав, що польською яжина, а галицькою ярина то овочі, і як там, мабуть, ніяково дівчатам на ім'я Ярина... Думаю, ви вже здогадалися, що переді мною була не Ольга і не Олена, а саме Ярина :D Після цього вона зробила все, щоб довести мені, що в мене A2, хоча тести і тоді показували B2 :-D
Почитав коментарі і згадав свою ситуацію: Влітку я був в селі у бабусі й побачив, як качур намагається проковтнути чайний пакет, потроху втягуючи його як спагеті. На той момент я думав що він ним таки подавиться і хотів вирвати той пакетик з дзьоба. Качур злякався та почав втікати, коли я майже його наздогнав це паскуденя, різко звернуло вправо та з переляку нагидило, мене в свою чергу занесло, при спробі так різко повернути, як качур, та ще опорною ногою я послизнувся на його посліді, та й завалився на землю на ту ж опорну ногу. Коли я дістав телефон з кишені на цій же нозі, і почав натискати кнопки, то побачив що продавив матрицю, бо були лиш світлові бліки на диплеї, але сам екран був абсолютно не ушкодженим. Так як був в селі то довелось чекати два-три тижні для того щоб прийшов новий дисплейний модуль. Найціавіше, що качур спокійно собі ковтнув пакетик, та ще й до того ж я побачив, як по дорозі він проковтнув ще й цілу картоплину розміром з мій кулак. Помста, в цьому випадку, подавалась гарячою зі скоринкою та запеченими яблуками))
Переплутав університет, тобто місце проведення сесії ЗНО. Пізно помітив це й спізнився на початок. Довелось їхати в Київ на повторну сесію
Сьогодні ж в Львівських круасанах епічно розлив бульйон на двох колег.
Колись студенткою їду в Києві в метро і бачу брата своєї подруги. Махаю «Привіт, як справи?» ще щось торочу і тут мене осіняє, що це не він, а мій викладач страхування з універу. Насправді вони були двоюрідними братами і дуже схожі між собою. Я відразу прояснила свою фамільярність, посміялися.
Боже, у мене теж була ситуація, коли я випадково зустріла стару знайому і запитала, як давно вона вагітна. А ніяк давно, бо вона не була вагітною... Це було шалено соромно, враховуючи те, що я знала, що раніше у неї були проблеми із зайвою вагою 🤯🙈
Існує навіть екранізація вашої ситуації 😅
ruclips.net/video/OmiDKbISeRc/видео.html
Їздив на метро і весь час плутав станцію Либідську з Лук'янівкою, ото японський сором був при виході з вагону, вони ж на різних лініях, як це відбувалось досі не розумію)
Я забув що на іншій сторінці є завдання. Все б нічого, але... Це було ЗНО
Капець, дуже шкода😢
"Художниця". Вчуся. Працюю. В руках палітра. Працюю олійними фарбами. Для них треба розчинник. Розчинник в "маслянці", прикріпленій до палітри. Тримаю палітру не "як треба" а просто на долоні. Палітра хилиться. Падає. Я рефлекторно підкидаю її, щоб не впала. Надто сильно. Усе обличчя в розчиннику. Мої очі в розчиннику. Я ніколи не була охайною дитиною :^)
тому ти і художниця.
Після насиченого робочого дня задумалася і забула пригальмувати на різкому повороті, тож вилетіла з велосипеда. Результат: 2 наполовину зламаних зуба і зашита губа. Nice 👍🏻
На історії про собаку аж серце в п'яти пішло 😢добре, що все благополучно скінчилось🙏
Дякую за ваше відео!
я їхала до києва ранковим поїздом, він їде завжди о сьомій з чимось. звісно, спізнювалась, але лишалося хвилин кілька до його відправки, і от я залітаю на перон, а мій поїзд їде собі БЕЗ мене. дивлюсь на годинник... дивлюсь на квиток, а там поїзд з києва, а не до))
@@farfarlongdark не знав що боти вміють їздити🤣
Йшла по сходах з недавно купленим телефоном спіткнулася і тріснула екран🤷♀
Прикольно... Класний Контент у форматі життєвих історія, мені подобається !
А що головне, українською мовою. 🎉Дякую ! 👍
Підписався на вас 🤝
Я колись перед іспитом на сесії напів жартома послав куму батьків на кафедрі СМС "В мене завтра Мотигін, він мене не з'їсть?", але випадково послав тому, про кого в той момент і думав, тобто Мотигіну Володимиру В'ячеславовичу (він класна людина, ми і зараз френди у ФБ, трохи спілкуємося). Було крінжово :D
Ще в універі раз попросили занести на кафедру доки дівчині ІМ'Я (забув точно). Я прийшов, і кажу дівчині, що просили передати "какой-то ІМ'Я". Вона дуже холодно на мене подивилася і сказала "це я ІМ'Я".
А ще раз була ще смішна ситуація, коли на одній з моїх попередніх робіт, великій відомій IT-галері з дуже розвиненими мовними курсами, мене підбили сходити на тест польської (я нею вже років десять як досить вільно володію). Ну я прийшов і теж якось не дуже склалася розмова з викладачкою, особливо коли я сказав, що польською яжина, а галицькою ярина то овочі, і як там, мабуть, ніяково дівчатам на ім'я Ярина... Думаю, ви вже здогадалися, що переді мною була не Ольга і не Олена, а саме Ярина :D Після цього вона зробила все, щоб довести мені, що в мене A2, хоча тести і тоді показували B2 :-D
8:02 - це найкумедніше!😅
Це все не факапи це щоденне життя 😂
останне про собацюру - тупі люди не здатні нічому навчити своїх тварин.
Почитав коментарі і згадав свою ситуацію:
Влітку я був в селі у бабусі й побачив, як качур намагається проковтнути чайний пакет, потроху втягуючи його як спагеті. На той момент я думав що він ним таки подавиться і хотів вирвати той пакетик з дзьоба. Качур злякався та почав втікати, коли я майже його наздогнав це паскуденя, різко звернуло вправо та з переляку нагидило, мене в свою чергу занесло, при спробі так різко повернути, як качур, та ще опорною ногою я послизнувся на його посліді, та й завалився на землю на ту ж опорну ногу. Коли я дістав телефон з кишені на цій же нозі, і почав натискати кнопки, то побачив що продавив матрицю, бо були лиш світлові бліки на диплеї, але сам екран був абсолютно не ушкодженим. Так як був в селі то довелось чекати два-три тижні для того щоб прийшов новий дисплейний модуль.
Найціавіше, що качур спокійно собі ковтнув пакетик, та ще й до того ж я побачив, як по дорозі він проковтнув ще й цілу картоплину розміром з мій кулак.
Помста, в цьому випадку, подавалась гарячою зі скоринкою та запеченими яблуками))
Що таке факап взагалі, бо я не знаю ?
Факап - це сленговий вираз, що буквально означає: колосальний провал, невдачу або програш
що такого про галину ?
Шукав дівчину, спитав у тітоньки чи є в неї така дочка, а це і була та "дочка". Короче вік
Напевне, що вона виглядає старшою за свій вік
Перший