Це дуже важливе відео, дякую, що поділились досвідом. Мені десь треба посповідатись, тож... коли мені було шість чи сім років на базарі випадково я почула заклили про чистокровну собаку і мені було цікаво глянути. Ну, про покупку собаки я не думала, але коли ми вже відходили, то один собака побіг за нами, мій батько розчулився і купив. Зараз, я розумію, що це не звучить романтично чи мило, а це дуже безвідповідально. Мій брат взагалі був поза цим процесом і собаці, звісно, радий не був. І так почався кошмар. Впершу чергу, мені дуже шкода собаку. Вона дуже добра дівчина, яка не заслуговувала на це лайно. Я досі пам'ятаю, як сиділа після школи у туалеті і чула, як її били, бо у хаті знову гармидер. Якби мій брат раніше став б повнолітнім, я б викликала поліцію. Про виховання взагалі мовчу. То на диван можна, то не можна. Взагалі до неї було ставлення ніби це річ, а не жива істота. Потім у неї почались проблеми з хребтом і задніми лапами... розписувати я можу довго, але краще побережу для психолога. Словом, я знаю, що у коментарях відповідальні люди, скоріш за все, але, будь ласка, пояснюйте дітям, що та гарна картинка лише картинка. І не купуйте собаку через "знаки долі" чи іншу маячню, чи що дитина дуже хоче. Ви, як дорослий, берете відповідальність за ще одну живу істоту. Тварина - це не іграшка. На жаль, мені цей урок дався величезною ціною. І краще б я подивилася відео на ютубі, ніж спостерігала все це. Абі, вибач, що потрапила у це пекло.
Дякую за відео! Дуже сильно співчуваю вашій ситуації і розумію вас. В мене також велика собака котрому скоро виповниться 3 роки, котра важить як пів моєї ваги, і в якийсь момент в нього з'явилась реактивність та агресія. Хоч поступово стає краще і кожна прогулянка це робота та виховання, іноді від робочого дня втомлюєшся менше ніж від прогулянки. І кожен раз, коли чуєш від якоїсь людини або собачника "чудові" поради по вихованню собаки, хочеться розгристи їм хлебало. Тож бажаю вам удачі та терпіння з вашою пухнастою дитиною
Ох як я вас розумію... Прям нагадали мені нашу історію, і здерті коліна та руки, через неадекватність та агресію собачки, який важить 30 кіло, і ці гігантські калюжі (особливо неприємно знайти мокрою свою кровать), і ненависть сусідів через обіссаний підїзд, і ці думки коли шкодуєш, що взагалі завела собаку, а потім картаєш себе за них...🙈 Слава Богу більша частина проблем вже позаду (хоча не всі). Бажаю вам сил і багато-багато любові, яка зможе покрити всі ці труднощі🙏 і зайти плюси в своїй солодкій булці, ну мають же бути і якісь достоінсва;) І ще існує думка, що великі породи дорослішають повільніше, десь до 3 років, і з свого досвіду можу сказати, що після 3х пес став набаго спокійнішим.. звісно він залишається активним бо порода така (сеттер), але порівняно з тим як було, то різниця помітна. Тож сподіваюся, що і Рут дасть вам видихнути скоро;)🙌 Ви молодець! Насправді надихнули мене своєю силою волі))
Щиро співчуваю вам, ви дуже хороша мама для песика, не виніть себе чи її ні за що. Я сама не маю тваринок, підпрацьовую петсіттером. В основному мені доручають великі породи, хаскі, лабрадори, босерони і кане корсо. Я радію, що ці собаки мають в основному лагідний характер і добре виховані, тому проблеми з ними мінімальні. Але іноді треба таки сильно втримати їх, іноді накричати, іноді ледве не рятувати життя, тож робота ще та...Якось хаскі тупо накинувся на бігуна, я аж офігіла, добре, що не покусав, а просто стрибнув, і що повідок я таки втримала... Зустрічалася колись і з власницею долматинця, то напрочуд прудка порода, вони прям непосиди страшне, і ця дівчина мене відмовляла від долматинців, бо вони мають багато генетичних вад і бідось зі здоровя'м. Сил вам і наснаги, я вірю, що з віком ваша собачка трошки остепенитьбся і дасть вам насолодитися її вірністю і дружбою сповна.
Незвично для каналу) Почитав всі коментарі, стало цікаво... Ось що зрозумів: -не у всіх такі проблеми -у маленьких собак свої "пріколи", тому думайте двічі -так, це складно, дорого, потребує багато часу та нервів -мало хто жаліє що завів песика не дивлячись на проблеми Особисто моя думка, якщо людина кинула свою собаку тому що у неї проблеми, то вона не чим не краще матері чи батька які віддають дітей у притулок. Це завжди відповідальність, у якому б віці це рішення прийнято не було. А слова "ну я не знав..." це відмазки для самого себе
оце відчуття...що навіть якщо вона обіссить всю хату, будуть обідрані руки по лікоть и проплакані сотні ночей, менше її від цього любити не будеш :3 геть нещодавно підібрала цуцен (викинули дворянинку і це був просто поклик серця, а собаку хотіла давно), виявилась з ентеритом - побороли. тепер гризе все, що бачить - зуби, ледь привчається до пелюшок поки не вакцинується х) а попереду ще багато проблем, і стерилізація в переліку. дуууууже вдячна за відос про такі варіянти наслідків і поведінкові проблеми( ви неймовірно гарні дівчатка і величезні молодці. здоров'ячка вам і терпіння :3
Дякую за це відео. Дякую що поділилась, щиро. Я також інколи маю важкі часи зі своїм собакою і також усвідомлюю наскільки була не готова до собаки, і не уявляла всіх підводних каменів. Це дуже важка робота, працювати над поведінкою собаки. І ти велика молодець, що працюєш разом зі своєю собакою. Ти робиш все, що можеш і це виснажливо, але ти справді дуже великий молодець. Нехай вам з Рут щастить!
ТАК. ТАК!!! Про підводні камені так мало говорять, на жаль. Я принесла додому щеня з вулиці. В моїй сім'ї завжди були тварини, котики, собачки, папужки, щури, тому мені здавалось, що я добре уявляю, чого мені очікувати: я знала, що тварина буде займати багато часу; я знала, що це великі кошти: на їжу, на виховання, на лікування; я знала, що це буде буде частково обмежувати мою свободу; і я також усвідомлювала, що це буде забирати багато емоційного ресурсу. Але, повторюсь, мені здавалось, що до всього цього я готова на 100%. Перше, з чим я стикнулась - проблеми з сепарацією. Я не могла піти на кухню без того, щоб собака або а) не бігла одразу за мною; або б) не починала плакати. Коли вона залишалась сама вдома, вона кричала так, що її було чутно не тільки на весь багатоквартирний будинок, а 100/200 метрів біля нього. Я не перебільшую. Навіть з закритими вікнами її все одно було чутно за багато метрів ззовні. Мені пощастило, що в той момент я працювала з дому. Мені також пощастило, що я жила з подругою, і коли мені доводилось кудись іти, вдома з собакою залишалась вона. На те, щоб вирішити цю проблему, пішло півтора роки, під час яких я не могла собі дозволити вийти в магазин, якщо подруги не було вдома, сходити в кіно або кафе, просто пройтись вулицею, без проблем вирішити проблеми, які потребували моєї присутності, це просто було пекло, це не передати словами. Також, вона дуже боялась інших тварин. Особливо великих. Повірте, соціалізація вкрай важлива для собак і це також величезна проблема, з якою, на щастя, нам вдалось впоратись за допомогою кінолога. Але це час. І це кошти. Третя проблема, з якою ми не можемо впоратись досі - агресія в бік незнайомців. Єдині люди, яким вона дозволяє знаходитись поруч - це ми (я і моя подруга), сусіди, яких вона знає вже більше року, і власники інших тварин. Вона може раптово кинутись в бік незнайомої людини, яка проходить повз на відстані 10 метрів. Налякати своїм лаєм та гарчанням дитину, яка пробігає повз. Вона не пускає гостей. Вона не дається в руки ветеринарам. Її дуже важко втримати в такі моменти і неможливо заспокоїти до тих пір, поки подразник не зникає з поля зору. Кожна прогулянка - це досі величезний стрес. Я вже знаю, який людей, місць, ситуацій нам краще уникати, з часом стало трошки легше, але ти все одно не можеш бути готовою до всього, що може трапитись, на жаль. Ну, і додайте до цього хвороби і ситуації, які не тільки потребують багато грошей, а і лякають тебе до смерті. За 3.5 роки вона різала лапи, 2 рази їла бджіл, отруювалась, у неї була алергія на пилок, вона відмовлялась від їжі, у неї були запори, і це тільки те, що я згадала одразу. Так, я дуже її люблю. Вона стала моєю сім'єю і наразі є однією з найближчих моїх істот. Але, якби час повернувся назад, але спогади залишились, і мені б дали вибір, чи взяти її знову, я не знаю, яким би було моє рішення.
Перше що спало мені на думку, це переїзд у місцевість, де більшість будинків є на одну сім'ю і завжди є подвір'я - тобто щось накштал села або передмістя, розумію звучть аху**ь як не враховуючи ваші можливості, але вже краще прибирати обісцяний вол'єр + подвір'я, ніж себе і хату. А взагалі, хосподи, обіймаю вас((
У моєї першої собаки була така проблема, приписали якійсь гормональні краплі, і вони спрацювали, але допомогало тільки коли вона регулярно ще приймала, але мабуть причини нетримання бувають різні, але можно принаймні позапитувати у ветеринарів цей напрямок (бо нам такий варіант тільки 1 ветеринар запропонував з усіх, до кого ми ходили, мабуть вони і не знали що таке є) Зараз у моєї собаки бували ситуативні нетримання теж після стерилізації, але ніби повʼязані з емоційним збудженням, таке було всього пару раз, тому спостерігаєм, і якщо буде повторюватись, будем дивитись Я коли вибирала собаку вдруге підійла свідомо не як раніше - я хочу собаку, велику. тому що маленька не собака і все таке цього разу я виписала, що для мене важливо - розмір ручного багажу (щоб можно було подорожувати і не здавати її в багаж!), щоб не линяла, і якусь породу, що достатньо орієнтована на комунікацію і вибрала той пуделя а взагалі я рекомендую всім не заводити собак, тому що людей, що будуть адекватно ставитись до собаки і не мучити його дуже мало (мучають собак 80-90 відсотків власників, бо їх знання про собак дуже обмежені, або знаходять вони ці знання в застарілих місцях, де теж знання про собак дуже обмежені) А навіть якщо знань достатньо, певні моделі поведінки людей і наші звички іноді не дають в повній мірі розкрити ці навіть адекватні знання, принаймні певний час. Я рекомендую мати собаку тільки тим, хто готовий місяць як мінімум готуватись до появи собаки і перечитувати всю можливу адекватну і сучасну інформацію про собак і брати якогось собаку чи породу не через любов до нього, а через глибоке усвідомлення, що це абсолютно інша істота, яку вам буде важко розуміти, потреби якої (доказані) ви знаєте і поважаєте, і будете займатись дослідженням своєї собаки і як розуміти собак в принципі все життя вашої тварини. І хто готовий не брати породи собак, що створені щоб страждати, типу тих, що мають плоскі морди, чи часті якійсь інші хвороби, навіть, якщо вам візуально ця порода подобається
@@avolk4201 Та тут може бути багато всього 1. обійми, поглажування, яких занадто для собаки 2. коли тягнуть (одно з "найулюбленіших" коли людина вважає, що прогулянка собаки починається тільки в парку, а по дорозі не дає комунікувати з іншими собаками, чи нюхати щось, постійно підганяє і навіть тягне. Також коли люди прогулюються, не звертають увагу на собаку, що телепається сзаду і постійно підтягують його, тощо) 3. не дають собакам робити нормальні для собак речі - щось нюхати, нюхати інших собак, комунікувати з ними (або дають,але заважають -наприклад на натягнутом повідці), рити, досліджувати самостійно щось, вибирати дорогу, напрямок прогулянки 4. водять на короткому повідці - очевидно, собака взагалі не може взаємодіяти зі світом нормально, випускати собаку на одному і тому ж майданчику постійно - замало 5. заводять 2х собак і 1 людина гуляє з 2мя одночасно, особливо коли обидві собаки на повідці - очевидно так собаки не зможуть нормально насолодитись прогулянкою, бо привʼязані до людини, а буває і одне до одного 6. бескінечно граються з собакою в збуджуючі ігри, вважають, що собаку треба вимотати (лазерні указки - взагалі треш) 7. залишають собак надовго самих 8. овердресура - кови тренують постійно, собака постійно повинен все робити ідеально, ходити поряд і все таке .... список можно продовжувати, але це все про нерозуміння, що таке собака, які його потреби, також одна з найважливіших пролем - мати уявлення, якою повинен бути собака, і намагатись собаку під це підігнати мій погляд і спосіб взаємодії з собакою, і вважаю його одним з "правельних" варіантів - давати собіці максисум свободи в межах його безпеки і щоб він не заважав оточуючим (бути спостережливим, реагувати на те, які сигнали дає собака, вчитись з ним комунікувати і відповідати цим сигналам, бути передбачуваним для собаки, комунікувати через рот або жестами, не повідцем, давати собаці багато свободи в межах довгого повідця, або відпускати, там, де це можливо, вчити собаку взаємодії зі світом, вчитись заспокоювати собаку в перенасичених ситуаціях замість просто мучити собаку командами і все таке)
@@avolk4201 фізичне покарання - тут навіть мови не йде, очевидно, цього не можно робити, я кажу більше про те, що поганими власниками часто є люди, які навіть не усвідомлюють, що вони погані, і навіть які вважають себе хорошими (і багато інших людей теж би і не задумались, що вони погані) і також - погані і хороші я використовую тут щоб спростити все це, очевидно, немає просто 2х категорій - поганий і хороший, а все набагато складніше і нюансніше
@@avolk4201 Та тут може бути багато всього 1. обійми, поглажування, яких занадто для собаки 2. коли тягнуть (одно з "найулюбленіших" коли людина вважає, що прогулянка собаки починається тільки в парку, а по дорозі не дає комунікувати з іншими собаками, чи нюхати щось, постійно підганяє і навіть тягне. Також коли люди прогулюються, не звертають увагу на собаку, що телепається сзаду і постійно підтягують його, тощо) 3. не дають собакам робити нормальні для собак речі - щось нюхати, нюхати інших собак, комунікувати з ними (або дають,але заважають -наприклад на натягнутом повідці), рити, досліджувати самостійно щось, вибирати дорогу, напрямок прогулянки 4. водять на короткому повідці - очевидно, собака взагалі не може взаємодіяти зі світом нормально, випускати собаку на одному і тому ж майданчику постійно - замало 5. заводять 2х собак і 1 людина гуляє з 2мя одночасно, особливо коли обидві собаки на повідці - очевидно так собаки не зможуть нормально насолодитись прогулянкою, бо привʼязані до людини, а буває і одне до одного 6. бескінечно граються з собакою в збуджуючі ігри, вважають, що собаку треба вимотати (лазерні указки - взагалі треш) 7. залишають собак надовго самих 8. овердресура - кови тренують постійно, собака постійно повинен все робити ідеально, ходити поряд і все таке .... список можно продовжувати, але це все про нерозуміння, що таке собака, які його потреби, також одна з найважливіших пролем - мати уявлення, якою повинен бути собака, і намагатись собаку під це підігнати мій погляд і спосіб взаємодії з собакою, і вважаю його одним з "правельних" варіантів - давати собіці максисум свободи в межах його безпеки і щоб він не заважав оточуючим (бути спостережливим, реагувати на те, які сигнали дає собака, вчитись з ним комунікувати і відповідати цим сигналам, бути передбачуваним для собаки, комунікувати через рот або жестами, не повідцем, давати собаці багато свободи в межах довгого повідця, або відпускати, там, де це можливо, вчити собаку взаємодії зі світом, вчитись заспокоювати собаку в перенасичених ситуаціях замість просто мучити собаку командами і все таке)
щиро сподіваюсь що лікування Рут допоможе і у вас все наладиться! можливо ти станеш тою людиною що буде розказувати собачникам що просто потрібно знайти правильного ветеринара 😊
Боже, прям сьогодні дивовижна історія в мене була. Ввечері, коли збиралась лягати спати, я вийшла з робочої кімнати у спальню. А в мене з песиком правило - коли я виходжу з кімнати, він там не лишається а йде зі мною, бо шкодить. А в цей раз я подумала що він вже у спальні і спить глибоким сном під ліжком (була третя година ночі). Лізти під ліжко перевіряти чи він там не було сил. Зранку я дізналась що помилилась. Песик був зачинений у робочій кімнаті. Весь мій одяг був на підлозі (він на ньому спав) і був опісяний рюкзак, в якому як пізніше вийвилось був мій диплом з додатком, незаламінований. Але на щастя, диплом вцілів, бо рюкзак був тактичним з купою водонепроникних підкладок. Годину відмивала рюкзак, поговорила з собакою і все обійшлось, більше лінуватись перевіряти "де собака" не буду 😅
Ми з хлопцем завели собаку два з половиною роки тому і пройшли етап дуже важкої депресії через це. Найскладніший період коли щеня просто нищить твою хату щей перепав на першу зиму коли наші йобнуті сусіди залишили нас без світла по декілька днів. Це було так жахливо, ми сварилися кожного дня бо щеня то роздербанить диван, то пробереться до хіміі і наїсться миючих, в цілому ми неодноразово доходили до тієї точки кипіння коли були готові повернути його до притулку. Але він ріс, ми продовжували через неможу займатись і зараз у нас чудовий собака, все одно він інколи косячить і створює складнощі, але я рада що він у нас є
дякую тобі за таке інформативне відео. чекаю на нове! та для просування відео ютубом, напишу свою думку. треба було показати це відео моїм батькам багато років тому, коли вони вирішили заводити собаку та гадки не мали, як саме з ним треба поводитись. просто завели собаку (і це не було благанням дітей) та не виховували, що переросло в досить агресивне створіння, яке не те що до інших тварин ставилося недобре, а й до людей своїх же могла кинутись. це дуже велика відповідальність, часто хтось може переоцінити свої можливості та терпіння. на жаль, ніколи не буде такого, щоб люди не заводили улюбленців просто так (так само як з дітьми, до речі). але бажаю тим, хто усвідомлено прийняв рішення, сил під час виховання попри всілякі складнощі.
Я пам'ятаю як я завела морську свинку... Мені тоді було дуже самотньо, я ні з ким не могла поговорити щиро, і часто плакала сама, я подумала що якби у мене була тваринка, вона б приходила і втішала мене як в всіляких фільмах, тож я довго випрашувала у мами котика собачку або хоча б хом'яка, вона довго не погоджувалась, але потім якось одного дня принесла мені якусь штуку в якій була морська свинка. Я взагалі не знала що то таке, а він ще і сам-по-собі був не дуже людимим, тож він сидів в своїй клітці або під шафою поруч, бо був на самовигулі. Мені це не допомогло з почуттям самотності, зате додало ще більше почуття провини, бо коли у нього закінчувалось сіно або вода він про це ніяк не сигналізував, він був таким хорошим, а я до нього була така погана... Через певний час після того як він помер я побачила на базарі буде гарну поставу свинку, він був такий милий і неймовірний, тож я вирішила його взяти (забувши про весь попередній досвід 👍) (взагалі це схоже на СДУГ, і мабуть оно так і є..) йому довелось жити в маленькій клітці, бо через повномаштабку ми вимушені були знімати житло в іншому місті, але через те що мені теж не було куди притнутись, і загалом бо він неймовірна крихітка він багато часу проводив на руках (він, звісно, поки був малим кусався до крові, тож з моїми психологічними травмами це було трохи важко, та все ж) але через це трохи навіть важко, бо він постійно щось просить, а дати більше смаколиків я не можу, тож вітаю знову в студії проблеми з почуттям провини, а ще він взагалі не емпатичний, що нормально як для дитини, але я хотіла пухнастого терапевта а не дитину, якій байдуже що він тебе чекала до крові, або що ти плачеш, йому треба смаколики. Кароче. Перед тим як зводити кого б то не було живого, впевніться що ви не травмуєте його, що не 'розачаруєтесь', і що це не через ваші численні психологічні травми. (Ну або типу того) А ще будьте готові доглядати тварину/дитину навіть в свої найгірші періоди і попри хвороби... (я ще з нового року хворію, тож знаю про що кажу (Мабуть, але у мене надто болить голова щоб нормально думати) ) *Якась розумна фраза в стилі "будьте відповідальні" і"тварина не іграшка" Хз що я хотіла сказати...
Я люблю, обожнюю кішок. Їх стриманість-одна з причин. І мені реально пощастило мати такий милий, пухнастий, ласкавий, клубок щастя без агресії і депресії, лише трохи перебірлива в їжі і не вміє постояти за себе. Завжди дивувалась, як ця красуня випала з моїх мрій на поріг дому. Дякую, що поділилась власним досвідом, це чудовий приклад "готуйся до гіршого", і мені шкода, що вам довелося це пережити(і все ще доводиться). Бажаю сил та витримки обом✨
Так, це жахливі ситуації. Але це не те щоб обов'язкові випадки, це скоріше з розряду "лайно трапляється". Співчуваю та бажаю, як найшвидше та найлегше впоратися з проблемами.
Дякую за відео, бажаю вам багато сил, нервів та любові, ви велика молодець і я від всього сердця сподіваюсь на те, що все буде гаразд. Дякую за уе відео, це дісно було дуууже корисне відео, воно відкрило мені очі
Це вже прям дійсно стан Осяйної досвідом, потом і стараннями собачої мами ❤🩹💥💫 Навіть не знала, що у собак можуть бути такі жахливі наслідки від стерилізації.. оох. До цього була впевнена, що треба стерізувати всіх домашніх котів і собак, але виходить, що з собаками, у котрих їх період всього декілька разів на рік, краще стерпіти його А про розмір песика, долматинці приикольні, але так само не думала, що вони можуть бути такими мощними і треба багато сила щоб їх втримати..😥 Про собак в цілому з дитинства була не за домашніх тварин, бо в дома до них не дуже уважно відносились (було в нас і море котів, і собак різних порід, розмірів.. і бабуся донянчувала деяких тваринок в їх старості, водила до ветиринарів, і це завжди було так сумно.. і дійсно закарбувалось, що "ми відповідаємо за тих кого приручили" та й розмір каках великих собак це взагалі шок, серйозно я коли вперше побачила це ніби гора), а я розуміла скільки уваги, часу та сил дійсно вимагаюсь тварини.. Для мене більш важливо було мати час розрулювати всі свої трабли.. Тож ви дійсно неймовірно сильна, тримайтесь 🐕
Дякую що поділилися цим, якщо чесно не знаю хто каже що мати собаку це легко. У мене немає звісно великої собаки, але я маю двох середніх - коргі та дворнягу і в кожного свої приколи. От найбільший міру коргі те що він линяє 24/7 і нереально позбутися він тонни шерсті + з віком зʼявилася агресивна поведінка до деяких собак, також іноді у нього періодами зʼявляється нетримання сечі й вас чудово розумію коли маєш уважно дивитися на підлогу щоб цю не вступити у це, ще й підтирати ліфти та підʼїзд щоб ніхто не встиг помітити. А дворнягу ми взяли з ціпка й пів року він був дуже нервовий й гавкав на кожен звук, спати було неможливо 😢, зараз ситуація набагато краща, але іноді все ще по гавкує
розумію, в мене зараз є кіт (начебто ж маленьке, проблем не повинно бути) але він постійно хворіє, за характером дуже вибагливий, загалом "дуже весело" жити (але коли спокійний, то така няшка, затіскати хочеться) я рада що він є в моєму житті, але іноді мені дуже сумно усвідомлювати що колись його не стане. в мене на досвіді за усе життя помер один собака і одна кішка. думаю, що я більше ніколи в житті не захочу заводити ніяких домашніх тварин, бо це дуже болісно за них постійно тривожитися. дякую за відео, бажаю вам усього доброго з Рут 🤍
дуже співчуваю вам! і розумію.. звісно, кішка - це не собака, але в мене було схоже. Ми завели кішку у вересні 2022 і їй тоді було 2 місяці. Згодом виявилося, що вона глуха. Потім коли кастрували її вона себе дуже погано почувала і кожен день їздили в лікарню і їй кололи уколи. І ше вона ходить в лоток десь в 50% випадків. Просто вже так задовбались це все прати... І взагалі не зрозуміло в чому причина. В неї все добре зі здоров'ям і просто... звісно дуже любиш, але ніби не отримуєш того ж у відповідь, хоч кішка не розуміє що не так насправді
ДУЖЕ хочу собаку. Але скажу чесно, декілька років постійно думаю про це, що це велика відповідальність, і ще боюсь. Але сподіваюсь підходящийчс скоро прийде. Дякую за відео
Мені очевидних причин було достатньо щоб не заводити собаку, я навіть не думала про те, через що можуть проходити бідні собачники😦 добре, що в мене кіт
Пізно собака в мене вже є, тільки маленька, менше кота, з одного боку це якось простіше, бо доглядати за нею простіше і можна до прикладу привчити її до котячого лотку, (так вона ходить в котячий лоток). А з іншої через її розмір та породу у неї теж є свої "приколи", як наприклад проблеми з зубами та повна втрата зубів і впринципі проблеми з її кишковошлунковим трактом, (через що вона не померла пару разів) тож вона сидить на дієті: 1) корм м'який (бо зуби вже відсутні, хоча вона якимось чином навчилася жувати яснами 😳), 2) м'ясо максимум курятина. 3)Каша (гречана переважно). 4) Замочений в супі хліб. Ну от типу й все (якщо це літо, то ще й яблука чи морква, натерта бо вона їх любить), короче так своїх проблем вистачає. А так щодо стерилізації, вона не стерилізована, моя родина собачники тож вони вже знали багато випадків коли стерилізація зробила гірше здоров'ю, тож, враховуючи її розмір, вирішила що простіше зцежувати з неї молоко та мазати живіт камфорним маслом, під час того як її тіло думає що в неї цуценята, мда. Але загалом я рада що вона в мене є їй вже 10 років і сподіваюся що вона проживе ще стільки. Ну а вам бажаю удачі, тримайтеся, та пам'ятайте що ви не одна і ви гарна людина та друг для своєї собаки, оскільки робите все можливе для неї!
:) Ви молодець, і Ви праві, це довгий шлях.. у нас 2 кобеля і шлях 5,5 років ... все було, да іноді і є.... дракі, наші шрами, перегородки, навчання 😂ми з чоловіком самі вже кінологи... Але потроху, все стає тихіше, старший, іеіціатор всіх кіпішів, чує нас, хоч іноді приймає своє рішення... Шон просто не любить інших собак, і це тільки контроль... єдине, так вага має значення, у нас в р-ні 10 кг одна собака, тут легше... І так, у знайомих поряд ідуть, займаються своїми справами... але то їх життя.. Мені здалося Ви любите свою булочку :) і у Вас попереду щасливе тихе життя з собакою про яке Ви мрієте, повірте... І ми дуже любимо своїх забіяк.... і вони спасають нас від всього, що відбувається. З Новим 2025 роком всіх 🎉
Завести собаку це всеодно що народити собі дитину. Єдина відмінність, що собака не дорослішає і різко переходить в стадію немічного старця, за яким доведеться доглядати до кінця його мучительних днів. Здається, більшість собачників того не усвідомлюють. І схоже що їм досить часто везе, якщо з реальністю вони стикаються лише коли собаці років зо тринадцять. Я навіть не знаю шо тут порадити. Хіба переїхати у будинок. Але це теж півміра на теплий сезон, не виселиш же цю красуню взимку надвір 😢
Як власник павуків птахоїдів і скорпіонів скажу. Це ідеальні улюбленці. Прибирати не треба, кормити раз в тиждень (а коли до ліньки готуєтся то взагалі пів року кормить не надо) маленький, не смердить кароче сказка. Мені складно уявити якби в мене були такі проблеми.. Я люблю собак але для мене це пекло а не улюбленець...
дуже співчуваю...згадала коли батьки на мене добермана спихнули ( а мені було 12), бо у них не було часу його вигулювати і годувати. А він достобіса був великий, виривався постійно і саме жахливе - вбавав котів навіть маючи намордник. З тих пір, я не хочу мати собаку, хоча я дуже любила його.
Розумію.. тварини - це така лоторея. Маю 3 котів, 1 давно, 2х рік. Та що давно - жодних проблем, тих що врятували на вулиці, з сестрою все ок, чудова дівчинка, а її брат це пекло. Я віддала більше 10к у ветклініку, там йому то ек всі сльозові канали видалили (він без 1 ока), то не кастрували і прийшлося ще анастезію робити. Постійно йому хуйово, найголовніше нещодавно полетів з 8 поверху, там чисто хвіртка на провітрюванні стояла, ще й забита сіткою від комарів, він якимось чином дострибнув до неї, виламав, і полетів. 2 зламані ноги, забиття легень, після ще операцій, де кістки на місце ставили - серцева недостатність від кількості анастезій та операцій. Іноді я справді хочу щоб він помер вже.... я його так люблю але це морально незносно постійно бути у стресі за нього. Треба справді бути готовою морально (ніколи не будеш) до тварин та їх проблем, бо може бути 2 нормальні кішки чи собаки, і 1 нещастя. Це суцільна лотерея, і ти не вгадаєш ніколи "кого брати" доки не візьмеш і не дізнаєшся чи витягнув ти здорову тварину, чи витягнув стрес та непомірно великі витрати на наступні 10+ років.
Проте я з дитинства хочу собаку, улюбленої породи. Але після мого кота я не думаю що витримаю якщо і в цій лотереї програю, а я програю, бо хто ж як не я. Тому... або я взагалі її не заведу, або коли буду настільки забезпечена щоб у разі проблем спихнути собаку на людину яка буде їздити з нею по лікарях і слідкувати за нею за плату. Бо я абсолютно визнаю - я не витримаю. Я не витримаю слідкувати за кимось хворим, нехай це робитиме хтось як роботу((
Про хірургічне втручання в таких випадках не чула ніколи. По ліках ми приймали людські - аурілла, нейроксон. Зараз приймаємо везикар. З вет препаратів пропалін, амірідін. Це з того що пам'ятаю
Перше що скажу, Вас, дуже шкода і у цій ситуації як №1 так і №2 вашої провини немає А тепер до другої думки. Орієнтована на людей які зайдуть у коменти і хочуть песика. Як я бачу це в ідеальному світі і як дуже і дуже рідко це буває в житті. Людина хоче завести тваринку (не важливо яку) досліджує це питання самостійно, звертається до лікарів ветеринарної медицини по консультацію і випитує про підводні камені, зважує всі за та проти, бере тваринку і заводчика в перший же день іде до лікаря ветеринарної медицини і все по суті бере консультацію по догляду саме за цією тваринкою враховуючи всі нюанси здоров'я цієї конкретної тварини. Тепер стосовно ситуації №1. Нажаль у собак середніх та великих порід статистично нетримання сечі спостерігається частіше і це ніяк не пов'язано із хірургічним методом виконання операції. Це так фізіологічно стається. АЛЕ є дуже великий нюанс. Перш ніж сказати, що це дійсно наслідок операції потрібно провести ряд досліджень і виключити усю можливу інфекційну патологію яка може до цього призвести. Судячи з того що це безперестанку вже 1.5 роки це дійсно такий побічний ефект. І так його можна пробувати корегувати медикаментозно але якщо будуть позитивні результати скоріше за все доведеться пожиттєво сидіти на ліках (що звісно ліпше ніж сидіти в калюжі). Ну і є звісно інший варіант змінити умови проживання аби тварина жила у вольєрі і не відчувала себе ізгоєм. (Я б не радила собак більше 10 кг заводити в квартиру але це діло кожного, я не засуджую). О доречі бачила труси для тварин багаторазові і з підтяжками. Стосовно ситуації №2 врахоючи густоту населення в Києві правильно робить ваша Рут що не контактує з собачками, здоровіша буде. Але якщо серйозно, тут має працювати команда невролог + зоопсихолог. Шлях важкий і тернистий, терпіння і любові Вам. Іще одне, Ви не будете поганою людиною якщо зрозумієте, що не взмозі більше жити і доглядати її, і немає нічого поганого якщо ви захочете знайти їй нового люблячого власника із підходящими для неї умовами.
Дякую за щирість. Дуже хочу колись завести собаку. Ніколи не думала, що з песиком може бути настільки складно... В дитинстві мала стафа і вигулявала двічі на день, годувала і спала вобнімку. Щодо проблеми нетримання - може спроуєте орендувати приваттний будинок? Я точно знаю, що в Києві і околицях є варіанти не за всі гроші світу. принаймні в літній період це могло б трохи нівелювати проблему. Можливо в Рут просто перехідний вік?... І все згодом саме пройде? Будь ласка, не опускай рук!
Я б теж не заводила б собаку, якби в 5 місяць повномасштабної війни моя мама не принесла цуценя і сказала, що вона буде жити разом з нами. Наразі Найці (так звати собаку) 2,5 рочків, і за нею піклується я і мама. Найка дуже домашня і ревнива собака, бо крім неї є ще дві киці, тож у неї іде боротьба за увагу матері
я все життя дуже люблю собак, в мене їх троє було, по одній в певний період. Але ті собаки не люблять мене. Я іх вигулюю купаю, даю їсти. купую смаколики, але щоразу вони тікають від мене і не хочуть слухати. Що я не робила як себе не вела, відношення собак до мене як до потенційної загрози. Може на другій собаці я ще думала, але третя собака дала мені зрозуміти що я більше ніколи не заведу собі собаку. Те що мені вони подобаються не означає що я ім маю подобатись.
Дуже вам співчуваю, вам просто банально непощастило, все ж таки життя це рулетка. Ще раз усвідомлюю, що нажаль хороший заводчик не завжди=стабильна психічно і фізчно собака. І судячи з усього, Ви все ж помилились з вибором породи. Далматини дуже не легкі навить досвідченим кінологам, про початківців мовчу. + Якість цих собак, особливо їх психіки залишае бажати кращого. Навіть не дивлячись на рідкість цієї породи, порки у них бувають дуже часто. Цей коментар я хочу адресувати тим хто лише збирається завести собаку. Підводні камені трапляются, до них треба бути готовими.
У мене схожа проблема ми купили собаку вона типу не дуже велика і не дуже маленька ( якщо що порода називається поляська гонча) и це просто жах вона риально сиця 15 раз на день я сам рахував вона среця по п'ять раз на день вона кидається під машини навіть один раз вже попала так само і на людей і вона не агресивна просто хоче гратись і це все в п'ять місяців
Бро Сіс Жеви з цим і люби собаку Є як є, але це створіння, що любить тебе, хоч в неї і є проблеми Але так, після тварин ти готовий до дітей в цілому Просто тому що це така ж важка праця Тіки не на 10 років Але легке стерильне життя без дітей та тварин хіба то для нас?
Я думаю що вам просто не повезло з заводчиком. Хороший заводчик завжди підтримує контакт з власником і хороший заводчик мав би вам повідомити про те що можлива така побочка від стерелізації, і з самого щенячества порадив би хорошого кінолога. Тому що з вашої розповіді я зрозуміла що ви просто вперше стикнулися з цими проблемами і через незнання (а це нормаьно для людини у якої перша собака), не могли їх нормально вирішити і страждали :( Але у мене для вас хороша новина - далі буде легше, і зараз ви кажете що не заведете більше тварин, проте з наступною собакою вам буде у 100 разів простіше, бо у вас уже огогого який досвід :)
@ для ветеринарних проблем - знайти хорошого ветеринара. Моя улюблене клініка в Києві - редфокс, знайомі собачники також радять зоолюкс. Для поведінкових проблем - звернутись до хорошого кінолога, можу рекомендувати Юлію Миргородську, у неї є онлайн заняття.
Доброго вечора, прошу пробачення за оффтоп (собаку не мав, не можу розповісти щось своє, на жаль чи на щастя, а так намагаюся співчувати Вам, у самого тільки кішка та папуги були), чи буде огляд на те, що робить Дісней з "Королем Левом" як брендом? Наприклад, про "Муфасу", бо на пісні з цього фільму роблять анімації з 2д анімацією, а сам фільм називають "експериментом, що провалився"? За можливістю, просто як невеличке окреме відео
дякую, що поділилась проблемами 😥🫂♥️ можливо це утримає багатьох людей від необдуманого бажання завести собаку. чомусь я впевнений, що більшість на твоєму місці просто б викинули її на вулицю 😢 не можу нічим зарадити і допомогти, хіба що віддати її комусь в село, де можна збудувати вольєр і основні проблеми будуть нівельовані 🤷
Складнощі й специфіка породи та віку Вашої собаки. Глобальних проблем немає, собака здорова та активна. Єдина проблема в тому, що Ви собі уявляли все не так. Насправді гладко й просто все тільки у тих, кому пофіг на тваринку і вони не звертають уваги на якусь там тривожність, зміну поведінки, тощо...
@fueta_22 живу з гіперактивними собачками середніх порід майже 10 років, зазвичай їх у мене одномоментно 2 або більше, при нагоді забираю їх з вулиці чи віджимаю у неадекватних власників. За весь цей час було різне і хєрове також, типу собачок після дтп, з вадами серця, інвалідністю, патологіями, тощо.
Ютуб завжди відправляє коментарі на перевірку перш ніж публікувати, і сам їх видаляє (навіть не показуючи мені), якщо вважає, що вони порушують правила спільноти. Ага, тобто маючи такий досвід, замість того щоб виразити розуміння і підтримку, ви обираєте знецінювати, вау. Описані у відео проблеми не є специфікою ні віку, ні породи. Гіперактивність не має нічого спільного з реактивністю. А те що ваші собаки більш хворі не робить мою здоровою (здорова собака з нетриманням сечі, лол). На цьому все, всього хорошого.
Не можна заводити таку собаку в квартирі, тим паче орендованій.. Ця істота потребує простору, фізичних навантажень. Тільки приватний будинок. І то треба 1000 раз подумати. Для квартири може бути щось на кшталт карлікового, або пекінеса... але теж там проблем купа.
Байдуже собаці в квартирі вона чи в домі, вона має спати 16 годин на добу. Жили ми і в домі, і в квартирі - різниці нуль - собака спить весь день на дивані, що там, що там. А навантаження мають бути під час прогулянок.
Це просто треш, вміють ж люди шукати собі проблеми. Мені чесно тебе просто жаль, витрачати найкращі свої роки життя на подібне, псувати нерви і психіку, коли увесь цей час можна було б потратити на щось куди цікавіше і приємніше
Миха, ліки Пропалін називаються, дивно що ніхто з лікарів вам не сказав. Даєте і нетримання сечі пропадає. Так, треба давати кожного дня, до кінця життя, але ж краще ніж нетримання сечі. Ютуб видаляє коменти, тоже редагую: чи не підкажите ім'я лікаря та таблетки? Це було б корисно для всіх з подібною проблемою, бо на скільки знаю, лікарі тільки розводять руками та кажуть що лікування окрім пропаліну нема.
Ми приймали - дорого - на все життя і нічого не лікує - зник з продажу в Україні і давно вже немає (може зараз з'явився, не перевіряла, але 4 місяці підряд ніде не було) - не допомагав на 100%, все одно були періодичні підтікання. Можливо варто було погратись з дозою, але тим не менш На даний момент знайшли дешевий аналог в таблетках який працює плюс мінус так само, але лікує і є шанс що з часом можемо з ліків зійти повністю. Взагалі багато чого перепробували разом з лікарем. З калюж вийшли на легке підтікання каплями протягом дня
@@fueta_22 А не підкажите, що за таблетки (діалікс?)? тема для мене актуальна, бо багато знайомих собачників з цією проблемою маються, і всі кажуть що невиліковно. а з пропаліном так, стосовно ціни дорого, і він періодам пропадає з продажу (це через війну, бо вет препарати не в пріорітеті завозити). А може навіть і лікаря порадьте? Буду його рекомендувати знайомим, якщо справді допоміг. Бо усі руками тільки розводять
Ім'я лікаря не знаю на жаль, але це клініка Енімал Сервіс в Чернігові. Лікар сказав, що це все дуже індивідуально і лікується наугад, грубо кажучи, просто перебираючи різні препарати, дивлячись на результат, корегуючи дозу і т.д. За цей час ми перепробували дуже багато чого, але це все були людські ліки при нетриманні і проблемах з сечовивідною системою. Зараз приймаємо Везикар
Як би ви не любили свого песика,але (з власного досвіду) тримати собаку щей й таку велику у квартирі це випробування і для вас і для собаки і для ваших сусідів. В мене був доберман, це гіперактивний пес і проблеми почалися одразу, про квартиру не скажу адже спочатку до привчання все було (короче прибирав я часто) і шкодив він теж, але це ще фігня. Він вночі або під ранок починав сильно гавкати і навіть прогулянки о 3-4 ранку не спасали, далі робота, він сам у дома і це ппць, хата перевернута, сусіди в шоці. Я ще навіть не сказав про їжу, це таке собі але медицина на песика це як стоматолог для нас, ціни ппць. Початок був це вуха та хвіст (хто знає ії обрізають), потім реабілітація і т.д. Скажу просто, собака це дорого та нервово, а у квартирі це помножується в рази. Ще, з собакою постійно треба займатись а це багато часу також якщо ви хочете щоб вона була слухняна. Більше собак я не заводив але дуже хочу, но розумію що тільки якщо буде часний дом тоді да.
Ніколи у нас не було проблем через життя в квартирі 🤷🏻♀️ собака жодного разу не шкодила, не шуміла, сусідам байдуже взагалі, вона спить цілий день. Ми жили з нею і в будинку, і в квартирі, я різниці не побачила взагалі ніякої. Уточню хіба що, що працюю з дому.
@@fueta_22 Винятки бувають та й я казав за свій досвід, але для такої великої тварини потрібне місце. Про будинок я казав не тому що сусіди поряд а тому що там собака може гуляти незалежно від вашої зайнятості на свіжому повітрі, і там же їй можна створити невеликий ігровий майданчик. Також бували моменти коли ти хворієш і собаці це не поясниш бо з нею треба гуляти мінімум 2 рази в день в любу погоду. Скажу ще раз, мені дуже подобаються собаки (та й коти теж))) але тримати таких друзів в квартирі це важко і для хазяїна і для собаки. Багато хто пише коменти але в кого не було собаки тим більше великої, це як з дітьми, прийти погратися з чужими 1 день то норм але коли свої то там ппць роботи, так і тут. Моя думка виключно, собаку велику в квартирі тримати не слід. Також люди (є різні люди) це розуміють вже коли взяли її додому, але розуміють що не вивозять по різним причинам і часто віддають в притулки чи ще гірше просто викидають і щоб такого було менше треба всі за і проти враховувати перед тим як завести собаку.
Це дуже важливе відео, дякую, що поділились досвідом.
Мені десь треба посповідатись, тож...
коли мені було шість чи сім років на базарі випадково я почула заклили про чистокровну собаку і мені було цікаво глянути. Ну, про покупку собаки я не думала, але коли ми вже відходили, то один собака побіг за нами, мій батько розчулився і купив. Зараз, я розумію, що це не звучить романтично чи мило, а це дуже безвідповідально.
Мій брат взагалі був поза цим процесом і собаці, звісно, радий не був. І так почався кошмар. Впершу чергу, мені дуже шкода собаку. Вона дуже добра дівчина, яка не заслуговувала на це лайно. Я досі пам'ятаю, як сиділа після школи у туалеті і чула, як її били, бо у хаті знову гармидер. Якби мій брат раніше став б повнолітнім, я б викликала поліцію. Про виховання взагалі мовчу. То на диван можна, то не можна. Взагалі до неї було ставлення ніби це річ, а не жива істота. Потім у неї почались проблеми з хребтом і задніми лапами... розписувати я можу довго, але краще побережу для психолога.
Словом, я знаю, що у коментарях відповідальні люди, скоріш за все, але, будь ласка, пояснюйте дітям, що та гарна картинка лише картинка. І не купуйте собаку через "знаки долі" чи іншу маячню, чи що дитина дуже хоче. Ви, як дорослий, берете відповідальність за ще одну живу істоту. Тварина - це не іграшка.
На жаль, мені цей урок дався величезною ціною. І краще б я подивилася відео на ютубі, ніж спостерігала все це.
Абі, вибач, що потрапила у це пекло.
Дякую за відео! Дуже сильно співчуваю вашій ситуації і розумію вас. В мене також велика собака котрому скоро виповниться 3 роки, котра важить як пів моєї ваги, і в якийсь момент в нього з'явилась реактивність та агресія. Хоч поступово стає краще і кожна прогулянка це робота та виховання, іноді від робочого дня втомлюєшся менше ніж від прогулянки. І кожен раз, коли чуєш від якоїсь людини або собачника "чудові" поради по вихованню собаки, хочеться розгристи їм хлебало. Тож бажаю вам удачі та терпіння з вашою пухнастою дитиною
Ви дуже сильна, сподіваюсь все буде добре.
дуже вас любимо!
Ох як я вас розумію... Прям нагадали мені нашу історію, і здерті коліна та руки, через неадекватність та агресію собачки, який важить 30 кіло, і ці гігантські калюжі (особливо неприємно знайти мокрою свою кровать), і ненависть сусідів через обіссаний підїзд, і ці думки коли шкодуєш, що взагалі завела собаку, а потім картаєш себе за них...🙈 Слава Богу більша частина проблем вже позаду (хоча не всі).
Бажаю вам сил і багато-багато любові, яка зможе покрити всі ці труднощі🙏 і зайти плюси в своїй солодкій булці, ну мають же бути і якісь достоінсва;)
І ще існує думка, що великі породи дорослішають повільніше, десь до 3 років, і з свого досвіду можу сказати, що після 3х пес став набаго спокійнішим.. звісно він залишається активним бо порода така (сеттер), але порівняно з тим як було, то різниця помітна. Тож сподіваюся, що і Рут дасть вам видихнути скоро;)🙌
Ви молодець! Насправді надихнули мене своєю силою волі))
Як я вже раніже писав, на ваше відео дворічної давності: дякую за відео, дуже інформативне, передумав заводити собі собаку
Так відбиває бажання її заводити
Щиро співчуваю вам, ви дуже хороша мама для песика, не виніть себе чи її ні за що.
Я сама не маю тваринок, підпрацьовую петсіттером. В основному мені доручають великі породи, хаскі, лабрадори, босерони і кане корсо. Я радію, що ці собаки мають в основному лагідний характер і добре виховані, тому проблеми з ними мінімальні. Але іноді треба таки сильно втримати їх, іноді накричати, іноді ледве не рятувати життя, тож робота ще та...Якось хаскі тупо накинувся на бігуна, я аж офігіла, добре, що не покусав, а просто стрибнув, і що повідок я таки втримала...
Зустрічалася колись і з власницею долматинця, то напрочуд прудка порода, вони прям непосиди страшне, і ця дівчина мене відмовляла від долматинців, бо вони мають багато генетичних вад і бідось зі здоровя'м. Сил вам і наснаги, я вірю, що з віком ваша собачка трошки остепенитьбся і дасть вам насолодитися її вірністю і дружбою сповна.
Ви дуже сильна!! Рада що хочаб одна з проблем вже позаду і дякую вам за таке корисне відео❤️🔥🫂
Незвично для каналу)
Почитав всі коментарі, стало цікаво... Ось що зрозумів:
-не у всіх такі проблеми
-у маленьких собак свої "пріколи", тому думайте двічі
-так, це складно, дорого, потребує багато часу та нервів
-мало хто жаліє що завів песика не дивлячись на проблеми
Особисто моя думка, якщо людина кинула свою собаку тому що у неї проблеми, то вона не чим не краще матері чи батька які віддають дітей у притулок. Це завжди відповідальність, у якому б віці це рішення прийнято не було. А слова "ну я не знав..." це відмазки для самого себе
оце відчуття...що навіть якщо вона обіссить всю хату, будуть обідрані руки по лікоть и проплакані сотні ночей, менше її від цього любити не будеш :3 геть нещодавно підібрала цуцен (викинули дворянинку і це був просто поклик серця, а собаку хотіла давно), виявилась з ентеритом - побороли. тепер гризе все, що бачить - зуби, ледь привчається до пелюшок поки не вакцинується х) а попереду ще багато проблем, і стерилізація в переліку. дуууууже вдячна за відос про такі варіянти наслідків і поведінкові проблеми( ви неймовірно гарні дівчатка і величезні молодці. здоров'ячка вам і терпіння :3
Дякую вам за те, що ви розповідаєте про проблеми. Багато людей не замислюються про це. Сил вам і Рут❤️🩹
Дякую за це відео. Дякую що поділилась, щиро.
Я також інколи маю важкі часи зі своїм собакою і також усвідомлюю наскільки була не готова до собаки, і не уявляла всіх підводних каменів.
Це дуже важка робота, працювати над поведінкою собаки. І ти велика молодець, що працюєш разом зі своєю собакою. Ти робиш все, що можеш і це виснажливо, але ти справді дуже великий молодець.
Нехай вам з Рут щастить!
ТАК. ТАК!!! Про підводні камені так мало говорять, на жаль.
Я принесла додому щеня з вулиці. В моїй сім'ї завжди були тварини, котики, собачки, папужки, щури, тому мені здавалось, що я добре уявляю, чого мені очікувати: я знала, що тварина буде займати багато часу; я знала, що це великі кошти: на їжу, на виховання, на лікування; я знала, що це буде буде частково обмежувати мою свободу; і я також усвідомлювала, що це буде забирати багато емоційного ресурсу. Але, повторюсь, мені здавалось, що до всього цього я готова на 100%.
Перше, з чим я стикнулась - проблеми з сепарацією. Я не могла піти на кухню без того, щоб собака або а) не бігла одразу за мною; або б) не починала плакати. Коли вона залишалась сама вдома, вона кричала так, що її було чутно не тільки на весь багатоквартирний будинок, а 100/200 метрів біля нього. Я не перебільшую. Навіть з закритими вікнами її все одно було чутно за багато метрів ззовні.
Мені пощастило, що в той момент я працювала з дому. Мені також пощастило, що я жила з подругою, і коли мені доводилось кудись іти, вдома з собакою залишалась вона.
На те, щоб вирішити цю проблему, пішло півтора роки, під час яких я не могла собі дозволити вийти в магазин, якщо подруги не було вдома, сходити в кіно або кафе, просто пройтись вулицею, без проблем вирішити проблеми, які потребували моєї присутності, це просто було пекло, це не передати словами.
Також, вона дуже боялась інших тварин. Особливо великих. Повірте, соціалізація вкрай важлива для собак і це також величезна проблема, з якою, на щастя, нам вдалось впоратись за допомогою кінолога. Але це час. І це кошти.
Третя проблема, з якою ми не можемо впоратись досі - агресія в бік незнайомців. Єдині люди, яким вона дозволяє знаходитись поруч - це ми (я і моя подруга), сусіди, яких вона знає вже більше року, і власники інших тварин.
Вона може раптово кинутись в бік незнайомої людини, яка проходить повз на відстані 10 метрів. Налякати своїм лаєм та гарчанням дитину, яка пробігає повз. Вона не пускає гостей. Вона не дається в руки ветеринарам. Її дуже важко втримати в такі моменти і неможливо заспокоїти до тих пір, поки подразник не зникає з поля зору. Кожна прогулянка - це досі величезний стрес. Я вже знаю, який людей, місць, ситуацій нам краще уникати, з часом стало трошки легше, але ти все одно не можеш бути готовою до всього, що може трапитись, на жаль.
Ну, і додайте до цього хвороби і ситуації, які не тільки потребують багато грошей, а і лякають тебе до смерті. За 3.5 роки вона різала лапи, 2 рази їла бджіл, отруювалась, у неї була алергія на пилок, вона відмовлялась від їжі, у неї були запори, і це тільки те, що я згадала одразу.
Так, я дуже її люблю. Вона стала моєю сім'єю і наразі є однією з найближчих моїх істот. Але, якби час повернувся назад, але спогади залишились, і мені б дали вибір, чи взяти її знову, я не знаю, яким би було моє рішення.
Перше що спало мені на думку, це переїзд у місцевість, де більшість будинків є на одну сім'ю і завжди є подвір'я - тобто щось накштал села або передмістя, розумію звучть аху**ь як не враховуючи ваші можливості, але вже краще прибирати обісцяний вол'єр + подвір'я, ніж себе і хату. А взагалі, хосподи, обіймаю вас((
Дуже співчуваю і захоплююся вашою силою та терпінням!
Бажаю Рут - психічного і фізичного здоров’я, хай все налагодиться ♥️♥️♥️
Тримайтесь🙏
У моєї першої собаки була така проблема, приписали якійсь гормональні краплі, і вони спрацювали, але допомогало тільки коли вона регулярно ще приймала, але мабуть причини нетримання бувають різні, але можно принаймні позапитувати у ветеринарів цей напрямок (бо нам такий варіант тільки 1 ветеринар запропонував з усіх, до кого ми ходили, мабуть вони і не знали що таке є)
Зараз у моєї собаки бували ситуативні нетримання теж після стерилізації, але ніби повʼязані з емоційним збудженням, таке було всього пару раз, тому спостерігаєм, і якщо буде повторюватись, будем дивитись
Я коли вибирала собаку вдруге підійла свідомо
не як раніше - я хочу собаку, велику. тому що маленька не собака і все таке
цього разу я виписала, що для мене важливо - розмір ручного багажу (щоб можно було подорожувати і не здавати її в багаж!), щоб не линяла, і якусь породу, що достатньо орієнтована на комунікацію
і вибрала той пуделя
а взагалі я рекомендую всім не заводити собак, тому що людей, що будуть адекватно ставитись до собаки і не мучити його дуже мало (мучають собак 80-90 відсотків власників, бо їх знання про собак дуже обмежені, або знаходять вони ці знання в застарілих місцях, де теж знання про собак дуже обмежені) А навіть якщо знань достатньо, певні моделі поведінки людей і наші звички іноді не дають в повній мірі розкрити ці навіть адекватні знання, принаймні певний час.
Я рекомендую мати собаку тільки тим, хто готовий місяць як мінімум готуватись до появи собаки і перечитувати всю можливу адекватну і сучасну інформацію про собак і брати якогось собаку чи породу не через любов до нього, а через глибоке усвідомлення, що це абсолютно інша істота, яку вам буде важко розуміти, потреби якої (доказані) ви знаєте і поважаєте, і будете займатись дослідженням своєї собаки і як розуміти собак в принципі все життя вашої тварини.
І хто готовий не брати породи собак, що створені щоб страждати, типу тих, що мають плоскі морди, чи часті якійсь інші хвороби, навіть, якщо вам візуально ця порода подобається
Що саме ви маєте на увазі під мучанням ? Фізичне покарання чи занадто багато уваги до тварини ?
@@avolk4201 Та тут може бути багато всього
1. обійми, поглажування, яких занадто для собаки
2. коли тягнуть (одно з "найулюбленіших" коли людина вважає, що прогулянка собаки починається тільки в парку, а по дорозі не дає комунікувати з іншими собаками, чи нюхати щось, постійно підганяє і навіть тягне. Також коли люди прогулюються, не звертають увагу на собаку, що телепається сзаду і постійно підтягують його, тощо)
3. не дають собакам робити нормальні для собак речі - щось нюхати, нюхати інших собак, комунікувати з ними (або дають,але заважають -наприклад на натягнутом повідці), рити, досліджувати самостійно щось, вибирати дорогу, напрямок прогулянки
4. водять на короткому повідці - очевидно, собака взагалі не може взаємодіяти зі світом нормально, випускати собаку на одному і тому ж майданчику постійно - замало
5. заводять 2х собак і 1 людина гуляє з 2мя одночасно, особливо коли обидві собаки на повідці - очевидно так собаки не зможуть нормально насолодитись прогулянкою, бо привʼязані до людини, а буває і одне до одного
6. бескінечно граються з собакою в збуджуючі ігри, вважають, що собаку треба вимотати (лазерні указки - взагалі треш)
7. залишають собак надовго самих
8. овердресура - кови тренують постійно, собака постійно повинен все робити ідеально, ходити поряд і все таке
....
список можно продовжувати, але це все про нерозуміння, що таке собака, які його потреби, також одна з найважливіших пролем - мати уявлення, якою повинен бути собака, і намагатись собаку під це підігнати
мій погляд і спосіб взаємодії з собакою, і вважаю його одним з "правельних" варіантів - давати собіці максисум свободи в межах його безпеки і щоб він не заважав оточуючим
(бути спостережливим, реагувати на те, які сигнали дає собака, вчитись з ним комунікувати і відповідати цим сигналам, бути передбачуваним для собаки, комунікувати через рот або жестами, не повідцем, давати собаці багато свободи в межах довгого повідця, або відпускати, там, де це можливо, вчити собаку взаємодії зі світом, вчитись заспокоювати собаку в перенасичених ситуаціях замість просто мучити собаку командами і все таке)
@@avolk4201 фізичне покарання - тут навіть мови не йде, очевидно, цього не можно робити, я кажу більше про те, що поганими власниками часто є люди, які навіть не усвідомлюють, що вони погані, і навіть які вважають себе хорошими (і багато інших людей теж би і не задумались, що вони погані)
і також - погані і хороші я використовую тут щоб спростити все це, очевидно, немає просто 2х категорій - поганий і хороший, а все набагато складніше і нюансніше
@@avolk4201 Та тут може бути багато всього
1. обійми, поглажування, яких занадто для собаки
2. коли тягнуть (одно з "найулюбленіших" коли людина вважає, що прогулянка собаки починається тільки в парку, а по дорозі не дає комунікувати з іншими собаками, чи нюхати щось, постійно підганяє і навіть тягне. Також коли люди прогулюються, не звертають увагу на собаку, що телепається сзаду і постійно підтягують його, тощо)
3. не дають собакам робити нормальні для собак речі - щось нюхати, нюхати інших собак, комунікувати з ними (або дають,але заважають -наприклад на натягнутом повідці), рити, досліджувати самостійно щось, вибирати дорогу, напрямок прогулянки
4. водять на короткому повідці - очевидно, собака взагалі не може взаємодіяти зі світом нормально, випускати собаку на одному і тому ж майданчику постійно - замало
5. заводять 2х собак і 1 людина гуляє з 2мя одночасно, особливо коли обидві собаки на повідці - очевидно так собаки не зможуть нормально насолодитись прогулянкою, бо привʼязані до людини, а буває і одне до одного
6. бескінечно граються з собакою в збуджуючі ігри, вважають, що собаку треба вимотати (лазерні указки - взагалі треш)
7. залишають собак надовго самих
8. овердресура - кови тренують постійно, собака постійно повинен все робити ідеально, ходити поряд і все таке
....
список можно продовжувати, але це все про нерозуміння, що таке собака, які його потреби, також одна з найважливіших пролем - мати уявлення, якою повинен бути собака, і намагатись собаку під це підігнати
мій погляд і спосіб взаємодії з собакою, і вважаю його одним з "правельних" варіантів - давати собіці максисум свободи в межах його безпеки і щоб він не заважав оточуючим
(бути спостережливим, реагувати на те, які сигнали дає собака, вчитись з ним комунікувати і відповідати цим сигналам, бути передбачуваним для собаки, комунікувати через рот або жестами, не повідцем, давати собаці багато свободи в межах довгого повідця, або відпускати, там, де це можливо, вчити собаку взаємодії зі світом, вчитись заспокоювати собаку в перенасичених ситуаціях замість просто мучити собаку командами і все таке)
@@avolk4201 очевидно, фізичне покарання - це точно не можно робити
щиро сподіваюсь що лікування Рут допоможе і у вас все наладиться! можливо ти станеш тою людиною що буде розказувати собачникам що просто потрібно знайти правильного ветеринара 😊
Боже, прям сьогодні дивовижна історія в мене була. Ввечері, коли збиралась лягати спати, я вийшла з робочої кімнати у спальню. А в мене з песиком правило - коли я виходжу з кімнати, він там не лишається а йде зі мною, бо шкодить.
А в цей раз я подумала що він вже у спальні і спить глибоким сном під ліжком (була третя година ночі). Лізти під ліжко перевіряти чи він там не було сил. Зранку я дізналась що помилилась. Песик був зачинений у робочій кімнаті. Весь мій одяг був на підлозі (він на ньому спав) і був опісяний рюкзак, в якому як пізніше вийвилось був мій диплом з додатком, незаламінований.
Але на щастя, диплом вцілів, бо рюкзак був тактичним з купою водонепроникних підкладок.
Годину відмивала рюкзак, поговорила з собакою і все обійшлось, більше лінуватись перевіряти "де собака" не буду 😅
Ми з хлопцем завели собаку два з половиною роки тому і пройшли етап дуже важкої депресії через це. Найскладніший період коли щеня просто нищить твою хату щей перепав на першу зиму коли наші йобнуті сусіди залишили нас без світла по декілька днів. Це було так жахливо, ми сварилися кожного дня бо щеня то роздербанить диван, то пробереться до хіміі і наїсться миючих, в цілому ми неодноразово доходили до тієї точки кипіння коли були готові повернути його до притулку. Але він ріс, ми продовжували через неможу займатись і зараз у нас чудовий собака, все одно він інколи косячить і створює складнощі, але я рада що він у нас є
Розумію на 100% - але потім подивишся у мордочку - і це все опровдовує!
дякую тобі за таке інформативне відео. чекаю на нове!
та для просування відео ютубом, напишу свою думку.
треба було показати це відео моїм батькам багато років тому, коли вони вирішили заводити собаку та гадки не мали, як саме з ним треба поводитись. просто завели собаку (і це не було благанням дітей) та не виховували, що переросло в досить агресивне створіння, яке не те що до інших тварин ставилося недобре, а й до людей своїх же могла кинутись.
це дуже велика відповідальність, часто хтось може переоцінити свої можливості та терпіння.
на жаль, ніколи не буде такого, щоб люди не заводили улюбленців просто так (так само як з дітьми, до речі). але бажаю тим, хто усвідомлено прийняв рішення, сил під час виховання попри всілякі складнощі.
Я пам'ятаю як я завела морську свинку... Мені тоді було дуже самотньо, я ні з ким не могла поговорити щиро, і часто плакала сама, я подумала що якби у мене була тваринка, вона б приходила і втішала мене як в всіляких фільмах, тож я довго випрашувала у мами котика собачку або хоча б хом'яка, вона довго не погоджувалась, але потім якось одного дня принесла мені якусь штуку в якій була морська свинка. Я взагалі не знала що то таке, а він ще і сам-по-собі був не дуже людимим, тож він сидів в своїй клітці або під шафою поруч, бо був на самовигулі. Мені це не допомогло з почуттям самотності, зате додало ще більше почуття провини, бо коли у нього закінчувалось сіно або вода він про це ніяк не сигналізував, він був таким хорошим, а я до нього була така погана... Через певний час після того як він помер я побачила на базарі буде гарну поставу свинку, він був такий милий і неймовірний, тож я вирішила його взяти (забувши про весь попередній досвід 👍) (взагалі це схоже на СДУГ, і мабуть оно так і є..) йому довелось жити в маленькій клітці, бо через повномаштабку ми вимушені були знімати житло в іншому місті, але через те що мені теж не було куди притнутись, і загалом бо він неймовірна крихітка він багато часу проводив на руках (він, звісно, поки був малим кусався до крові, тож з моїми психологічними травмами це було трохи важко, та все ж) але через це трохи навіть важко, бо він постійно щось просить, а дати більше смаколиків я не можу, тож вітаю знову в студії проблеми з почуттям провини, а ще він взагалі не емпатичний, що нормально як для дитини, але я хотіла пухнастого терапевта а не дитину, якій байдуже що він тебе чекала до крові, або що ти плачеш, йому треба смаколики.
Кароче. Перед тим як зводити кого б то не було живого, впевніться що ви не травмуєте його, що не 'розачаруєтесь', і що це не через ваші численні психологічні травми. (Ну або типу того)
А ще будьте готові доглядати тварину/дитину навіть в свої найгірші періоди і попри хвороби... (я ще з нового року хворію, тож знаю про що кажу (Мабуть, але у мене надто болить голова щоб нормально думати) )
*Якась розумна фраза в стилі "будьте відповідальні" і"тварина не іграшка"
Хз що я хотіла сказати...
Я люблю, обожнюю кішок. Їх стриманість-одна з причин. І мені реально пощастило мати такий милий, пухнастий, ласкавий, клубок щастя без агресії і депресії, лише трохи перебірлива в їжі і не вміє постояти за себе. Завжди дивувалась, як ця красуня випала з моїх мрій на поріг дому.
Дякую, що поділилась власним досвідом, це чудовий приклад "готуйся до гіршого", і мені шкода, що вам довелося це пережити(і все ще доводиться). Бажаю сил та витримки обом✨
Так, це жахливі ситуації. Але це не те щоб обов'язкові випадки, це скоріше з розряду "лайно трапляється".
Співчуваю та бажаю, як найшвидше та найлегше впоратися з проблемами.
Дякую за відео, бажаю вам багато сил, нервів та любові, ви велика молодець і я від всього сердця сподіваюсь на те, що все буде гаразд. Дякую за уе відео, це дісно було дуууже корисне відео, воно відкрило мені очі
Як добре що я хочу завести кота😅
(Шкода вашого песика)
Це вже прям дійсно стан Осяйної досвідом, потом і стараннями собачої мами ❤🩹💥💫
Навіть не знала, що у собак можуть бути такі жахливі наслідки від стерилізації.. оох. До цього була впевнена, що треба стерізувати всіх домашніх котів і собак, але виходить, що з собаками, у котрих їх період всього декілька разів на рік, краще стерпіти його
А про розмір песика, долматинці приикольні, але так само не думала, що вони можуть бути такими мощними і треба багато сила щоб їх втримати..😥
Про собак в цілому з дитинства була не за домашніх тварин, бо в дома до них не дуже уважно відносились (було в нас і море котів, і собак різних порід, розмірів.. і бабуся донянчувала деяких тваринок в їх старості, водила до ветиринарів, і це завжди було так сумно.. і дійсно закарбувалось, що "ми відповідаємо за тих кого приручили" та й розмір каках великих собак це взагалі шок, серйозно я коли вперше побачила це ніби гора), а я розуміла скільки уваги, часу та сил дійсно вимагаюсь тварини.. Для мене більш важливо було мати час розрулювати всі свої трабли..
Тож ви дійсно неймовірно сильна, тримайтесь 🐕
Дякую що поділилися цим, якщо чесно не знаю хто каже що мати собаку це легко. У мене немає звісно великої собаки, але я маю двох середніх - коргі та дворнягу і в кожного свої приколи. От найбільший міру коргі те що він линяє 24/7 і нереально позбутися він тонни шерсті + з віком зʼявилася агресивна поведінка до деяких собак, також іноді у нього періодами зʼявляється нетримання сечі й вас чудово розумію коли маєш уважно дивитися на підлогу щоб цю не вступити у це, ще й підтирати ліфти та підʼїзд щоб ніхто не встиг помітити. А дворнягу ми взяли з ціпка й пів року він був дуже нервовий й гавкав на кожен звук, спати було неможливо 😢, зараз ситуація набагато краща, але іноді все ще по гавкує
розумію, в мене зараз є кіт (начебто ж маленьке, проблем не повинно бути) але він постійно хворіє, за характером дуже вибагливий, загалом "дуже весело" жити (але коли спокійний, то така няшка, затіскати хочеться) я рада що він є в моєму житті, але іноді мені дуже сумно усвідомлювати що колись його не стане. в мене на досвіді за усе життя помер один собака і одна кішка. думаю, що я більше ніколи в житті не захочу заводити ніяких домашніх тварин, бо це дуже болісно за них постійно тривожитися.
дякую за відео, бажаю вам усього доброго з Рут 🤍
Люблю твої відео! Бажаю найкращого в твоїй карʼєрі.
дуже співчуваю вам! і розумію..
звісно, кішка - це не собака, але в мене було схоже. Ми завели кішку у вересні 2022 і їй тоді було 2 місяці. Згодом виявилося, що вона глуха. Потім коли кастрували її вона себе дуже погано почувала і кожен день їздили в лікарню і їй кололи уколи. І ше вона ходить в лоток десь в 50% випадків. Просто вже так задовбались це все прати... І взагалі не зрозуміло в чому причина. В неї все добре зі здоров'ям і просто... звісно дуже любиш, але ніби не отримуєш того ж у відповідь, хоч кішка не розуміє що не так насправді
0:03
"Що ви бачите перед собою?"
- Це скарб!
ДУЖЕ хочу собаку. Але скажу чесно, декілька років постійно думаю про це, що це велика відповідальність, і ще боюсь. Але сподіваюсь підходящийчс скоро прийде. Дякую за відео
Розумію. Співчуваю
Мені очевидних причин було достатньо щоб не заводити собаку, я навіть не думала про те, через що можуть проходити бідні собачники😦 добре, що в мене кіт
Пізно собака в мене вже є, тільки маленька, менше кота, з одного боку це якось простіше, бо доглядати за нею простіше і можна до прикладу привчити її до котячого лотку, (так вона ходить в котячий лоток). А з іншої через її розмір та породу у неї теж є свої "приколи", як наприклад проблеми з зубами та повна втрата зубів і впринципі проблеми з її кишковошлунковим трактом, (через що вона не померла пару разів) тож вона сидить на дієті: 1) корм м'який (бо зуби вже відсутні, хоча вона якимось чином навчилася жувати яснами 😳),
2) м'ясо максимум курятина.
3)Каша (гречана переважно).
4) Замочений в супі хліб.
Ну от типу й все (якщо це літо, то ще й яблука чи морква, натерта бо вона їх любить), короче так своїх проблем вистачає.
А так щодо стерилізації, вона не стерилізована, моя родина собачники тож вони вже знали багато випадків коли стерилізація зробила гірше здоров'ю, тож, враховуючи її розмір, вирішила що простіше зцежувати з неї молоко та мазати живіт камфорним маслом, під час того як її тіло думає що в неї цуценята, мда.
Але загалом я рада що вона в мене є їй вже 10 років і сподіваюся що вона проживе ще стільки.
Ну а вам бажаю удачі, тримайтеся, та пам'ятайте що ви не одна і ви гарна людина та друг для своєї собаки, оскільки робите все можливе для неї!
:) Ви молодець, і Ви праві, це довгий шлях.. у нас 2 кобеля і шлях 5,5 років ... все було, да іноді і є.... дракі, наші шрами, перегородки, навчання 😂ми з чоловіком самі вже кінологи...
Але потроху, все стає тихіше, старший, іеіціатор всіх кіпішів, чує нас, хоч іноді приймає своє рішення... Шон просто не любить інших собак, і це тільки контроль... єдине, так вага має значення, у нас в р-ні 10 кг одна собака, тут легше...
І так, у знайомих поряд ідуть, займаються своїми справами... але то їх життя..
Мені здалося Ви любите свою булочку :) і у Вас попереду щасливе тихе життя з собакою про яке Ви мрієте, повірте...
І ми дуже любимо своїх забіяк.... і вони спасають нас від всього, що відбувається.
З Новим 2025 роком всіх 🎉
Завести собаку це всеодно що народити собі дитину. Єдина відмінність, що собака не дорослішає і різко переходить в стадію немічного старця, за яким доведеться доглядати до кінця його мучительних днів. Здається, більшість собачників того не усвідомлюють. І схоже що їм досить часто везе, якщо з реальністю вони стикаються лише коли собаці років зо тринадцять.
Я навіть не знаю шо тут порадити. Хіба переїхати у будинок. Але це теж півміра на теплий сезон, не виселиш же цю красуню взимку надвір 😢
Красотулькіна
Сумна ситуція. Сподіваюсь у вас це хоч в трохи зміниться в кращу сторону.
Справді не чула таке про собак:( це дуже важко. Я от люблю тварин, але думаю, що напевно нікого заводити не буду. Думаю що не зможу з таким впоратись
Я НЕ МОЖУ, ЯКІ Ж В ТЕБЕ ОБ'ЄМНІ ВОЛОССЯ, ЦЕ ТАК ГАРНО ВИГЛЯДАЄ...
Як власник павуків птахоїдів і скорпіонів скажу. Це ідеальні улюбленці. Прибирати не треба, кормити раз в тиждень (а коли до ліньки готуєтся то взагалі пів року кормить не надо) маленький, не смердить кароче сказка. Мені складно уявити якби в мене були такі проблеми.. Я люблю собак але для мене це пекло а не улюбленець...
дуже співчуваю...згадала коли батьки на мене добермана спихнули ( а мені було 12), бо у них не було часу його вигулювати і годувати. А він достобіса був великий, виривався постійно і саме жахливе - вбавав котів навіть маючи намордник. З тих пір, я не хочу мати собаку, хоча я дуже любила його.
Розумію.. тварини - це така лоторея. Маю 3 котів, 1 давно, 2х рік.
Та що давно - жодних проблем, тих що врятували на вулиці, з сестрою все ок, чудова дівчинка, а її брат це пекло. Я віддала більше 10к у ветклініку, там йому то ек всі сльозові канали видалили (він без 1 ока), то не кастрували і прийшлося ще анастезію робити. Постійно йому хуйово, найголовніше нещодавно полетів з 8 поверху, там чисто хвіртка на провітрюванні стояла, ще й забита сіткою від комарів, він якимось чином дострибнув до неї, виламав, і полетів. 2 зламані ноги, забиття легень, після ще операцій, де кістки на місце ставили - серцева недостатність від кількості анастезій та операцій. Іноді я справді хочу щоб він помер вже.... я його так люблю але це морально незносно постійно бути у стресі за нього.
Треба справді бути готовою морально (ніколи не будеш) до тварин та їх проблем, бо може бути 2 нормальні кішки чи собаки, і 1 нещастя. Це суцільна лотерея, і ти не вгадаєш ніколи "кого брати" доки не візьмеш і не дізнаєшся чи витягнув ти здорову тварину, чи витягнув стрес та непомірно великі витрати на наступні 10+ років.
Проте я з дитинства хочу собаку, улюбленої породи.
Але після мого кота я не думаю що витримаю якщо і в цій лотереї програю, а я програю, бо хто ж як не я.
Тому... або я взагалі її не заведу, або коли буду настільки забезпечена щоб у разі проблем спихнути собаку на людину яка буде їздити з нею по лікарях і слідкувати за нею за плату. Бо я абсолютно визнаю - я не витримаю. Я не витримаю слідкувати за кимось хворим, нехай це робитиме хтось як роботу((
Дуже жаль собаку, вона ні в чому не винна😢
Сиджу в наряді а тут цуциків принесли...
Що ветеринари кажуть про хірургічне втручання для лікування нетримання? Які препарати вам запропонували? Естроген чи ще щось?
Про хірургічне втручання в таких випадках не чула ніколи. По ліках ми приймали людські - аурілла, нейроксон. Зараз приймаємо везикар. З вет препаратів пропалін, амірідін. Це з того що пам'ятаю
Щодо нетримання після стерилізації, чи пробували ви пропалін?
Так
Перше що скажу, Вас, дуже шкода і у цій ситуації як №1 так і №2 вашої провини немає
А тепер до другої думки. Орієнтована на людей які зайдуть у коменти і хочуть песика.
Як я бачу це в ідеальному світі і як дуже і дуже рідко це буває в житті.
Людина хоче завести тваринку (не важливо яку) досліджує це питання самостійно, звертається до лікарів ветеринарної медицини по консультацію і випитує про підводні камені, зважує всі за та проти, бере тваринку і заводчика в перший же день іде до лікаря ветеринарної медицини і все по суті бере консультацію по догляду саме за цією тваринкою враховуючи всі нюанси здоров'я цієї конкретної тварини.
Тепер стосовно ситуації №1. Нажаль у собак середніх та великих порід статистично нетримання сечі спостерігається частіше і це ніяк не пов'язано із хірургічним методом виконання операції. Це так фізіологічно стається. АЛЕ є дуже великий нюанс. Перш ніж сказати, що це дійсно наслідок операції потрібно провести ряд досліджень і виключити усю можливу інфекційну патологію яка може до цього призвести. Судячи з того що це безперестанку вже 1.5 роки це дійсно такий побічний ефект. І так його можна пробувати корегувати медикаментозно але якщо будуть позитивні результати скоріше за все доведеться пожиттєво сидіти на ліках (що звісно ліпше ніж сидіти в калюжі). Ну і є звісно інший варіант змінити умови проживання аби тварина жила у вольєрі і не відчувала себе ізгоєм. (Я б не радила собак більше 10 кг заводити в квартиру але це діло кожного, я не засуджую). О доречі бачила труси для тварин багаторазові і з підтяжками.
Стосовно ситуації №2 врахоючи густоту населення в Києві правильно робить ваша Рут що не контактує з собачками, здоровіша буде. Але якщо серйозно, тут має працювати команда невролог + зоопсихолог. Шлях важкий і тернистий, терпіння і любові Вам.
Іще одне, Ви не будете поганою людиною якщо зрозумієте, що не взмозі більше жити і доглядати її, і немає нічого поганого якщо ви захочете знайти їй нового люблячого власника із підходящими для неї умовами.
Я колись дуже хотіла собаку, але батьки не дозволили. Тоді я ображалась, а зараз вдячна. Не уявляю як би я зараз була б з собакою...
Дякую за щирість. Дуже хочу колись завести собаку. Ніколи не думала, що з песиком може бути настільки складно... В дитинстві мала стафа і вигулявала двічі на день, годувала і спала вобнімку.
Щодо проблеми нетримання - може спроуєте орендувати приваттний будинок? Я точно знаю, що в Києві і околицях є варіанти не за всі гроші світу. принаймні в літній період це могло б трохи нівелювати проблему.
Можливо в Рут просто перехідний вік?... І все згодом саме пройде?
Будь ласка, не опускай рук!
Я б теж не заводила б собаку, якби в 5 місяць повномасштабної війни моя мама не принесла цуценя і сказала, що вона буде жити разом з нами. Наразі Найці (так звати собаку) 2,5 рочків, і за нею піклується я і мама. Найка дуже домашня і ревнива собака, бо крім неї є ще дві киці, тож у неї іде боротьба за увагу матері
Співчуваю😢
Дякую. Не буду заводити собаку.
я все життя дуже люблю собак, в мене їх троє було, по одній в певний період. Але ті собаки не люблять мене. Я іх вигулюю купаю, даю їсти. купую смаколики, але щоразу вони тікають від мене і не хочуть слухати. Що я не робила як себе не вела, відношення собак до мене як до потенційної загрози. Може на другій собаці я ще думала, але третя собака дала мені зрозуміти що я більше ніколи не заведу собі собаку. Те що мені вони подобаються не означає що я ім маю подобатись.
Дуже вам співчуваю, вам просто банально непощастило, все ж таки життя це рулетка. Ще раз усвідомлюю, що нажаль хороший заводчик не завжди=стабильна психічно і фізчно собака. І судячи з усього, Ви все ж помилились з вибором породи. Далматини дуже не легкі навить досвідченим кінологам, про початківців мовчу. + Якість цих собак, особливо їх психіки залишае бажати кращого. Навіть не дивлячись на рідкість цієї породи, порки у них бувають дуже часто. Цей коментар я хочу адресувати тим хто лише збирається завести собаку. Підводні камені трапляются, до них треба бути готовими.
У мене схожа проблема ми купили собаку вона типу не дуже велика і не дуже маленька ( якщо що порода називається поляська гонча) и це просто жах вона риально сиця 15 раз на день я сам рахував вона среця по п'ять раз на день вона кидається під машини навіть один раз вже попала так само і на людей і вона не агресивна просто хоче гратись і це все в п'ять місяців
Бро
Сіс
Жеви з цим і люби собаку
Є як є, але це створіння, що любить тебе, хоч в неї і є проблеми
Але так, після тварин ти готовий до дітей в цілому
Просто тому що це така ж важка праця
Тіки не на 10 років
Але легке стерильне життя без дітей та тварин хіба то для нас?
Сибутин, нігісем - вирішують проблему енурезу
Я думаю що вам просто не повезло з заводчиком. Хороший заводчик завжди підтримує контакт з власником і хороший заводчик мав би вам повідомити про те що можлива така побочка від стерелізації, і з самого щенячества порадив би хорошого кінолога. Тому що з вашої розповіді я зрозуміла що ви просто вперше стикнулися з цими проблемами і через незнання (а це нормаьно для людини у якої перша собака), не могли їх нормально вирішити і страждали :( Але у мене для вас хороша новина - далі буде легше, і зараз ви кажете що не заведете більше тварин, проте з наступною собакою вам буде у 100 разів простіше, бо у вас уже огогого який досвід :)
У нас чудова заводчиця.
А як "нормально" вирішити ці проблеми? Одна все ще актуальна, підкажіть
@ для ветеринарних проблем - знайти хорошого ветеринара. Моя улюблене клініка в Києві - редфокс, знайомі собачники також радять зоолюкс. Для поведінкових проблем - звернутись до хорошого кінолога, можу рекомендувати Юлію Миргородську, у неї є онлайн заняття.
А ще більш можливо, у неї ПТСР
Вибачте ,но я б не мучав би собачку😢 і себе ...
Ми відповідальні за тих кого приручили.
Доброго вечора, прошу пробачення за оффтоп (собаку не мав, не можу розповісти щось своє, на жаль чи на щастя, а так намагаюся співчувати Вам, у самого тільки кішка та папуги були), чи буде огляд на те, що робить Дісней з "Королем Левом" як брендом? Наприклад, про "Муфасу", бо на пісні з цього фільму роблять анімації з 2д анімацією, а сам фільм називають "експериментом, що провалився"? За можливістю, просто як невеличке окреме відео
дякую, що поділилась проблемами 😥🫂♥️
можливо це утримає багатьох людей від необдуманого бажання завести собаку.
чомусь я впевнений, що більшість на твоєму місці просто б викинули її на вулицю 😢
не можу нічим зарадити і допомогти, хіба що віддати її комусь в село, де можна збудувати вольєр і основні проблеми будуть нівельовані 🤷
Після цього відео люблю своїх рибок ще більше🙂
А взагалі, дуже співчуваю, це жах якийсь😵💫
Купіть препарати при нетриманні сечі як для людей: повинно допомогти
Складнощі й специфіка породи та віку Вашої собаки. Глобальних проблем немає, собака здорова та активна. Єдина проблема в тому, що Ви собі уявляли все не так. Насправді гладко й просто все тільки у тих, кому пофіг на тваринку і вони не звертають уваги на якусь там тривожність, зміну поведінки, тощо...
Дуже рада, що для вас це не глобальні проблеми.
Сподіваюсь ви їх маєте, бо інакше звідки така впевненість.
@fueta_22 живу з гіперактивними собачками середніх порід майже 10 років, зазвичай їх у мене одномоментно 2 або більше, при нагоді забираю їх з вулиці чи віджимаю у неадекватних власників. За весь цей час було різне і хєрове також, типу собачок після дтп, з вадами серця, інвалідністю, патологіями, тощо.
@fueta_22 видаляєш відповіді на коментарі? )
Ютуб завжди відправляє коментарі на перевірку перш ніж публікувати, і сам їх видаляє (навіть не показуючи мені), якщо вважає, що вони порушують правила спільноти.
Ага, тобто маючи такий досвід, замість того щоб виразити розуміння і підтримку, ви обираєте знецінювати, вау. Описані у відео проблеми не є специфікою ні віку, ні породи. Гіперактивність не має нічого спільного з реактивністю. А те що ваші собаки більш хворі не робить мою здоровою (здорова собака з нетриманням сечі, лол). На цьому все, всього хорошого.
Не можна заводити таку собаку в квартирі, тим паче орендованій.. Ця істота потребує простору, фізичних навантажень. Тільки приватний будинок. І то треба 1000 раз подумати.
Для квартири може бути щось на кшталт карлікового, або пекінеса... але теж там проблем купа.
Байдуже собаці в квартирі вона чи в домі, вона має спати 16 годин на добу. Жили ми і в домі, і в квартирі - різниці нуль - собака спить весь день на дивані, що там, що там. А навантаження мають бути під час прогулянок.
Лол, карліковий пікінес )
собака нормальна після 3х років, а до 3х років це проблема =) - але заводити краще велику породу, мілкі породи -то набагато гірші
Перший офіційний коментар
Ого
Тепер я більше розумію людей які не здають житло людям з тваринами
Мені у цьому сенсі пощастило, бо я не люблю тварин))
Судячи з ваших коментарів під відео тієї ж Насті "Смішно не буде" - ви нікого не любите.
Хочу котє. Котє можна завести в любу погоду та настрій🤌
Це просто треш, вміють ж люди шукати собі проблеми. Мені чесно тебе просто жаль, витрачати найкращі свої роки життя на подібне, псувати нерви і психіку, коли увесь цей час можна було б потратити на щось куди цікавіше і приємніше
Миха, ліки Пропалін називаються, дивно що ніхто з лікарів вам не сказав. Даєте і нетримання сечі пропадає. Так, треба давати кожного дня, до кінця життя, але ж краще ніж нетримання сечі. Ютуб видаляє коменти, тоже редагую: чи не підкажите ім'я лікаря та таблетки? Це було б корисно для всіх з подібною проблемою, бо на скільки знаю, лікарі тільки розводять руками та кажуть що лікування окрім пропаліну нема.
Ми приймали
- дорого
- на все життя і нічого не лікує
- зник з продажу в Україні і давно вже немає (може зараз з'явився, не перевіряла, але 4 місяці підряд ніде не було)
- не допомагав на 100%, все одно були періодичні підтікання. Можливо варто було погратись з дозою, але тим не менш
На даний момент знайшли дешевий аналог в таблетках який працює плюс мінус так само, але лікує і є шанс що з часом можемо з ліків зійти повністю. Взагалі багато чого перепробували разом з лікарем. З калюж вийшли на легке підтікання каплями протягом дня
@@fueta_22 А не підкажите, що за таблетки (діалікс?)? тема для мене актуальна, бо багато знайомих собачників з цією проблемою маються, і всі кажуть що невиліковно. а з пропаліном так, стосовно ціни дорого, і він періодам пропадає з продажу (це через війну, бо вет препарати не в пріорітеті завозити). А може навіть і лікаря порадьте? Буду його рекомендувати знайомим, якщо справді допоміг. Бо усі руками тільки розводять
Ім'я лікаря не знаю на жаль, але це клініка Енімал Сервіс в Чернігові. Лікар сказав, що це все дуже індивідуально і лікується наугад, грубо кажучи, просто перебираючи різні препарати, дивлячись на результат, корегуючи дозу і т.д. За цей час ми перепробували дуже багато чого, але це все були людські ліки при нетриманні і проблемах з сечовивідною системою. Зараз приймаємо Везикар
@@fueta_22 щиро дякую! бо це прям поширена біда, нажаль.
Як би ви не любили свого песика,але (з власного досвіду) тримати собаку щей й таку велику у квартирі це випробування і для вас і для собаки і для ваших сусідів. В мене був доберман, це гіперактивний пес і проблеми почалися одразу, про квартиру не скажу адже спочатку до привчання все було (короче прибирав я часто) і шкодив він теж, але це ще фігня. Він вночі або під ранок починав сильно гавкати і навіть прогулянки о 3-4 ранку не спасали, далі робота, він сам у дома і це ппць, хата перевернута, сусіди в шоці. Я ще навіть не сказав про їжу, це таке собі але медицина на песика це як стоматолог для нас, ціни ппць. Початок був це вуха та хвіст (хто знає ії обрізають), потім реабілітація і т.д. Скажу просто, собака це дорого та нервово, а у квартирі це помножується в рази. Ще, з собакою постійно треба займатись а це багато часу також якщо ви хочете щоб вона була слухняна. Більше собак я не заводив але дуже хочу, но розумію що тільки якщо буде часний дом тоді да.
Ніколи у нас не було проблем через життя в квартирі 🤷🏻♀️ собака жодного разу не шкодила, не шуміла, сусідам байдуже взагалі, вона спить цілий день. Ми жили з нею і в будинку, і в квартирі, я різниці не побачила взагалі ніякої. Уточню хіба що, що працюю з дому.
@@fueta_22 Винятки бувають та й я казав за свій досвід, але для такої великої тварини потрібне місце. Про будинок я казав не тому що сусіди поряд а тому що там собака може гуляти незалежно від вашої зайнятості на свіжому повітрі, і там же їй можна створити невеликий ігровий майданчик. Також бували моменти коли ти хворієш і собаці це не поясниш бо з нею треба гуляти мінімум 2 рази в день в любу погоду. Скажу ще раз, мені дуже подобаються собаки (та й коти теж))) але тримати таких друзів в квартирі це важко і для хазяїна і для собаки. Багато хто пише коменти але в кого не було собаки тим більше великої, це як з дітьми, прийти погратися з чужими 1 день то норм але коли свої то там ппць роботи, так і тут. Моя думка виключно, собаку велику в квартирі тримати не слід. Також люди (є різні люди) це розуміють вже коли взяли її додому, але розуміють що не вивозять по різним причинам і часто віддають в притулки чи ще гірше просто викидають і щоб такого було менше треба всі за і проти враховувати перед тим як завести собаку.