Я присвячую це відео своїй бабусі, якої не стало місяць тому🙏🏻 Людина, яка в «за 60», могла ходити на фітнес з подружками (бабуся жила в малесенькому селі на 700 осіб, але ловила всі можливості), почала їсти авокадо раніше за мене 😁, неймовірно слідкувала за своїм здоров’ям, правильно харчувалась, жила яскраво, в неї не було жодної вільної хвилинки🤌🏻 і як же вона любила свої хоббі! Ніколи їй не сиділося на місяці, адже стільки ще всього вдома можна зробити гарним) Ну справжня аутотелічна особистість! («Потік» Чиксентмігаї писав з неї ніби) Бабусю не могло зупинити ніщо, але рак був надто швидким. Дякую, що була в нашому житті! У всіх нас є частина тебе!
Співчуваю Вам . В мене помер батько у березні цього року . Теж онкологія , дуже швідко пішов . Йому було 67 років , але він був таким веселим , молодим , яскравим , активним та дуже любив життя .
Співчуваю вам. Ваша бабуся молодець❤ Мені подобається переглядати стрічки активних літніх людей. Коли бачиш їх то хочеться більше бачити таких людей в Україні .
Ви в 23 знімаєте наукові відео , я в 23 бухала з однокурсниками за гаражами :) от вам і приклад як все змінюється - сучасна молодь набагато швидше розвивається і чогось досягає. Зараз мені 33 і я почуваюсь більш впевнено , більш комфортно сама з собою і всі відчуття від життя більш глибокі . Але є гігантський мінус - культ молодості і вся ця естетика - де навʼязується , особливо жінкам , що за 25 ти вже стара , не народила о 30 - стара , в тебе перші зморшки - не красива , і так далі і тому подібне . Це заважає . З позитивного - я мрію що в старості зможу сидіти пити вино з подружкою на узбережжі і курити . Бо зараз не пью і не курю :)))
@@AlexBez13а по-вашому для жінки народити це є обов'язковою умовою? Чи дитина, на вашу, думку це саме без чого неможливо прожити нормального життя жінці? Ніколи не погоджуся з такою дурноватою позицією, я сама жінка і все чого я прагну - самореалізація, розвиток і пошуки себе, а дітей взагалі не хочу, бо ніколи не любила їх і що ж тепер я якась неповноцінна?
Мені 53 роки. І я кардинально прямо зараз змінюю своє життя. Я вчуся на перукаря-колориста. Я все життя чомусь навчаюся. Курси крою та шиття, вишивки, дизайну, малювання, танці і навіть балет. Усе це змішано зі спортом і читанням книжок. Я цікавлюся маркетингом, смм, історією, психологією,штучним інтелектом.Так, зміни у тілі є, але ж міліони людей живуть і працюють зі слабким здоровʼям і фізичними вадами. І старіння- це не гірше від діабету у 20 років. Якщо чесно, то зараз мені навчатися легше, тому що мій мозок знає як це робити і йде до цілі коротшою дорогою. Я знаю себе, своє тіло і свої можливості.
Ви чудовий приклад, бажаю вам натхнення і удачі на вашому шляху! Зі мною в інституті вчилися люди, яким було від 30 і до ~60 років, я в свої 25-26 була там наймолодша (в усіх друга вишка). Це був чудовий досвід. По-перше, спілкування в різновіковому колективі це щось неймовірне. По-друге - я реально побачила, як з віком люди можуть швидше вчитися і краще організовувати своє життя. Це дуже надихає.
Мені сорок, іноді відчуваю себе на 18, іноді 120. Скільки себе памʼятаю - завжди так було, окрім одного нюансу, що світ більше не сприймається як чарівна загадка, і це іноді мене засмучує. Особиста моя думка - що меншість людей переходить до дорослого сприйняття себе і , а більшість залишається інфантильними. Дорослішання це історія про взятття на себе відповідальності і бачення наслідків своїх дій. Старість і дорослішання різні речі. Старість більше про фізіологію, про те, що організм виходить з ладу, про хвороби - тому почуватися старим можна і в 21
Мені 35 років. Відчуваю себе десь на 30. Можу з впевненістю сказати, що саме в 30 я нарешті стала задоволена своїм життям і це задоволення зростає з кожним роком. У 32 я вирішила вивчити програмування і зараз вже працюю веб розробницею. Почувати себе тим дорослим, який вирішує проблеми та складні ситуації почала десь рік тому, коли довелося екстренно переїжджати через ракетну загрозу. Я змогла асимілюватися на новому місці, знвйти нових друзів, нові хобі та досить успішно піклуватися про себе. Це дає сильне відчуття внутрішньої впевненості. Мені подобається бути дорослою.
@@tatianaianiuk я наразі вже повернулася додому і наново шукаю друзів та розваги. Бо всі знайомі роз'їхалися. Тепер у меня є досвід, я знаю, що якщо змогла один раз, то зможу і інший. Зараз мені набагато легше спілкуватися з людьми та насолоджуватися життям, ніж в 20, бо я краще знаю себе. Щодо програмування, то це складний шлях. Головне подолати приниження та відчай першого року) я теж навчалася сама, купила курси на популярному інтернет ресурсі. Вони дешеві і насправді вся інформація є в інтернеті. Але перші півроку точно я билася головою об стіл і не тільки метафорично) бо це ж потрібно весь свій спосіб мислення перебудувати на новий лад. Просто у мене були приклади знайомих, яких я вважала не розумнішими за себе, а вони писали код. Плакати від навчання це нормально, у всіх так було, не розуміти нормально. Це перший етап і всі його проходили. На своєму першому проекті я плакала стабільно раз на тиждень. Зараз вже набагато легше. Мозок як м'язи, його можна натренерувати на будь-яку діяльність. Не опускайте, це банальність, але у вас вийде все, чого ви захочете. Не будьте до себе добріші
Привіт! Прочитала ваш коментар і він мені прям відгукнувся, також побачила що ви повернулися і шукаєте друзів) мені 32 зараз і я вчусь програмуванню (вже на фініші, готуюсь до пошуку роботи). Якщо цікаві нові знайомства - можем обмінятися контактами) як мінімум встановити контакт на лінкедін
Коментар до 31:18 Мені 31. Окупація Донеччини сталася, коли мені був 21 рік. Звісно, я переїхала і намагалася виживати на новому місці. Але постійно чекала, що колись почнеться нормальне життя і відкладала важливі для себе речі. Усвідомлення того, що це неправильно, до мене почало приходити лише десь у 2019, і я почала потроху повертатися до покинутих мрій і взагалі відчуття радості. Я досі відчуваю наслідки цієї травми та, схоже, що я застрягла у віці 23-24 років.
Мені 38 за паспортом. Повноцінно дорослою не почуваюся досі, і не впевнена, що почуватимусь після 40 😆 Дякую за відео, тепер з більшим оптимізмом дивлюся в мабутню старість.
Класне відео. Перший раз зустріччю на ютубі цю тему. Заставило замислитись 🤝 Мені 32 відчуваю себе на 27. Яскраво пам’ятаю літо 2021 коли ми з хлопцем багато подорожували і часто їздили на побачення у різні локації,ходили на концерти. То і літо здавалося таким довгим ніби цілий рік. То було найдовше літо у моєму житті. Два наступних літа проведені за плідною роботою. Промайнули як один місяць 😅
Мені 28. Почуваюся на свій вік з 25. До того здавалось, що мені 16. Саме в той час, я знайшла справу якій захотіла присвятити життя і за ці роки встигла в ній реалізуватись. Саме на роботі і у розумінні себе, своїх бажань та цінностей, виборів, почуваюся зрілою, дорослою людиною і це мене зовсім не лякає. У відносинах з друзями -мабуть років на 16. У стосунках з чоловіками свідомо обираю бути інфантильною - мені так подобається. Не вважаю покупку дому і народження дітей ознакою зрілості. Для мене найкращий показник - вміння чути і розуміти себе.
Було супер цікаво! Особливо сподобалась теза про те, що ми і через 10, і через 20 років будемо нами ж. І що з віком нічого само собою не зміниться, якщо ми самі не захочемо змінити наше життя на краще, зробити його більш наповненим і яскравим. А на моменті про те, що українцям точно не варто відкладати життя на потім аж всплакнулося 🥺 Дякую за відео! ❤️🔥
Дуже знайома історія(( Інфантильні батьки - це біда. Коли дитина усвідомлює, що роль дитини у сім‘ї вже зайнята її батьками, і їй не лишається нічого іншого, як передвчасно подорослішати.
у мене було так само колись у 16-17, але коли я від них відрізалась почала відчувати себе молодшою. бо вже не було того прикладу "недо-дорослої" людини і я постійно стискаюся з якимись проблемами, які не можу чомусь вирішити. відчуваю, що навколо всі дорослі, але тільки не я((
О господи. 15 недалеко від 17. В Америці ти не то що дитина в цьому віці, ти немовля. Вони сім'ї заводять після 30. До того ще шукають себе і розважаються. А в нас всі біжать один поперед одного щоб заміж вийти. Треба якась золота середина щоб була.
Згадала одного свого знайомого... Йому десь під 90, чи вже більш 90... Досі працює на своїй фермі, вирощує малину. Каже, "я не збираюсь поосто сидіти та чекати смерті, як иої ровесники". В нього стільки справ та планів, що йому ніколи помирати )) До речі, його молодшій доньці десь біля 20 зараз!
Ще такий вам прикол. Якщо ви дивились мультсеріал "За садовим парканом" ("Over the Garden Wall"), то, певно, пам'ятаєте Звіра (ота рогата тінь). Так от. В оригіналі цього персонажа озвучував Семюель Ремі (Samuel Ramey) - топовий оперний бас 80-90-х, і на момент виходу мульта йому було десь 72 рочки. Можна помітити, що "Come Wayward Souls" у мульті він наспівує з коливаннями в голосі (це вікове, зв'язки зношуються, тому він зараз і не співає на великій сцені), але він перелаштувався з оперної сцени на усілякий двіж з підкастами і озвучкою. І ось це мегакруто! Типу, людина не забиває жити це життя через вікові зміни. Навпаки - радіє новому досвіду і за будь-який цікавий двіж ❤
@@panda7915 просто я фанат Реймі (як на мене, він найкращий оперний Мефістофель! 😻 ), тож приплітаю його всюди за першої ж нагоди 😅 А мульт дійсно мегакрутезний і взагалі шедевр 🔥
Дуже цікаво. Мені стало легше після перегляду цього відео. Мені 29 і я не почуваю себе дорослою, іноді поводжу себе як дитина. Тепер розумію чому. Дякую 🙏 До речі, мені подобається ваша класифікація ☺️
Дуже цікаво! Дякую авторці! Маю 51 рік віку, та почуваюся на 35. Завжди соромилась цього, весь час собі нагадую: згадай, скільки тобі років. Коли хочеться зробити щось, притамане молоді: танці, пляж, жарти, одяг і т. п. Хоча маю параметри 90×60×90 і гострий розум. У мене завжди дисонанс у душі. Слава Богу, що це поширене і здорове явище.
Старості не боюсь, а того, що буду жаліти про нудне та "коротке" життя. Відос файний, ніяк не міг зрозуміти, чому в мене нема відчуття "дорослості", хоча вже давно не 18)
Почала почувати себе дорослою після того як стала мамою і часи до батьківства називаю «молодістю», адже настали часи коли ти відповідаєш повністю за маленьке життя і в тебе має бути вдома наготована їжа, все чистенько і так взагалі купа обов‘язків а ще робота 😮
Мені 25, почуваю себе на 24 десь і відчуваю себе дорослою і кайфую віл дорослого життя - чому ніхто не казав що дорослою і відповідальною бути круто і приємно, коли від мене все залежить - це класно ❤ До речі, одружена, маю хату і дитину
Теж 38. В 20-25 чітко знала чого хочу. Зараз, маючи і досвід роботи, і досвід материнства, а також травмуючий досвід війни і важкої хвороби, взагалі не розумію чого хочу далі. Наче і в офісі легше, ніж вдома з дітьми, але й виконувати забаганки роботодавців і клієнтів більш не хочеться, цінуєш вже більше свій час та ресурс...
мені якраз зараз здається що я відчуваю себе на 25 і мені дійсно 25 (і раніше завжди з дитинства відчувала себе дорослішою за оточуючих однолітків). якраз середнячок- ще молода і вже задумуюсь над «дорослими» планами щодо дітей, зміни професії і тд і тп, що на мою думку притаманно зрілим людям внутрішньо.
Дорослим себе відчуваєш, коли на тебе покладається велика відповідальність та довіра. А коли твоє життя безтурботне, а точніше не думаєш що буде завтра і їсти завжди є коли і за комуналку взагалі не думаєш і з роботою все файно і головою в цілому думати важко не треба та приймати важкі рішення які можуть мати наслідки, то можна себе відчувати на 19 хоч в 70 років Чим більше людина схавала життя тим вона буде доросліше. Але то не завжди так, бо інколи людей життя зовсім не повчає. Але по собі скажу, що коли в мене в житті все добре та стабільно і всі фронти потреб закриті, то я себе відчуваю більш енергічним та молодим, а коли їх багато відкрито і треба щось з цим робити і розумієш, що це не одразу, то стан стає більш морально важким як і самі думки більш глибокі і меньше позитиву. І для себе зрозумів, що щоб себе відчувати молодим, треба просто мати згоду легко жити, а легко жити - це коли всі твої потреби перекріти, а щоб перекрити всі потреби і не думати про них, а тільки про саме життя, то потрібні гарні гроші і ось тільки тоді психологічно ти будеш кайфувати від самого життя
В свої сімнадцять я відчувала себе на 30+. Зараз мені 18 і я відчуваю себе на 28 років. Раніше я відчувала себе набагато старіше. Тобто доходило до 60+ років. Тому зараз я бачу, що чим старіше я стаю, тим молодше себе відчуваю морально 🍓😁
Дуже цікава і надихаюча тема! А ідею "насичувати свій день більшою кількістю цікавих подій - і день здаватиметься довшим" можна взагалі вже взяти собі за інструкцію до дій і взятися за їх виконання🙂👍
Гарно говорите! не можу погодитись стосовно вашої класифікації, тому що людина це динамічність, хтось росте, хтось ні, хтось змінюється свідомо, а когось колихає хвилями...не можна класифікувати те , що є процесом.... Стосовно віку, то мені мабуть 300, десь так відчуваю....На мою думку справжнє народження людини починається тоді, коли свідомість повна, коли кожен крок свідомий...
Дуже цікаве відео👍 Мені 46, і дійсно в 43 роки я раптом відчула свій реальний вік. Коли я це усвідомила, знову почала відчувати себе молодше, ніж мій біологічний вік.
Приблизно на свій вік відчуваю, може десь мінус пару років. Скоріше це пов'язано з тим, що в мене багато подій в житті, вже велика сім'я і я не сиджу на місці. Також, чим більше дізнаюсь - тим старшою себе почуваю. Для мене дивно, що в когось кількість знань означає молодість 😅 я пам'ятаю себе молодою. Хоч і була розумніше багатьох, але в порівнянні зі мною сучасною, то вже не така й розумна😁
Дякую за працю ❤ дуже цікаво:) Так жаль, що наша реальність пострадянських країн така ( і це без війни) … Більшість літніх людей вже ніколи не будуть мати добробуту, ходитимуть до смерті без зубів бо немає коштів, відчуватимуть себе старими і труситимуться за кожну копійку бо пенсії стартують 2093 гривень:(
В 31 відчуваю себе на 24. Подорослішала і сенсі життєвого досвіду і розумінні відповідальності за своє життя. Але досі завзято мрію перед сном, малюю і радію, коли бачу веселку)) Дякую за цікаве відео ❤
Дякую, Іринко за дуже хороший канал. Я став твої прихильником. Додай мене у список фанатів. Так ось про тему. Дуже важливу. Коли мені бахнуло 50... я пішов у фотошколу. Всі знайомі стали "на вуха". Дякую своєму гуру, що "заразив" мене жанровою фотографією. В 60... ( наберіть повітря) я пробіг свій перший півмарафон. Бігаю досі. Іринко, старості не існує. Це усе в нашій голові. Як мислиш так і живеш...
Ті хто розвивають свій мозок все життя молодшають. Моя мама в 60 через війну опинилася в іншій країні вчить дві мови і каже реально пам’ять стала краще мозок реально наче посвіжішав. Тому ніколи не пізно його підбадьорити. Хоча моя мама і так все життя працювала мозком (головний бухгалтер) але реально ключове - вивчати нове а не прост робити роботу
23:16 у літніх людей ризик депресії мінімальний, бо всі ті, у кого була депресія, просто не дожили до літнього віку, бо пішли з життя за власним бажанням значно раніше. Всі ці приклади це дуже добре, для американського суспільства, яке має медичне страхування та накопичувальну пенсійну систему, що дозволяє їм турбуватися про здоровʼя та бути фінансово забезпеченими після виходу на пенсію. Більшість наших літніх людей, особливо самотніх, змушені буквально «доживати віку» в злиднях, не маючи грошей на необхідні ліки.
Це топове відео!) просто набрид уже матеріал про розвиток і самовдосконалення 😅 Бо я людина яка і так багато від себе вмагає коли натрапляю на такий контент думаю « і ви туди ж бляха муха!») Але це відео зайшло на ура, такі питання якраз що цікавили) і сама подача ніби краща стала) лайк!)
Дякую за відео, цікаво. Маю 43, багато років почувався і виглядав (та й досі виглядаю) молодше однолітків. В період ковіду (коли всі ходили в масках) на касі попросили документ при купівлі алкоголю, от насміялися. З приводу психологічного відчуття віку згоден, що досягнення певних цілей (будівництво власного будинку, шлюб, діти) ніби переводять на інший віковий щабель. В цьому році мав проблеми зі здоров'ям, 5 місяців тому пережив операцію по видаленню кісти з гайморової пазухи і вирівнювання перегородки носа. Самопочуття досі не повернулося до стану доопераційного. Нажаль лікарі недоінформували мене щодо стану, який буде після операції (найбільш важко було переносити погіршення сну), інакше шукав би альтернативи. Одразу став відчувати себе років на 10 старше, навіть якимось старим і немічним. Роблю висновки, що найбільше впливає на відчуття віку - фізичне самопочуття. Чув, що 5 місяців - дещо зарано, щоб робити висновки про результати операції і що для відновлення треба більше часу, сподіваюся, що так і буде.
Вік 20-30 найкращі часи життя і крапка. Те що після 30 років життя стає психологічно простіше то нічого не значить, бо найбільш спокійно ви себе будете відчувати на кладовищі:) Стрес, депресії, ейфорія, щастя, любов, ненависть коротше емоції - це і є життя. І все що роблять люди за 60, це згадують себе молодими і не важливо наскільки важка ця молодість була. Люди, цінуйте час і свою молодість:)
Тю, мені 39, і зараз безумовно найкращі роки.. І далі будуть найкращі. Я живу тут і зараз, і в цьому і є кайф. В мене одна жіночка знайома, їй, ну певно до 70 вже. І їй точно ніколи сидіти і страждати за молодістю. Бо в неї дуже наповнене і змістовне життя. Тож, не в молодості щастя.
Дякую авторці за роботу, але, насправді, людина почуває себе молодшою (щасливою), коли все добре з її рідними, коли все добре з її країною, немає війни і біди поруч.
Дуже цікаво🔥 І хочу зазначити, що з кожним разом відео стають все кращі! Мені 23 і я теж відчуваю себе на 19😃 І справді, за всі попередні роки, зараз відчуваю себе щасливішою(попри важкий період).
Неймовірне відео, яке думаю варто переглядати після кожного дня народження з появою навʼязливих думок про наближення старості, щоб нарешті припинити її боятись, а просто почати насичувати своє життя ❤
В книгах "Кульбабове вино" Рея Бредбері і "Многії літа, благії літа" записаній зі слів Андрія Ворона, можна знайти роздуми цікаві про ці питання. Ці книги дуже різняться між собою, але можуть дати відчуття опори.
Важко почуватися дорослою, коли поволі крокуєш до тридцятиліття, але не знаходиш собі місця в не своїй тарілці. 😂 Я дуже люблю ваші відео, чи можливо, що ви присвятите одне з них темі поліматів, або так званих «людей-сканерів»? Зараз я читаю книгу «Омріяне життя» і просто в шоці, наскільки вона точно описує усю ту суміш емоцій, які супроводжують когось, хто ну ніяк не може знайти одну стежку і намотує маршрути по життю (і кому услід кричать «Подорооослішай!»). 😢
До нас в офіс якось зайшов 60 інженер який дуже шарив в сучасних програмах креслення, не п'є кави і чаю і любить ходити пішки.. я йому дивувалась а ще більше здивувалась, коли мені сказали, що йому 80😮 я була в шоці який в нього в цьому віці ясний розум і здоров'я на цей вік.
В мене жіночка така в дворі є.. Якось за розмовою згадала, що вона 41го року.. Ми з чоловіком сперечалися, чи дійсно вона так сказала. Виявилося - так! Людина, працює, спілкується, веде досить активне соціальне життя. При пам'яті, як то кажуть. Дуже чудовий приклад, що старість буває дуже різна.
Дуууууже дякую за відео, це те, що мені треба було почути♥️ мені 29, я себе відчуваю десь на 22. Пам’ятаю, коли святкувала 22й день народження подумала «який чудовий вік, от би далі не старіти» 😅 останнім часом переймаюсь тим що не відчуваю себе дорослою, а це відео допомогло мені себе краще зрозуміти і менше хвилюватись з цього приаоду😊
Я це назвав фіксацією особистості, момент коли вона сформувалася в мене остаточно, відкинувши всі коливання з одного емоційного стану в інший, було десь 22-24, і так як змін більше не відбувалося кардинальних, десь там в своїй голові і залишуся. Навряд я щось в тому зміню, мені комфортно мати таку особистість.
Випуск вогонь! Дякую вам за зроблену роботу! Але остання фраза про довготривалу війну яка може забрати собою більшу частину молодості потрібно подорожувати жити на повну вже зараз - це може бути мотивуючим хіба що для дівчат без стосунків/у специфічних стосунках. Тому що всі чоловіки або як мінімум невиїзні, або як максимум - вже давно на війні. Та і при такому сюжеті на війні будуть всі. Тому якщо ти хлопець або чоловік, навряд зможеш жити повним життям - все одно раніше чи пізніше мобілізують. А якщо ти дружина, навіть молода, навряд буде бажання або справжня насолода веселитись і подорожувати, "жити своє краще життя", поки твоя найрідніша людина на війні, або навіть просто сидить один в пустій квартирі. Хоча, може це лише в мене так, але мені - або разом, або ніяк. Не варто забувати, що чоловіки теж живі люди, і теж хочуть веселого цікавого життя. Отож, не знаю кого як, мене це скоріше не змотивувало, а загнало у су*цидальні думки)
Згодна з вами. Про те саме думаю весь час. Іноді кажу собі, що життя йде, і живи собі поки живеться, а далі буде видно, але запалу вистачає на півтора дні))
@@helgagr1306 ну, я мала на увазі скоріше, що є такі люди, у яких є рідні, і стосунки, і може навіть діти, і з усіма чудові стосунки, але для людини залишити рідню вдома і поїхати на гулянку/у відпустку в інше місто/країну, і справді класно з чистою совістю відпочивати і жити своє краще життя не думаючи де там і як там рідні - це взагалі не питання. Якто кажуть, "самодостатня, незалежна людина". І в контексті мобілізації якщо ця людина дівчина, в для неї "не відкладати життя" і виконувати мрії це дійсно питання бажання. Але якщо в тебе є чоловік/хлопець/брат і далі, без якого ти не поїдеш грітись на морських берегах закордоном як би того не хотілось, бо без нього це не матиме змісту, то від таких закликів тільки тошно.
От щодо дослідження, в якому виявили, що старші люди почували себе щасливіше від молодих, то от з цього як раз, як на мене, не можна робити висновок, що коли наше покоління доживе до їхнього віку, то ми будемо почувати себе так само щасливими і задоволеними своїм життям. Бо на це значно впливає економічне становище і соціальні процеси, які на момент досягнення людиною певного віку проходять в суспільстві. А це доволі мінливі речі
Мені 49, відчуваю на 18, іноді просто підлітком. Тоді як підлітком почувалась дорослою. Бо любила все обдумувати, планувати, багато читала иа розвивалась. Все життя пройшло в ьагатодітності і читання закинуте, роздумам було мінімум часу, бо ледь виживали і асе старались покрити роботою своїх рук -- купити не було за що. Тим більше ільше, що дуже люблю шити, вишивати, займатись садівницивом, дизайном всього, що бачу, квітникарством, городництвом, поробкою різних речей. Люблю пекти, готувати, прикрашати. І хоч не хоч мити, чистити, латати, ремонтувати, консервувати, прибирати...постійна втома і невстигання. Постійні ідеї в голові але нема як здійснити. Зараз відчуття що треба все почати щ нуля або перекинутись на іншу професію. Не знаю як бути. Але так само люблю музику, природу і ще здатна надихатись і творити.
ЯК ВІДЧУВАЄТЬСЯ СТАРІСТЬ - ніяк, інші люди будуть нагадувать вам, що ви відчуваєте себе неправильно. Ви відчуваєте себе на 20 рочків, а інші люди вам кажуть, що у нас тут молодий і дружній колектив, тому ви з своєю 40-річною пикою не вписуєтесь. І нікому не пояснишь, що відчуваєшь себе на 20 і ще купа планів попереду 🙂 Інші люди будуть вас регулярно інформувати про ваш вік, якби не інші люди, то ви б забули про той вік 🙂
Це тільки Ваш досвід. Мені, наприклад, 45, і ніхто не вірить, що мені стільки. Тобто, мене якраз постійно "інформують", що я виглядаю на 32-35, і не може такого бути, що мені 45 😅
Хочу подякувати пані Ірі, за такий якісний і чудовий, український контент!!! Дуже пізнавально і цікаво ♥️ є здогадки що в університеті ви вивчали психологію чи не так?
Дякую!🥰 ні, я не психолог) саме тому і лишаю всі посилання на першоджерела🫶 намагаюсь привчити українців вивчати, аналізувати дослідження, бо це дуже корисна навичка в наш час, яка допомагає боротись з фейками💙
Завжди почувалася і виглядала менше за свій вік, але після народження дитини все змінилося. Зараз мені 35 і я відчуваю себе на свій вік, хоча знаю, що зовнішньо виглядаю молодшою.
Дуже цікавий для мене випуск. От нібито з ніг на голову перевернули моє уявлення про старість. Особливо про пік насолодження життям і тілом (о_о) у такому віці, це взагалі шок, бо у голові таке типу: ну як може подобатись життя і тіло у такому віці?! Але й справді, що все залежить від нас, і саме зараз треба піклуватись про своє майбутнє життя. Дякую за таке нагадування! Бо у щоденній рутині зовсім забуваєш про це ❤
Це нове відео дуже мотивуюче для мене. Я з тих людей, хто на початку відповів, що почувається себе на кілька десятків років старішим у свої 22. Нічого взагалі не очікувала почути тут такого, щоб могло настільки задіти мене. Але вся ця інформація ніби зняла з мене кайдани приреченості життя до постійної роботи/справ/розвитку заради розвитку та упередження щодо старості, які сформувались спостерігаючи за літніми українцями. У нас дійсно старість це щось огидне, умовно мудре та поважне, але дурне і бідне водночас. Образ взагалі не ліпиться) По-суті це просто останній етап життя і це нормально. Це має бути нормальним і сприйматись нормально. А життя триває і чому я маю відмовлятись від самої себе? Тож дуже тобі дякую, що доклала зусилля для цього випуску, багато переглядів і підпіщіків тобі🥺❤
Я присвячую це відео своїй бабусі, якої не стало місяць тому🙏🏻
Людина, яка в «за 60», могла ходити на фітнес з подружками (бабуся жила в малесенькому селі на 700 осіб, але ловила всі можливості), почала їсти авокадо раніше за мене 😁, неймовірно слідкувала за своїм здоров’ям, правильно харчувалась, жила яскраво, в неї не було жодної вільної хвилинки🤌🏻 і як же вона любила свої хоббі! Ніколи їй не сиділося на місяці, адже стільки ще всього вдома можна зробити гарним)
Ну справжня аутотелічна особистість! («Потік» Чиксентмігаї писав з неї ніби)
Бабусю не могло зупинити ніщо, але рак був надто швидким.
Дякую, що була в нашому житті! У всіх нас є частина тебе!
Співчуваю.
Співчуваю Вам . В мене помер батько у березні цього року . Теж онкологія , дуже швідко пішов . Йому було 67 років , але він був таким веселим , молодим , яскравим , активним та дуже любив життя .
Коли втратила свою бабусю, це був найбільший шок в моєму житті.
Дуже співчуваю.
Співчуваю вам.
Ваша бабуся молодець❤
Мені подобається переглядати стрічки активних літніх людей.
Коли бачиш їх то хочеться більше бачити таких людей в Україні .
Співчуваю тобі 😔 Бабуся судячи з опису була просто неймовірна
Ви в 23 знімаєте наукові відео , я в 23 бухала з однокурсниками за гаражами :) от вам і приклад як все змінюється - сучасна молодь набагато швидше розвивається і чогось досягає. Зараз мені 33 і я почуваюсь більш впевнено , більш комфортно сама з собою і всі відчуття від життя більш глибокі . Але є гігантський мінус - культ молодості і вся ця естетика - де навʼязується , особливо жінкам , що за 25 ти вже стара , не народила о 30 - стара , в тебе перші зморшки - не красива , і так далі і тому подібне . Це заважає . З позитивного - я мрію що в старості зможу сидіти пити вино з подружкою на узбережжі і курити . Бо зараз не пью і не курю :)))
аби ви знали з ким і що вона робить за гаражами😂😂😂
Про те що не народила о 30 - згоден, але тягнути безкінечно неможливо.
@@AlexBez13а по-вашому для жінки народити це є обов'язковою умовою? Чи дитина, на вашу, думку це саме без чого неможливо прожити нормального життя жінці? Ніколи не погоджуся з такою дурноватою позицією, я сама жінка і все чого я прагну - самореалізація, розвиток і пошуки себе, а дітей взагалі не хочу, бо ніколи не любила їх і що ж тепер я якась неповноцінна?
@@Elizabeth-hq4vc звичайно не обов'язкова умова, але час не безкінечний.
Завжди ж були ті хто в 20 бухає і ті хто в 20 навчається, думаю покоління тут ні до чого 😁
Мені 53 роки. І я кардинально прямо зараз змінюю своє життя. Я вчуся на перукаря-колориста. Я все життя чомусь навчаюся. Курси крою та шиття, вишивки, дизайну, малювання, танці і навіть балет. Усе це змішано зі спортом і читанням книжок. Я цікавлюся маркетингом, смм, історією, психологією,штучним інтелектом.Так, зміни у тілі є, але ж міліони людей живуть і працюють зі слабким здоровʼям і фізичними вадами. І старіння- це не гірше від діабету у 20 років. Якщо чесно, то зараз мені навчатися легше, тому що мій мозок знає як це робити і йде до цілі коротшою дорогою. Я знаю себе, своє тіло і свої можливості.
Ви чудовий приклад, бажаю вам натхнення і удачі на вашому шляху! Зі мною в інституті вчилися люди, яким було від 30 і до ~60 років, я в свої 25-26 була там наймолодша (в усіх друга вишка). Це був чудовий досвід. По-перше, спілкування в різновіковому колективі це щось неймовірне. По-друге - я реально побачила, як з віком люди можуть швидше вчитися і краще організовувати своє життя. Це дуже надихає.
Перш за все доросла людина - це людина, яка може взяти за себе та свої дії відповідальність.
Мені сорок, іноді відчуваю себе на 18, іноді 120. Скільки себе памʼятаю - завжди так було, окрім одного нюансу, що світ більше не сприймається як чарівна загадка, і це іноді мене засмучує. Особиста моя думка - що меншість людей переходить до дорослого сприйняття себе і , а більшість залишається інфантильними. Дорослішання це історія про взятття на себе відповідальності і бачення наслідків своїх дій. Старість і дорослішання різні речі. Старість більше про фізіологію, про те, що організм виходить з ладу, про хвороби - тому почуватися старим можна і в 21
Мені 35 років. Відчуваю себе десь на 30. Можу з впевненістю сказати, що саме в 30 я нарешті стала задоволена своїм життям і це задоволення зростає з кожним роком. У 32 я вирішила вивчити програмування і зараз вже працюю веб розробницею. Почувати себе тим дорослим, який вирішує проблеми та складні ситуації почала десь рік тому, коли довелося екстренно переїжджати через ракетну загрозу. Я змогла асимілюватися на новому місці, знвйти нових друзів, нові хобі та досить успішно піклуватися про себе. Це дає сильне відчуття внутрішньої впевненості. Мені подобається бути дорослою.
@@tatianaianiuk я наразі вже повернулася додому і наново шукаю друзів та розваги. Бо всі знайомі роз'їхалися. Тепер у меня є досвід, я знаю, що якщо змогла один раз, то зможу і інший. Зараз мені набагато легше спілкуватися з людьми та насолоджуватися життям, ніж в 20, бо я краще знаю себе. Щодо програмування, то це складний шлях. Головне подолати приниження та відчай першого року) я теж навчалася сама, купила курси на популярному інтернет ресурсі. Вони дешеві і насправді вся інформація є в інтернеті. Але перші півроку точно я билася головою об стіл і не тільки метафорично) бо це ж потрібно весь свій спосіб мислення перебудувати на новий лад. Просто у мене були приклади знайомих, яких я вважала не розумнішими за себе, а вони писали код. Плакати від навчання це нормально, у всіх так було, не розуміти нормально. Це перший етап і всі його проходили. На своєму першому проекті я плакала стабільно раз на тиждень. Зараз вже набагато легше. Мозок як м'язи, його можна натренерувати на будь-яку діяльність. Не опускайте, це банальність, але у вас вийде все, чого ви захочете. Не будьте до себе добріші
@@ta1saf1nskaya77Доброго дня. Підскажіть будь-ласка де Ви навчалися? Я дуже хочу змінити свою роботу,але не знаю як почати 😢
Привіт! Прочитала ваш коментар і він мені прям відгукнувся, також побачила що ви повернулися і шукаєте друзів) мені 32 зараз і я вчусь програмуванню (вже на фініші, готуюсь до пошуку роботи). Якщо цікаві нові знайомства - можем обмінятися контактами) як мінімум встановити контакт на лінкедін
Коментар до 31:18
Мені 31. Окупація Донеччини сталася, коли мені був 21 рік. Звісно, я переїхала і намагалася виживати на новому місці. Але постійно чекала, що колись почнеться нормальне життя і відкладала важливі для себе речі. Усвідомлення того, що це неправильно, до мене почало приходити лише десь у 2019, і я почала потроху повертатися до покинутих мрій і взагалі відчуття радості. Я досі відчуваю наслідки цієї травми та, схоже, що я застрягла у віці 23-24 років.
Мені 38 за паспортом. Повноцінно дорослою не почуваюся досі, і не впевнена, що почуватимусь після 40 😆 Дякую за відео, тепер з більшим оптимізмом дивлюся в мабутню старість.
Класне відео. Перший раз зустріччю на ютубі цю тему. Заставило замислитись 🤝
Мені 32 відчуваю себе на 27. Яскраво пам’ятаю літо 2021 коли ми з хлопцем багато подорожували і часто їздили на побачення у різні локації,ходили на концерти.
То і літо здавалося таким довгим ніби цілий рік. То було найдовше літо у моєму житті. Два наступних літа проведені за плідною роботою. Промайнули як один місяць 😅
Рада за вас, а ви ще разом з ним!?)))
Мені 28. Почуваюся на свій вік з 25. До того здавалось, що мені 16. Саме в той час, я знайшла справу якій захотіла присвятити життя і за ці роки встигла в ній реалізуватись. Саме на роботі і у розумінні себе, своїх бажань та цінностей, виборів, почуваюся зрілою, дорослою людиною і це мене зовсім не лякає. У відносинах з друзями -мабуть років на 16. У стосунках з чоловіками свідомо обираю бути інфантильною - мені так подобається. Не вважаю покупку дому і народження дітей ознакою зрілості. Для мене найкращий показник - вміння чути і розуміти себе.
Дуже цікавий досвід у Вас 🎉
Було супер цікаво! Особливо сподобалась теза про те, що ми і через 10, і через 20 років будемо нами ж. І що з віком нічого само собою не зміниться, якщо ми самі не захочемо змінити наше життя на краще, зробити його більш наповненим і яскравим. А на моменті про те, що українцям точно не варто відкладати життя на потім аж всплакнулося 🥺 Дякую за відео! ❤️🔥
Дякую!🥹💙
17, відчуваю себе на 23. Моя теорія що через безвідповідальність батьків щодо мене, взяла відповідальність за себе сама👍🏻
Дуже знайома історія((
Інфантильні батьки - це біда. Коли дитина усвідомлює, що роль дитини у сім‘ї вже зайнята її батьками, і їй не лишається нічого іншого, як передвчасно подорослішати.
у мене було так само колись у 16-17, але коли я від них відрізалась почала відчувати себе молодшою. бо вже не було того прикладу "недо-дорослої" людини і я постійно стискаюся з якимись проблемами, які не можу чомусь вирішити. відчуваю, що навколо всі дорослі, але тільки не я((
Вибач батькам, ми не завжди мудріші від своїх дітей.
@@ОляМазурак-и7ч не вибачу, я через них багато через що проходжу, і вибачати їм не повинна
Проте Ви в житті все матимете, все досягнете самі, а не будете безпомічним інфантилом за маминою спідницею у 30 років 😊
У 17 відчуваю себе на 15:) завжди думала, що зі мною щось не так і я «не дозріла» до своїх однолітків, дякую вам за ваше відео!
те саме, тільки відчуваю себе на свої 14 десь..
Те саме, так і думала що не встигаю за своїми
++
О господи. 15 недалеко від 17. В Америці ти не то що дитина в цьому віці, ти немовля. Вони сім'ї заводять після 30. До того ще шукають себе і розважаються. А в нас всі біжать один поперед одного щоб заміж вийти. Треба якась золота середина щоб була.
@@S.V.I.T.L.A.N.A після вашого коментаря мені стало трохи легше😅 Ви праві, не треба гнатись за «віком»
Згадала одного свого знайомого...
Йому десь під 90, чи вже більш 90... Досі працює на своїй фермі, вирощує малину. Каже, "я не збираюсь поосто сидіти та чекати смерті, як иої ровесники". В нього стільки справ та планів, що йому ніколи помирати ))
До речі, його молодшій доньці десь біля 20 зараз!
Ще такий вам прикол. Якщо ви дивились мультсеріал "За садовим парканом" ("Over the Garden Wall"), то, певно, пам'ятаєте Звіра (ота рогата тінь). Так от. В оригіналі цього персонажа озвучував Семюель Ремі (Samuel Ramey) - топовий оперний бас 80-90-х, і на момент виходу мульта йому було десь 72 рочки. Можна помітити, що "Come Wayward Souls" у мульті він наспівує з коливаннями в голосі (це вікове, зв'язки зношуються, тому він зараз і не співає на великій сцені), але він перелаштувався з оперної сцени на усілякий двіж з підкастами і озвучкою. І ось це мегакруто! Типу, людина не забиває жити це життя через вікові зміни. Навпаки - радіє новому досвіду і за будь-який цікавий двіж ❤
не думала що тут почую про цей класний мульт
@@panda7915 просто я фанат Реймі (як на мене, він найкращий оперний Мефістофель! 😻 ), тож приплітаю його всюди за першої ж нагоди 😅
А мульт дійсно мегакрутезний і взагалі шедевр 🔥
Реально круто, ось таке життя хочеться проживати😊
Дуже цікаво. Мені стало легше після перегляду цього відео. Мені 29 і я не почуваю себе дорослою, іноді поводжу себе як дитина. Тепер розумію чому. Дякую 🙏
До речі, мені подобається ваша класифікація ☺️
Дуже цікаво! Дякую авторці! Маю 51 рік віку, та почуваюся на 35. Завжди соромилась цього, весь час собі нагадую: згадай, скільки тобі років. Коли хочеться зробити щось, притамане молоді: танці, пляж, жарти, одяг і т. п. Хоча маю параметри 90×60×90 і гострий розум. У мене завжди дисонанс у душі. Слава Богу, що це поширене і здорове явище.
О! Прям моя історія 😊
Старості не боюсь, а того, що буду жаліти про нудне та "коротке" життя.
Відос файний, ніяк не міг зрозуміти, чому в мене нема відчуття "дорослості", хоча вже давно не 18)
Почала почувати себе дорослою після того як стала мамою і часи до батьківства називаю «молодістю», адже настали часи коли ти відповідаєш повністю за маленьке життя і в тебе має бути вдома наготована їжа, все чистенько і так взагалі купа обов‘язків а ще робота 😮
Мені 25, почуваю себе на 24 десь і відчуваю себе дорослою і кайфую віл дорослого життя - чому ніхто не казав що дорослою і відповідальною бути круто і приємно, коли від мене все залежить - це класно ❤
До речі, одружена, маю хату і дитину
відео з'явилось прямо на очах
мені 38 і я досі не знаю,ким бути, коли виросту)). Тільки діти нагадують, що я доросла)
Теж 38. В 20-25 чітко знала чого хочу. Зараз, маючи і досвід роботи, і досвід материнства, а також травмуючий досвід війни і важкої хвороби, взагалі не розумію чого хочу далі. Наче і в офісі легше, ніж вдома з дітьми, але й виконувати забаганки роботодавців і клієнтів більш не хочеться, цінуєш вже більше свій час та ресурс...
мені якраз зараз здається що я відчуваю себе на 25 і мені дійсно 25 (і раніше завжди з дитинства відчувала себе дорослішою за оточуючих однолітків). якраз середнячок- ще молода і вже задумуюсь над «дорослими» планами щодо дітей, зміни професії і тд і тп, що на мою думку притаманно зрілим людям внутрішньо.
Дорослим себе відчуваєш, коли на тебе покладається велика відповідальність та довіра. А коли твоє життя безтурботне, а точніше не думаєш що буде завтра і їсти завжди є коли і за комуналку взагалі не думаєш і з роботою все файно і головою в цілому думати важко не треба та приймати важкі рішення які можуть мати наслідки, то можна себе відчувати на 19 хоч в 70 років
Чим більше людина схавала життя тим вона буде доросліше. Але то не завжди так, бо інколи людей життя зовсім не повчає.
Але по собі скажу, що коли в мене в житті все добре та стабільно і всі фронти потреб закриті, то я себе відчуваю більш енергічним та молодим, а коли їх багато відкрито і треба щось з цим робити і розумієш, що це не одразу, то стан стає більш морально важким як і самі думки більш глибокі і меньше позитиву. І для себе зрозумів, що щоб себе відчувати молодим, треба просто мати згоду легко жити, а легко жити - це коли всі твої потреби перекріти, а щоб перекрити всі потреби і не думати про них, а тільки про саме життя, то потрібні гарні гроші і ось тільки тоді психологічно ти будеш кайфувати від самого життя
Це відео теж у вас дивились, крута робота❤
В свої сімнадцять я відчувала себе на 30+.
Зараз мені 18 і я відчуваю себе на 28 років.
Раніше я відчувала себе набагато старіше. Тобто доходило до 60+ років.
Тому зараз я бачу, що чим старіше я стаю, тим молодше себе відчуваю морально 🍓😁
Мені 41, почуваюсь на 32 ♥️
Дякую за чудове відео! Вподобайка, підписка, комент 🇺🇦
Дуже було пізнавально. Тепер розумію, чому в мандрівках час йде по-особливому 😊 Враження наповнюють життя і це чудово!
Дуже цікава і надихаюча тема! А ідею "насичувати свій день більшою кількістю цікавих подій - і день здаватиметься довшим" можна взагалі вже взяти собі за інструкцію до дій і взятися за їх виконання🙂👍
Гарно говорите!
не можу погодитись стосовно вашої класифікації, тому що людина це динамічність, хтось росте, хтось ні, хтось змінюється свідомо, а когось колихає хвилями...не можна класифікувати те , що є процесом....
Стосовно віку, то мені мабуть 300, десь так відчуваю....На мою думку справжнє народження людини починається тоді, коли свідомість повна, коли кожен крок свідомий...
Дуже цікаве відео👍 Мені 46, і дійсно в 43 роки я раптом відчула свій реальний вік. Коли я це усвідомила, знову почала відчувати себе молодше, ніж мій біологічний вік.
Дякую за інформативне та цікаве відео. Мені 21, почуваюсь на 18-19. Дуже швидко плине час, особливо під час повномасштабного вторгнення 😢
Приблизно на свій вік відчуваю, може десь мінус пару років. Скоріше це пов'язано з тим, що в мене багато подій в житті, вже велика сім'я і я не сиджу на місці. Також, чим більше дізнаюсь - тим старшою себе почуваю. Для мене дивно, що в когось кількість знань означає молодість 😅 я пам'ятаю себе молодою. Хоч і була розумніше багатьох, але в порівнянні зі мною сучасною, то вже не така й розумна😁
Дуже хороше відео, особливо про застрягання у віці! Ухпіху!
Дякую.Круто 🙂👍
Піду швиденько старішати.🫠
Дякую за працю ❤ дуже цікаво:) Так жаль, що наша реальність пострадянських країн така ( і це без війни) … Більшість літніх людей вже ніколи не будуть мати добробуту, ходитимуть до смерті без зубів бо немає коштів, відчуватимуть себе старими і труситимуться за кожну копійку бо пенсії стартують 2093 гривень:(
Прям дуже точне формулювання😬 на жаль
Я відчуваю себе на шістнадцять у свої тринадцять. Дякую за цікавий контент ❤
Мені 42, але завдяки психологічній роботі зі своїм мисленням, я почуваюся років на 25🙂
В 31 відчуваю себе на 24. Подорослішала і сенсі життєвого досвіду і розумінні відповідальності за своє життя. Але досі завзято мрію перед сном, малюю і радію, коли бачу веселку))
Дякую за цікаве відео ❤
Дякую, Іринко за дуже хороший канал. Я став твої прихильником. Додай мене у список фанатів. Так ось про тему. Дуже важливу. Коли мені бахнуло 50... я пішов у фотошколу. Всі знайомі стали "на вуха". Дякую своєму гуру, що "заразив" мене жанровою фотографією. В 60... ( наберіть повітря) я пробіг свій перший півмарафон. Бігаю досі. Іринко, старості не існує. Це усе в нашій голові. Як мислиш так і живеш...
Дякую за український контент 😍
Радійте вашій молодості!
Обожнюю наукові дослідження! Дякую вам дуже за вашу роботу і за українську мову🥰надзвичайно цікаво
Ті хто розвивають свій мозок все життя молодшають. Моя мама в 60 через війну опинилася в іншій країні вчить дві мови і каже реально пам’ять стала краще мозок реально наче посвіжішав. Тому ніколи не пізно його підбадьорити. Хоча моя мама і так все життя працювала мозком (головний бухгалтер) але реально ключове - вивчати нове а не прост робити роботу
Це правда,мені 63.
Дуже цікаве і корисне відео - дякую!)
Але чим більше людей зараз обирають просто "жити своє життя", тим довше ця війна і триває.
23:16 у літніх людей ризик депресії мінімальний, бо всі ті, у кого була депресія, просто не дожили до літнього віку, бо пішли з життя за власним бажанням значно раніше. Всі ці приклади це дуже добре, для американського суспільства, яке має медичне страхування та накопичувальну пенсійну систему, що дозволяє їм турбуватися про здоровʼя та бути фінансово забезпеченими після виходу на пенсію. Більшість наших літніх людей, особливо самотніх, змушені буквально «доживати віку» в злиднях, не маючи грошей на необхідні ліки.
погоджуюсь більше з вашою, Іро, класифікацією! Дуже відгукується саме для мене
Мені 38 і я почуваюсь на 21, в мене склалось така ідея що дорослими ми почуваємось коли набуваемо багато досвіду. Так я почуваю себе "трохи дорослим"
Це топове відео!) просто набрид уже матеріал про розвиток і самовдосконалення 😅 Бо я людина яка і так багато від себе вмагає коли натрапляю на такий контент думаю « і ви туди ж бляха муха!»)
Але це відео зайшло на ура, такі питання якраз що цікавили) і сама подача ніби краща стала) лайк!)
Супер відео почуваюсь на 25 років🥰🥰🥰🥰
дуже цікаве відео, дякую! задумалась над тим, чому деякі періоди життя відчувались довшими, ніж інші. треба насичувати дні яскравими подіями! дякую❤
Дякую за відео, цікаво. Маю 43, багато років почувався і виглядав (та й досі виглядаю) молодше однолітків. В період ковіду (коли всі ходили в масках) на касі попросили документ при купівлі алкоголю, от насміялися. З приводу психологічного відчуття віку згоден, що досягнення певних цілей (будівництво власного будинку, шлюб, діти) ніби переводять на інший віковий щабель. В цьому році мав проблеми зі здоров'ям, 5 місяців тому пережив операцію по видаленню кісти з гайморової пазухи і вирівнювання перегородки носа. Самопочуття досі не повернулося до стану доопераційного. Нажаль лікарі недоінформували мене щодо стану, який буде після операції (найбільш важко було переносити погіршення сну), інакше шукав би альтернативи. Одразу став відчувати себе років на 10 старше, навіть якимось старим і немічним. Роблю висновки, що найбільше впливає на відчуття віку - фізичне самопочуття. Чув, що 5 місяців - дещо зарано, щоб робити висновки про результати операції і що для відновлення треба більше часу, сподіваюся, що так і буде.
І гарна, і розумна❤ А "стрілочки" які😊 кайф! І тема цікава, актуально
Дякую!😊
39 років, почуваюся фізично дуже молодою, але психологічно старою\старшою - наче вже прожила дуже довге життя
Вік 20-30 найкращі часи життя і крапка. Те що після 30 років життя стає психологічно простіше то нічого не значить, бо найбільш спокійно ви себе будете відчувати на кладовищі:) Стрес, депресії, ейфорія, щастя, любов, ненависть коротше емоції - це і є життя. І все що роблять люди за 60, це згадують себе молодими і не важливо наскільки важка ця молодість була. Люди, цінуйте час і свою молодість:)
Тю, мені 39, і зараз безумовно найкращі роки.. І далі будуть найкращі. Я живу тут і зараз, і в цьому і є кайф.
В мене одна жіночка знайома, їй, ну певно до 70 вже. І їй точно ніколи сидіти і страждати за молодістю. Бо в неї дуже наповнене і змістовне життя.
Тож, не в молодості щастя.
Дякую авторці за роботу, але, насправді, людина почуває себе молодшою (щасливою), коли все добре з її рідними, коли все добре з її країною, немає війни і біди поруч.
Дуже цікаво🔥 І хочу зазначити, що з кожним разом відео стають все кращі!
Мені 23 і я теж відчуваю себе на 19😃
І справді, за всі попередні роки, зараз відчуваю себе щасливішою(попри важкий період).
Дівчинко ви крута. Дякую вам.
Неймовірне відео, яке думаю варто переглядати після кожного дня народження з появою навʼязливих думок про наближення старості, щоб нарешті припинити її боятись, а просто почати насичувати своє життя ❤
Дякую за Вашу роботу! Дуже цікаве та надихаюче відео
З 22 років- вважала себе дорослою- на всі30- відповідально відносилась до сімї,дітей і роботи!
Мені 16, відчуваю себе на 28-30 років, я гадаю це через тривогу. Після перегляду стало трохи легче, дякую.
В книгах "Кульбабове вино" Рея Бредбері і "Многії літа, благії літа" записаній зі слів Андрія Ворона, можна знайти роздуми цікаві про ці питання. Ці книги дуже різняться між собою, але можуть дати відчуття опори.
Це просто найкрутіше відео за останні пів року. Дуже корисна інформація. Допомогла задуматись про важливі речі. Ковток свіжого повітря❤❤
Важко почуватися дорослою, коли поволі крокуєш до тридцятиліття, але не знаходиш собі місця в не своїй тарілці. 😂
Я дуже люблю ваші відео, чи можливо, що ви присвятите одне з них темі поліматів, або так званих «людей-сканерів»? Зараз я читаю книгу «Омріяне життя» і просто в шоці, наскільки вона точно описує усю ту суміш емоцій, які супроводжують когось, хто ну ніяк не може знайти одну стежку і намотує маршрути по життю (і кому услід кричать «Подорооослішай!»). 😢
Отак і я коли прочитав про людей-сканерів, то мене аж попустило. Виявляється я нормальний. Змінював часто роботи, бо ставало нецікаво.
Нехай цвіте український ютюб!) Дякую вам за півгодини пізнавальної інформації)
Дякую!🩵😊
Дуже дякую за те що ви робите! У вас чудовий голос і фантастичний вайб!
Візуальна картинка відеов на каналі просто ВАУ 😍
І теми цікаві ✊🏻✊🏻🇺🇦
До нас в офіс якось зайшов 60 інженер який дуже шарив в сучасних програмах креслення, не п'є кави і чаю і любить ходити пішки.. я йому дивувалась а ще більше здивувалась, коли мені сказали, що йому 80😮 я була в шоці який в нього в цьому віці ясний розум і здоров'я на цей вік.
В мене жіночка така в дворі є.. Якось за розмовою згадала, що вона 41го року.. Ми з чоловіком сперечалися, чи дійсно вона так сказала. Виявилося - так!
Людина, працює, спілкується, веде досить активне соціальне життя. При пам'яті, як то кажуть. Дуже чудовий приклад, що старість буває дуже різна.
Я милуюсь букетом на фоні! Випуск теж дуже цікавий. Підписалась на канал :)
Коментар в підтримку розвитку каналу.
Вік абстрактне питання, у всесвіті взагалі часу не існує.
Іра дуже розумна і позитивна пані.
Дякую за якісний матеріал. Чудовий блог.
Дуууууже дякую за відео, це те, що мені треба було почути♥️ мені 29, я себе відчуваю десь на 22. Пам’ятаю, коли святкувала 22й день народження подумала «який чудовий вік, от би далі не старіти» 😅 останнім часом переймаюсь тим що не відчуваю себе дорослою, а це відео допомогло мені себе краще зрозуміти і менше хвилюватись з цього приаоду😊
Завжди відчувала себе на 20 років молодшою. Тепер розумію, що таких як я багато😊. Як би ще дзеркало показувало те що відчуваю
Надихає! ❤
Відео супер, дякую 😊
Я це назвав фіксацією особистості, момент коли вона сформувалася в мене остаточно, відкинувши всі коливання з одного емоційного стану в інший, було десь 22-24, і так як змін більше не відбувалося кардинальних, десь там в своїй голові і залишуся. Навряд я щось в тому зміню, мені комфортно мати таку особистість.
Які гарні очі)
Випуск вогонь! Дякую вам за зроблену роботу! Але остання фраза про довготривалу війну яка може забрати собою більшу частину молодості потрібно подорожувати жити на повну вже зараз - це може бути мотивуючим хіба що для дівчат без стосунків/у специфічних стосунках. Тому що всі чоловіки або як мінімум невиїзні, або як максимум - вже давно на війні. Та і при такому сюжеті на війні будуть всі. Тому якщо ти хлопець або чоловік, навряд зможеш жити повним життям - все одно раніше чи пізніше мобілізують. А якщо ти дружина, навіть молода, навряд буде бажання або справжня насолода веселитись і подорожувати, "жити своє краще життя", поки твоя найрідніша людина на війні, або навіть просто сидить один в пустій квартирі. Хоча, може це лише в мене так, але мені - або разом, або ніяк. Не варто забувати, що чоловіки теж живі люди, і теж хочуть веселого цікавого життя. Отож, не знаю кого як, мене це скоріше не змотивувало, а загнало у су*цидальні думки)
Згодна з вами. Про те саме думаю весь час. Іноді кажу собі, що життя йде, і живи собі поки живеться, а далі буде видно, але запалу вистачає на півтора дні))
Навіть у дівчат без стосунків є брати, батьки, дядьки, друзі )
@@helgagr1306 ну, я мала на увазі скоріше, що є такі люди, у яких є рідні, і стосунки, і може навіть діти, і з усіма чудові стосунки, але для людини залишити рідню вдома і поїхати на гулянку/у відпустку в інше місто/країну, і справді класно з чистою совістю відпочивати і жити своє краще життя не думаючи де там і як там рідні - це взагалі не питання. Якто кажуть, "самодостатня, незалежна людина". І в контексті мобілізації якщо ця людина дівчина, в для неї "не відкладати життя" і виконувати мрії це дійсно питання бажання. Але якщо в тебе є чоловік/хлопець/брат і далі, без якого ти не поїдеш грітись на морських берегах закордоном як би того не хотілось, бо без нього це не матиме змісту, то від таких закликів тільки тошно.
От щодо дослідження, в якому виявили, що старші люди почували себе щасливіше від молодих, то от з цього як раз, як на мене, не можна робити висновок, що коли наше покоління доживе до їхнього віку, то ми будемо почувати себе так само щасливими і задоволеними своїм життям. Бо на це значно впливає економічне становище і соціальні процеси, які на момент досягнення людиною певного віку проходять в суспільстві. А це доволі мінливі речі
від того моменту, як у твоїх сторіс вперше з'явилась тема про старість я дуже чекала це відео. було неймовірно цікаво, твої відео неймовірні!!
Дякую!!!
Останні слова про яскравість життя - це саме те, що стосується наших військових)) Топчик))
Дякую Вам ❤
нехай це йде в рекомендації!!
Погоджуюсь з вашою класіфікацією
Дякую за Вашу роботу! Натхнення та процвітання вам!
Мені 49, відчуваю на 18, іноді просто підлітком. Тоді як підлітком почувалась дорослою. Бо любила все обдумувати, планувати, багато читала иа розвивалась. Все життя пройшло в ьагатодітності і читання закинуте, роздумам було мінімум часу, бо ледь виживали і асе старались покрити роботою своїх рук -- купити не було за що. Тим більше ільше, що дуже люблю шити, вишивати, займатись садівницивом, дизайном всього, що бачу, квітникарством, городництвом, поробкою різних речей. Люблю пекти, готувати, прикрашати. І хоч не хоч мити, чистити, латати, ремонтувати, консервувати, прибирати...постійна втома і невстигання. Постійні ідеї в голові але нема як здійснити.
Зараз відчуття що треба все почати щ нуля або перекинутись на іншу професію. Не знаю як бути. Але так само люблю музику, природу і ще здатна надихатись і творити.
ЯК ВІДЧУВАЄТЬСЯ СТАРІСТЬ - ніяк, інші люди будуть нагадувать вам, що ви відчуваєте себе неправильно. Ви відчуваєте себе на 20 рочків, а інші люди вам кажуть, що у нас тут молодий і дружній колектив, тому ви з своєю 40-річною пикою не вписуєтесь. І нікому не пояснишь, що відчуваєшь себе на 20 і ще купа планів попереду 🙂 Інші люди будуть вас регулярно інформувати про ваш вік, якби не інші люди, то ви б забули про той вік 🙂
Це тільки Ваш досвід. Мені, наприклад, 45, і ніхто не вірить, що мені стільки. Тобто, мене якраз постійно "інформують", що я виглядаю на 32-35, і не може такого бути, що мені 45 😅
Красуня-розумниця! Дуже цікаво слухати , підписка )❤
Дякую за чудову тему і хороший розбір польоту нашого життя
Класний настрій і підйом енергії відчуваю після перегляду Вашого відео!!! Дякую ❤
Хочу подякувати пані Ірі, за такий якісний і чудовий, український контент!!! Дуже пізнавально і цікаво ♥️ є здогадки що в університеті ви вивчали психологію чи не так?
Дякую!🥰 ні, я не психолог) саме тому і лишаю всі посилання на першоджерела🫶 намагаюсь привчити українців вивчати, аналізувати дослідження, бо це дуже корисна навичка в наш час, яка допомагає боротись з фейками💙
Завжди почувалася і виглядала менше за свій вік, але після народження дитини все змінилося. Зараз мені 35 і я відчуваю себе на свій вік, хоча знаю, що зовнішньо виглядаю молодшою.
Презентаційна обкладинка до відео дуже якісно зроблена 👏 прям Вау! 💪 чудова робота!
Дякую❤
Дякую Вам за відео! Цікавлюсь нейробіологією та психологією. І ваші відео дуже допомагають розвиватись , вчитись❤
мені 15 і я почуваюсь на 15 років, але все одно було цікаво дивитись це відео, дякую за контент)
Дуже цікавий для мене випуск. От нібито з ніг на голову перевернули моє уявлення про старість. Особливо про пік насолодження життям і тілом (о_о) у такому віці, це взагалі шок, бо у голові таке типу: ну як може подобатись життя і тіло у такому віці?! Але й справді, що все залежить від нас, і саме зараз треба піклуватись про своє майбутнє життя. Дякую за таке нагадування! Бо у щоденній рутині зовсім забуваєш про це ❤
Дякую цікаво.
Це нове відео дуже мотивуюче для мене. Я з тих людей, хто на початку відповів, що почувається себе на кілька десятків років старішим у свої 22. Нічого взагалі не очікувала почути тут такого, щоб могло настільки задіти мене. Але вся ця інформація ніби зняла з мене кайдани приреченості життя до постійної роботи/справ/розвитку заради розвитку та упередження щодо старості, які сформувались спостерігаючи за літніми українцями. У нас дійсно старість це щось огидне, умовно мудре та поважне, але дурне і бідне водночас. Образ взагалі не ліпиться) По-суті це просто останній етап життя і це нормально. Це має бути нормальним і сприйматись нормально. А життя триває і чому я маю відмовлятись від самої себе? Тож дуже тобі дякую, що доклала зусилля для цього випуску, багато переглядів і підпіщіків тобі🥺❤