Дякуємо, що ви з нами. Запрошуємо ставити лайк відео, писати коментар і користуватись функцією "Спонсорувати" - це допоможе нам у підготовці наступних епізодів і відео
Дякую вам за цей випуск. Такі важливі і болючі теми. Але їх потрібно переосмислювати. Дуже дієві поради почула. Щиро дякую. Вічна пам'ять всім нашим героям на щиті. Вічна пам'ять пані Ірині Цибух. Вічна пам'ять пані Ірині Фаріон! Вдячна,пам'ятаю і ціную. Слава нашим воїнам! Слава Україні! Смерть ворогам!
Шана, вдячність всім хто захищав, хто захищає, очищує нашу землю від ворога❤🙏 Великий сум, що наші Герої задають собі питання, чому я вижив, а побратими загинули, через відчуття вини в їх серцях. Царство небесне всім, хто загинув через ворога. Міцного здоров'я та Божої допомоги, всім, хто на передовій продовжує нищити ворога та пораненим Героям🙏
В мене почуття провини пов'язане з дітьми. Що вони не вибирали цього життя, я вибрала жити в країні в якій війна, ризикувати їхнім життям кожного. Через мою слабкість чи переконання, вони змушені сидіти в підвалі, спати в коридорі, боятися. А також стосовно цивільних. Навіть коли сидиш в кав'ярні і все добре, війна ніби висить як хмара над головою. Це відчуття провини, що ти п'єш каву, а хтось в окопі, через тебе, заради тебе...
Хвалю себе за те, що витримала перші кілька місяців повномасштабки далеко від чоловіка і максимально намагалась заспокоювати всіх навколо. За те, що одразу підключилась до волонтерства, хоч мала 7-місячну дитину на руках. За те, що в травні 2022 повернулась в Київ. За те, що в рік малої вже почала дистанційно працювати, а зголом вийшла на повний робочий день. За те, що в психотерапії вже рік. За те, що маленька якомога довше бачила мінімум тривоги від того, що відбувається і зараз намагаюсь нагаюсь пояснювати так, щоб вона вірила в боротьбу і перемогу, а не просто чула страшні бабахи. За те, що в спілкуванні з доньокою у нас прийнято говорити "я тебе люблю". Не знаю, чи вірю в це, але принаймні письмово хвалю себе за отриману нагороду. Хвалю за те, що взяла на себе відповідальність збирати кошти на генератор і займатись організацією. Хвалю, що наважилась написати в університет щодо поновлення, хоч мені і не відповіли. І хвалю за те, що стала трохи менше порівнювати себе з колегами і цькувати за це.
Яка крута і важлива на сьогоднішній день у нас є комунікація, привілея - чути військового з «війни», слухати їхні свідчення, переживання і інше дуже важливе аби бути дотичним до їхніх сердець … А їм до наших🤍🙏🏿
Прекрасний подкаст👏 Дякую, що знаходите час та сили говорити на важливі теми🙏 Також дякую всім воїнам за щоденну боротьбу та захист, свідомим цивільним - за підтримку військових та за просвітницьку роботу над собою, собі - за силу працювати та щоденно підтримувати армію донатами, за слухання себе і згоду допомагати собі на всіх рівнях, за піклування про свою нервову систему та віру в нашу перемогу. Плюс на збір. Безмежна вдячність🫂 Дуже гарно з вами провела час🤗
Читала «Емоційні гойдалки» і мені ця книга дуже допомогла в розумінні моїх емоцій. Тому всім раджу турбуватися про своє психологічне здоровʼя. І читайте вірші Павла, вони інколи болючі, але щирі. Дякую за подкаст.
Дякую вам за подкаст і за ці всі важливі теми, які ви піднімаєте! Дивовижно, але так спеціально я собі не дякувала за ці 2,5 років повномасштабної війни. Я дякую собі, що я весь цей час включена в цей процес шляху до нашої Перемоги над ворогом. Дякую, що я собі зізналася, що так для мене Україна - понад усе, навіть понад мої особисті інтереси, і що зрештою долучилася до лав ЗСУ. Я знаю, що для себе я зробила правильно. Хоча є і персоналії, що пробують це знецінювати. Найбільш гидезне, що я чула на свою адресу за цей час, що у "Вас спільного з армією - пагон та зелена футболка". Мені це не проникло в серце, бо я для себе вважаю по-іншому. Але сам факт - як таке можна було із себе виродити... Взагалі оце протиставлення - військові та цивільні, військові - а ти справжній військовий чи не справжній - оце все знецінення - це дорога в нікуди. Треба на завалюватися нам у ці всі поділи
Вічна пам'ять нашим загиблим, які віддали своє життя і в яких забрали їхні життя за нашу Україну🇺🇦 Дякую всім, хто боронить нашу Україну! Дякую всім, хто у свій спосіб наближає нашу Перемогу! 💛💙 Дякую вам за цей випуск, за теми, які ви підіймаєте до обговорення! ❤Це важливо і на часі! Ірраціональне почуття провини ( де я вже нічого не можу змінити, бо це вже сталося) завжди призводить до страждань, які вимотують нас. Десь я прочитала чи почула таку фразу, яка допомагає мені і я її кажу людям, які до мене звертаються, що страждання з'являються тоді, коли ми починаємо припускати альтернативну (паралельну) реальність, де би ми могли бути іншими або могли діяти іншим чином і починаємо її наповнювати і там жити. Це неможливо! Ми живемо в одній реальності, де ми є такими, як є, робимо певні вибори і дії, а іншого немає. Крапка! Погоджуюсь, що всі дороги ведуть в дитинство. Чекаю наступного випуску! Слава Україні! 🇺🇦 Слава Героям! 💛💙 Слава нації! Смерть ворогам ☠️
Добрий день. Найперше щиро вдячна Вам за реалізацію неймовірної ідеї Ірини Цибух. Побачивши перший Ваш подкаст я наче кортнула цілющого повітря!!! Дякую за такі важливі теми, що в підіймаєте. Впевнена вони відгукуються кожному. Переслузовую Ваші з Володимиром подкасти по кілька разів, поширюю, щоб більшість могла б почути Ваші діалоги Уклінно дякую Вам за цю працю. Це неймовірно цінно! Вічна пам'ять Ірині Фаріон, Ірині Цибух і всім Героям!
Дякую за подкаст і вибір тем! для мене найефективнішим методом боротьби з внутрішнім критиком а також постійним "пережовуванням" минулої події виявився метод самоспівчуття(не плутати з жалістю до себе😊) Dr. Kristin Neff. Потрібно назвати, що саме ти відчуваєш, сказати як важко тобі зараз, усвідомити, що є інші люди, які можуть відчувати те саме. Слова, які вона пропонує: ' хай я в безпеці, хай я мирний, хай я добрий до себе, хай я приймаю себе/своє життя таким який я є'.
Доброго дня всім. Почуття провини з'їдає з середини. Треба освідомити, що від того що ти себе руйнуєш, нічого доброго не вийде. Ніякої користі від цього не буде ні для кого. Збери себе до купи,оціни всі свої помилки,який привели до цієї ситуації і рухався вперед. Досвід життєвий дістається нам і через наші помилки.
Почуття культивуються зовні не менше чим з середини. Зробили людей ухилянтами, сцикунами і зрадниками з усіх утюгів, підхопили військові і різні дов..би. Звісно буде відчуття провини з такою совковою пропагандою.
Почуття провини це своєрідний механізм саморуйнації і притаманно це насамперед людям з високим рівнем емпатії та розвиненим емоційним інтелектом. І дійсно, таким людям треба працювати з цим і над цим.
Критика себе не є погано. Критик то здорове мислення людини. Критика допомагає змінити вектор мислення. Дякую збройним силам України. Дякую повітряним силам України. Дякую розвідці та службам безпеки. Дякую науковому сектору. Дякую музикантам. Дякувати є Дуже багато кому! А ненавиджу всіх хто довів до війни і під час війни не назвав війну війною. Хто краде заповідники і нищить памятки юнеско. Щоб захистити потрібно судитися з владою. Цивільні також на війні тому критик потрібен щоб аналізувати інфу і реальну картинку . Тому всім ван лав . Критика тримайся!
У внутрішньому критику немає абсолютно нічого здорового! Критик ніколи не буває задоволений, його неможливо задовільнити в принципі! Здорове мислення - це доросла частка психіки, тільки там є конструктив Почитайте про 3 частки психіки у схема-терапії
Буквально перед 24.02.22 у мене була розмова з психологинею про моє уявлення життя, яке задовільнило би мого критика. На що психологиня сказала: *Критик - як путін, з ним неможливо домовитись*
Хвилю за те, що повернулася до української, регулярно доначу, намагаюсь просувати українське закордоном... Але..я то хвалю... але всеодно є відчуття, що недостатньо... а найголовніше - я не в Україні... і це провина на кожен день, бо друзі та рідні в Україні.
почуття провини гризе весь час. в середині березня 2022 я виїхала з України і зараз живу в Іспанії. і весь цей час мене гризе провина, що я не в Україні, що мої рідні там, в небезпеці, а я тут повністю захищена. гризе провина, що через мою невидиму інвалідність (я аутист) у мене більше пільг і преференцій, ніж у моїх друзів, які також живуть Іспанії. і скільки б я не пропрацьовувала це почуття, воно ніколи повністю не проходить
Але ж пане Володимире, оці "якби" це ж також робота над помилками, ти дивишся на ситуацію і бачиш де можна було зробити краще, тоді можливо в наступній схожій ситуації ти будеш діяти ефективніше. Але я розумію про що ви говорите, в процесі цих "якби" напевно майже не можливо не перейти в "я зробила/роблю не достатньо" і важко зупинитись щоб не гризти себе. Але все одно оці "якби" вони нам потрібні. Велика дяка ведучим, команді і Ірині Цибух за ці подкасти. Світла пам'ять і Ірині Цибух і Ірині Фаріон.
Якщо чесно, то я вважаю, що почуття провини і т.п. відчуття - не результат виховання або якихось "дитячих травм". Це залежить лише від людини, від тих якостей, що в ній закладені від народження. Деяких людей щось "гризе" постійно, деякі завжди впевнені в собі і своїх діях, навіть, якщо об'єктивно не праві. Ну, а у декого ці відчуття залежать від конкретних життєвих обставин. Наприклад, зараз багатьох мам, котрі живуть в Україні, мучає відчуття провини. Бо вони думають: чи вірно вчинили, не виїхавши за кордон заради дітей? Страшно подумати, наскільки може картати себе людина, дитина якої загинула... Тому дуже добре, що ви піднімаєте це питання. І, дійсно, люди повинні усвідомлювати в тяжких ситуаціях - в тому, що сталося, винна росія і лише росія. Принагідно дякую всім, хто захищає нас і нашу країну. Вічна Пам'ять полеглим Героям. Світла Пам'ять пані Фаріон.
Критик, внутрішній в тому числі, завжди працює в мінус. На те він і критик. Іноді треба його ігнорувати. Але, ключове - іноді. Якщо на постійній основі, то вже породжує інфантилізм. Важче за все винайти оту саму золоту середину.
Пане психолог, дуже багато води та теорії. Якщо цивільний відчуває провину, то іде до лав ЗСУ, або донатить певному підрозділу. Частіше за все їх ," провина" виражається словами :"я тєбя туда не посилал"
Відчуття провини, яке дожерає , що не в Україні…. Із-за багатьох факторів Пишаюсь своєю країною 🤍дякую за відвертість … Тому важко хвалити себе тут, бачачи ,як твоя країна обливається кровʼю і нічого не можеш з цим зробити і з собою, навіть якщо в тебе була причина їхати за кордон аби рятувати серце своєї дитини… Бо коли не можеш себе похвалити зараз із-за допомоги Україні , то здається ніби інше не важливе, бо спостерігаю постійно , які у нас неймовірні і сильні люди Ця меншовартість 🤪
@@Vyshebaba за те,що стала більш стійкою і відкинула вагання, за те що зберегла віру у нашу перемогу, наперекір всім інформаційним нагнітанням, за те,що зберегла здатність любити і навчилась більше цінувати "дрібниці", за те,що підтримую свою дитину, своїх близьких, і просто знайомих. За те,що змогла повернути собі себе. Щира дяка і шана нашим воїнам, велика повага і підтримка.
А кращого психолога не знайшли? Його аж фізично боляче слухати. Просто жах два випуски і після нього реально хочеться піти до психолога щоб поміг забути. Так зіпсувати програму ще треба вміти 😮😢
Дуже дякую вам, шановні Володимир та Павло за вашу працю, патріотизм та почуття гумору. І, наразі, хочу звернутися до вас як до, безпосередньо, військового та громадського діяча з от яким питанням : Благодійний фонд Твій Крок... Що з ним не так??! Як так складається, що наші військові постійно знімають відео з проханнями задонатити на мобільні майстерні, пікапи, дрони тощо (ці відео зазвичай з'являються як рекламні вставки у відео різних проукраїнських блогерів як Стернеко, Яніна Соколова, Юрій Бутусов, Микола Давидюк і ви також) але на виході у бійців наразі нічого не має? Ті збори там не рухаються місяцями і тих "висяків" там безліч. Чи не є той фонд якоюсь "прокладкою", яка тільки прикормлює корупцію і, в першу чергу, як тоді найскоріше допомогти хлопцям, які зараз на нулі з тих бригад та підрозділів, які конче потребують техніку і зброю? Чи можна зробити так, щоб ними опікувались РЕАЛЬНІ волонтери, які взмозі закривати мільйонні збори за тиждень і звітувати за витрачені гроші, а не змушувати наших воїнів постійно звертатися по допомогу? Дякую.
Щиро дякую Вам, шановний пане Павло, за захист нашої держави та за відповідь. А посилання на той фонд є Приват24 та у Monobank. Бережи вас Бог. Слава Україні @@Vyshebaba
Дякуємо, що ви з нами. Запрошуємо ставити лайк відео, писати коментар і користуватись функцією "Спонсорувати" - це допоможе нам у підготовці наступних епізодів і відео
Щиро дякую захисникам і захисницям, що моя країна досі існує...
Дякую вам, Павле, Володимире за ваше "На зв'язку". Ми повинні разом іти до спільної мети, військові та цивільні. Україна понад усе! Слава Україні!
Дякую вам за цей випуск. Такі важливі і болючі теми. Але їх потрібно переосмислювати. Дуже дієві поради почула. Щиро дякую. Вічна пам'ять всім нашим героям на щиті. Вічна пам'ять пані Ірині Цибух. Вічна пам'ять пані Ірині Фаріон! Вдячна,пам'ятаю і ціную. Слава нашим воїнам! Слава Україні! Смерть ворогам!
Шана, вдячність всім хто захищав, хто захищає, очищує нашу землю від ворога❤🙏
Великий сум, що наші Герої задають собі питання, чому я вижив, а побратими загинули, через відчуття вини в їх серцях.
Царство небесне всім, хто загинув через ворога. Міцного здоров'я та Божої допомоги, всім, хто на передовій продовжує нищити ворога та пораненим Героям🙏
Хочу похвалити себе за те, що не зважаючи на свої особисті втрати та горе під час війни, я є! Я є! Цим серпневим вечором я є!
🫂
В мене почуття провини пов'язане з дітьми. Що вони не вибирали цього життя, я вибрала жити в країні в якій війна, ризикувати їхнім життям кожного. Через мою слабкість чи переконання, вони змушені сидіти в підвалі, спати в коридорі, боятися.
А також стосовно цивільних. Навіть коли сидиш в кав'ярні і все добре, війна ніби висить як хмара над головою. Це відчуття провини, що ти п'єш каву, а хтось в окопі, через тебе, заради тебе...
Хвалю себе за те, що витримала перші кілька місяців повномасштабки далеко від чоловіка і максимально намагалась заспокоювати всіх навколо. За те, що одразу підключилась до волонтерства, хоч мала 7-місячну дитину на руках. За те, що в травні 2022 повернулась в Київ. За те, що в рік малої вже почала дистанційно працювати, а зголом вийшла на повний робочий день. За те, що в психотерапії вже рік. За те, що маленька якомога довше бачила мінімум тривоги від того, що відбувається і зараз намагаюсь нагаюсь пояснювати так, щоб вона вірила в боротьбу і перемогу, а не просто чула страшні бабахи. За те, що в спілкуванні з доньокою у нас прийнято говорити "я тебе люблю". Не знаю, чи вірю в це, але принаймні письмово хвалю себе за отриману нагороду. Хвалю за те, що взяла на себе відповідальність збирати кошти на генератор і займатись організацією. Хвалю, що наважилась написати в університет щодо поновлення, хоч мені і не відповіли. І хвалю за те, що стала трохи менше порівнювати себе з колегами і цькувати за це.
Щиро дякую за етар , дякую кожному захиснику України, сумую за пані Фаріон
Низький уклін всім захисникам України доземний уклін слава зсу
Яка крута і важлива на сьогоднішній день у нас є комунікація, привілея - чути військового з «війни», слухати їхні свідчення, переживання і інше дуже важливе аби бути дотичним до їхніх сердець …
А їм до наших🤍🙏🏿
Дякую за бесіду, за те, що підіймаєте важливі і дуже актуальні теми. 💙💛
дякуємо, що дивитесь🤝
Прекрасний подкаст👏 Дякую, що знаходите час та сили говорити на важливі теми🙏
Також дякую всім воїнам за щоденну боротьбу та захист, свідомим цивільним - за підтримку військових та за просвітницьку роботу над собою, собі - за силу працювати та щоденно підтримувати армію донатами, за слухання себе і згоду допомагати собі на всіх рівнях, за піклування про свою нервову систему та віру в нашу перемогу.
Плюс на збір. Безмежна вдячність🫂
Дуже гарно з вами провела час🤗
Читала «Емоційні гойдалки» і мені ця книга дуже допомогла в розумінні моїх емоцій. Тому всім раджу турбуватися про своє психологічне здоровʼя. І читайте вірші Павла, вони інколи болючі, але щирі. Дякую за подкаст.
Дякую вам за подкаст і за ці всі важливі теми, які ви піднімаєте!
Дивовижно, але так спеціально я собі не дякувала за ці 2,5 років повномасштабної війни. Я дякую собі, що я весь цей час включена в цей процес шляху до нашої Перемоги над ворогом. Дякую, що я собі зізналася, що так для мене Україна - понад усе, навіть понад мої особисті інтереси, і що зрештою долучилася до лав ЗСУ. Я знаю, що для себе я зробила правильно.
Хоча є і персоналії, що пробують це знецінювати. Найбільш гидезне, що я чула на свою адресу за цей час, що у "Вас спільного з армією - пагон та зелена футболка". Мені це не проникло в серце, бо я для себе вважаю по-іншому. Але сам факт - як таке можна було із себе виродити...
Взагалі оце протиставлення - військові та цивільні, військові - а ти справжній військовий чи не справжній - оце все знецінення - це дорога в нікуди. Треба на завалюватися нам у ці всі поділи
дякую 🤝 повага
Дякую Вам за захист!
Вічна пам'ять нашим загиблим, які віддали своє життя і в яких забрали їхні життя за нашу Україну🇺🇦
Дякую всім, хто боронить нашу Україну! Дякую всім, хто у свій спосіб наближає нашу Перемогу! 💛💙
Дякую вам за цей випуск, за теми, які ви підіймаєте до обговорення! ❤Це важливо і на часі!
Ірраціональне почуття провини ( де я вже нічого не можу змінити, бо це вже сталося) завжди призводить до страждань, які вимотують нас. Десь я прочитала чи почула таку фразу, яка допомагає мені і я її кажу людям, які до мене звертаються, що страждання з'являються тоді, коли ми починаємо припускати альтернативну (паралельну) реальність, де би ми могли бути іншими або могли діяти іншим чином і починаємо її наповнювати і там жити. Це неможливо! Ми живемо в одній реальності, де ми є такими, як є, робимо певні вибори і дії, а іншого немає. Крапка!
Погоджуюсь, що всі дороги ведуть в дитинство.
Чекаю наступного випуску!
Слава Україні! 🇺🇦
Слава Героям! 💛💙
Слава нації! Смерть ворогам ☠️
Дякую безмежно за вашу працю ❤
Добрий день.
Найперше щиро вдячна Вам за реалізацію неймовірної ідеї Ірини Цибух. Побачивши перший Ваш подкаст я наче кортнула цілющого повітря!!!
Дякую за такі важливі теми, що в підіймаєте. Впевнена вони відгукуються кожному.
Переслузовую Ваші з Володимиром подкасти по кілька разів, поширюю, щоб більшість могла б почути Ваші діалоги
Уклінно дякую Вам за цю працю. Це неймовірно цінно! Вічна пам'ять Ірині Фаріон, Ірині Цибух і всім Героям!
Дякую всім героям мого покоління 🙏
Дякую всім цивільним хто їм допомагає🙏
Дякую Творцю, що одягнув піксель і став попереду🙏🇺🇦💪
Надважливі теми проговорюєте, корисні поради, дякую , ви допомогаєте триматися ментально. Окремо дякую за Ваші вірши пане Павле.
Дуже дякую. Дуже важливі слова. Ми всі цим живемо.
Дякую за подкаст і вибір тем! для мене найефективнішим методом боротьби з внутрішнім критиком а також постійним "пережовуванням" минулої події виявився метод самоспівчуття(не плутати з жалістю до себе😊) Dr. Kristin Neff. Потрібно назвати, що саме ти відчуваєш, сказати як важко тобі зараз, усвідомити, що є інші люди, які можуть відчувати те саме. Слова, які вона пропонує: ' хай я в безпеці, хай я мирний, хай я добрий до себе, хай я приймаю себе/своє життя таким який я є'.
Доброго дня всім. Почуття провини з'їдає з середини. Треба освідомити, що від того що ти себе руйнуєш, нічого доброго не вийде. Ніякої користі від цього не буде ні для кого. Збери себе до купи,оціни всі свої помилки,який привели до цієї ситуації і рухався вперед. Досвід життєвий дістається нам і через наші помилки.
❤
Почуття культивуються зовні не менше чим з середини. Зробили людей ухилянтами, сцикунами і зрадниками з усіх утюгів, підхопили військові і різні дов..би. Звісно буде відчуття провини з такою совковою пропагандою.
Дякую за інформацію і вашу роботу. Цікаво, повчально, потрібно
Добрий день.Тільки но зібралася послухати про чудову людину,і тут на тобі -Фаріон,про неї не хочу чути.
Дякую за подкаст, а книжки Ваші маю 😊
Дуже дякую вам за подкаст) чудова і потрібна ініціатива!
Можливо можете зробити його також у аудіо форматі?
Почуття провини це своєрідний механізм саморуйнації і притаманно це насамперед людям з високим рівнем емпатії та розвиненим емоційним інтелектом. І дійсно, таким людям треба працювати з цим і над цим.
Дякую за розмову!
За Павлом стежу від початку повномасштабної! Наша молодь неймовірна)
Якби ми всі були, як Ірина Фаріон, цієї війни не було б...
Критика себе не є погано. Критик то здорове мислення людини. Критика допомагає змінити вектор мислення. Дякую збройним силам України. Дякую повітряним силам України. Дякую розвідці та службам безпеки. Дякую науковому сектору. Дякую музикантам. Дякувати є Дуже багато кому! А ненавиджу всіх хто довів до війни і під час війни не назвав війну війною. Хто краде заповідники і нищить памятки юнеско. Щоб захистити потрібно судитися з владою. Цивільні також на війні тому критик потрібен щоб аналізувати інфу і реальну картинку . Тому всім ван лав . Критика тримайся!
«Критик» - це НЕ здорове мислення.
Потрібно розрізняти критикА (погано) і конструктивну критикУ (добре).
У внутрішньому критику немає абсолютно нічого здорового! Критик ніколи не буває задоволений, його неможливо задовільнити в принципі!
Здорове мислення - це доросла частка психіки, тільки там є конструктив
Почитайте про 3 частки психіки у схема-терапії
Дуже вдячна за те, що Ви та пан Володимир робите - це безцінно ❤️🔥
Буквально перед 24.02.22 у мене була розмова з психологинею про моє уявлення життя, яке задовільнило би мого критика.
На що психологиня сказала: *Критик - як путін, з ним неможливо домовитись*
Яка влучна фраза!
Дякую за прекрасний випуск❤ Бережіть себе🫂 В серці з Богом🙏🏻
Дякую за дуже важливу тему простими словами
Хвилю за те, що повернулася до української, регулярно доначу, намагаюсь просувати українське закордоном... Але..я то хвалю... але всеодно є відчуття, що недостатньо... а найголовніше - я не в Україні... і це провина на кожен день, бо друзі та рідні в Україні.
Дякую❤
Дякую вам. Важлива тема.
вдячна за ритуал хвилини пам'яті
Перебивочка музична не дає заснути) може щось помʼякше?) дякую за такий супер контент!
почуття провини гризе весь час. в середині березня 2022 я виїхала з України і зараз живу в Іспанії. і весь цей час мене гризе провина, що я не в Україні, що мої рідні там, в небезпеці, а я тут повністю захищена. гризе провина, що через мою невидиму інвалідність (я аутист) у мене більше пільг і преференцій, ніж у моїх друзів, які також живуть Іспанії. і скільки б я не пропрацьовувала це почуття, воно ніколи повністю не проходить
Переживаю дуже схожі відчуття. Тримаймося ❤️
Зараз уже пора пробуджувати це почуття. Бо тут уже й так повно персонажів без стиду і совісти
Але ж пане Володимире, оці "якби" це ж також робота над помилками, ти дивишся на ситуацію і бачиш де можна було зробити краще, тоді можливо в наступній схожій ситуації ти будеш діяти ефективніше. Але я розумію про що ви говорите, в процесі цих "якби" напевно майже не можливо не перейти в "я зробила/роблю не достатньо" і важко зупинитись щоб не гризти себе. Але все одно оці "якби" вони нам потрібні.
Велика дяка ведучим, команді і Ірині Цибух за ці подкасти. Світла пам'ять і Ірині Цибух і Ірині Фаріон.
Якщо чесно, то я вважаю, що почуття провини і т.п. відчуття - не результат виховання або якихось "дитячих травм". Це залежить лише від людини, від тих якостей, що в ній закладені від народження. Деяких людей щось "гризе" постійно, деякі завжди впевнені в собі і своїх діях, навіть, якщо об'єктивно не праві. Ну, а у декого ці відчуття залежать від конкретних життєвих обставин.
Наприклад, зараз багатьох мам, котрі живуть в Україні, мучає відчуття провини. Бо вони думають: чи вірно вчинили, не виїхавши за кордон заради дітей? Страшно подумати, наскільки може картати себе людина, дитина якої загинула...
Тому дуже добре, що ви піднімаєте це питання. І, дійсно, люди повинні усвідомлювати в тяжких ситуаціях - в тому, що сталося, винна росія і лише росія.
Принагідно дякую всім, хто захищає нас і нашу країну.
Вічна Пам'ять полеглим Героям.
Світла Пам'ять пані Фаріон.
Цікавий факт, Павле, як Ви врятували життя своїй роті, маєте власну голову на плечах, можете дійсно цим гордитися.
*тільки не роті, а маленькому відділенню
Бажання помсти може врятує від незворотніх кроків.
Помста - сліпість .
ДЯКУЕМ дуже цикаво.Дякуем за Украинську. Донатимо Молимось и переможемо парашу
Обьєднайте своїх критиків. Системна машина держави дискридитована і мій критик молодець. Критик вчись всьому ❤
Критик, внутрішній в тому числі, завжди працює в мінус. На те він і критик. Іноді треба його ігнорувати. Але, ключове - іноді. Якщо на постійній основі, то вже породжує інфантилізм. Важче за все винайти оту саму золоту середину.
Пане психолог, дуже багато води та теорії. Якщо цивільний відчуває провину, то іде до лав ЗСУ, або донатить певному підрозділу. Частіше за все їх ," провина" виражається словами :"я тєбя туда не посилал"
Донати не дуже допомагають впоратися з почуттям провини у цивільних.... Донати це вже як ранкова кава , невід'ємна частина життя
Є відчуття сорому за колишнє керівництво нашої країни, яке залишило нашу державу, Україну, з голою Дупою!
Відчуття провини, яке дожерає , що не в Україні….
Із-за багатьох факторів
Пишаюсь своєю країною 🤍дякую за відвертість …
Тому важко хвалити себе тут, бачачи ,як твоя країна обливається кровʼю і нічого не можеш з цим зробити і з собою, навіть якщо в тебе була причина їхати за кордон аби рятувати серце своєї дитини…
Бо коли не можеш себе похвалити зараз із-за допомоги Україні , то здається ніби інше не важливе, бо спостерігаю постійно , які у нас неймовірні і сильні люди
Ця меншовартість 🤪
Сил і любові в серця вам і вашій родині 🙏🏿нехай Господь проводе своїми стежками…
За що би ви себе похвалили за ці 2,5 роки? За що б ви собі подякували?
@@Vyshebaba за те,що стала більш стійкою і відкинула вагання, за те що зберегла віру у нашу перемогу, наперекір всім інформаційним нагнітанням, за те,що зберегла здатність любити і навчилась більше цінувати "дрібниці", за те,що підтримую свою дитину, своїх близьких, і просто знайомих. За те,що змогла повернути собі себе. Щира дяка і шана нашим воїнам, велика повага і підтримка.
@@ЛюбашкаГ-ц1ыви молодець
Ввели з дитиною за останній рік правило щодня проговорювати Вдячності,- справді працює як антидот Критика.
За те що не боюсь підіймати важливі теми в колі колег і оточення. Що виробляю стійкість в цей непростий для моєї країни час. Що постійно розвиваюсь.
За здатність рухатися вперед попри перепони. Можливо, іноді зі скрипом, але рухатися.
Та нема ніякого відчуття провини, з чого б це воно раптом було ?
А кращого психолога не знайшли? Його аж фізично боляче слухати. Просто жах два випуски і після нього реально хочеться піти до психолога щоб поміг забути. Так зіпсувати програму ще треба вміти 😮😢
Дуже дякую вам, шановні Володимир та Павло за вашу працю, патріотизм та почуття гумору. І, наразі, хочу звернутися до вас як до, безпосередньо, військового та громадського діяча з от яким питанням : Благодійний фонд Твій Крок... Що з ним не так??! Як так складається, що наші військові постійно знімають відео з проханнями задонатити на мобільні майстерні, пікапи, дрони тощо (ці відео зазвичай з'являються як рекламні вставки у відео різних проукраїнських блогерів як Стернеко, Яніна Соколова, Юрій Бутусов, Микола Давидюк і ви також) але на виході у бійців наразі нічого не має? Ті збори там не рухаються місяцями і тих "висяків" там безліч. Чи не є той фонд якоюсь "прокладкою", яка тільки прикормлює корупцію і, в першу чергу, як тоді найскоріше допомогти хлопцям, які зараз на нулі з тих бригад та підрозділів, які конче потребують техніку і зброю? Чи можна зробити так, щоб ними опікувались РЕАЛЬНІ волонтери, які взмозі закривати мільйонні збори за тиждень і звітувати за витрачені гроші, а не змушувати наших воїнів постійно звертатися по допомогу? Дякую.
Вітаю, не знайомий з цим фондом і не рекламував його
Щиро дякую Вам, шановний пане Павло, за захист нашої держави та за відповідь. А посилання на той фонд є Приват24 та у Monobank. Бережи вас Бог. Слава Україні
@@Vyshebaba
Дякую!
Дякую.