Роберт Шеклі на висоті,кожен твір вражає по особливому,тільки думаєш,що знаєш вже все,що може бути в цьому світі як пан Шеклі підносить звичні речі під таким кутом,з такою подачею звичного матеріалу,що кожен раз дивуєшся як вперше.
Відносини у найкращих людських традицій. І загибель, коли друзі прикривають своїми тілами один одного. І геть відсутні три закони роботів. Дякую пане Руслан за цей чудовий опис відносин між людьми і майбутніми роботами.
П'ятисоттисячеріччя емоційного розвитку людства поруч з інтелектуальним його розвитком дали цей рівень цивілізації. Без емоцій нема сенсу існування розуму. Без емоцій - це арифмометр
Нажаль в самого Шеклі вже не дізнатися, але мені неймовірно цікаво що хотів він сказати цим оповіданням? Здається, пробудити жах перед прогресом? Якщо так, то в моїй особі це не вдалося 😊 Іноді заздриш такій спокійній розсудливості, практичності і беземоційності. Бо емоцій зараз стільки, що деяких волієш позбавитись... Дякую! ❤
Мені здається, тут якась алегорія: домашній улюбленець помінявся місцями з людиною, тільки домашня тваринка в образі робота (можливо, тому що такий сюжет все ж реалістичніший, ніж якби оповідання було про собачку і людину). Як на мене, тут не про жах перед прогресом, а про те, як ми поводимося з залежними від нас, як ми розуміємо рівноправність, мораль і гуманність. P. S. Опудало Леніна не шкода, а от Миколі Пирогову, з якого зробили мумію, співчуваю😢
Гадаю, тут перенесення на відносини людей і домашніх улюбленців. З часом люди добровільно можуть стати домашніми улюбленцями. Такий прогрес мені не страшний. Дякую пану Руслану за гарне прочитання і підбір цікавого оповідання
а для мене, це навпаки надія на майбутнє з ШІ, все ж таки у ШІ є потенціал, який для людей не доступний. ну може частково через кібер-імпланти, але, в загальному, біологічний вид приречений на поступове вимирання, як динозаври. мене зацікавила не стільки розповідь робота, скільки висвітлення природи людей: з одного боку примітивна біомаса, типу грабіжників, з іншого інтелігент, який пожертвував життям заради друга, хоч і механічного. тобто для робота найважливіше: логіка і розсудливість, а для людей також і варварство і дикість.... - основна причина війн: людська тупість.
@@master_sergik бувають, правда, виключення: "тупість НЕлюдів" наприклад ;) Такі конструкції, як "імперія" взагалі не можуть "не воювати". Чому? Тому ж, чому в радянській армії примушували фарбувати траву... Якщо холоп не зайнятий, він починає піднімати голову й озиратися навколо, із ймовірністю порозумнішати.
@@oleksandrmolodetskyi1717 Та ніби він нормальним господарем був? То ж форс-мажор стався... З нетерпінням чекаємо на продовження Ваших "Одеських оповідань"!
Оповідання однако неординарне сумне водночас і божевільне частково тут є намагання роботу надати якихось людських характеристик і водночас підкреслення що роботи зовсім не люди і вони не відчувають
Цікаве оповідання, втім, я так і не зрозумів в кого робот купив Стіва. Стів сам себе продав, це зрозуміло, а хто отримав гроші? Можливо і настане той час, коли нас триматимуть роботи як тваринок, хто зна.
Супер! І переклад і виконвння. Дякую.
Вітаю! Сказати по правді ... є тад чим замислитись. Дякую!
Роберт Шеклі на висоті,кожен твір вражає по особливому,тільки думаєш,що знаєш вже все,що може бути в цьому світі як пан Шеклі підносить звичні речі під таким кутом,з такою подачею звичного матеріалу,що кожен раз дивуєшся як вперше.
Дивовижний Шеклі! Так передбачити тенденції майбутніх заборонень на державних рівнях! Дякую, пане Руслане, чудовий смаколик на поличці Калідору!
Дуже сподобалось, дякую. Приємно часом заглянути на Калідор
Дякую, що не забуваєте.
Дякую за оповідання!
Фантастика з кожним днем стає все менш фантастичною)
Дуже дякую за чергове чудове озвучення.Ви найкращий,завдяки вам Української стає більше.
Відносини у найкращих людських традицій. І загибель, коли друзі прикривають своїми тілами один одного. І геть відсутні три закони роботів. Дякую пане Руслан за цей чудовий опис відносин між людьми і майбутніми роботами.
Дякую за чудове прочитання!
Нарешті я це почула. Раніше лише назву знала.
Дякую за чудове прочитання
Дякую за вашу роботу, української має бути більше.
Дякую Вам за підтримку!!
Дякую пане Руслане! Шеклі неперевершений!
Дуже дякую, пане Руслане, за чудове прочитання неймовірного, дивовижного Шеклі!)
Коментар на підтримку україномовного контенту. Ви найкращий,завдяки вам Української стає більше.
Вельми вам дякую, пане Руслане, завдяки вам української стає більше!
😄
🙏
Дякую Вам!!!
❤️
Дякую, сподобалось сумна історія.
Мені здається що краще тут слово див а не дивовиж
Шеклі, як завжди, прекрасний
Дякую за читанку! Підтримка каналу 👍👍👍
Дякую Вам за коментар!!!! Дякую Вам за підтримку!
П'ятисоттисячеріччя емоційного розвитку людства поруч з інтелектуальним його розвитком дали цей рівень цивілізації. Без емоцій нема сенсу існування розуму. Без емоцій - це арифмометр
Так. Люди вони такі.
Дякую, пане Руслане.
Дякую Вам!!
Вельми цікаве та захопливе оповідання. Треба ж, домашня людина. ☺️
Дякую. Неочікуваний кінець про те що робот хотів залишити голову як нагадування :)
Дякую!!!
Дякую за чудову українську!
❤
Потреба в ритуалах поховання однозначно відносить тебе до світу живих. Ніхто з мерців поки що це не заперечив🤣
Дуже шкода дядьку та й робота шкода. Коротше, важко, якось, на серці.
Нажаль в самого Шеклі вже не дізнатися, але мені неймовірно цікаво що хотів він сказати цим оповіданням?
Здається, пробудити жах перед прогресом? Якщо так, то в моїй особі це не вдалося 😊
Іноді заздриш такій спокійній розсудливості, практичності і беземоційності. Бо емоцій зараз стільки, що деяких волієш позбавитись...
Дякую! ❤
Мені здається, тут якась алегорія: домашній улюбленець помінявся місцями з людиною, тільки домашня тваринка в образі робота (можливо, тому що такий сюжет все ж реалістичніший, ніж якби оповідання було про собачку і людину). Як на мене, тут не про жах перед прогресом, а про те, як ми поводимося з залежними від нас, як ми розуміємо рівноправність, мораль і гуманність. P. S. Опудало Леніна не шкода, а от Миколі Пирогову, з якого зробили мумію, співчуваю😢
Гадаю, тут перенесення на відносини людей і домашніх улюбленців. З часом люди добровільно можуть стати домашніми улюбленцями. Такий прогрес мені не страшний. Дякую пану Руслану за гарне прочитання і підбір цікавого оповідання
а для мене, це навпаки надія на майбутнє з ШІ,
все ж таки у ШІ є потенціал, який для людей не доступний.
ну може частково через кібер-імпланти, але, в загальному, біологічний вид приречений на поступове вимирання, як динозаври.
мене зацікавила не стільки розповідь робота, скільки висвітлення природи людей: з одного боку примітивна біомаса, типу грабіжників, з іншого інтелігент, який пожертвував життям заради друга, хоч і механічного.
тобто для робота найважливіше: логіка і розсудливість, а для людей також і варварство і дикість.... - основна причина війн: людська тупість.
@@master_sergik бувають, правда, виключення: "тупість НЕлюдів" наприклад ;)
Такі конструкції, як "імперія" взагалі не можуть "не воювати". Чому? Тому ж, чому в радянській армії примушували фарбувати траву...
Якщо холоп не зайнятий, він починає піднімати голову й озиратися навколо, із ймовірністю порозумнішати.
Вкрай іронічно, місцями мило, але ОПУДАЛО вбило мене наповал😂
Які можна зробити висновки? Зарано ще роботам тримати людей, як домашніх тварин! Вони ще не готові до такого відповідального кроку.
@@oleksandrmolodetskyi1717 точно!:)
@@oleksandrmolodetskyi1717 Та ніби він нормальним господарем був? То ж форс-мажор стався... З нетерпінням чекаємо на продовження Ваших "Одеських оповідань"!
Це ж треба таке придумать, опудало на пам'ять 😊.
Не дай Боже до цього дожити, що тебе роботи будуть купляти замість собачки, це так сумно. Дякую за озвучку твору.
Однак, це було добровільне рішення та спосіб знайти друга. У певному сенсі, ми і гірше робимо, користуючись умовним тіндером.
Тепер знатиму, що робити у майбутньому, коли нас на роботі замінять роботами. 😉
Оповідання однако неординарне сумне водночас і божевільне частково тут є намагання роботу надати якихось людських характеристик і водночас підкреслення що роботи зовсім не люди і вони не відчувають
Цікаве оповідання, втім, я так і не зрозумів в кого робот купив Стіва. Стів сам себе продав, це зрозуміло, а хто отримав гроші?
Можливо і настане той час, коли нас триматимуть роботи як тваринок, хто зна.
Гадаю гроші отримав власник крамниці. Адже Стів попросив його себе продати.
А Стів отримав натомість дім та утримання….