Національна архітектура Європи ХІХ-ХХ століття. Денис Вітченко (Ч. 3/3)
HTML-код
- Опубликовано: 19 май 2024
- Тайм-коди відео:
00:00:00 Творчість Олексія Бекетова та його зв'язок з Василем Кричевським
00:09:00 Про Кричевського
00:37:34 Підсумок та узагальнення
01:01:54 Як виглядає зараз архітектурний процес в Україні. Чи є об'єднання українських архітекторів зараз, чи функціонують вони як інструментальні?
01:12:15 Як змінити, покращити ситуацію?
---------------------
Друзі, запрошуємо долучитись до перегляду 2-ох лекцій про вираження національної самобутності в архітектурі країн Європи кін. ХІХ - поч. ХХ ст. та про творчий спадок митців у цьому процесі з Денисом Вітченком!
Публікуємо 2-у частину 2-ої лекції
Друга лекція про українську архітектуру ХІХ-ХХ століття. Приділяємо увагу українським діячам як малої групи та говоримо про сьогодення! 🏵
Ми розглянемо:
- Коло харківських та полтавських діячів, які сформували мистецькі погляди Василя Кричевського і дали реалізуватися його архітектурному проекту Полтавського губернського земства.
- Трансляцію українських архітекторів у створенні нового стилю.
- Маловідомі твори метаархітектури з ознаками української самобутності з доробку Харківсько-Полтавського осередку.
- Особливості збереження спадщини митців Харківсько-Полтавського осередку, що містить українські традиційні патерни, та її реабілітації.
- Місце української самобутності у сучасному архітектурному просторі України.
- Сучасні виклики для архітектурної освіти, цінність досвіду харківських митців початку ХХ ст. для розвитку сучасної української архітектури.
---------------------
🏵 Плейлист 3-ох частин: • Архітектура національн...
---------------------
● Лектор: Денис Вітченко - кандидат архітектури, доцент кафедри будівництва, геотехніки і геомеханіки НТУ «Дніпровська політехніка», викладач кафедри реставрації, реконструкції архітектурних об’єктів Харківського національного університету міського господарства (ХНУМГ) імені О.М. Бекетова, архітектор-реставратор. В якості історичного консультанта Денис Вітченко брав участь у створенні документального фільму «Василь Кричевський. Повернення» 2023 р., присвяченого творчості видатного українських архітектора та художника 1-ї пол. ХХ ст.
Сфера наукових інтересів: проблематика реставрації та охорони пам’яток історико-культурної спадщини України. Вплив національної ідентичності на архітектуру.
---------------------
Наші соціальні мережі:
Telegram: t.me/cowoguru
Facebook: www.facebook.сom/cowo.guru/
Instagram: / cowo.guru
Для отримання повідомлень про нові відео натискайте дзвіночок (🔔).
#нація #архітектура #денисвітченко #нації #національнаархітектура #європа #ХІХстоліття #ХХстоліття #олексійбекетов #кричевський #василькричевський #архітектор #архітектори #архітектурнийпроцес #обєднання #обєднанняархітекторів #українськіархітектори #інструментальня #самобутність #вираженнясамобутності #національнасамобутність
Дякую. Я в Харкові живу на вулиці Кричевського. На жаль, поки що ніде не можу довідатися, в честь кого саме з роду Кричевських названо вулицю. А ще ми бували коло будинку, де жили Кричевські, на Москалівці. Дуже цікава будівля
Дякую за цей чудовий обширний екскурс! Зробіть, будь ласка, серію випусків із Віктором Вечорським ще! Проте, у мене є коментар з приводу архітекторів, "українського стилю" та сучасності. Мені здається професійна освіта та середовище все ще перебувають під великим впливом імперських наративів та бачення. Принаймні, я знаю деяких архітекторів, які критикують ініціативи поширення "українського" словами "шароварщина" (не завжди, безпідставно, до слова). Це з одного боку. З іншого боку, ми живемо в інформаційному та швидкоплинному світі, де молода людина перебуває під впливом багатьох меседжів та певного ціннісного хаосу. І в принципі можна зрозуміти, всі люди хочуть якогось комфортного життя, не виживання. Тому необхідно триматися сучасної повістки, трендів, цінностей. Втім, я вбачаю, що існує певний інформаційний / суспільно-культурний вакуум, який через різні причини Україна (як держава, як країна, як суспільство) нічим не заповнює. Я і про кіно, і про ютьюб-канали, і про книжки, і про ті ж культурні проєкти, і про спільности, і про гуртки. Хоча не можна сказати, що їх нема. Є, але вплив та охоплення все ще недостатні напевно = треба продовжувати. Проте найважливіше, на мою думку, це створення класних українських ПРОДУКТІВ (різного роду), які перетравлюють та переосмислюють український спадок на такому ж глибинному та експертному рівні, як це робив Василь Кричевський. Чому саме продуктів - бо вони мотивують, вони заохочують, на відміну від просто повторення "вишиванки" / "колосків" / "тризубів". Бо, часто під "українським" репрезентується просто повторення якихось шаблонів та старожитностей.
Чудова позиція