Дякую за цікавий огляд🤗 Близько двох років назад книги Аберкромбі прочитала на одному подиху😍 Дуже сподобалася історія📚👍 Обов'язково буду продовжувати! Завдяки Вашому огляду, думаю це буде незабаром😉
Дуже багато є чого сказати, але треба якось по порядку. Як це заведено, почну з кінця, Аберкромбенко це от точно про другу книгу, там стільки питомо українських мовних зворотів, що враження, що писав Винничук чи Андрухович, усе ж хотілося б перекладне фентезі відчувати і стилістично, що вони там воювали біля Осрунга, а не в околицях Стрия. Друге, жіночі персонажі, Аберкромбі стільки накидали відомих органів за комірець через їх "недостачу" в основній трилогії, що він почав пхати їх із завидною настирністю навіть туди де це виглядає щонайменше дтвно, і нехай Монца, з горем пополам, по сюжетних рельсах, і з сценарною бронею, добралася до логічного кінця, але видно що автор горів так хотілось цю історію розказати, тому мені як читачу було цікаво спостерігати, і це не іронічно моя улюблена героїня у фентезі, але далі пішов якийсь ахтунґ, Фінрі, яку всі слухали тільки тому, що автор захотів щоб її слухали, а за Шай і сказати нема чого, максимально безтолковий персонаж, видно що Джо або не хотілося це писати, або строки горіли і вийшло як вийшло. Хоча Карлота була дуже непоганою 😉 і це багато про що говорить. Згадується інтерв'ю на фантастичні токс, коли Дарія ще навіть привітатися на встигла, ще усі учасники толком і не вмостились, ще навіть розпитувати нічого не почали, а Джо уже почав виправдовуватись за жіночих персонажів, і це проблема, коли кансел культура впливає на творчість авторів, при чому якось так виходить, що цей вплив відбувається лише в негативний бік.
@@Nameless_Impostor Вау, дякую шо стільки букв написали🤌 Про Стрий дуже посміявся😂 Мені здається шо хай краще будуть такі персонажки ніж ніякі, та й вони не те що б жахливі, просто посередні. Хоча Фінрі наче норм, в неї не так багато "екранного" часу, але вона справляє враження прикольного сірого персонажа з своєю корисливою мотивацією
@@mykyta_loves_booksВсе так, Фінрі такою і є, але з якого дива, вона хто, дочка маршала, жінка полковника, який до усього ще й син зрадника? Це не дуже висока посада, та вона відкриваючи двері чоботом заходить в штаб, потім її ще пускають на ставку, ще зробилася парламентером, і у підсумку Джо непогано зробив з неї Королеву Марго, але це виглядало ну дуже незграбно.
Ще за персонажів хочеться сказати, я категорично не рекомендую читати книжки Аберкромбі в цьому всесвіті не порядку, бо події в книжках ідуть в хронологічному порядку, і персонажі розвиваються так само, ці три стенделони часто об'єднують в один цикл The Great Leveller, саме через персонажів, і хоч Шиверс, він же Тіпало, він же Дрижак, доданий в останню книжку дуже натужно, але він досить таки логічно об'єднує собою всі ці три історії. Те що Коска лишився Коскою, так тут як на мене все ок, з ним знайомлять коли йому десь 50 і в кінці історії десь біля 70, навряд чи люди не змінюючи стиль життя здатні замінитись в такому віці. Герої настільки багата персонажами книжка, але знов таки, розвиток 95% персонажів ніяк не вплине на історію в цілому, інші 5 це Баяз і Фінрі, сюжетні лінії яких виглядають вставленими штучно. На рахунок Багряної країни, хочеться дуже сильно насварити Аберкромбі за лінь, історію яку можна було легко розписати на дві книжки, і маючи досвід читання попередніх творів автора навіть можна нафантазувати як, але її вбили абсолютно нецікаві пови, немовби автор знав що хотів написати, але не зміг показати це правильними очима. СПОЙЛЕР Мені було абсолютно байдуже і на Шай і на цього клоуна Темпла, за Ро шматки уже цікавші, хотілося більше дізнатись, але цеякісь обривки газети, які треба було складати до купи. Не показано подій з точки зору Коски, а я б подивився, і найбільший авторський провтик за всю творчість, це в історії про Лоґена не показати події з його точки зору, а нащо тоді його було вводити, тут я вперше трохи розчарувався.
@@Nameless_Impostor Знову дякую за велику кількість букв. Дуже класно шо ділитесь своєю думкою♥️ СПОЙЛЕР Мене дуже непокоїть один момент ше з "На лезі клинка". Нафіга було давати Логену суперздібність розмови з духами, досить часто на цьому наголошувати і вже через сотню сторінок абсолютно забити болт і ні разу про це не сказати за 6 книг серії😂
@@mykyta_loves_booksну це більше нитка щоб трошки позшивати сюжет, враховуючи що магія наче йде зі світу, те що цей скіл не отримав продовження можна якось пояснити.
Мої стосунки з Аберкромбі якось не склалися. Читав "Перший закон" дуже давно, ще росіянською і ... щось зовсім ніяк. Можливо, в мене були занадто завищенні очікування від цієї серії, бо зі всіх усюд (з ютюба, від друзів, пабліків) тільки й неслося, що це ледь не найкрутіше фентезі усіх часів, а які там персонажі... м-м-мм. А в результаті до кінця трилогії я вже ненавидів усіх персонажів (за вийнятком капітана, забув як його звали): Логан який постійно юзав "чіт коди", Ферро (вона бісила найбільше, хоча вже й не пам'ятаю чому), Баяз, якого автор подає як генія, який все розіграв як по нотах, персонажі лише гвинтики в його плані (а насправді все це завдяки "роялю з кущів") і навіть усіма обожнюваний Глокта. В другій книгі використаний мій найненависніший прийом: дОвга подорож з пункту А в пункт Б (як ще й виявилося намарно). Єдине, що тоді таки зачепило - це бої на півночі. Ось вони прописані круто, прямо 10 із 10. Хоча, коли Аберкромбі почали видавати в КСД взяв до колекції. Зараз інколи навіть думаю дати йому другий шанс, можливо, за сім років (чи скільки там минуло) сприйму автора якось по інакшому. Потім підхожу до полиці, і рука тягнеться до інших книг. P.S. Бачу таки дозрів: "Волґа, Волґа" і "свіженький" Борхес на поличках :). Вітаю з поповненням ...
Дякую за велику кількість букв♥️ Не знаю, мені здається фентезі це не той жанр шоб його аж хотілось перечитувати, том лишіть вже того нещасного Аберкромбі) Хехе, дякую, я в Єрґовича вже читав Пси на озері і до сих пір не вилазить з голови, тому хочу ше цю прочитати. Ну а Борхес то Борхес, після Приватної книгозбірні зрозумів шо мені треба все шо в нас видавали😅
Я не знаю, як ти це робиш, але ну хочеться прочитати ВСІ книжки, про які ти розповідаєш. Чудовий огляд, як завжди!! 🔥
Якщо в тебе на книгарні застоялись якісь книжки, то готовий влаштуватись на парт тайм і допомогти з продажами😅
@@mykyta_loves_books ооо, звучить заманливо)
Вітаю! Коментар на підтримку канала 💪 Зичу успіхів та стрімкого розвитку 🤗
@@user-wq9jl8kt8p Дякую♥️
Дякую за огляд, я аж ностальгію спіймала) зрозуміла, що багато чого з сюжетів Аберкромбі забулось, і круто було б перечитати
Ого, ти аж настільки давно їх читала (аж настільки стара)?😂
@@mykyta_loves_books та за шо 🥲
Дякую за огляд цієї трилогії🔥 всю придбала, ще не читала, але ви змотивували взяти її наступною
Сподіваюсь сподобається😉
Дякую за цікавий огляд🤗 Близько двох років назад книги Аберкромбі прочитала на одному подиху😍 Дуже сподобалася історія📚👍 Обов'язково буду продовжувати! Завдяки Вашому огляду, думаю це буде незабаром😉
Тішусь, що надихнув😉
роблю усі необхідні маніпуляції, але перегляну вже після того, як "багряну..." дочитаю і зроблю відео :)
Буду чекати)
О, а я ще читаю :) Цікаво, дякую!
Та я беру Аберкромбі читати як тільки він виходить, в той же день)
Буду чекати ше ваших вражень від трилогії♥️
@@mykyta_loves_books Дякую. З багатьма моментами у вас про ці книги я вже згоден :)
Дуже багато є чого сказати, але треба якось по порядку. Як це заведено, почну з кінця, Аберкромбенко це от точно про другу книгу, там стільки питомо українських мовних зворотів, що враження, що писав Винничук чи Андрухович, усе ж хотілося б перекладне фентезі відчувати і стилістично, що вони там воювали біля Осрунга, а не в околицях Стрия. Друге, жіночі персонажі, Аберкромбі стільки накидали відомих органів за комірець через їх "недостачу" в основній трилогії, що він почав пхати їх із завидною настирністю навіть туди де це виглядає щонайменше дтвно, і нехай Монца, з горем пополам, по сюжетних рельсах, і з сценарною бронею, добралася до логічного кінця, але видно що автор горів так хотілось цю історію розказати, тому мені як читачу було цікаво спостерігати, і це не іронічно моя улюблена героїня у фентезі, але далі пішов якийсь ахтунґ, Фінрі, яку всі слухали тільки тому, що автор захотів щоб її слухали, а за Шай і сказати нема чого, максимально безтолковий персонаж, видно що Джо або не хотілося це писати, або строки горіли і вийшло як вийшло. Хоча Карлота була дуже непоганою 😉 і це багато про що говорить. Згадується інтерв'ю на фантастичні токс, коли Дарія ще навіть привітатися на встигла, ще усі учасники толком і не вмостились, ще навіть розпитувати нічого не почали, а Джо уже почав виправдовуватись за жіночих персонажів, і це проблема, коли кансел культура впливає на творчість авторів, при чому якось так виходить, що цей вплив відбувається лише в негативний бік.
@@Nameless_Impostor Вау, дякую шо стільки букв написали🤌
Про Стрий дуже посміявся😂
Мені здається шо хай краще будуть такі персонажки ніж ніякі, та й вони не те що б жахливі, просто посередні. Хоча Фінрі наче норм, в неї не так багато "екранного" часу, але вона справляє враження прикольного сірого персонажа з своєю корисливою мотивацією
@@mykyta_loves_booksВсе так, Фінрі такою і є, але з якого дива, вона хто, дочка маршала, жінка полковника, який до усього ще й син зрадника? Це не дуже висока посада, та вона відкриваючи двері чоботом заходить в штаб, потім її ще пускають на ставку, ще зробилася парламентером, і у підсумку Джо непогано зробив з неї Королеву Марго, але це виглядало ну дуже незграбно.
Ще за персонажів хочеться сказати, я категорично не рекомендую читати книжки Аберкромбі в цьому всесвіті не порядку, бо події в книжках ідуть в хронологічному порядку, і персонажі розвиваються так само, ці три стенделони часто об'єднують в один цикл The Great Leveller, саме через персонажів, і хоч Шиверс, він же Тіпало, він же Дрижак, доданий в останню книжку дуже натужно, але він досить таки логічно об'єднує собою всі ці три історії. Те що Коска лишився Коскою, так тут як на мене все ок, з ним знайомлять коли йому десь 50 і в кінці історії десь біля 70, навряд чи люди не змінюючи стиль життя здатні замінитись в такому віці. Герої настільки багата персонажами книжка, але знов таки, розвиток 95% персонажів ніяк не вплине на історію в цілому, інші 5 це Баяз і Фінрі, сюжетні лінії яких виглядають вставленими штучно. На рахунок Багряної країни, хочеться дуже сильно насварити Аберкромбі за лінь, історію яку можна було легко розписати на дві книжки, і маючи досвід читання попередніх творів автора навіть можна нафантазувати як, але її вбили абсолютно нецікаві пови, немовби автор знав що хотів написати, але не зміг показати це правильними очима.
СПОЙЛЕР
Мені було абсолютно байдуже і на Шай і на цього клоуна Темпла, за Ро шматки уже цікавші, хотілося більше дізнатись, але цеякісь обривки газети, які треба було складати до купи. Не показано подій з точки зору Коски, а я б подивився, і найбільший авторський провтик за всю творчість, це в історії про Лоґена не показати події з його точки зору, а нащо тоді його було вводити, тут я вперше трохи розчарувався.
@@Nameless_Impostor Знову дякую за велику кількість букв. Дуже класно шо ділитесь своєю думкою♥️
СПОЙЛЕР
Мене дуже непокоїть один момент ше з "На лезі клинка". Нафіга було давати Логену суперздібність розмови з духами, досить часто на цьому наголошувати і вже через сотню сторінок абсолютно забити болт і ні разу про це не сказати за 6 книг серії😂
@@mykyta_loves_booksну це більше нитка щоб трошки позшивати сюжет, враховуючи що магія наче йде зі світу, те що цей скіл не отримав продовження можна якось пояснити.
@@Nameless_Impostor мені здається можна пояснити цей легендарний мув фразою "Цейво...забув"😂
Маю першу частину основної трилогії, але далі 30 сторінок ніяк не можу зайти. Нудно починається і боюсь розчаруватись (як у мене було з Сандерсоном 🥴)
Та буває. Я зазвичай стараюсь 20-30% давати книжкам шоб мене зацікавити, але якщо не йде то не мучайте себе😉
Мої стосунки з Аберкромбі якось не склалися. Читав "Перший закон" дуже давно, ще росіянською і ... щось зовсім ніяк. Можливо, в мене були занадто завищенні очікування від цієї серії, бо зі всіх усюд (з ютюба, від друзів, пабліків) тільки й неслося, що це ледь не найкрутіше фентезі усіх часів, а які там персонажі... м-м-мм. А в результаті до кінця трилогії я вже ненавидів усіх персонажів (за вийнятком капітана, забув як його звали): Логан який постійно юзав "чіт коди", Ферро (вона бісила найбільше, хоча вже й не пам'ятаю чому), Баяз, якого автор подає як генія, який все розіграв як по нотах, персонажі лише гвинтики в його плані (а насправді все це завдяки "роялю з кущів") і навіть усіма обожнюваний Глокта. В другій книгі використаний мій найненависніший прийом: дОвга подорож з пункту А в пункт Б (як ще й виявилося намарно). Єдине, що тоді таки зачепило - це бої на півночі. Ось вони прописані круто, прямо 10 із 10. Хоча, коли Аберкромбі почали видавати в КСД взяв до колекції. Зараз інколи навіть думаю дати йому другий шанс, можливо, за сім років (чи скільки там минуло) сприйму автора якось по інакшому. Потім підхожу до полиці, і рука тягнеться до інших книг. P.S. Бачу таки дозрів: "Волґа, Волґа" і "свіженький" Борхес на поличках :). Вітаю з поповненням ...
Дякую за велику кількість букв♥️
Не знаю, мені здається фентезі це не той жанр шоб його аж хотілось перечитувати, том лишіть вже того нещасного Аберкромбі)
Хехе, дякую, я в Єрґовича вже читав Пси на озері і до сих пір не вилазить з голови, тому хочу ше цю прочитати. Ну а Борхес то Борхес, після Приватної книгозбірні зрозумів шо мені треба все шо в нас видавали😅