«Її прив’язували до двох дерев, збирались катувати»: спогади літніх євреїв про часи утискань
HTML-код
- Опубликовано: 20 апр 2024
- Приховували свою національність, не знали рідних мов та згадують близьких, які постраждали у часи утискань: одеські євреї, з якими поспілкувалась знімальна група Суспільного, сьогодні намагаються дотримуватись народних традицій. Шанувати їх навчають і нащадків. Для спілкування одне з одним створили «Теплий дім», де регулярно збираються, діляться історіями і вивчають минуле свого народу.
Кореспондентка - Ольга Глечик, оператор - Євген Войтенко.
__________________________________________________________________________________
Підпишіться та натисніть 🔔 щоб отримувати сповіщення про нові відео та трансляції
Читайте новини тут: suspilne.media/regions/odesa-...
Ми в Telegram: t.me/suspilneodesa
Ми у Facebook: / suspilne.odesa
Ми в Instagram: / suspilne.odesa
Ми у Viber: bit.ly/suspilneodesa/
Сайт філії: od.suspilne.media/
Подивилася це відео та заплакала. Ви згадали , як люди їхали в товарних вагонах з Одеси. Моя Бабуся мені розказувала, як вона їхала з своїми дітьми в евакуацію з Одеси в таких вагонах. Мій Дідусь їй казав , що нічого не потрібно з собою брати , ніяких теплих речей , нічого - бо війна закінчиться через 2-3 місяця. Вона згадувала, що цілу дорогу поки вони їхали мами дітей по черзі стукали кастрюлями пустими, чи чимось бо криси( пацюки) відгризали у дітей вуха, чи кусали дітей. Ця розповідь у моєму серці та памьяті залишилася , як страшний сон надовго. Але мені теж таке довелося пережити. Вибачте за емоції. Дякую вам.
Культура народу,Одесити це космос...
Щи не готують,брагу не п'ють...
Наші люди найкращі.
Хоч убий, не розумію людей, які соромляться свого коріння. Були б мої батьки євреями, чи циганами, чи ще будь ким, для мене це було найбільшою любов'ю та гордістю. Це моє коріння, це найдорожче, чим я володію з першої й до останньої миті мого життя!