Neue Philharmonie München O.Lyniv M.Skoruk «Гуцульський триптих"

Оксана Линів здійснює такий інноваційний обмін української та європейської молоді не вперше. З одного боку, такі проекти репрезентують високу якість професійного мистецтва і митців України, привертають увагу до високорозвиненої суверенної країни. З іншого - демонструють етнічну різноманітність і унікальність її діалектів: у цьому проекті - мальовничу красу і мудрість древніх обрядів, звичаїв, фольклору гуцулів. У складній ситуації війн, тероризму, політичних дебатів, корупції, важливість миротворчої мети цього проекту важко переоцінити. В усі часи митці активно реагували на історичні конфлікти реального світу, протиставляли йому апологію ідеальної краси, душевної, соціальної, естетичної рівноваги. Сучасна екологічна криза нагадала про важливість повернення людей до свого коріння, до скарбів прадавніх культур, до вивчення і тлумачення власних етнічних кодів.
Наскрізну ідею фестивалю, як і базис драматургії концертної програми симфонічного концерту оркестру Neue Philharmonie München, можна сформулювати у двох словах ‑ «мистецтво і екологія». У якості «головних персонажів» симфонічного концерту Оксана Линів обрала саме тих композиторів, які знайшли у музиці сенс гармонії людського існування через єднання з природою, всесвітом, власними національними традиціями. Звучали «Гуцульський триптих» (1965) українця Мирослава Скорика, «Сльози природи» китайця Тан Дуна (2012, соло ударних Віві Васілева, солістки болгарського походження), Симфонічна поема «Життя героя» німця Ріхарда Штрауса (1898). Творчість Ріхарда Штрауса з його вродженим відчуттям пієтету до героїчних Альп, динаміка тембро-ритмічних імпровізацій карпатських мотивів Мирослава Скорика і архаїчні голоси природи Дан Дуна символічно перетнулися під знаком Гуцульського фестивалю. В останньому творі експресивна 26-річна солістка Віві Васілева у русі і звуці відтворила захоплюючий ритмо-перфоманс, який нагадав древні ритуали архаїчних племен. Дивовижних ефект справляли темброві модуляції ударних інструментів, виготовлених з натуральних матеріалів ‑ каміння, бамбука, дерев'яних блоків, різнобарвних гірських дзвіночків Buckelgongs, Holzblöcke, Kuhglocken, Bambusglocken, китайського Pai-Gu-Trommeln, поряд з такими звичними для сучасного симфонічного оркестру інструментами, як марімба, вібрафон, гонг, дзвони, барабани.
Оксана Линів здійснює такий інноваційний обмін української та європейської молоді не вперше. З одного боку, такі проекти репрезентують високу якість професійного мистецтва і митців України, привертають увагу до високорозвиненої суверенної країни. З іншого - демонструють етнічну різноманітність і унікальність її діалектів: у цьому проекті - мальовничу красу і мудрість древніх обрядів, звичаїв, фольклору гуцулів. У складній ситуації війн, тероризму, політичних дебатів, корупції, важливість миротворчої мети цього проекту важко переоцінити. В усі часи митці активно реагували на історичні конфлікти реального світу, протиставляли йому апологію ідеальної краси, душевної, соціальної, естетичної рівноваги. Сучасна екологічна криза нагадала про важливість повернення людей до свого коріння, до скарбів прадавніх культур, до вивчення і тлумачення власних етнічних кодів.
Наскрізну ідею фестивалю, як і базис драматургії концертної програми симфонічного концерту оркестру Neue Philharmonie München, можна сформулювати у двох словах ‑ «мистецтво і екологія». У якості «головних персонажів» симфонічного концерту Оксана Линів обрала саме тих композиторів, які знайшли у музиці сенс гармонії людського існування через єднання з природою, всесвітом, власними національними традиціями. Звучали «Гуцульський триптих» (1965) українця Мирослава Скорика, «Сльози природи» китайця Тан Дуна (2012, соло ударних Віві Васілева, солістки болгарського походження), Симфонічна поема «Життя героя» німця Ріхарда Штрауса (1898). Творчість Ріхарда Штрауса з його вродженим відчуттям пієтету до героїчних Альп, динаміка тембро-ритмічних імпровізацій карпатських мотивів Мирослава Скорика і архаїчні голоси природи Дан Дуна символічно перетнулися під знаком Гуцульського фестивалю. В останньому творі експресивна 26-річна солістка Віві Васілева у русі і звуці відтворила захоплюючий ритмо-перфоманс, який нагадав древні ритуали архаїчних племен. Дивовижних ефект справляли темброві модуляції ударних інструментів, виготовлених з натуральних матеріалів ‑ каміння, бамбука, дерев'яних блоків, різнобарвних гірських дзвіночків Buckelgongs, Holzblöcke, Kuhglocken, Bambusglocken, китайського Pai-Gu-Trommeln, поряд з такими звичними для сучасного симфонічного оркестру інструментами, як марімба, вібрафон, гонг, дзвони, барабани.