Мені 47. З досвіду можу сказати: від зовнішності ні як не залежить успішність життя та здійснення мрій. Зовнішність лише допомогає на першому етапі, а далі все вирішує рівень інтелекту, характер та удачливість.
У 16 рокiв я захворіла на діабет. І довгий час соромилася того, що на моїх руках, стегнах і животі бувають синці від ін'єкцій інсуліну. Тільки минулого літа, через освячення подібних тем, я нарешті перестала соромитися та маскувати синцi. Вони - це лише сліди того, що я дбаю про себе, про мвоє здоров'я. Дякую, що говорите про важливi речi💛
Красно дякую вам за вашу історію! В такі моменти дійсно треба розуміти, чому, як і звідки у вас є синці. Головне, що це заради здоров'я та вашого життя❤️
Досить важлива тема, вже не вперше дивлюсь ваші ролики. Як хлопець скажу, що зі моєї сторони дійсно видно як дівчата стараються косметологічними та косметичними процедурами підлаштуватись під суспільно прийнятні стандартні краси. Маю подругу, яка збільшила губи і досі вважає що вони замалі, хоча ще до збільшення я казав, що вони абсолютно нормальні та помітні. Звісно це її вибір, але я бачу як жінкам навʼязали якийсь ідеальний образ, у контрасті з хлопцями, які за це не паряться взагалі.
Ох, пане, Вас за це інші чоловіки четвертують😂 Дякуємо, за підтримку. Але все ж таки хочу зауважити, що у чоловіків свої заморочки, просто вони інші і їх менше.
Мені 16. Зріст 166, вага 75. В мене густе волосся, пишні вії. Тип фігури певно пісочний годинник, бо талія в мене є, не дивлячись на животик. Маю 3-ій розмір. Ношу окуляри. Усе життя стикалась з булінгом у свою адресу через свій зовнішній вигляд, через повноту, через окуляри, й інше. Я ніколи не наважувалась так відкрито про це десь написати.. Але завдяки вам, та вашій історії, в мене вистачило сміливості. Дякую вам дуже за подібні відео, що освітлюють такі важливі теми.
Мені все життя вказували на мою "зайву" вагу, з самого дитинства. Мене реально принижували мої ж родичі (а ще одноклассники, багато писали про це в інтернеті) через це, хоча я була нормальною, у 16 років я важила 51 при зрості 158 + у мене реально дуже великі груди, набагато більше 4 розміру. У мене була булімія. Я їла, пила б*сак, викликала блювоту. Я ненавиділа себе і звинувачувала за кожен шматочок їжі. Я різала себе за те, що я їм... Зараз мені 20, і у мене реально з'явилася зайва вага через прийом антидепресантів. Я важу 90 кг при тому ж зрості. Але!!! Я люблю себе. І тепер я худну адекватними методами через проблеми з суглобами, для свого здоров'я. Мені тепер все одно хто і що говорить про моє тіло.
@@yanabanana5086 худорлявість вважається у ДЕЯКИХ еталоном (більше у жінок) тільки в дорослому житті (і то моїх знайомих навіть в дорослому житті принижували за це, постійні комментарі в їх бік, навіть від чоловіків, та це була одна з головних причин, чому їм відмовляли у стосунках, аля "в тебе гарна зовнішність, але ти кістки та шкіра... Мені подобається соковита зовнішність"), а в підлітковому віці та дитинстві то був зовсім жах, їх булили за худорлявість кожен день, навіть повненьких не так сильно як їх... Душе шкода цих дівчат, бо вони їли до блювоти, а потім не могли з'їсти ні кусочка, бо летить психіка. З мого досвіду повненьким дівчатам легше в цьому плані, тим паче з цим бодіпозитивом, який допомагає їм, але ще більше ускладнює життя худим дівчатам (бо недободіпозитивщиці починають булити худих дівчат, коли навпаки повинні допомагати та підтримувати їх)
Мені 18. Мій ріст - 176, а вага 73. В мене великі голубі очі, але нос горбинкою. Моя талія висока та не дуже виражена, в мене маленькі, майже не помітні груди та сідниці. За мою зовнішність мене завжди булили і били спочатку в школі, а потім і в коледжі. Я завжди вважала себе товстою, та і зараз вважаю, в мене дуже погані відносини зі своєю зовнішністю та їжею. Я все ще себе ненавиджу за те яка я. Але я не можу змінити себе, і намагаюся змінити своє мислення та полюбити себе. Дякую за відео, мені було сумно його дивитись, але воно дивно мене надихнуло❤
Мене все життя намагалися булити за ніс горбинкою😂 але нє-ааа ! Нічого не вийде. Я себе люблю такою! Ба більше, ці риси дісталися мені від бабусі і пишаюся, що маю цю особливість
Прикинь, у мене також ніс з горбинкою)) Але я страшенно комплексували у шкільні і перші студентські роки, доходило до того, що я соромилась повертатися до людини в профіль. Зараз мене влаштовує все, до того ж чоловік сказав, що не уявляє мене без цієї горбинки, це моя особливість ☺️
Дуже важлива тема. Ідея щоб зазначати на фото що було зроблене за допомогою фотошопу ідеальна. Вважаю що не всі легко можуть відрізнити правду від неправди, особливо треба вберегти майбутні молоді покоління.
Вау. Серйозно, це вау. Я на шляху прийняття своєї зовнішності, і мені так подобається, що говорити про свої особливості - не соромно, не огидно, а важливо і класно. І це стосується не тільки жіночої зовнішності, всі люди прекрасні (крім руzzні).
Привіт 👐 Послання любові для усіх, хто читає❤ Ну і підтримаю флешмоб. Я не люблю стандарти краси, бо не підпадаю під них 😀 У мене купа шрамів та стрії після важкого лікування та набору ваги внаслідок нього, кожного дня борюся за своє волосся, бо внаслідок дабл ковіду і постійного стресу (привіт надчутливим) його стало не так багато. Пам‘ятайте, любі, ви у себе одні, плекайте себе і цінуйте кожну частинку себе. Пи.си. Дякую авторці каналу за ці надважливі теми. Я рада, що знайшла вас❤
@@cathify. стрес також дуже дається взнаки. Я пережила сильну «тряску» і через кілька місяців, не відразу, у мене почалось жахливе випадання. А враховуючи, в який час живемо, це вже не так дивно
Це дуже важлива тема, я страждала на неприйняття свого тіла довго, було цікаво прочитати книгу «Міф про красу» Наомі Вульф, раджу всім навіть просто для загального розвитку А щодо стандартів краси: памʼятаю, як було показово, коли моя однокурсниця в універі казала, що у мене занадто широкі брови (я блондинка і їх майже взагалі не видно😅), а через декілька років казала, як круто, що вони в мене широкі, коли це стало модним😂
У мене псоріаз на правій щоці, на лобі, на бровах і навколо носа, а також на 2 пальцях правої руки і під грудьми. Я лікуюсь і це видно, бо раніше у мене був псоріаз на половині тіла. А ще у мене зайва вага, бо я лікуюсь гормональними препаратами. Спочатку я комплексувала і намагалась замазати. Як результат - мені було не зручно і хотілось постійно чухати лице. Як тільки я наплювала на людську думку і перестала сприймати псоріаз як ваду, то жити стало легше. Як тільки люди зрозуміли, що я не поведусь на їх образливі слова, то перестали їх говорити. Теж саме стосується зайвої ваги. Я з 2017 не чула жодного поганого слова про своє тіло. Бо коли ти сама не сприймаєш свої вади, як вади, то ніщо зі сказаного тебе не образить. Для мене залишки псоріазних бляшок і зайва вага - це наслідки хвороби, це свідчення того, що я не піддалась жалю і самозвинуваченню, а лікуюсь. Люди навколо на підсвідомому рівні по твоїй поведінці зчитують твої слабкі місця. Тому я зробили все для того щоб я сама не вважала свої бляшки і вагу своїми слабкими місцями.
Мені 37 років, і лише зараз я не намагаюсь бути як всі, під якимось стандартам. Згадаю що я робила з собою з 18 років, мені просто шкода. І дуже неприємно через такий вплив суспільства, реклами на нас. У мене є подруга, іноді я її на фото не впізнаю, через використання нею фільтрів та фото шопу. Мені цікаві Ваші теми. Нещодавно доєдналась до цього каналу. І чекаю кожний раз новий випуск
Дякую! Чудовий розбір! Розкажу про себе😁 169см. Найменша вага була 56, найбільша 70. З другою я дуже комплексувала бо параметри не відповідали загальному стандарту і ще школяркою я почувалася з цього приводу погано. Я пішла в зал, їла по 600 ккал на день, коли паморочилося в голові, але це не зробило мене впевненішою. А ще мені постійно казали: як добре що в тебе прищить спину, а не обличчя - і от зараз я в фазі, коли мене обсипає кожну менструацію. Зараз я важу близько 62 кг і почуваюся набагато впевненіше, ніж раніше. Сантиметри на стегнах і животі досі можуть коливатися в межах 10 см, проте я почуваюся впевнено і розкуто саме завдяки тому що я приймаю себе. І відповідно коли мені ОК з собою , інші також до мене ставляться нейтрально, не зважають увагу на мої неідеальності. P.S. а ще я загалом не люблю коментарів про красу, бо вона насправді нічого не означає. Якщо я цілеспрямовано фарбуюся чи одягаюся, так, я старалася. Якщо я просто існую, то для мене це буде дивним компліментом. Я створюю відео про книжки й психологію на RUclips - і отримати коментар "яка красива дівчина" відчувається як знецінення того, що я 20-40 хвилин розповідала про книжки й усяке інше
Згодна. Особливо за ютюб. Мені буває приємно, коли пишуть такі речі, але мені більше подобаються коментарі з приводу відео, а не оцінка мене та моєї зовнішності
Часто замислююсь над цією темою і те як стандарти краси впливають на моє життя. Зараз я люблю свою зовнішність та сприймаю своє тіло (принаймні коли гарно почуваю себе ментально). Я думаю що підпадаю під досить багато пунктів конвенційної краси, але не дивлячись на це в підліткові роки мала комплекси й не вважала себе привабливою. Зараз же моє уявлення про красу розширилось за конвенційні стандарти і краса загалом трохи втратила свою значущість. Зараз я в процесі прийняття волосся на тілі та ставлення оточуючих до цього
172 зріст , вага ~59-62 кг, 89-68-104, і звичайно маю , не ідеальне волосся, шрами, горбатий ніс, почервоніння, полопані капіляри, розтяжки , волосся на тілі і так званий «целюліт» і хєр би я відкрито написала про свої параметри роки 4 назад, хоч і мала менші параметри, бо я тільки відносно недавно відʼїбалась від себе проживши більше 4х років у безкінечних пошуків недоліків , дієтах , зривах , викликання рвоти після зривів (іноді й просто після звичайного прийому їжі чи напою з калоріями) . я просто не бачила як обʼєктивно виглядає моє тіло, а воно ,бляха, НОРМАЛЬНЕ і все, але завжди здавалося що не достатньо. досі зʼявляються рецидиви цієї шизи, тож залишається тільки чекати. і з цим мені реально допоміг бодіпозитив і те, що в тих же соц.сітях можна побачити реальні тіла з «недоліками» (крінжово від цього слова в адрес тіла)
Всім привіт) Мені 24. Мій зріст 172см. Влітку між 2 та 3 класом я потовстіла, бо у мене почалися гормональні зміни - почали рости груди. У 5 класі я мала 3й розмір грудей і у мене пішли місячні. У 7 класі я перестала рости вгору, а моя вага була 77кг, мої груди були 5го розміру. У 8 класі я почала професійно займатись спортом - академічним веслуванням. Маючи по 6 тренувань на тиждень я не худла. Однокласники з мене глузували, буквально одразу за моєю спиною обговорювали мене, хлопці відмовляли мені у повільних танцях на дискотеках, мене не брали на шкільні танцювальні виступи де у танцях були підтримки, бо мене ніхто не підніме. Також, не знаю чому, можливо тут більше винен мій батько, я почувала себе тупою і навіть не мріяла про вступ до вишу. Після 9го класу я пішла у технікум, де була єдиною дівчиною у групі, одногрупники завжди вказували мені що я якась не така гарна як інші дівчата. Після 2го курсу технікуму я написала ЗНО та вступила у КПІ (не вірила що це можливо, цей вуз був для мене "для розумних", а я ж тупа). Після 1го курсу я вирішила покинути веслування з багатьох причин. Я важила 73кг. Я вважала себе дуже товстою, хоч це не правда. Я почала різко набирати вагу, після чого було вирішено шукати дієту. Якимось чудом я не впала в булімію і не почала набирати після тритижневої дієти, від неї я взяла принцип харчування. Вже за рік моя вага стала 63кг і я думала що це мій максимум, але коли побачила що можу важити 59кг, я взяла собі за мету тримати ці цифри. Переносимось у наш час. Я закінчила магістратуру в КПІ, зараз моя вага 54-57кг, але коли я бачу більше - я не можу їсти, у мене зникає апетит. Скинувши врешті 20кг я не відчула себе гарнішою, мені хочеться одягатись у "мішки", мої груди висять як у моєї мами, що вигодувала 2х дітей. Мені не схуднути треба було, а знайти любов до себе. Я дякую лише за свого прекрасного нареченого з яким я вже 5 років, який зміг підняти мені самооцінку хоч трохи, та який не втомлюється мені казати кожен день яка я гарна (у якому стані я б не була). Вийшло багато, тим хто дочитає - цьомик та обіймашка. Найголовніше любити себе!!!
Мені здається, що рефлексія, а, можливо, для когось і психотерапія допоможуть дівчатам просто не звертати увагу на чоловіків, які поведені на всіх цих стереотипах. Насправді, хлопців, які не мріють про кінодів і не паряться, чи поголені в когось ноги, я зустрічала частіше. А закомплексовані додіки складали мізерну кількість. Проблема, що ми самі починаємо втягуватись у цю культуру і підлаштовуватись під неї, тому коли якийсь хлоп видасть нам «ой, а в тебе розтяжки», ми вважаємо, що це неприємно, але ж то правда щось погане. А не думаємо, що пора поговорити з партнером про це, і якщо змін після того не буде помітно, то згортати цю лавочку. Я пережила епізод анорексії, але не через стандарти краси, чи критику, а через токсичну матір, яка цькувала мене з дитинства, гірше за шкільного булера. Загалом, скільки не зустрічала людей з подібними розладами, першопричиною їх були проблеми з батьками, а вже на це нашаровувались соціальні комплекси. Усе-таки, здорові стосунки в родині і підтримка у дитинстві - це база нашої психологічної стабільності.
Мені 37, я завжди свої поразки у різних сферах життя виправдовувала тим, що я недостатньо там щось (красива, наприклад). Зараз через війну працюю у Австрії на ресепшені 4* готелю,і це дуже цікавий досвід з точки зору спостереження за людьми. Якщо вважати успішність великим розміром гаманця та наявністю чоловіка, то ця успішність аж ніяк не пов'язана з розумом, віком, красою, жіночністю і т.д. Я ще не з'ясувала точно, у чому секрет успішності, але вже здається, що достатньо просто не боятися, не сумніватися і щось робити!!
Я аналізувала життя знайомих людей і дійшла висновку, що успішність - це просто здатність після падіння піднятися і вперто йти вперед, до мети. Для цього потрібна енергія і життєва наснага.
Мені допомогло ось що: кожен раз коли я починаю думати що в мене прищі, целюліт та інші недоліки я починаю робити собі компліменти які зробив би мені ідеальний коханець який обожнює кожен сантиметр мого тіла і любить усі мої маленькі недоліки. Працює
Мені 23, і я втомилася від хронічного акне. Моя шкіра тонка і легко отримує шрами. Це, напевно, одна із найскладніших проблем, повʼязаних із зовнішністю, яку я і досі не можу прийняти в собі. Я багато малюю, тому стала малювати себе як місяць, і мої шрами на обличчі стали мені нерівною поверхнею Місяця. Бо Місяць то красивий. І я хочу себе також бачити..
я була в повному ахуї коли почула про дисморфофобію і неприйняття своєї зовнішності від Меган Фокс, тіпаа вона для ну фр всіх людей виступає еталоном жіночої краси і буквально є стандартом, а тут таке..
Я хочу лише написати, що авторка відео неймовірно приємна та дуже симпатична дівчинка. І знаєте, мені сподобався вступ. Не сприйміть за грубість наступні мої слова - те, що навіть такі вродливі люди можуть мати якісь комплекси, якимось чином заспокоює мене. Можливо краса насправді суб'єктивна, та я можу не перейматися над цим питанням настільки сильно, та боротися зі своїми комплексами спокійніше.
Мені 19, я буквально виросла вже у цьому інформаційному просторі переглядаючи спочатку «соковиті» тіла кардашьянів і неймовірно худі та глянцеві зовнішності моделей вже з різних країн, не тільки Кореї і коли зрозуміла (не без допомоги рідних, за що дуже вдячна їм), що всі ці мої гонки за ідеальною зовнішністю шкодять мені і моєму здоровʼю дуже сильно, почала працювати над цим, це неймовірно важко, в мене дуже багато комплексів, я постійно бачу недоліки, я ловлю себе на думці, що ненавиджу себе і вважаю, некрасивою, недостатньо худою(хоча все життя я була з тієї касти дівчат яким завжди говорили, «ти така худа, це так само круто») і т.д, я позбувалась усіх соцмереж які тільки й могли впливати на моє самопочуття, але ще досі працюю над наслідками в цими травмами, я не знаю скільки це займе часу, але дуже хочу почуватися добре і в гармонії з собою, тому до звертаюся до кожної дівчини, ви прекрасні такі які ви є, вже від народження ви були такими, якими маєте бути, любіть себе, і ні в якому разі не завдавайте собі шкоди аби виглядати так як на картинці, картинка тимчасова, а ви з собою завжди, тобі любіть себе завжди ❤
Я дуже рада знайти вас в цей час, коли я також почала крокувати до любові себе. В мене широкі плечі, маленькі груди, і вузький таз, я дуже комплексувала через це, вважала непривабливою, а якщо чесно, й досі до цього повертаюсь. Але, буду працювати над своїм ставленням до себе❤ І ще, мені дуже відгукнулося те, що я з вами одного віку. Дякую за чудове відео, стало легше❤
Ви не уявляєте як такі коментарі надихають і наскільки їх приємно читати! Якщо це відео вам якось допомогло, то це означає, що я все роблю правильно💜💜💜
Мені 23 Зріст 155 Вага 68 Найнижча була 45 кг Найвища 74 кг До речі +10 в один місяць через вакцину Файзер +8 через те що переїхала в іншу країну і тут не такий раціон як у нас. Я дуже повільно худну, щоб не верталося, бо не подобається пару зон. Алеее, стало так легше жити коли набрала, але фізично гірше. Параметри 105_70_105 Це так добре коли перестали зачіпали хлопці і чоловіки + ще О Боги одружені.Жир захищає))) Але хочу схуднути для себе, і відновити біг, та купувати речі без їх примірки!Це прям кайф.
Своє нетипове обличчя я прийняла і полюбила. А от із тілом проблеми. Мої параметри: 167см/57кг, 95/70/95 Через завеликі груди при тонкому кістяку, я завжди виглядала більшою ніж є насправді. Через це з 14 років у мене розвинулися РХП. Після цього полетіло все. За майже 10 років я важила і 40 з чимось і 70 з чимось. Хоча останні років 5 моя постійна вага ±55кг. Зараз я знову худну, тому що я ніяк не можу прийняти зображення в дзеркалі. Я заздрю дівчатам без вимені, тому що якби у мене був 1-2 розмір, я виглядала би витончено і елегантно, могла би носили речі свого розміру, і не відчувала би фізичного болю.
Маленький акуратний носик - це просто було моєю мрією, до того ж, мама часто акцентувала увагу на тому, що в мене ніс завеликий (до речі, більше ніхто, крім неї мені цього не казав, але мені вистачило). Ну в мене справді єврейський ніс, і тільки доживши до 25 років я зрозуміла, що НОРМАЛЬНИЙ В МЕНЕ НІС, бо він пропорційний до моїх рис обличчя. Так, неординарний, не середньостатистичний, зате мені зручно дихати, таку тягу можу дати, шо огого 😆
Я на порозі 18-річчя, і лише цього року почала приходити до повільного, але все ж таки прийняття свого вигляду. "Животик", з яким я просто змирилася. Обличчя з почервоніннями та акне, настільки, деякі незнайомці нізвідки можуть порадити щось від цього, аж так їм, видно, шкода стає. Проблеми з баченням себе завжди заважали будувати нові знайомства. Завжди думка, що інші б не бажали зі мною знайомитися та дружити (не кажучи вже й подавно про щось більше), бо мені просто неприємно в обличчя дивитися - як не через акне, так через загально, можливо, не привабливе обличчя. Лиш нещодавно здобула друзів завдяки вступу до ВНЗ, а думка все ще переслідує, навіть коли людина явно ставиться до мене добре, не уникає чи гидує дивитися в мою сторону. От просто на краю свідомості, що не можу викинути, навіть розуміючи, що я просто накручую себе. І тільки нещодавно якось почався процес прийняття, лагіднішого ставлення до себе. Інфлюенсери, які показували себе реальних, інфлюенсери з акне, інфлюенсери з не стрункими тілами, з "животиками", які не робили їх менш прекрасними - дякую всесвіту за їхнє існування 😭 І за ваше відео)
Мені 20, в 15 я ненавиділа себе, зараз я краще вже відношусь до себе, мене не нудить від погляду на себе в зеркало, не нудить від погляду на свої руки, груди, живіт. Я прекрасно розумію що більшість не дивиться на мої білі, не густі, брови, на мої майже невидимі вії. Я не фарбуюсь, зовсім, мені неприємна косметика на обличчі, хочу лише навчитися малювати брови, бо люди часто не розуміють мої емоції через візуальну відсутність брів(пояснювати що тільки що мої слова були жартом чи сарказмом, набридли, а постійно сценічно дивуватися також не виходить 😂) Раніше я вважала свої губи тонкими і малими, але вони такі пухкеньки і м'які, люблю їх люблю свої очі, ніс, який вважала схожим на картоплю. А що до тіла, я при зрості 167 важу 70-75 кіло, і при цьому в мене все одно ота омріяна багатьма жінками фігура. Як би не мій підірваний шлунок і сидячий спосіб життя навіть би і не задумувалась за перехід на виключно здорову їжу😅, я почала любити себе, тому що втомилась себе ненавидіти, я пропрацювала з психологом, на моє щастя, я, схоже, була готова до роботи над собою. В мене є розтяжки, і червоні, і фіолетові і білі, в мене є "целюліт"(хоча по факту це не він, а вторинна статева ознака жіночого організму, як ті самі груди), в мене є шрами, є родимки, прищі, чорні цятки, і це все робить мене живою, а не відфотошопленою лялькою стандартів. Я чесно заявляю що більшість дівчат які робили собі операції по збільшеню губ, зміни носа, скул, підборіддя, виглядають як з конвеєра і втрачають свою ідентичність у фізіологічному плані. Це не популярна думка ща яку багато кого хейтять, тому я готова до капць😅 в свою сторону. В решті решт, хочу сказати, ви від себе, свого тіла, від оболонки яка дає вам стільки можливостей бути щасливим, не втечете, прийміть себе, ваше тіло тільки ваше діло. Тим паче як художник можу сказати, ваше природне тіло прекрасне, а намалювати ляльок я можу і з Барбі😅.
Щож, за все життя мене ні разу не назвали страшною, всього декілька разів назвали товстою і всі мої почуття були взаємні, але за все своє життя я ніколи не вважала себе гарною. Великий лоб, великий нос, різні очі, нависла повіка і ще купа всього. Зараз я залежна від макіяж і схуднення і взагалі не фотографуюся
Я комплексую через невеликий зріст - 1, 56 та через тонке волосся. Також в мене довгий час були прищі. І що саме неприємне, ці комплекси мені нав'язали дорослі, зокрема родичі.
Оземпік це не інструмент для схуднення. Це ліки для людей з кукровим діабетом. Препарат який має дуже, ДУЖЕ багато поточних ефектів. І багато з них дуже небезпечні. Зовсім не варто його використовувати як засіб для схуднення. І блогери або селебріті які якого пропагують роблять величезну шкоду своїм прихильникам.
Так, через його побічні ефекти деякі його і використовують. Це як я в першому відео про стандарти говорила за краплі для очей, з побочкою від котрої ростуть вії, але водночас препарат може визвати катаракту
@@MasterofLupanars а яка різниця, чи любить тебе хтось, якщо ти сам себе любиш? Мені здається, що здорова любов до себе, то є часткова незалежність від думки інших, незнайомих тобі людей (бо вважаю, що неможливо, або, принаймні, дуже важко бути повністю незалежним від думок інших) Як казав Тіріон Ланістер з Гри престолів, носи свої слабкості як броню
Дивно, але в 37 я зі зморшками, з не ідеальною фігурою відчуваю себе більш впевненою ніж, коли була молодою і стрункою дівчиною. Я думаю це завдяки люблячому чоловікові, який мені говорить: я люблю тебе такою, яка ти є, ти найкраща. Тому бажаю дівчатам зустріти людину, яка вас прийме такою, якою ви є, а не ганятися за сучасними стандартами краси, які весь час змінюються.
Мені 14 і думаю що у мене харчовий розлад(найближче анорексія),та я справді мало їм,тому що переживаю за свою вагу,беручи до уваги що я й так худа.Моя вага ~40 кг при зрості 150 см.Зараз я стаюсь їсти стільки стільки відчуваю за потрібне.Одного разу я ледь не знепритомніла,думаю що причина саме в цьому.Дівчата,хочу сказати, не звертайта уваги на стандарти краси і прислухайтесь до свого серця.❤
В мене акне на обличчі та на плечах, червоні плями на ногах від тріхотіломанії, багато стрій на стегнах, неправильний прикус та відсутність чіткого обрису обличчя. Я зростом 165 та важу 79 кілограм і ще з раннього дитинства вважала себе товстою та не вродливою хоча це було зовсім не так. Набирати вагу почала з минулого року, до цього була ~65. З цієї весни я почала соромитись свого тіла і те як я виглядаю у дзеркалі настільки, що в травні в примірювальнії в магазині в мене була істерика через те, що речі які мені подобаються жахливо сидять на мені. Я постійно дивлюся на фото або тіктоки своїх подруг і думаю "чому ця дівчина така гарна а я ні." Я не фотографувалася до 2021 року тому що важала себе потворную і ненавидила усі фотки з моїм обличчям. Звісно є і успіхи. Я можу спокійно ходити з небритими ногами. З детинства вирішила що не намагатимуся прикривати свої "недоліки" обличчя косметикою і не думати о пластичних операціях щоб бути більш гарною для суспільства тому що усе це буде заважати мені прийняти свою зовнішність такою, яка вона є. Вже після декількох місяців я можу нормально дивитися на відображення свого тіла. Я почала іноді знімати кружочки в тг щоб звикати до своєї міміки (яку я дуже люблю до речі). Намагаюся по трохи змінювати свій стиль життя та доглядати за своєю шкірою. А ще дуже полюбляю свій маленький шрам на обличчі попре усі фрази по типу "тобі шрам зіпсував лице" або "шрами прикрашають тільки чоловіків" Дуже дякую за цей випуск, сподіваюся як можно більше людей долучяться до флешмобу, буде цікаво почитати про досвід інших двічат та зрозуміти що я не одна
Як мені знайома ситуація з порівнянням себе зі своїми однолітками, наприклад. Я перестала це робити заради своєї самооцінки і щоб не впасти в апатію. Без цього всього набагато легше живеться 😁
Ніколи не слідувала стандартам краси, але завжди були аспекти, які мене бентежили: акне, які нічим не лікують, асиметрія лиця, недосконалості фігури. Після проблем зі здоров'ям, таким як пухлина гіпофіза, повний збій гормонів, сухість шкіри, випадіння волосся, до яких вже два роки не можуть підібрати лікування, я зрузміла, що всі раніше проблеми - фігня. ПС: коли усі гроші йдуть на лікування і інколи просто нема грошей, щоб щось купити, тоді взагалі стає байдуже, як виглядаєш. Тому цінуєте своє здоров'я. Ніякі дієти, операції зі зменшенням носа, процедури корекції фігури не варті того.
В мене також був комплекс, що коли я посміхаюся, то в мене видно всього 4 зуба з однієї сторони (тобто не дуже широко), а я хотіла, щоб при посмішці всі бачили 6 зубів, тому я ходила з майже відкритим ротом))))
Хоч і хлопець, але мені цікаво тебе слухати, у тебе добра подача, голос, монтаж тощо. Продовжуй! П.С Нам, як хлопцям, насправді багато косметики нам не подобаються, особливо коли це занадто, наприклад накладні великі вії. Нам подобаються "справжні" дівчата, котрі не ховають все за ширмою косметики чи фільтрів. Ви класні!
Навіщо Ви написали, що подобається чоловікам? Я просто тільки почала дивитись відео і сумніваюсь, що авторка відео про це запитувала... Жінки і так страждають від того, що не можуть прийняти себе, бо чоловікам подобається те, чого не існує..
@@katrynasunrise1015 Ну бо я думав що моя думка і думка мого соціуму буде цікава Вам... А на рахунок другого твердженя, я навпаки написав, що хлопці прекрасно розуміють що йде на таку (губи, хірургія, в такому руслі) красу, і нам це не дуже подобається. Але ок, якщо це важливо зазначити - так, це моя суб'єктивна думка.
@@yariktelyashenko3774 зараз люди стараються примати себе такими як є і не залежати від думки соціуму, соціум нав'язує дуже багато хибних уявлень про світ, як жінкам, так і чоловікам. Так як ми живемо в патріархальному суспільстві, то чоловікам пропонується найкраще : хочете натуральних? Будь ласка, бюті індустрія, вже дуже змінилась, Ви вже не побачите "намальованих" жінок, губи-кульки вже рідкість, колять помірні дози філеру, пластика обличчя робиться так, що ти ніколи про неї не здогадаєся. Чоловік хоче - стандарти змінюються. Думаю, що Ви самі помітили, як змінилась мода та який зараз модний макіяж. Мені прикро, що суспільство не втюхує всю цю "доглянутість" чоловікам, як робить це для жінок. Звісно, я поважаю Вашу думку і це приємно, що існують адекватні люди (як жінки так і чоловіки). Але я сприймаю чоловіка і жінку просто людиною, без гендерних ролей, в які змусило нас вірити суспільство, просто у нас різні статеві органи. Мені здається, що Ви в своєму попередньому коментарі наче нас розділили (чоловіка і жінку), де жінку зробити суб'єктом, який за стереотипами завжди гарний та привабливий, але йому не потрібно таким бути, бо чоловіки вже хочуть іншого... Сподіваюсь, зрозуміло, що я хотіла донести 😂😅😅😅🦆
@@yariktelyashenko3774я знаю людей, яким подобається максимально штучна зовнішність🤷♀️ Усі люди різні. Я не люблю качків, хоча якби мій чоловік дійшов до рівня, плечі розміром із шафу, я б, все одно, його кохала б, бо окрім зовнішності є ще й людина. А є ті, для кого фітнес-гуру - ідеал.
Перше над чим треба працювати- це над своїми нарцистичними рисами, бажання бути краще ніж інші чи якось виділятися. На цьому побудований будь який бізнес, який пропонує нам товари чи послуги.
було би круто, якби розробили якусь позначку що фотка пройшла (навіть мінімальну) обробку/фотошоп у додатках, а не викладена чиста з камери/галереї. можливо, в майбутньому в інсті і інших соцемережах таке з'явиться 😅
Мені 22 роки й на протязі 6 років в мене було рхп, зараз досі іноді дивлюсь в дзеркало й думаю що я товста, хоча мій зріст 178 й вага 60 кг, що є абсолютною нормою, але я досі не можу назвати себе стрункою людиною. Дуже важливо це проговорювати, так як рхп серед підлітків та дорослих зараз є ще більш розповсюдженним
мені 36 і я молодо виглядаю і страшенно боюсь носогубних складок, при тому, що щодня бачу молодих дівчат з тими ж таки складочками...З целюлітом давно не борюсь, але щоранку зважуюсь і звичка втягувати живіт (якого нема) працює на автоматі. У мене ніс з невиликою горбинкою, я від нього не в захваті, але він ніколи не заважав приваблювати класних хлопців. Я за здорове ставлення і повагу до себе. Ніхто не має права травити вас за целюліт чи прищі.
Коли працюєш у сфері зв'язаній з редагуванням фото, то запроси зменшити ніс, зробити губи пухкими, вирівняти брови, наростити вії, прибрати зморшки, синці під очима, акне чи друге підборідя робляться справжнім триггером А виправдовуеться тим що "це фото на документи, зазвичай погано виходжу" звучить як "зробіть мене не схожою на саму себе" Жінки похилого віку соромляться зморшок, молоді дівчини в цілому свого обличчя. Хлопці не кажуть про це, але прибереш "недоліки" і побачиш щіру посмішку, або почуєш "я ще можу бути гарним"
В минулому році робила фото на паспорт (зберегла свою книжечку-паспорт😂) і була точно такою клієнткою, як Ви описали вище😂 Я думала, що фото ж аж на 20 років! Треба щось гарне😂
Привіт, раз уж тут таке відео, то напишу свій коментар та свою історію. Мене звуть Максим і я транс-чоловік. І звісно ж, як любу трансгендерну людину мене дуже мучала, і мучить досі гендерна дисфорія. Я почав розуміти що я транс вже в 8-9 років, спочатку не придавав цьому значення, бо був звичайною дитиною) Але коли у мене почався підлітковий період я дуже страждав. Я вважав що я не мав народитися, що я помилка, бо із-за мого тіла і голосу всі сприймають мене неправильно. Сім'я мене не приймала, та не приймає й досі. Тож у мене почалась важка депресія, в зв'язку з котрою на моєму тілі додалось глибоких шрамів. Все змінилось тільки тоді, коли я почав приймати антидепресанти та знайшов психотерапевтку, яка також допомогла мені прийняти себе. Зараз, моє тіло "неправильне" з погляду стандартів краси. Я все ще маю груди, які заважають мені в повсякденному житті. Проте зовсім нещодавно я зрозумів що насправді себе люблю, і я красивий такий як є. Я собі подобаюсь, і маю багато людей навкруги які мене адекватно сприймають. В майбутьньому я планую операції та модифікації свого тіла, проте не тому, що я його не люблю, а тому, що мені так буде легше жити фізично і психологічно) Сподіваюсь такі люди як я, що в самому початку свого шляху, також зможуть прийняти і полобити себе зі своєю "жіночністю" чи "чоловічністю" бо всі тіла насправді прекрасні.
Я не витримала і розплакалася якщо чесно. Це такий складний шлях... Знаю від свого друга, він теж транс-чоловік. Хочу, щоб в нашому суспільстві тема лгбт-спільноти обговорювалася і сприймалася як нормальне. Я знаю 4 людини які зробили транс перехід і блін, які ви круті;) обожнюю вас та захоплююся водночас❤️
В 14 років я трошки набрала вагу і мені це не подобалося, тому я почала сидіти на дієтах. Я потрапила в замкнуте коло дієта-зрив дієта. Моє психічне здоровʼя різко погіршилося і через призначені медикаменти я набрала більше 20 кг за півроку. Я відчувала себе жахливо і постійно чула підколи від батьків, що я вже як тюлень і скоро в двері не пролізу. Я прожила так рік, а потім при першій можливості зібрала речі і поїхала. Я скинула 24 кг за 4 місяці переставши пити ліки і обмеживши себе у їжі і все ще страждаю від розладу харчової поведінки. Мені не подобається моє тіло і коли вага стає більше 60 я обмежую себе в їжі і підвищую активність. Це не робить мене щасливою, але я не можу не думати про це, навіть якщо параметри мене влаштовують. У мене є розтяжки на руках, боках і бедрах, шрами на ногах, руках і плечах. Я маю світлу шкіру, на якій сильно помітно нерівність шкіри, синці і прищі. Я хочу забити на це і просто ніколи не думати, але не можу, як тільки ваша трохи набирається вага стається рецедив.
мені майже 19. і останні роки свого життя (не я одна така,на жаль) я думаю про те,якби скинути «зайві» кілограми та зробити себе привабливішою,соц.мережі зробили свою справу,і тепер я зовсім не сприймаю свою зовнішність. постійні повірняня себе з іншими роблять ще гірше,тепер з їжею стало складніше,бо й їсти як раніше я не можу,мене дуже дратує що моє тіло не «ідеальне»,що в мене висипи і нерівний тон шкіри,розтяжки,десь шкіра не підтягнута,нульовий розмір грудей,ступні широкі,волосся не густе,лице не овальної форми і не маленький носик. хоч я і розумію наскільки фото і відео в інтернеті відрізняються від життя і що всі люди самі по собі привабливі і не треба намагатись влізти в цю картинку «ідеальності»,проте дивлячись в дзеркало я просто плачу. хоч мені і казали що я гарна і все в мене добре,я не можу сприймати своє тіло та свою зовнішність,я наче бачу себе зовсім іншою,не такою як мене бачать інші. я не роблю фото,не викладаю їх нікуди,бо мені якось соромно і гидко від свого виду,крайнє не подобається свій вигляд на фотографіях,а якщо мене хтось інший фотографує...це взагалі жесть,одразу тривожність підіймається,я панікую та хочу розплакатись та втікти кудись,взявши їх телефон та розбити його. я знаю що я не одна з такою ситуацією,і дуже сподіваюсь що той хто це прочитає та й я сама,все ж зможемо вибратись з цього стану,та нарешті просто прийняти та полюбити себе та своє тіло, зі всіма «недоліками» та іншим!!
У моєї маленької дитини була фотосесія. Зробили декілька фото : мама і доня. Я не могла вчасно підфарбувати сивину, попросила фотографа прибрати її у редакторі на портретах. Ага...мені збільшили груди, змінили форму черепа, але я так і була сивою на фото. Або не я, а та панянка з великими грудьми.
мені 21 і я вважаю, що мені дещо повезло з генетикою. я ектоморф, моя мама в 45 дуже худа і тітка теж навіть після пологів гарно виглядає. але якщо не тренуватись то такі люди як я, стають з часом скінніфет. мені колись сказали друзі родичів у підлітковому віці, що я погладшала і мені це личить, з того часу я почала тренуватись вдома по різним відео щоб стати підтянутою. але це була гонитва за схудненням, бо тоді було модно бути просто худою. я вже була худа але не бачила цього. мені пощастило зрозуміти для себе що важливіше бути сильною і витривалою, а не худою і слабкою ( бо ти жінка🤡) Це прийшло до мене рік тому, я почала тренуватися з гантелями і ставати кращою для себе. Мені подобається ставати сильнішою, ( залишилось тільки скоригувати харчування на набір маси) Взагалі я собі подобаюсь така як я є, просто мені хочеться бути сильнішою і кайфувати від прогресу)
О, супер ! 👍 Я теж саме вже написала . Мені 43 , теж ектоморф, при зрості 171 см у молоді рокі вага була 50-53 кг , зараз десь 54-56 кг . Та чула про це скіні фет , якім лякають , щодо зовнішнього виду . Але мені подобається займатися у тренажерному залі тому що я відчуваю , що стаю більш витривалою та більш активною . Я знайшла чудову та професійну дівчину тренерку , яка не нав’язує мені стандарти краси , а приділяє більш за все уваги м’язам моєі спини ( я професійна швачка ) та гармонійному стану фізичному мого тіла . Ще я дуже багато працюю , в мене немає Тік току та інсти , тому якось не до трендів , але розумію молодих дівчат , бо у мої 20, 30 років в мене таке було неприйняття своєї зовнішності , хоча тоді ще не було такого впливу соцмереж , але були інші тригери . Я також полюбляю багато ходити пішкі , бігаю . Це окрім всього дуже допомогає мені справлятися зі стресами , які ми усі зараз під час війни відчуваємо .
Корейські зірки нічого не популяризували, айдолів буквально підганяють під стандарт краси який давно існує в Кореї. Айдоли тренуються по декілька років щоб дебютувати але якщо вони не підходять під стандарти краси то їх змушують скидати вагу та навіть відвозять бо пластичного хірурга коли більшість з них це ще діти до 20 років і вони не можуть зробити таке рішення звиважено, а деяким так зовсім можуть відмовити дебютувати якщо ті не згодяться зробити пластичну операцію. Ці дівчата та жінки такі ж самі жертви індустрії краси як і ми
Я ніколи сама собі не подобалась. Зараз мені 33 і я думаю як прийняти себе не ідеальною. Часто бачу таких самозакоханих и впевнених в собі дівчаток, що думаю: як , як вони так живуть!
Ви не просили, а я дам вам на мій погляд гарну пораду. Мені її порадила моя психологиня. Як жінка жінці. Роздягайтеся. Ось просто роздягніться і дивіться на себе. Розглядайте. Дивуйтеся. Чіпайте. В цей момент ви повинні бути однією вдома, щоб повністю себе роздивитися та не соромитися. Помічайте в собі гарне. І якщо ви будете дивитися так частіше, то в певний момент ви зрозумієте, що це повністю ваше, індивідуальне, яке нікому окрім вас не належить - тіло. Тіло жінки. Справжнє та без прикрас. Це ваша анатомія та ваш окремий світ. І моменти, які ви можете вважати недоліками, стануть для вас звичайною річчю;)
@@cathify.мені 43 , та я нарешті приймаю свою зовнішність . Хоча багато де можна чути , що вікові зміни це жах , я так не вважаю . В мене зараз думка , що більш за все мене турбує моє здоров’є та те щоб моє тіло мало змогу бути сильним та витривалим . Тому мені дуже подобається займатися фізичними справами , багато ходити пішкі . Особливо зараз , коли йде така страшна війна . Але в мене немає інсти та Тік току , де більш за все ці тренди можна бачити , тому мені легше приймати себе .
мені 13 років. мій зріст 171 см. мої параметри: 93-67-93. Звичайний підліток, але я з самого дитинства стикалась з упередженням, навіть від найближчих до моєї зовнішності. Тож вже 3 роки точно, переживаю сильне рхп, і не знаю, як вибиратись з цієї ями. з одного боку, все, що мені може сказати психотерапевт--я прекрасно розумію. але щиро повірити в це не можу
Ой у всіх країнах світлий тон шкіри відповідає за більший аристократизм по ті самі причині. Ну окрім деяких африканських країн. А в Кореї просто зовсім недавно (50 років) тому більшість людей були фермерами. У них ще буде протест та щось подібне на японських гяру. або американський загар через що пройшли корейці імігранти свого часу.
Хочу сказати декілька слів. Я не вважаюся конвенційно красивою дівчиною, у мене немає жодних ознак "жіночності": немає грудей, у мене перший розмір, немає сідниць, як би я не намагалася їх набути шляхом занять у залі, вузький таз, я завжди була занадто кволою і звідусіль, навіть від родини, чула, що "худа кобила ще не лань". Єдине, за що я себе любила, це густе волосся. Мною не захоплювалися маси, мені завжди дорікали за нестачу ваги, ноги/руки-палки, жахливі стирчащі кіски, ребра, називали огидною, жертвою голодомору, казали, що "чоловіки не собаки на кістки не кидаються", казали, що я незабаром помру. Я все ще страждаю від рхп, але намагаюся балансувати між життям і своєю хворою головою. І тільки цього року я поступово почала відкривати для себе ефімерний світ любові і поваги до себе. Дякую Вам за відео. Ми всі прекрасні і заслуговуємо на гідне існування.
Вам варто почути, що така фігура для мене ідеал) і я максимально заздрю худим жінкам та не розумію чому не народилась теж худою 😅) з приводу родичів, вони завжди вигадають чим образити, токсичне середовище часто зустрічається) любіть себе 🤗
26 років. Близько 16 років я із прищами. Із 13 років маю обвислі груди (в 13 років був 3 розмір, в 14 - 4, після пологів був 6-8 розмір). Розтяжки після пологів. Фігура дивна, бо набираю вагу із живота. Скільки гівна я висоухала за життя
ще не дивилася відео, але зразу коментар. Не можу сказати, що мені все в собі подобається та я вважаю себе вродливою. Але. Я не хочу і не буду нічого міняти в своїй зовнішньості заради їбаних стандартів. Чи користуюсь я косметикою, бритвою, фарбами для волосся? Так. Але тому, що я так хочу. Наприклад, на роботі постійно чую докори щодо кольору волосся. Недавно одна жіночка сказала мені - треба себе любити, а ти себе не любиш, бо подивись, в тебе зморшки, зроби укол... Вибачте, але я не розумію, що таке любов до себе, якщо щоб себе любити треба робити собі боляче. Вона себе любить, вже заколола все, що тільки можна, постійно дивиться на блискучі поверхні, щоб помилуватися собою і кожен раз каже - о, тут теж треба укольчик і буде ідеально. Це серйозно любов до себе??? Для мене любов, це коли ти робиш те, що тобі зручно і тобі за це не соромно, коли ти робиш якісь процедури не заради вигляду, а заради здоров'я. Якщо в мене з'явиться пухлина, я піду до хірурга. Якщо мій чоловік скаже - перший розмір грудей, то таке, зроби більше - піде до хірурга він, вправляти щелепу на місце. Так, я агресивна, коли мені намагаються вдовбити в свідомість, що я маю заради когось міняти зовнішність. Заради когось. Не заради себе
В мене з дитинства після хвороби на мононуклеоз почалися проблеми з обміном речовин, щитоподібною залозою та рівнем тестостерону, на фоні чого вже в 6-7 років я мала темний та доволі густий волосяний покрив по всьому тілу та звісно постійна зміна ваги, я то дуже набирала, то різко скидала кілограми, коли я звернулася до ендокринолога мені сказали, що я занадто товста(мені було 5 бляха) нажаль наслідки тих слів я все ще не повністю вилікувала та вже більше 10 років борюся з рхп, невпевненісью та низькою самооцінкою. Але хочу сказати, що якщо ви знаходитесь в подібній ситуації підбирайте нормальних спеціалістів та любіть себе будь-якими🤍💓
мені 25, я 178, у мене модельні параметри і модельна зовнішність , я важу 54 кг. я себе почуваю добре , у мене немає анорексії, я їм все підряд, АЛЕ чомусь ВСІ вважають своїм обов'язком мені сказати що я повинна їсти більше 😢 люди думають , що вони перші звертають увагу на мою вагу , але у мене є вдома дзеркало .... хочу додати , що у мене ж недосконалості на шкірі, я соромлюся свого зросту
Колись встановила snapchat по приколу, там колір волосся змінювати та інше. Полазила по фільтрах, побавилася і через декілька днів зрозуміла, що хочу збільшити губи. Хоча в мене ніколи не було проблем з моїми губами і такого бажання, але ж snapchat показував мені, що може бути краще, а те що є ну типу таке, посереднє... тож десь через тиждень я просто видалила його до біса і проблеми закінчилися
Якщо цей світ немає стандартів під який могла б підпасти, хіба то не чудово? Бо ти - сама неповторність і неймовірна, особливо, коли у собі не маєш страху!
Мені 16. У мене прищі. Тонкі ноги та маленькі стегна. Випираючий живіт. Розтяжки. Зріст 175. Великі груди (реально великі, вони мені не подобаються). 39 розмір ноги. Вага 68 кг. Свої параметри я не пам'ятаю, але вони далекі від "ідеалу"
Ідеальною для кого,по чиїй версії? Хто встановлює цей стандарт "ідеальності"? Існує якась комісія по встановленні ідеальності? Чи це просто каша в вашій голові?
Сприймайте ситуацію трошки інакшою. Перетворіть це у вашу родзинку, якщо це вас сильно бентежить. Як говорила Діана Вріланд: "якщо у вас довга шия - підкреслюйте її. Якщо у вас між зубами щілина - носіть червону помаду" Пи.си. це не прям цитата, але я думаю, смисл ви вловили;)
Мені 40, я завжди була симпатична, хоча целюліт заважав вважати себе стрункою. Я завжди соромлюся роздягтися перед хлопцем, особливо на початку стосунків. А останнім часом я дуже не хочу старіти. Я виглядаю молодше, але все ж таки не на 20. І я щодня себе переконую, що можна бути гарною і виглядаючи на свій вік, але поки що туго йде
Якщо світлина на вашу аккаунті актуальна, то я взагалі не скажу, що ви виглядаєте на 40. Але питання в іншому. Як "повинна" виглядати жінка в 40?🧐 Просто знаєте, це так дивно трошки. Хто встановив якісь параметри для людини, що ви наприклад в 35 ось так повинні виглядати(?) Ось це цікаве питання 😬😉
Ось наприклад у вас в 40 років повинні бути 3 зморшки на лобі. А якщо у вас 2 чи 4 це погано? Я думаю ні. Це означає, що у вас емоційне життя і ви переживаєте якісь емоції, від цього у вас і зморшки. Я ось думаю, що в мене глибокі носогубні складочки, але я згадую наскільки багато я посміхаюся та використовую міміку - питання відпадає
@@cathify. Зараз багато хто виглядає молодше. Порівняно з 90-ми, і раніше. І це чудово , значить, рівень життя вищий. Але селебріті, які у 50 виглядають на 30 (та ж Лопес), це якась захмарна планка.
Привіт усім!
Друга частина, котру багато хто чекав. Тому вона тут!🌅🥹
Мені 47. З досвіду можу сказати: від зовнішності ні як не залежить успішність життя та здійснення мрій. Зовнішність лише допомогає на першому етапі, а далі все вирішує рівень інтелекту, характер та удачливість.
Але ж таки багато людей невпевнені в собі часто якраз через зовнішність та комплекси, і це може вплинути на перше враження, таке також часто буває.
У 16 рокiв я захворіла на діабет. І довгий час соромилася того, що на моїх руках, стегнах і животі бувають синці від ін'єкцій інсуліну. Тільки минулого літа, через освячення подібних тем, я нарешті перестала соромитися та маскувати синцi. Вони - це лише сліди того, що я дбаю про себе, про мвоє здоров'я.
Дякую, що говорите про важливi речi💛
Красно дякую вам за вашу історію! В такі моменти дійсно треба розуміти, чому, як і звідки у вас є синці. Головне, що це заради здоров'я та вашого життя❤️
Досить важлива тема, вже не вперше дивлюсь ваші ролики.
Як хлопець скажу, що зі моєї сторони дійсно видно як дівчата стараються косметологічними та косметичними процедурами підлаштуватись під суспільно прийнятні стандартні краси.
Маю подругу, яка збільшила губи і досі вважає що вони замалі, хоча ще до збільшення я казав, що вони абсолютно нормальні та помітні. Звісно це її вибір, але я бачу як жінкам навʼязали якийсь ідеальний образ, у контрасті з хлопцями, які за це не паряться взагалі.
Тому відео про чоловічі стандарти теж буде! Світ достатньо двоякий і подвійні стандарти ніхто не відміняв🤐🫣
Чоловіки як завжди прокинулися, вмилися і вже красиві!)
Ох, пане, Вас за це інші чоловіки четвертують😂 Дякуємо, за підтримку. Але все ж таки хочу зауважити, що у чоловіків свої заморочки, просто вони інші і їх менше.
Ну, так, по цих "стандартах" чоловік повинен тєжко працювати і за це платити)
Важлива тема щодо токсичних стандартів краси. Дуже добре, що піднімаються такі теми останнім часом. Краса в індивідуальності та різноманітності.
Мені 16. Зріст 166, вага 75. В мене густе волосся, пишні вії. Тип фігури певно пісочний годинник, бо талія в мене є, не дивлячись на животик. Маю 3-ій розмір. Ношу окуляри.
Усе життя стикалась з булінгом у свою адресу через свій зовнішній вигляд, через повноту, через окуляри, й інше. Я ніколи не наважувалась так відкрито про це десь написати..
Але завдяки вам, та вашій історії, в мене вистачило сміливості.
Дякую вам дуже за подібні відео, що освітлюють такі важливі теми.
Мені 31 - і лише нещодавно я почала мислити так, як авторка цього відео. Приємно, що наше молоде покоління має світлий розум❤
Мені все життя вказували на мою "зайву" вагу, з самого дитинства. Мене реально принижували мої ж родичі (а ще одноклассники, багато писали про це в інтернеті) через це, хоча я була нормальною, у 16 років я важила 51 при зрості 158 + у мене реально дуже великі груди, набагато більше 4 розміру. У мене була булімія. Я їла, пила б*сак, викликала блювоту. Я ненавиділа себе і звинувачувала за кожен шматочок їжі. Я різала себе за те, що я їм...
Зараз мені 20, і у мене реально з'явилася зайва вага через прийом антидепресантів. Я важу 90 кг при тому ж зрості. Але!!! Я люблю себе. І тепер я худну адекватними методами через проблеми з суглобами, для свого здоров'я. Мені тепер все одно хто і що говорить про моє тіло.
Адекватна позиція адекватної людини. Браво!😘
А мене навпаки хейтили за худорлявість
Хейтять за все, але худорлявість, все таки, все ще рахується еталоном :(
Я б в дитинстві все віддала, щоб мене називали скелетом, а не жиробасом 🙂
@@yanabanana5086 худорлявість вважається у ДЕЯКИХ еталоном (більше у жінок) тільки в дорослому житті (і то моїх знайомих навіть в дорослому житті принижували за це, постійні комментарі в їх бік, навіть від чоловіків, та це була одна з головних причин, чому їм відмовляли у стосунках, аля "в тебе гарна зовнішність, але ти кістки та шкіра... Мені подобається соковита зовнішність"), а в підлітковому віці та дитинстві то був зовсім жах, їх булили за худорлявість кожен день, навіть повненьких не так сильно як їх... Душе шкода цих дівчат, бо вони їли до блювоти, а потім не могли з'їсти ні кусочка, бо летить психіка. З мого досвіду повненьким дівчатам легше в цьому плані, тим паче з цим бодіпозитивом, який допомагає їм, але ще більше ускладнює життя худим дівчатам (бо недободіпозитивщиці починають булити худих дівчат, коли навпаки повинні допомагати та підтримувати їх)
Мені 18. Мій ріст - 176, а вага 73. В мене великі голубі очі, але нос горбинкою. Моя талія висока та не дуже виражена, в мене маленькі, майже не помітні груди та сідниці. За мою зовнішність мене завжди булили і били спочатку в школі, а потім і в коледжі. Я завжди вважала себе товстою, та і зараз вважаю, в мене дуже погані відносини зі своєю зовнішністю та їжею. Я все ще себе ненавиджу за те яка я. Але я не можу змінити себе, і намагаюся змінити своє мислення та полюбити себе.
Дякую за відео, мені було сумно його дивитись, але воно дивно мене надихнуло❤
Мене все життя намагалися булити за ніс горбинкою😂 але нє-ааа ! Нічого не вийде. Я себе люблю такою! Ба більше, ці риси дісталися мені від бабусі і пишаюся, що маю цю особливість
Ніс - це завжди окремий предмет, який "обов'язково" треба обговорити і посміятися. Але блін, носики з горбінкою це такий шарм, такий с*кс😎
Прикинь, у мене також ніс з горбинкою)) Але я страшенно комплексували у шкільні і перші студентські роки, доходило до того, що я соромилась повертатися до людини в профіль. Зараз мене влаштовує все, до того ж чоловік сказав, що не уявляє мене без цієї горбинки, це моя особливість ☺️
Багато знаменних акторів і моделей із носом з горбинкою, Жизель Бундхен, Кароліна Куркова і т.д. 😊
Дуже важлива тема. Ідея щоб зазначати на фото що було зроблене за допомогою фотошопу ідеальна. Вважаю що не всі легко можуть відрізнити правду від неправди, особливо треба вберегти майбутні молоді покоління.
Я вважаю себе гарною рівно до тих пір поки не посміхнуся, жахливо криві зуби.. це мій комплекс
Вау. Серйозно, це вау. Я на шляху прийняття своєї зовнішності, і мені так подобається, що говорити про свої особливості - не соромно, не огидно, а важливо і класно. І це стосується не тільки жіночої зовнішності, всі люди прекрасні (крім руzzні).
Привіт 👐 Послання любові для усіх, хто читає❤
Ну і підтримаю флешмоб. Я не люблю стандарти краси, бо не підпадаю під них 😀
У мене купа шрамів та стрії після важкого лікування та набору ваги внаслідок нього, кожного дня борюся за своє волосся, бо внаслідок дабл ковіду і постійного стресу (привіт надчутливим) його стало не так багато.
Пам‘ятайте, любі, ви у себе одні, плекайте себе і цінуйте кожну частинку себе.
Пи.си.
Дякую авторці каналу за ці надважливі теми. Я рада, що знайшла вас❤
Оце так історія🤔 Насправді, по собі теж помітила, що нібито волос стало менше і нібито почали випадати великою кількістю...
@@cathify. стрес також дуже дається взнаки. Я пережила сильну «тряску» і через кілька місяців, не відразу, у мене почалось жахливе випадання. А враховуючи, в який час живемо, це вже не так дивно
Це дуже важлива тема, я страждала на неприйняття свого тіла довго, було цікаво прочитати книгу «Міф про красу» Наомі Вульф, раджу всім навіть просто для загального розвитку
А щодо стандартів краси: памʼятаю, як було показово, коли моя однокурсниця в універі казала, що у мене занадто широкі брови (я блондинка і їх майже взагалі не видно😅), а через декілька років казала, як круто, що вони в мене широкі, коли це стало модним😂
У мене псоріаз на правій щоці, на лобі, на бровах і навколо носа, а також на 2 пальцях правої руки і під грудьми. Я лікуюсь і це видно, бо раніше у мене був псоріаз на половині тіла. А ще у мене зайва вага, бо я лікуюсь гормональними препаратами. Спочатку я комплексувала і намагалась замазати. Як результат - мені було не зручно і хотілось постійно чухати лице. Як тільки я наплювала на людську думку і перестала сприймати псоріаз як ваду, то жити стало легше. Як тільки люди зрозуміли, що я не поведусь на їх образливі слова, то перестали їх говорити. Теж саме стосується зайвої ваги. Я з 2017 не чула жодного поганого слова про своє тіло. Бо коли ти сама не сприймаєш свої вади, як вади, то ніщо зі сказаного тебе не образить. Для мене залишки псоріазних бляшок і зайва вага - це наслідки хвороби, це свідчення того, що я не піддалась жалю і самозвинуваченню, а лікуюсь. Люди навколо на підсвідомому рівні по твоїй поведінці зчитують твої слабкі місця. Тому я зробили все для того щоб я сама не вважала свої бляшки і вагу своїми слабкими місцями.
Мені 37 років, і лише зараз я не намагаюсь бути як всі, під якимось стандартам. Згадаю що я робила з собою з 18 років, мені просто шкода. І дуже неприємно через такий вплив суспільства, реклами на нас. У мене є подруга, іноді я її на фото не впізнаю, через використання нею фільтрів та фото шопу. Мені цікаві Ваші теми. Нещодавно доєдналась до цього каналу. І чекаю кожний раз новий випуск
Молодець, що говориш про таку тему) Вона зараз дуже актуальна!
Дякую! Чудовий розбір!
Розкажу про себе😁 169см. Найменша вага була 56, найбільша 70. З другою я дуже комплексувала бо параметри не відповідали загальному стандарту і ще школяркою я почувалася з цього приводу погано. Я пішла в зал, їла по 600 ккал на день, коли паморочилося в голові, але це не зробило мене впевненішою. А ще мені постійно казали: як добре що в тебе прищить спину, а не обличчя - і от зараз я в фазі, коли мене обсипає кожну менструацію.
Зараз я важу близько 62 кг і почуваюся набагато впевненіше, ніж раніше. Сантиметри на стегнах і животі досі можуть коливатися в межах 10 см, проте я почуваюся впевнено і розкуто саме завдяки тому що я приймаю себе. І відповідно коли мені ОК з собою , інші також до мене ставляться нейтрально, не зважають увагу на мої неідеальності.
P.S. а ще я загалом не люблю коментарів про красу, бо вона насправді нічого не означає. Якщо я цілеспрямовано фарбуюся чи одягаюся, так, я старалася. Якщо я просто існую, то для мене це буде дивним компліментом. Я створюю відео про книжки й психологію на RUclips - і отримати коментар "яка красива дівчина" відчувається як знецінення того, що я 20-40 хвилин розповідала про книжки й усяке інше
Згодна. Особливо за ютюб. Мені буває приємно, коли пишуть такі речі, але мені більше подобаються коментарі з приводу відео, а не оцінка мене та моєї зовнішності
Часто замислююсь над цією темою і те як стандарти краси впливають на моє життя. Зараз я люблю свою зовнішність та сприймаю своє тіло (принаймні коли гарно почуваю себе ментально). Я думаю що підпадаю під досить багато пунктів конвенційної краси, але не дивлячись на це в підліткові роки мала комплекси й не вважала себе привабливою. Зараз же моє уявлення про красу розширилось за конвенційні стандарти і краса загалом трохи втратила свою значущість. Зараз я в процесі прийняття волосся на тілі та ставлення оточуючих до цього
Мої параметри 95-70-100 і я тільки зараз почала приймати свій вік та перестала всім брехати про нього! Я класна та ви всі класні! Обіймаю вас 🫶
Ми всі класні! Почули?🤨🫡😉
172 зріст , вага ~59-62 кг, 89-68-104, і звичайно маю , не ідеальне волосся, шрами, горбатий ніс, почервоніння, полопані капіляри, розтяжки , волосся на тілі і так званий «целюліт» і хєр би я відкрито написала про свої параметри роки 4 назад, хоч і мала менші параметри, бо я тільки відносно недавно відʼїбалась від себе проживши більше 4х років у безкінечних пошуків недоліків , дієтах , зривах , викликання рвоти після зривів (іноді й просто після звичайного прийому їжі чи напою з калоріями) . я просто не бачила як обʼєктивно виглядає моє тіло, а воно ,бляха, НОРМАЛЬНЕ і все, але завжди здавалося що не достатньо. досі зʼявляються рецидиви цієї шизи, тож залишається тільки чекати. і з цим мені реально допоміг бодіпозитив і те, що в тих же соц.сітях можна побачити реальні тіла з «недоліками» (крінжово від цього слова в адрес тіла)
Всім привіт) Мені 24. Мій зріст 172см. Влітку між 2 та 3 класом я потовстіла, бо у мене почалися гормональні зміни - почали рости груди. У 5 класі я мала 3й розмір грудей і у мене пішли місячні. У 7 класі я перестала рости вгору, а моя вага була 77кг, мої груди були 5го розміру. У 8 класі я почала професійно займатись спортом - академічним веслуванням. Маючи по 6 тренувань на тиждень я не худла. Однокласники з мене глузували, буквально одразу за моєю спиною обговорювали мене, хлопці відмовляли мені у повільних танцях на дискотеках, мене не брали на шкільні танцювальні виступи де у танцях були підтримки, бо мене ніхто не підніме. Також, не знаю чому, можливо тут більше винен мій батько, я почувала себе тупою і навіть не мріяла про вступ до вишу. Після 9го класу я пішла у технікум, де була єдиною дівчиною у групі, одногрупники завжди вказували мені що я якась не така гарна як інші дівчата. Після 2го курсу технікуму я написала ЗНО та вступила у КПІ (не вірила що це можливо, цей вуз був для мене "для розумних", а я ж тупа). Після 1го курсу я вирішила покинути веслування з багатьох причин. Я важила 73кг. Я вважала себе дуже товстою, хоч це не правда. Я почала різко набирати вагу, після чого було вирішено шукати дієту. Якимось чудом я не впала в булімію і не почала набирати після тритижневої дієти, від неї я взяла принцип харчування. Вже за рік моя вага стала 63кг і я думала що це мій максимум, але коли побачила що можу важити 59кг, я взяла собі за мету тримати ці цифри. Переносимось у наш час. Я закінчила магістратуру в КПІ, зараз моя вага 54-57кг, але коли я бачу більше - я не можу їсти, у мене зникає апетит. Скинувши врешті 20кг я не відчула себе гарнішою, мені хочеться одягатись у "мішки", мої груди висять як у моєї мами, що вигодувала 2х дітей. Мені не схуднути треба було, а знайти любов до себе. Я дякую лише за свого прекрасного нареченого з яким я вже 5 років, який зміг підняти мені самооцінку хоч трохи, та який не втомлюється мені казати кожен день яка я гарна (у якому стані я б не була). Вийшло багато, тим хто дочитає - цьомик та обіймашка. Найголовніше любити себе!!!
Мені здається, що рефлексія, а, можливо, для когось і психотерапія допоможуть дівчатам просто не звертати увагу на чоловіків, які поведені на всіх цих стереотипах.
Насправді, хлопців, які не мріють про кінодів і не паряться, чи поголені в когось ноги, я зустрічала частіше. А закомплексовані додіки складали мізерну кількість.
Проблема, що ми самі починаємо втягуватись у цю культуру і підлаштовуватись під неї, тому коли якийсь хлоп видасть нам «ой, а в тебе розтяжки», ми вважаємо, що це неприємно, але ж то правда щось погане. А не думаємо, що пора поговорити з партнером про це, і якщо змін після того не буде помітно, то згортати цю лавочку.
Я пережила епізод анорексії, але не через стандарти краси, чи критику, а через токсичну матір, яка цькувала мене з дитинства, гірше за шкільного булера.
Загалом, скільки не зустрічала людей з подібними розладами, першопричиною їх були проблеми з батьками, а вже на це нашаровувались соціальні комплекси.
Усе-таки, здорові стосунки в родині і підтримка у дитинстві - це база нашої психологічної стабільності.
Хотіла на вас підписатися, та несподівано зрозуміла що вже це зробила. Дякую за такий цікавий та корисний контент ❤
Мені 37, я завжди свої поразки у різних сферах життя виправдовувала тим, що я недостатньо там щось (красива, наприклад). Зараз через війну працюю у Австрії на ресепшені 4* готелю,і це дуже цікавий досвід з точки зору спостереження за людьми. Якщо вважати успішність великим розміром гаманця та наявністю чоловіка, то ця успішність аж ніяк не пов'язана з розумом, віком, красою, жіночністю і т.д. Я ще не з'ясувала точно, у чому секрет успішності, але вже здається, що достатньо просто не боятися, не сумніватися і щось робити!!
Я аналізувала життя знайомих людей і дійшла висновку, що успішність - це просто здатність після падіння піднятися і вперто йти вперед, до мети. Для цього потрібна енергія і життєва наснага.
Слава Україні ‼️Героям Слава‼️Дякую за такий корисний український контент ‼️
Мені допомогло ось що: кожен раз коли я починаю думати що в мене прищі, целюліт та інші недоліки я починаю робити собі компліменти які зробив би мені ідеальний коханець який обожнює кожен сантиметр мого тіла і любить усі мої маленькі недоліки. Працює
Мені 23, і я втомилася від хронічного акне. Моя шкіра тонка і легко отримує шрами. Це, напевно, одна із найскладніших проблем, повʼязаних із зовнішністю, яку я і досі не можу прийняти в собі. Я багато малюю, тому стала малювати себе як місяць, і мої шрами на обличчі стали мені нерівною поверхнею Місяця. Бо Місяць то красивий. І я хочу себе також бачити..
Боже, це така крута алегорія... Виходить, що ми спостерігаємо за Вами вночі😎🫣
В тебе неймоворні відео на цікаві теми, дякую тобі ❤ Най тобі щастить на ютуберському шляху 🎉
Дякую вам! Мені дуже приємно🤗
я була в повному ахуї коли почула про дисморфофобію і неприйняття своєї зовнішності від Меган Фокс, тіпаа вона для ну фр всіх людей виступає еталоном жіночої краси і буквально є стандартом, а тут таке..
Я хочу лише написати, що авторка відео неймовірно приємна та дуже симпатична дівчинка. І знаєте, мені сподобався вступ. Не сприйміть за грубість наступні мої слова - те, що навіть такі вродливі люди можуть мати якісь комплекси, якимось чином заспокоює мене. Можливо краса насправді суб'єктивна, та я можу не перейматися над цим питанням настільки сильно, та боротися зі своїми комплексами спокійніше.
Цікавий та змістовний канал. Рада, що сюди потрапила ❤
Дякую за цікавий україномовний контент❤❤❤❤
Мені 19, я буквально виросла вже у цьому інформаційному просторі переглядаючи спочатку «соковиті» тіла кардашьянів і неймовірно худі та глянцеві зовнішності моделей вже з різних країн, не тільки Кореї і коли зрозуміла (не без допомоги рідних, за що дуже вдячна їм), що всі ці мої гонки за ідеальною зовнішністю шкодять мені і моєму здоровʼю дуже сильно, почала працювати над цим, це неймовірно важко, в мене дуже багато комплексів, я постійно бачу недоліки, я ловлю себе на думці, що ненавиджу себе і вважаю, некрасивою, недостатньо худою(хоча все життя я була з тієї касти дівчат яким завжди говорили, «ти така худа, це так само круто») і т.д, я позбувалась усіх соцмереж які тільки й могли впливати на моє самопочуття, але ще досі працюю над наслідками в цими травмами, я не знаю скільки це займе часу, але дуже хочу почуватися добре і в гармонії з собою, тому до звертаюся до кожної дівчини, ви прекрасні такі які ви є, вже від народження ви були такими, якими маєте бути, любіть себе, і ні в якому разі не завдавайте собі шкоди аби виглядати так як на картинці, картинка тимчасова, а ви з собою завжди, тобі любіть себе завжди ❤
Дуже дякую, що робите таку важливу роботу і, до того ж, якісно - дивлюсь відео на одному подиху
Аааа, це так класно! Я вам дякую❤️
Дякую, відео нереально круте. Дякую за просвіту ) радію, що такі теми підіймаються все більше.
Я дуже рада знайти вас в цей час, коли я також почала крокувати до любові себе. В мене широкі плечі, маленькі груди, і вузький таз, я дуже комплексувала через це, вважала непривабливою, а якщо чесно, й досі до цього повертаюсь. Але, буду працювати над своїм ставленням до себе❤
І ще, мені дуже відгукнулося те, що я з вами одного віку.
Дякую за чудове відео, стало легше❤
Ви не уявляєте як такі коментарі надихають і наскільки їх приємно читати! Якщо це відео вам якось допомогло, то це означає, що я все роблю правильно💜💜💜
Мені 23
Зріст 155
Вага 68
Найнижча була 45 кг
Найвища 74 кг
До речі +10 в один місяць через вакцину Файзер
+8 через те що переїхала в іншу країну і тут не такий раціон як у нас.
Я дуже повільно худну, щоб не верталося, бо не подобається пару зон.
Алеее, стало так легше жити коли набрала, але фізично гірше.
Параметри 105_70_105
Це так добре коли перестали зачіпали хлопці і чоловіки + ще О Боги одружені.Жир захищає)))
Але хочу схуднути для себе, і відновити біг, та купувати речі без їх примірки!Це прям кайф.
Своє нетипове обличчя я прийняла і полюбила. А от із тілом проблеми. Мої параметри: 167см/57кг, 95/70/95
Через завеликі груди при тонкому кістяку, я завжди виглядала більшою ніж є насправді. Через це з 14 років у мене розвинулися РХП. Після цього полетіло все. За майже 10 років я важила і 40 з чимось і 70 з чимось. Хоча останні років 5 моя постійна вага ±55кг. Зараз я знову худну, тому що я ніяк не можу прийняти зображення в дзеркалі. Я заздрю дівчатам без вимені, тому що якби у мене був 1-2 розмір, я виглядала би витончено і елегантно, могла би носили речі свого розміру, і не відчувала би фізичного болю.
Вам до психолога хорошого сходити. Насправді часто проблеми в нашій голові...
Добре,що у мене в інстіпереважно художники і їхні арти.💗
Маленький акуратний носик - це просто було моєю мрією, до того ж, мама часто акцентувала увагу на тому, що в мене ніс завеликий (до речі, більше ніхто, крім неї мені цього не казав, але мені вистачило). Ну в мене справді єврейський ніс, і тільки доживши до 25 років я зрозуміла, що НОРМАЛЬНИЙ В МЕНЕ НІС, бо він пропорційний до моїх рис обличчя. Так, неординарний, не середньостатистичний, зате мені зручно дихати, таку тягу можу дати, шо огого 😆
Таке почути від мами... Звучить трошки зверхньо до своєї дитини. Моя теж завжди говорила, що я схожа на качку)))))
Ви дуже смілива. Я не можу так відкрито про своє тіло розмовляти поки що. 😢 Дякую за відео і надихаючий приклад
ДЯЯЯЯКУЮ за таке чудове відео 🌺
Я на порозі 18-річчя, і лише цього року почала приходити до повільного, але все ж таки прийняття свого вигляду.
"Животик", з яким я просто змирилася. Обличчя з почервоніннями та акне, настільки, деякі незнайомці нізвідки можуть порадити щось від цього, аж так їм, видно, шкода стає. Проблеми з баченням себе завжди заважали будувати нові знайомства. Завжди думка, що інші б не бажали зі мною знайомитися та дружити (не кажучи вже й подавно про щось більше), бо мені просто неприємно в обличчя дивитися - як не через акне, так через загально, можливо, не привабливе обличчя.
Лиш нещодавно здобула друзів завдяки вступу до ВНЗ, а думка все ще переслідує, навіть коли людина явно ставиться до мене добре, не уникає чи гидує дивитися в мою сторону. От просто на краю свідомості, що не можу викинути, навіть розуміючи, що я просто накручую себе. І тільки нещодавно якось почався процес прийняття, лагіднішого ставлення до себе. Інфлюенсери, які показували себе реальних, інфлюенсери з акне, інфлюенсери з не стрункими тілами, з "животиками", які не робили їх менш прекрасними - дякую всесвіту за їхнє існування 😭
І за ваше відео)
Мені 20, в 15 я ненавиділа себе, зараз я краще вже відношусь до себе, мене не нудить від погляду на себе в зеркало, не нудить від погляду на свої руки, груди, живіт. Я прекрасно розумію що більшість не дивиться на мої білі, не густі, брови, на мої майже невидимі вії. Я не фарбуюсь, зовсім, мені неприємна косметика на обличчі, хочу лише навчитися малювати брови, бо люди часто не розуміють мої емоції через візуальну відсутність брів(пояснювати що тільки що мої слова були жартом чи сарказмом, набридли, а постійно сценічно дивуватися також не виходить 😂) Раніше я вважала свої губи тонкими і малими, але вони такі пухкеньки і м'які, люблю їх люблю свої очі, ніс, який вважала схожим на картоплю.
А що до тіла, я при зрості 167 важу 70-75 кіло, і при цьому в мене все одно ота омріяна багатьма жінками фігура. Як би не мій підірваний шлунок і сидячий спосіб життя навіть би і не задумувалась за перехід на виключно здорову їжу😅, я почала любити себе, тому що втомилась себе ненавидіти, я пропрацювала з психологом, на моє щастя, я, схоже, була готова до роботи над собою.
В мене є розтяжки, і червоні, і фіолетові і білі, в мене є "целюліт"(хоча по факту це не він, а вторинна статева ознака жіночого організму, як ті самі груди), в мене є шрами, є родимки, прищі, чорні цятки, і це все робить мене живою, а не відфотошопленою лялькою стандартів. Я чесно заявляю що більшість дівчат які робили собі операції по збільшеню губ, зміни носа, скул, підборіддя, виглядають як з конвеєра і втрачають свою ідентичність у фізіологічному плані. Це не популярна думка ща яку багато кого хейтять, тому я готова до капць😅 в свою сторону.
В решті решт, хочу сказати, ви від себе, свого тіла, від оболонки яка дає вам стільки можливостей бути щасливим, не втечете, прийміть себе, ваше тіло тільки ваше діло.
Тим паче як художник можу сказати, ваше природне тіло прекрасне, а намалювати ляльок я можу і з Барбі😅.
Щож, за все життя мене ні разу не назвали страшною, всього декілька разів назвали товстою і всі мої почуття були взаємні, але за все своє життя я ніколи не вважала себе гарною. Великий лоб, великий нос, різні очі, нависла повіка і ще купа всього. Зараз я залежна від макіяж і схуднення і взагалі не фотографуюся
Дуже чекала. Тема топ. Ви красуня❤
Я комплексую через невеликий зріст - 1, 56 та через тонке волосся. Також в мене довгий час були прищі. І що саме неприємне, ці комплекси мені нав'язали дорослі, зокрема родичі.
Нещодавно спілкувалася по відео з мамою і вона така : «щось тебе посипало» і я така «ну мааам 🙄🙄» у мене постакне, яке складно лікується
А ведь такая простая мысль - мы НЕ ОБЯЗАННЫ быть красивыми. Почему так мало людей осознает это?
Тому що, на жаль, жіноча гендерна соціалізація накладає свій відбиток.
привіт! я теж катя, і мені теж 19.
😮😮😮 я теж 166! і мій тип фігури груша. і параметри майже однакові.
виходить, що ми сестри по зброї😎
Оземпік це не інструмент для схуднення. Це ліки для людей з кукровим діабетом. Препарат який має дуже, ДУЖЕ багато поточних ефектів. І багато з них дуже небезпечні. Зовсім не варто його використовувати як засіб для схуднення. І блогери або селебріті які якого пропагують роблять величезну шкоду своїм прихильникам.
Так, через його побічні ефекти деякі його і використовують. Це як я в першому відео про стандарти говорила за краплі для очей, з побочкою від котрої ростуть вії, але водночас препарат може визвати катаракту
www.google.com/amp/s/www.today.com/today/amp/rcna129740
Стаття про оземпік "нарк*тик для схуднення"
Героям слава!
Дякую за відео!
Як сумно, що люди не можуть просто взяти й любити себе таким, які вони є(
Проблема в тому, що вiд цього iншi люди нас бiльше любити не стануть. Тож який сенс якщо першепричина саме в цьому?
@@MasterofLupanars а яка різниця, чи любить тебе хтось, якщо ти сам себе любиш? Мені здається, що здорова любов до себе, то є часткова незалежність від думки інших, незнайомих тобі людей (бо вважаю, що неможливо, або, принаймні, дуже важко бути повністю незалежним від думок інших)
Як казав Тіріон Ланістер з Гри престолів, носи свої слабкості як броню
Дивно, але в 37 я зі зморшками, з не ідеальною фігурою відчуваю себе більш впевненою ніж, коли була молодою і стрункою дівчиною. Я думаю це завдяки люблячому чоловікові, який мені говорить: я люблю тебе такою, яка ти є, ти найкраща. Тому бажаю дівчатам зустріти людину, яка вас прийме такою, якою ви є, а не ганятися за сучасними стандартами краси, які весь час змінюються.
Мені 14 і думаю що у мене харчовий розлад(найближче анорексія),та я справді мало їм,тому що переживаю за свою вагу,беручи до уваги що я й так худа.Моя вага ~40 кг при зрості 150 см.Зараз я стаюсь їсти стільки стільки відчуваю за потрібне.Одного разу я ледь не знепритомніла,думаю що причина саме в цьому.Дівчата,хочу сказати, не звертайта уваги на стандарти краси і прислухайтесь до свого серця.❤
В мене акне на обличчі та на плечах, червоні плями на ногах від тріхотіломанії, багато стрій на стегнах, неправильний прикус та відсутність чіткого обрису обличчя. Я зростом 165 та важу 79 кілограм і ще з раннього дитинства вважала себе товстою та не вродливою хоча це було зовсім не так. Набирати вагу почала з минулого року, до цього була ~65. З цієї весни я почала соромитись свого тіла і те як я виглядаю у дзеркалі настільки, що в травні в примірювальнії в магазині в мене була істерика через те, що речі які мені подобаються жахливо сидять на мені. Я постійно дивлюся на фото або тіктоки своїх подруг і думаю "чому ця дівчина така гарна а я ні." Я не фотографувалася до 2021 року тому що важала себе потворную і ненавидила усі фотки з моїм обличчям.
Звісно є і успіхи. Я можу спокійно ходити з небритими ногами. З детинства вирішила що не намагатимуся прикривати свої "недоліки" обличчя косметикою і не думати о пластичних операціях щоб бути більш гарною для суспільства тому що усе це буде заважати мені прийняти свою зовнішність такою, яка вона є. Вже після декількох місяців я можу нормально дивитися на відображення свого тіла. Я почала іноді знімати кружочки в тг щоб звикати до своєї міміки (яку я дуже люблю до речі). Намагаюся по трохи змінювати свій стиль життя та доглядати за своєю шкірою. А ще дуже полюбляю свій маленький шрам на обличчі попре усі фрази по типу "тобі шрам зіпсував лице" або "шрами прикрашають тільки чоловіків"
Дуже дякую за цей випуск, сподіваюся як можно більше людей долучяться до флешмобу, буде цікаво почитати про досвід інших двічат та зрозуміти що я не одна
Як мені знайома ситуація з порівнянням себе зі своїми однолітками, наприклад. Я перестала це робити заради своєї самооцінки і щоб не впасти в апатію. Без цього всього набагато легше живеться 😁
Дякую за відео ❤
Ніколи не слідувала стандартам краси, але завжди були аспекти, які мене бентежили: акне, які нічим не лікують, асиметрія лиця, недосконалості фігури. Після проблем зі здоров'ям, таким як пухлина гіпофіза, повний збій гормонів, сухість шкіри, випадіння волосся, до яких вже два роки не можуть підібрати лікування, я зрузміла, що всі раніше проблеми - фігня.
ПС: коли усі гроші йдуть на лікування і інколи просто нема грошей, щоб щось купити, тоді взагалі стає байдуже, як виглядаєш. Тому цінуєте своє здоров'я. Ніякі дієти, операції зі зменшенням носа, процедури корекції фігури не варті того.
Важлива тема . Дякую за відео ❤
Як тіп, підписуюсь під кожним словом. Сумно що чарівна стать слідує сучасним трендам. Виглядайте відповідно вашому внутрішньому відчуттю.
В мене також був комплекс, що коли я посміхаюся, то в мене видно всього 4 зуба з однієї сторони (тобто не дуже широко), а я хотіла, щоб при посмішці всі бачили 6 зубів, тому я ходила з майже відкритим ротом))))
Дуже цікавий випуск. Молодим дівчатам корисно було б подивитися, щоб менше гналися за недосяжною ідеальністю
Дякую за такий контент
Дуже дякую за відео
Дякую)
Хоч і хлопець, але мені цікаво тебе слухати, у тебе добра подача, голос, монтаж тощо. Продовжуй!
П.С
Нам, як хлопцям, насправді багато косметики нам не подобаються, особливо коли це занадто, наприклад накладні великі вії. Нам подобаються "справжні" дівчата, котрі не ховають все за ширмою косметики чи фільтрів. Ви класні!
Дякую вам велике за ваш фідбек!❤️ Приємно читати такі коментарі, де є підтримка та розуміння!
Навіщо Ви написали, що подобається чоловікам? Я просто тільки почала дивитись відео і сумніваюсь, що авторка відео про це запитувала...
Жінки і так страждають від того, що не можуть прийняти себе, бо чоловікам подобається те, чого не існує..
@@katrynasunrise1015 Ну бо я думав що моя думка і думка мого соціуму буде цікава Вам... А на рахунок другого твердженя, я навпаки написав, що хлопці прекрасно розуміють що йде на таку (губи, хірургія, в такому руслі) красу, і нам це не дуже подобається. Але ок, якщо це важливо зазначити - так, це моя суб'єктивна думка.
@@yariktelyashenko3774 зараз люди стараються примати себе такими як є і не залежати від думки соціуму, соціум нав'язує дуже багато хибних уявлень про світ, як жінкам, так і чоловікам. Так як ми живемо в патріархальному суспільстві, то чоловікам пропонується найкраще : хочете натуральних? Будь ласка, бюті індустрія, вже дуже змінилась, Ви вже не побачите "намальованих" жінок, губи-кульки вже рідкість, колять помірні дози філеру, пластика обличчя робиться так, що ти ніколи про неї не здогадаєся. Чоловік хоче - стандарти змінюються. Думаю, що Ви самі помітили, як змінилась мода та який зараз модний макіяж. Мені прикро, що суспільство не втюхує всю цю "доглянутість" чоловікам, як робить це для жінок.
Звісно, я поважаю Вашу думку і це приємно, що існують адекватні люди (як жінки так і чоловіки). Але я сприймаю чоловіка і жінку просто людиною, без гендерних ролей, в які змусило нас вірити суспільство, просто у нас різні статеві органи. Мені здається, що Ви в своєму попередньому коментарі наче нас розділили (чоловіка і жінку), де жінку зробити суб'єктом, який за стереотипами завжди гарний та привабливий, але йому не потрібно таким бути, бо чоловіки вже хочуть іншого...
Сподіваюсь, зрозуміло, що я хотіла донести 😂😅😅😅🦆
@@yariktelyashenko3774я знаю людей, яким подобається максимально штучна зовнішність🤷♀️ Усі люди різні.
Я не люблю качків, хоча якби мій чоловік дійшов до рівня, плечі розміром із шафу, я б, все одно, його кохала б, бо окрім зовнішності є ще й людина.
А є ті, для кого фітнес-гуру - ідеал.
Шкода що жінки грають в ігри ,які для них придумали чоловіки . Адже всі ці знущання над тілом це щоб догодити смакам чоловіків.
Перше над чим треба працювати- це над своїми нарцистичними рисами, бажання бути краще ніж інші чи якось виділятися. На цьому побудований будь який бізнес, який пропонує нам товари чи послуги.
Оооооо я також памʼятаю «проект префект», зараз також не вистачає такого шоу, було дуже круто
було би круто, якби розробили якусь позначку що фотка пройшла (навіть мінімальну) обробку/фотошоп у додатках, а не викладена чиста з камери/галереї. можливо, в майбутньому в інсті і інших соцемережах таке з'явиться 😅
Мені 22 роки й на протязі 6 років в мене було рхп, зараз досі іноді дивлюсь в дзеркало й думаю що я товста, хоча мій зріст 178 й вага 60 кг, що є абсолютною нормою, але я досі не можу назвати себе стрункою людиною. Дуже важливо це проговорювати, так як рхп серед підлітків та дорослих зараз є ще більш розповсюдженним
мені 36 і я молодо виглядаю і страшенно боюсь носогубних складок, при тому, що щодня бачу молодих дівчат з тими ж таки складочками...З целюлітом давно не борюсь, але щоранку зважуюсь і звичка втягувати живіт (якого нема) працює на автоматі. У мене ніс з невиликою горбинкою, я від нього не в захваті, але він ніколи не заважав приваблювати класних хлопців. Я за здорове ставлення і повагу до себе. Ніхто не має права травити вас за целюліт чи прищі.
Коли працюєш у сфері зв'язаній з редагуванням фото, то запроси зменшити ніс, зробити губи пухкими, вирівняти брови, наростити вії, прибрати зморшки, синці під очима, акне чи друге підборідя робляться справжнім триггером
А виправдовуеться тим що "це фото на документи, зазвичай погано виходжу" звучить як "зробіть мене не схожою на саму себе"
Жінки похилого віку соромляться зморшок, молоді дівчини в цілому свого обличчя. Хлопці не кажуть про це, але прибереш "недоліки" і побачиш щіру посмішку, або почуєш "я ще можу бути гарним"
В минулому році робила фото на паспорт (зберегла свою книжечку-паспорт😂) і була точно такою клієнткою, як Ви описали вище😂
Я думала, що фото ж аж на 20 років! Треба щось гарне😂
Привіт, раз уж тут таке відео, то напишу свій коментар та свою історію. Мене звуть Максим і я транс-чоловік. І звісно ж, як любу трансгендерну людину мене дуже мучала, і мучить досі гендерна дисфорія. Я почав розуміти що я транс вже в 8-9 років, спочатку не придавав цьому значення, бо був звичайною дитиною) Але коли у мене почався підлітковий період я дуже страждав. Я вважав що я не мав народитися, що я помилка, бо із-за мого тіла і голосу всі сприймають мене неправильно. Сім'я мене не приймала, та не приймає й досі. Тож у мене почалась важка депресія, в зв'язку з котрою на моєму тілі додалось глибоких шрамів. Все змінилось тільки тоді, коли я почав приймати антидепресанти та знайшов психотерапевтку, яка також допомогла мені прийняти себе. Зараз, моє тіло "неправильне" з погляду стандартів краси. Я все ще маю груди, які заважають мені в повсякденному житті. Проте зовсім нещодавно я зрозумів що насправді себе люблю, і я красивий такий як є. Я собі подобаюсь, і маю багато людей навкруги які мене адекватно сприймають. В майбутьньому я планую операції та модифікації свого тіла, проте не тому, що я його не люблю, а тому, що мені так буде легше жити фізично і психологічно) Сподіваюсь такі люди як я, що в самому початку свого шляху, також зможуть прийняти і полобити себе зі своєю "жіночністю" чи "чоловічністю" бо всі тіла насправді прекрасні.
Я не витримала і розплакалася якщо чесно. Це такий складний шлях... Знаю від свого друга, він теж транс-чоловік. Хочу, щоб в нашому суспільстві тема лгбт-спільноти обговорювалася і сприймалася як нормальне. Я знаю 4 людини які зробили транс перехід і блін, які ви круті;) обожнюю вас та захоплююся водночас❤️
В 14 років я трошки набрала вагу і мені це не подобалося, тому я почала сидіти на дієтах. Я потрапила в замкнуте коло дієта-зрив дієта. Моє психічне здоровʼя різко погіршилося і через призначені медикаменти я набрала більше 20 кг за півроку. Я відчувала себе жахливо і постійно чула підколи від батьків, що я вже як тюлень і скоро в двері не пролізу. Я прожила так рік, а потім при першій можливості зібрала речі і поїхала. Я скинула 24 кг за 4 місяці переставши пити ліки і обмеживши себе у їжі і все ще страждаю від розладу харчової поведінки. Мені не подобається моє тіло і коли вага стає більше 60 я обмежую себе в їжі і підвищую активність. Це не робить мене щасливою, але я не можу не думати про це, навіть якщо параметри мене влаштовують. У мене є розтяжки на руках, боках і бедрах, шрами на ногах, руках і плечах. Я маю світлу шкіру, на якій сильно помітно нерівність шкіри, синці і прищі. Я хочу забити на це і просто ніколи не думати, але не можу, як тільки ваша трохи набирається вага стається рецедив.
мені майже 19. і останні роки свого життя (не я одна така,на жаль) я думаю про те,якби скинути «зайві» кілограми та зробити себе привабливішою,соц.мережі зробили свою справу,і тепер я зовсім не сприймаю свою зовнішність. постійні повірняня себе з іншими роблять ще гірше,тепер з їжею стало складніше,бо й їсти як раніше я не можу,мене дуже дратує що моє тіло не «ідеальне»,що в мене висипи і нерівний тон шкіри,розтяжки,десь шкіра не підтягнута,нульовий розмір грудей,ступні широкі,волосся не густе,лице не овальної форми і не маленький носик. хоч я і розумію наскільки фото і відео в інтернеті відрізняються від життя і що всі люди самі по собі привабливі і не треба намагатись влізти в цю картинку «ідеальності»,проте дивлячись в дзеркало я просто плачу. хоч мені і казали що я гарна і все в мене добре,я не можу сприймати своє тіло та свою зовнішність,я наче бачу себе зовсім іншою,не такою як мене бачать інші. я не роблю фото,не викладаю їх нікуди,бо мені якось соромно і гидко від свого виду,крайнє не подобається свій вигляд на фотографіях,а якщо мене хтось інший фотографує...це взагалі жесть,одразу тривожність підіймається,я панікую та хочу розплакатись та втікти кудись,взявши їх телефон та розбити його.
я знаю що я не одна з такою ситуацією,і дуже сподіваюсь що той хто це прочитає та й я сама,все ж зможемо вибратись з цього стану,та нарешті просто прийняти та полюбити себе та своє тіло, зі всіма «недоліками» та іншим!!
У моєї маленької дитини була фотосесія. Зробили декілька фото : мама і доня. Я не могла вчасно підфарбувати сивину, попросила фотографа прибрати її у редакторі на портретах. Ага...мені збільшили груди, змінили форму черепа, але я так і була сивою на фото. Або не я, а та панянка з великими грудьми.
Як це непрофесійно з точки зору фотографа...
мені 21 і я вважаю, що мені дещо повезло з генетикою. я ектоморф, моя мама в 45 дуже худа і тітка теж навіть після пологів гарно виглядає. але якщо не тренуватись то такі люди як я, стають з часом скінніфет. мені колись сказали друзі родичів у підлітковому віці, що я погладшала і мені це личить, з того часу я почала тренуватись вдома по різним відео щоб стати підтянутою. але це була гонитва за схудненням, бо тоді було модно бути просто худою. я вже була худа але не бачила цього. мені пощастило зрозуміти для себе що важливіше бути сильною і витривалою, а не худою і слабкою ( бо ти жінка🤡) Це прийшло до мене рік тому, я почала тренуватися з гантелями і ставати кращою для себе. Мені подобається ставати сильнішою, ( залишилось тільки скоригувати харчування на набір маси) Взагалі я собі подобаюсь така як я є, просто мені хочеться бути сильнішою і кайфувати від прогресу)
О, супер ! 👍 Я теж саме вже написала . Мені 43 , теж ектоморф, при зрості 171 см у молоді рокі вага була 50-53 кг , зараз десь 54-56 кг . Та чула про це скіні фет , якім лякають , щодо зовнішнього виду . Але мені подобається займатися у тренажерному залі тому що я відчуваю , що стаю більш витривалою та більш активною . Я знайшла чудову та професійну дівчину тренерку , яка не нав’язує мені стандарти краси , а приділяє більш за все уваги м’язам моєі спини ( я професійна швачка ) та гармонійному стану фізичному мого тіла . Ще я дуже багато працюю , в мене немає Тік току та інсти , тому якось не до трендів , але розумію молодих дівчат , бо у мої 20, 30 років в мене таке було неприйняття своєї зовнішності , хоча тоді ще не було такого впливу соцмереж , але були інші тригери . Я також полюбляю багато ходити пішкі , бігаю . Це окрім всього дуже допомогає мені справлятися зі стресами , які ми усі зараз під час війни відчуваємо .
Корейські зірки нічого не популяризували, айдолів буквально підганяють під стандарт краси який давно існує в Кореї. Айдоли тренуються по декілька років щоб дебютувати але якщо вони не підходять під стандарти краси то їх змушують скидати вагу та навіть відвозять бо пластичного хірурга коли більшість з них це ще діти до 20 років і вони не можуть зробити таке рішення звиважено, а деяким так зовсім можуть відмовити дебютувати якщо ті не згодяться зробити пластичну операцію. Ці дівчата та жінки такі ж самі жертви індустрії краси як і ми
Я сексі!
Це важко заперечити
14:45 це наталья водянова чи що? 🧐 І не гидко тим моделям разом з нею зніматись?
Я ніколи сама собі не подобалась. Зараз мені 33 і я думаю як прийняти себе не ідеальною. Часто бачу таких самозакоханих и впевнених в собі дівчаток, що думаю: як , як вони так живуть!
Ви не просили, а я дам вам на мій погляд гарну пораду. Мені її порадила моя психологиня. Як жінка жінці. Роздягайтеся. Ось просто роздягніться і дивіться на себе. Розглядайте. Дивуйтеся. Чіпайте. В цей момент ви повинні бути однією вдома, щоб повністю себе роздивитися та не соромитися. Помічайте в собі гарне. І якщо ви будете дивитися так частіше, то в певний момент ви зрозумієте, що це повністю ваше, індивідуальне, яке нікому окрім вас не належить - тіло. Тіло жінки. Справжнє та без прикрас. Це ваша анатомія та ваш окремий світ. І моменти, які ви можете вважати недоліками, стануть для вас звичайною річчю;)
@@cathify. дякую за пораду!! Обовʼязково спробую!
@@cathify.мені 43 , та я нарешті приймаю свою зовнішність . Хоча багато де можна чути , що вікові зміни це жах , я так не вважаю . В мене зараз думка , що більш за все мене турбує моє здоров’є та те щоб моє тіло мало змогу бути сильним та витривалим . Тому мені дуже подобається займатися фізичними справами , багато ходити пішкі . Особливо зараз , коли йде така страшна війна . Але в мене немає інсти та Тік току , де більш за все ці тренди можна бачити , тому мені легше приймати себе .
мені 13 років. мій зріст 171 см. мої параметри: 93-67-93. Звичайний підліток, але я з самого дитинства стикалась з упередженням, навіть від найближчих до моєї зовнішності. Тож вже 3 роки точно, переживаю сильне рхп, і не знаю, як вибиратись з цієї ями. з одного боку, все, що мені може сказати психотерапевт--я прекрасно розумію. але щиро повірити в це не можу
Шикарний зріст в 13 років. Я так мріяла про такий зріст, що їла водорості та моркву, а ще стрибала по 100 разів на день (не жарт)
Ой у всіх країнах світлий тон шкіри відповідає за більший аристократизм по ті самі причині.
Ну окрім деяких африканських країн.
А в Кореї просто зовсім недавно (50 років) тому більшість людей були фермерами.
У них ще буде протест та щось подібне на японських гяру.
або американський загар через що пройшли корейці імігранти свого часу.
Хочу сказати декілька слів. Я не вважаюся конвенційно красивою дівчиною, у мене немає жодних ознак "жіночності": немає грудей, у мене перший розмір, немає сідниць, як би я не намагалася їх набути шляхом занять у залі, вузький таз, я завжди була занадто кволою і звідусіль, навіть від родини, чула, що "худа кобила ще не лань". Єдине, за що я себе любила, це густе волосся. Мною не захоплювалися маси, мені завжди дорікали за нестачу ваги, ноги/руки-палки, жахливі стирчащі кіски, ребра, називали огидною, жертвою голодомору, казали, що "чоловіки не собаки на кістки не кидаються", казали, що я незабаром помру. Я все ще страждаю від рхп, але намагаюся балансувати між життям і своєю хворою головою. І тільки цього року я поступово почала відкривати для себе ефімерний світ любові і поваги до себе. Дякую Вам за відео. Ми всі прекрасні і заслуговуємо на гідне існування.
Вам варто почути, що така фігура для мене ідеал) і я максимально заздрю худим жінкам та не розумію чому не народилась теж худою 😅) з приводу родичів, вони завжди вигадають чим образити, токсичне середовище часто зустрічається) любіть себе 🤗
26 років. Близько 16 років я із прищами. Із 13 років маю обвислі груди (в 13 років був 3 розмір, в 14 - 4, після пологів був 6-8 розмір). Розтяжки після пологів. Фігура дивна, бо набираю вагу із живота. Скільки гівна я висоухала за життя
ще не дивилася відео, але зразу коментар. Не можу сказати, що мені все в собі подобається та я вважаю себе вродливою. Але. Я не хочу і не буду нічого міняти в своїй зовнішньості заради їбаних стандартів. Чи користуюсь я косметикою, бритвою, фарбами для волосся? Так. Але тому, що я так хочу. Наприклад, на роботі постійно чую докори щодо кольору волосся. Недавно одна жіночка сказала мені - треба себе любити, а ти себе не любиш, бо подивись, в тебе зморшки, зроби укол... Вибачте, але я не розумію, що таке любов до себе, якщо щоб себе любити треба робити собі боляче. Вона себе любить, вже заколола все, що тільки можна, постійно дивиться на блискучі поверхні, щоб помилуватися собою і кожен раз каже - о, тут теж треба укольчик і буде ідеально. Це серйозно любов до себе??? Для мене любов, це коли ти робиш те, що тобі зручно і тобі за це не соромно, коли ти робиш якісь процедури не заради вигляду, а заради здоров'я. Якщо в мене з'явиться пухлина, я піду до хірурга. Якщо мій чоловік скаже - перший розмір грудей, то таке, зроби більше - піде до хірурга він, вправляти щелепу на місце. Так, я агресивна, коли мені намагаються вдовбити в свідомість, що я маю заради когось міняти зовнішність. Заради когось. Не заради себе
В мене з дитинства після хвороби на мононуклеоз почалися проблеми з обміном речовин, щитоподібною залозою та рівнем тестостерону, на фоні чого вже в 6-7 років я мала темний та доволі густий волосяний покрив по всьому тілу та звісно постійна зміна ваги, я то дуже набирала, то різко скидала кілограми, коли я звернулася до ендокринолога мені сказали, що я занадто товста(мені було 5 бляха) нажаль наслідки тих слів я все ще не повністю вилікувала та вже більше 10 років борюся з рхп, невпевненісью та низькою самооцінкою. Але хочу сказати, що якщо ви знаходитесь в подібній ситуації підбирайте нормальних спеціалістів та любіть себе будь-якими🤍💓
мені 25, я 178, у мене модельні параметри і модельна зовнішність , я важу 54 кг. я себе почуваю добре , у мене немає анорексії, я їм все підряд, АЛЕ чомусь ВСІ вважають своїм обов'язком мені сказати що я повинна їсти більше 😢 люди думають , що вони перші звертають увагу на мою вагу , але у мене є вдома дзеркало .... хочу додати , що у мене ж недосконалості на шкірі, я соромлюся свого зросту
Мені б у 19 ваше розуміння питання 😥 скільки років і грошей було витрачено на бажання дотягнутися до ідеалу
Колись встановила snapchat по приколу, там колір волосся змінювати та інше. Полазила по фільтрах, побавилася і через декілька днів зрозуміла, що хочу збільшити губи. Хоча в мене ніколи не було проблем з моїми губами і такого бажання, але ж snapchat показував мені, що може бути краще, а те що є ну типу таке, посереднє... тож десь через тиждень я просто видалила його до біса і проблеми закінчилися
мені дуже не подобається форма мого обличчя,тобто в мене узагалі нема ніяких вилиць, мій профіль зі сторони просто жахливий
Якщо цей світ немає стандартів під який могла б підпасти, хіба то не чудово? Бо ти - сама неповторність і неймовірна, особливо, коли у собі не маєш страху!
Нажаль, Кардашʼяни не почали жаліти про свої операції. Просто зараз вони пропагують анорексичну худорлявість, а вона з пишними формами не асоціюється
Мені 16. У мене прищі. Тонкі ноги та маленькі стегна. Випираючий живіт. Розтяжки. Зріст 175. Великі груди (реально великі, вони мені не подобаються). 39 розмір ноги. Вага 68 кг. Свої параметри я не пам'ятаю, але вони далекі від "ідеалу"
I saw your profile picture, you are beautiful.
У авторки абсолютно нормальні параметри, у мене хіба що зріст трохи вищий, але я завжди себе з такими параметрами вважала стрункою
Ідеальною для кого,по чиїй версії? Хто встановлює цей стандарт "ідеальності"? Існує якась комісія по встановленні ідеальності? Чи це просто каша в вашій голові?
Я 177 та 59 кг, я почуваю себе надто високою
Сприймайте ситуацію трошки інакшою. Перетворіть це у вашу родзинку, якщо це вас сильно бентежить. Як говорила Діана Вріланд: "якщо у вас довга шия - підкреслюйте її. Якщо у вас між зубами щілина - носіть червону помаду"
Пи.си. це не прям цитата, але я думаю, смисл ви вловили;)
🔥🔥🔥
Мені 40, я завжди була симпатична, хоча целюліт заважав вважати себе стрункою. Я завжди соромлюся роздягтися перед хлопцем, особливо на початку стосунків.
А останнім часом я дуже не хочу старіти. Я виглядаю молодше, але все ж таки не на 20. І я щодня себе переконую, що можна бути гарною і виглядаючи на свій вік, але поки що туго йде
В 40 років ви ще не переконались, що не зовнішність визначає ваше життя? А всі ваші хлопці виглядали як Аполлони Мілоські? Щось сумніваюсь.
@@innagrinchenko19уявляєте, яка дурепа, за 40 (!) років?) Внутрішня мізогінія на марші)
Якщо світлина на вашу аккаунті актуальна, то я взагалі не скажу, що ви виглядаєте на 40. Але питання в іншому. Як "повинна" виглядати жінка в 40?🧐 Просто знаєте, це так дивно трошки. Хто встановив якісь параметри для людини, що ви наприклад в 35 ось так повинні виглядати(?) Ось це цікаве питання 😬😉
Ось наприклад у вас в 40 років повинні бути 3 зморшки на лобі. А якщо у вас 2 чи 4 це погано? Я думаю ні. Це означає, що у вас емоційне життя і ви переживаєте якісь емоції, від цього у вас і зморшки. Я ось думаю, що в мене глибокі носогубні складочки, але я згадую наскільки багато я посміхаюся та використовую міміку - питання відпадає
@@cathify. Зараз багато хто виглядає молодше. Порівняно з 90-ми, і раніше. І це чудово , значить, рівень життя вищий. Але селебріті, які у 50 виглядають на 30 (та ж Лопес), це якась захмарна планка.