🌻📘🌿"Роздавайте другим і любов і сонце, Роздавайте, Друзі, заки ляжете спать! О.Дучимінська "Ольга-Олександра Василівна Решетилович, у шлюбі Ольга Дучимінська - письменниця-страдниця з ніжно-полум’яною душею і безмежною закоханістю в Людину та Природу. На Галичині її знали, як чудову публіцистку, українську патріотку, відому діячку жіночого руху, народну вчительку, журналістку, культурно-громадську діячку, ініціаторку проведення Свята Матері... Вона була вчителькою не тільки в школі, а й поза школою, цікавилась історією села, народом і працювала для них: створює осередок «Просвіти» (1925), засновує у селі кооператив «Селянський Союз» (1926), організовує осередок «Рідної школи» (1927). На прохання селянок у гарячу жнивну пору організовувала дитячі захоронки (садки), навчала грамоти неписьменних дорослих, вчила економно вести домашнє господарство, опікувалася сиротами. Особливу увагу звертала на обдарованих дітей з бідних родин, збирала пожертви для навчання цих дітей, вишивала ночами сорочки, рушники, продавала їх, а за виручені гроші купувала вбрання для них... З Першої світової війни не повернувся чоловік, ще маленькими померло двоє дітей, але вона ніколи не нарікала на свою долю, вірою і правдою служила рідному народові...У роки фашистської окупації дала захисток Ірині Вільде, чоловіка якої було розстріляно. Вона для української культури врятувала Олексу Новаківського і цілу групу українських художників та письменників, які втікали від сталінських репресій. Ризикуючи життям, допомагала врятуватися єврейським сім’ям, а з відходом німців відмовилася виїхати з дочкою Оксаною на Захід... 1951 року(66 років) її судив військовий трибунал. Вирок - 25 років таборів. Багато знущань зазнала в Сибірських спецтаборах. 1958 року напівжива О.Дучимінська вийшла на волю. Їй було 75 років.Останні роки життя (1977-1988) прожила в Івано-Франківську у Мирослави Антонович - двоюрідної сестри Степана Бандери, з якою відбувала ув’язнення і яка опікувалась нею до смерті. Реабілітована після смерті - 27 листопада 1992 року". З відкритих джерел.
Авторка дала можливість подумати читачам, вона чудово описала характери героїв, їх психологію, що в повній мірі дає нам змогу дописати закінчення самим, хоча це не самоціль. Головне - піднята авторкою проблема.
🌻📘🌿"Роздавайте другим і любов і сонце,
Роздавайте, Друзі, заки ляжете спать!
О.Дучимінська
"Ольга-Олександра Василівна Решетилович, у шлюбі Ольга Дучимінська - письменниця-страдниця з ніжно-полум’яною душею і безмежною закоханістю в Людину та Природу. На Галичині її знали, як чудову публіцистку, українську патріотку, відому діячку жіночого руху, народну вчительку, журналістку, культурно-громадську діячку, ініціаторку проведення Свята Матері...
Вона була вчителькою не тільки в школі, а й поза школою, цікавилась історією села, народом і працювала для них: створює осередок «Просвіти» (1925), засновує у селі кооператив «Селянський Союз» (1926), організовує осередок «Рідної школи» (1927). На прохання селянок у гарячу жнивну пору організовувала дитячі захоронки (садки), навчала грамоти неписьменних дорослих, вчила економно вести домашнє господарство, опікувалася сиротами. Особливу увагу звертала на обдарованих дітей з бідних родин, збирала пожертви для навчання цих дітей, вишивала ночами сорочки, рушники, продавала їх, а за виручені гроші купувала вбрання для них...
З Першої світової війни не повернувся чоловік, ще маленькими померло двоє дітей, але вона ніколи не нарікала на свою долю, вірою і правдою служила рідному народові...У роки фашистської окупації дала захисток Ірині Вільде, чоловіка якої було розстріляно. Вона для української культури врятувала Олексу Новаківського і цілу групу українських художників та письменників, які втікали від сталінських репресій. Ризикуючи життям, допомагала врятуватися єврейським сім’ям, а з відходом німців відмовилася виїхати з дочкою Оксаною на Захід...
1951 року(66 років) її судив військовий трибунал. Вирок - 25 років таборів. Багато знущань зазнала в Сибірських спецтаборах. 1958 року напівжива О.Дучимінська вийшла на волю. Їй було 75 років.Останні роки життя (1977-1988) прожила в Івано-Франківську у Мирослави Антонович - двоюрідної сестри Степана Бандери, з якою відбувала ув’язнення і яка опікувалась нею до смерті. Реабілітована після смерті - 27 листопада 1992 року". З відкритих джерел.
хотілося б по слухати українською мовою аудіо книгу фантаста! Станіслава Лема не переможний!
@@ВіталійДмитровичДоманчук-ю3ч Вибачте, я не дуже люблю фантастику, тому поки не планую читати такого жанру книги.
Читайте дорогі українці і будьте здорові.
Дякую за чита́ння Пани Лилии
Мені сподобалося і твір, і читання. Дякую.
Дякую щиро
Ой як здивували, не очікувано!
Шкода,що нічим це оповідання не завершене,а для кожного свої роздуми,що було б далі ,так письмениця задумала...,гарне читання
Менi подобаеться дуже.
❤❤❤
Дякую що познайомили з твором Ольги Дучимінськой.❤❤❤
Любвь,то велика сила,яка дає людині крала.Насильно милий не будеш,це істина.💓💓💓
Дякую.
Цікавий твір і гарне читання !!!❤❤❤
Твір цікавий! Але не доведений до кінця…Лілічка❤
Авторка дала можливість подумати читачам, вона чудово описала характери героїв, їх психологію, що в повній мірі дає нам змогу дописати закінчення самим, хоча це не самоціль. Головне - піднята авторкою проблема.
@@audiobooks.l.m3910 дуже дякую вам за увагу до нас підписників і розʼяснення ❤️❤️❤️
Клас 😊
Робота і багатство, і вічно не розділена любов - ось яка вона 👉українська душа. Про державу, про країну і думки немає... І нема кому наставити.
❤❤❤
❤❤❤