🌻📘🌿"І тільки тоді, коли (громада)надумалась помститися за свої кишені, його горем згадала неправду дядька Кузьми" Оповідання про байдужість людей, які спокійно дивляться на чуже горе, і замість допомоги і підтримки, використовують це горе в своїх корисних цілях. Адже коли є громада, то проблема кожної людини не повинна бути її особистою проблемою, а повинна стати проблемою громади. І вирішувати її потрібно всій громаді, а не лишати людину сам-на-сам зі своїм горем, бо сьогодні ця проблема - чиясь, а завтра може стати твоєю. Шоб потім не прийшлося кров'ю відвойовувати своє, коли проблема розростеться і торкнеться всіх і кожного. Також про довіру до людей, яку можна втратити назавжди, про нещирих людей-порадників. "Господь - милосердний, небо - ясне, земля праведна, сотворіння кожне - благодать господня, а люди уготовили самі собі пекло, по своїй охоті. Ненажерлива душа їх ледве вмістить ті гріхи, що загрібають вони повними пригорщами, люте серце їхнє переповнене заздрістю, у голові не потовпляться лихі помисли, уста опоганені брехнею, язик - лихослів'ям. Вони загноїли, забагнили той образ, що дав їм Господь і нап'яли на себе шкуру супостата". Із твору.
Після творів Любові Яновської виникає шалений вир емоцій і почуттів до героїв і життєвих ситуацій, описаних в них. Це оповідання є прикладом того, як оточуючий соціум впливає на життя людини. Але це і наука, що ми маємо протистояти цьому впливові. Прочитання чудове!
Твір звучить як притча про Божу любов. Логічно було б дідусеві віддати онуку до монастиря, коли почув подих смерті. Разом зі спадщиною. Адже такі плани були у нього, коли брався за виховання. Натомість пішов до того двору, звідки колись її визволив. Нерозумно поступає, бо носить у серці злобу. Усе залежить від стану душі. Кінець надзвичайно промовистий.
Яке сумне оповідання.Без людей не можна жити.Може треба просто вміти себе оберігати від поганих людей. Треба завжди бути готовим до того ,що життя не просте і без людей ніяк не прожити.
А таки да ... Українцями керують ВСЕМОГУТНІ дармові чотири цеберця горілки , чотири пакуночки гречки , так було і так є ... А якщо і родить земля одиниці таких совісних відчайдух , то і забирає їх , зазвичай , до себе швиденько ...
Як можна уберегти себе від поганих людей коли вони в життя твоє лізуть! Ти їх гониш у двері, а вони лізуть у вікно! То вже краще або без людей, або через часте сито просіювати.
Дуже глибокий твір і бездоганне виконання. Вже більше сотні років цьому твору а за цей час, навіть, науково доведено, що людина, своїми негативними думками, притягує негаразди. А ще, не вміння давати об'єктивну оцінку ситуації. Він звинуватив усіх, а не свою дружину, яка бездумно повіялась, кинувши двох діточок.
![Seungmin "그렇게, 천천히, 우리(As we are)" | [Stray Kids : SKZ-PLAYER]](http://i.ytimg.com/vi/kAzmhLHePqU/mqdefault.jpg)
🌻📘🌿"І тільки тоді, коли (громада)надумалась помститися за свої кишені, його горем згадала неправду дядька Кузьми"
Оповідання про байдужість людей, які спокійно дивляться на чуже горе, і замість допомоги і підтримки, використовують це горе в своїх корисних цілях. Адже коли є громада, то проблема кожної людини не повинна бути її особистою проблемою, а повинна стати проблемою громади. І вирішувати її потрібно всій громаді, а не лишати людину сам-на-сам зі своїм горем, бо сьогодні ця проблема - чиясь, а завтра може стати твоєю. Шоб потім не прийшлося кров'ю відвойовувати своє, коли проблема розростеться і торкнеться всіх і кожного. Також про довіру до людей, яку можна втратити назавжди, про нещирих людей-порадників.
"Господь - милосердний, небо - ясне, земля праведна, сотворіння кожне - благодать господня, а люди уготовили самі собі пекло, по своїй охоті. Ненажерлива душа їх ледве вмістить ті гріхи, що загрібають вони повними пригорщами, люте серце їхнє переповнене заздрістю, у голові не потовпляться лихі помисли, уста опоганені брехнею, язик - лихослів'ям. Вони загноїли, забагнили той образ, що дав їм Господь і нап'яли на себе шкуру супостата". Із твору.
Як колись так і тепер треба поважати життя як своє так і своїх рідних.
Дякую за прекрасне читання українських творів!
Низькій уклін за вашу працю на українській ниві! Я для себе відкрила українську письменницю - Любов Яновську. Щиро дякую!
Біль за наш народ.......біль в кожному творі......кругом біль і в минулому і в теперішньому часі....боляче.....
Щира подяка за Ваше професійне читання таких чудових українських перлин!! Успіхів ,натхнення, міцного здоров'я❤❤❤
Вже в. Друге послухала цей твир! Дякую́ за гарне читання Пани́ Лилие !
Слухаю з задоволенням! Щиро дякую, Лілія!!!!!!!!
Зразу ставлю лайк❤️. Читання саме краще! Дякую пан1 Л1л11🙏
Велике дякую
Браво автору і читцю!
Боже,як про моє життя написано,живеш,нікого не чіпаєш,але нема спокою від сусідів,все не так для них,хоча не лізеш до їхнього життя.
Дякую пані Ліліє за вашу працю
Дякую пані Лілії❤
Дякую за дуже емоційне читання
Люди які були тоді такі й зараз... Але не можна паскудити душі ненавистю . А жити одособлено можна...
Після творів Любові Яновської виникає шалений вир емоцій і почуттів до героїв і життєвих ситуацій, описаних в них. Це оповідання є прикладом того, як оточуючий соціум впливає на життя людини. Але це і наука, що ми маємо протистояти цьому впливові. Прочитання чудове!
Дякую, пані Ліліє! Є над чим розмислити...
Твір звучить як притча про Божу любов. Логічно було б дідусеві віддати онуку до монастиря, коли почув подих смерті. Разом зі спадщиною. Адже такі плани були у нього, коли брався за виховання. Натомість пішов до того двору, звідки колись її визволив. Нерозумно поступає, бо носить у серці злобу. Усе залежить від стану душі. Кінець надзвичайно промовистий.
Дякую, пані Лілія !
Дякую, пані Лілія
Ду-у-у-же дякую!!!
Щиро дякую за вашу працю
ДЯКУЮ.
Яке сумне оповідання.Без людей не можна жити.Може треба просто вміти себе оберігати від поганих людей. Треба завжди бути готовим до того ,що життя не просте і без людей ніяк не прожити.
Щиро дякую Вам.
❤❤❤!!!
❤❤❤
Дяк Пании. Лилии за гарне читання Твору наснаги щастя здоров,я сили❤❤❤😅
Надзвичайно жорстоко.
А таки да ... Українцями керують ВСЕМОГУТНІ дармові чотири цеберця горілки , чотири пакуночки гречки , так було і так є ... А якщо і родить земля одиниці таких совісних відчайдух , то і забирає їх , зазвичай , до себе швиденько ...
Шкода Микиту і його онучку.Але він сам винен.Ненависть до всіх людей спалило його та весь його рід. Дякуємо за гарне і душевне прочитання твору.
Як можна уберегти себе від поганих людей коли вони в життя твоє лізуть!
Ти їх гониш у двері, а вони лізуть у вікно!
То вже краще або без людей, або через часте сито просіювати.
Бажано було б почути твори А.Дімрова . Будь ласка , почитайте .
Ви маєте на увазі А.Дімарова?
@@audiobooks.l.m3910 Так , звичайно ! Літера загубилася 😏
Дуже глибокий твір і бездоганне виконання.
Вже більше сотні років цьому твору а за цей час, навіть, науково доведено, що людина, своїми негативними думками, притягує негаразди. А ще, не вміння давати об'єктивну оцінку ситуації. Він звинуватив усіх, а не свою дружину, яка бездумно повіялась, кинувши двох діточок.
Дід відлюдником був. Є такі. Але така ненависть до людей- жахливо 😮
❤❤❤
❤❤❤❤