🌻📘🌿"В хаті й біля хати Явдохи Сидоренчихи шамотня, гамір, біганина. Два дні жінка страждає, бо не може народити дитину. Сільські баби допомагають чим можуть, та коли дізнаються, що школяр Сашко тихцем запросив "дохтурку" із Соковатого, то "прийшлось зараз же запрягать у воза коней та мерщій гнати на хутори по бабу Чаплю. Думали, що якось бог поможе і без баби обійдеться, але як той розумник, школяр отой чортів, вихопився з дохтуркою, то треба ж рятуватися..." Люди боялися лікарів, бо боялися всього, чого не могли пояснити, чим не могли керувати, або хоча би приймати участь у його виконанні, бо також часто бачили неякісну роботу безвідповідальних або непрофесійних лікарів. Жінки кінця 19-го поч. 20-го ст. хотіли допомагати людям і часто виявляли бажання працювати лікарями. Однією із найвідоміших українських лікарок, акушерок-гінекологів була С. Парфанович (1898-1968), також С.Окуневська-Морачевська, В. Крушельницька
@@nata_kor704 , було таке. Коли мені малій десь у 4 роки (1986 р. ) один доктор пломбував перший раз зуби, я орала. Він кричав на мене і казав: " Цить, бо зараз задушу !" Мама була у коридорі. Коли вона мене вивела з кабінету, то баби, які сиділи там у черзі, питали: " То твоя так орала ?' А коли у 7 років у іншому місті мама повела у поліклініку рвати кутній зуб, там була молоденька і ласкава лікарка, то я і не пискнула. І вона мамі дуже хвалила мене. До всякой людини, тим більше дитини, треба підхід. Коли свою дочку народила, то відчула, що у пологовому більшість лікарок до дітей відносяться як до куска м'яса. На жаль...
@@nata_kor704так і було(((Як згадаю пологи,то до цього часу страшно.Дякувати Богу,що дитя здорове народилося,замалим не хлюпнулося на підлогу в родзалі.Про відношення до породіль ...жах і все.Гестапо.Але,правду кажучи,одна зміна була людяна.
Дякую,пані Ліліє, за вибір та чуттеве прочитання твору.Важке життя було в наших українців.Особливо важко жилося жінкам забобони, безграмотність, суєвір'я.
🌻📘🌿"В хаті й біля хати Явдохи Сидоренчихи шамотня, гамір, біганина. Два дні жінка страждає, бо не може народити дитину. Сільські баби допомагають чим можуть, та коли дізнаються, що школяр Сашко тихцем запросив "дохтурку" із Соковатого, то "прийшлось зараз же запрягать у воза коней та мерщій гнати на хутори по бабу Чаплю. Думали, що якось бог поможе і без баби обійдеться, але як той розумник, школяр отой чортів, вихопився з дохтуркою, то треба ж рятуватися..."
Люди боялися лікарів, бо боялися всього, чого не могли пояснити, чим не могли керувати, або хоча би приймати участь у його виконанні, бо також часто бачили неякісну роботу безвідповідальних або непрофесійних лікарів.
Жінки кінця 19-го поч. 20-го ст. хотіли допомагати людям і часто виявляли бажання працювати лікарями. Однією із найвідоміших українських лікарок, акушерок-гінекологів була С. Парфанович (1898-1968), також С.Окуневська-Морачевська, В. Крушельницька
Дякую. Дуже цікаво. Але свекруха розповіла, що акушери в часи совка дуже зневажливо ставилися до жінок...в принципі як і інші лікарі
@@nata_kor704 , було таке. Коли мені малій десь у 4 роки (1986 р. ) один доктор пломбував перший раз зуби, я орала. Він кричав на мене і казав: " Цить, бо зараз задушу !" Мама була у коридорі. Коли вона мене вивела з кабінету, то баби, які сиділи там у черзі, питали: " То твоя так орала ?'
А коли у 7 років у іншому місті мама повела у поліклініку рвати кутній зуб, там була молоденька і ласкава лікарка, то я і не пискнула. І вона мамі дуже хвалила мене. До всякой людини, тим більше дитини, треба підхід. Коли свою дочку народила, то відчула, що у пологовому більшість лікарок до дітей відносяться як до куска м'яса. На жаль...
@@nata_kor704так і було(((Як згадаю пологи,то до цього часу страшно.Дякувати Богу,що дитя здорове народилося,замалим не хлюпнулося на підлогу в родзалі.Про відношення до породіль ...жах і все.Гестапо.Але,правду кажучи,одна зміна була людяна.
Боже, яке дикунство при всій повазі до народу! Скільки ж жінок померло від такої допомоги!
Дякую пані Лілю! ❤
Страшне оповідання, такі жіночі муки описані... Добре, що благополучний кінець. Дякую Вам за озвучку і працю.
Дякую Вам щиро.
Аж заплакала, коли все щасливо закінчилося♥️
❤ Дуже дякую, чудове прочитання. Цікаве оповідання. Успіхів Вам.
Дуже дякую за чергове чудове озвучення,чудового твору.Ви найкращі,завдяки вам Української стає більше.
Дякую,пані Ліліє, за вибір та чуттеве прочитання твору.Важке життя було в наших українців.Особливо важко жилося жінкам забобони, безграмотність, суєвір'я.
Щира подяка за читання р1дною мовою❤
Слава!! Слава ЗСУ!! Дякую Вам за можливість прослухати цікавий твір.
Слава тільки Богу!!!!!!!!!!
Шановна пані Лілія ❤. Дякую Вам за чудове читання творів мистецтва українською чудовою мовою❤. Слухаю все, дуже люблю Ваш канал ❤.🌹🌺🥀
Лілечка дякую за прочитання прекрасною українською мовою ❤❤❤
ДЯКУЮ.
Дуже дякую Пани Лилие за читання ! 😅
Слава Богу, в наші часи роблять кесарів розтин, бо щипці теж бувало завдавали шкоди.
Буду дуже вдячна за вподобайку, коментар, поширення.
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу.
Картка Приват 4149 4378 7016 4041
Більше ста років пройшло ,а нічого не змінилось (( згадую оскаженілий натовп який зустрічав камінням автобус з людьми на початку пандемії.
❤❤❤❤
Яке страшне життя було без медичної допомоги.А ми стогггнмо
Яке дикунство! Аж не віриться. Яка ж сила юрби! Тільки б у правильне русло спрямувати
Бедные женщины ! Вот так рождается человек !
❤❤❤
Коментар на підтримку україномовного контенту. Ви найкращі,завдяки вам Української стає більше.
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Дякую щиро 😊важке життя було у жінок😢❤
Широ дякую за оповідання пані Лілія.❤❤❤!Добре,що Сашко викликав лікарку,яка допомогла родам, спасла дитину і мати.🙏🙏🙏
Дякую,гарне оповідання
Дякую ❤
Який жах описав автор! Аж моторошно
Дякую.
Щиро дякую.❤
Дякую ❤
Дякую за таке сильне і пізнавальне оповідання
❤❤❤😊
Дуже дякую за таке чутливе оповідання, так прекрасно Вами прочитане❤❤❤❤❤❤❤
❤❤❤❤❤❤❤