Декламує Margo. Вірш Ліни Костенко "Мій перший вірш написаний в окопі"

Ліна Василівна Костенко "Мій перший вірш написаний в окопі".
Декламує Байрачна Маргарита Євгенівна
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа -
через Дніпро - водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
Де дві сім'ї тулились кілька діб.
О, Перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа? І
Це вже було ні зайчиком, ні вовкам,
кривавий світ, обвуглена зоря! -
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря,-
Той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам'ятаю.
Снаряд упав - осипалась стіна.
#Ліна_Костенко, #Мій_перший_вірш_написаний_в_окопі

[@BEV1986]

Дуже гарно вийшло! Атмосферно. Я в захваті від кінцевого результату.

[@pro100margo]

Дякую. Мама допомагала віднайти підходящий реквізит. А от Роузі у кадрі, то моя ідея )))