Добрий день, відео дуже корисне, особливо для тих кого, до Львова занесла війна... За півтора роки перебування у Львові найбільш яскравою подією для мене, як в'язальниці, стало відкриття крамниці Candy Yarn і відвідування крамниці " Мануфактура" на пр.Чорновола( зараз не працює). Не хочу образити власників інших крамниць, але... Що вражає , це цінова політика! Ціни на 30- 50 відсотків вище, ніж у інтернет - крамницях. Не всюди гарне обслуговування, хоча я спілкуюся державною мовою( не галичанським діалектом). Якщо б вони прагнули розвивати свій бізнес, то продавали б не тільки товар, але й гарний настрій, бажання прийти ще раз. Зараз я не у Львові і після дворічної перерви зайшла у крамницю пряжі. Перше, про що мене спитала продавчиня, це була фраза: " Коли Ви повернулися?" Я дуже здивувалася, що вона мене пам'ятає, адже це місто за кількістю жителів, таке ж як Львів. А у відповідь почула, що вона пам'ятає моє в'язане пальто...і те як я обирала гудзики до нього. Ось Вам приклад професіоналізму і зацікавленості, щоб покупець прийшов знову і знову. Але я людина вдячна і хочу сказати : " Дякую, Львів, за час відносного спокою, нові знайомства, нові мистецькі враження...До зустрічі".
Це справді дуже цінно, коли продавець пам'ятає своїх покупців - бізнесу треба берегти такий персонал. І, загалом, часто саме найняті працівники можуть запороти бізнес своїм байдужим ставленням і відлякати клієнтів. Це теж, мені здається наслідок совєцького союзу - де все було спільним, ніхто ні за що не відповідав, не було приватних бізнесів і можна було направо й наліво хамити і псувати. От люди й звикли так само робити, будучи вже найманими працівниками.
Я завжди купую оффлайн.мені важливо подитись на пряжу, помацати в руках. Якщо що, можно пошукати шось інше. Що буде приємніше на дотик. Дякую за приємний час❤
Вітаю, Ліліє. Безмежно дякую вам за цей огляд. Я живу в Києві, минулого літа була у Львові і шукала пряжні магазини. Була в Золотому руні - купила там українські спиці Мікрон і була рада поспілкуватися з приємною продавчинею. Ще була в магазині переважно тканин з краплиною пряжі (десь в центрі, але назву не згадаю). Цього року може знову будемо у Львові, і тепер знаю, куди можна сходити ще)))) А ще дуже цікаву думку ви сказали вкінці, що пряжні магазини зараз продають більше емоцію. Я якось раніше про це не думала, але ж це дійсно так. Тому більшість в'язальниць має такі великі запаси пряжі, бо вона купується здебільшого на емоції, через замилування кольором, приємність на дотик, а ще ж і склад який хороший. Звісно, що хтось, хто не бачив італійського мериносу, алізешну карізму буде вважати найкращою пряжею і "що там ті виробники можуть нового придумати?" - не хочу применшити карізму, то непогана пряжа, але ж в світі є купа кращої і цікавішої. А мохерів скільки різних набагато кращих за турецькі... І не якійсь там продавчині вказувати, чи носити нам паєтки (лелітки) з люрексом під час війни, чи ні.
О, я якось не зауважила, що у Руні є Мікрон, треба буде при нагоді глянути, цікаво їх спробувати. Щодо покупки пряжі, згадала після вашого коментаря, що купувала у перші роки свого в'язання - жахливий скрипучий акрил і всілякі залишки на секонді, а потім якось у Вінницю мене занесло і купила якусь напівовну, теж скрипучу, але гарного сірого кольору і одразу багато, щоб вистачило на снуд. І як потім довго я ту напівовну не могла відпустити, кілька разів з неї щось перев'язувала. Це все емоції і вони переважали, бо в'язати з неї було ще те задоволення, як і носити, зрештою 😄
ух, ці кольори захоплюють! щодо висновків онлайн і офлайн, на мій погляд, це ще залежить від людей, хто тим займається. бо мені раніше в офлайн магазинах траплялись тітоньки (не за віком, а за станом душі) які робили вигляд, що знають все краще за всіх. і там покупка пряжі ставала суцільним стресом, а не насолодою. вже зараз такі магазини як рукодільна лавка, вул експерт, та й той самий кенді ярн - розвіюють трохи той туман порохів і недоторканості. є звіти з 22-23 року, які говорять, що категорія "рукоділля" дуже зросла в попиті. люди шукають свій куточок спокою, і ось багато хто знайшов його у в`язанні, вишивці, картини за номерами, тощо. так що тут повністю згодна з вами. може навіть продають не тільки емоцію, а і відчуття, що коли все світ руйнується фізичний і ментальний, - ти щось створюєш, і хай це буде просто нова пара шкарпеток
Цікаве питання--- Чого ми в'яжемо? Я втомилась на то відповідати ,тому стала в'язати сукні, бо кількість джемперів та кардиганів стала перевищувати адекватну. А сукню в'язати довше і це була основна причина, А пізніше я виявила, що їх можна носити , бо виконання уже дозволяло, хоч спочатку це були домашні речі і тому в основному-- бавовна, А зараз є така чудова бавовна, що сукні то класно. Не бійтесь їх в'язати в мене вже більше десятка і то нормально, бо на різні варіанти виходу
Вітаю. Мені сподобався огляд магазинів, тепер як буду відвідувати Львів буду знати куди йти))) Згодна із тим що в'язання в наш час це певна медитація для задоволення або релаксу.😊
В'яжу дуже багато років, з глибокого дитинства. Джемпери, светри, спідниці, комбінезони, не кажучи вже про шкарпетки і гамаші, а шаликами і хустками можна було би шлях до місяця вибудувати. Але ніколи в своєму житті я не відчувала більшого задаволення від в'язання, як коли зі старої вузлуватої пряжі в'язала крихітні пелюшки для маленької пухнастої тваринки, яка на той час у нас жила. І досі, коли згадую ті малесенькі клаптики, мені перехоплює горло. Це я про емоції. Дякую за огляд, згодна з Вашим баченням фізичних крамниць пряжі на 100%. Купувати в Іnternet зручно, коли ти вже знаєш, що тобі потрібно. А якщо не знаєш - ніщо не замінить можливості доторкнутися до нитки, не кажучі вже про колір, який на екрані вряди-годи спотворюється.
Дякую за такий інформативний огляд, дуже цікаво і корисно. Так, сервісному обслувовуванню нашому бізнесу ще потрібно вчитися. Якщо мені не спободобалася обслуговування в крамниці і не відчула зацікавленості, не повертаюся до тих магазинів. В'язання для мене - це малювання, тільки не фарбами, нитками.
В мене немає повної шафи вовняних светрів😅 Про кашемірові, я вже помовчу😅 Для мене в'язання, крім свого практичного використання речей з вовни-заспокійливе заняття. Я в' яжу з вересня 22 року, при тому в'яжу повільно, хоча не використовую візерунків, а тільки лицьова гладь та резинка. Але ви праві, продаж пряжі, як і продаж одягу, це продаж позитивних емоцій. Бо люди не купують десяті джинси в гардероб, через те, що інші вже не придатні до носіння. Так і з пряжею. Більшість купує нову, не через те, що немає з чого в'язати.
У мене на 2 місці після кашеміру за тактильністю напевно вовна ягняти кардна, часто вона майже як кашемір. Ну, і бейбі-альпака теж. Але з кашеміром така штука, що він дуже розпіарений, та й коли з усіх-усюд чуєш, що кашемірове - це топ, то вже хочеться собі ту кашемірову шафу як комусь сумку Шанель 😄
@@teplipetli ніколи не мріяла про цілу шафу з кашемірових речей😅 От в'язані светри з вовни-так, джемпери з шовку або льону-так. Бо з бавовни чи віскози вигідніше придбати готові.🙃
Взаємного щастя та здоров'я. Відео трапилось випадково. Сподобалось, що зроблено коротко, інформативно, корисно. Хоч я цікавлюсь нитками для вишивання, але отримала знання про усі магазини Львова. Згодна з авторкою, що проблема якісного обслуговування клієнтів тягнеться з радянських часів, коли продавці були боги дістати щось узагалі, не тільки рідкісне чи ексклюзивне, а тепер у доступі купа товарів, але витрачати гроші та час на купівлю не подобається ні онлайн, ні офлайн. Сайти не зовсім зручні для пошуку та замовлення. Офлайн можна натрапити на такого продавця, як ви рощповідали, що взагалі не щазочеттся підзодии і близько до магазину. Але якщо у місті мільйоннику, ви модее піи до іншого магазину, то у селі чи містечку ви соьі цього не зможете дозволити, так само, як і купівлю на сьооодні необзідного вам товару. Тому прагнення до Європи - це лише психологічний хід. Насправді, нам би взагалі усім не втратити останні риси схожості на осіб з інтелектом здатних до гуманізму, враховуючи і війну також. Щира подяка за адреси та контакти. Можливо, якщо буде можливість відвідати магазини Львова додам коментар про враження. Неважливо, великий чи маленький канал. Вам це подобається - успіхів!
Дякую за розлогий коментар! Так, у великого міста є свої переваги. І про сайти все правильно кажете - іноді там треба добряче заморочитися, щоб щось знайти, та й фото часто дуже погано передають кольори, в реальності може чекати неприємний сюприз.
Дякую за чудове відео. Насправді крамниць з пряжею у Львові дійсно мало. Дуже зраділа відкриттю Candy Yarn, бо раніше замовляла в них онлайн і була дуже здивована, що в магазині ціни не відрізняються від цін на сайті. Бо в інших крамницях накрутка реально вражає. І щодо емоцій на всі 100% згідна з вами. Просто пройтися по магазину, подивитися, потрогати всі ці красиві речі і вже настрій піднімаєтся. А коли ще є ввічливий продавець, з яким можна поспілкуватися, то обов'язково ще сюди повернешся. Люди відіграють дуже велику роль.
О, до речі, згадала - із категорії магазин-жахіття в'язальниці - бачила у когось із дівчат фото чи відео відкритих полиць пряжного магазину, на яких висіли строгі рукописні написи зі знаками оклику:"торкатись заборонено!" чи "руками не чіпати!" 😱 Я, звичайно, можу їх зрозуміти, бо коли моточок білої пряжі помацають з півсотні рук - він стане сірим (тому я намагаюсь в магазинах світлі відтінки не мацати😇) , але ж це товар специфічний, щоб вибрати - його не лише руками, а ще й до шиї попритуляти треба))
Була у Львові в 2018 році, погуглила магазини пряжі і знайшла Bliss. Вже і не пам'ятаю де він знаходився, десь не дуже далеко від центру, але добре пам'ятаю як приємно було поговорити з продавчинею. Пряжа була там бобінна. Я довго обирала. Хотілося купити багато що, але у валізі не так що було місця. Але продавчиня не виказувала невдоволення, що займаю її час. Купила і отримала такі світлі, мрійливі спогади. А зараз купую тільки в онлайні.
Пані Ліля, щиро дякую за такий розгорнутий огляд магазинів, ви провели грандиозну роботу! Ми з мамою від початку війни у Львові, в'яжемо обидві досить активно, це чудово знімає стрес. Тепер будемо знати ще більше магазинів.
Є ще невеличкий кіоск на Княгині Ольги, неподалік Нового ЦУМу (в якому раніше була Рукодільна лавка). В тому кіоску переважно товари для вишивки, але є й трошки пряжі для в'язання. Дякую за огляд. Приїхала у Львів в квітні 22-го, дуже мені не вистачало магазинів пряжі. Потім знайшла Рукодільну лавку і той самий кіоск, про який написала. І це недалеко від мене. Шкода, що Рукодільна лавка переїхала. Хоча в онлайн магазинах зазвичай дешевше купувати, але якщо потрібно пару моточків...
Вітаю Ліля! Нарешті дочекалася вашого відео! Дуже цікаво та актуально! На жаль в Дніпрі схожа ситуація з фізичними магазинами пряжі, цих магазинів мало, асортимент такий собі. І так, дуже прикро, що й досі ставлення до в‘язання у людей «не посвячених», як при совку. Не пропадайте на довго). Чекаю ваших відео). Натхнення!
Вау!!! Ви дослухались до мого коментаря і тепер і фон відео - класні; і джемпер на Вас в'язальний! О Боже, невже, до мене дослуховуються!!! Вам Енергії і Надхнення! Дуууже Дякую!!! Буду дивитись відео.
Мені цей фон теж подобається) Щодо в'язаних речей, поки ще нема тепла, то у них комфортно знімати. А як тільки сонце пригріє, мені стає надто спекотно саме під час зйомок і я не можу формулювати думки нормально. Тому, скоро цей пункт знову відпаде, на жаль для вас 😄 Але, сподіваюся, все ж будете дивитися 👐
Вітаю, згодна, що пряжу зараз купую для отримання задоволення від процесу, а вже потім доя отримання якісної теплої речі. До речі, я здогадалась про який магазин ви розповідали, де стався конфлікт з продавчинею. Минулого року були у Львові 4 дні і вирішила на згадку купити пряжу, один вид в магазині ,,Лелітка,, саме за вашою розповіддю, бо вже в тому році я була підписана на ваш канал. А другу пряжу в тому магазині без вивіски. Там дійсно була продавчиня психолог, бо ми довго балакати і з,ясувалось що маємо спільно галузь роботи, - атомні станції) але наше спілкування пройшло вдало, я купила 2 ниточки та зв,язала гарні речі. Одна з них дійсно була фірми ,,ріго,, А в магазині біля входу висіла гарна картина олійною фарбою, велика біла квітка, як квітне сад навесні.😊
Повністю згодна з Вашою думкою) Власне в'язати я почала саме після початку повномасштабної, от тільки в'яжу гачком і іграшки, які реалізовую з метою благодійності. Підписалась на Вас після подкасту, де відгукнулись абсолютно всі думки і от тепер дивлюсь тут всіляке, поки не знаю навіщо, але дуже цікаво 😄 Може час спиць настане і в мене колись)) Так от про емоції. В'язання для мене - медитація, розвантаження, антистрес. Не розумію хамовитих людей, які працюють в сфері такого прекрасного рукоділля
Добрий вечір, дякую за відео про магазини, знайома майже зі всіма, в'яжу з шкільного віку і не можу зупинитися, коли попросила бабцю показати як зв'язати серветку гачком, бабця сказала, що їй немає коли показувати (займалась вирощуванням квітів), бери серветку і рахуй петлі, вот я і рахую до сьогодні.... В'яжу все: серветки, шалі, палантини, пончо, кардігани, бактуси, шапки, рукавички, шкарпетки...з листопада 2023 перейшла на пледи, сумки із трикотажної пряжі, рафії. Багато проектів в голові, напевно рятуюся від негативів війни, за 3 дні зв'язала бактус із пуха норки, зараз закінчую кардіган із пуха норки, потім сумки із рафії на літо, шляпки...та інше. Замовляю пряжу онлайн , попередньо переглядаю відгуки. Всім гарних петельок і задоволення від хоббі!!!
Дякую за цікавий огляд. Живу у Львові давно, а от в'язанням зацікавилась нещодавно, тому ця інформація для мене особисто дуже корисна. Хотіла ще додати, що на Сихові є ще два магазини тканин, фурнітури і вишивки, а також пряжі. Тобто комплексні. І знаходяться вони в ТЦ "Шувар". Асортимент наче не дуже великий, але дещо знайти можна, якщо терміново. Може комусь буде ця інформація корисна❤
Вітаю, Ліля! Також на Сихові біля ТЦ «Іскра» в магазині «Тканини» окрім тканин і швейної фурнітури можна придбати пряжу турецького виробництва. Може комусь знадобиться при нагальній потребі.
Лілі супервумен) таку роботу для нас зробила🙌🏼 *я 15 років була в рітейлі і чудово розумію, що клієнту, продаючи продукт, потрібно обовʼязково загорнути його в емоцію - це може бути саме елементарне: гостинна зустріч і гарний комплімент.. І ще )))) вірю, що наступлять часи в країні, коли наші магазини пряжі будуть з легкістю продавати моточки ціною біля 10€ за 50 грам⭐️ звичайно загортаючи їх тільки в приємні емоції;)
В Івано-франківську є аж 2 магазини з пряжею, один з яких має суто маленьку поличку з алізе і газалом) а другий вже маю кращий вибір, правда здебільшого все Туреччина. Мені далеко не скрізь подобається комунікація тому купую здебільшого онлайн)
Побачила вас перший раз і слухаю, але вже підписалась. Мені цікаво, бо я вяжу давно і завжди дивлюся те що мені цікаво і інтересно і скидаю на свою сторінку. Що правда живу далеко від Львова, але це не важливо, важливо що мені сподобалось. Дякую за інформаційне відео.
Часто бувала у Львові минулого і позаминулого року, бо жила 1,5 роки в Стрию. Дослідила більшість цих магазинів 😊 теж люблю пряжний туризм)) До речі, здивувало обслуговування росмовою в центрі Львова на Волошина
@@teplipetli ну чого, коли ти ідеш лихуча купувати той стограмовий (до прикладу) моток лише через те, що тобі не вистачило довʼязати 30 рядочків рукава, то не завжди це гарні емоції 😁
Не думаю, що найближчим часом матиму можливість погуляти пряжними магазинами Львова, але дякую за відео. Мені було цікаво навіть просто дивитись. В моєму маленькому місті один магазин з стандартним набором ярнарт алізе і обслуговування там на трійку. Купую там лише коли треба 1 -2 мотка якогось джинсу. Я думаю, що зараз всі в'яжуть заради процесу і емоцій від процесу. Я - так! просто не можу не в'язати.
Дуже дякую за інформативне відео, для мене дуже цікаве. Знала про магазинчики з пряжею в центрі біля Краківського ринку. А для тої пані з магазину з бобінами "добра "антиреклама, ніхто не піде до неї. А в'яжуть зараз шкарпетки для воїнів. В'яжуть для ярмарок на ЗСУ.
Одненьке зауваження, трошки більше і довше зупиняйтеся на всьому асортименті на вітрині у відео. Мене цікавить плюшева пряжа і мені цікаво їх асортимент. А відео дуже пізнавальне. Дуже-дуже дякую.
Дякую, Ліля! Кількістю магазинів вразили) Хоча по ходу відео деякі з них згадала: про якісь чула, кудись заходила не за пряжею. Кенді Ярн сподобався своїм форматом, Рукодільна лавка - теж чудова, але надто далеко від мене, Мережка, сподіваюся, що після оновлення таки позбудеться тої "атмосфери радянських часів", якою мене завжди накривало там, коли вони ще були об'єднані з товарами для вишивки. А про "який люрекс, яка паєтка?" - то вам "пощастило" зустрітися в офлайні з представницею так званої "поліції скорботи")І смішно й сумно одночасно.
В Мережці дуже сучасна молода продавчиня Наталя - сама в'яже сумочки і робить мк, приємна у спілкуванні. Та й загалом магазин після оновлення став сучаснішим, як на мене. Тому вартує туди точно сходити 🤗 А про поліцію скорботи - дуже влучний цей вислів, все так і є, на жаль.
@@teplipetli я в Мережці завжди на більш старшу пані потрапляла. Треба буде ще якось зайти. До речі, можна згадати також, що періодично в АТБ буває пряжа турецького виробництва. Вибору, звичайно, ніякого, але іноді для якихось дрібниць годиться. У нас на Рясному я знаю лише крихітний магазинчик на ринку, де переважно вишивальні товари та бісер, а з пряжі переважно "велюр" (чи як його правильно?), з якого зараз люблять в'язати іграшки
Так, ту старшу пані я теж пам'ятаю, але не знаю, чи вона ще працює. Щодо АТБ, то забула за нього. Але в мене була дилема з Авророю - вирішила її не додавати, бо це не щось унікально львівське, та й просувати китайські товари не дуже маю натхнення.
@@Світлана_Макароваця пані, котра більш поважного віку, дуже приємна, розумна і спокійна жіночка. Завжди вислуховувала і підказувала, залишила дуже приємні відчуття.
Прикро,що є такі магазини,особливо в центрі. Цілком вірогідно,що він не зареєстровано і не сплачує податки. А ще вони ще не зрозуміли,що як скаже блогер,то так і буде,бо офлайн магазини зараз не так популярні. Я купляю все в Фейсбуці.
Вітаю Лілю! Рада вас нарешті бачити!❤🎉 Ви праві, магазини пряжі зараз особисто для мене радше для задоволення естетичного і емоційного😊 Я родом неподалік від Коломиї і скажу вам, що Коломия переповнена магазинами з товарами для вишивання які в основному так і називалися "Вишиванка", були там і китайскі спиці й гачки і якась не дуже якісна пряжа. Я власне на тому і вчилася в'язати. Пізніше асортимент пряжі трохи розширився, прилавки поповнилися Алізе Пуфі, чи щось схоже, зараз не знаю, бо знаходжуся далеко. Також мені пощасливилось потрапити до магазину пряжі Лана Ґатто. Класний магазин! Вибір великий в ньому, до кожного артикулу були зразочки, атмрсфера чарівна і комфортка, продавчиня приємна, не нав'язлива і навіть після моєї покупки я отримала в подарунок засіб для прання в'язаних виробів, а ще я придбала там моточок шкарпеткової пряжі, яку випустила Лана Ґатто для підтримки України в синьо-жовтих кольорах. Стоїть той моточок як золотий злиток у мене. Шкода його використовувати😅 І нещодавно я отримала естетичний оргазм від магазинчику всяких домашніх декорацій в якому був окремий куточок з пряжею. Цей магазин нагадав мені трохи ваш куточок за спиною, і трохи будиночок гобітів із Володаря перстнів 😅😇🥰
Клас, такий приємний опис магазинчика! От я б хотіла, щоб мій похід у магазин пряжі теж був таким - наповненим емоціями від самого процесу, а не лише від покупки.
@@teplipetli до речі, сьогоднішнє, чи то пак вчорашнє відео відрізняється від інших. Ви виглядаєте як професійна журналістка тай локації якось змінилися, чи то те як знімаєте, особливо на вулиці в повний зріст😊😉
А щодо того навіщо ми в'яжемо... Я от взагалі вишиваю. Жодної користі з того немає, бо вишиваю здебільшого "в рулон". Тому для себе колись знайшла відповідь, що роблю це для свого психологічного, ментального здоров'я. Для хорошого настрою і відчуття причетності до створення чогось красивого. А також, щоб зайняти свої руки, бо не вмію сидіти без діла. З в'язанням те ж саме - роблю це тому що подобається, а не тому що потрібно 🤗
І про ідеальний для мене магазин пряжі - це такий, де все можна помацати ☺, набрати в кошик і понести на касу. Тому дуже люблю в цьому плані кенді ярн, хоча, на мій смак, там хоч і великий, але не найкращий асортимент (дуже мало бобінної пряжі). Другий по ідеальності (як фізичний магазин) для мене - ярна, (по асортименту - улюблений ❤), але у них частина пряжі за склом і на недоступних полицях, хоча продавчині завжди все без проблем дістають і показують, але буває багато людей, то доводиться чекати.
Цікаво. Переодично буваю у Львові у відрядженні. Виявляється майже всі магазини в центрі знаю. Останній магазин, був поруч з нашим готелем. І, як не дивно, саме він вернув мене до в'язання. Я купила там пряжу, а колега костюм. Враження - двоякі, бо спершу сподобалось: продавчиня була привітна та чемна. А от коли зайшли наступного дня (бо в перший раз не мали готівки) була неприємно вражена тим, що продавчиня обслуговувала когось російсюкою і чірікала як горобчик весною. Будо дивно і неприємно. Бажання туди навідуватись зникло ....
Ще є магазин пряжі на Південному. Але усі вони прям печальні. Вибір дуже малий. Кенді ярн - промінчик сонця, але асортимент у них доволі бюджетний. Мрію про великий гарний магазин з різною пряжею, з найкращими інструментами і так далі. Я дуже за фізичні магазини бо завжди вживу краще видно кольори, фактури, поєднання. Плюс вязальна спільнота, можливість потеревенити. І не треба чекати доставку. Був на мотозаводі крутий магазин Аґрафка, мало пряжі але дуже хороші інструменти і майстер класи. На жаль, вже нема.
@@teplipetli я не знаю як він називається, той що на Південному (( там є магазин зовсім близько до входу з боку Виговського, і він дещо унікальний тим що там лише пряжа, а не поличка пряжі серед ниток для вишивання. Але він теж невеликий.
Дякую величезне за відео. Мені цікаво, чому великі магазини пряжі якось сконцентровані в Одесі, і взагалі не представлені у Львові, за виключенням Candy Yarn, і то, недавно відкритим?...
Я так розумію, справа у одеському порті, куди ця вся пряжа приїжджає. І якось завжди в Одесі була велика в'язальна спільнота. Львів більше вишивав, не знаю, як зараз.
Дякую за відео! Все не відважусь знімати своє Я не знаю , куди зникла крамниця з бобінною пряжею, котра була на Чорновола / Варшавська Дуже недовго вона проіснувала Сподівалась,що кудись перемістилась.. І про 14-те місце)) У мене була ідентична історія, я вийшла звідти з бажанням обминати це місце десятими дорогами ( ой, і про психолога теж було сказано) Певно той психолог не має де очиститись після сеансів терапії Цікавлять зустрічі однодумців у Львові Крли і де? Як про це можна знати ?
На Чорновола то була Мануфактура, шкодую, що закрилася, але місце там було не дуже для бізнесу. Щодо зустрічей, напишіть мені в інстаграмі, є лінк у описі до відео і в описі каналу. Маємо групу в телеграмі для цього.
Мої вітання. Ліля, не знаю як зараз, та влітку на Чорновола навпроти парку 700 річчя Львова також є магазин пряжі він без вивіски був , я його довго шукала. Поряд піцерія, ходити туди не варто, я маю на увазі піцерію. А у магазині пряжа в основному бобінна, трохи плюша і була ще для вязання сумок та шляп, у пасмах. В них був канал в телеграмі, та він давно не оновлювався, тож не знаю чи є там ще магазин чи ні.
про продажу враження + зараз всюду в магазинах розпродажі - деяки светри та пуловери коштують дешевше ніж купувати пряжу на щось подібне. так що я вважаю зараз купують пряжу та в'яжуть "богати дівчини з купою вільного часу". у мене зараз полно пряжи, но я все одно іноди розпускаю і перев'язую якщо щось розтягнулося або втратило актуальність, а пряжа ніт. 😊
Про богатих дівчин - мені тепер кортить цей опис собі в профіль в інсті додати 😄 про пряжу, яку розпускаєш - так і є, хоч у мене гори нової, але викинути розпущену - нізащо 😄
Звичайно магазтн пряжи це вже давно місце емоцій та відпочинку. Просто купити пряжу це не проблема в наш час. Нажаль ще досить мало таких місць в Україні. Заздрю скандинавським , особливо, країнам де маленькі атмосферні магазинчики в кожному селі, хоч і без Алізе😂. В моему досить великому місті нажаль тількі,, совдепівькі,,
Доброго дня. Дякую за огляд. Думаю що не назвати той магазин де заборонили зйомку не варто. Якщо вони сказали щось про інстаграм то можливо вони її продають в інстаграм і хто замовляє по інтернету, як я , думаю важливо знати. Бо можливо вони наприклад акрилову нитку пришлють як меринос, або ще щось дорожче
Тут просто ще такий момент, що можливо у фізичному магазині і в онлайн різні люди сидять. Я можу стверджувати тільки за поганий сервіс у фіз магазині, та й назви у нього так і нема на фасаді, щоб їх пов'язати. Моя знайома питала назву магазину, коли там була, яку я вам і сказала. Але це не моя власна інформація, тому, думаю, буде правильно лишити її лише в коментарях.
Дякую за Ваше відео , за роботу яку Ви зробили . Сама мешкаю у Львові і взагалі нитки в магазинах Львова не купую . Ще раз переконалась що добре роблю. Мало того що в багатьох магазинах не вельми приємні продавці , то таке , людський фактор , проф деформація , ми їх напрягаєм мабудь , так і купити щось цікаве складно . Окрема тема то ціни , якщо щось гарне то буде в півтора два рази дорожче ніж в інтернеті . Я вже не кажу про бабіни їх така кількість і розмаїть в інстаграмі , є що роздивлятись годинами і ціни доступніші і розпродажі і акції.
Я над цим думала, але ціни через якийсь час зміняться і ця інформація стане неактуальною. Хоча, можливо, був би сенс взяти найпопулярніші артикули і порівняти ціни. Можливо, ще зроблю таке відео теж через якийсь час.
@@teplipetli о не знала про мануфактуру давненько не вилазила зі своєї нірки🤣 А в Спартаку є і інструменти певно так само як в інших тільки в меншій кількості.
Спілкування у магазині у ЛЬВОВІ РОСІЙСЬКОЮ? Я волаю🤣🤣 як такий магазин вижив взагалі? Хоча чому я дивуюся, зросійщення доходить далеко, не обмежуючись кордонами певних областей
Коли союз прийшов у Львів, разом з ним приїхало чимало росіян, які тут не асимілювалися і навіть після 1991 продовжували говорити російською. Тим більше, Львів яко туристичне місто старався бути толерантним до російської, на жаль.
На Південному колись було кілька магазинів, але, наскільки я знаю, там зараз тільки один лишився, Рукодільна лавка, я про неї окреме відео робила. А на Патона треба буде піти в розвідку, нечасто там буваю)
Дякуємо за ваш огляд та приємні слова! Завжди раді бачити у нашому магазині❤❤❤
Добрий день, відео дуже корисне, особливо для тих кого, до Львова занесла війна...
За півтора роки перебування у Львові найбільш яскравою подією для мене, як в'язальниці, стало відкриття крамниці Candy Yarn і відвідування крамниці " Мануфактура" на пр.Чорновола( зараз не працює).
Не хочу образити власників інших крамниць, але... Що вражає , це цінова політика! Ціни на 30- 50 відсотків вище, ніж у інтернет - крамницях. Не всюди гарне обслуговування, хоча я спілкуюся державною мовою( не галичанським діалектом). Якщо б вони прагнули розвивати свій бізнес, то продавали б не тільки товар, але й гарний настрій, бажання прийти ще раз. Зараз я не у Львові і після дворічної перерви зайшла у крамницю пряжі. Перше, про що мене спитала продавчиня, це була фраза: " Коли Ви повернулися?" Я дуже здивувалася, що вона мене пам'ятає, адже це місто за кількістю жителів, таке ж як Львів. А у відповідь почула, що вона пам'ятає моє в'язане пальто...і те як я обирала гудзики до нього. Ось Вам приклад професіоналізму і зацікавленості, щоб покупець прийшов знову і знову.
Але я людина вдячна і хочу сказати : " Дякую, Львів, за час відносного спокою, нові знайомства, нові мистецькі враження...До зустрічі".
Це справді дуже цінно, коли продавець пам'ятає своїх покупців - бізнесу треба берегти такий персонал. І, загалом, часто саме найняті працівники можуть запороти бізнес своїм байдужим ставленням і відлякати клієнтів. Це теж, мені здається наслідок совєцького союзу - де все було спільним, ніхто ні за що не відповідав, не було приватних бізнесів і можна було направо й наліво хамити і псувати. От люди й звикли так само робити, будучи вже найманими працівниками.
Я завжди купую оффлайн.мені важливо подитись на пряжу, помацати в руках. Якщо що, можно пошукати шось інше. Що буде приємніше на дотик. Дякую за приємний час❤
Вітаю, Ліліє. Безмежно дякую вам за цей огляд. Я живу в Києві, минулого літа була у Львові і шукала пряжні магазини. Була в Золотому руні - купила там українські спиці Мікрон і була рада поспілкуватися з приємною продавчинею. Ще була в магазині переважно тканин з краплиною пряжі (десь в центрі, але назву не згадаю). Цього року може знову будемо у Львові, і тепер знаю, куди можна сходити ще))))
А ще дуже цікаву думку ви сказали вкінці, що пряжні магазини зараз продають більше емоцію. Я якось раніше про це не думала, але ж це дійсно так. Тому більшість в'язальниць має такі великі запаси пряжі, бо вона купується здебільшого на емоції, через замилування кольором, приємність на дотик, а ще ж і склад який хороший. Звісно, що хтось, хто не бачив італійського мериносу, алізешну карізму буде вважати найкращою пряжею і "що там ті виробники можуть нового придумати?" - не хочу применшити карізму, то непогана пряжа, але ж в світі є купа кращої і цікавішої. А мохерів скільки різних набагато кращих за турецькі... І не якійсь там продавчині вказувати, чи носити нам паєтки (лелітки) з люрексом під час війни, чи ні.
О, я якось не зауважила, що у Руні є Мікрон, треба буде при нагоді глянути, цікаво їх спробувати. Щодо покупки пряжі, згадала після вашого коментаря, що купувала у перші роки свого в'язання - жахливий скрипучий акрил і всілякі залишки на секонді, а потім якось у Вінницю мене занесло і купила якусь напівовну, теж скрипучу, але гарного сірого кольору і одразу багато, щоб вистачило на снуд. І як потім довго я ту напівовну не могла відпустити, кілька разів з неї щось перев'язувала. Це все емоції і вони переважали, бо в'язати з неї було ще те задоволення, як і носити, зрештою 😄
ух, ці кольори захоплюють!
щодо висновків онлайн і офлайн, на мій погляд, це ще залежить від людей, хто тим займається. бо мені раніше в офлайн магазинах траплялись тітоньки (не за віком, а за станом душі) які робили вигляд, що знають все краще за всіх. і там покупка пряжі ставала суцільним стресом, а не насолодою. вже зараз такі магазини як рукодільна лавка, вул експерт, та й той самий кенді ярн - розвіюють трохи той туман порохів і недоторканості.
є звіти з 22-23 року, які говорять, що категорія "рукоділля" дуже зросла в попиті. люди шукають свій куточок спокою, і ось багато хто знайшов його у в`язанні, вишивці, картини за номерами, тощо. так що тут повністю згодна з вами. може навіть продають не тільки емоцію, а і відчуття, що коли все світ руйнується фізичний і ментальний, - ти щось створюєш, і хай це буде просто нова пара шкарпеток
Дуже точний опис у останньому абзаці, все так і є! І саме ось така тітонька, яка знає краще за всіх, мене на ці роздуми й надихнула 😁
Цікаве питання--- Чого ми в'яжемо? Я втомилась на то відповідати ,тому стала в'язати сукні, бо кількість джемперів та кардиганів стала перевищувати адекватну. А сукню в'язати довше і це була основна причина, А пізніше я виявила, що їх можна носити , бо виконання уже дозволяло, хоч спочатку це були домашні речі і тому в основному-- бавовна, А зараз є така чудова бавовна, що сукні то класно. Не бійтесь їх в'язати в мене вже більше десятка і то нормально, бо на різні варіанти виходу
Теж маю в планах сукні)
Так цікаво, де можна було б подивитися ваші роботи? Бо сама поки не наважуюся
@@galaktikasun я їх вяжу для себе ніде не виставляю, але ношу
Це тетанічний труд ❤ Дякую, що поділилась 💙💛
Вітаю. Мені сподобався огляд магазинів, тепер як буду відвідувати Львів буду знати куди йти))) Згодна із тим що в'язання в наш час це певна медитація для задоволення або релаксу.😊
В'яжу дуже багато років, з глибокого дитинства. Джемпери, светри, спідниці, комбінезони, не кажучи вже про шкарпетки і гамаші, а шаликами і хустками можна було би шлях до місяця вибудувати. Але ніколи в своєму житті я не відчувала більшого задаволення від в'язання, як коли зі старої вузлуватої пряжі в'язала крихітні пелюшки для маленької пухнастої тваринки, яка на той час у нас жила. І досі, коли згадую ті малесенькі клаптики, мені перехоплює горло. Це я про емоції. Дякую за огляд, згодна з Вашим баченням фізичних крамниць пряжі на 100%. Купувати в Іnternet зручно, коли ти вже знаєш, що тобі потрібно. А якщо не знаєш - ніщо не замінить можливості доторкнутися до нитки, не кажучі вже про колір, який на екрані вряди-годи спотворюється.
Які гарні спогади, дуже зворушливо! Дякую за коментар!❤️
Дякую за такий інформативний огляд, дуже цікаво і корисно. Так, сервісному обслувовуванню нашому бізнесу ще потрібно вчитися. Якщо мені не спободобалася обслуговування в крамниці і не відчула зацікавленості, не повертаюся до тих магазинів.
В'язання для мене - це малювання, тільки не фарбами, нитками.
Гарне порівняння! ❤️
В мене немає повної шафи вовняних светрів😅 Про кашемірові, я вже помовчу😅 Для мене в'язання, крім свого практичного використання речей з вовни-заспокійливе заняття. Я в' яжу з вересня 22 року, при тому в'яжу повільно, хоча не використовую візерунків, а тільки лицьова гладь та резинка. Але ви праві, продаж пряжі, як і продаж одягу, це продаж позитивних емоцій. Бо люди не купують десяті джинси в гардероб, через те, що інші вже не придатні до носіння. Так і з пряжею. Більшість купує нову, не через те, що немає з чого в'язати.
Ох, шафа, набита кашеміровими светрами - чи буде таке в мене хоч на старості?😄 Особливо з нинішніми цінами на кашемір 🙈
@@teplipetli можна в'язати також з бебі альпаки, бебі верблюда, бебі яку. Також досить тепла та коштовна пряжа. Але менш коштовна ніж кашемір.
У мене на 2 місці після кашеміру за тактильністю напевно вовна ягняти кардна, часто вона майже як кашемір. Ну, і бейбі-альпака теж. Але з кашеміром така штука, що він дуже розпіарений, та й коли з усіх-усюд чуєш, що кашемірове - це топ, то вже хочеться собі ту кашемірову шафу як комусь сумку Шанель 😄
@@teplipetli ніколи не мріяла про цілу шафу з кашемірових речей😅 От в'язані светри з вовни-так, джемпери з шовку або льону-так. Бо з бавовни чи віскози вигідніше придбати готові.🙃
Відчуття ніби я побувала в усіх магазинах особисто🥹 класно, що так багато різних магазинів і можна обрати щось до душі ✨
Ой, це ви та блогерка яка організувала спільник і потім заблокувала людину зі спільника, якій пообіцяли допомогти
Дякую за цікаве інформативне відео.
🤗❤️
Взаємного щастя та здоров'я. Відео трапилось випадково. Сподобалось, що зроблено коротко, інформативно, корисно. Хоч я цікавлюсь нитками для вишивання, але отримала знання про усі магазини Львова. Згодна з авторкою, що проблема якісного обслуговування клієнтів тягнеться з радянських часів, коли продавці були боги дістати щось узагалі, не тільки рідкісне чи ексклюзивне, а тепер у доступі купа товарів, але витрачати гроші та час на купівлю не подобається ні онлайн, ні офлайн. Сайти не зовсім зручні для пошуку та замовлення. Офлайн можна натрапити на такого продавця, як ви рощповідали, що взагалі не щазочеттся підзодии і близько до магазину. Але якщо у місті мільйоннику, ви модее піи до іншого магазину, то у селі чи містечку ви соьі цього не зможете дозволити, так само, як і купівлю на сьооодні необзідного вам товару. Тому прагнення до Європи - це лише психологічний хід. Насправді, нам би взагалі усім не втратити останні риси схожості на осіб з інтелектом здатних до гуманізму, враховуючи і війну також.
Щира подяка за адреси та контакти.
Можливо, якщо буде можливість відвідати магазини Львова додам коментар про враження.
Неважливо, великий чи маленький канал. Вам це подобається - успіхів!
Дякую за розлогий коментар! Так, у великого міста є свої переваги. І про сайти все правильно кажете - іноді там треба добряче заморочитися, щоб щось знайти, та й фото часто дуже погано передають кольори, в реальності може чекати неприємний сюприз.
@@teplipetli І не тільки, ще повибирати товар у корзину і зробити замовлення той і ще лабіринт Мінотавра😉.
Дякую за чудове відео. Насправді крамниць з пряжею у Львові дійсно мало. Дуже зраділа відкриттю Candy Yarn, бо раніше замовляла в них онлайн і була дуже здивована, що в магазині ціни не відрізняються від цін на сайті. Бо в інших крамницях накрутка реально вражає. І щодо емоцій на всі 100% згідна з вами. Просто пройтися по магазину, подивитися, потрогати всі ці красиві речі і вже настрій піднімаєтся. А коли ще є ввічливий продавець, з яким можна поспілкуватися, то обов'язково ще сюди повернешся. Люди відіграють дуже велику роль.
Я б сказала, люди це іноді 50% успіху у бізнесі)
Дякую за інформативне і цікаве відео!
О, до речі, згадала - із категорії магазин-жахіття в'язальниці - бачила у когось із дівчат фото чи відео відкритих полиць пряжного магазину, на яких висіли строгі рукописні написи зі знаками оклику:"торкатись заборонено!" чи "руками не чіпати!" 😱 Я, звичайно, можу їх зрозуміти, бо коли моточок білої пряжі помацають з півсотні рук - він стане сірим (тому я намагаюсь в магазинах світлі відтінки не мацати😇) , але ж це товар специфічний, щоб вибрати - його не лише руками, а ще й до шиї попритуляти треба))
Це певно відео з польського магазину було?
@@teplipetli можливо... вже не можу згадати - певно, мій мозок автоматично спробував цей спогад забути, як травматичний 😁
Дякую за мега-корисне відео, дуже його чекала. Як раз завтра вперше піду вивчати асортимент офлайн )
Клас, люблю, коли відео одразу працює)
Лілююююю, стелаж - відпад!!! Просто затишність три тисячі🤩
Дякую ❤️
Підтримую!!!❤🤩😍🤩❤
Доброго вечора. Дякую за детальний огляд
Дякую за інформаційне відео.❤❤❤
Була у Львові в 2018 році, погуглила магазини пряжі і знайшла Bliss. Вже і не пам'ятаю де він знаходився, десь не дуже далеко від центру, але добре пам'ятаю як приємно було поговорити з продавчинею. Пряжа була там бобінна. Я довго обирала. Хотілося купити багато що, але у валізі не так що було місця. Але продавчиня не виказувала невдоволення, що займаю її час. Купила і отримала такі світлі, мрійливі спогади. А зараз купую тільки в онлайні.
Знаю власницю Bliss Христину, вона дійсно дуже світла людина! І за магазином сумую.
Пані Ліля, щиро дякую за такий розгорнутий огляд магазинів, ви провели грандиозну роботу! Ми з мамою від початку війни у Львові, в'яжемо обидві досить активно, це чудово знімає стрес. Тепер будемо знати ще більше магазинів.
Дякую! Так, це певно те відео, з яким було найбільше роботи.
Вязати активно почала у Львові, через півроку, після початку війни. Це у мене як антистрес, я відволікаюсь так
Добре мати щось таке, чим можна відволіктися 🤗
Є ще невеличкий кіоск на Княгині Ольги, неподалік Нового ЦУМу (в якому раніше була Рукодільна лавка). В тому кіоску переважно товари для вишивки, але є й трошки пряжі для в'язання. Дякую за огляд. Приїхала у Львів в квітні 22-го, дуже мені не вистачало магазинів пряжі. Потім знайшла Рукодільну лавку і той самий кіоск, про який написала. І це недалеко від мене. Шкода, що Рукодільна лавка переїхала. Хоча в онлайн магазинах зазвичай дешевше купувати, але якщо потрібно пару моточків...
Живу теж неподалік, ніколи в той кіоск не заходила, дякую за доповнення!
Вітаю Ліля! Нарешті дочекалася вашого відео! Дуже цікаво та актуально! На жаль в Дніпрі схожа ситуація з фізичними магазинами пряжі, цих магазинів мало, асортимент такий собі. І так, дуже прикро, що й досі ставлення до в‘язання у людей «не посвячених», як при совку. Не пропадайте на довго). Чекаю ваших відео). Натхнення!
Дякую! Спробую більше аж так не зникати🤗
дякую! так, з магазинами пряжі у Львові біда. Дуже корисне відео.
Вау!!! Ви дослухались до мого коментаря і тепер і фон відео - класні; і джемпер на Вас в'язальний! О Боже, невже, до мене дослуховуються!!! Вам Енергії і Надхнення! Дуууже Дякую!!! Буду дивитись відео.
Мені цей фон теж подобається) Щодо в'язаних речей, поки ще нема тепла, то у них комфортно знімати. А як тільки сонце пригріє, мені стає надто спекотно саме під час зйомок і я не можу формулювати думки нормально. Тому, скоро цей пункт знову відпаде, на жаль для вас 😄 Але, сподіваюся, все ж будете дивитися 👐
Вітаю, згодна, що пряжу зараз купую для отримання задоволення від процесу, а вже потім доя отримання якісної теплої речі.
До речі, я здогадалась про який магазин ви розповідали, де стався конфлікт з продавчинею. Минулого року були у Львові 4 дні і вирішила на згадку купити пряжу, один вид в магазині ,,Лелітка,, саме за вашою розповіддю, бо вже в тому році я була підписана на ваш канал. А другу пряжу в тому магазині без вивіски. Там дійсно була продавчиня психолог, бо ми довго балакати і з,ясувалось що маємо спільно галузь роботи, - атомні станції) але наше спілкування пройшло вдало, я купила 2 ниточки та зв,язала гарні речі. Одна з них дійсно була фірми ,,ріго,,
А в магазині біля входу висіла гарна картина олійною фарбою, велика біла квітка, як квітне сад навесні.😊
Хм, не знала, що він вже аж так довго існує. Не розгледіла інтер'єр, якось не до нього було 😄
І ще, для любителів мистецтва і музики, якщо відвідати Львівську філармонію, то близенько можна знайти на цій же вулиці картину, про яку ви кажете. ❤
Дякую за відео. Радію, що натрапила на ваш канал. Підписка.
🫶❤️
Повністю згодна з Вашою думкою) Власне в'язати я почала саме після початку повномасштабної, от тільки в'яжу гачком і іграшки, які реалізовую з метою благодійності. Підписалась на Вас після подкасту, де відгукнулись абсолютно всі думки і от тепер дивлюсь тут всіляке, поки не знаю навіщо, але дуже цікаво 😄 Може час спиць настане і в мене колись)) Так от про емоції. В'язання для мене - медитація, розвантаження, антистрес. Не розумію хамовитих людей, які працюють в сфері такого прекрасного рукоділля
Вітаю вас у себе на каналі! Минулого літа було й у мене трохи гачка, і цього теж буде більше 👐
Добрий вечір, дякую за відео про магазини, знайома майже зі всіма, в'яжу з шкільного віку і не можу зупинитися, коли попросила бабцю показати як зв'язати серветку гачком, бабця сказала, що їй немає коли показувати (займалась вирощуванням квітів), бери серветку і рахуй петлі, вот я і рахую до сьогодні....
В'яжу все: серветки, шалі, палантини, пончо, кардігани, бактуси, шапки, рукавички, шкарпетки...з листопада 2023 перейшла на пледи, сумки із трикотажної пряжі, рафії. Багато проектів в голові, напевно рятуюся від негативів війни, за 3 дні зв'язала бактус із пуха норки, зараз закінчую кардіган із пуха норки, потім сумки із рафії на літо, шляпки...та інше. Замовляю пряжу онлайн , попередньо переглядаю відгуки.
Всім гарних петельок і задоволення від хоббі!!!
Дякую! Стільки всього, ви молодець, хай всі проекти виходять без перев'язів)
Дякую за цікавий огляд. Живу у Львові давно, а от в'язанням зацікавилась нещодавно, тому ця інформація для мене особисто дуже корисна.
Хотіла ще додати, що на Сихові є ще два магазини тканин, фурнітури і вишивки, а також пряжі. Тобто комплексні. І знаходяться вони в ТЦ "Шувар". Асортимент наче не дуже великий, але дещо знайти можна, якщо терміново. Може комусь буде ця інформація корисна❤
Дякую! Я на Верхньому Шуварі ніколи й не бувала насправді, тому цінне доповнення.
Вітаю, Ліля! Також на Сихові біля ТЦ «Іскра» в магазині «Тканини» окрім тканин і швейної фурнітури можна придбати пряжу турецького виробництва. Може комусь знадобиться при нагальній потребі.
Дякую! Знала, що точно якісь магазини забула чи не в курсі про них, як от про цей
Лілі супервумен) таку роботу для нас зробила🙌🏼
*я 15 років була в рітейлі і чудово розумію, що клієнту, продаючи продукт, потрібно обовʼязково загорнути його в емоцію - це може бути саме елементарне: гостинна зустріч і гарний комплімент..
І ще )))) вірю, що наступлять часи в країні, коли наші магазини пряжі будуть з легкістю продавати моточки ціною біля 10€ за 50 грам⭐️ звичайно загортаючи їх тільки в приємні емоції;)
Скоріше б вже ті часи, дякую!
В Івано-франківську є аж 2 магазини з пряжею, один з яких має суто маленьку поличку з алізе і газалом) а другий вже маю кращий вибір, правда здебільшого все Туреччина.
Мені далеко не скрізь подобається комунікація тому купую здебільшого онлайн)
Побачила вас перший раз і слухаю, але вже підписалась. Мені цікаво, бо я вяжу давно і завжди дивлюся те що мені цікаво і інтересно і скидаю на свою сторінку. Що правда живу далеко від Львова, але це не важливо, важливо що мені сподобалось. Дякую за інформаційне відео.
Дякую за коментар!
Часто бувала у Львові минулого і позаминулого року, бо жила 1,5 роки в Стрию. Дослідила більшість цих магазинів 😊 теж люблю пряжний туризм))
До речі, здивувало обслуговування росмовою в центрі Львова на Волошина
Вас російською на Волошина обслуговували?
Дякую за відео.Приїду до вас з Луцька.В нас один магазин. І то він на ринку.Асортимент переважно алізе а хочеться щось іншого
🤗❤️
так, Лілю, повністю погоджуюсь з твоєю думкою про відчуття і емоції
інколи навіть щоб отримати задоволення вистачає всього лиш купити трошки пряжі 😁😉
Або не іноді, а завжди 😁
@@teplipetli ну чого, коли ти ідеш лихуча купувати той стограмовий (до прикладу) моток лише через те, що тобі не вистачило довʼязати 30 рядочків рукава, то не завжди це гарні емоції 😁
Ох, це точно, таку пряжу я не люблю купувати 😄
Не думаю, що найближчим часом матиму можливість погуляти пряжними магазинами Львова, але дякую за відео. Мені було цікаво навіть просто дивитись.
В моєму маленькому місті один магазин з стандартним набором ярнарт алізе і обслуговування там на трійку. Купую там лише коли треба 1 -2 мотка якогось джинсу.
Я думаю, що зараз всі в'яжуть заради процесу і емоцій від процесу. Я - так! просто не можу не в'язати.
Багато хто точно заради процесу і класно, що ми маємо це хоббі в нелегкі часи. Дякую за перегляд!
На жаль, ніколи не була у Львові.Та скільки багато магазинів пряжі! Це дуже гарно.
Дуже дякую за інформативне відео, для мене дуже цікаве. Знала про магазинчики з пряжею в центрі біля Краківського ринку. А для тої пані з магазину з бобінами "добра "антиреклама, ніхто не піде до неї. А в'яжуть зараз шкарпетки для воїнів. В'яжуть для ярмарок на ЗСУ.
Одненьке зауваження, трошки більше і довше зупиняйтеся на всьому асортименті на вітрині у відео. Мене цікавить плюшева пряжа і мені цікаво їх асортимент. А відео дуже пізнавальне. Дуже-дуже дякую.
На Котлярській дуже гарні продавці, давно з ними знайома.
Мені теж сподобалися
Дякую, Ліля! Кількістю магазинів вразили) Хоча по ходу відео деякі з них згадала: про якісь чула, кудись заходила не за пряжею. Кенді Ярн сподобався своїм форматом, Рукодільна лавка - теж чудова, але надто далеко від мене, Мережка, сподіваюся, що після оновлення таки позбудеться тої "атмосфери радянських часів", якою мене завжди накривало там, коли вони ще були об'єднані з товарами для вишивки.
А про "який люрекс, яка паєтка?" - то вам "пощастило" зустрітися в офлайні з представницею так званої "поліції скорботи")І смішно й сумно одночасно.
В Мережці дуже сучасна молода продавчиня Наталя - сама в'яже сумочки і робить мк, приємна у спілкуванні. Та й загалом магазин після оновлення став сучаснішим, як на мене. Тому вартує туди точно сходити 🤗 А про поліцію скорботи - дуже влучний цей вислів, все так і є, на жаль.
@@teplipetli я в Мережці завжди на більш старшу пані потрапляла. Треба буде ще якось зайти.
До речі, можна згадати також, що періодично в АТБ буває пряжа турецького виробництва. Вибору, звичайно, ніякого, але іноді для якихось дрібниць годиться.
У нас на Рясному я знаю лише крихітний магазинчик на ринку, де переважно вишивальні товари та бісер, а з пряжі переважно "велюр" (чи як його правильно?), з якого зараз люблять в'язати іграшки
Так, ту старшу пані я теж пам'ятаю, але не знаю, чи вона ще працює. Щодо АТБ, то забула за нього. Але в мене була дилема з Авророю - вирішила її не додавати, бо це не щось унікально львівське, та й просувати китайські товари не дуже маю натхнення.
@@Світлана_Макароваця пані, котра більш поважного віку, дуже приємна, розумна і спокійна жіночка.
Завжди вислуховувала і підказувала, залишила дуже приємні відчуття.
Прикро,що є такі магазини,особливо в центрі. Цілком вірогідно,що він не зареєстровано і не сплачує податки. А ще вони ще не зрозуміли,що як скаже блогер,то так і буде,бо офлайн магазини зараз не так популярні. Я купляю все в Фейсбуці.
Ось я теж про цю причину ймовірну подумала. Дякую за підтримку!
уууу! у Лілі нове відео 😁
Сама в шоці)
Вітаю Лілю!
Рада вас нарешті бачити!❤🎉
Ви праві, магазини пряжі зараз особисто для мене радше для задоволення естетичного і емоційного😊
Я родом неподалік від Коломиї і скажу вам, що Коломия переповнена магазинами з товарами для вишивання які в основному так і називалися "Вишиванка", були там і китайскі спиці й гачки і якась не дуже якісна пряжа. Я власне на тому і вчилася в'язати.
Пізніше асортимент пряжі трохи розширився, прилавки поповнилися Алізе Пуфі, чи щось схоже, зараз не знаю, бо знаходжуся далеко.
Також мені пощасливилось потрапити до магазину пряжі Лана Ґатто. Класний магазин! Вибір великий в ньому, до кожного артикулу були зразочки, атмрсфера чарівна і комфортка, продавчиня приємна, не нав'язлива і навіть після моєї покупки я отримала в подарунок засіб для прання в'язаних виробів, а ще я придбала там моточок шкарпеткової пряжі, яку випустила Лана Ґатто для підтримки України в синьо-жовтих кольорах. Стоїть той моточок як золотий злиток у мене. Шкода його використовувати😅
І нещодавно я отримала естетичний оргазм від магазинчику всяких домашніх декорацій в якому був окремий куточок з пряжею. Цей магазин нагадав мені трохи ваш куточок за спиною, і трохи будиночок гобітів із Володаря перстнів 😅😇🥰
Клас, такий приємний опис магазинчика! От я б хотіла, щоб мій похід у магазин пряжі теж був таким - наповненим емоціями від самого процесу, а не лише від покупки.
@@teplipetli до речі, сьогоднішнє, чи то пак вчорашнє відео відрізняється від інших. Ви виглядаєте як професійна журналістка тай локації якось змінилися, чи то те як знімаєте, особливо на вулиці в повний зріст😊😉
Дякую, трохи старалася урізноманітнити контент. Не завжди це виходить, бо для таких зйомок потрібна ще одна людина зазвичай.
А щодо того навіщо ми в'яжемо... Я от взагалі вишиваю. Жодної користі з того немає, бо вишиваю здебільшого "в рулон". Тому для себе колись знайшла відповідь, що роблю це для свого психологічного, ментального здоров'я. Для хорошого настрою і відчуття причетності до створення чогось красивого. А також, щоб зайняти свої руки, бо не вмію сидіти без діла. З в'язанням те ж саме - роблю це тому що подобається, а не тому що потрібно 🤗
Дякую за відповідь! І, напевно, класно отримувати приємні емоції й настрій при купівлі матеріалів теж, тому продаж вражень як ніколи актуальний.
@@teplipetli саме так. Взагалі сучасне рукоділля, якщо це не заробіток, то це більше про емоції та задоволення
І про ідеальний для мене магазин пряжі - це такий, де все можна помацати ☺, набрати в кошик і понести на касу. Тому дуже люблю в цьому плані кенді ярн, хоча, на мій смак, там хоч і великий, але не найкращий асортимент (дуже мало бобінної пряжі). Другий по ідеальності (як фізичний магазин) для мене - ярна, (по асортименту - улюблений ❤), але у них частина пряжі за склом і на недоступних полицях, хоча продавчині завжди все без проблем дістають і показують, але буває багато людей, то доводиться чекати.
Я теж люблю Ярну за ту половину пряжі, яка виставлена в них для жмакання. Ну і львівську Рукодільну лавку, там 90% асортименту можна взяти до рук)
Мені сподобалися ваші полички🧸 на задньому фоні, дуже корисний огляд магазинів та рекомендації по асортименту🪡
Дяка!❤️
Цікаво. Переодично буваю у Львові у відрядженні.
Виявляється майже всі магазини в центрі знаю. Останній магазин, був поруч з нашим готелем. І, як не дивно, саме він вернув мене до в'язання. Я купила там пряжу, а колега костюм. Враження - двоякі, бо спершу сподобалось: продавчиня була привітна та чемна. А от коли зайшли наступного дня (бо в перший раз не мали готівки) була неприємно вражена тим, що продавчиня обслуговувала когось російсюкою і чірікала як горобчик весною. Будо дивно і неприємно. Бажання туди навідуватись зникло ....
Ага, значить розрахунок готівкою там - напевно вони не працюють офіційно і тому якраз не хочуть світитися.
❣
Дякую за відео) скажіть, будь ласка, в якому з магазинів Львова продають рафію ISPIE ???) Дуууже треба)
В Рукодільній лавці на Південному була минулого року.
Ще є магазин пряжі на Південному. Але усі вони прям печальні. Вибір дуже малий. Кенді ярн - промінчик сонця, але асортимент у них доволі бюджетний. Мрію про великий гарний магазин з різною пряжею, з найкращими інструментами і так далі. Я дуже за фізичні магазини бо завжди вживу краще видно кольори, фактури, поєднання. Плюс вязальна спільнота, можливість потеревенити. І не треба чекати доставку.
Був на мотозаводі крутий магазин Аґрафка, мало пряжі але дуже хороші інструменти і майстер класи. На жаль, вже нема.
А на Південному ще якийсь, крім Рукодільної лавки, є магазин? Аграфку шкода, що закрилася, двічі встигла там свого часу побувати.
@@teplipetli а що це за взязальні зустрічі у Львові? Вони ще відбуваються?
Я організовую час від часу зустрічі, якщо вам цікаво, пишіть мені у інстаграмі в приват, скину вам лінк на групу в телеграмі.
@@teplipetli я не знаю як він називається, той що на Південному (( там є магазин зовсім близько до входу з боку Виговського, і він дещо унікальний тим що там лише пряжа, а не поличка пряжі серед ниток для вишивання. Але він теж невеликий.
То напевно це Рукодільна лавка таки, я про неї окреме відео знімала, люблю цей магазин)
Дякую величезне за відео. Мені цікаво, чому великі магазини пряжі якось сконцентровані в Одесі, і взагалі не представлені у Львові, за виключенням Candy Yarn, і то, недавно відкритим?...
Я так розумію, справа у одеському порті, куди ця вся пряжа приїжджає. І якось завжди в Одесі була велика в'язальна спільнота. Львів більше вишивав, не знаю, як зараз.
Магазин "Мамина світлиця". Я тепер не можу не співати. Скііільки я себе пам'ятааааю 😂😂😂😂
Ти жорстока людина, в мене тепер теж в голові Петро Щур 😄
@@teplipetli не страждати ж мені самій🤣🤣🤣
Дякую за відео!
Все не відважусь знімати своє
Я не знаю , куди зникла крамниця з бобінною пряжею, котра була на Чорновола / Варшавська
Дуже недовго вона проіснувала
Сподівалась,що кудись перемістилась..
І про 14-те місце))
У мене була ідентична історія, я вийшла звідти з бажанням обминати це місце десятими дорогами ( ой, і про психолога теж було сказано)
Певно той психолог не має де очиститись після сеансів терапії
Цікавлять зустрічі однодумців у Львові
Крли і де? Як про це можна знати ?
На Чорновола то була Мануфактура, шкодую, що закрилася, але місце там було не дуже для бізнесу.
Щодо зустрічей, напишіть мені в інстаграмі, є лінк у описі до відео і в описі каналу. Маємо групу в телеграмі для цього.
Мої вітання. Ліля, не знаю як зараз, та влітку на Чорновола навпроти парку 700 річчя Львова також є магазин пряжі він без вивіски був , я його довго шукала. Поряд піцерія, ходити туди не варто, я маю на увазі піцерію. А у магазині пряжа в основному бобінна, трохи плюша і була ще для вязання сумок та шляп, у пасмах. В них був канал в телеграмі, та він давно не оновлювався, тож не знаю чи є там ще магазин чи ні.
Це Мануфактура, вони вже закрилися, на жаль.
про продажу враження + зараз всюду в магазинах розпродажі - деяки светри та пуловери коштують дешевше ніж купувати пряжу на щось подібне. так що я вважаю зараз купують пряжу та в'яжуть "богати дівчини з купою вільного часу". у мене зараз полно пряжи, но я все одно іноди розпускаю і перев'язую якщо щось розтягнулося або втратило актуальність, а пряжа ніт. 😊
Про богатих дівчин - мені тепер кортить цей опис собі в профіль в інсті додати 😄 про пряжу, яку розпускаєш - так і є, хоч у мене гори нової, але викинути розпущену - нізащо 😄
Звичайно магазтн пряжи це вже давно місце емоцій та відпочинку. Просто купити пряжу це не проблема в наш час. Нажаль ще досить мало таких місць в Україні. Заздрю скандинавським , особливо, країнам де маленькі атмосферні магазинчики в кожному селі, хоч і без Алізе😂. В моему досить великому місті нажаль тількі,, совдепівькі,,
Ооо, це точно, мені коли трапляються якісь скандинавські магазини в інстаграмі, я залипаю)
Доброго дня. Дякую за огляд. Думаю що не назвати той магазин де заборонили зйомку не варто. Якщо вони сказали щось про інстаграм то можливо вони її продають в інстаграм і хто замовляє по інтернету, як я , думаю важливо знати. Бо можливо вони наприклад акрилову нитку пришлють як меринос, або ще щось дорожче
Misto Lana в інстаграмі, але коли знімала це відео, не знала назви, вже пізніше мені написали.
@@teplipetli дуже дякую. Можливо якось в описі би закріпили щоб і інші побачили. Бо коментарі не всі читають. Чекаю нового цікавого, як завжди, відео
В мене враження, що опис люди ще менше читають😄
Тут просто ще такий момент, що можливо у фізичному магазині і в онлайн різні люди сидять. Я можу стверджувати тільки за поганий сервіс у фіз магазині, та й назви у нього так і нема на фасаді, щоб їх пов'язати. Моя знайома питала назву магазину, коли там була, яку я вам і сказала. Але це не моя власна інформація, тому, думаю, буде правильно лишити її лише в коментарях.
І, насправді, судячи з деяких коментарів, я думаю, вони не хотіли світитися, бо працюють неофіційно. А пряжа може і нормальна.
👍👍👍👍👍👍🥰
Дякую за Ваше відео , за роботу яку Ви зробили . Сама мешкаю у Львові і взагалі нитки в магазинах Львова не купую . Ще раз переконалась що добре роблю. Мало того що в багатьох магазинах не вельми приємні продавці , то таке , людський фактор , проф деформація , ми їх напрягаєм мабудь , так і купити щось цікаве складно . Окрема тема то ціни , якщо щось гарне то буде в півтора два рази дорожче ніж в інтернеті . Я вже не кажу про бабіни їх така кількість і розмаїть в інстаграмі , є що роздивлятись годинами і ціни доступніші і розпродажі і акції.
Дякую за відгук!
Було б непогано якби ви озвучували ц1ни
Я над цим думала, але ціни через якийсь час зміняться і ця інформація стане неактуальною. Хоча, можливо, був би сенс взяти найпопулярніші артикули і порівняти ціни. Можливо, ще зроблю таке відео теж через якийсь час.
Акварель ще є у ТЦ Спартак вул.Мазепи. Але ціни там трохи кусючі.Магазин бобінної пряжі на Чорновола не далеко супермакету Арсен.
А як вибір у тій Акварелі, інструменти є чи лише пряжа? На Чорновола той магазин закрився вже, це була одеська Мануфактура.
@@teplipetli о не знала про мануфактуру давненько не вилазила зі своєї нірки🤣 А в Спартаку є і інструменти певно так само як в інших тільки в меншій кількості.
Кенді ярн дуже великий асортимент Дуже дякую я не знала Повторіть де він знаходиться і де ця вулиця ,напевно переіменована .
Площа Теодора 8, це неподалік від Кумпеля на Чорновола. Всі адреси магазинів є у описі до відео 👐
@@teplipetli дякую
Спілкування у магазині у ЛЬВОВІ РОСІЙСЬКОЮ? Я волаю🤣🤣 як такий магазин вижив взагалі? Хоча чому я дивуюся, зросійщення доходить далеко, не обмежуючись кордонами певних областей
Коли союз прийшов у Львів, разом з ним приїхало чимало росіян, які тут не асимілювалися і навіть після 1991 продовжували говорити російською. Тим більше, Львів яко туристичне місто старався бути толерантним до російської, на жаль.
Ще нагадала по вул Патона в ТЦ Сріблястий магазин Волошка, і в ТЦ Південний( не знаю чи ще працює)
На Південному колись було кілька магазинів, але, наскільки я знаю, там зараз тільки один лишився, Рукодільна лавка, я про неї окреме відео робила. А на Патона треба буде піти в розвідку, нечасто там буваю)
@@teplipetli на Патона не великий магазин але виручає місцевих мешканців.
спілкування українською у магазині - головне у виборі пряжі...
Приємна ведуча !!!
Дякую!❤️
А ціни,як на злитки золота!!!!!!!!
🙈
В Києві відкрився новий офлайн @aries.top_ , досить великий з моточною пряжею з Турції та Італії
Клас, дякую!