Іван Котляревський - зачинатель нової української мови | Велич особистості | вересень '15

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 23 ноя 2024

Комментарии • 9

  • @jarodzyubenko7550
    @jarodzyubenko7550 5 лет назад +27

    Дякую за працю. Українці мають знати свою історію досконало. Тільки так ми будемо набувати гідності.

  • @ТетянаРибакова-п4л
    @ТетянаРибакова-п4л 5 лет назад +29

    ХОЧУ всі відео з вашими виступами, лекціями, коментарями- всю збірку, купити за любі гроші...ЦЕ буде для мене ліками і заспокійливим, що все буде-УКРАЇНА...

  • @валентинагомель-э6ф
    @валентинагомель-э6ф 7 лет назад +39

    Іван Петрович знаний символіст ! Для нас важливо запам'ятати слово " Карвасар " - Енеїда , частина 6. Карвасари - це народні суди на базарах чи ярмарках на яких народ судив суддів ! Це був демократичний контроль народу за судовою гілкою влади : то б то не може бути справедливої Держави без справедливого суду ! Карвасари в України знищив Петро 1 !Якщо суддя судив не справедливо ,чи виносив вироки за хабар , то за народним судом його переставав захищати Закон , все майно навіть дальних родичів передавалось Громаді ; Сім поколінь такого судді Не мали права бути суддями ! Саме тому Майдани - Карвасари повинні бути відродженні як КОНТРОЛЮЮЧИЙ всі гілки влади орган .

    • @galynazelena6151
      @galynazelena6151 5 лет назад +3

      Як в українській мові вимовляється звук ,,ч" ?Твердо чи м'ягко?

  • @vitali5350
    @vitali5350 5 лет назад +17

    "Ніякою логікою не пояснити нам наших відроджень після поразок і самого факту нашого національного існування: ми живемо в стихійно-ірраціональному, в глибинах, самим корінням, що вічно пробивається паростками і рідко досягає нормального цвітіння. Лише в глибинних джерелах вільно народжується наша сила, яка на поверхні не має жодної видимо стійкої форми існування".
    Сказано геніально!

  • @СкорпионПравдивый
    @СкорпионПравдивый 6 лет назад +25

    Интересно слушать Фарион.

  • @александртрофимов-ч6т

    Удачный вольный перевод, сделанный Котляревским с Николая Петровича Осипова, изданной на русском языке в 1791 году.