🌻📘🌿"Хто розуміє - той не сміється. Сміх - привілей дурнів". "Хто здатен любити, той твердо стоїть на землі". В.Винниченко. Головний герой, син поміщика, дворянина, вирішив покінчити життя самогубством, бо дійшов до краю. Говорить: "помираю через те, що будучи куркою, хочу літати". Все що є традиційним та загальноприйнятим способом існування в соціумі не може його задовольнити. Пробував "вино, женщини, карти", навіть ходив у соціалісти, щоб визвати позитивний емоційний стан та піднесений настрій, але тільки одне, що називав "способом", могло його задовольнити, і усвідомлення цього приводило героя в розпач. Хлопець розповідає історію свого життя, тобто передісторію чому вирішив стати самогубцею. "Законом плазунів є дрібниця", щось незначне, таке, що не має істотного значення, другорядне, і вона опанувала ним, бо думав, що до чого не доторкнеться, яким би великим воно не було, воно враз сає "дріб'язковим, банальним, нецікавим". "Озираючись на своє проповзане життя, я з посмішкою бачу, як цей закон гарно здійснився на мені; кожний мій рух, кожна моя акція фатально починалась з дрібниці й кінчалася нею". Оповідання вперше було опубліковане під назвою «Моє останнє слово» в журналі «Нова громада» 1906 року. Відноситься до першого періоду творчості В. Винниченка.
Пізнавально - філософське оповідання.Мені сподобалося. Слухаючи його мимоволі замислюєшся над сенсом життя❤❤❤.Щиро дякую пані Лілія за обране оповідання для прослуховування.Прочитано як завше творчо,душевно,виразно .👍👍👍!
🌻📘🌿"Хто розуміє - той не сміється. Сміх - привілей дурнів". "Хто здатен любити, той твердо стоїть на землі". В.Винниченко.
Головний герой, син поміщика, дворянина, вирішив покінчити життя самогубством, бо дійшов до краю. Говорить: "помираю через те, що будучи куркою, хочу літати". Все що є традиційним та загальноприйнятим способом існування в соціумі не може його задовольнити. Пробував "вино, женщини, карти", навіть ходив у соціалісти, щоб визвати позитивний емоційний стан та піднесений настрій, але тільки одне, що називав "способом", могло його задовольнити, і усвідомлення цього приводило героя в розпач. Хлопець розповідає історію свого життя, тобто передісторію чому вирішив стати самогубцею. "Законом плазунів є дрібниця", щось незначне, таке, що не має істотного значення, другорядне, і вона опанувала ним, бо думав, що до чого не доторкнеться, яким би великим воно не було, воно враз сає "дріб'язковим, банальним, нецікавим".
"Озираючись на своє проповзане життя, я з посмішкою бачу, як цей закон гарно здійснився на мені; кожний мій рух, кожна моя акція фатально починалась з дрібниці й кінчалася нею".
Оповідання вперше було опубліковане під назвою «Моє останнє слово» в журналі «Нова громада» 1906 року. Відноситься до першого періоду творчості В. Винниченка.
Дуже дякую вам за таку чудову можливість прослухати це оповідання ❤
Пізнавально - філософське оповідання.Мені сподобалося. Слухаючи його мимоволі замислюєшся над сенсом життя❤❤❤.Щиро дякую пані Лілія за обране оповідання для прослуховування.Прочитано як завше творчо,душевно,виразно .👍👍👍!
Коментар на підтримку україномовного контенту. Ви найкращі,завдяки вам Української стає більше.
Дуже дякую за чергове чудове озвучення,чудового твору.Ви найкращі,завдяки вам Української стає більше.
Дуже дякую Лілічка за прочитання цього твору ❤🌻
Дякую. ❤
ДЯКУЮ. ЯК ЗАВЖДИ ДУЖЕ ГАРНО І ЦІКАВО .ДЯКУЮ.
❤
❤❤❤❤
Хай живе вільна країна Україна 🇺🇦
❤❤❤❤❤❤❤