🌻📘🌿Л.Українка обирає за сюжети своїх творів глибоко драматичні життєві ситуації. Ось і перший великий прозовий твір майбутньої драматургині «Жаль», написаний дещо в романтичному стилі, піднімає тему актуальну в усі віки, дуже болючу для людей, котрі не можуть змиритися зі своїм соціальним становищем, зокрема з його непоправністю. Жаль - це сум, печаль, скорбота, що відчуває головна героїня за своїми нездійсненними бажаннями і мріями.
@@людмилаильчук-х9вяк чудово, що прихильники Зелі, Єрмака, тищенка, безуглої та інших арахамій слухають твори Лесі Українки,. Але ,на жаль, Ваші кумири, не читали її твори.
Блискуча проза, увиразнена іноді гротескними інтонаціями читця. Авторка майстерно вивертає назовні нутро героїнь.Баронеса, звісно, токсичний персонаж.Але ж і Софі з її амбіціями не викликає особливих симпатій. З погляду сьогоднішнього роботодавця вона виконувала свої обовязки недбало. З іншого боку баронеса могла її за це звільнити,а сама Софі не терпіти мобінгу і повернутися до батьків. Якоюсь мірою півчувати тут можна хіба що князеві, який купився на чарівну юність і якого, здається, батько Софі тихцем обкрадав. Реалізм...Леся Українка таки класик.
Леся Украинка была женщиной с мужским умом. Так называли её современники. В этом рассказе она показала себя как глубокий психолог, изображая чувства отчаяния Софии, вдовы князя. София не была подготовлена к жизни, не прошла школы социализации и была не в состоянии после смерти мужа организовать личную жизнь.Она попала в депрессию и тем искалечила, разрушила свою душу, свой характер.Безвольно служит она женщине с её же социальным статусом до тех пор, пока не возник её внутренний конфликт из-за социальной несправедливости. Она в отчаянии бросает на госпожу- работодателя статуэткой, осознав, что её личное имущество не принадлежит больше ей. У Сони не было друзей и социальных контактов. Это привело её до безумия.Рассказ автора нас учит быть сильными в борьбе за выживание и не терять нервы в любой жизненной ситуации.😊
🌻📘🌿Л.Українка обирає за сюжети своїх творів глибоко драматичні життєві ситуації.
Ось і перший великий прозовий твір майбутньої драматургині «Жаль», написаний дещо в романтичному стилі, піднімає тему актуальну в усі віки, дуже болючу для людей, котрі не можуть змиритися зі своїм соціальним становищем, зокрема з його непоправністю.
Жаль - це сум, печаль, скорбота, що відчуває головна героїня за своїми нездійсненними бажаннями і мріями.
Велика провісниця, українська Касандра, кремінь та достойна донька нашого народу
Дякую пані Ліліє за чудову українську мову і прекрасне прочитання творів ❤❤❤
Щиро дякую за цей твір 👍👍
Дякую за вашу працю ❤
Щиро дякую Лілії Мироненко за майстерне читання.
Твір мене схвилював.😢
Дякую,з великим задоволенням прослухала твір видатної української письменниці ❤
Як завжди талановите виконання 👏
Як завжди Чудово.
Дякую ❤❤❤❤❤
Величезне дякую за працю❤
Дякую! Безсмертна Лесина проза!
Дякую Вам Велике За Цю Аудіокнигу.
Дякуємо що багато вспіваєте зробити. Це потужний фронт.
Дякую за працю.
Дякую дуже
Дякую за україномовний контент і можливість слухати наших класиків!
Щиро дякую.❤
А й насправді, скільки несправедливості у нашому житті що груди давить великий жаль.
Щиро дякую за неймовірно цікавий твір рідною мовою та чудове виконання!!!
Дякую❤❤❤
Дякую! Леся цікаво писала! А ви гарно читаєте!
Із задоволенням слухаю українську літературу.Дякую Лілії 🙏🙏🙏за прочитання виразно, емоційно.Вподрбайка каналу.💓💓💓
❤❤❤
ДЯКУЮ !
ДЯКУЮ.
Дякую за артистичне читання. Завжди слухаю Вас із великим задоволенням.
❤Дякую Вам щиро за таке читання миле для душі і серця.🇺🇦💯🔱💙💛
❤❤❤❤
Сумне оповідання, але нікого не шкода, окрім швачки. Дякую. Слава українській мові!!!
доля української жінки трудна,а в труді гартується сила.
Шкода Софію, молода ,нерозумна дівчина. Була б вона, як Бекі Шарп, героїня роману Теккерея, все було б по іншому.
🤝👏👏👏💙💛💪😎👍✊
Дякую за гарне читання українською!
Гарний кінець. А був би на місці баронеси зелька - ще краще було б 👍
@@людмилаильчук-х9вяк чудово, що прихильники Зелі, Єрмака, тищенка, безуглої та інших арахамій слухають твори Лесі Українки,. Але ,на жаль, Ваші кумири, не читали її твори.
@@Подолянка-с9з Звернись до психіатра
Обкладинка - ребус
Блискуча проза, увиразнена іноді гротескними інтонаціями читця. Авторка майстерно вивертає назовні нутро героїнь.Баронеса, звісно, токсичний персонаж.Але ж і Софі з її амбіціями не викликає особливих симпатій. З погляду сьогоднішнього роботодавця вона виконувала свої обовязки недбало. З іншого боку баронеса могла її за це звільнити,а сама Софі не терпіти мобінгу і повернутися до батьків. Якоюсь мірою півчувати тут можна хіба що князеві, який купився на чарівну юність і якого, здається, батько Софі тихцем обкрадав. Реалізм...Леся Українка таки класик.
❤ Дякую 😊
От і мені здалося, що батько Софії обкрадав свого зятя.
Покинув свій пост і вирушив у щойно куплений маєток(село)
Збіг? Не думаю....
Як завжди цікаво слухати! Дякую пані Лілія, за вашу працю! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Повчальна розповідь, якщо забагато гонору при нульових здібностях, отак і завершують такі Софії, закономірність
Не зрозуміли Ви моралі і посилу цього оповідання
Леся Украинка была
женщиной с мужским
умом. Так называли
её современники. В этом рассказе она
показала себя как
глубокий психолог, изображая чувства отчаяния
Софии, вдовы князя.
София не была
подготовлена к жизни, не прошла школы
социализации и была
не в состоянии после
смерти мужа организовать личную
жизнь.Она попала
в депрессию и тем
искалечила, разрушила
свою душу, свой характер.Безвольно
служит она женщине с
её же социальным
статусом до тех пор, пока не возник её
внутренний конфликт
из-за социальной
несправедливости.
Она в отчаянии бросает
на госпожу- работодателя
статуэткой, осознав, что
её личное имущество
не принадлежит больше ей.
У Сони не было друзей и социальных контактов. Это привело
её до безумия.Рассказ
автора нас учит быть
сильными в борьбе за
выживание и не терять
нервы в любой жизненной ситуации.😊
Даааа, у аристократів минулого були свої проблеми: гроші, показуха, зневага до нижчих....Мабуть і зараз це є...
Щиро дякую пані Лілію,бадьорості і наснаги!!!❤❤❤
Жаль...
Щиро дякую! ❤