Дякую за цікаву розповідь про мою рідну українську Слобожанщину! В мене всі, наразі відомі, предки походять з Ізюмського полку. 99% були козаками і переведені в військові поселяни, але козацький дух пронесли крізь віки, і багато з моїх більш близьких предків на початку минулого сторіччя чинили спротив черговій хвилі московитської окупації. Власне, що ми робимо і зараз. І обов’язково переможемо. Слава Україні! Смерть педерації! 💛💙
Зазвичай професіонал, змушений публічно говорити на свою професійну тему, робить це не надто красномовно, м'яко кажучи. І тут, на цьому каналі, ми часто бачимо таких профі, що втрачають думку, плутаються, перенасичують свій спіч емоціями або, навпаки, зайвим фактажем - і тому дуже приємно бачити професіонала, який не губиться перед камерою, почуває себе вільно і розкриває все те багатство, яке він має. А його є.
Мені відома історія з другої половини 20 століття, коли у багатостраждальних Липцях люди знайшли шаблю під стріхою. Більше деталей невідомо (звідки та шабля, як саме вона виглядала).., але точно відомо, що то була хата досить значного та давнього козацького роду, який веде свій лік у Липцях як мінімум із 1730х років.
На ті часи тоді було місто Сумин. Видно на угоду московицьким урядовцям, в кінці XVllст. місто змінило назву. Десь тоді і Глушківську сотню відокремили від нашого полка.
Класна тема) я почала слухати, і маю питання: а якщо звертатись до культурної складової, чим частина Черкащини і південь Київщини не Слобожанщина. Ми маємо ідентичний говір, дуже схожі особливості кухні і традиції, навіть вимова у селі моєї бабусі з Богуславщини і десь біля харківської Пархомівки - ідентична
Бо, Слобожанщина заселялася переселенцями з різних частин Наддніпрянщини. Відомо, що одна з перших груп поселенців на території Харкова прийшла, наприклад, з-під Чигирина. Багато людей приходили з Полтавщини. Певно ж, що і з Київщини приходили. Але то треба досліджувати конкретно.
@@oi-tw8uo Справа не зовсім в тім, а в тому, що Слобожанщиною названо території заселені козаками і посполитими, які були під адміністрацією(на той час) Московії. А південь Правобережжя був вільним, а не московитським.
Казочка на ніч Козаки і 3D-принтери. Давним давно козаки впорядкували своє життя і життя мешканців Землі. Але був на землі інститут який збирав та записував цікаві та наукові історії планет і зірок космосу.Щоб скоріше літати по космосу новій ракеті потрібна унікальна установка з новітнього матеріалу . Така розробка є на планеті де працюють 3D-принтери. Добре що до планети не далеко і козаки отримали завдання летіти з завданням до 3D-принтери за допомогою.Коли козаки долетіли до планети то були здивовані тим що всі 3D принтери були одного розміру та форми. Козаки розповіли 3D- принтерам чого вони прилетіли до них в гості і принтери з радістю по інженерним кресленням козаків відтворили потрібну установку а на додачу вирішили подарувати козакам ще й один 3D-принтер. Але виникла проблема - він не вміщається в подарунковий відсік ракети. Тоді козаки дізналися що здавніх давен на планеті існує завод на якому виробляють 3D-принтери і вмовили принтерів на зустріч козаків з головним комп'ютером заводу. Зустрівшись на заводі з головним комп'ютером козаки чемно домовились отримали дозвіл на вивчення всіх програм і процесів виробництва 3D-принтерів. Так як серед козаків були досвідчені програмісти та інженери то вони розповіли головному комп'ютеру що можуть його навчити виробляти на заводі і більші і менші 3D-принтери. Головний комп'ютер дуже зрадів бо йому вже давно набридло випускати однакові принтери. Завод почав виробляти різні принтери і радіти з того а козаки показали принтерам що для розвитку в житті потрібні і маленькі і середні і великі принтери, а головне між ними повинні бути взаємодія і товариські стосунки і для цього подарували і навчили принтерів виробляти і носити шаровари, ходити в вишиванках але принтерам ще дуже сподобалось прикріплювати собі чуба і вітатися як козакі. Як добре не було на планеті 3D-принтерів але козаки згадали що їм вже пора вертатися до дому . Загрузили в ракету установку для новітньої ракети, новенький 3D-принтер. А коли настав день відліту всі 3D-принтери зібрались на космодромі попрощатися з козаками. І ще довго чули козаки по космічному зв'язку як головний комп'ютер передавав побажання щасливої дороги до дому і привітання Землі. Кінець)
Дякую за лекцію.Чула від одного історика на ютуб,що Слобожанщину імперія зробила як таку собі денере в сучасному варіанті-це як частина України,але служать імперії і має жити по їх законах.І борються вони вже за дворянський статус.В результаті слобожанці вже воювали за імперію,наприклад в 1у світову.
Дивна в вас слухавка) а як жили за РП? А тепер шукайте закони РП для українців та закони РІ для українців. Бо висловлювання пані Фаріон про 500 років під Польщею та 300 років під рашою логічні чомусь тільки для тих, хто був під Польщею.
Слобожанщиною проходив Муравський шлях, яким татари ходили на Московію, тому селитись там було надризиковано. І допоки сучасною Полтавщиною і суміжними територіями фактично володіли татарські і половецькі роди, то якби хтось оселився на Муравському шляху - їх би там просто нікому було захистити. А от коли на Полтавщину зайшли Вишневецькі, то це і стало безпосередньою передумовою відсування фронтиру і заселення Слобожанщини. Звісно, що у Слобожанщини були творці - люди та умови, що спонукали людей переселятись. Але за відсутності названих передумов, імовірно, переселення йшло б в інші краї - Чернігівщину, північ Полтавщини і північ Сумщини.
На поліські землі Чернігівщини і Сіверщини не так багато було переселень з Правобережжя, бо й досі там розмовляють змішаною говіркою. І чим далі на північ, тим більше мова нагадує білоруську.
Згідно документу «Ведомость подвороной переписи городов, местечек, сел, слобод и хуторов Сумского слободского полка», проведенной лейб-гвардии майором Михаилом Хрущовым в 1732 году (ЦГИАК Украины фонд 380 опись 2 дело 7) у місті Суми проживало ( перепису підлягали тільки чоловіки) 3818 душ, із них "Великоросы кои живут в купленных своих дворах" 14 душ. Указ "Катерини" 1764 року, який скасовував слобідське козацтво передбачав, що козаки, які служили у слобідських полках мали вибір: Перше - продовжити службу у Катеринославському або Прибузьському козацьких полках. При цьому виділялися кошти на їх переїзд разом з сім'ями. Друге - перейти на службу до гусарських полків, але на ступінь посад нижчу. Про відношення населення до гусарів вже "дуже м'яко" сказала пані Світлано. Третє - перейти до іншого цивільного стану. До купецького стану - необхідно було мати певний капітал. Але, вивчаючі "Ревізькі казки" початку 19 столяття, більшість із купців, не витримали конкуренції і перейшли до стану міщан. Частина з козаків записалася до стану міщан, але більшість, перейшли до стану військових обивателів( потім цей цивільний стан назвали державними селянами) тому що за ними безкоштовно закріплювалася земля. Тобто козацькі вольності скінчилися.
Дякую за тему! Але хотілося б зауважити, що пані досить побіжно згадала про проникнення московитів на територію Слобожанщину. А то ж найцікавіше! З одного боку, є Чугуїв, який довгий час був московитським анклавом (якщо не вдаватися в деталі). Втім села навколо - це все "українське море". Більш того, є свідоцтва того, що саме оце "українське море", яке прийшло у 17 столітті - по суті, зупинило або навіть відвернуло московитське поширення в регіоні. Наприклад, ті самі Валки. Московити збудували там залогу, але тиск українських уходників та постійні конфлікти змусили московитів залишити. І в результаті Валки перетворилися на повністю українську слободу. Або, наприклад, Тишки. Спочатку були один населений пункт. Але через сварки та конфлікти московити відселилися та влаштували Руські Тишки, а там де залишилися українці - їх назвали Черкаські Тишки. Така сама історія з багатостраждальними Липцями. Так само, московити відселилися та створили свою Колупаївку поблизу Липців. Ну і в цьому прикордонні, там багато таких окремих поселень (ті самі Проходи, Весела, Черкаська та Руська Лозові, тощо), та навіть до 20 століття поміж людей зберігалося певне розділення та навіть часто неприязнь. Вважалося вийти заміж за московита - це ну прям "вимушена посадка". Є також Печеніги, де теж зафіксовано багато конфліктів з московською адміністрацією, у різні епохи. Все це треба досліджувати, та розпитувати родичів поки старенькі ще живі!
Слобожанщину заселяли ті, хто хотів пожити "для себе" у спокійному місці подалі від столиць, тобто з обох боків і українці і московити не надто ідеологічно заряджені. Побутові конфлікти були, але не такі системні розмежування і утиски за національною ознакою як в аналогічних умовах на Донбасі 20 століття - це треба розрізняти. Москалі тут були у меншині і радше асимілювалися, ніж качали права, навіть в Харкові, де мова російська узяла верх як "общєпанятная". Інакше не писав би Ріпин Запорожців у - як ви кажете - московицькому анклаві. Наративу про "ісконно рускіє зємлі" тут не склалося, на відміну від півдня і сходу - попри те що перше поселення було з московитського боку
@@bilyk.50 Щоб судити про системність розмежування та конфліктів - треба дослідження. Факти того, що люди розрізняли де "черкаси" / українці, а де московити - поширені. Ще у Віктора Юркевича описані постійні скарги московитів на українських уходників та конфлікти з ними. Факти відселення московитів (Липці, Тишки, Жихор, тощо). Факти досить рідкого змішаних шлюбів аж до совєтських часів. Факти того, що у сімʼях дітям казали "не ходи туди, бо там московити, вони такі й такі". Питання - масштабів та напевно ж це було трохи по-різному всюди. Те, що московити асимілювалися та і взагалі багато московитів були та є політичними українцями - це безсумнівно. Але мій посил про те, що розділення та усвідомлення, що то "інші" - існувало. Та "інші" часто, але не завжди у негативному контексті, а на основі певних культурних та побутових відмінностей.
@@bilyk.50 Ну щоб судити про масштаб конфліктів та розмежування - це треба дослідження. Але численні факти конфліктів описує ще Віктор Юркевич. Факти відселення московитів через конфлікти з "черкасами" / українцями - є (Липці, Тишки, Жихор, тощо). Факти того, що дуже невеликий відсоток змішаних шлюбів аж до совєтських часів - є. Мені відомі історії від сучасників похилого віку, коли їм старші родичі наставляли, мовляв, не ходи туди, не грайся з тими, бо вони лаються / не такі ітд. Звичайно, це таке узагальнення, але те що відокремлення та розуміння, що "це ми а це вони" існувало постійно - це точно. І можу погодитися, що московити добряче асимілювалися. Та немаю ніяких претензій до московитів з проукраїнською патріотичною позицією. Я радше про сприйняття та усвідомлення інакшості. Воно існувало.
@@bilyk.50 Поселенці з Московії були звісно першими, на століття. Бо при захопленні Рязанського князівства, багато втікачів попрямували на південь, подалі від московитів. І це почалось за століття до переселення українців.
@@ВалерийКовтун-й4й Не були московити "першими". Про це можна почитати у Віктора Юркевича. Московити будували військові залоги, які стояли на десятки а то і сотні кілометрів одні на самотні, ТА звідки загнані на ті сторожі московити розбігалися хто куди. Московське князівство звичайно казало, що так зване "Дике поле" то їхня територія, а по факту контролювати його НЕ мало ким. Людей там НЕ було, одні залоги. А українські уходники з Лівобережжя доходили аж до Дону, та фактично вони і займалися колонізацією цієї території. І ось ці уходники українські постійно конфліктували з московитськими військовими, про що ті писали численні скарги царю.
Дякую за цікаву розповідь про мою рідну українську Слобожанщину! В мене всі, наразі відомі, предки походять з Ізюмського полку. 99% були козаками і переведені в військові поселяни, але козацький дух пронесли крізь віки, і багато з моїх більш близьких предків на початку минулого сторіччя чинили спротив черговій хвилі московитської окупації. Власне, що ми робимо і зараз. І обов’язково переможемо.
Слава Україні! Смерть педерації!
💛💙
Бажаю вам повернути до ,,рідної гавані"усі землі Ізюмського полку, в тому числі і Сватову сотню!
Савинці Балаклія Ізюм Чугуїв Слобожанщина барєр від орди рашиськоі
Вітання зі споконвіку і назавжди українського Харкова 💙💛
Дякую, дуже цікаво.
Вашій команді дякую за роботу, відео та випуски
Зазвичай професіонал, змушений публічно говорити на свою професійну тему, робить це не надто красномовно, м'яко кажучи. І тут, на цьому каналі, ми часто бачимо таких профі, що втрачають думку, плутаються, перенасичують свій спіч емоціями або, навпаки, зайвим фактажем - і тому дуже приємно бачити професіонала, який не губиться перед камерою, почуває себе вільно і розкриває все те багатство, яке він має. А його є.
Як приємно слухати Світлану! Блискуче і професійно. Пишаюся своєю однокурсницею)
Дякую, дорога Маргарито! Освіта, яку ми отримали у Києво-Могилянській Академії, дала усім нам шанс і старт. Наша когорта потужна!)
Дякую Віталію за роботу ❤️🇺🇦
Дякую за цікаву розмову
Мені відома історія з другої половини 20 століття, коли у багатостраждальних Липцях люди знайшли шаблю під стріхою. Більше деталей невідомо (звідки та шабля, як саме вона виглядала).., але точно відомо, що то була хата досить значного та давнього козацького роду, який веде свій лік у Липцях як мінімум із 1730х років.
Слава Україні! Смерть рашизму!
Вітання, задоволення,радію кожному відео.Пане ведучий вам респект.Ви вмієте слухати і завжди питання цікаві і влучні.Гості топ ❤❤
Дякую, моя улюблена передача ❤
Супер дякую
Супер дякую супер
Привіт з Сум!
На ті часи тоді було місто Сумин. Видно на угоду московицьким урядовцям, в кінці XVllст. місто змінило назву. Десь тоді і Глушківську сотню відокремили від нашого полка.
Дякую
Класна тема) я почала слухати, і маю питання: а якщо звертатись до культурної складової, чим частина Черкащини і південь Київщини не Слобожанщина. Ми маємо ідентичний говір, дуже схожі особливості кухні і традиції, навіть вимова у селі моєї бабусі з Богуславщини і десь біля харківської Пархомівки - ідентична
Бо, Слобожанщина заселялася переселенцями з різних частин Наддніпрянщини. Відомо, що одна з перших груп поселенців на території Харкова прийшла, наприклад, з-під Чигирина. Багато людей приходили з Полтавщини. Певно ж, що і з Київщини приходили. Але то треба досліджувати конкретно.
@@oi-tw8uo
Справа не зовсім в тім, а в тому, що Слобожанщиною названо території заселені козаками і посполитими, які були під адміністрацією(на той час) Московії.
А південь Правобережжя був вільним, а не московитським.
@@ВалерийКовтун-й4й А як це повʼязано з варіабельністю діалектів, які можна зустріти на Слобожанщині?
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Казочка на ніч
Козаки і 3D-принтери.
Давним давно козаки впорядкували своє життя і життя мешканців Землі. Але був на землі інститут який збирав та записував цікаві та наукові історії планет і зірок космосу.Щоб скоріше літати по космосу новій ракеті потрібна унікальна установка з новітнього матеріалу . Така розробка є на планеті де працюють 3D-принтери. Добре що до планети не далеко і козаки отримали завдання летіти з завданням до 3D-принтери за допомогою.Коли козаки долетіли до планети то були здивовані тим що всі 3D принтери були одного розміру та форми. Козаки розповіли 3D- принтерам чого вони прилетіли до них в гості і принтери з радістю по інженерним кресленням козаків відтворили потрібну установку а на додачу вирішили подарувати козакам ще й один 3D-принтер. Але виникла проблема - він не вміщається в подарунковий відсік ракети. Тоді козаки дізналися що здавніх давен на планеті існує завод на якому виробляють 3D-принтери і вмовили принтерів на зустріч козаків з головним комп'ютером заводу. Зустрівшись на заводі з головним комп'ютером козаки чемно домовились отримали дозвіл на вивчення всіх програм і процесів виробництва 3D-принтерів. Так як серед козаків були досвідчені програмісти та інженери то вони розповіли головному комп'ютеру що можуть його навчити виробляти на заводі і більші і менші 3D-принтери. Головний комп'ютер дуже зрадів бо йому вже давно набридло випускати однакові принтери. Завод почав виробляти різні принтери і радіти з того а козаки показали принтерам що для розвитку в житті потрібні і маленькі і середні і великі принтери, а головне між ними повинні бути взаємодія і товариські стосунки і для цього подарували і навчили принтерів виробляти і носити шаровари, ходити в вишиванках але принтерам ще дуже сподобалось прикріплювати собі чуба і вітатися як козакі. Як добре не було на планеті 3D-принтерів але козаки згадали що їм вже пора вертатися до дому . Загрузили в ракету установку для новітньої ракети, новенький 3D-принтер. А коли настав день відліту всі 3D-принтери зібрались на космодромі попрощатися з козаками. І ще довго чули козаки по космічному зв'язку як головний комп'ютер передавав побажання щасливої дороги до дому і привітання Землі.
Кінець)
Дякую за лекцію.Чула від одного історика на ютуб,що Слобожанщину імперія зробила як таку собі денере в сучасному варіанті-це як частина України,але служать імперії і має жити по їх законах.І борються вони вже за дворянський статус.В результаті слобожанці вже воювали за імперію,наприклад в 1у світову.
Дивна в вас слухавка) а як жили за РП? А тепер шукайте закони РП для українців та закони РІ для українців. Бо висловлювання пані Фаріон про 500 років під Польщею та 300 років під рашою логічні чомусь тільки для тих, хто був під Польщею.
@ССС-д5я до чого тут польща?!(а тим більше Фаріон).Мова йде про роки після 1663го
@@ninazharovska5342 яка різниця в які роки хто під ким жив? До чого ви денере припулили тоді до 1660х років? Якщо вам Польща сюди недоречна
@@ССС-д5я якщо різниці для вас нема,то що я вам пояснювати можу?зверніться до іст.фактів.Що сталось в цьому році?і від нього почалось на лівобережжі?!
@@ninazharovska5342 то Польща все ж доречна? Як і все інше?)))
Слобожанщиною проходив Муравський шлях, яким татари ходили на Московію, тому селитись там було надризиковано. І допоки сучасною Полтавщиною і суміжними територіями фактично володіли татарські і половецькі роди, то якби хтось оселився на Муравському шляху - їх би там просто нікому було захистити. А от коли на Полтавщину зайшли Вишневецькі, то це і стало безпосередньою передумовою відсування фронтиру і заселення Слобожанщини. Звісно, що у Слобожанщини були творці - люди та умови, що спонукали людей переселятись. Але за відсутності названих передумов, імовірно, переселення йшло б в інші краї - Чернігівщину, північ Полтавщини і північ Сумщини.
На поліські землі Чернігівщини і Сіверщини не так багато було переселень з Правобережжя, бо й досі там розмовляють змішаною говіркою. І чим далі на північ, тим більше мова нагадує білоруську.
Згідно документу «Ведомость подвороной переписи городов, местечек, сел, слобод и хуторов Сумского слободского полка», проведенной лейб-гвардии майором Михаилом Хрущовым в 1732 году (ЦГИАК Украины фонд 380 опись 2 дело 7) у місті Суми проживало ( перепису підлягали тільки чоловіки) 3818 душ, із них "Великоросы кои живут в купленных своих дворах" 14 душ. Указ "Катерини" 1764 року, який скасовував слобідське козацтво передбачав, що козаки, які служили у слобідських полках мали вибір: Перше - продовжити службу у Катеринославському або Прибузьському козацьких полках. При цьому виділялися кошти на їх переїзд разом з сім'ями. Друге - перейти на службу до гусарських полків, але на ступінь посад нижчу. Про відношення населення до гусарів вже "дуже м'яко" сказала пані Світлано. Третє - перейти до іншого цивільного стану. До купецького стану - необхідно було мати певний капітал. Але, вивчаючі "Ревізькі казки" початку 19 столяття, більшість із купців, не витримали конкуренції і перейшли до стану міщан. Частина з козаків записалася до стану міщан, але більшість, перейшли до стану військових обивателів( потім цей цивільний стан назвали державними селянами) тому що за ними безкоштовно закріплювалася земля. Тобто козацькі вольності скінчилися.
Слобідські полки бунтували, але разом із донськими козаками: повстання Булавіна, Разіна.
Дякую за тему! Але хотілося б зауважити, що пані досить побіжно згадала про проникнення московитів на територію Слобожанщину. А то ж найцікавіше! З одного боку, є Чугуїв, який довгий час був московитським анклавом (якщо не вдаватися в деталі). Втім села навколо - це все "українське море". Більш того, є свідоцтва того, що саме оце "українське море", яке прийшло у 17 столітті - по суті, зупинило або навіть відвернуло московитське поширення в регіоні. Наприклад, ті самі Валки. Московити збудували там залогу, але тиск українських уходників та постійні конфлікти змусили московитів залишити. І в результаті Валки перетворилися на повністю українську слободу. Або, наприклад, Тишки. Спочатку були один населений пункт. Але через сварки та конфлікти московити відселилися та влаштували Руські Тишки, а там де залишилися українці - їх назвали Черкаські Тишки. Така сама історія з багатостраждальними Липцями. Так само, московити відселилися та створили свою Колупаївку поблизу Липців. Ну і в цьому прикордонні, там багато таких окремих поселень (ті самі Проходи, Весела, Черкаська та Руська Лозові, тощо), та навіть до 20 століття поміж людей зберігалося певне розділення та навіть часто неприязнь. Вважалося вийти заміж за московита - це ну прям "вимушена посадка". Є також Печеніги, де теж зафіксовано багато конфліктів з московською адміністрацією, у різні епохи. Все це треба досліджувати, та розпитувати родичів поки старенькі ще живі!
Слобожанщину заселяли ті, хто хотів пожити "для себе" у спокійному місці подалі від столиць, тобто з обох боків і українці і московити не надто ідеологічно заряджені. Побутові конфлікти були, але не такі системні розмежування і утиски за національною ознакою як в аналогічних умовах на Донбасі 20 століття - це треба розрізняти. Москалі тут були у меншині і радше асимілювалися, ніж качали права, навіть в Харкові, де мова російська узяла верх як "общєпанятная". Інакше не писав би Ріпин Запорожців у - як ви кажете - московицькому анклаві. Наративу про "ісконно рускіє зємлі" тут не склалося, на відміну від півдня і сходу - попри те що перше поселення було з московитського боку
@@bilyk.50 Щоб судити про системність розмежування та конфліктів - треба дослідження. Факти того, що люди розрізняли де "черкаси" / українці, а де московити - поширені. Ще у Віктора Юркевича описані постійні скарги московитів на українських уходників та конфлікти з ними. Факти відселення московитів (Липці, Тишки, Жихор, тощо). Факти досить рідкого змішаних шлюбів аж до совєтських часів. Факти того, що у сімʼях дітям казали "не ходи туди, бо там московити, вони такі й такі". Питання - масштабів та напевно ж це було трохи по-різному всюди. Те, що московити асимілювалися та і взагалі багато московитів були та є політичними українцями - це безсумнівно. Але мій посил про те, що розділення та усвідомлення, що то "інші" - існувало. Та "інші" часто, але не завжди у негативному контексті, а на основі певних культурних та побутових відмінностей.
@@bilyk.50 Ну щоб судити про масштаб конфліктів та розмежування - це треба дослідження. Але численні факти конфліктів описує ще Віктор Юркевич. Факти відселення московитів через конфлікти з "черкасами" / українцями - є (Липці, Тишки, Жихор, тощо). Факти того, що дуже невеликий відсоток змішаних шлюбів аж до совєтських часів - є. Мені відомі історії від сучасників похилого віку, коли їм старші родичі наставляли, мовляв, не ходи туди, не грайся з тими, бо вони лаються / не такі ітд. Звичайно, це таке узагальнення, але те що відокремлення та розуміння, що "це ми а це вони" існувало постійно - це точно. І можу погодитися, що московити добряче асимілювалися. Та немаю ніяких претензій до московитів з проукраїнською патріотичною позицією. Я радше про сприйняття та усвідомлення інакшості. Воно існувало.
@@bilyk.50
Поселенці з Московії були звісно першими, на століття. Бо при захопленні Рязанського князівства, багато втікачів попрямували на південь, подалі від московитів. І це почалось за століття до переселення українців.
@@ВалерийКовтун-й4й Не були московити "першими". Про це можна почитати у Віктора Юркевича. Московити будували військові залоги, які стояли на десятки а то і сотні кілометрів одні на самотні, ТА звідки загнані на ті сторожі московити розбігалися хто куди. Московське князівство звичайно казало, що так зване "Дике поле" то їхня територія, а по факту контролювати його НЕ мало ким. Людей там НЕ було, одні залоги. А українські уходники з Лівобережжя доходили аж до Дону, та фактично вони і займалися колонізацією цієї території. І ось ці уходники українські постійно конфліктували з московитськими військовими, про що ті писали численні скарги царю.
Слобожанщина для мене це яри з закинутих кладовищ зниклих укрупнених советами хуторів козацьких Украінскоі едентичности
+
ЛАЗівка, КРАЗівка, КАМАЗівка... Я не розумію, звідки в сучасних медіа такі наголоси скажені. У нульові та 90-ті всі правильно говорили.