"Квітковий магазин" - байка Людмили Плєвако (читає автор)

Авторська байка сучасної української поетеси Людмили Плєвако у власній озвучці. Для дітей і дорослих.
Квітковий магазин (байка про сварки)
В магазині квітів завжди
Свято ніжності й краси.
Всі помилуватись раді,
В серце радість принести.
Хтось купує для дружини
Незабудки чи жасмин,
Хтось троянду для дівчини,
Хтось для тещі - п’ять жоржин.
Хтось для вчительки дзвіночки,
Хтось ромашки для дочки,
Для бабусі хтось волошки,
Хтось для подруги в’юнки.
Хто лаванду, хто гвоздики,
Хто гортензію, хто мак -
У чарівнім магазині
Квіти на всілякий смак.
Якось сонячного ранку
Магазин наповнив ґвалт:
Квіти розпалили сварку
Між собою не на жарт.
Кожна квітка вперто твердить,
Що найкраща на землі,
Усіх інших спересердя
Лає, на чім світ стоїть.
Кожна рясно вихваляє
Свою вроду неземну,
Інших брудом обливає,
Не жаліючи вогню.
Лиш барвисті чорнобривці,
Не зчепились в боротьбі:
Не кричать, не лізуть битись,
Посміхаються собі.
Коли квіти аж похрипли,
Всі знесилені, мовчать,
Стало в магазині тихо,
Всі розлючені стоять,
Чорнобривці обізвались:
“Милі, любі квіточки!
То ж до чого докричались?
Марні ваші балачки.
Нащо настрій попсували?
Ви ж ніскілечки не злі,
Нащо сили розплескали
У даремній цій гризні?”.
“Коли ви такі розумні,
Нас, неклебних, розсудіть,-
Мовила одна красуня,-
Хто найкраща з нас, скажіть?!”.
Чорнобривці і говорять:
“Кожна квіточка земна
Особлива, неповторна,
І красива, й запашна.
В кожній є своя родзинка,
Власний неповторний шарм.
Кожна - мов яскрава зірка -
Незабутня і ясна”.
Так квітки і помирились,
Зрозумівши: гарні всі!
Більш ніколи не сварились,
Квітли в мирі і красі.
Світ такий різноманітний,
Ширить вроду золоту,
Та не менше слід цінити
Мудрість, розум, доброту.
©Людмила Плєвако, 02.04.2010 р.