💚 Курс "Звільнення від Внутрішнього критика" psydesign.org/krytyk 👉Інші курси psydesign.org/teple_serdce ⚠ Запис на діагностику psydesign.org/omelchenko_psychologist
Дуже вам дякую за ваші відео! Я випадково натрапила на ваш канал тому що шукала інформацію яка б мені домомогла розібратися у моїх особистих проблемах. Їх у мене багато🙈 Ваш канал дуже мені допомагає з ними розібратися.
Ваші відео - це дуже круто 🔥 люди мають розуміти цінність такого матеріалу , тому що він на основі доказових методів , а не «околонаучних». Я зараз в психотерапії і подивилась вже ваші 3 відео. Багато що відгукується з тим , що проходжу з психотерапевтом. І ваші відео як допінг і додаткове пояснення 😌навіть роблю по ним конспекти ) бо моя проблема інфантильність та надмірна емоційність (я вже знаю що це повʼязано з інфантильністю з ваших відео) Тому дякую за дуже крутий і корисний укрїномовний контент❤️
Згадала як відчуття суму і болю не покидало мене довго, доходило до того, що я їхала у маршрутці і відчувала дику провину що я всім пасажирам заважаю і дарма взагалі існую. Вже пройшло багато часу, ці відчуття давно пішли, але я хоча б розумію тепер їх природу. Батьки завжди мене із сестрою запевняли, що вони нас чудово ростили, що всі проблеми від школи або ми в них винні через характер або мислення. Зараз розбираюсь в усьому - травм була незліченна кількість Тож дякую за таку можливість розібратись, чомусь саме ваші приклади і описи ситуацій, порівняно з іншими психологами, найбільш мені відкликаються
Многое еще зависит, от людей вокруг нас в детстве. Мать работала на 2-х работах, учитель в школе (2-3-й класс, точно уже не помню) написала, чтобы моя мать пришла в школу; мать написала записку, что не имеет возможности и предложила учительнице описать в записке, в чем причина. Учительница покачала головой и сказала: "Брошенный ребенок, пропащий". Это настолько на меня произвело впечатление, что я довольно долго думал над этим, матери об этом не сказал, чтобы не расстраивать. Когда я переходил в другую школу, эта учительница в характеристике написала, что я замкнутый, необщительный, без уважения отношусь пионерской организации и отсутствует должное воспитание со стороны матери.
Спорт теж може бути коупінг механізмом, який не дуже здоровий. Коли будь-які емоції не приймаються, а відразу йде силова нагрузка на тіло😂 Це трохи токсична позитивність, приймати тільки коупінг механізми, які сприймаються соціумом добре.
@Yurii_Omelchenko У меня не было возможности не работать, и мне приходилось отлучатся, (находилась рядом), но ребенок до года просыпался без меня в комнате, очень эмоционально реагировал,плакал пугался.Сейчас вижу у сына излишнюю тревожность. Как исправить положение?
💚 Курс "Звільнення від Внутрішнього критика" psydesign.org/krytyk
👉Інші курси psydesign.org/teple_serdce
⚠ Запис на діагностику psydesign.org/omelchenko_psychologist
Супер. Дякую.
Це безцінна інформація! Я дуже рада, що знайшла ваш канал
Дуже вам дякую за ваші відео! Я випадково натрапила на ваш канал тому що шукала інформацію яка б мені домомогла розібратися у моїх особистих проблемах. Їх у мене багато🙈 Ваш канал дуже мені допомагає з ними розібратися.
Дякую за відгук. Мені важливо чути, що мої відео допомагають.
Ваші відео - це дуже круто 🔥 люди мають розуміти цінність такого матеріалу , тому що він на основі доказових методів , а не «околонаучних». Я зараз в психотерапії і подивилась вже ваші 3 відео. Багато що відгукується з тим , що проходжу з психотерапевтом. І ваші відео як допінг і додаткове пояснення 😌навіть роблю по ним конспекти ) бо моя проблема інфантильність та надмірна емоційність (я вже знаю що це повʼязано з інфантильністю з ваших відео)
Тому дякую за дуже крутий і корисний укрїномовний контент❤️
Ваш відгук важливий
Згадала як відчуття суму і болю не покидало мене довго, доходило до того, що я їхала у маршрутці і відчувала дику провину що я всім пасажирам заважаю і дарма взагалі існую. Вже пройшло багато часу, ці відчуття давно пішли, але я хоча б розумію тепер їх природу. Батьки завжди мене із сестрою запевняли, що вони нас чудово ростили, що всі проблеми від школи або ми в них винні через характер або мислення. Зараз розбираюсь в усьому - травм була незліченна кількість
Тож дякую за таку можливість розібратись, чомусь саме ваші приклади і описи ситуацій, порівняно з іншими психологами, найбільш мені відкликаються
Дякую за відео!!
Дуже корисна, цінна інформація!!
Який же ви крутий! Професіонал.
Дякую!
⚠ Запис на діагностику psydesign.org/omelchenko_psychologist
Многое еще зависит, от людей вокруг нас в детстве. Мать работала на 2-х работах, учитель в школе (2-3-й класс, точно уже не помню) написала, чтобы моя мать пришла в школу; мать написала записку, что не имеет возможности и предложила учительнице описать в записке, в чем причина. Учительница покачала головой и сказала: "Брошенный ребенок, пропащий". Это настолько на меня произвело впечатление, что я довольно долго думал над этим, матери об этом не сказал, чтобы не расстраивать. Когда я переходил в другую школу, эта учительница в характеристике написала, что я замкнутый, необщительный, без уважения отношусь пионерской организации и отсутствует должное воспитание со стороны матери.
Дякую, що ділитеся. Відстуність теплого і постійного контакту з матір'ю буде залишати свій слід у психіці.
Дякую за стрім, все розклали по поличках. Цінно і цікаво. 👏👏👏
Спорт теж може бути коупінг механізмом, який не дуже здоровий. Коли будь-які емоції не приймаються, а відразу йде силова нагрузка на тіло😂 Це трохи токсична позитивність, приймати тільки коупінг механізми, які сприймаються соціумом добре.
Так через спорт, можна втікати від емоцій. Але спорт - принесе більше користі, аніж тістечко, сигарети, алкоголь
Чи є техніка "безпечне місце" на каналі?
Так, ось моє відео з технікою «безпечне місце»
ruclips.net/user/liveLWRy34HFqa4?si=yjBO60V-UsR3I4g9
@@Yurii_Omelchenko дякую 🙌
А що якщо в дитинстві тебе любили й досі люблять батьки, все було добре, але є оця незрозуміла тривожність?
Для прикладу. Мати не завжди могла бути поряд у віці 1 року, а дитина плакала і лякалася. Такий досвід міг сформувати тривожність. Це одна з версій.
@Yurii_Omelchenko
У меня не было возможности не работать, и мне приходилось отлучатся, (находилась рядом), но ребенок до года просыпался без меня в комнате, очень эмоционально реагировал,плакал пугался.Сейчас вижу у сына излишнюю тревожность. Как исправить положение?