Колись в мене був стоматит, мені здавалося що це найболючіше відчуття в житті, а потім я усвідомив, що мені більше ніколи ніколи не повернути довоєнні часи та мої 17 років і я зрозумів, що стоматит це херня.
Мені здається наче я дивився Джекі чана після школи не так давно. А виявляється я вже на війні. Я в 2010 часто думав про війну і думав про те а як тоді було і що робилося. Після чого ходив питав свідків тих подій, з того дня я зрозумів що росія не брати нам і я не вірив тим словам що казали проросійські політики, але всеодно сумніви були. Після 14 року сумніви зникали і я дорослішав а зі мною і моя ненависть до росіян. Вони вкрали моє життя яке я міг жити на повну
Кай, ти, безперечно, геній українського ютубу. Спочатку я цього не розумів, та коли подивився запис півторагодинного стріму, де ти пояснив суть своїх останніх двох відео, до мене дійшло, що твоя творчість дуже недооцінена. У своїх відео ти висвітлюєш дуже оригінальні і важливі ідеї, при цьому жодного разу не повторюючись. Твій контент набагато краще більшості україномовного ютубу, творці якого загалом виїжджають виключно на хейті. Створення відео на кшталт твоїх потребує набагато більше сил і часу. Бажаю тобі успіхів у майбутньому! Слава анархо-сіґма-аутизму!
Були хороші моменти в дитинстві, були й погані. В мене, напевно, туга за минулим повʼязана з відсутністю відповідальності. Тоді не треба було думати про платіжки за комуналку чи курс долара. Єдине що турбувало мене тоді - це ціна на баночку Коли з сухариками Флінт, і не більше
От про це якраз і йде мова. Багато хто тупо забули і забили на цей фактор. Для них це вийти з дому, купити шось в кіоску, як-шо є шось на кишені, або награтися у дворі. І тебе не трахає, шо мама повинна витратити ще грошей на пральний порошок, бо ти вимацькурив свою одежу до всратого вигляду. Назавтра буде інша, або таж сама, але вже випрана футболка і ніщо інше не трахає.
В якийсь момент очі змокрішали. Насправді я б навіть душу продав би (але й то нікому не потрібно :,) ) аби повернутися в раннє дитинство, школа, коли батків не було вдома, а мені на другий/третій урок, то посидіти за компом, дивлячись як сонце жовтим світлом проникає у вікно до кімнати, і це НЕЙМОВІРНЕ відчуття свободи, наче тобі весь світ належить! Бо ти ВДОМА тоді, коли зазвичай не маєш бути. А ігри з купами піску, коли хтось ремонти робив, бавилися модельками та будували дороги, тунелі в тому піску, а потім пісочними людьми приходили додому. Або приходили з піском в очах, бо через якусь фігню влаштовували піщані війни, роблячи "сніжки" та жбурляли не дивлячись куди. Або нори копали за залазили туди по шию. Або хтось у дворі поцупив батьківські гроші, накупив тамагочі та роздавав усім (нажаль, йому це не допомогло, відношення як до дивака це не втопило :( його звали Хасан, пухленький дивний але добрий хлоп... чомусь зараз прям зовсім розчулився). І багато чого іншого було. І сльози ллються від того, що в нашій молоді (наче дід кажу))) йобана яусня вкрала дитинство, оцей вайб що все хорошо, а за тебе батьки порішають. А скільки 12+ річної молоді яка пише розумніші речі за деяких 30+ мужиків (я 32 але все ще дитина, застрягша ментально і душевно в своїх 18...). Час дійсно прискорився, та схоже в геометричній прогресії продовжує. Страшне. Але краще не думати про деталі. Хай коні думають....(с) Є гарна, красива але не дуже приємна фраза: Не сумуй за тим що було. Радій що це БУЛО (трапилось)(с) погугліть кому цікаво самі. Найцінніше за час/життя лише пам'ять. Пам'ять в нас ніхто не зможе вкрасти. Якщо її ми лишимося (травма голови, тощо) то і життя вже не буде. Замість епілогу. Цінуйте себе, свій час, життя. Особливо батьків. Ніщо не вічне під місяцем, нажаль. Все тимчасове. Ці думки як бокал 50/50 наповнений, тільки ми вирішуємо він наполовину повний, або пустий. Розуміння швидкоплинності надає нам змогу цінувати сильніше те що ми маємо тут і зараз! А якщо постійна фрустрація та апатія з депресією - швидко до психолога, ментальне здоров'я не менш важливе за фізичне! Є безкоштовні центри від USAID (дяка і шана Американському народу!) погугліть, якщо не помиляюся усі вони мають потужну назву Project Hope. Кажу як той, хто забивав роками, а тепер "приїхав" і живу лише заради Сну та відпочинку. Вибачаюся за "многа букаф" (відсилка в нульові та сленги а ля "превед ведмед" та "мопед не мій я тільки об'яву розместив"))
Здається дуже нечесним, що хороші люди не можуть просто, ну, вселитися в тіло маленького кітика і провести кілька годин безтурботно. Просто смачненько їсти, спати в маленькому ліжку, бути любимим великими людьми. Зараз коли проблеми, або просто почуваєш себе сумно, навіть немає куди втекти і немає на кого їх перекинути. Ти просто маєш продовжувати робити сотню різних речей, і час ніколи не спиняється :( В дитинстві хоча б була мета дожити до літа, і там життя ставало стовідсотково хорошим, а зараз?..
Насправді, я б і не хотіла повернутися. Школа була справді тортурами (я маю на увазі, буквально, десяток років власними ногами ходити на восьмигодинну процедуру страждань, інакше тебе покарають ще більше, - це не може пройти безслідно). Проте хотілося б, не знаю, пережити це знову, але з люблячими батьками і адекватними однолітками, і цього разу зробити все як слід?
Дякую за те, що додали про психологічну допомогу. Гадаю, що нам усім би трохи попустило, аби ми не ігнорували здоров'я своєї голови, яке впливає на все тіло і життя в цілому.
Найговніше що я кажу багатьом які починають поринати в ностальгію - якщо не маєш ніякої можливості творити краще теперішнє то можна ностальгувати, але як є час і змога - твори нові спогади, поки ще не пізно
І до перегляду цього відео хотілося вийти у вікно, а тепер взагалі.. Я сумую за тими часами, коли була надія на щось хороше у житті. Мій син дивився Qtv, я купляла йому журнали з Губкою Бобом, кіндери з Тачками, а також ми встановлювали всі підряд ігри на наш ноут. Залишилося лише сіре життя без мрій.
@@valtron_legendary_defender дякую. Шкода, що в житті не маю знайомих чи друзів, кому можна було б сказати «пикинь Фрушанте повернувся до RHCP!»😅🙈 Усім поєб@ть🤦🏻♀️
@@BornToBeALoner дивні люди, що сказати😂хоч і не скажу що мені дуже зайшли останні релізи, але кілька треків годних звідти є)) ну і все-таки що може бути краще за класичний склад, хоч і Клінгоффер теж непогана кандидатура😅
@@BornToBeALoner це як зі Статік Ікс - добре що зараз це Едсел Доуп, але нічого краще за Вейна Статіка вже не буде, а я так і не встиг їх вживу почути в оригінальному складі, ех, шкода))
@@valtron_legendary_defender треба радіти, що гурт існує і гастролює🤗 ... інколи Іззі Стредлін так і не повертається у GN'R, але соло Слеша на концерті все ж таки влучає прямісінько у серденько
Memory unlocked: Теж малював прапори в зошиті, тупо 1 в 1. А взагалі, відео дуже відкликається. Ну і рівень реалізації просто зашкалює. Дуже тішусь, що колись натрапив на твій канал. З нетерпінням чекаю нових відосів
Тішить той факт, що відео не є звичайним відеорядом та те, що на відео треба дивитися глибше ніж на "гаварящую голаву". Те, як розтавлений відеоряд, ланцюг інформації, футажі, особливо треба звернути увагу на кадр, і що на задньому фоні. Приємно дивитися на такий пропрацьований контент. Дякую за відео!
Була якась гра, яку батя підписав як ,,Останній герой". Це була гра по типу Command & Conquer, але без будівництва, все що помню, це місія де нам дають 20 мінотаврів і ми маємо щось відбити, а наступна місія це невелика галявина з парою веж і в нас було пару "Героїв", якщо один з них (їх там 3 наче було) помирав, місія програвалась. Після того як я застяг на цій місіїї видалив гру, і по цей день не можу її знайти. Графіка була доволі гарна і реалістична (на рівні героїв меча і магії 6 напевно), але можливо це лище в спогадах така графіка. Ярлик гри був наче як щит з рогами(?) але це не точно. Допоможіть знайти що це, благаю.
Враховуючи ці деталі, можна припустити, що це могла бути одна з наступних ігор або щось подібне: Спадкоємці: Меч і Магія (Might and Magic: Heroes) Warlords Battlecry (серія ігор) SpellForce (серія ігор) Age of Mythology можеш ще на форумах запитати, на редіті тому ж
Авторе, ти все правильно кажеш. Я зараз пишу хроніку свого життя, згадую всі приколи з дитинства і т.д. То це були жахливі часи (а моє дитинство припало на 90-ті). хоча я трохи ховаюся за аскапізмом від тої страшної реальності, яку ми маємо зараз
дуже атмосферне відео, під кінець аж тільтанув. звісно, хочеться повернутись в час без війни, без обов'язків по життю, без запари шо треба купити поїсти, а потім і приготувати, бо завтра на роботі ти вмреш, і коли звісно, час плинув не так швидко, точніше не так помітно
я усвідомила що гіперконтроль моїх батьків відділив мене від величезного пласту досвіду який отримали мої однолітки. естетика мого дитинства це маленький плеєр з аудіокнигами(але я багато і читала, навчилась доволі рано, але аудіо були зручніше), ігри дісней чи барбі(улюблені ігри - зачарований замок і барбі і пегас), і ігри проволками, старими флакончиками та ручками. не тому що ляльок не було, а тому що коли граєшся флакончиками зовнішність ти придумуєш кожен раз самостійно. значно більше варіативності і значно більший простір для фантазій. я ніколи не гралась у дворі, а літо не любила, бо якщо не було школи - не було спілкування.
Величезна повага за те, що все це зібрав, поскладав, записав і розповів. Кожне відео - шмат мистецтва, який переглядатимуть і аналізуватимуть через багато років ще. Я майже впевнений у цьому. Принаймні мене воно все наштовхує на роздуми. Дякую!
Дуже заздрю людям, які з теплотою на душі згадують про те саме "безтурботне" дитинство Я свого дитинства майже не пам'ятаю, та й згадувати не дуже бажаю, а коли мозок щось раптово підкидає, то це замість ностальгії викликає тільки FOMO й приступ лютої крінжі Єдиний спогад, який відкарбувався на все життя, як рано в 9 років, умикаючи телевізор, першим каналом включився PG без паролю Дякую за відео! Краще було зараз
Ні в якому разі не знецінюю твою оригінальність, але ти мені чомусь нагадуєш Слідана свого часу, коли він знімав лютий угар і годноту та був найкращим в українському просторі. Нагадуєш не посилом або стилем, а якістю та оригінальністю. Ти виїзжаєш за рахунок своєї голови та годного матеріалу, який цікаво дивитися. Мало таких авторів як ти зараз в Україні, тому в жодному разі не кидай цю справу
Да ніфіга . 8 бітні консолі - це легенда назавжди . І хто застав у 90-х , той дуже щасливий . І ніфіга теперішні ігри не цікавіші за 8 бітні , інакше не було би жанру інді . Кола була не знаю чи краща . Але батончики були смачніші - це факт . Тому що зараз все замінюють , навіть кавові боби на якусь срань . От тому батончики були смачніші . Цигарки були не такі як зараз , не було тих кнопок зі смаками , але там був кращого сорту тютюн . А зараз підсовують туфту з паперу і хімії , мабуть щоб люди перейшли на вейп повністю . І марок цигарок було більше . І перша Сонька взяла початок у 1996 році . А це не п'ята Сонька , яка має менше ексклюзивів набагато . Тому і було краще тоді . Були топові ігри , багато жувачок . Чувак які зараз жувачки ???? Де фірма КЕНТ ? Все зкурвилось . Мабуть економлять папір , а сама гумка якого така противна . Нема навіть нормальних вкладишів і наклейок. Бо тоді був кращий час ніж зараз . Зараз тіки за екологію трясуться , щоб планета не згоріла . А в реалі виходить якась дикуха і люди тронуті .
Молодец ! Все правильно написал , мне очень понравился ваш комментарий , а особенно когда вы упомянули Денди , дауж ретро-игры это наше всё , я особенно всегда больше всего любил да и щас люблю 16-битные игры а именно самую клёвую приставку Сегу мега драйв ! Вотето вещь на все времена , сколько же приятного времени было за ней проведено , у меня щас на телефоне стоит эмулятор Сеги я закачал , так вот когда скучно , или свет отключают я с большим удовольствием поигрываю в Сежку и с ностальгирую , сколько веть клеевых игр было то , чего только стоят - Соник , человек паук , Робокоп , Стритс оф рейдж , черепашки ниндзя и много других можно перечислять ещё долго , так что я очень люблю 8-16 битные игры , эх как хотелось бы вернуться бы назад в 2000-е , ато щас уже давно ничего не радует , да и игры новые меня тоже не радуют и также и фильмы , щитаю что все самое лучшее уже было сделано в 90-2000-х , щас уже ничем не удивишь .
Питання у тому що це ностальгія за 00-и, а ти кажеш про 90-ті))) Ми грали у комп'ютерних клубах ще з 95 року, а перший мій онлайн через діал-ап з домашнього ПК був у 97 році у Quake😊 і тільки після півночі, тому що так було дешевше і телефонну лінію не займав😂 А про 8 та 16 бітні ігри, взагалі можна кіно знімати😂 обмін картриджами(тому що тоді ще пірати не добралися до них і придбати було не дуже не дешеве задоволення), ігри гуртом вдома і так далі))). А що до ностальгії, то із задоволенням іноді граю у старі ігри та проходжу, тому що багато старих ігор мають таких геймплей, механіки та саунди, яких і близько немає у сучасних іграх, тому що зараз дууууууже багато ігорів робиться для рубання бабла і випускається відвертий шлак, який містить сучасну графіку, непоганий левел дизайн, а в середині вона "пуста"... Тому казати про щось матеріальне і про політичні режими та порівнювати це, це не коректно як на мене. Наприклад якби зараз не було пс5, а щойно з'явилась NES, то усі б сказали ВАУ і офігівали)
@@IvanShiFT07 Можливо через малий вік автора ролику у 00-х у нього дещо менша ностальгія за ретрогеймінгом , або вона не така яскрава , як у дитини початку 90-х . Бо через 90-ті пройшло значно більше усіляких іграшок , яких навіть зараз вже немає . Тому що а кому з дітей до 12 років зараз сподобались би кепси , чи збирання фантиків чи наклейок з жувачок , саме тому ніхто з виробників у цій продукції тепер не зацікавлений , бо зараз більше цифрова ера , а не матеріальна . А матеріальне потребує затрат на виробництво і ресурсів . Цифровий контент більше часозатратний , але без використання великої кількості ресурсів , бо на цифру потрібно просто залізо і власний час і там більше грошй ніж у виробництві якогось непотребу з картону , паперу чи пластику , який і так вже навіть у океані лежить . Тому далі буде більше віртуального і менше фізично-реального ... А ера пластику скоро піде у минуле і лишиться у 80-90-х , як найкраща ера , яка була будь коли , але після 00-х буде спадати . Тільки Китай зараз на це кладе , але це не надовго гадаю і їх переламають з часом .
Вже дуже дуже давно шукаю гру,в яку лише одного разу грав,і запам'ятав лише один момент. Це був вестерн від першого,ти зайшов в місто,де тебе місцевий шериф попросив здати зброю,зайшов в салун,де працює знайома дівчина. Після катсцени з нею в кімнаті,туди вбігає власник салуну,герой тікає через вікно,а власник виходить на балкон,і кричить людям що добре заплатить за голову гг. Далі через пів поселення прориваєшся з боєм.
Подивився, навіть більше послухав (незважаючи на те, що не відволікався під час перегляду, але очі не сильно сприймали відеоряд, а просто підставляли кадри з дитинства, коли ми з пацанами спокійно з 8 ранку до 8 вечора бігали по місту, бавились палками, копали окопи (блет, навіть таке було у нас, я тоді ще найглибший викопав), часто уявляли, як грали в гру з поєднанням багато чого: і лефта друга, і черепашки ніндзя, і людина павук, і купа ще якихось штук, про які важко навіть згадати). Дідько, навіть на душі так дивно тепло та сумно водночас. Часів, коли найбільшою турботою для тебе було знайти найкращу палку, щоб хизуватися нею перед пацанами вже давно минув. Тоді будь-що давало безмежний спектр емоцій, давало відчуття якоїсь дивної сили, свободи. Хотів написати в коментах про те, що я такий молодець і навпаки пам'ятаю купу дат зі свого дитинства... спробував згадати - нічого не вийшло. Воно настільки по-дивному все в голові поєднано, наче якийсь дивно склеєний фільм, в якому трильярд сюжетних ліній, персонажів та декорацій. І як ж ми в дитинстві хотіли якомога швидше подорослішати.. А батьки казали нам, що воно нам не тре, та ми не слухали їх.. Каю, ти справді геній україн(ськ?)омовного ютубу. Тішусь, що відкрив для себе твій канал десь півтора року тому. Бажаю творчого натхнення, наснаги, досягнення цілей, здійснення мрій та нових звершень! З днем народження тебе, Іване!
Найкращі іграшки дитинства - це палка і листки. Палка могла перетворитись у що завгодно, від меча до крил. Листки - гроші, прикраси, пір'я, да що завгодно. Ще були калюжі- океани, річки, лава. Ми з викинутих коробок з пінопласту робили будинки, розфарбовували. Наносили каміння з палками і робили будиночки, машини, космічні шатли. Інженери ще ті. Палка від верби могла бути хвостом😂😂😂. Але ні, ми не були тим поколінням дітей, у яких не було нормальних іграшок. У нас було сотні крутих іграшок, навіть на радіокеруванні. Але у нас була крута ФАНТАЗІЯ. 😂
Я пам'ятаю гру про лего нінзяго Там тобі дають твого першого персонажа (не пам'ятаю кого) і ти ідеш на круглу арену. На тебе нападають різні вороги і час від часу з'являются боси (забув сказати що в тебе 3 життя) З кожного противника випадають такі беживі одиночні лего детальки За ці лего детальки та купляєш нових персонажів У кожного персонажа є свої здібності Я давно грав в цю гру, але я не можу зараз її знайти в гугл плей
Я почав слухати щось окрім рокєшника, десь на останніх курсах ВУЗу. І мене люто бісило усе окрім року. Були штуки, які мене не так і бісили, а були шо мені подобалися. Але, почав собі зізнаватися, що мені подобається ще якась музика, десь в одинадцятому класі
А ми до речі збирали битки, це зігнуті певним чином кришки від пачки цигарок. Навіть гра була, хто їх далі зашпульне, той і переміг. А ще грали на наліпки, треба було по стопу вдарити так, щоб якомога більше перевернулося горілиць. Бити човником ніби не можна, але там головне, щоб тебе просто не сплалили.
Після цього відео нарешті змогла знайти гру, що шукала 10 років!! Дякую Кай за відео. Воно справді було мені потрібне . На душі стало набагато легше. Також чуваки ставайте спонсорами Кая! Це того варте) (нє, ну ви бачили, які круті футболки і носки????)
Коли намагаєшся відтворити "ті самі" враження з дитинства, то ймовірно зіткнешся з проблемою, що воно на ділі не так, як у дитинстві. Річ у тім, що хоч як автентично ти не відтворив ту саму середу, але той самий контекст, той світ і того самого себе ти вже не відтвориш, бо ти вже безповоротно інша людина. Зі своїм досвідом, зі своїми клопотами, зі своїм сприйняттям, ці твої атрибути відрізняються від тих, які були тобі властиві раніше. І світ навколо тебе вже інший. До того ж перші враження на то й перші, тому неповторні. Тебе вже не налякають темні коридори Бреденбурзьської фортеці в Амнезії, бо ти розумієш, як працює комп'ютер, операційна система та відеогра, ти розумієш, що це лише модельки створені людьми, що всякі шкрябання та ревіння - то лише звукові файли, які розробники додали до загального ембієнту. Але з огляду на свій досвід у тебе є можливість відкрити для себе твір не наново, але по-новому. Тепер ти здатний оцінити труд автора із різних боків. Перечитуючи 1984 ти вже не просто читаєш "депресивну казочку", але співставляєш це з реаліями, в яких живеш. У Сталкері тебе захоплює художня складова та штучний інтелект, а в Облівіоні чи Сорс іграх вражають лицьові анімації, до яких геть не кожна сучасна ААА гра наблизиться. Я так зрідка роблю, але тут натисну 👍
Дуже сподобалося відео! Ностальгія - це неймовірне відчуття, яке повертає нас у найкращі моменти минулого. Ваше відео змусило мене згадати ті часи, коли все було простіше і безтурботніше. Дякую за те, що нагадали про важливість цінувати минуле. Продовжуйте робити такі чудові відео!
Бляха, так і не дозбирав ні одну із колекцій. Бо журнали зажди росли в ціні від випуску до випуску та наставала мить, коли батьки казали, - "все харе. Занадто дорого, немає таких грошей". Найбільше, що вдалось зібрати, це певно випуску невгамовних діток та картки по людині павуку. Ще була шалена колекція наклейок покемонів, в садку збирав. Але альбом з ними десь безслідно промахався. Дуже шкода. Там була гігантська колекція і рідкісні наліпки. Відносно недавно була шалена думка, купити колекціонерів на олх шахи по гарі потеру, але всьому свій час і я зрозумів, що віддавати свої мані за це вже не хочеться. Ех...ностальгія шалена річь. Йду дістану свої зажигаї, добермани та перший випуск К9...
Це просто ВАУ. Неймовірне відео, затишне та тепле, на мій подив. Без перебільшення, одне з найкращих відео, яке бачив. Хоч мені і не надто багато, не застав 90 та й 2000 також, притомний вік пам'ятаю тільки з 2012-2014, але все, комп'ютерні ігри, картки, касети та кабельний телебачення також є частиною мого дитинства. Відео немов посилає в дитинство, настільки ідеально описує ностальгію та це відчуття. Автор, Ви неймовірний! Велике дякую за відео
Чесно, я не хочу в ті часи, я тоді останній хуй без солі доїдав. Точніше в нас на обід часто була просто запарена мівіна, бо на це тільки гроші були. В 00х я залипав ще в чорнобілий тєлік в якому канали ти сам не перемкнеш. Потім батьки поміняли його на берізку. Так шо я не пульт клацав я і був тим пультом. Але от що скажу що саме завдяки фільмам я є той який я є. А в бабусі так взагалі тєлемастєр забрав тєлік і не робив його 4 роки, тому кожне літо я слухав радіо шансон. В 2005 році купили норм тєлік на той час, нам самсунг а бабушкі LG. От тоді діло пішло. Та й тоді вже якось трохи легше жити стало, але школа мене бісила. В мене був лише один друг з яким ми тягали машинки і паркурили або грали на сегі. Але це той час який я не хочу повертати, того мене минулого більше не існує. Він помер в 14 році
Коротше фразою про спизджиний телефон всю думку про романтичну ностальгію розвалив! Про втрату кольору у дорослому віці, не зовсім погоджуюся. Дивлячись хто і чим займається. Я дуже часто у звукорежисурі маю справу з казками, і звукове оформлення різних епізодів, може часом на кілька хвилин повернути мене у дитинство, і разом з тим, дає мені можливість глянути саме дитячими очима на ту чи іншу ситуацію. Наразі я взяв все найкраще з того часу, і дивлюся у перід, освоюючи нові технології, поможливості тримаючи руку на пульсі часу, але лишаючись вірним своїм смакам, поєднуючи їх із сучасними віяннями. Теж саме можна сказати і про фото та відео. Замість того, аби проперджувати диван думками про траву, яка раніше штирила краще, ностальгодрочери, хай краще принесуть все своє найкраще у сьогоднішній час і втілять у чомусь із вище згаданому. Хоча, ні, не завжди треба сюди тягнути все, бо де-хто із сєвєрян вже намагається нести руzzzzzzzzzкій мір, вважаючи для себе саме цю всратість найкращим. Тому треба встановлювати на це якийсь лімітер. Згодний, побут багато чого вбиває, але за однієї умови, як-що ти сам це дозволеш. Доречі з відціля і руzzzzzzzzzкій мір також може народитися, із такої забичиності. Сіменс а70, мій перший мобільник. Проста штука, працює читко по гарантійному строку, а далі загинається. Чимало теплих спогадів пов'язано з ним, але розумію, і тоді розумів, шо багато з такого фончика не візмеш, та і потрібен він мені був, чисто для подзвонити. Доречі, мене часом смішать репліки, типу: Я в дєтстве нє любіл юлію савічеву і децела, но черт побери, как же мне тогда било хорошо, несмотря на іх присутствіє в каждом утюгє! Трохи попахує лицемірством і невпевниностю в собі. Мені, як не подобалася савічєва, так і неподобається зараз, і ніяких позитивних емоцій пов'язаних з підлітковим періодом її музло не викликає. Просто став тверезо оцінювати, чи дійсно прикольно тоді було це зроблено з точки зору оранжування і постановки, чи ні. Звичайно, позитив я під її пісні відчував, але не від музики, а від танцю з дівчиною, коли похріну, шо там грає із колонок на дискочах. Про совкодрочерів, апсолютно згодний. Але це не тільки про совкодрочерів, а й про дев'яностиків, а до совкодрочерів були царичі, або царичарчинки. Ну,, це вже мої вигадані слова. Ці люди, які ще можливо досі живі, тугою великою тужять за царськими часами, лаючи радянський, а тимпаче сучасний період. Про наклейки. Одного разу, бачив у знайомих котушичний, або як кажуть, бобінний мафон, на якому живого місця від наклейок не було! Все було заліплено! Невистачало тільки на самі котушки їх начіпляти. Хоча, пізніше на касети таки ліпили, і не тільки на аудіо. Пізніше це трохи зачепило коробки для дисків. Чи ностальгую я зараз за дитинством? Трошки, атже зараз я можу і вмію робити те, що тоді мені і на думку не спадало, мовчу вже про сни про сьогоднішні технології. Сказав би хто навіть на початку нулевих, що я буду мати комп і гратися на ньому зі звуком, працюючи на інтернет-радіо, я би сказав: скільки цигарок з наркотою ти вдув? Або: Сскільки солей ти нанюхався? Не гони пургу! Тут добрева для огорода часом ні за хер купити! Всім тверезої думки про минуле і впевниного погляду у завтра! Слава Україні, ЗСУ Слава! З Богом! Красива фраза підсумувала все відео. Краще жити було зараз!
Це відео було в рекомендованих, подивилася і підписалася Великі брава для автора відео Я впевнена, що незабаром канал матиме значно більше підписників Автор - геній
А у нас, люди, які слухали музику з динаміків, вважалися бидлом. Один мій кєнт з іншої школи включив якесь музло, коли ми йшли по центру міста. Так я йому сказав, щоб він виключив, бо мені соромно з ним іти. Кажуть, він на мене дуже образився.
8:45 у дитинстві з другом буквально створювали стратегічну гру за лекалами третіх героїв, малюючи символи на піску, і домовляючись один з одним за правила
Пам'ятаю як раніше і паличка з примотаною ниткою була лялькою, і віник - конем, і проміжок в дверях до так званої літньої кухні в дворі (або стіна) - воротами
Приємне спокійне відео . Мені згадалися літні канікули в бабусі та дідуся. Коли ми з сестрою дивилися QTV гралися з друзями і збирали журнали та картки. Дякую Кай.
Ми з братом дивилися на відіку фільми. Там було кіно де люди бігли по кукурузяному полі. І вибігли туди де не було качанів. А потім крпним планом з гори на цьому полі було висічено англійською стріляйте сюди і стрілочка. І це виявляється те місце куди вони вибігли прямо під стрілочку. І потім їх почали розстрілювати чи то прибульці чи то люди на вертольотах. Не пам'ятаю мені років 5 було. Хто знає як той фільм зветься?
в мене дитинство асоціюється більше з відчуттям безпорадності, ніж з щастям)) тому за ним майже не ностальгую. чим старша, тим краще і впевненіше себе почуваю. так, викликів більше, але ж стосунки з собою на першому місці, тож дійсно найкраще було зараз
гра була 3д формату, там було щось про прінцесу і ми повині її врятувати. я пям'ятаю один ріве ми повині проходити його постелсу а якщо ні то йшов дощ з стіл ( це було под відкритом небом) , ми були рицарем і в нас був меч
В мене колись на старій нокіа була збірка з 300+ ігор. Я напевно навіть всі не перегравав, тому в якийсь момент повидаляв ті, що не запускались/запускались криво або які мені не сподобались, і їх лишилось 30. Після другої чистки їх лишилось 8, вони досі є уже на моєму компі. І прийшов час, коли я захотів скачати знов ті самі ігри і пограти в емуляторі Деякі я пам'ятав, багато тих, які я грав на телефонах однокласників/друзів, познаходив їх. Але є одна гра (насправді не одна, але цю хочу найбільше знайти), яку я досі не зміг знайти: це покрокова стратегія, щось наче пов'язане з козаками, де тобі треба атакувати армію ворога (наче розбійників чи шось таке) на полі, яке розмічене клітинками. Серед зброї, яку я пам'ятаю, був точно ржавий топор (7 очків урону) і карабін (на більш пізніх рівнях). Був лікар, який міг за хід лікувати козаків (чи хто вони там були), але начебто це були саме козаки на конях. Якшо пам'ятаєте назву - напишіть пж.
Щодо "піратства" в дворі. По законодавству, якщо ти маєш диск з грою, музикою фільмом чи ще з чимось (а може і не диск) і даєш його другу, то це абсолютно легально і не піратство. Порушення авторських прав починається там, де ти надаєш доступ до ліцензованого доступу за гроші, чи безкоштовно, але масово (що з фізичними носіями неможливо).
шукаю гру яку грала в дитинстві, якщо коротко то ви привид якому треба вигнати людей зі свого будинку, там треба було всилятись в різні предмети і лякати людей
- Патріку, що ти тут робиш?
- Копаю_сь в своїх спогадах
Я прочитав тими самими голосами.
Це яка серія?
@@claytonliberator і гадки не маю, але голоси вже ніби по команді спрацьовують.
Дуже охуєнний відос! Я теж давно виношую ідею відео про ностальгію і цей відос сказав майже все що я планував, тільки краще
Здоров
Колись в мене був стоматит, мені здавалося що це найболючіше відчуття в житті, а потім я усвідомив, що мені більше ніколи ніколи не повернути довоєнні часи та мої 17 років і я зрозумів, що стоматит це херня.
я стоматит помідорами вилікував
Мені здається наче я дивився Джекі чана після школи не так давно. А виявляється я вже на війні. Я в 2010 часто думав про війну і думав про те а як тоді було і що робилося. Після чого ходив питав свідків тих подій, з того дня я зрозумів що росія не брати нам і я не вірив тим словам що казали проросійські політики, але всеодно сумніви були. Після 14 року сумніви зникали і я дорослішав а зі мною і моя ненависть до росіян. Вони вкрали моє життя яке я міг жити на повну
Кай, ти, безперечно, геній українського ютубу. Спочатку я цього не розумів, та коли подивився запис півторагодинного стріму, де ти пояснив суть своїх останніх двох відео, до мене дійшло, що твоя творчість дуже недооцінена. У своїх відео ти висвітлюєш дуже оригінальні і важливі ідеї, при цьому жодного разу не повторюючись. Твій контент набагато краще більшості україномовного ютубу, творці якого загалом виїжджають виключно на хейті. Створення відео на кшталт твоїх потребує набагато більше сил і часу. Бажаю тобі успіхів у майбутньому! Слава анархо-сіґма-аутизму!
+15грн,
Або якщо цей жарт не смішний, є інший:
Кай з іншого акку 🤣😂🤣😅😁😂🤣😅😆
Були хороші моменти в дитинстві, були й погані. В мене, напевно, туга за минулим повʼязана з відсутністю відповідальності. Тоді не треба було думати про платіжки за комуналку чи курс долара. Єдине що турбувало мене тоді - це ціна на баночку Коли з сухариками Флінт, і не більше
У яблучко
От про це якраз і йде мова. Багато хто тупо забули і забили на цей фактор. Для них це вийти з дому, купити шось в кіоску, як-шо є шось на кишені, або награтися у дворі. І тебе не трахає, шо мама повинна витратити ще грошей на пральний порошок, бо ти вимацькурив свою одежу до всратого вигляду. Назавтра буде інша, або таж сама, але вже випрана футболка і ніщо інше не трахає.
У меня всё тоже самое , только мне щас уже 32 и я по прежнему не думаю про платёжки за коммуналку и курс долара
В якийсь момент очі змокрішали. Насправді я б навіть душу продав би (але й то нікому не потрібно :,) ) аби повернутися в раннє дитинство, школа, коли батків не було вдома, а мені на другий/третій урок, то посидіти за компом, дивлячись як сонце жовтим світлом проникає у вікно до кімнати, і це НЕЙМОВІРНЕ відчуття свободи, наче тобі весь світ належить! Бо ти ВДОМА тоді, коли зазвичай не маєш бути. А ігри з купами піску, коли хтось ремонти робив, бавилися модельками та будували дороги, тунелі в тому піску, а потім пісочними людьми приходили додому. Або приходили з піском в очах, бо через якусь фігню влаштовували піщані війни, роблячи "сніжки" та жбурляли не дивлячись куди. Або нори копали за залазили туди по шию. Або хтось у дворі поцупив батьківські гроші, накупив тамагочі та роздавав усім (нажаль, йому це не допомогло, відношення як до дивака це не втопило :( його звали Хасан, пухленький дивний але добрий хлоп... чомусь зараз прям зовсім розчулився). І багато чого іншого було. І сльози ллються від того, що в нашій молоді (наче дід кажу))) йобана яусня вкрала дитинство, оцей вайб що все хорошо, а за тебе батьки порішають. А скільки 12+ річної молоді яка пише розумніші речі за деяких 30+ мужиків (я 32 але все ще дитина, застрягша ментально і душевно в своїх 18...). Час дійсно прискорився, та схоже в геометричній прогресії продовжує. Страшне. Але краще не думати про деталі. Хай коні думають....(с)
Є гарна, красива але не дуже приємна фраза:
Не сумуй за тим що було. Радій що це БУЛО (трапилось)(с) погугліть кому цікаво самі.
Найцінніше за час/життя лише пам'ять. Пам'ять в нас ніхто не зможе вкрасти. Якщо її ми лишимося (травма голови, тощо) то і життя вже не буде.
Замість епілогу.
Цінуйте себе, свій час, життя. Особливо батьків. Ніщо не вічне під місяцем, нажаль. Все тимчасове. Ці думки як бокал 50/50 наповнений, тільки ми вирішуємо він наполовину повний, або пустий. Розуміння швидкоплинності надає нам змогу цінувати сильніше те що ми маємо тут і зараз! А якщо постійна фрустрація та апатія з депресією - швидко до психолога, ментальне здоров'я не менш важливе за фізичне! Є безкоштовні центри від USAID (дяка і шана Американському народу!) погугліть, якщо не помиляюся усі вони мають потужну назву Project Hope. Кажу як той, хто забивав роками, а тепер "приїхав" і живу лише заради Сну та відпочинку. Вибачаюся за "многа букаф" (відсилка в нульові та сленги а ля "превед ведмед" та "мопед не мій я тільки об'яву розместив"))
шикарний комент, розблокували багато спогадів
Здається дуже нечесним, що хороші люди не можуть просто, ну, вселитися в тіло маленького кітика і провести кілька годин безтурботно. Просто смачненько їсти, спати в маленькому ліжку, бути любимим великими людьми.
Зараз коли проблеми, або просто почуваєш себе сумно, навіть немає куди втекти і немає на кого їх перекинути. Ти просто маєш продовжувати робити сотню різних речей, і час ніколи не спиняється :(
В дитинстві хоча б була мета дожити до літа, і там життя ставало стовідсотково хорошим, а зараз?..
Насправді, я б і не хотіла повернутися. Школа була справді тортурами (я маю на увазі, буквально, десяток років власними ногами ходити на восьмигодинну процедуру страждань, інакше тебе покарають ще більше, - це не може пройти безслідно).
Проте хотілося б, не знаю, пережити це знову, але з люблячими батьками і адекватними однолітками, і цього разу зробити все як слід?
Ностальгія в око впала.
Дякую за те, що додали про психологічну допомогу.
Гадаю, що нам усім би трохи попустило, аби ми не ігнорували здоров'я своєї голови, яке впливає на все тіло і життя в цілому.
Найговніше що я кажу багатьом які починають поринати в ностальгію - якщо не маєш ніякої можливості творити краще теперішнє то можна ностальгувати, але як є час і змога - твори нові спогади, поки ще не пізно
І до перегляду цього відео хотілося вийти у вікно, а тепер взагалі.. Я сумую за тими часами, коли була надія на щось хороше у житті. Мій син дивився Qtv, я купляла йому журнали з Губкою Бобом, кіндери з Тачками, а також ми встановлювали всі підряд ігри на наш ноут. Залишилося лише сіре життя без мрій.
у вас крутий музичний смак) зайшов у ваш профіль випадково)
@@valtron_legendary_defender дякую. Шкода, що в житті не маю знайомих чи друзів, кому можна було б сказати «пикинь Фрушанте повернувся до RHCP!»😅🙈 Усім поєб@ть🤦🏻♀️
@@BornToBeALoner дивні люди, що сказати😂хоч і не скажу що мені дуже зайшли останні релізи, але кілька треків годних звідти є)) ну і все-таки що може бути краще за класичний склад, хоч і Клінгоффер теж непогана кандидатура😅
@@BornToBeALoner це як зі Статік Ікс - добре що зараз це Едсел Доуп, але нічого краще за Вейна Статіка вже не буде, а я так і не встиг їх вживу почути в оригінальному складі, ех, шкода))
@@valtron_legendary_defender треба радіти, що гурт існує і гастролює🤗
... інколи Іззі Стредлін так і не повертається у GN'R, але соло Слеша на концерті все ж таки влучає прямісінько у серденько
Memory unlocked: Теж малював прапори в зошиті, тупо 1 в 1.
А взагалі, відео дуже відкликається. Ну і рівень реалізації просто зашкалює. Дуже тішусь, що колись натрапив на твій канал. З нетерпінням чекаю нових відосів
При перегляді відео виникла ностальгічна асоціація зі старими відко слідана
Це офігено!
Мені дуже шкода що такий контент не набирає багато переглядів
Але продовжуй!
Тішить той факт, що відео не є звичайним відеорядом та те, що на відео треба дивитися глибше ніж на "гаварящую голаву". Те, як розтавлений відеоряд, ланцюг інформації, футажі, особливо треба звернути увагу на кадр, і що на задньому фоні. Приємно дивитися на такий пропрацьований контент. Дякую за відео!
Кайчік у черговий раз доказав свою професійність в своїй сфері подачі інформації, найкращий
Це геніально,дивлюсь третій раз,ти просив включити тобі рекламу в мами😂 дякую повернулась в дитинство
Була якась гра, яку батя підписав як ,,Останній герой". Це була гра по типу Command & Conquer, але без будівництва, все що помню, це місія де нам дають 20 мінотаврів і ми маємо щось відбити, а наступна місія це невелика галявина з парою веж і в нас було пару "Героїв", якщо один з них (їх там 3 наче було) помирав, місія програвалась. Після того як я застяг на цій місіїї видалив гру, і по цей день не можу її знайти. Графіка була доволі гарна і реалістична (на рівні героїв меча і магії 6 напевно), але можливо це лище в спогадах така графіка. Ярлик гри був наче як щит з рогами(?) але це не точно. Допоможіть знайти що це, благаю.
Вибачте, не знаю такої гри, але можливо мій коментар підніме ваш запит угору 😌
Враховуючи ці деталі, можна припустити, що це могла бути одна з наступних ігор або щось подібне:
Спадкоємці: Меч і Магія (Might and Magic: Heroes)
Warlords Battlecry (серія ігор)
SpellForce (серія ігор)
Age of Mythology
можеш ще на форумах запитати, на редіті тому ж
Авторе, ти все правильно кажеш. Я зараз пишу хроніку свого життя, згадую всі приколи з дитинства і т.д. То це були жахливі часи (а моє дитинство припало на 90-ті). хоча я трохи ховаюся за аскапізмом від тої страшної реальності, яку ми маємо зараз
дуже атмосферне відео, під кінець аж тільтанув. звісно, хочеться повернутись в час без війни, без обов'язків по життю, без запари шо треба купити поїсти, а потім і приготувати, бо завтра на роботі ти вмреш, і коли звісно, час плинув не так швидко, точніше не так помітно
я усвідомила що гіперконтроль моїх батьків відділив мене від величезного пласту досвіду який отримали мої однолітки.
естетика мого дитинства це маленький плеєр з аудіокнигами(але я багато і читала, навчилась доволі рано, але аудіо були зручніше), ігри дісней чи барбі(улюблені ігри - зачарований замок і барбі і пегас), і ігри проволками, старими флакончиками та ручками. не тому що ляльок не було, а тому що коли граєшся флакончиками зовнішність ти придумуєш кожен раз самостійно. значно більше варіативності і значно більший простір для фантазій.
я ніколи не гралась у дворі, а літо не любила, бо якщо не було школи - не було спілкування.
Величезна повага за те, що все це зібрав, поскладав, записав і розповів.
Кожне відео - шмат мистецтва, який переглядатимуть і аналізуватимуть через багато років ще. Я майже впевнений у цьому. Принаймні мене воно все наштовхує на роздуми.
Дякую!
Відео заставило мене відчувати себе старим...
Вже ностальгують по дитинству люди в дитинстві яких були телефони...
Дуже заздрю людям, які з теплотою на душі згадують про те саме "безтурботне" дитинство
Я свого дитинства майже не пам'ятаю, та й згадувати не дуже бажаю, а коли мозок щось раптово підкидає, то це замість ностальгії викликає тільки FOMO й приступ лютої крінжі
Єдиний спогад, який відкарбувався на все життя, як рано в 9 років, умикаючи телевізор, першим каналом включився PG без паролю
Дякую за відео!
Краще було зараз
Скільки тобі років якщо не секрет?
Бо у моєму дитинстві ніхто ні про які PG навіть не чув 😅
@@Death_bot666 далеко за 20
@@hikkafromua ,дитинство хочуть з теплотою згадувати лише ті,хто могли там безтурботно принижувати інших без наслідків
Ну ти і пєнсіонєр. Навіть пєнсіонр в душі дитина.
що таке PG?
Я люблю Кая, і шо ви мені зробите?
туда сюда... ах ах~
хоч і не жила в ті часи, але відчула цю атмосферу
дякую за відео
Ні в якому разі не знецінюю твою оригінальність, але ти мені чомусь нагадуєш Слідана свого часу, коли він знімав лютий угар і годноту та був найкращим в українському просторі. Нагадуєш не посилом або стилем, а якістю та оригінальністю. Ти виїзжаєш за рахунок своєї голови та годного матеріалу, який цікаво дивитися. Мало таких авторів як ти зараз в Україні, тому в жодному разі не кидай цю справу
Да ніфіга . 8 бітні консолі - це легенда назавжди . І хто застав у 90-х , той дуже щасливий . І ніфіга теперішні ігри не цікавіші за 8 бітні , інакше не було би жанру інді . Кола була не знаю чи краща . Але батончики були смачніші - це факт . Тому що зараз все замінюють , навіть кавові боби на якусь срань . От тому батончики були смачніші . Цигарки були не такі як зараз , не було тих кнопок зі смаками , але там був кращого сорту тютюн . А зараз підсовують туфту з паперу і хімії , мабуть щоб люди перейшли на вейп повністю . І марок цигарок було більше . І перша Сонька взяла початок у 1996 році . А це не п'ята Сонька , яка має менше ексклюзивів набагато . Тому і було краще тоді . Були топові ігри , багато жувачок . Чувак які зараз жувачки ???? Де фірма КЕНТ ? Все зкурвилось . Мабуть економлять папір , а сама гумка якого така противна . Нема навіть нормальних вкладишів і наклейок. Бо тоді був кращий час ніж зараз . Зараз тіки за екологію трясуться , щоб планета не згоріла . А в реалі виходить якась дикуха і люди тронуті .
Молодец ! Все правильно написал , мне очень понравился ваш комментарий , а особенно когда вы упомянули Денди , дауж ретро-игры это наше всё , я особенно всегда больше всего любил да и щас люблю 16-битные игры а именно самую клёвую приставку Сегу мега драйв ! Вотето вещь на все времена , сколько же приятного времени было за ней проведено , у меня щас на телефоне стоит эмулятор Сеги я закачал , так вот когда скучно , или свет отключают я с большим удовольствием поигрываю в Сежку и с ностальгирую , сколько веть клеевых игр было то , чего только стоят - Соник , человек паук , Робокоп , Стритс оф рейдж , черепашки ниндзя и много других можно перечислять ещё долго , так что я очень люблю 8-16 битные игры , эх как хотелось бы вернуться бы назад в 2000-е , ато щас уже давно ничего не радует , да и игры новые меня тоже не радуют и также и фильмы , щитаю что все самое лучшее уже было сделано в 90-2000-х , щас уже ничем не удивишь .
Питання у тому що це ностальгія за 00-и, а ти кажеш про 90-ті)))
Ми грали у комп'ютерних клубах ще з 95 року, а перший мій онлайн через діал-ап з домашнього ПК був у 97 році у Quake😊 і тільки після півночі, тому що так було дешевше і телефонну лінію не займав😂
А про 8 та 16 бітні ігри, взагалі можна кіно знімати😂 обмін картриджами(тому що тоді ще пірати не добралися до них і придбати було не дуже не дешеве задоволення), ігри гуртом вдома і так далі))). А що до ностальгії, то із задоволенням іноді граю у старі ігри та проходжу, тому що багато старих ігор мають таких геймплей, механіки та саунди, яких і близько немає у сучасних іграх, тому що зараз дууууууже багато ігорів робиться для рубання бабла і випускається відвертий шлак, який містить сучасну графіку, непоганий левел дизайн, а в середині вона "пуста"...
Тому казати про щось матеріальне і про політичні режими та порівнювати це, це не коректно як на мене.
Наприклад якби зараз не було пс5, а щойно з'явилась NES, то усі б сказали ВАУ і офігівали)
@@IvanShiFT07 Можливо через малий вік автора ролику у 00-х у нього дещо менша ностальгія за ретрогеймінгом , або вона не така яскрава , як у дитини початку 90-х . Бо через 90-ті пройшло значно більше усіляких іграшок , яких навіть зараз вже немає . Тому що а кому з дітей до 12 років зараз сподобались би кепси , чи збирання фантиків чи наклейок з жувачок , саме тому ніхто з виробників у цій продукції тепер не зацікавлений , бо зараз більше цифрова ера , а не матеріальна . А матеріальне потребує затрат на виробництво і ресурсів . Цифровий контент більше часозатратний , але без використання великої кількості ресурсів , бо на цифру потрібно просто залізо і власний час і там більше грошй ніж у виробництві якогось непотребу з картону , паперу чи пластику , який і так вже навіть у океані лежить . Тому далі буде більше віртуального і менше фізично-реального ...
А ера пластику скоро піде у минуле і лишиться у 80-90-х , як найкраща ера , яка була будь коли , але після 00-х буде спадати . Тільки Китай зараз на це кладе , але це не надовго гадаю і їх переламають з часом .
Дуже приємно зустріти такий якісний контент на просторах українського ютубу
7:25 в мене касета зі смішні голі. мені її вмикали, поки я "ще нічого не розумів", а потім заборонили🥲
Бить шаманам каральом, всєшаманам каральом,
Єслі путь твой сільооон бить шаманам каральом ☺️
Продовжуй знімати такі круті та якісні відоси! Видно, скільки сил та часу вкладено в це відео, ти молодець!
на моменті реклами мерчу я очікував номер, на який треба скинути СМС з певним кодом
"Я не плачу, просто ностальгія в очі потрапила"
перше відео за 2 роки яке не новини таке що прям цікаво дивитись до кінця, красава!
Ви грали в войнушки а ми з пацанами робили бліндажі і рили нори і робили кастєти і ножі з олова, ну і грузіки на рибалку. А ще грали в пєкаря
@@mod-9456 а кого били кастєтами❓
Пєкарь аааай легенда
В пєкаря? Пєкали один одного?
ТЕРМІНОВО ПОТРІБЕН ВІДОС ПРО ДРАКУЛУ
t.me/kai_youtube - в тг залив
Вже дуже дуже давно шукаю гру,в яку лише одного разу грав,і запам'ятав лише один момент. Це був вестерн від першого,ти зайшов в місто,де тебе місцевий шериф попросив здати зброю,зайшов в салун,де працює знайома дівчина. Після катсцени з нею в кімнаті,туди вбігає власник салуну,герой тікає через вікно,а власник виходить на балкон,і кричить людям що добре заплатить за голову гг. Далі через пів поселення прориваєшся з боєм.
Чуваче ти геній думки, без рофлів. Висновок дуже сподобався, абсолютно згоден з тобою )
Хочеться, щоб такий контент більше рекомендувався ютубом )
Сподобався ще фрагмент про Естетики, хз чи плануєш, але цікаво було б окремий відос на цю тему подивитись.
Відео в дитинство вернуло, це дуже супер ❤
Дуже сильний контент. Праця пророблена неймовірна. Це рівень. Успіхів і най прибуде сила.
Я нажаль не вмію висловлювати свої думки, але залишаю тут це повідомлення за для статистики ютуба
Подивився, навіть більше послухав (незважаючи на те, що не відволікався під час перегляду, але очі не сильно сприймали відеоряд, а просто підставляли кадри з дитинства, коли ми з пацанами спокійно з 8 ранку до 8 вечора бігали по місту, бавились палками, копали окопи (блет, навіть таке було у нас, я тоді ще найглибший викопав), часто уявляли, як грали в гру з поєднанням багато чого: і лефта друга, і черепашки ніндзя, і людина павук, і купа ще якихось штук, про які важко навіть згадати). Дідько, навіть на душі так дивно тепло та сумно водночас. Часів, коли найбільшою турботою для тебе було знайти найкращу палку, щоб хизуватися нею перед пацанами вже давно минув. Тоді будь-що давало безмежний спектр емоцій, давало відчуття якоїсь дивної сили, свободи.
Хотів написати в коментах про те, що я такий молодець і навпаки пам'ятаю купу дат зі свого дитинства... спробував згадати - нічого не вийшло. Воно настільки по-дивному все в голові поєднано, наче якийсь дивно склеєний фільм, в якому трильярд сюжетних ліній, персонажів та декорацій. І як ж ми в дитинстві хотіли якомога швидше подорослішати.. А батьки казали нам, що воно нам не тре, та ми не слухали їх..
Каю, ти справді геній україн(ськ?)омовного ютубу. Тішусь, що відкрив для себе твій канал десь півтора року тому. Бажаю творчого натхнення, наснаги, досягнення цілей, здійснення мрій та нових звершень! З днем народження тебе, Іване!
На канікулах я запам’ятовувала напам’ять телепрограми основних телеканалів які в нас були
Игра - Beach Head 2000. Це про бункер на пляжі та хвилі ворогів.
я майже повністю забув своє життя до 2022, але добре пам'ятаю своє дуже давнє дитинство
Найкращі іграшки дитинства - це палка і листки. Палка могла перетворитись у що завгодно, від меча до крил. Листки - гроші, прикраси, пір'я, да що завгодно.
Ще були калюжі- океани, річки, лава.
Ми з викинутих коробок з пінопласту робили будинки, розфарбовували. Наносили каміння з палками і робили будиночки, машини, космічні шатли. Інженери ще ті.
Палка від верби могла бути хвостом😂😂😂.
Але ні, ми не були тим поколінням дітей, у яких не було нормальних іграшок. У нас було сотні крутих іграшок, навіть на радіокеруванні. Але у нас була крута ФАНТАЗІЯ. 😂
Я пам'ятаю гру про лего нінзяго
Там тобі дають твого першого персонажа (не пам'ятаю кого) і ти ідеш на круглу арену.
На тебе нападають різні вороги і час від часу з'являются боси (забув сказати що в тебе 3 життя)
З кожного противника випадають такі беживі одиночні лего детальки
За ці лего детальки та купляєш нових персонажів
У кожного персонажа є свої здібності
Я давно грав в цю гру, але я не можу зараз її знайти в гугл плей
Я почав слухати щось окрім рокєшника, десь на останніх курсах ВУЗу. І мене люто бісило усе окрім року. Були штуки, які мене не так і бісили, а були шо мені подобалися. Але, почав собі зізнаватися, що мені подобається ще якась музика, десь в одинадцятому класі
на чужині цей "діагноз" відчувається в рази сильніше
Зіскуфився
Файний відос. Гарна робота. Вдячність за контент. Однозначно оглядоша 👍
А ми до речі збирали битки, це зігнуті певним чином кришки від пачки цигарок. Навіть гра була, хто їх далі зашпульне, той і переміг.
А ще грали на наліпки, треба було по стопу вдарити так, щоб якомога більше перевернулося горілиць. Бити човником ніби не можна, але там головне, щоб тебе просто не сплалили.
"Як дістати сусіда" - культова гра також!
Показує коробки з касетами, де рад.мультик "Ну, постривай!"...
Через деякий час такий: "Ну, ностальгія за совком - це погано!". =D
Про зенітку гра називається "Beach Head 2000"
Просуваю комент аби Кай побачив ту саму гру
Поки я чекав це відео - ДТЕК графіки світла скасували🤙
ностальгія по кам'яному віці
Я плачу 😢😢 тоді ми гуляли а тепер неможемо бо повітряна тривога 😢😢
Людоньки, це геніально! Дуже вдячний за твій контент
Після цього відео нарешті змогла знайти гру, що шукала 10 років!! Дякую Кай за відео. Воно справді було мені потрібне . На душі стало набагато легше.
Також чуваки ставайте спонсорами Кая! Це того варте) (нє, ну ви бачили, які круті футболки і носки????)
Що за гра?)
@@snoffax bounce boing voyage, випускали на нокіа колись. Дуже подобалось в неї грати)
Коли намагаєшся відтворити "ті самі" враження з дитинства, то ймовірно зіткнешся з проблемою, що воно на ділі не так, як у дитинстві. Річ у тім, що хоч як автентично ти не відтворив ту саму середу, але той самий контекст, той світ і того самого себе ти вже не відтвориш, бо ти вже безповоротно інша людина. Зі своїм досвідом, зі своїми клопотами, зі своїм сприйняттям, ці твої атрибути відрізняються від тих, які були тобі властиві раніше. І світ навколо тебе вже інший. До того ж перші враження на то й перші, тому неповторні. Тебе вже не налякають темні коридори Бреденбурзьської фортеці в Амнезії, бо ти розумієш, як працює комп'ютер, операційна система та відеогра, ти розумієш, що це лише модельки створені людьми, що всякі шкрябання та ревіння - то лише звукові файли, які розробники додали до загального ембієнту. Але з огляду на свій досвід у тебе є можливість відкрити для себе твір не наново, але по-новому. Тепер ти здатний оцінити труд автора із різних боків. Перечитуючи 1984 ти вже не просто читаєш "депресивну казочку", але співставляєш це з реаліями, в яких живеш. У Сталкері тебе захоплює художня складова та штучний інтелект, а в Облівіоні чи Сорс іграх вражають лицьові анімації, до яких геть не кожна сучасна ААА гра наблизиться.
Я так зрідка роблю, але тут натисну 👍
28:36 в колл ов дюті 2 був такий момент у британській кампанії
топове відео час дійсно дуже швидко йде
Дуже сподобалося відео! Ностальгія - це неймовірне відчуття, яке повертає нас у найкращі моменти минулого. Ваше відео змусило мене згадати ті часи, коли все було простіше і безтурботніше. Дякую за те, що нагадали про важливість цінувати минуле. Продовжуйте робити такі чудові відео!
Круто зробив, молодець, прикольно, досить не погано, ага, згадав дитинство, ну що ще сказати прямо взагалі стильно, коротше чотко
Це я намагався написати довший комент за 👍👍для підтримки
Бляха, так і не дозбирав ні одну із колекцій. Бо журнали зажди росли в ціні від випуску до випуску та наставала мить, коли батьки казали, - "все харе. Занадто дорого, немає таких грошей". Найбільше, що вдалось зібрати, це певно випуску невгамовних діток та картки по людині павуку. Ще була шалена колекція наклейок покемонів, в садку збирав. Але альбом з ними десь безслідно промахався. Дуже шкода. Там була гігантська колекція і рідкісні наліпки.
Відносно недавно була шалена думка, купити колекціонерів на олх шахи по гарі потеру, але всьому свій час і я зрозумів, що віддавати свої мані за це вже не хочеться. Ех...ностальгія шалена річь. Йду дістану свої зажигаї, добермани та перший випуск К9...
Це просто ВАУ. Неймовірне відео, затишне та тепле, на мій подив. Без перебільшення, одне з найкращих відео, яке бачив. Хоч мені і не надто багато, не застав 90 та й 2000 також, притомний вік пам'ятаю тільки з 2012-2014, але все, комп'ютерні ігри, картки, касети та кабельний телебачення також є частиною мого дитинства. Відео немов посилає в дитинство, настільки ідеально описує ностальгію та це відчуття. Автор, Ви неймовірний! Велике дякую за відео
я теж дивилась реслінг, а ще рейнджери, мерліна та байки склепу 🥰, тільки по цій причині в моїй кімнаті розташувався тєлік!
Крутий відос. Точно лайк. А ще лайк отримає людина, яка знайде цю гру про зенітку.
Усвідомлюю, що ставлю лайк за то, що автор робить мені спочатку приємно і цікаво, а потім боляче
Чесно, я не хочу в ті часи, я тоді останній хуй без солі доїдав. Точніше в нас на обід часто була просто запарена мівіна, бо на це тільки гроші були. В 00х я залипав ще в чорнобілий тєлік в якому канали ти сам не перемкнеш. Потім батьки поміняли його на берізку. Так шо я не пульт клацав я і був тим пультом. Але от що скажу що саме завдяки фільмам я є той який я є. А в бабусі так взагалі тєлемастєр забрав тєлік і не робив його 4 роки, тому кожне літо я слухав радіо шансон. В 2005 році купили норм тєлік на той час, нам самсунг а бабушкі LG. От тоді діло пішло. Та й тоді вже якось трохи легше жити стало, але школа мене бісила. В мене був лише один друг з яким ми тягали машинки і паркурили або грали на сегі. Але це той час який я не хочу повертати, того мене минулого більше не існує. Він помер в 14 році
щиро співчуваю
Drum and bass - one love! Ще з 2004го) Дякую, круте відео!
5:29 на виставці написано: "Максимально бумерський прикол, але я не стримацся, всім ХАРЛАШЕЙК"
Коротше фразою про спизджиний телефон всю думку про романтичну ностальгію розвалив!
Про втрату кольору у дорослому віці, не зовсім погоджуюся. Дивлячись хто і чим займається. Я дуже часто у звукорежисурі маю справу з казками, і звукове оформлення різних епізодів, може часом на кілька хвилин повернути мене у дитинство, і разом з тим, дає мені можливість глянути саме дитячими очима на ту чи іншу ситуацію. Наразі я взяв все найкраще з того часу, і дивлюся у перід, освоюючи нові технології, поможливості тримаючи руку на пульсі часу, але лишаючись вірним своїм смакам, поєднуючи їх із сучасними віяннями.
Теж саме можна сказати і про фото та відео. Замість того, аби проперджувати диван думками про траву, яка раніше штирила краще, ностальгодрочери, хай краще принесуть все своє найкраще у сьогоднішній час і втілять у чомусь із вище згаданому.
Хоча, ні, не завжди треба сюди тягнути все, бо де-хто із сєвєрян вже намагається нести руzzzzzzzzzкій мір, вважаючи для себе саме цю всратість найкращим. Тому треба встановлювати на це якийсь лімітер.
Згодний, побут багато чого вбиває, але за однієї умови, як-що ти сам це дозволеш. Доречі з відціля і руzzzzzzzzzкій мір також може народитися, із такої забичиності.
Сіменс а70, мій перший мобільник. Проста штука, працює читко по гарантійному строку, а далі загинається. Чимало теплих спогадів пов'язано з ним, але розумію, і тоді розумів, шо багато з такого фончика не візмеш, та і потрібен він мені був, чисто для подзвонити.
Доречі, мене часом смішать репліки, типу: Я в дєтстве нє любіл юлію савічеву і децела, но черт побери, как же мне тогда било хорошо, несмотря на іх присутствіє в каждом утюгє! Трохи попахує лицемірством і невпевниностю в собі.
Мені, як не подобалася савічєва, так і неподобається зараз, і ніяких позитивних емоцій пов'язаних з підлітковим періодом її музло не викликає. Просто став тверезо оцінювати, чи дійсно прикольно тоді було це зроблено з точки зору оранжування і постановки, чи ні.
Звичайно, позитив я під її пісні відчував, але не від музики, а від танцю з дівчиною, коли похріну, шо там грає із колонок на дискочах.
Про совкодрочерів, апсолютно згодний. Але це не тільки про совкодрочерів, а й про дев'яностиків, а до совкодрочерів були царичі, або царичарчинки. Ну,, це вже мої вигадані слова. Ці люди, які ще можливо досі живі, тугою великою тужять за царськими часами, лаючи радянський, а тимпаче сучасний період.
Про наклейки.
Одного разу, бачив у знайомих котушичний, або як кажуть, бобінний мафон, на якому живого місця від наклейок не було! Все було заліплено! Невистачало тільки на самі котушки їх начіпляти. Хоча, пізніше на касети таки ліпили, і не тільки на аудіо. Пізніше це трохи зачепило коробки для дисків.
Чи ностальгую я зараз за дитинством? Трошки, атже зараз я можу і вмію робити те, що тоді мені і на думку не спадало, мовчу вже про сни про сьогоднішні технології. Сказав би хто навіть на початку нулевих, що я буду мати комп і гратися на ньому зі звуком, працюючи на інтернет-радіо, я би сказав: скільки цигарок з наркотою ти вдув? Або: Сскільки солей ти нанюхався? Не гони пургу! Тут добрева для огорода часом ні за хер купити!
Всім тверезої думки про минуле і впевниного погляду у завтра!
Слава Україні, ЗСУ Слава!
З Богом!
Красива фраза підсумувала все відео. Краще жити було зараз!
Це відео було в рекомендованих, подивилася і підписалася
Великі брава для автора відео
Я впевнена, що незабаром канал матиме значно більше підписників
Автор - геній
Ти - один із небагатьох ютуберів,котрих я дивлюся від першої до останньої секунди. Дякую.
А у нас, люди, які слухали музику з динаміків, вважалися бидлом.
Один мій кєнт з іншої школи включив якесь музло, коли ми йшли по центру міста. Так я йому сказав, щоб він виключив, бо мені соромно з ним іти. Кажуть, він на мене дуже образився.
От реклама в стилі qtv це було прям мистецтво👍
8:45 у дитинстві з другом буквально створювали стратегічну гру за лекалами третіх героїв, малюючи символи на піску, і домовляючись один з одним за правила
Була така гра про зенітки і другу світову, називалася Air Raid. Можливо саме її автор мав на увазі.
Класне відео, дуже цікаво було дивитися і згадувати своє дитинство 😢
Пам'ятаю як раніше і паличка з примотаною ниткою була лялькою, і віник - конем, і проміжок в дверях до так званої літньої кухні в дворі (або стіна) - воротами
Нереально крутий відос, що змушує задуматися, але в той же час дозволяє просто насолодитись приємними спогадами
Дякую за класний контент! 🎉
Приємне спокійне відео . Мені згадалися літні канікули в бабусі та дідуся. Коли ми з сестрою дивилися QTV гралися з друзями і збирали журнали та картки. Дякую Кай.
Люблю твої відео! Мабуть ніхто так глибоко не копає, як ти)
Декілька слів підтримки та подяка, щоб ютуб просував це відео! Дякую!
Все правильно!
Я в VK грав у Блокада .
Привіт з м. Краматорськ !
За ігровий майданчик у мене і сусідських дітей була покинута будівля, де ми грали доганялки і будували «халабуду»😂
Комент для просування. Кай, твої відео - шедевр!
Дякую, це була чудова пригода👾
Ми з братом дивилися на відіку фільми. Там було кіно де люди бігли по кукурузяному полі. І вибігли туди де не було качанів. А потім крпним планом з гори на цьому полі було висічено англійською стріляйте сюди і стрілочка. І це виявляється те місце куди вони вибігли прямо під стрілочку. І потім їх почали розстрілювати чи то прибульці чи то люди на вертольотах. Не пам'ятаю мені років 5 було. Хто знає як той фільм зветься?
в мене дитинство асоціюється більше з відчуттям безпорадності, ніж з щастям)) тому за ним майже не ностальгую.
чим старша, тим краще і впевненіше себе почуваю. так, викликів більше, але ж стосунки з собою на першому місці, тож дійсно
найкраще було зараз
Гра про зінітку в другу світову....
Я теж в неї грав, навіть забув уже
Треба більше переглядів...
гра була 3д формату, там було щось про прінцесу і ми повині її врятувати. я пям'ятаю один ріве ми повині проходити його постелсу а якщо ні то йшов дощ з стіл ( це було под відкритом небом) , ми були рицарем і в нас був меч
В мене колись на старій нокіа була збірка з 300+ ігор. Я напевно навіть всі не перегравав, тому в якийсь момент повидаляв ті, що не запускались/запускались криво або які мені не сподобались, і їх лишилось 30. Після другої чистки їх лишилось 8, вони досі є уже на моєму компі. І прийшов час, коли я захотів скачати знов ті самі ігри і пограти в емуляторі Деякі я пам'ятав, багато тих, які я грав на телефонах однокласників/друзів, познаходив їх.
Але є одна гра (насправді не одна, але цю хочу найбільше знайти), яку я досі не зміг знайти: це покрокова стратегія, щось наче пов'язане з козаками, де тобі треба атакувати армію ворога (наче розбійників чи шось таке) на полі, яке розмічене клітинками. Серед зброї, яку я пам'ятаю, був точно ржавий топор (7 очків урону) і карабін (на більш пізніх рівнях). Був лікар, який міг за хід лікувати козаків (чи хто вони там були), але начебто це були саме козаки на конях. Якшо пам'ятаєте назву - напишіть пж.
Чьотко,дякую 🥺
Вітаю з днем народження🎉🎉🎉🎉🎉🎉🎉
Щодо "піратства" в дворі.
По законодавству, якщо ти маєш диск з грою, музикою фільмом чи ще з чимось (а може і не диск) і даєш його другу, то це абсолютно легально і не піратство.
Порушення авторських прав починається там, де ти надаєш доступ до ліцензованого доступу за гроші, чи безкоштовно, але масово (що з фізичними носіями неможливо).
Трошки покращив мій стан трансу від рутини, що зараз настала (сподіваюся скоро я вийду з цієї петлі)
Дякую за чудове відео, наче озвучили мої думки
Бара бара бара, берє берє берє
Носа, носа, асі му сель бі марда
шукаю гру яку грала в дитинстві, якщо коротко то ви привид якому треба вигнати людей зі свого будинку, там треба було всилятись в різні предмети і лякати людей