Тру, саме це про мене. З соц точки зору - я маладєц, добивсь, змінив фахьі заробляю непогані гроші. Але якось так заїбало((( а робота - 40 годин на тиждень, так хочеться щоб подобалось…
Дякую за підняту тему. Актуальна і для мене як ніколи, хоч я й не в Україні вже багато років. Працюю в Китаї і через карантини постійні вже стільки часу і як наслідок грошей втратив, що страшно сідати й підраховувати. Більшість моїх збережень я задонатив ЗСУ, надіслав батькам і проїв в ті місяці, що не працював, а не працював я значно більше ніж півроку в 2022. Два тижні тому як зняли всі карантини, але тепер китайці сцються і сруться працювати через реально високі показники захворюваності. Може через пару місяців все й нормалізується, але це китайці і вони знайдуть спосіб собі та іншим погіршити життя, тому хочеться поїхати звідси якнайшвидше. Проте розумію, що такої високооплачуваної роботи до якої я звик (в доковідні роки) за банальне викладання англійської, я в Європі чи Канаді не отримаю. Вирішив перевчитися на програміста, пройшов такий собі кодинг марафон, щоб перевірити чи взагалі я здатен писати код. Наче можу, але треба півроку щоденного навчання, або рік навчання по вечорам, щоб цьому гавяитися на більш-менш прийнятному для працевлаштування рівні. Тепер думаю іще на додатовий рік залишатися тут, але з вимогою до роботодавця про те, щоб працював я півроку, а півроку міг навчатися. Якщо без карантинів, то зможу заробити собі на навчання і проживання. З.І. Як людина з смт, я звик працювати руками. Скажу, що люди, які мають змогу за півгодини/добу/тиждень побачити результат своєї праці - це щасливі люди. Знайдіть собі хоббі, яке дасть вам досить швидко побачити результат своєї роботи і ви станете значно щасливішими. Живучи у великому місті мені не вистачає мого городу, а ще більше батьківського саду і садків дідівських. Міщани не знають щастя "посадити, полити, посапати і скуштувати власні плоди".
Я після перегляду відео теж можу сказати, що мені дуже не вистачає роботи руками, де можна за півгодини-годину побачити результат. Я зараз теж працюю в ІТ і тут пишеш якісь букви пів року, щоб потім щобачити якусь сторінку, які крім тебе ще велика кількість людей робили і нема якогось "фізичного" відчуття результату пропобленої роботи. Буду думати, що б собі такого придумати.
Я не люблю свою роботу, але не можу сказати, що я її ненавиджу. Від діяльності, якою займаєшся від безвиході, або коли досяг якогось рівня і здається, що іншим нічим не зможеш зайнятися, вже стільки років у професії, накатує туга і нудьга. А міняти щось дійсно страшно і головне - не знаєш, на що. Радію за людей, яким подобається їхня діяльність.
Війна вплинула на розуміння сенсу моєї роботи дуже сильно, кардинально змінила вид діяльності. І бути домогосподаркою - дуже круто, чудово, прерасно! Дякую за відео, ви класний
Більшість Ваших відео відчуваються так, ніби я фізично перебуваю на сеансі. Теми дуже близькі, і ця тема - не виняток для мене. Дякую за Ваші зусилля - корисну справу робите. Піду далі чекати на прем'єру.
Я свою роботу колись любила, потім вигоріла, а зараз мені в основному нудно.. Типу я можу це робити, отримую гарну оплату, інколи відчуваю піднесення чи інтерес, але більшість часу просто нецікаво. Але працюю, бо гроші - стабільність, плюс ставлення до людей людяне. А шукати щось нове, чи бодай придумати альтернативу (план Б) важко, бо не розумію своїх бажань і вподобань. Ще з минулої роботи основне бажання - щоб від мене відчепились.
У мене своя мотошкола. Я навчаю людей їздити на мотоциклі. Раніше думав, що сезонність моєї роботи це погано. Але після 8 років розумію, що сезонність це добре. Я за зиму відпочиваю і встигаю скучити за роботою. Лишилося знайти заняття на зиму...
Я працюю фельдшером-лаборантом у обласній лікарні,роблю аналізи в основному для наших поранених бійців. Я люблю свою роботу, я відчуваю себе важливою на ній,відчуваю свою реалізацію( свою потрібність) як члена суспільства та на зараз війни, хоч я лише маленький гвинтик у цій великій машині) Це для мене дуже важливо Єдиний мінус- це не висока заробітна плата, яка ще й була значно скорочена з минулого місяця( Але ж кому зараз легко За це й тримаюся
Дорогий пане Андрію, дякую вам! Ви дійсно піднімаєте теми, наче з моєї голови) Дуже актуальні і потрібні. Я чотири роки навчалась на психолога, мріяла допомогати людям, паралельно працювала в зовсім іншій сфері, зараз цю роботу втратила через війну, а по новій спеціальності куди не поткнусь - без досвіду тільки з психологічною освітою не потрібна навіть волонтером чи стажером, хоча здавалося б війна , і як ніколи необхідна психологічна допомога людям. Стала трохи відчаюватися вже, бо де набратись досвіду психологу який ніколи не працював психологом
О, клас, дякую! Питань понапридумувала. Першеньке: от ви кажете "працюйте зі своєю самооцінкою". Може, відео тематичне, м? Шо дєлать? Аутотренінг якийсь, я не знаю. Бо самооцінка ніяка, і хоч інші, приміром, хвалять тебе: божечки, яка ти розумна, яка крута, стільки знаєш - навіть якщо це люди, чия думка здається вартісною і важливою, чогось вона нічо не змінює. Наче бракує якогось центру, типу деревця всередині, яке ті похвали мали б "удобрювати", щоб підростало. Як виростити те грьобане деревце?))
Суперове відео!!! А я для себе зробила висновок, змінивши багато місць роботи, що в роботі головне колектив )) бо, наприклад, робота юриста плюс-мінус перекладання папірців, тож важливо з ким ти робиш це ))
Дякую за відео! Актуальна тема. Я раніше думала, що не люблю свою роботу. Пробувала кілька разів міняти, але наступна не дуже відрізнялась від попередньої (хоча недовгі періоди були, коли із задоволенням зранку йдеш на роботу). І звісно, що це суттєво, коли в середньому ти на роботі по 40 год.на тиждень плюс добирання (в когось це більше часу чи менше). Тепер моя діяльність - догляд за дитиною і побут. А це робота без вихідних, без щорічних відпусток, без повноцінного сну підряд хоча б 6 год., без зарплати, плюс тривала в часі (близько 2 років). Вести побут - це точно не моє, просто робиш, бо потрібно зробити. Єдиний плюс коли відчуваю роздратування чи злість, то можу вивільнити емоції екологічно - відмити умивальник, настінну плитку чи підлогу... В мене усвідомлення того, що люблю, що важливе, відбулось після народження дитини (це ще до 24 лютого). Люблю дивитись, як донька спить з такими надутими щічками і губками, або коли просинається така пелехата, як кульбабка. Хоча тут також є і непозитивні моменти: вона вередує, не дає спокійно поїсти, не дає побути наодинці (на кухні, у ванній чи туалеті), чи послухати уважно відео Андрія Козінчука... І Ваша порада у відео - наповнювати себе - дієва. Я маю кілька справ, які розбавляють сірі будні, а саме навчання (англійську мову, вебінари по моїй професії до декрету). Тут мені подобається сам процес навчання. Мабуть саме цього і бракувало мені у попередніх роботах.
Сподобалася порада про плавний перехід з однієї діяльності в іншу. Це те що треба в 11 класі розказувати для майбутніх дорослих. Їй богу більше користі буде 😁
Я люблю свою роботу. Але деякі співробітники послані мені кармою за якісь гріхи. Але загалом - це мрія! Я викладаю, лікую, пишу підручники, організовую. Агонь! Студенти - бусінки! На цьому тлі навіть невеликі заробітки стають неважливими. І тут якесь підступне створіння робить підлість - і все. Хочеться травмувати гниду, піти, кинути. Є підозра, що воно психічно хворе, але саме не піде, швидше весь колектив піде лікуватися. Як вижити на одній дуже маленькій території з людиною, підступні вчинки якої деморалізують? Цікавить варіант без фізичного насилля)))!
прекрасне відео! дуже сумно дивитись як люди "ходять на роботу" бо так треба і там зп. треба просто ставати кращим в тому, що подобається і дохід прийде. граєш в ігри - роби стріми, любиш прибирати - відкривай клінінг, зараз всі двері відкриті
Я відучилася на стюардесу в 33 і ненавиділа свою роботу. Моя подруга почала працювати стюардесою ще пізніше і пропрацювала років 7. Обожнювала свою роботу)). Всі люди різні, як і їх вподобання.
Андрію, дякую дуже за контент 🤗🤗🤗 Стала помічати (насправді вже давно) що просто терплю свою роботу. Працюю у молодіжному центрі. Це класно, креативно, загалом мені подобається. Але стільки вже втоми накопичилося і оцієї бюрократії (коли треба писати купи планів і звітів, і звітів про звіти - це капець) І щоранку відкриваючи очі, думаю «бліііін, знову на роботу 😢» А хочеться бути дома, шось шити, чухати собаку, посадити помідорки і квіточки у дворі, доробити залишки ремонту… Може мене врятує відпустка, чи перехід на 0,5 ставки - хз. Чи то вже криза середнього віку із інтровертністю… Скажу, що працюю тут останні 3 роки, до того 10+ років проектування у ландшафтному дизайні Але я пішла вчитися на вебдизайн, то планую через півроку змінити роботу. А влаштування двіжух для дітей і молоді лишити як прояв активної громадянської позиції Таке ото Просто хочу відпочити, бо вже кукуха їде (вже поїхала)
Коли був малим, всі казали, що треба вчитися на айтішника. Вони заробляють добре, роблять щось солідне і це просто круто. Я походив на декілька занять із програмування у нашій школі. У кінцевому результаті, я б краще підірвав себе гранатою, чим займався айті. ОДНАК, перебираючи різні ремесла, до мене дішло, що мені подобається німецька мова, французька мова та просто іноземні мови. А якщо комусь щось не подобається, я починаю дивитися на цю людину стекляними очима і говорити на німецькій щось загрозливе, і потім до мене жодних претензій 😊
За освітою-інженер-будівельник, за посадою-керівник в держустанові, за покликанням-вихователька в дитячому садочку. Коли піду на пенсію влаштуюсь нянечкою в садочок . Може візьмуть?
Дуже дякую за ваші відео) зажди дуже в тему, як не мені, то знайомим) Чи не могли б ви в якомусь наступному відео розказати, як самотужки вийти з депресії? І чи реально усвідомити, що останні десять років життя провела в досить глибокій депресії, яка почалася ще в підлітковому віці? Нема діагнозів, нема впевненості, що це справді депресія, але по всім ознакам вона, може, не хочеться визнавати своє безсилля, а може хочеться знайти виправдання тотальній апатії, постійній прокрастинації і відсутності цікавості і мотивації до будь-чого. Як стати Мюнхгаузеном, котрий витягує себе із дна за косичку?
І ше питання: бувають люди, яким дійсно зайнятість a.k.a робота є зайвою? Вибачте, шо все про себе і про себе, але ж треба приклад навести. От я мала кілька робіт. Мала мега керівну посаду, менеджерську, виконавчу, різні сфери. Звільнилася і вже два роки сиджу вдома. Нє, я не в стіну дивлюсь - займаюсь трохи побутом, шось якось хобі трохи пробую, але ніщо з цього не хочу масштабувати до роботи. Наче граюся в дитинство - щастя, що партнер не проти. І нічо мені не бракує, ані самореалізації, ані корисності. І депресії нема. Якби не сором перед родичами, які напосідають з питаннями, то взагалі було б казково. Це що, я себе дурю? Чи це якась безвідповідальна інфантильність? "Дохтор, шо зі мною?!")
@@Tetiana_Pshenychna пам'ятаю на сайті Юкрейнера був перелік сайтів, які надають безкоштовні онлайн курси українцям. Спробуйте себе в різних жанрах - може щось реально сподобається і потім працюватимете з дому.
Дякую! Дуже змістовне відео! А якщо робота подобається, не подобається, що керівник людина -настрій і "завжди правий". І куди він дивиться, туди всі біжать. І через це ненавиджу робити навіть елементарні дії. Навіть повідомлення чи дзвінок дається через "неможу і нехочу". Бо спочатку терміново зробіть це, а через годину, хто вам сказав це робить, відміняйте.
Після університету мала досвід роботи в айті компанії, але згодом почала займатися хендмейдом, ніби успішно, хоча важко і багато викликів. Думаю, як альтернативу я б хотіла бути біологом, або пат.анатомом, або таксидермістом. Насправді, люблю природу і біологію, але ніколи раніше не мала достатньо сил вивчати це на достатньому рівні, щоб поступити в мед/вет/біо університет
Варто вказати за профорієнтацію. Даремно немає мотивації поміркувати над власним бізнесом. Згадати себе у дитинстві, юності, інтереси, хоббі та інше, та поміркувати як та на якій позиції можна замислитися над власною справою.
А якщо я уявлення не маю яка діяльність принесла би мені радість? Бачив кілька пристойних варіантів але вони би принесли гроші а не радість. Пробувати щось і вчитись немає часу бо багато роботи, тай це сімейний бізнес, якось не зручно кидати його
Я люблю роботу, але маю дуже багато операційки … яку якраз не сильно люблю.. Зробіть, будь ласка, якось подкаст про делегування !!! Бо я контрол фрік іноді… треба з цим працювати
Поясніть будь-ласка більш розширено тези "посилюйте себе" і "бути впевненим в тому що ти робиш" в плані втрати соціального устрою. Трішки про себе - Я невдоволений своєю роботою, бо працюю із батьками; працюю багато а грошей мало
Мені пощастило, я люблю свою роботу. Мені подобали всі мої роботи - вони всі в одній сфері, але на нинішній посаді я спілкуюся з людьми переважно електронкою та зрідка - телефонні розмови )
мені моя робота подобається, я кайфую від неї (працюю в колл-центрі). Подобається тим, що я корисна людям, приємно чути вдячність від людей, коли вирішуєш якусь проблему. Але останнім часом розумію, що роблю щось пусте і незначне, краще б в армію пішла, як і хотіла після школи🙄
У мене золоті руки, які вміють вишивати і в'язати спицями. Працюю також, виробляючи потрібні речі руками. Принагідно слухаю укр. ютюб, аудіокниги. Але нанавиджу начальство та декого з колективу до гикавки! Наполегливо будую стіну байдужості до тих організмів. Часом мені це вдається, а часом хочеться просто когось товкти по голові та кричати матом. Може щось зі мною не гаразд?
Привіт. Змінив роботу під час війни і вперше в житті став працювати онлайн. Воно, канєшно, цікаво і мені подобається, але от що робити, щоб чуток звикнути до відсутності офісного двіжу довкола?
![Eminem - Fuel (feat. JID) [Official Lyric Video]](http://i.ytimg.com/vi/t5H_CewqpKA/mqdefault.jpg)
![Kumamoto Masters Japan 2024 | Gregoria Mariska Tunjung (INA) [5] vs. Akane Yamaguchi (JPN) [2] | F](http://i.ytimg.com/vi/EIjZybhsWqA/mqdefault.jpg)
Смерть це не страшно, страшно прожити життя, яке не має сенсу. Шукайте себе, не здавайтесь, інакше проживете життя, якого ніколи не хотіли
боже, як влучно і як про мене. шукаю, але шось важко знаходиться😏 нещодавно натрапила на цей крутий канал. Автор - ❤️❤️❤️🇺🇦☘️
Андрій, велика подяка за твою діяльність ❤
Твоя допомога величезна!
Це те що з якогось моменту стало головним рушієм в моєму житті.
Тру, саме це про мене. З соц точки зору - я маладєц, добивсь, змінив фахьі заробляю непогані гроші. Але якось так заїбало((( а робота - 40 годин на тиждень, так хочеться щоб подобалось…
Дякую за підняту тему. Актуальна і для мене як ніколи, хоч я й не в Україні вже багато років. Працюю в Китаї і через карантини постійні вже стільки часу і як наслідок грошей втратив, що страшно сідати й підраховувати. Більшість моїх збережень я задонатив ЗСУ, надіслав батькам і проїв в ті місяці, що не працював, а не працював я значно більше ніж півроку в 2022. Два тижні тому як зняли всі карантини, але тепер китайці сцються і сруться працювати через реально високі показники захворюваності. Може через пару місяців все й нормалізується, але це китайці і вони знайдуть спосіб собі та іншим погіршити життя, тому хочеться поїхати звідси якнайшвидше. Проте розумію, що такої високооплачуваної роботи до якої я звик (в доковідні роки) за банальне викладання англійської, я в Європі чи Канаді не отримаю. Вирішив перевчитися на програміста, пройшов такий собі кодинг марафон, щоб перевірити чи взагалі я здатен писати код. Наче можу, але треба півроку щоденного навчання, або рік навчання по вечорам, щоб цьому гавяитися на більш-менш прийнятному для працевлаштування рівні. Тепер думаю іще на додатовий рік залишатися тут, але з вимогою до роботодавця про те, щоб працював я півроку, а півроку міг навчатися. Якщо без карантинів, то зможу заробити собі на навчання і проживання.
З.І. Як людина з смт, я звик працювати руками. Скажу, що люди, які мають змогу за півгодини/добу/тиждень побачити результат своєї праці - це щасливі люди. Знайдіть собі хоббі, яке дасть вам досить швидко побачити результат своєї роботи і ви станете значно щасливішими. Живучи у великому місті мені не вистачає мого городу, а ще більше батьківського саду і садків дідівських. Міщани не знають щастя "посадити, полити, посапати і скуштувати власні плоди".
В мене 3 година ночі. Дещо сумбурно написав. Сподіваюся зміг передати свої думки
Я після перегляду відео теж можу сказати, що мені дуже не вистачає роботи руками, де можна за півгодини-годину побачити результат. Я зараз теж працюю в ІТ і тут пишеш якісь букви пів року, щоб потім щобачити якусь сторінку, які крім тебе ще велика кількість людей робили і нема якогось "фізичного" відчуття результату пропобленої роботи. Буду думати, що б собі такого придумати.
Хтось з великих сказав добре- саджай квіти, погано- саджай квіти, чим я зараз і займаюся. Всім добра і перемоги❤
Й дякую за всі подкасти-це прямо вогонь!!!
Вже на партреоні:))
Працівник атомної станції не любить коли його друзі говорять йому, що він світиться від своєї роботи))
Я не люблю свою роботу, але не можу сказати, що я її ненавиджу. Від діяльності, якою займаєшся від безвиході, або коли досяг якогось рівня і здається, що іншим нічим не зможеш зайнятися, вже стільки років у професії, накатує туга і нудьга. А міняти щось дійсно страшно і головне - не знаєш, на що. Радію за людей, яким подобається їхня діяльність.
Війна вплинула на розуміння сенсу моєї роботи дуже сильно, кардинально змінила вид діяльності. І бути домогосподаркою - дуже круто, чудово, прерасно! Дякую за відео, ви класний
Більшість Ваших відео відчуваються так, ніби я фізично перебуваю на сеансі. Теми дуже близькі, і ця тема - не виняток для мене. Дякую за Ваші зусилля - корисну справу робите. Піду далі чекати на прем'єру.
Андрію, ви не тільки класний психолог, але й Людина просто пречудова! Дякую!
Я свою роботу колись любила, потім вигоріла, а зараз мені в основному нудно.. Типу я можу це робити, отримую гарну оплату, інколи відчуваю піднесення чи інтерес, але більшість часу просто нецікаво. Але працюю, бо гроші - стабільність, плюс ставлення до людей людяне. А шукати щось нове, чи бодай придумати альтернативу (план Б) важко, бо не розумію своїх бажань і вподобань. Ще з минулої роботи основне бажання - щоб від мене відчепились.
Ви наче мене описали😢
Дякую за відео та за якісний український ютуб-канал.
Вам та вашим побратимам, пане Андрію, дяка за захист.
Бережіть себе.
Андрій, я вас обожнюю! Завжди посміхаюсь під час перегляду відео. Дуже багато корисних речей, що на часі, озвучуєте. Дякую!)
Ви наш енерджайзер)))) Дякую за заряд позитиву і доброти!!!!!
У мене своя мотошкола. Я навчаю людей їздити на мотоциклі. Раніше думав, що сезонність моєї роботи це погано. Але після 8 років розумію, що сезонність це добре. Я за зиму відпочиваю і встигаю скучити за роботою. Лишилося знайти заняття на зиму...
Нетривіальна робота і напевно цікава. А що у вас за мотоцикли?
Я працюю фельдшером-лаборантом у обласній лікарні,роблю аналізи в основному для наших поранених бійців. Я люблю свою роботу, я відчуваю себе важливою на ній,відчуваю свою реалізацію( свою потрібність) як члена суспільства та на зараз війни, хоч я лише маленький гвинтик у цій великій машині) Це для мене дуже важливо
Єдиний мінус- це не висока заробітна плата, яка ще й була значно скорочена з минулого місяця(
Але ж кому зараз легко
За це й тримаюся
Дорогий пане Андрію, дякую вам! Ви дійсно піднімаєте теми, наче з моєї голови) Дуже актуальні і потрібні.
Я чотири роки навчалась на психолога, мріяла допомогати людям, паралельно працювала в зовсім іншій сфері, зараз цю роботу втратила через війну, а по новій спеціальності куди не поткнусь - без досвіду тільки з психологічною освітою не потрібна навіть волонтером чи стажером, хоча здавалося б війна , і як ніколи необхідна психологічна допомога людям. Стала трохи відчаюватися вже, бо де набратись досвіду психологу який ніколи не працював психологом
Дякую вам за вашу зайнятість❤ Дуже допомагає, мотивує. Здоровʼя вам та хорошого настрою. Слава Україні🇺🇦
Пане Андрію, дякую за все, що Ви робите! Слава Україні!
Ця прем'єра це просто як на замовлення! Миколай але трохи завчасний. Круто, дякую Адрію ти просто агонь 🔥❤️, обов'язково подивлюсь !
О, клас, дякую! Питань понапридумувала.
Першеньке: от ви кажете "працюйте зі своєю самооцінкою". Може, відео тематичне, м? Шо дєлать? Аутотренінг якийсь, я не знаю.
Бо самооцінка ніяка, і хоч інші, приміром, хвалять тебе: божечки, яка ти розумна, яка крута, стільки знаєш - навіть якщо це люди, чия думка здається вартісною і важливою, чогось вона нічо не змінює. Наче бракує якогось центру, типу деревця всередині, яке ті похвали мали б "удобрювати", щоб підростало. Як виростити те грьобане деревце?))
Це якесь диво, що я вас знайшла!!! Дякую за ваш час та чудові відео! Слухаю, і слухаю, і слухаю цілий вечір!
дяка! відновлюйтесь скоріше
Суперове відео!!! А я для себе зробила висновок, змінивши багато місць роботи, що в роботі головне колектив )) бо, наприклад, робота юриста плюс-мінус перекладання папірців, тож важливо з ким ти робиш це ))
Дякую за відео! Актуальна тема. Я раніше думала, що не люблю свою роботу. Пробувала кілька разів міняти, але наступна не дуже відрізнялась від попередньої (хоча недовгі періоди були, коли із задоволенням зранку йдеш на роботу). І звісно, що це суттєво, коли в середньому ти на роботі по 40 год.на тиждень плюс добирання (в когось це більше часу чи менше). Тепер моя діяльність - догляд за дитиною і побут. А це робота без вихідних, без щорічних відпусток, без повноцінного сну підряд хоча б 6 год., без зарплати, плюс тривала в часі (близько 2 років). Вести побут - це точно не моє, просто робиш, бо потрібно зробити. Єдиний плюс коли відчуваю роздратування чи злість, то можу вивільнити емоції екологічно - відмити умивальник, настінну плитку чи підлогу... В мене усвідомлення того, що люблю, що важливе, відбулось після народження дитини (це ще до 24 лютого). Люблю дивитись, як донька спить з такими надутими щічками і губками, або коли просинається така пелехата, як кульбабка. Хоча тут також є і непозитивні моменти: вона вередує, не дає спокійно поїсти, не дає побути наодинці (на кухні, у ванній чи туалеті), чи послухати уважно відео Андрія Козінчука...
І Ваша порада у відео - наповнювати себе - дієва. Я маю кілька справ, які розбавляють сірі будні, а саме навчання (англійську мову, вебінари по моїй професії до декрету). Тут мені подобається сам процес навчання. Мабуть саме цього і бракувало мені у попередніх роботах.
Дякую Вам , пане Андрію , за Вашу діяльність ❤
цікаво, що це відео має багато спільного з відео про емоційне вигорання
Чому я не знала що у Вас є канал!) Дякую за Ваш канал та Вашу працю!!!!!)
Дяка за підтримку
Прекрасний стрім) навіть без того, щоб задавати питання, Ви відповіли на моє😊
Я обожнюю свою работу! І ваш канал! Слава ЗСУ!❤
Дякуємо Андрієві і всій команді, це дуже корисний випуск!
Ще раз подякую😊 додивилась до кінця. Знайшла про себе. Журбинонька, ну хоч є куди рухатись
Дякую, відео яке завжди на часі, якщо не зараз, то точно у майбутньому
Дуже точні формулювання. Кожне слово в точку. Спс
Ви прекрасний!
Сподобалася порада про плавний перехід з однієї діяльності в іншу. Це те що треба в 11 класі розказувати для майбутніх дорослих. Їй богу більше користі буде 😁
Дуже актуальна тема для мене. Дякую за круте відео
Дуже актуальне і корисне відео! Дякую!
Дякую.
Мені було дуже корисно.
Дякую за працю
Дякую
Дякую за актуальну тему.
Андрію, Ви- дуже класний! Дуже рада, що знайшла Ваші відео.
Дякс! От прям про те що тре
Дякую👍
Дякую Вам!
Як завжди дуже крута розмова,підвищили настрій!!! В моїй голові просвітліло!!!
Я люблю свою роботу. Але деякі співробітники послані мені кармою за якісь гріхи. Але загалом - це мрія! Я викладаю, лікую, пишу підручники, організовую. Агонь! Студенти - бусінки! На цьому тлі навіть невеликі заробітки стають неважливими. І тут якесь підступне створіння робить підлість - і все. Хочеться травмувати гниду, піти, кинути. Є підозра, що воно психічно хворе, але саме не піде, швидше весь колектив піде лікуватися. Як вижити на одній дуже маленькій території з людиною, підступні вчинки якої деморалізують? Цікавить варіант без фізичного насилля)))!
дякую Вам
Дуже крутезне відео. Дякую, задам собі парочку запитань
Дуже цікаво!
Обожнюю свою роботу, почала любити роботи лише після тридцяти. Це моя восьме місце роботи)
прекрасне відео! дуже сумно дивитись як люди "ходять на роботу" бо так треба і там зп. треба просто ставати кращим в тому, що подобається і дохід прийде. граєш в ігри - роби стріми, любиш прибирати - відкривай клінінг, зараз всі двері відкриті
Кофта агонь 🔥
Маєш гарний музичний смак)
Дякую за відео
Я відучилася на стюардесу в 33 і ненавиділа свою роботу. Моя подруга почала працювати стюардесою ще пізніше і пропрацювала років 7. Обожнювала свою роботу)). Всі люди різні, як і їх вподобання.
Андрій!Дякую Вам це дійсно дуже важливо!!!Я вже багатьом своїм друзям вас рекомендую!!!!🤩
О дяка, просуваємо український ютуб разом)
Дуже дивно піти в зсу заради грошей. Тільки заради грошей ризикувати життям...(
Андрію, дякую дуже за контент
🤗🤗🤗
Стала помічати (насправді вже давно) що просто терплю свою роботу. Працюю у молодіжному центрі. Це класно, креативно, загалом мені подобається. Але стільки вже втоми накопичилося і оцієї бюрократії (коли треба писати купи планів і звітів, і звітів про звіти - це капець)
І щоранку відкриваючи очі, думаю «бліііін, знову на роботу 😢»
А хочеться бути дома, шось шити, чухати собаку, посадити помідорки і квіточки у дворі, доробити залишки ремонту…
Може мене врятує відпустка, чи перехід на 0,5 ставки - хз. Чи то вже криза середнього віку із інтровертністю…
Скажу, що працюю тут останні 3 роки, до того 10+ років проектування у ландшафтному дизайні
Але я пішла вчитися на вебдизайн, то планую через півроку змінити роботу. А влаштування двіжух для дітей і молоді лишити як прояв активної громадянської позиції
Таке ото
Просто хочу відпочити, бо вже кукуха їде (вже поїхала)
Позитивный настрой👍🏻
Андрію, ти супер!) Дякую!
Коли був малим, всі казали, що треба вчитися на айтішника. Вони заробляють добре, роблять щось солідне і це просто круто.
Я походив на декілька занять із програмування у нашій школі.
У кінцевому результаті, я б краще підірвав себе гранатою, чим займався айті. ОДНАК, перебираючи різні ремесла, до мене дішло, що мені подобається німецька мова, французька мова та просто іноземні мови. А якщо комусь щось не подобається, я починаю дивитися на цю людину стекляними очима і говорити на німецькій щось загрозливе, і потім до мене жодних претензій 😊
Ойооо як доречно вийшов випуск🙏
Дякую 💙💛
Дякую!
Дякую. Топ!!!
Дякую за відео! Натхнення і драйву в вашій роботі)
За освітою-інженер-будівельник, за посадою-керівник в держустанові, за покликанням-вихователька в дитячому садочку. Коли піду на пенсію влаштуюсь нянечкою в садочок . Може візьмуть?
ооо з таким профілем та досвідом обов'язково візмуть)
Клёвый ролик, приятная подача
Спасибо!
Дуже дякую за ваші відео) зажди дуже в тему, як не мені, то знайомим)
Чи не могли б ви в якомусь наступному відео розказати, як самотужки вийти з депресії? І чи реально усвідомити, що останні десять років життя провела в досить глибокій депресії, яка почалася ще в підлітковому віці? Нема діагнозів, нема впевненості, що це справді депресія, але по всім ознакам вона, може, не хочеться визнавати своє безсилля, а може хочеться знайти виправдання тотальній апатії, постійній прокрастинації і відсутності цікавості і мотивації до будь-чого. Як стати Мюнхгаузеном, котрий витягує себе із дна за косичку?
Та робота.... Ненавиджу. Кожна неділя - втрачений день, бо чекаю понеділка 😢😢😢
крутий відос, підписався 🤘
І ше питання: бувають люди, яким дійсно зайнятість a.k.a робота є зайвою?
Вибачте, шо все про себе і про себе, але ж треба приклад навести.
От я мала кілька робіт. Мала мега керівну посаду, менеджерську, виконавчу, різні сфери. Звільнилася і вже два роки сиджу вдома. Нє, я не в стіну дивлюсь - займаюсь трохи побутом, шось якось хобі трохи пробую, але ніщо з цього не хочу масштабувати до роботи. Наче граюся в дитинство - щастя, що партнер не проти. І нічо мені не бракує, ані самореалізації, ані корисності. І депресії нема. Якби не сором перед родичами, які напосідають з питаннями, то взагалі було б казково.
Це що, я себе дурю? Чи це якась безвідповідальна інфантильність? "Дохтор, шо зі мною?!")
Це пиздець 😳
@@General_Ausmerzer чому?
@@Tetiana_Pshenychna пам'ятаю на сайті Юкрейнера був перелік сайтів, які надають безкоштовні онлайн курси українцям. Спробуйте себе в різних жанрах - може щось реально сподобається і потім працюватимете з дому.
@@AlexA-eg7gz дякую 🤗
Бальні танці й балет - приблизно як фехтування й війна чи синьо-жовте й гаряче 🙂
Якраз до перших у 60 досить ОК йти 😉
Колаборантів колекціонувати і міняти на наших захисників!!! Тим, хто дає їм виїхати до затримання- довічне!
Дякую, дуже влучні слова говорити! Зе бест
Я як раз там, куди ви передавали окремий привіт )
Дякую! Дуже змістовне відео!
А якщо робота подобається, не подобається, що керівник людина -настрій і "завжди правий". І куди він дивиться, туди всі біжать. І через це ненавиджу робити навіть елементарні дії. Навіть повідомлення чи дзвінок дається через "неможу і нехочу". Бо спочатку терміново зробіть це, а через годину, хто вам сказав це робить, відміняйте.
Крута футболка!
Після університету мала досвід роботи в айті компанії, але згодом почала займатися хендмейдом, ніби успішно, хоча важко і багато викликів. Думаю, як альтернативу я б хотіла бути біологом, або пат.анатомом, або таксидермістом. Насправді, люблю природу і біологію, але ніколи раніше не мала достатньо сил вивчати це на достатньому рівні, щоб поступити в мед/вет/біо університет
Варто вказати за профорієнтацію. Даремно немає мотивації поміркувати над власним бізнесом. Згадати себе у дитинстві, юності, інтереси, хоббі та інше, та поміркувати як та на якій позиції можна замислитися над власною справою.
А якщо я уявлення не маю яка діяльність принесла би мені радість?
Бачив кілька пристойних варіантів але вони би принесли гроші а не радість.
Пробувати щось і вчитись немає часу бо багато роботи, тай це сімейний бізнес, якось не зручно кидати його
О, свіженьке - го дивитися
Я працював у таксі до війни і буду після перемоги працювати, і мені дуже подобається. Я не уявляю себе на роботі яку не люблю
Я люблю роботу, але маю дуже багато операційки … яку якраз не сильно люблю..
Зробіть, будь ласка, якось подкаст про делегування !!!
Бо я контрол фрік іноді… треба з цим працювати
Поясніть будь-ласка більш розширено тези "посилюйте себе" і "бути впевненим в тому що ти робиш" в плані втрати соціального устрою. Трішки про себе - Я невдоволений своєю роботою, бо працюю із батьками; працюю багато а грошей мало
💛💙
Підписуймося ставимо лайки і підтримуймо українськийукраїномовний контент
Мені пощастило, я люблю свою роботу. Мені подобали всі мої роботи - вони всі в одній сфері, але на нинішній посаді я спілкуюся з людьми переважно електронкою та зрідка - телефонні розмови )
Цікавий ролик, автору велика дяка та успіхів
мені моя робота подобається, я кайфую від неї (працюю в колл-центрі). Подобається тим, що я корисна людям, приємно чути вдячність від людей, коли вирішуєш якусь проблему. Але останнім часом розумію, що роблю щось пусте і незначне, краще б в армію пішла, як і хотіла після школи🙄
Зрозуміло і надихаюче, хотів спитати: кажуть про цикли в 7 років, типу 7 років і треба шось змінювати чи є таке з точки зору психології?
Дякую! Як адаптуватись на новій роботі?
Дуже дякую за відео!
Я належу до категорії людей "працювала на 10 роботах, і з 11 звільнилась". Правда ж я знайду свою діяльність?
Я той самий «ІТ-шнік», який працює тут, бо просто може робити свої задачі і + бабло 🥲🥲
У мене золоті руки, які вміють вишивати і в'язати спицями. Працюю також, виробляючи потрібні речі руками. Принагідно слухаю укр. ютюб, аудіокниги. Але нанавиджу начальство та декого з колективу до гикавки! Наполегливо будую стіну байдужості до тих організмів. Часом мені це вдається, а часом хочеться просто когось товкти по голові та кричати матом. Може щось зі мною не гаразд?
Мані моя робота подобалася до повномасштабного вторгнення, а після, нажаль, я не можу на неї потрапити. І меньше любити не став. Навіть більше.
Я ненавиджу своє життя, робота в мене ще норм
Привіт. Змінив роботу під час війни і вперше в житті став працювати онлайн. Воно, канєшно, цікаво і мені подобається, але от що робити, щоб чуток звикнути до відсутності офісного двіжу довкола?
Хочу навчатися на психотерапевта. Порадьте, як обрати напрям, гештальт чи КПТ. Що краще почитати чи подивитися?
Ототожнення з роботою-це лікується якось?