Слухала і постійно думала про К.Г.Юнга і його архетипи. Коли його питали чи вірить він в Бога, то Юнг відповідав, що він не вірить, а знає, бо існує архетип. Зробіть будь ласка серію про Юнга.
Спасибі за чергову цікавий обмін інтелектуальними рефлексіями.Оскільки Сартра проанонсовано,то либонь на черзі Гайдеґер.Чи може ще й про Ясперса ,щось буде...
Одначе, містика є. Аж волосся дибки піднімається. Те, що ми зараз знаємо про епіфіз, напрочуд співзвучне ідеям Декарта. Що змусило його обрати саме епіфіз? Це щось як зі Свіфтом - про супутники, натяки на фотосинтез і мови програмування. Іноді, коли втомлений розум дає слабину, мені самому здається можливим, що ці двоє - Декарт і Свіфт - нетутешні. Але то таке ...
Кант вважає, що чуттєвого сприйняття нам бракує, напевно звідси в нього підозріливість до "розумового ока"? А отже - ми браковані, кожен, як "людина", чи бракований Кант, як навіть постфілософ? Бо ж єдиним висновком мало бути, якщо Канту щось бракувало, то хай би розвивав те, що йому не вистачало. Вочевидь розуму, розумності, як просторів від усіх задіяних чуттів. )
@@oleksanbrbebko6893 Так. У мене слухові апарати на обох вухах, тому носіння навушників край небажане, та й до того ж не зовсім можливе. Я знаю, що це збіса унікальний випадок, проте все ж, з будь яким іншим контентом у мене не виникало таких проблем. Саме цей подкаст дуже тихий
если коротко - воспринимаемый нами мир много (по функциональности нашего восприятия на порядок или порядки) проще чем он есть . Отсюда философское обоснование теоремы о неполноте :0) - выйти за пределы известного - задача мышления человека... - иное и вкусное за пределами формализма --------------------------------------------------- Сейчас это почти тривиально, но для первой половины 20 века это было важно. Тогда же рождался принципиальный недетерминизм квантомеха... А ближе к концу века нечеткая логика Змея позитивизма укусила свой хвост. :0)
Безумовно, суспільний інструмент "методології" тільки відводить цивілізацію далі й далі від природи речей. Так само і "феноменологія" з "методологією" разом відходять від тієї ж природи. А отже, маємо справу не з філософією, а з офіційною постфілософією, і постфілософами на кшталт всіх вам відомих останніх , щонайменше, 5 століть.
Хочу захистити Декарта.Нема у нього ніякого платонізму і ніякого містицизму. Декарт лише радив утримувати предмет роздумів постійно у фокусі уваги інтелектуального споглядання. Він не робив ніяких припущень щодо того звідки приходить нова ідея у свідомість, чи може звідти, де вона "існує" вічно, як то робить Платон. Декарт ясно усвідомлював також те, що проблема існування є центральною проблемою філософії. Що справді існує, що ні - як то визначити? Особливо, як це щось не є феноменом, а є предметом мислення. В цьому пункті Декарт зупинявся. І примирився з проблемою лише тим, що визнав - він, Декарт, таки існує. Та й то, як на мене, не був остаточно у цьому впевнений.
Як же ж у Декарта немає містицизму, якщо він казав, що душа знаходиться у шишкоподібній залозі? І звісно ж, вклав туди душу Бог. І душа, на його думку, діє незалежно від тіла, але узгоджується по приниципу двох годинників. Погляди Декарта були не просто містичні, а сміхотворні.
Де ж тут містицизм? Звичайний механіцизм. Безнадійна і безплідна спроба поєднати релігійні уявлення із раціо. Як Декарт вірив, що є бог і душа, то мав же кудись її запхать? Та ще й якимсь чином узгодити діяльність тіла і душі. Звісно, це смішно. Зараз. Але не тоді. Навіть для Декарта. @@Singingfoot
@@m.kulbida9441 Теософія, - яка вплинула на філософську та наукову думку інтелектуалів останніх 200 років, - Вам у допомогу в питанні синтезу релігії та науки, Діоніса та Аполлона.
Оповідач начитався Гуссерля. але не може пояснити , як керосин може спалити бетон, зруйнувати будівлю , яка будувалася проти землетрусів і бомбардувань? А тут алюмінієва бляшанска з літром керосину знищила залізобетонний хмарочос? В Лондоні горів хмарочос, в Емпайр білдінг влітав бомбардувальник і обидві будівлі на місці...але філософи вірять в маячню ЗМІ...яких не підпускали близько до місця події?
Перепрошую, гість програми занадто розтягнуто говорить, вставляючи багато зайвих реченнь. Неструктуровано. Це не дозволяє поринути в суть розмови й робить діалог нецікавим. Варто б попрацювати над чіткістю й послідовністю, все-таки.
Джжжеееее цікаво
Це було феноменально.
Щиро дякую за вашу бесіду, було надзвичайно цікаво слухати.
Слава ЗСУ! Низький уклін Захисникам і Захисницям України.
Вітаю,дуже цікаво було б послухати про Наполеона Бонапарта, дякую за Впшу працю!
Дякую за роботу. Коментар для підтримки каналу.
Велике спасибі Вам.
дякуємо!
подивився майже всі ваші подкасти!
Цікаво було б послухати про Ролана Барта
зробимо
Чудова розмова. Дякую, панове!
Чудова розмова, дуже цікаво. Дякую!
Дуже дякую за гостя і за пояснення складних речей простими словами . Це було захопливо 👏🏼❤️
Дякую, дуже цікаво! Слухав с великою зацікавленісю.
Цікавий випуск!Дякую вам за працю.Слава Україн!
Дякую
Дякую дуже за відео, потрібно ще, підписався
Слухала і постійно думала про К.Г.Юнга і його архетипи. Коли його питали чи вірить він в Бога, то Юнг відповідав, що він не вірить, а знає, бо існує архетип. Зробіть будь ласка серію про Юнга.
Дякую за Вашу працю коментар для просування відео 🤝🇺🇦
Подкаст дуже цікавий був - величезне дякую!
Питання: я сліпну, чи про Вітгенштайна тут ще випуску не було? 👀
ще не було))
@@kult_podcast добре вже, що лише "ще"🙃
Чекаю з нетерпінням)
Спасибі за чергову цікавий обмін інтелектуальними рефлексіями.Оскільки Сартра проанонсовано,то либонь на черзі Гайдеґер.Чи може ще й про Ясперса ,щось буде...
так, буде. Дякуємо, що слухаєте!
!
Одначе, містика є. Аж волосся дибки піднімається. Те, що ми зараз знаємо про епіфіз, напрочуд співзвучне ідеям Декарта. Що змусило його обрати саме епіфіз? Це щось як зі Свіфтом - про супутники, натяки на фотосинтез і мови програмування. Іноді, коли втомлений розум дає слабину, мені самому здається можливим, що ці двоє - Декарт і Свіфт - нетутешні. Але то таке ...
трохи роз'яснили маячню Гуссерля. Німці живуть вигаданими термінами. Взагалі думаю, що на Алені та Анрі Бергсоні філософія закінчилася
Кант вважає, що чуттєвого сприйняття нам бракує, напевно звідси в нього підозріливість до "розумового ока"? А отже - ми браковані, кожен, як "людина", чи бракований Кант, як навіть постфілософ?
Бо ж єдиним висновком мало бути, якщо Канту щось бракувало, то хай би розвивав те, що йому не вистачало. Вочевидь розуму, розумності, як просторів від усіх задіяних чуттів. )
Цікавий перехід до імпресіонізму)
так!
Вибачте, андзвичайно важко слухати. Навіть на найвищій гучності все надто тихо, ледве вловлюю якісь слова.
Навушники існують
@@oleksanbrbebko6893 Не в моєму випадку
Для вас не існує?
@@oleksanbrbebko6893 Так. У мене слухові апарати на обох вухах, тому носіння навушників край небажане, та й до того ж не зовсім можливе.
Я знаю, що це збіса унікальний випадок, проте все ж, з будь яким іншим контентом у мене не виникало таких проблем. Саме цей подкаст дуже тихий
Це проблема вашого девайса, у всіх інших таких проблем нема
если коротко
- воспринимаемый нами мир много (по функциональности нашего восприятия на порядок или порядки) проще чем он есть . Отсюда философское обоснование теоремы о неполноте :0)
- выйти за пределы известного - задача мышления человека...
- иное и вкусное за пределами формализма
---------------------------------------------------
Сейчас это почти тривиально,
но для первой половины 20 века это было важно.
Тогда же рождался принципиальный недетерминизм квантомеха...
А ближе к концу века нечеткая логика
Змея позитивизма укусила свой хвост. :0)
Безумовно, суспільний інструмент "методології" тільки відводить цивілізацію далі й далі від природи речей. Так само і "феноменологія" з "методологією" разом відходять від тієї ж природи. А отже, маємо справу не з філософією, а з офіційною постфілософією, і постфілософами на кшталт всіх вам відомих останніх , щонайменше, 5 століть.
Хочу захистити Декарта.Нема у нього ніякого платонізму і ніякого містицизму. Декарт лише радив утримувати предмет роздумів постійно у фокусі уваги інтелектуального споглядання. Він не робив ніяких припущень щодо того звідки приходить нова ідея у свідомість, чи може звідти, де вона "існує" вічно, як то робить Платон. Декарт ясно усвідомлював також те, що проблема існування є центральною проблемою філософії. Що справді існує, що ні - як то визначити? Особливо, як це щось не є феноменом, а є предметом мислення. В цьому пункті Декарт зупинявся. І примирився з проблемою лише тим, що визнав - він, Декарт, таки існує. Та й то, як на мене, не був остаточно у цьому впевнений.
Як же ж у Декарта немає містицизму, якщо він казав, що душа знаходиться у шишкоподібній залозі? І звісно ж, вклав туди душу Бог. І душа, на його думку, діє незалежно від тіла, але узгоджується по приниципу двох годинників. Погляди Декарта були не просто містичні, а сміхотворні.
Де ж тут містицизм? Звичайний механіцизм. Безнадійна і безплідна спроба поєднати релігійні уявлення із раціо. Як Декарт вірив, що є бог і душа, то мав же кудись її запхать? Та ще й якимсь чином узгодити діяльність тіла і душі. Звісно, це смішно. Зараз. Але не тоді. Навіть для Декарта. @@Singingfoot
@@m.kulbida9441 Теософія, - яка вплинула на філософську та наукову думку інтелектуалів останніх 200 років, - Вам у допомогу в питанні синтезу релігії та науки, Діоніса та Аполлона.
Оповідач начитався Гуссерля. але не може пояснити , як керосин може спалити бетон, зруйнувати будівлю , яка будувалася проти землетрусів і бомбардувань? А тут алюмінієва бляшанска з літром керосину знищила залізобетонний хмарочос? В Лондоні горів хмарочос, в Емпайр білдінг влітав бомбардувальник і обидві будівлі на місці...але філософи вірять в маячню ЗМІ...яких не підпускали близько до місця події?
Перепрошую, гість програми занадто розтягнуто говорить, вставляючи багато зайвих реченнь. Неструктуровано. Це не дозволяє поринути в суть розмови й робить діалог нецікавим. Варто б попрацювати над чіткістю й послідовністю, все-таки.